Людина, далека від байдужості (до 70-річчя академіка НАН України В. М. Локтєва)
3 травня 2015 р. виповнилося 70 років відомому українському фізику-теоретику, члену Президії НАН України, доктору фізико-математичних наук, професору, академіку НАН України Вадиму Михайловичу Локтєву....
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2015
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/84903 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Людина, далека від байдужості (до 70-річчя академіка НАН України В. М. Локтєва) / М.І. Григорчук, О.О. Понежа // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 6. — С. 109-113. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-84903 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-849032015-07-17T03:02:16Z Людина, далека від байдужості (до 70-річчя академіка НАН України В. М. Локтєва) Григорчук, М.І. Понежа, О.О. Люди науки 3 травня 2015 р. виповнилося 70 років відомому українському фізику-теоретику, члену Президії НАН України, доктору фізико-математичних наук, професору, академіку НАН України Вадиму Михайловичу Локтєву. 2015 Article Людина, далека від байдужості (до 70-річчя академіка НАН України В. М. Локтєва) / М.І. Григорчук, О.О. Понежа // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 6. — С. 109-113. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/84903 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Люди науки Люди науки |
| spellingShingle |
Люди науки Люди науки Григорчук, М.І. Понежа, О.О. Людина, далека від байдужості (до 70-річчя академіка НАН України В. М. Локтєва) Вісник НАН України |
| description |
3 травня 2015 р. виповнилося 70 років відомому українському фізику-теоретику, члену Президії НАН України, доктору фізико-математичних
наук, професору, академіку НАН України Вадиму Михайловичу Локтєву. |
| format |
Article |
| author |
Григорчук, М.І. Понежа, О.О. |
| author_facet |
Григорчук, М.І. Понежа, О.О. |
| author_sort |
Григорчук, М.І. |
| title |
Людина, далека від байдужості (до 70-річчя академіка НАН України В. М. Локтєва) |
| title_short |
Людина, далека від байдужості (до 70-річчя академіка НАН України В. М. Локтєва) |
| title_full |
Людина, далека від байдужості (до 70-річчя академіка НАН України В. М. Локтєва) |
| title_fullStr |
Людина, далека від байдужості (до 70-річчя академіка НАН України В. М. Локтєва) |
| title_full_unstemmed |
Людина, далека від байдужості (до 70-річчя академіка НАН України В. М. Локтєва) |
| title_sort |
людина, далека від байдужості (до 70-річчя академіка нан україни в. м. локтєва) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Люди науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/84903 |
| citation_txt |
Людина, далека від байдужості (до 70-річчя академіка НАН України В. М. Локтєва) / М.І. Григорчук, О.О. Понежа // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 6. — С. 109-113. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT grigorčukmí lûdinadalekavídbajdužostído70ríččâakademíkananukraínivmloktêva AT ponežaoo lûdinadalekavídbajdužostído70ríččâakademíkananukraínivmloktêva |
| first_indexed |
2025-07-06T12:01:29Z |
| last_indexed |
2025-07-06T12:01:29Z |
| _version_ |
1836898889776496640 |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 109
ЛЮДИНА,
ДАЛЕКА ВІД БАЙДУЖОСТІ
До 70-річчя академіка НАН України
В.М. Локтєва
3 травня 2015 р. виповнилося 70 років відомому українському фізику-
теоретику, члену Президії НАН України, доктору фізико-математичних
наук, професору, академіку НАН України Вадиму Михайловичу Локтєву.
Есть личности — святая простота
играет их поступки, как по нотам.
Наивность — превосходная черта,
присущая творцам и идиотам1.
И. ГУБЕРМАН
Вадим Михайлович Локтєв народився 3 травня 1945 р. у Киє-
ві. Після закінчення школи вступив до Київського державного
університету ім. Т.Г. Шевченка і ще у студентські роки, у 1967 р.,
почав працювати в Інституті теоретичної фізики АН УРСР (те-
пер — ІТФ ім. М.М. Боголюбова НАН України), у стінах якого
й проходило все його подальше наукове життя. Нестандартний
підхід до розв’язання задач, ентузіазм і активність молодого
фізика привернули увагу корифея радянської теоретичної фі-
зики академіка АН УРСР Олександра Сергійовича Давидова,
який став його науковим керівником і вчителем.
Значною мірою на становлення В.М. Локтєва як ученого
вплинуло ще й те, що лекції йому читали такі видатні поста-
ті української теоретичної фізики, як С.І. Пекар, М.Ф. Дей-
ген, М.О. Кривоглаз, В.М. Ораєвський, В.Й. Сугаков, він мав
можливість спілкуватися з найкращими київськими фізиками-
експериментаторами А.Ф. Прихотько, С.М. Рябченком,
М.С. Соскіним, а також зі своїми талановитими однолітками
Ю.Б. Гайдідеєм, О.О. Єремком, Е.Г. Петровим, О.О. Сєріковим.
Від своїх колег та друзів, і насамперед — від свого вчителя, Ва-
дим Михайлович перейняв відчуття первинності фундамен-
1 Цей «гарік» – один із найулюбленіших у ювіляра. Ми обрали його епі-
графом тому, що він якнайкраще відображує вічно невгамовний і бен-
тежний норов Вадима Михайловича.
Академік НАН України
Вадим Михайлович Локтєв
ГРИГОРЧУК
Микола Іванович —
доктор фізико-математичних
наук, провідний науковий
співробітник Інституту
теоретичної фізики
ім. М.М. Боголюбова
НАН України
ПОНЕЖА
Олена Олександрівна —
кандидат фізико-математичних
наук, науковий співробітник
Інституту теоретичної фізики
ім. М.М. Боголюбова
НАН України
110 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6
ЛЮДИ НАУКИ
тальної науки, надзвичайно серйозне й сумлін-
не ставлення до творчої діяльності.
Найцінніше в роботах В.М. Локтєва — це
поєднання оригінальності ідей з націленістю
отримуваних результатів на експерименталь-
ні дослідження, чого завжди вимагав від своїх
учнів О.С. Давидов. Без перебільшення можна
стверджувати, що досягнення ювіляра вплину-
ли на розвиток цілої низки напрямів сучасної
фізики: теорії магнітних явищ, фізики кріо-
кристалів, теорії неідеальних кристалів, висо-
котемпературної надпровідності. Він отримав
також неординарні результати в галузі магні-
тострикції, бозе-ейнштейнівської конденсації
квазічастинок, релятивістськоподібних кон-
денсованих систем, спінтроніки.
Уже в одній із перших своїх робіт з теорії
поглинання світла кристалом кисню в ділянці
подвійних (бімолекулярних) переходів Вадим
Михайлович висловив гіпотезу, що в цьому
разі міжмолекулярну взаємодію слід розгля-
дати як складову нульового наближення, а не
враховувати її за теорією збурень. Це одразу ж
пояснило відмінність між структурами різних
смуг кисневого поглинання, яку спостерігали
в експерименті. Згодом разом з Ю.Б. Гайдідеєм
він передбачив нове оптичне явище — біекси-
тонне розщеплення поляризованих ліній ду-
блетів, які знаменують народження біексито-
нів малого радіуса. Це передбачення блискуче
підтвердилося у цілеспрямовано поставлених
експериментах, виконаних під керівництвом
академіка Антоніни Федорівни Прихотько.
В іншому циклі робіт, виконаному спільно
з В.С. Островським і присвяченому розвитку
квантової теорії магнітних кристалів з вели-
кою одноіонною анізотропією, було передба-
чено ще один фундаментальний ефект — ліній-
ну залежність діагональних компонент тензо-
ра діелектричної проникності від зовнішнього
магнітного поля, що тоді взагалі вважалося не-
можливим. Сьогодні цей результат увійшов до
підручників, його багато цитують, часто вико-
ристовують в інших дослідженнях магнітовпо-
рядкованих середовищ. Суть явища полягає в
тому, що в сильно анізотропних магнетиках ве-
личина спостережуваного магнітного моменту
(спіну), локалізованого на іонах, не є заданою,
а залежить від параметрів кристалічного поля
і напрямку намагніченості відносно кристаліч-
них осей. Тому до таких магнітних кристалів
неможливо застосувати рівняння Ландау—
Ліфшиця. Як альтернативу було розроблено
так званий квантовий підхід, у якому рівнян-
ня Ландау—Ліфшиця відповідало лише гра-
ничному випадку малої анізотропії, а в решті
випадків для аналізу й опису статичних і ре-
зонансних властивостей потрібно розв’язувати
систему зв’язаних нелінійних рівнянь, у які ро-
блять внесок і магнітні моменти більш високо-
го порядку, ніж дипольні. Такий підхід увійшов
до теоретичного вжитку і є єдино правильним,
коли необхідно розраховувати спектри криста-
лів, де одноіонна анізотропія сумірна з обмін-
ною взаємодією або навіть переважає її.
Разом із колегами М.О. Івановим і Ю.Г. По-
горєловим Вадим Михайлович сформулю-
вав загальну теорію неідеальних магнетиків з
парамагнітними домішками в ситуації, коли
енергетичний рівень останніх перебуває в без-
посередній близькості до розташування осно-
вної зони, через що виникає домішковий стан
з великим просторовим радіусом. Збільшення
концентрації домішок зумовлює перетинання
таких станів і як наслідок — колективну пере-
будову спектра, причому в окремих випадках
таку, що у невпорядкованому середовищі може
За спинами метрів (справа наліво: О.С. Давидов,
О.Г. Ситенко, О.С. Парасюк, В.М. Локтєв, С.В. Пелет-
минський, Ю.Б. Гайдідей). 1970 р.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 111
ЛЮДИ НАУКИ
з’явитися смуга додаткових когерентних ста-
нів. Особливістю магнетиків є те, що в них на
взаємне розташування різних енергетичних
рівнів впливає магнітне поле, а отже, всю різ-
номанітну картину колективної перебудови
вдається спостерігати на обмеженій кількості
зразків, де концентрація домішкових центрів
фіксована. Отримані теоретичні результати,
відомі як теорія ІЛП, зазнали ретельної експе-
риментальної перевірки в лабораторіях різних
країн, у тому числі в Україні, і всюди вони були
повністю відтворені.
Суттєвими для теорії і експерименту в га-
лузі магнетизму стали піонерські досліджен-
ня В.М. Локтєва, виконані разом із В.Г. Ба-
р’яхтаром і С.М. Рябченком. У них уперше
було доведено можливість існування в плас-
тинах і стрижнях взаємодії між спіновими та
згинними ступенями свободи і введено понят-
тя про нові змішані квазічастинкові збудження
магнітних середовищ — магнітозгинні хвилі.
Низку основоположних робіт В.М. Лок-
тєва було присвячено високотемпературним
надпровідникам. Спільно з В.П. Гусиніним,
Е.В. Горбаром і С.Г. Шараповим він запропо-
нував теорію, що узагальнила теорію Бардіна—
Купера—Шріфера—Боголюбова на випадок
металів зі змінною концентрацією носіїв. Спи-
раючись на неї, було вперше описано кросовер
від надпровідності за сценарієм надплинності,
коли конденсуються окремі бозе-пари, до над-
провідності за звичайним сценарієм з конден-
сацією куперівських пар. Водночас вдалося
обґрунтувати появу в електронному спектрі
надпровідника так званої псевдощілини, яку но-
белівський лауреат О.О. Абрикосов назвав най-
яскравішою особливістю, притаманною сполу-
кам високотемпературних надпровідників.
Рамки цього нарису не дозволяють навіть
просто назвати всі проблеми, в дослідження
яких В.М. Локтєв зробив помітний внесок.
Варто відзначити лише спільні з Ю.В. Скрип-
ником результати з домішкових станів у графе-
ні, з його релятивістським квазічастинковим
електронним спектром, які якісно відрізня-
ються від таких у «класичних» кристалах; ви-
значення разом з О.В. Гомонай умов утворення
рівноважної доменної структури в антиферо-
магнетиках і дослідження ефектів, спричине-
них протіканням по них спін-поляризованого
струму; нарешті, оригінальне доведення разом
з О.О. Єремком існування спінтронних влас-
тивостей немагнітних систем, потенціальні
поля яких мають гвинтову симетрію. Завдяки
останньому результату вдалося кількісно опи-
сати нещодавно спостережені спін-селективні
властивості молекул ДНК, через які прохо-
дить електричний струм, тобто було проде-
монстровано, що наявність намагніченості не є
необхідною умовою спінтронних властивостей
речовини. Подальша експериментальна пере-
вірка запропонованої теорії має підтвердити
чи спростувати існування деяких передбаче-
них явищ, зокрема періодичності спінової се-
лективності залежно від довжини спіральної
структури молекул ДНК.
Найвищим науковим авторитетом для
В.М. Локтєва завжди був його вчитель О.С. Да-
видов. Вадим Михайлович органічно сприйняв
його стиль роботи, який полягає в глибокому
розумінні теоретичної фізики як єдиної світо-
глядної методології, намаганні знайти істинну
простоту різноманітних явищ та конкретне
формулювання проблем для їх розв’язання,
нелюбов до різного роду загальних моделей
і громіздких розрахунків. Пропонуючи нову
Прийом «кандидатських іспитів» (справа наліво:
В.М. Локтєв, В.Я. Антонченко, О.С. Давидов). 1974 р.
112 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6
ЛЮДИ НАУКИ
ідею, він завжди намагається досягти повної
концептуальної ясності та адекватності теоре-
тичної техніки поставленій задачі. Найкращі
його роботи, де розглядаються фундаменталь-
ні питання, завжди націлені і на експеримен-
таторів, стимулюючи їх власні подальші дослі-
дження.
Наукова і науково-організаційна діяльність
В.М. Локтєва здобула заслужене визнання —
його було обрано членом-кореспондентом
(1997) і дійсним членом (2003) НАН України,
дійсним членом Європейської академії при-
родничих і гуманітарних наук (2001). Його до-
сягнення відзначено Державними преміями в
галузі науки і техніки УРСР (1977 і 1990), пре-
міями ім. К.Д. Синельникова АН УРСР (1985)
та ім. М.М. Боголюбова НАН України (2006),
державними нагородами, серед яких ордени
Князя Ярослава Мудрого V (2005) і IV (2012)
ступенів. А нещодавно його багатогранна пра-
ця на ниві науки дістала ще одне гідне підтвер-
дження: В.М. Локтєва було удостоєно Золотої
медалі імені В.І. Вернадського — найвищої від-
знаки НАН України.
У 1993 р. Вадим Михайлович став завідува-
чем відділу нелінійної фізики конденсовано-
го стану ІТФ ім. М.М. Боголюбова, у 1997 р.
організував роботу і до 2004 р. головував на
наукових сесіях Відділення фізики і астроно-
мії НАН України, у 1998—2003 рр. очолював
Міжвідомчу раду з проблеми «Високотемпе-
ратурна надпровідність» НАН України, а в
2004 р. його обрано академіком-секретарем
Відділення фізики і астрономії НАН України.
Як керівнику йому притаманні непоказний
демократизм, гарне почуття гумору, іронічне
сприйняття власних успіхів, уважне і добро-
зичливе ставлення до колег і співробітників,
але, разом з тим, безкомпромісність і принци-
повість в оцінюванні їхніх наукових результа-
тів. При цьому він завжди щиро сприяє тому,
щоб доробок інших учених, насамперед моло-
дих, набував якомога більшої популярності і
гідного визнання.
З 2013 р. В.М. Локтєв є головним редак-
тором «Великої української енциклопедії» і
робить усе від нього залежне для успішного
втілення цього багаторічного національного
проекту. Він підтримує тісні особисті контакти
з провідними українськими вченими, намага-
ючись долучити їх до цієї важливої для країни
справи.
Незважаючи на досить значне адміністра-
тивне навантаження, головною справою життя
Вадима Михайловича, безумовно, залишаєть-
ся його наукова діяльність. Він постійно об-
говорює з колегами як свої, так і їхні роботи,
прагнучи досягти максимального розуміння
будь-якої фізичної проблеми. До його думки,
як правило, чіткої та ясно аргументованої, ко-
леги завжди дослухаються і поважають її.
Багато сил і енергії віддає Вадим Михайло-
вич вихованню молоді. І це не пусті слова з на-
годи ювілею. Він завідує кафедрою загальної і
теоретичної фізики на фізико-математичному
факультеті Національного технічного універ-
ситету України «КПІ». Зберігаючи традиції за-
сновника факультету академіка В.Г. Бар’яхтара,
він уважно стежить за науковим зростанням
випускників факультету, які присвятили себе
науковій роботі, охоче підтримує кожного мо-
лодого науковця. Зі своїми учнями він завжди
працює особисто, ніколи не бере одночасно
більш як одного аспіранта, бо твердо додержу-
ється думки, що гарний теоретик — це «штуч-
Слово вчителя в день його 70-річчя (справа наліво:
О.С. Давидов, В.М. Локтєв, О.О. Сєріков, Н.О. Дави-
дова, Л.С. Брижик). 1982 р.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 113
ЛЮДИ НАУКИ
ний товар». Продовженням педагогічної діяль-
ності можна вважати його редакторську робо-
ту, вінцем якої стало видання у 2012 р. за його
науковою редакцією українського перекладу
одного з найкращих у світі підручників з пред-
мета — «Квантової механіки» О.С. Давидова.
Окремо слід відзначити непересічний публі-
цистичний талант цієї небайдужої до всього,
що відбувається в країні та Академії 2, людини.
Через свою неспокійну вдачу Вадим Михайло-
вич щиро відгукується на все, що так чи інакше
несправедливо зачіпає академічну спільноту,
не може змиритися з фактами неповаги або
приниження науковців і освітян, намагається
2 До речі, так само емоційно, швидко і майже «безінер-
ційно» він реагує і на те, що відбувається у фізиці,
принаймні у близькій йому фізиці твердого тіла, що
вже неодноразово і часом небезуспішно дозволяло
йому змінювати напрям своїх наукових досліджень.
подолати небезпечне нерозуміння первинної
ролі науки, насамперед фундаментальної, у
стабільному й успішному розвитку держави.
Його численні, наповнені роздумами статті у
ЗМІ та виступи з трибун найрізноманітніших
зібрань піднімають актуальні проблеми роз-
витку та захисту науки і часто викликають не-
абиякий резонанс.
Свій ювілей він зустрічає в гарній у всіх
смислах формі, повний задумів та прагнень.
Колеги, друзі, учні Вадима Михайловича від
усієї душі бажають нових успіхів у його на-
тхненній праці на благо української науки 3.
3 До цих побажань приєднується і редакція журналу
«Вісник НАН України», а також із задоволенням за-
значає, що ціла низка гострих статей ювіляра, в яких
він торкається принципових питань дуже непростого
сьогодення науково-освітянської сфери і її подаль-
шої долі в нашій незалежній державі, вперше побачи-
ли світ на сторінках нашого часопису.
Засідання Відділення фізики і астрономії НАН України. 2006 р.
|