Еволюція поглядів про перехідні зони між платформовими та складчастими областями: від геосинклінального вчення до сучасних концепцій
Розглянуто історію становлення поняття „передовий прогин“ і його використання у контексті класичного вчення про геосинкліналі та сучасні геодинамічні концепції. Крім передових прогинів охарактеризовані перехідні зони від платформ до геосинкліналей, описані структури, що їх супроводжують — глибинні...
Збережено в:
Дата: | 2007 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
Назва видання: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73814 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Еволюція поглядів про перехідні зони між платформовими та складчастими областями: від геосинклінального вчення до сучасних концепцій / І. Бубняк // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 79-102. — Бібліогр.: 106 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Розглянуто історію становлення поняття „передовий прогин“ і його використання
у контексті класичного вчення про геосинкліналі та сучасні геодинамічні концепції.
Крім передових прогинів охарактеризовані перехідні зони від платформ до геосинкліналей, описані структури, що їх супроводжують — глибинні розломи, перикратонні опускання тощо. Обговорено співвідношення понять „передовий прогин“ та
„фордланд“. Розглянуто серію наукових праць, в яких описані причини утворення
пограничних структур між платформами та геосинкліналями. Для класичного періоду досліджень передових прогинів наведені приклади із західних областей України — від першого застосування терміну „передовий прогин“ до сучасних термінологічних проблем. Подано схеми поділу Передкарпатського прогину. Друга частина
статті стосується геодинамічних аспектів формування структур земної кори на
межі платформових та геосинклінальних областей. Описані механізми, пропоновані
для пояснення виникнення цих структур. Також охарактеризовані методи, що використовують при вивченні перехідних зон від платформових до складчастих областей на різних рівнях: від реґіонального до локального рівня. На завершення другої
частини показані роботи, в яких тектонічну еволюцію західних областей розглянуто в межах тектоніки літосферних плит. Альтернативні геодинамічні гіпотези
(наприклад, гіпотези Землі, що пульсує) є також об’єктом огляду. Зроблено висновок про те, що нові дані можна отримати лише при зближенні різноманітних концепцій та застосуванні нових підходів. |
---|