Розвиток процесів вуглефікації у Донбасі як послідовність тектонічних і термальних подій

• Дата: 2007
• Автори: Привалов, В., Заксенгофер, Р., Щпіґель, К., Панов, О., Жикаляк, М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Західний науковий центр НАН України і МОН України 2007
• Назва видання: Праці наукового товариства ім. Шевченка
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73808
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Розвиток процесів вуглефікації у Донбасі як послідовність тектонічних і термальних подій / В. Привалов, Р. Заксенгофер, К. Щпіґель, О. Панов, М. Жикаляк // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 164-174. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

На підставі використання методів чисельного моделювання давніх теплових потоків за даними зміни з глибиною відбивної властивости вітриніту і фішн- трекового аналізу розроблено модель послідовности тектонічних і термальних подій у Донбасі, які привели до процесів вуглефікації. Тепловий потік під час максимального занурення (сакмарський час) змінювався у межах від 40 мВт/м2 до 75 мВт/м2 . У межах району досліджень намічаються два „епіцентри“ аномально високих теплових потоків після часів максимального занурення на рівні 175…200 мВт/м2 , що корелюються з андезитовим-трахіяндезитовим магматизмом під час пфальцської фази герцинського тектонічного циклу (межа пермі і тріасу — середній тріас). В області розвитку пул-апартів у середній юрі — ранній крейді проявився другий термальний епізод як відгук на режим реґіональної реорганізації полів напружень і внутріплитного розтягання. Методами апатит фішн-трекового аналізу оцінено температури, яких зазнали верстви під час термальних подій. Зокрема, у Чистяково-Сніжнянському районі формаційна температура в середині свити L(C2 6 ) становила на момент першого „термального епізоду“ — 110…120°C, другого "термального епізоду" ~90 °C. У новій моделі для структур еродованої Донецької складчастої споруди передбачено два інверсійні епізоди та зроблено оцінки амплітуд інверсії. Перший — внутріпермський інверсійний епізод спричинив основну денудацію відкладів карбону. Другий інверсійний епізод відбувся у післясередньотріясовий час. Результати досліджень показують, що метан у вугленосній товщі Донбасу генерувався не тільки під час максимального доінверсійного занурення, а й на пізніших етапах, що дає змогу по-новому глянути на питання його збережености та потенційні можливості виявлення родовищ вуглеводнів у реґіоні досліджень.