Історія розвитку Землі в аспекті еволюційно-пульсаційних міжпланетних взаємодій

• Дата: 2007
• Автор: Гнідець, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Західний науковий центр НАН України і МОН України 2007
• Назва видання: Праці наукового товариства ім. Шевченка
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73822
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Історія розвитку Землі в аспекті еволюційно-пульсаційних міжпланетних взаємодій / В. Гнідець // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 25-39. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.

Пропонується концептуальна еволюційно-пульсаційна модель формування і розвитку Землі, яка не суперечить сучасним планетарним та геологічним знанням. Ґрунтується вона на основних положеннях групи „небулярних“ теорій походження Сонця (зірки) і „протопланетної“ моделі формування планет Камерона, доповнених ориґінальним підходом до природи енерґетичного потенціялу динамічних процесів, які відповідають загалом за формування зоряних та планетних утворень. До останніх належать гравітаційні сили міжпланетних взаємодій, які проявляються, з одного боку, в еволюційно-поступальних орбітових рухах планет (супутників), а з другого — у варіяціях об’єму та термобаричного режиму надр зірок (планет). Із цих позицій, закономірних змін орбітових рівнів планет та їхніх супутників у часі й подана історія розвитку Землі, а також виділені основні етапи її становлення: зародження — 8—9 млрд. років тому, на віддалі 40—45 астрономічних одиниць∗ (а.о.); зони трансформації з планети „льодової“ групи в „кам’яну“ — 8—5,5 млрд. років, 5,0—3,1 а.о.; „червоної“планети (марсіянський підетап) — 3,6—2,0 млрд. років, 2,1—1,5 а.о.; „голубої“ планети (сучасний підетап) — 2,0 млрд. років тому — 0,3 млрд. років у майбутнє, 2,1—0,85 а.о.; „сірої“ планети (венеріянський підетап) — 0,85—0,5 а.о.; „чорної“ планети (меркуріянський підетап) — 0,5—0,05 а.о.; руйнування Землі — орбітальний рівень 0,05 а.о. Стверджено, що характер геодинамічних процесів залежить від орбітального рівня Місяця. Його пульсаційно-поступальні орбітові порухи зумовлюють пульсацію об’єму Землі й таким чином визначають характер, інтенсивність, спрямованість та ритмічність тектоно-магматичних процесів.