Оптимізація ведення вагітності після застосування екстракорпорального запліднення
Разработка оптимальных методов ведения беременных после экстракорпорального оплодотворения (ЭКО) является актуальной проблемой современного акушерства, т.к. большинство индуцированных беременностей осложняются невынашиванием, плацентарной дисфункцией, задержкой роста плода, а в 50% заканчиваются пре...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76687 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Оптимізація ведення вагітності після застосування екстракорпорального запліднення / М.О. Щербина, М.І. Антонян // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 258-260. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-76687 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-766872015-02-12T03:03:08Z Оптимізація ведення вагітності після застосування екстракорпорального запліднення Щербина, М.О. Антонян, М.І. Оригинальные статьи Разработка оптимальных методов ведения беременных после экстракорпорального оплодотворения (ЭКО) является актуальной проблемой современного акушерства, т.к. большинство индуцированных беременностей осложняются невынашиванием, плацентарной дисфункцией, задержкой роста плода, а в 50% заканчиваются прерыванием на ранних сроках. Применение современных методов позволило изучить течение гестационного процесса после применения ЭКО, разработать патогенетическое лечение и профилактику указанной патологии. Доказано положительное влияние применения озонотерапии для профилактики и лечения осложнений беременности у женщин после ЭКО, что подтвердилось нормализацией показателей клинического, иммунологического, гормонального и эндотелиального статуса, состояния фетоплацентарного комплекса и новорожденного. Development of optimal methods of pregnant after in vitro fertilization (IVF) is an actual problem of modern obstetrics, because the most part of pregnancies are complicated by miscarriage, placental dysfunction, fetal growth retardation, and 50% are finished by abortion in the early stages. The use of modern methods has allowed to study the complications of gestation process after application of assisted IVF and develop a pathogenetic treatment and prophylactic measures of this pathology. The positive impact of ozone therapy use for the prevention and treatment of complications of pregnancy in women after IVF was proved, which was confirmed by the normalization of the clinical, immunological, hormonal and endothelial status, status of fetoplacental complex and newborn. 2013 Article Оптимізація ведення вагітності після застосування екстракорпорального запліднення / М.О. Щербина, М.І. Антонян // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 258-260. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76687 618.177-089:618.3-06:618.39-021 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Щербина, М.О. Антонян, М.І. Оптимізація ведення вагітності після застосування екстракорпорального запліднення Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Разработка оптимальных методов ведения беременных после экстракорпорального оплодотворения (ЭКО) является актуальной проблемой современного акушерства, т.к. большинство индуцированных беременностей осложняются невынашиванием, плацентарной дисфункцией, задержкой роста плода, а в 50% заканчиваются прерыванием на ранних сроках. Применение современных методов позволило изучить течение гестационного процесса после применения ЭКО, разработать патогенетическое лечение и профилактику указанной патологии. Доказано положительное влияние применения озонотерапии для профилактики и лечения осложнений беременности у женщин после ЭКО, что подтвердилось нормализацией показателей клинического, иммунологического, гормонального и эндотелиального статуса, состояния фетоплацентарного комплекса и новорожденного. |
| format |
Article |
| author |
Щербина, М.О. Антонян, М.І. |
| author_facet |
Щербина, М.О. Антонян, М.І. |
| author_sort |
Щербина, М.О. |
| title |
Оптимізація ведення вагітності після застосування екстракорпорального запліднення |
| title_short |
Оптимізація ведення вагітності після застосування екстракорпорального запліднення |
| title_full |
Оптимізація ведення вагітності після застосування екстракорпорального запліднення |
| title_fullStr |
Оптимізація ведення вагітності після застосування екстракорпорального запліднення |
| title_full_unstemmed |
Оптимізація ведення вагітності після застосування екстракорпорального запліднення |
| title_sort |
оптимізація ведення вагітності після застосування екстракорпорального запліднення |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76687 |
| citation_txt |
Оптимізація ведення вагітності після застосування екстракорпорального запліднення / М.О. Щербина, М.І. Антонян // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 1 (62). — С. 258-260. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT ŝerbinamo optimízacíâvedennâvagítnostípíslâzastosuvannâekstrakorporalʹnogozaplídnennâ AT antonânmí optimízacíâvedennâvagítnostípíslâzastosuvannâekstrakorporalʹnogozaplídnennâ |
| first_indexed |
2025-07-06T01:05:16Z |
| last_indexed |
2025-07-06T01:05:16Z |
| _version_ |
1836857600903217152 |
| fulltext |
258
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62)
Актуальною соціальною та медичною пробле-
мою в сучасних умовах є зростання безплідності на
Україні, частота якої становить від 15,0 до 20,0%
і не має тенденції до зниження. Застосування екс-
тракорпорального запліднення (ЕКЗ) дозволило
отримати вагітність майже у 35,0% подружніх пар з
безпліддям [1]. Необхідно відзначити, що більшість
індукованих вагітностей має різноманітні усклад-
нення (недоношування, плацентарна дисфункція,
затримка росту плода, передчасні пологи та інші), а в
50,0% закінчується перериванням на ранніх термінах
[2, 4, 5, 7]. Вагітність після застосування ЕКЗ часто
супроводжується імунологічними порушеннями,
що пояснюється призначенням значної кількості
імунодепресантів до застосування допоміжних ре-
продуктивних технологій та великих доз препаратів
прогестерону протягом вагітності [1, 6]. Тому акти-
вація факторів імунітету є першочерговим завданням
в профілактиці ускладнень вагітності, отриманої
після ЕКЗ. В останній час в акушерсько-гінеколо-
УДК 618.177-089:618.3-06:618.39-021
© М. О. Щербина, М. І. Антонян. 2013.
ОПТИМІЗАЦІЯ ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ
ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ЗАПЛІДНЕННЯ
М. О. Щербина, М. І. Антонян
Кафедра акушерства і гінекології №1 (зав. – професор М. О. Щербина), Харківський національний медичний
університет; 61022, Україна, м. Харків, пр. Леніна, 4; Е-mail: merts@ukr.net
OPTIMIZATION OF PREGNANCIES CONDUCTION AFTER ASSISTED IN VITRO FERTILIZATION
N. A. Scherbina, M. I. Antonyan
SUMMARY
Development of optimal methods of pregnant after in vitro fertilization (IVF) is an actual problem of modern
obstetrics, because the most part of pregnancies are complicated by miscarriage, placental dysfunction, fetal growth
retardation, and 50% are finished by abortion in the early stages. The use of modern methods has allowed to study
the complications of gestation process after application of assisted IVF and develop a pathogenetic treatment and
prophylactic measures of this pathology. The positive impact of ozone therapy use for the prevention and treatment
of complications of pregnancy in women after IVF was proved, which was confirmed by the normalization of the
clinical, immunological, hormonal and endothelial status, status of fetoplacental complex and newborn.
ОПТИМИЗАЦИЯ ВЕДЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ ПОСЛЕ ПРИМЕНЕНИЯ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО
ОПЛОДОТВОРЕНИЯ
Н. А. Щербина, М. И. Антонян
РЕЗЮМЕ
Разработка оптимальных методов ведения беременных после экстракорпорального оплодотворения
(ЭКО) является актуальной проблемой современного акушерства, т.к. большинство индуцированных
беременностей осложняются невынашиванием, плацентарной дисфункцией, задержкой роста плода,
а в 50% заканчиваются прерыванием на ранних сроках. Применение современных методов позволило
изучить течение гестационного процесса после применения ЭКО, разработать патогенетическое лечение
и профилактику указанной патологии. Доказано положительное влияние применения озонотерапии для
профилактики и лечения осложнений беременности у женщин после ЭКО, что подтвердилось нормализацией
показателей клинического, иммунологического, гормонального и эндотелиального статуса, состояния
фетоплацентарного комплекса и новорожденного.
Ключові слова: екстракорпоральне запліднення, плин вагітності, імунокорекція, озонотерапія.
гічній практиці знайшла своє розповсюдження озо-
нотерапія, завдяки відносній простоті методу, без-
печному використанню, відсутності побічних явищ.
Отримані позитивні результати лікування медичним
озоном дистресу плода, переношування вагітності,
запальних захворювань додатків матки [3]. Таким
чином, розробка оптимальних методів профілактики
ускладнень вагітності після ЕКЗ є актуальною про-
блемою сучасного акушерства.
Метою даного дослідження є оптимізація ве-
дення вагітності шляхом впливу медичного озону
на імунологічний, гормональний та ендотеліальний
статус у жінок після застосування ЕКЗ.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
Обстежено 90 жінок з безпліддям в анамнезі,
вагітність у котрих була отримана із застосуванням
ЕКЗ з переносом ембріона (основна група). Жінок
основної групи залежно від способу ведення вагіт-
ності було розділено на дві клінічні групи: в першу
клінічну групу увійшли 45 вагітних, які отримали
259
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
стандартну схему ведення вагітності після ЕКЗ; до
другої клінічної групи увійшли 45 пацієнток, яким
додатково до комплексного лікування включено
озонотерапію на тлі зменшення введення загальної
кількості прогестерону. Медичний озон викорис-
товувався шляхом внутрішньовенного введення
озонованого 0,9% фізіологічного розчину (200 мл)
щодня курсом 10 днів з моменту встановлення на-
явності вагітності. Контрольну групу склали 30
жінок, в яких вагітність наступила в природному
циклі та розвивалася фізіологічно. Проведено
загальноклінічне обстеження, ультразвукове до-
слідження, визначення рівня гормонів (естрадіол,
прогестерон, хоріонічний гонадотропін) імунофер-
ментним методом, бактеріологічне дослідження та
обстеження на TORCH-інфекції. Імунологічні дослі-
дження включали визначення кількості Т-лімфоцитів
(CD3+), Т-хелперів (CD4+), Т-супресорів (CD8+),
В-лімфоцитів (CD19+), натуральних кілерів (CD16+)
за допомогою реакції непрямої імунофлюоресценції
(СорбентЛТД, Москва). Рівень імуноглобулінів IgA,
IgM, IgG визначали методом радіальної імунодифузії
за Манчині. Вивчення змісту інтерлейкінів (IL-1,
IL-2, IL-6) та фактору некроза пухлини (TNF) було
засновано на використанні твердофазового іму-
ноферментного аналізу (ELISA) з використанням
реагентів «Протеїновий контур» (Санкт-Петербург).
Дослідження ендотеліальних (VEGF, ендотелін-1)
показників виконувалося імуноферментним методом
з використанням наборів «Вектор-Бест» (Росія).
Оптичну щільність імунофлюоресценції фібронек-
тину, колагену IV типу та ендотеліну-1 визначали
за методикою Г. І. Губіної-Вакулик і співавт. (2009)
за допомогою мікроскопа «Axioskor 40» та програм-
ного забезпечення Biostat.exe. Статистичну обробку
результатів досліджень проведено із застосуванням
стандартної програми Microsoft Excel 2000 з обчис-
ленням критеріїв Стьюдента.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
За результатами проведеного дослідження було
визначено, що первинне безпліддя мало місце у 38
жінок (42,2%), вторинне – у 52 (59,8%). Безпліддя ен-
докринного ґенезу спостерігалося у 17 жінок (18,8%),
трубно-перитонеального – у 41 жінки (45,6%), поєд-
наного ґенезу – у 32 (35,6%). Вік жінок основної гру-
пи в середньому складав 31,8±2,7 років, середній вік
жінок контрольної групи дорівнював 24,9±3,2 роки.
При ультразвуковому дослідженні (УЗД) ознаки за-
грози переривання вагітності (локальний гіпертонус
міометрія) спостерігалися в першій клінічній групі
у 19 (42,2%) жінок, в другій – у 20 (44,4%) вагітних,
в контрольній групі сегментарних скорочень матки
не визначено.
До діагностично значимих факторів ризику
загрози невиношування вагітності після ЕКЗ відно-
ситься рівень хоріонічного гонадотропіну (ХГЧ). В
основній групі його рівень був майже вдвічі нижче
контрольних показників. Після проведеного лікуван-
ня в першій групі рівень ХГЧ менше нормативних
показників спостерігався у 16 (35,5%) жінок, в другій
– у 7 (15,5%). Вміст естрадіолу і прогестерону в сиро-
ватці крові, особливо індекс співвідношення (Е/П), у
жінок основної групи в терміні 5-6 тижнів вагітності
значно відрізнявся від контрольних показників, а
після проведення комплексного лікування у жінок
другої клінічної групи вірогідно не відрізнявся від
контролю. Після проведеного лікування сегментарні
скорочення міометрія виявлено у 11 (24,4%) та 4
(8,8%) жінок відповідних груп. Отримані результати
УЗД вказують на високу ефективність застосування
озонотерапії в профілактиці невиношування вагіт-
ності після ЕКЗ.
Аналізуючи результати імунологічного дослі-
дження було визначено патологічні зміни імунограм
(імунна відповідь типу Th1, підвищена активність
NK-клітин, низька експресія Т-супресорів), які
переважно спостерігалися в основній групі і не
змінювалися після традиційної терапії. В другій
клінічній групі після комплексного лікування зни-
кали ознаки імунологічних розладів та цитокінової
дисфункції, а отримані параметри дорівнювали
контрольним показникам. При аналізі імунного
статусу після проведеної комплексної терапії у
жінок другої клінічної групи вірогідно змінювався
рівень Т-хелперів (СД4+), Т-супрессорів (СД8+),
вміст NK-клітин в порівнянні з показниками першої
клінічної групи (р<0,05). В гуморальній ланці іму-
нітету було визначено нормалізацію IgG та IgА, які
сягали контрольних значень. Цитокіновий профіль у
вагітних другої групи характеризувався зниженням
прозапальних цитокінів IL-1 (62,5±4,7 пг/мл), IL-2
(6,1±0,7 пг/мл) и TNF (59,2±3,9 пг/мл), вірогідно
відрізняючись від показників жінок, що отримували
традиційну терапію (р<0,05). При вивченні факторів
ендотеліальної дисфункції в основній групі відзна-
чалося підвищення рівня ендотеліна-1 до 14,3±1,8
нг/мл, VEGF – 589,7±53,6 пкг/мл. Після закінчення
лікування в другій клінічній групі за даними УЗД
патології не визначено, рівень ХГЧ відповідає контр-
ольним значенням, характерним для даного терміну
вагітності, рівень ендотеліна-1 – 1,9 нг/мл, судиноен-
дотеліального фактору росту – 66,5 пкг/мл на відміну
від показників першої клінічної групи (р<0,05).
Аналізуючи перебіг вагітностей у жінок першої
та другої клінічних груп, було визначено, що в групі
з традиційним лікуванням загроза невиношування
вагітності визначалася у 29 (64,4%), плацентарна
недостатність – у 25 (55,6%), затримка росту плода
– у 13 (28,8%), передчасні пологи – у 8 (17,7%). В
другій клінічній групі ці показники складали відпо-
відно – 14 (31,1%), 10 (22,2%), 6 (13,3%) та 3 (6,7%),
що вказує на високу ефективність запропонованої
терапії в профілактиці ускладнень вагітності та мож-
ливість використання медичного озону для оптиміза-
260
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 1 (62)
ції ведення гестаційного періоду у жінок після ЕКЗ.
Оцінюючи стан новонароджених, треба відзначити,
що оцінку 8-10 балів за шкалою Апгар отримали 41
(91,1%) дитина в другій групі, що було вищим, ніж
в першій клінічній групі – 34 (75,6%). Порівнюючи
вагу новонароджених звертає на себе увагу, що групі
жінок, отримавших комплексне лікування, з масою
більше 3000 г народилося 32 (71,1%) дитини, у групі
з традиційною терапією – 21 (46,6%).
Необхідно відзначити, що при дослідженні пла-
центи у жінок першої клінічної групи визначалася
схильність до гемодинамічних розладів, частіше
спостерігалася патологічна незрілість плаценти у
вигляді хаотично склерозованих ворсин, одночас-
но виявлялося посилення експресії фібронектину
(2,45±0,25 у.о.) та колагену ІV типу (0,74±0,09 у.о.)
зі зниженням експресії ендотеліну-1 (0,19±0,02 у.о.).
Таким чином, позитивний вплив озонотерапії на
профілактику та лікування ускладнень вагітності у
жінок після ЕКЗ підтверджується нормалізацією по-
казників клінічного, імунологічного, гормонального
та ендотеліального статусу, стану фетоплацентарно-
го комплексу та новонародженого.
ВИСНОВКИ
1. Порушення імунітету, зміни гормонального
статусу та ендотеліальні розлади є основними лан-
ками патогенезу виникнення ускладнень вагітності,
отриманої за допомогою ЕКЗ.
2. Використання озонотерапії у складі комп-
лексного лікування та профілактики ускладнень
вагітності після ЕКЗ є патогенетично обґрунтованим
та може бути рекомендований для широкого засто-
сування в акушерській практиці.
Перспективи подальших досліджень: вивчення
особливостей ендотеліальної дисфункції після засто-
сування ЕКЗ, розробка диференційованих лікуваль-
них та профілактичних заходів щодо попередження
ускладнень вагітності із використанням озонотерапії
в комбінації з імунокоректорами.
ЛІТЕРАТУРА
1. Жук С. И. Проблемы невынашивания беремен-
ности после экстракорпорального оплодотворения /
С. И. Жук // Здоровье женщины. – 2006. – № 2. – С.
40–43.
2. Менжинская И. В. Распределение по подклас-
сам IgG и патогенетическая активность аутоантител
к хорионическому гонадотропину человека при
нарушениях репродуктивной функции у женщин /
И. В. Менжинская // Акушерство и гинекология. –
2011. – № 3. – С. 32–37.
3. Озонотерапия в акушерско-гинекологической
практике : методические указания для врачей / Харь-
ковский гос. мед. университет ; сост. В. И. Грищенко,
В. С. Лупояд, В. В. Ганичев. – Харьков : ХГМУ,
2005. – 20 с.
4. Павлов К. А. Фетоплацентарный ангиогенез
при нормальной беременности: роль сосудисто-
эндотелиального фактора роста / К. А. Павлов,
Е. А. Дубова, А. И. Щеголев // Акушерство и гине-
кология. – 2011. – № 3. – С. 11–16.
5. Сидельникова В. М. Подготовка и ведение бе-
ременности у женщин с привычным невынашиванием
: метод. пособия и клин. протоколы / В. М. Сидельни-
кова. – М. : МЕДпресс-информ, 2010. – 224 с.
6. Allen V. M. Pregnancy outcomes after assisted
reproductive technology / V. M. Allen, R. D. Wilson //
J. Obstetr. Gynecol. Can. – 2006. – № 173. – P. 220–233.
7. Ford H. B. Recurrent pregnancy loss: etiology,
diagnosis and therapy / H. B. Ford, D. J. Schust // Rev.
Obstet. Gynecol. – 2009. – Vol. 2, № 2. – P. 76–83.
|