Соціальне страхування в системі соціального регулювання ризиків

• Дата: 2014
• Автор: Надрага, В.І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2014
• Назва видання: Вісник економічної науки України
• Теми: Наукові статті
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/77145
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Соціальне страхування в системі соціального регулювання ризиків / В.І. Надрага // Вісник економічної науки України. — 2014. — № 2 (26). — С. 99–103. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Стаття присвячена аналізу соціального страхування в контексті його основної функції - захисту від соціальних ризиків. У результаті дослідження взаємозв’язку соціального страхування та соціального ризику останній можна представити у вигляді ймовірності настання матеріальної скрути внаслідок відсутності заробітку за об’єктивних соціально-значимих причин та у зв’язку з додатковими витратами по утриманню дітей чи інших членів сім’ї, а також по задоволенню потреб у медичних чи соціальних послугах. Об'єктом правовідносин із загальнообов’язкового державного соціального страхування у цьому випадку виступає страховий захист від соціальних ризиків. Ризик актуалізується в рамках системи взаємопов'язаних правовідносин, учасниками яких є страхувальник, страховик і застрахована особа. Цільовим призначенням такого взаємозв’язку є забезпечення страхового захисту економічно активного населення у випадку настання соціально-ризикової ситуації, її попередження й компенсації наслідків. Ризикова функція страхування трансформується у певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством. Як базові принципи соціального страхування виділено такі: обов’язковість, чітка залежність між участю у фінансуванні системи та розміром пенсій і допомог; забезпечення рівня виплат, зіставного з доходом застрахованої особи протягом трудового життя; відособленість засобів; участь соціальних партнерів в управлінні відповідним фондом. Відзначається, що на відміну від України загальною тенденцією для країн-членів ЄС є прагнення до оптимізації соціальних внесків. Так, виходячи з прогнозних оцінок для Євросоюзу, протягом наступних п’ятдесяти років передбачається їх збільшення лише на 5% від ВВП - у відповідних оцінках враховуються очікувані наслідки реформ у сфері соціального забезпечення, які вже були законодавчо закріплені й проведені (включаючи нові схеми надання допомог та умов пенсійного забезпечення), а також очікуване зростання частки робочої сили в загальній чисельності населення й рівні зайнятості. Сучасна система соціального страхування в Україні за своїм змістом не є страховою в класичному розумінні, оскільки зберігає і виконує функції соціального забезпечення (допомоги). Вона має ряд недоліків і потребує вдосконалення, зокрема: оптимізація механізму надання застрахованим особам матеріального забезпечення та соціальних послуг; удосконалення політики диференційованих страхових тарифів; забезпечення системи економічного стимулювання роботодавців у здійсненні заходів профілактики виробничих ризиків. Для зменшення навантаження на фонд оплати праці необхідно розширити базу нарахування страхових внесків, удосконалити систему збору та обліку страхових внесків і поетапно забезпечити паритетну участь працівників та роботодавців у сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.