2025-02-22T01:01:29-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-73814%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T01:01:29-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-73814%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T01:01:29-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-22T01:01:29-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

Еволюція поглядів про перехідні зони між платформовими та складчастими областями: від геосинклінального вчення до сучасних концепцій

Розглянуто історію становлення поняття „передовий прогин“ і його використання у контексті класичного вчення про геосинкліналі та сучасні геодинамічні концепції. Крім передових прогинів охарактеризовані перехідні зони від платформ до геосинкліналей, описані структури, що їх супроводжують — глибинні...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: Бубняк, І.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Західний науковий центр НАН України і МОН України 2007
Series:Праці наукового товариства ім. Шевченка
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73814
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Розглянуто історію становлення поняття „передовий прогин“ і його використання у контексті класичного вчення про геосинкліналі та сучасні геодинамічні концепції. Крім передових прогинів охарактеризовані перехідні зони від платформ до геосинкліналей, описані структури, що їх супроводжують — глибинні розломи, перикратонні опускання тощо. Обговорено співвідношення понять „передовий прогин“ та „фордланд“. Розглянуто серію наукових праць, в яких описані причини утворення пограничних структур між платформами та геосинкліналями. Для класичного періоду досліджень передових прогинів наведені приклади із західних областей України — від першого застосування терміну „передовий прогин“ до сучасних термінологічних проблем. Подано схеми поділу Передкарпатського прогину. Друга частина статті стосується геодинамічних аспектів формування структур земної кори на межі платформових та геосинклінальних областей. Описані механізми, пропоновані для пояснення виникнення цих структур. Також охарактеризовані методи, що використовують при вивченні перехідних зон від платформових до складчастих областей на різних рівнях: від реґіонального до локального рівня. На завершення другої частини показані роботи, в яких тектонічну еволюцію західних областей розглянуто в межах тектоніки літосферних плит. Альтернативні геодинамічні гіпотези (наприклад, гіпотези Землі, що пульсує) є також об’єктом огляду. Зроблено висновок про те, що нові дані можна отримати лише при зближенні різноманітних концепцій та застосуванні нових підходів.