Церковна топографія та некрополі Чернігова у ХVІІ–ХVІІІ ст.
Стаття присвячена питанню топографії церков і некрополів Чернігова XVII–XVIII ст. На основі писемних, археологічних і картографічних джерел проаналізовано етапи мурованого й дерев’яного церковного будівництва в міській системі XVII–XVIII ст. Автор робить висновок про те, що за козацьких часів бу...
Збережено в:
| Видавець: | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2014
|
| Назва видання: | Праці Центру пам’яткознавства |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/81744 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Цитувати: | Церковна топографія та некрополі Чернігова у ХVІІ–ХVІІІ ст. / О.М. Бондар // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2014. — Вип. 25. — С. 274-281. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Стаття присвячена питанню топографії церков і некрополів
Чернігова XVII–XVIII ст. На основі писемних, археологічних
і картографічних джерел проаналізовано етапи мурованого й
дерев’яного церковного будівництва в міській системі XVII–XVIII ст. Автор робить висновок про те, що за козацьких часів
було відновлено частину давньоруських храмів, а поява нових
культових комплексів була пов’язана із розвитком міста – відродженням православної віри, зростанням забудованої площі та
збільшенням кількості населення. Тому були побудовані церкви
на території Форштадту та на Застриженні. В XVII – першій половині XVIII ст. в Чернігові не існувало єдиного міського кладовища, тому небіжчиків ховали біля церков, а центральне кладовище з’явилося лише в другій половині XVIII ст. |
|---|