Про керованість крайовими умовами Діріхле для неоднорідної струни на півосі

Розглянуто рiвняння коливання неоднорiдної струни на пiвосi з потенцiалом, що не дорiвнює сталiй, та з керуванням класу L^∞ на лiвому кiнцi. Задачу керованостi розглянуто в просторах Соболєва. Одержано достатнi умови 0- та ε-керованостi за вiльний час T > 0. Керування знайдено в явному виглядi....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Халіна, К.С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2012
Schriftenreihe:Доповіді НАН України
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/84631
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Про керованість крайовими умовами Діріхле для неоднорідної струни на півосі / К.С. Халiна // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 10. — С. 24-29. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-84631
record_format dspace
spelling irk-123456789-846312015-07-12T03:02:14Z Про керованість крайовими умовами Діріхле для неоднорідної струни на півосі Халіна, К.С. Математика Розглянуто рiвняння коливання неоднорiдної струни на пiвосi з потенцiалом, що не дорiвнює сталiй, та з керуванням класу L^∞ на лiвому кiнцi. Задачу керованостi розглянуто в просторах Соболєва. Одержано достатнi умови 0- та ε-керованостi за вiльний час T > 0. Керування знайдено в явному виглядi. Рассмотрено уравнение колебания неоднородной струны на полуоси с потенциалом, который не равняется постоянной, и с управлением класса L^∞ на левом конце. Задача управляемости рассмотрена в пространствах Соболева. Получены необходимые и достаточные условия 0- и ε-управляемости за свободное время T > 0. Управление найдено в явном виде. The wave equation for an inhomogeneous string is considered on the half-axis. The potential of the string is not equal to a constant. At the left end point, we consider a control of the class L^∞. The control problem is considered in the Sobolev spaces. Sufficient conditions for the 0- and ε-controllabilities for a free time T > 0 are obtained. The control is found explicitly. 2012 Article Про керованість крайовими умовами Діріхле для неоднорідної струни на півосі / К.С. Халiна // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 10. — С. 24-29. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/84631 517.9 uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Математика
Математика
spellingShingle Математика
Математика
Халіна, К.С.
Про керованість крайовими умовами Діріхле для неоднорідної струни на півосі
Доповіді НАН України
description Розглянуто рiвняння коливання неоднорiдної струни на пiвосi з потенцiалом, що не дорiвнює сталiй, та з керуванням класу L^∞ на лiвому кiнцi. Задачу керованостi розглянуто в просторах Соболєва. Одержано достатнi умови 0- та ε-керованостi за вiльний час T > 0. Керування знайдено в явному виглядi.
format Article
author Халіна, К.С.
author_facet Халіна, К.С.
author_sort Халіна, К.С.
title Про керованість крайовими умовами Діріхле для неоднорідної струни на півосі
title_short Про керованість крайовими умовами Діріхле для неоднорідної струни на півосі
title_full Про керованість крайовими умовами Діріхле для неоднорідної струни на півосі
title_fullStr Про керованість крайовими умовами Діріхле для неоднорідної струни на півосі
title_full_unstemmed Про керованість крайовими умовами Діріхле для неоднорідної струни на півосі
title_sort про керованість крайовими умовами діріхле для неоднорідної струни на півосі
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2012
topic_facet Математика
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/84631
citation_txt Про керованість крайовими умовами Діріхле для неоднорідної струни на півосі / К.С. Халiна // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 10. — С. 24-29. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series Доповіді НАН України
work_keys_str_mv AT halínaks prokerovanístʹkrajovimiumovamidíríhledlâneodnorídnoístruninapívosí
first_indexed 2025-07-06T11:42:00Z
last_indexed 2025-07-06T11:42:00Z
_version_ 1836897660429139968
fulltext УДК 517.9 © 2012 К.С. Халiна Про керованiсть крайовими умовами Дiрiхле для неоднорiдної струни на пiвосi (Представлено академiком НАН України Є.Я. Хрусловим) Розглянуто рiвняння коливання неоднорiдної струни на пiвосi з потенцiалом, що не дорiвнює сталiй, та з керуванням класу L∞ на лiвому кiнцi. Задачу керованостi розгля- нуто в просторах Соболєва. Одержано достатнi умови 0- та ε-керованостi за вiльний час T > 0. Керування знайдено в явному виглядi. Розглянемо керовану систему на пiвосi з початковими умовами wtt(x, t) = wxx(x, t)− q(x)w(x, t), x ∈ (0,+∞), t ∈ (0, T ), (1) w(0, t) = u(t), t ∈ (0, T ), (2) w(x, 0) =W 0 0 (x), wt(x, 0) =W 0 1 (x), x ∈ (0,+∞), (3) де T > 0, u — керування таке, що u ∈ L∞(0, T ), а потенцiал q задовольняє умови q ∈ C[0,∞) ⋂ L∞[0,∞), ∞∫ 0 x|q(x)| dx <∞. (4) У роботi вивчаються питання 0- та ε-керованостi для системи (1)–(3) за вiльний час T . Крайову керованiсть у скiнченних областях для випадку q 6= 0, взагалi кажучи, добре вивчено в [1–6]. На пiвосi одержано результати для випадку q = 0 за вiльний час [7, 8] та для випадку q = const > 0 за фiксований та вiльний час [9, 10]. Зауважимо, що випадок q 6= const потребує iнших методiв дослiдження, нiж у [7–10]. Одержанi результати сформульованi у теоремах 5 та 6. У роботi будемо розглядати такi простори [11; 12, гл. 1]: S = {ϕ ∈ C∞(R) : ∀m, l ∈ N ⋃ {0} ∃Cml > 0: ∀x ∈ R | ϕ(m)(x)(1 + |x|2)l| 6 Cml}, S ′ — простiр узагальнених функцiй над S, Hs l = {f ∈ S ′ : (1 + x2)l/2(1 + |D|2)s/2f ∈ L2(R)}, D = − id dx , s, l ∈ R, Hs l,o = {f ∈ Hs l : f — непарна}, H s l,o = Hs l,o ×Hs−1 l,o , ‖f‖sl = ( +∞∫ −∞ |(1 + x2)l/2(1 + |D|2)s/2f(x)|2dx )1/2 . 1. Постановка задачi. Нехай W 0 = ( W 0 0 W 0 1 ) ∈ H 0 0,o. Розв’язки системи (1)–(3) розгляда- ються в просторi H0 0 . Позначимо Q — парне продовження q, а W (·, t) — непарне продовжен- 24 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №10 ня w(·, t), t ∈ (0, T ). Очевидно, що W (·, t) ∈ H0 0,o, (t ∈ (0, T )). Легко побачити, що непарне продовження розв’язку системи (1)–(3) буде розв’язком системи Wtt(x, t) =Wxx(x, t)−Q(x)W (x, t)− 2u(t)δ′(x), x ∈ R, t ∈ (0, T ), (5) W (x, 0) =W 0 0 (x), Wt(x, 0) =W 0 1 (x), x ∈ R, (6) де δ — дельта-функцiя Дiрака, δ = H ′, H — функцiя Хевiсайда. Для заданих T > 0 та W 0 ∈ H 0 0,o через RT (W 0) позначимо множину h ∈ H 0 0,o таких, що iснує u ∈ L∞(0, T ) таке, що розв’язок системи (5), (6) задовольняє умову ( W (·, T ) Wt(·, T ) ) = h. Означення 1. Стан W 0 ∈ H 0 0,o називається 0-керованим вiдносно системи (5), (6), якщо 0 належить ⋃ T>0 RT (W 0), та ε-керованим вiдносно системи (5), (6), якщо 0 належить зами- канню ⋃ T>0 RT (W 0) у H 0 0,o. Для подальшого дослiдження використовуються оператори перетворення, якi зберiга- ють на нескiнченностi асимптотику розв’язку рiвняння Штурма–Лiувiлля [13, гл. 3]. У на- ступному пунктi розглядається їх продовження у простори Hs 0,o, s = 0,−1,−2. 2. Оператори перетворення. Визначимо оператори M, M−1 : H0 0,o → H0 0,o, D(M) = = D(M−1) = H0 0,o, за формулами Mf(x) = f(x) + signx ∞∫ |x| M(|x|, t)f(t) dt, M −1g(x) = g(x) + sign x ∞∫ |x| N(|x|, t)g(t) dt, (7) де f , g ∈ H0 0,o, M(ξ, η) та N(ξ, η) — ядра операторiв, (ξ, η) ∈ [0,∞)× [0,∞), такi, що M(ξ, η) = = N(ξ, η) = 0, коли η < ξ, i задовольняють системи [13, гл. 3] Mxx(x, t)− Mtt(x, t) = q(x)M(x, t), Nxx(x, t)− Ntt(x, t) = −q(t)N(x, t), 0 < x < t, (8) M(x, x) = 1 2 ∞∫ x q(ξ) dξ, N(x, x) = − 1 2 ∞∫ x q(ξ) dξ, x > 0, (9) lim x+t→∞ Mx(x, t) = lim x+t→∞ Mt(x, t) = 0, lim x+t→∞ Nx(x, t) = lim x+t→∞ Nt(x, t) = 0. (10) Позначимо σ(x) = ∞∫ x |q(ξ)|dξ, σ1(x) = ∞∫ x σ(ξ) dξ, x ∈ [0,∞). Завдяки умовам (4) можна довести, що σ 6 σ(0) < ∞, σ1 6 σ1(0) < ∞ на [0,∞), та такi оцiнки: |M(x, t)| 6 1 2 σ ( x+ t 2 ) e2σ1(0), |N(x, t)| 6 1 2 σ ( x+ t 2 ) e2σ1(0), 0 < x < t, |M′z(x, t)| 6 1 4 ∣∣∣∣q ( x+ t 2 )∣∣∣∣+ 1 2 σ(x)σ ( x+ t 2 ) e2σ1(0), 0 < x < t, z = x, t, ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №10 25 |N′z(x, t)| 6 1 4 ∣∣∣∣q ( x+ t 2 )∣∣∣∣+ 1 2 σ(x)σ ( x+ t 2 ) e2σ1(0), 0 < x < t, z = x, t. Користуючись цими оцiнками, можна довести неперервнiсть M i M−1 у H0 0,o. Нехай ϕ, ψ ∈ ∈ H0 0,o. Спряженi оператори M ∗ та (M−1)∗, D(M∗) = D((M−1)∗) = H0 0,o дiють за формулами M ∗ψ(t) = ψ(t) + sign t |t|∫ 0 M(x, |t|)ψ(x) dx, (M−1)∗ϕ(t) = ϕ(t) + sign t |t|∫ 0 N(x, |t|)ϕ(x) dx i неперервнi вH0 0,o. Завдяки оцiнкам для ядер операторiв можна довести, що звуження спря- жених операторiв на H1 0,o i H2 0,o будуть неперервними на цих просторах. Отже, продовженi на H−1 0,o та H−2 0,o за правилом нижче оператори M та M −1 будуть там неперервними: (Mf, ψ) = (f,M∗ψ), (M−1g, ϕ) = (g, (M−1)∗ϕ), де f, g ∈ Hs 0,o, ϕ, ψ ∈ H−s 0,o , s = −1,−2. Тут областi визначення M та M −1 охоплюють весь простiр Hs 0,o, s = −1, −2. Користуючись (8), (9), неважко довести таку лему: Лема 1. Нехай f , g ∈ H0 0,o. Тодi M(f ′′) = (Mf)′′ −QMf − 2δ′ ∞∫ 0 M(0, ξ)f(ξ) dξ, M −1(g′′) = (M−1g)′′ + M −1(Qg) − 2δ′ ∞∫ 0 N(0, ξ)g(ξ) dξ. На пiдставi оцiнок для ядер операторiв вiрною є така лема. Лема 2. Нехай f ∈ H0 0,o така, що f ∈ L∞(R). Тодi Mf , M−1f ∈ L∞(R). 3. Умови керованостi. Розглянемо допомiжну керовану систему Vtt(x, t) = Vxx(x, t)− 2p(t)δ′(x), x ∈ R, t ∈ (0, T ), (11) V (x, 0) = V 0 0 (x), Vt(x, 0) = V 0 1 (x), x ∈ R, (12) де V (·, t) ∈ H0 0,o, V 0 = ( V 0 0 V 0 1 ) ∈ H 0 0,o, p — керування таке, що p ∈ L∞(0, T ). Для заданих T > 0 та V 0 ∈ H 0 0,o через YT (V 0) позначимо множину g ∈ H 0 0,o таких, що iснує p ∈ L∞(0, T ) таке, що розв’язок системи (11), (12) задовольняє умову ( V (·, T ) Vt(·, T ) ) = g. Означення 2. Стан V 0 ∈ H 0 0,o називається 0-керованим вiдносно системи (11), (12), якщо 0 належить ⋃ T>0 YT (V 0), та ε-керованим вiдносно системи (11), (12), якщо 0 належить замиканню ⋃ T>0 YT (V 0) у H 0 0,o. Питання керованостi для системи (11), (12) досить детально вивчено в [7]. Сформульо- ванi нижче двi теореми є окремими випадками результатiв, одержаних у [7]: Теорема 1. Стан V 0 ∈ H 0 0,o є ε-керованим вiдносно системи (11), (12) тодi i лише тодi, коли виконано умови: (i) V 0 0 ∈ L∞(R), (ii) V 0 1 = (sign xV 0 0 ) ′. 26 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №10 Якщо, крiм цього, ∞∫ T |V 0 0 (x)| 2 dx < ε2 для деяких T > 0 та ε > 0, то керування p = = V 0 0 м. с. на (0, T ) є розв’язком задачi ε-керованостi. Теорема 2. Стан V 0 ∈ H 0 0,o є 0-керованим вiдносно системи (11), (12) тодi i лише тодi, коли умови (i), (ii) теореми 1 виконано та iснує таке T > 0, що suppV 0 0 ⊂ [−T, T ]. За цих умов керування, що розв’язує задачу 0-керованостi, має вигляд p = V 0 0 м. с. на (0, T ). Далi будемо використовувати поняття значення узагальненої функцiї в точцi [14, гл. 1 §3]. Авторами доведено таку лему, пiсля чого дається означення: Лема 3 [14]. Якщо iснує границя g(x) = lim α→0 f(αx+ x0), то g(x) є сталою функцiєю. Означення 3 [14]. Значення узагальненої функцiї f у точцi x0 визначається за форму- лою f(x0) = lim α→0 f(αx + x0). Зауваження 1. У [14 гл. 1, §3] показано, що якщо узагальнена функцiя локально iнте- гровна, то її значення iснують майже скрiзь. При цьому значення f(x0) в узагальненому сенсi та у звичайному сенсi майже скрiзь збiгаються. Отже, для функцiй f ∈ L2(R) пiд значенням lim x→+0 f(x) розумiємо lim x→+0 f(x) = lim x→0 f(|x|). Лема 4. Нехай V (x, t) — розв’язок системи (11), (12). Тодi V (+0, t) = p(t), t ∈ (0, T ). Доведення. З [7, (18)] одержуємо V (x, t) = 1 2 [V 0 0 (x+ t)V 0 0 (x− t)+ Ṽ 0 1 (x+ t)− Ṽ 0 1 (x− t)]− P t(x+ t)P t(−x+ t), (13) де Ṽ 0 1 ∈ H0 0 — парна функцiя така, що (Ṽ 0 1 ) ′ = V 0 1 , P t(x) = p(x)[H(x) − H(x − t)], x ∈ R, t ∈ (0, T ). Користуючись зауваженням 1 та враховуючи носiї функцiй P t(x + t) i P t(−x + t), не- парнiсть V 0 0 та парнiсть Ṽ 0 1 , з (13) одержуємо твердження леми. Лему доведено. Теорема 3. Нехай V (·, t) = M −1W (·, t), t ∈ (0, T ), V 0 j = M −1W 0 j , j = 0, 1. Нехай також u(t) = p(t) + ∞∫ 0 M(0, ξ)V (ξ, t) dξ, t ∈ (0, T ), (14) де V (ξ, t) визначається за формулою (13). Тодi: (i) W (x, t) є розв’язком системи (5), (6) у тому i лише тому випадку, коли V (x, t) є розв’язком системи (11), (12); (ii) Для розв’язку W (x, t) системи (5), (6) вiрне таке: W (+0, t) = u(t), t ∈ (0, T ). Твердження (i) доводиться шляхом застосування M до системи (11), (12), леми 1 i (14) в один бiк, та M −1 до системи (5), (6), леми 1, (14) i (7) в iнший бiк. Твердження (ii) доводиться шляхом застосування M −1 до рiвняння (5), леми 1, твердження (i) цiєї теореми та леми 4. Лема 5. Нехай для керування u системи (5), (6) виконано (14), де p ∈ L∞(0, T ) — керування, що розв’язує задачу ε-керованостi для системи (11), (12). Тодi u ∈ L∞(0, T ). Ця лема доводиться за допомогою (14), (13) та теореми 1. Зауваження 2. Завдяки теоремi 3 легко побачити, що звуження на [0,∞) розв’язку системи (5), (6) буде розв’язком системи (1)–(3). Зауваження 3. З теореми 3 зрозумiло, що ( W (·, T ) Wt(·, T ) ) ∈ RT (W 0) тодi, коли ( V (·, T ) Vt(·, T ) ) ∈ ∈ YT (V 0) за умови, що вiдповiднi керування зв’язанi спiввiдношенням (14). ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №10 27 Користуючись неперервнiстю операторiв перетворення, зауваженням 3 та лемою 5, одер- жуємо таку теорему. Теорема 4. Нехай стан V 0 є ε-керованим вiдносно системи (11), (12) за час T > 0. Тодi стан W 0 є ε-керованим вiдносно системи (5), (6) за час T > 0. З теорем 3 i 4 та леми 2 випливають достатнi умови керованостi для системи (5), (6), а отже, i для системи (1)–(3). Теорема 5. Стан W 0 ∈ H 0 0,o є ε-керованим вiдносно системи (5), (6), якщо виконано умови: (i) W 0 0 ∈ L∞(R); (ii) W 0 1 = M(sign xM−1W 0 0 ) ′. Якщо, крiм цього, ∞∫ T |(M−1W 0 0 )(x)| 2dx < ε2 для деяких T > 0 та ε > 0, то керування u = p+ ∞∫ 0 M(0, ξ)V (ξ, ·) dξ = M −1W 0 0 + ∞∫ 0 M(0, ξ)V (ξ, ·) dξ, м. с. на (0, T ), (15) де V (ξ, t) визначається за (13), є розв’язком задачi ε-керованостi. Теорема 6. Стан W 0 ∈ H 0 0,o є 0–керованим вiдносно системи (5), (6), якщо умови (i), (ii) теореми 5 виконано та iснує таке T > 0, що suppM−1W 0 0 ⊂ [−T, T ]. За цих умов керування, що розв’язує задачу 0-керованостi, має вигляд (15) м. с. на (0, T ). 1. Эмануилов О.Ю. Граничная управляемость гиперболическими уравнениями // Сиб. мат. журн. – 2000. – 41, № 4. – С. 944–959. 2. Russell D. L. Controllability and stabilizability theory for linear partial differential equations: recent prog- ress and open questions // SIAM Rev. – 1978. – 20, No 4. – P. 639–739. 3. Vancostenoble J., Zuazua E. Hardy inequalities, observability, and control for the wave and Schrödinger equations with singular potentials // SIAM J. Math. Anal. – 2009. – 41, No 4. – P. 1508– 1532. 4. Ильин В.А., Моисеев Е.И. О граничном управлении на одном конце процессом, описываемым теле- графным уравнением // Докл. АН. – 2002. – 387, № 5. – С. 600–603. 5. Khalina K. S. Controllability problems for the non-homogeneous string that is fixed at the right end point and has the Dirichlet boundary control at the left end point // J. Math. Phys. Anal. Geom. – 2011. – 7, No 1. – P. 34–58. 6. Khalina K. S. On the Neumann boundary controllability for the non-homogeneous string on a segment // J. Math. Phys. Anal. Geom. – 2011. – 7, No 4. – P. 333–351. 7. Sklyar G.M., Fardigola L. V. The Markov power moment problem in problems of controllability and frequency extinguishing for the wave equation on a half-axis // J. Math. Anal. Appl. – 2002. – 276, No 1. – P. 109–134. 8. Фардигола Л.В. Проблема керованостi крайовими умовами Неймана для рiвняння струни на пiвосi // Доп. НАН України. – 2009. – № 10. – С. 36–41. 9. Fardigola L. V. Controllability problems for the string equation on a half-axis with a boundary control bounded by a hard constant // SIAM J. Control Optim. – 2008. – 47. – P. 2179– 2199. 10. Fardigola L. V. Controllability problems for the 1 − D wave equation on a half-axis with the Dirichlet boundary control // ESAIM: Control Optim. Calc. Var. – doi:10.1051/cocv/2011169. 11. Schwartz L. Théorie des distributions. I, II. – Paris: Hermann, 1950–1951. 12. Волевич Л. Р., Гиндикин С. Г. Обобщенные функции и уравнения в свертках. – Москва: Физматлит, 1994. – 336 с. 13. Марченко В.А. Операторы Штурма–Лиувилля и их приложения. – Киев: Наук. думка, 1977. – 331 с. 28 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №10 14. Антосик П., Микусинский Я., Сикорский Р. Теория обобщенных функций. Секвенциальный подход. – Москва: Мир, 1976. – 311 с. Надiйшло до редакцiї 20.03.2012Фiзико-технiчний iнститут низьких температур iм. Б. I. Вєркiна НАН України, Харкiв Е.С. Халина Об управляемости краевыми условиями Дирихле для неоднородной струны на полуоси Рассмотрено уравнение колебания неоднородной струны на полуоси с потенциалом, который не равняется постоянной, и с управлением класса L∞ на левом конце. Задача управляемости рассмотрена в пространствах Соболева. Получены необходимые и достаточные условия 0- и ε-управляемости за свободное время T > 0. Управление найдено в явном виде. K. S. Khalina On the controllability over Dirichlet boundary conditions for an inhomogeneous string on the half-axis The wave equation for an inhomogeneous string is considered on the half-axis. The potential of the string is not equal to a constant. At the left end point, we consider a control of the class L∞. The control problem is considered in the Sobolev spaces. Sufficient conditions for the 0- and ε-controllabi- lities for a free time T > 0 are obtained. The control is found explicitly. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №10 29