Археологія у творчій спадщині Тараса Шевченка
У творчій спадщині Т. Г. Шевченка, 200-річчя від дня народження якого широко відзначається не лише в Україні, а й у всьому світі, поряд з поезією та живописом важливе місце займав і живий інтерес митця до старожитностей взагалі й археології зокрема. Під археологією Кобзар, як і вся тогочасна наук...
Збережено в:
Дата: | 2014 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2014
|
Назва видання: | Сiверянський лiтопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73642 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Археологія у творчій спадщині Тараса Шевченка / В. Коваленко // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 1-3. — С. 158-164. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У творчій спадщині Т. Г. Шевченка, 200-річчя від дня народження якого широко
відзначається не лише в Україні, а й у всьому світі, поряд з поезією та живописом
важливе місце займав і живий інтерес митця до старожитностей взагалі й археології
зокрема. Під археологією Кобзар, як і вся тогочасна наука в середині ХІХ ст., розумів не
лише власне археологічні пам’ятки та рухомі артефакти, а й пам’ятки архітектури,
мистецтва, літератури, фольклору та етнографії, ретельно фіксуючи всі види старожитностей. Під час своїх подорожей Україною митець замалював і описав значну
кількість різночасових і різноманітних пам’яток історії та культури, у т. ч. – й на
Чернігівщині, зокрема, в Седневі, Батурині, Густині тощо. |
---|