Циклічність відкладів середнього-верхнього девону Придобрудзького прогину та формування нафто-газоносних горизонтів
Середньо-верхньодевонські відклади Придобрудзького прогину характеризуються циклічною структурою (20 сульфатно-карбонатних циклітів). Верхня частина цикліту звичайно представлена ангідритами, середня — сульфатно-карбонатними нашаруваннями, нижня — водоростевими вапняками, з базальним кластично-пелі...
Збережено в:
Дата: | 2007 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
Назва видання: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73820 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Циклічність відкладів середнього-верхнього девону Придобрудзького прогину та формування нафто-газоносних горизонтів / К. Григорчук, В. Гнідець // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 109-117. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Середньо-верхньодевонські відклади Придобрудзького прогину характеризуються
циклічною структурою (20 сульфатно-карбонатних циклітів). Верхня частина цикліту звичайно представлена ангідритами, середня — сульфатно-карбонатними нашаруваннями, нижня — водоростевими вапняками, з базальним кластично-пелітовим горизонтом. Зміни структури та потужности циклітів фіксують три моменти високого (середній ейфель, ранній живет, пізній фран) та чотири моменти низького (ранньо- та пізньоейфельський, пізньоживетський, середньофранський) стояння рівня моря. Такі коливання глибини седиментаційного басейну спричинили певну
просторову неоднорідність структури циклів та їх групування (по 2 — 6) у більші
одиниці (мезоцикли) ре- або проґресивної природи. Специфіка мезоциклічної структури розрізу в межах окремих ділянок реґіону спричинила розвиток декількох нафтогазоносних горизонтів локального, зонального, субреґіонального та реґіонального
типів, які характеризуються специфікою розвитку біостромових роздувів. |
---|