Циклічність відкладів середнього-верхнього девону Придобрудзького прогину та формування нафто-газоносних горизонтів

Середньо-верхньодевонські відклади Придобрудзького прогину характеризуються циклічною структурою (20 сульфатно-карбонатних циклітів). Верхня частина цикліту звичайно представлена ангідритами, середня — сульфатно-карбонатними нашаруваннями, нижня — водоростевими вапняками, з базальним кластично-пелі...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Західний науковий центр НАН України і МОН України
Дата:2007
Автори: Григорчук, К., Гнідець, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Західний науковий центр НАН України і МОН України 2007
Назва видання:Праці наукового товариства ім. Шевченка
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73820
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Циклічність відкладів середнього-верхнього девону Придобрудзького прогину та формування нафто-газоносних горизонтів / К. Григорчук, В. Гнідець // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 109-117. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Середньо-верхньодевонські відклади Придобрудзького прогину характеризуються циклічною структурою (20 сульфатно-карбонатних циклітів). Верхня частина цикліту звичайно представлена ангідритами, середня — сульфатно-карбонатними нашаруваннями, нижня — водоростевими вапняками, з базальним кластично-пелітовим горизонтом. Зміни структури та потужности циклітів фіксують три моменти високого (середній ейфель, ранній живет, пізній фран) та чотири моменти низького (ранньо- та пізньоейфельський, пізньоживетський, середньофранський) стояння рівня моря. Такі коливання глибини седиментаційного басейну спричинили певну просторову неоднорідність структури циклів та їх групування (по 2 — 6) у більші одиниці (мезоцикли) ре- або проґресивної природи. Специфіка мезоциклічної структури розрізу в межах окремих ділянок реґіону спричинила розвиток декількох нафтогазоносних горизонтів локального, зонального, субреґіонального та реґіонального типів, які характеризуються специфікою розвитку біостромових роздувів.