Реконструкція літературознавчого канону: прологомени до вивчення наукової спадщини Миколи Зерова
Постать Миколи Зерова цілком справедливо можна вважати символом культурницьких прагнень української нації у ХХ ст. Його світогляд, наукові концепції виводять українське літературознавство на широкі обшири європейської наукової думки. Наукова спадщина Миколи Зерова засвідчує ту колосальну потенцію, щ...
Збережено в:
| Видавець: | Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2012
|
| Назва видання: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73625 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Цитувати: | Реконструкція літературознавчого канону: прологомени до вивчення наукової спадщини Миколи Зерова / Л. Демська-Будзуляк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 267-275. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Постать Миколи Зерова цілком справедливо можна вважати символом культурницьких прагнень української нації у ХХ ст. Його світогляд, наукові концепції виводять українське літературознавство на широкі обшири європейської наукової думки. Наукова спадщина Миколи Зерова засвідчує ту колосальну потенцію, що мала наша філологічна наука на початках ХХ ст., і яка була безжально знищена тоталітарним режимом. Через сто років, ми повертаємося до гасла нашого славетного культурника, – “До джерел” із бажанням не лише відтворити нуртування літературознавчої думки часу Миколи Зерова, але й з прагненням шукати нових шляхів осмислення національної культури та науки у загальносвітовому духовному контексті. |
|---|