«Український рубікон» 1708 року: візія М. С. Грушевського

Об’єктом дослідження є «мазепіана» М. Грушевського, а предметом – українсько-шведський альянс 1708-1709 років у інтерпретації вченого. Наукова новизна доробку полягає в тому, що його метою є не реферування відповідних робіт М. Грушевського, а їх аналіз у руслі проблематики теми. У статті автор з’...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Дата:2014
Автор: Діптан, І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2014
Назва видання:Сiверянський лiтопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73708
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:«Український рубікон» 1708 року: візія М. С. Грушевського / І. Діптан // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 4. — С. 127-151. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Об’єктом дослідження є «мазепіана» М. Грушевського, а предметом – українсько-шведський альянс 1708-1709 років у інтерпретації вченого. Наукова новизна доробку полягає в тому, що його метою є не реферування відповідних робіт М. Грушевського, а їх аналіз у руслі проблематики теми. У статті автор з’ясовує московську політику І. Мазепи до «Рубікону» 1708 року в баченні М. Грушевського; розкриває чинники, котрі, на думку вченого, зумовили шведський зовнішньополітичний вибір Батурина та роль гетьмана в його конструюванні; аналізує причини та обставини, котрі, згідно з аргументацією М. Грушевського, унеможливили успіх воєнно-політичного виступу козацького генералітету і запорожців супроти імперської Московії; висвітлює погляди вченого на «Полтавську побіду» як трагедію не лише українства, а й усеслов’янства; схарактеризовує й пояснює витоки суперечливого ставлення дослідника до І. Мазепи як до особистості і як до козацького керманича. У статті окреслені основні підходи грушевськознавців у тлумаченні методології найвидатнішого українського історика. Наукову актуальність і непроминальність «мазепіани» М. Грушевського автор засвідчує порівнянням суджень і висновків ученого з міркуваннями авторитетної сучасної дослідниці Т. Таїрової-Яковлевої, висловленими нею у фундаментальних монографіях.