Повышение эффективности диагностики синдрома поликистозных яичников путем анализа ультразвуковых и клинико-лабораторных критериев

• Видавець: Кримський науковий центр НАН України і МОН України
• Дата: 2013
• Автори: Онищенко, Ю.В., Рожковская, Н.Н.
• Формат: Стаття
• Мова: Russian
• Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
• Назва видання: Таврический медико-биологический вестник
• Теми: Оригинальные статьи
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76671
• Цитувати: Повышение эффективности диагностики синдрома поликистозных яичников путем анализа ультразвуковых и клинико-лабораторных критериев / Ю.В. Онищенко, Н.Н. Рожковская // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 177-180. — Бібліогр.: 8 назв. — рос.

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – найбільш поширена форма ендокринної патології з широким спектром діагностичних критеріїв. Аналіз цінності маркерів СПКЯ та їх кореляції дозволить удосконалити діагностику синдрому. Обстежено 84 пацієнтки фертильного віку (27,0±1,5 років) – 63 з діагностованим синдромом полікістозних яєчників і 21 хвора контрольної групи. Пацієнтам проведено клінічне обстеження з урахуванням даних антропометрії, індексу маси тіла (ІМТ), визначення показників гормонального профілю – зміст гіпофізарних, стероїдних гормонів яєчників і антимюллерового гормону (АМГ), а також ультразвуковий моніторинг стану яєчників. За результатами дослідження, найбільш високу діагностичну цінність для СПКЯ має значення показників антимюллерового гормону (АМГ) і ультразвукові критерії синдрому – збільшення об’єму яєчників (>18 см³); збільшення площі яєчника (>7,9 см²); збільшення площі строми (>2,9 см²); число фолікулів 13 і більше, переважно 4 мм в діаметрі. Відмічено пряму взаємозалежність показників АМГ і віку пацієнток, а також початкового рівня фолікулостимулюючого гормону і кількості антральних фолікулів в яєчниках за показниками ультрасонографії. Вираженість метаболічних проявів при СПКЯ зумовлена зміною показників індексу маси тіла (>26 кг/м²) та співвідношення площі строми до площі яєчника (>0,4). Подальший аналіз взаємозв’язку особливостей ехографічної картини і гормонально-біохімічних маркерів СПКЯ дозволить прогнозувати ефективність терапії і відновлення фертильної функції у пацієнток.