До проблеми кореляції розрізів юрських відкладів у Передкарпатті зокрема та на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи взагалі

Зіставленням розрізів понад 50 свердловин, пробурених на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи (у Передкарпатті і Карпатах, Прибалтійській синеклізі та Західному Причорномор’ї), встановлено, що юрська трансгресія усюди почалася ізохронно в байоському віці, а потужність догеру і ма...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Автор: Дриґант, Д.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Західний науковий центр НАН України і МОН України 2007
Назва видання:Праці наукового товариства ім. Шевченка
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73819
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:До проблеми кореляції розрізів юрських відкладів у Передкарпатті зокрема та на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи взагалі / Д. Дриґант // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 5-17. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Зіставленням розрізів понад 50 свердловин, пробурених на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи (у Передкарпатті і Карпатах, Прибалтійській синеклізі та Західному Причорномор’ї), встановлено, що юрська трансгресія усюди почалася ізохронно в байоському віці, а потужність догеру і мальму в повних розрізах є сталою і ніде не перевищує 643 м. Оскільки виявилося, що потужності одновікових підрозділів юри у всіх свердловинах і в різних структурно-тектонічних зонах є незмінними і не залежать від фаціяльного складу відкладів, запропоновано прийняти ярусний поділ догеру і мальму в обсязі, палеонтологічно обгрунтованому за матеріялами із свердловин Любачів-11 та Ольштин ІГ-1: байос — 90 м, бат — 100 м, келовей — 50 м, оксфорд — 150 м, кімеридж — 110 м, титон — 143 м. Також спростована як помилкова думка про неможливість зіставлення розрізів за їх геофізичними характеристиками та доказана безпідставність виділення Стрийського юрського прогину.