Молекулярно-генетичне дослідження порушень природної та стимульованої овуляції
Метою дослідження було вивчення асоціації мутацій в генах FMR1, INHα1, NAT2, GSTT1, GSTM1 з функціональним резервом яєчників, а також відповіддю яєчників на стимуляцію овуляції гонадотропіном в групах жінок з клінічним діагнозом передчасне виснаження яєчників (ПВЯ) та «поганих відповідачів». В групі...
Збережено в:
| Видавець: | Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8087 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Цитувати: | Молекулярно-генетичне дослідження порушень природної та стимульованої овуляції / Г.Б. Лівшиць, С.А. Кравченко, П.Ф. Татарський, І.А. Судома, Л.А. Лівшиць // Цитология и генетика. — 2008. — Т. 42, № 2. — С. 63-69. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Метою дослідження було вивчення асоціації мутацій в генах FMR1, INHα1, NAT2, GSTT1, GSTM1 з функціональним резервом яєчників, а також відповіддю яєчників на стимуляцію овуляції гонадотропіном в групах жінок з клінічним діагнозом передчасне виснаження яєчників (ПВЯ) та «поганих відповідачів». В групі пацієнток з ПВЯ та «поганих відповідачів» у 1,6 та 2,5 % відповідно спостерігали як мутацію 769G→A гена INHα1, так і алель високого ризику гена FMR1. Даний генотип не було виявлено в контрольній групі. Частота делеції в гені GSTM1 у групі «поганих відповідачів» була статистично достовірно вище (p = 0,01), ніж в контрольній. Частота зустрічальності мутантного генотипа Ser680SerAla307Ala (22,2 %) була статистично вирогідно вище (p = 0,028), ніж в контрольній групі (7,7 %). Денна доза гонадотропіна у жінок з алелями ризику гена FMR1 та пацієнтів з генотипами «повільних ацетиляторів» гена NAT2 була статистично достовірно вище, ніж у індивідів з нормальними алелями гена FMR1 та пацієнтів з генотипом «швидкого ацетилятора» гена NAT2. Кількість ооцитів, отриманих після стимуляції, у жінок з мутацією Ala257Thr гена INHα1 була статистично вірогідно менше, ніж у пацієнтів без мутації. Подальші дослідження даних генів важливі для вивчення функціонального резерва яєчників та модуляції індивідуальної відповіді яєчників на екзогенний гонадотропін. |
|---|