Археологія у творчій спадщині Тараса Шевченка

У творчій спадщині Т. Г. Шевченка, 200-річчя від дня народження якого широко відзначається не лише в Україні, а й у всьому світі, поряд з поезією та живописом важливе місце займав і живий інтерес митця до старожитностей взагалі й археології зокрема. Під археологією Кобзар, як і вся тогочасна наук...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автор: Коваленко, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2014
Назва видання:Сiверянський лiтопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73642
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Археологія у творчій спадщині Тараса Шевченка / В. Коваленко // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 1-3. — С. 158-164. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У творчій спадщині Т. Г. Шевченка, 200-річчя від дня народження якого широко відзначається не лише в Україні, а й у всьому світі, поряд з поезією та живописом важливе місце займав і живий інтерес митця до старожитностей взагалі й археології зокрема. Під археологією Кобзар, як і вся тогочасна наука в середині ХІХ ст., розумів не лише власне археологічні пам’ятки та рухомі артефакти, а й пам’ятки архітектури, мистецтва, літератури, фольклору та етнографії, ретельно фіксуючи всі види старожитностей. Під час своїх подорожей Україною митець замалював і описав значну кількість різночасових і різноманітних пам’яток історії та культури, у т. ч. – й на Чернігівщині, зокрема, в Седневі, Батурині, Густині тощо.