Аналіз відображення глибинної будови східної (в межах України) частини Азово-Чорноморського регіону в новітніх геоструктурах
Наведено результати структурно-геоморфологiчного i аерокосмiчного аналiзiв. Представленi лiнеаменти, їх зони, кiльцевi структури в межах Азовського моря, Керченського пiвострова i Прикерченського шельфу, якi активно впливають на формування сучасного рельєфу, є дiлянками лiнiйної концентрацiї новiтнi...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Доповіді НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85748 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Аналіз відображення глибинної будови східної (в межах України) частини Азово-Чорноморського регіону в новітніх геоструктурах / В.Г. Верховцев, О.В. Седлерова, О.В. Волкова // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 5. — С. 118–124. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-85748 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-857482015-08-15T03:01:43Z Аналіз відображення глибинної будови східної (в межах України) частини Азово-Чорноморського регіону в новітніх геоструктурах Верховцев, В.Г. Седлерова, О.В. Волкова, О.В. Науки про Землю Наведено результати структурно-геоморфологiчного i аерокосмiчного аналiзiв. Представленi лiнеаменти, їх зони, кiльцевi структури в межах Азовського моря, Керченського пiвострова i Прикерченського шельфу, якi активно впливають на формування сучасного рельєфу, є дiлянками лiнiйної концентрацiї новiтнiх i сучасних напружень, що вiдбивають латеральнi неоднорiдностi лiтосфери, контролюють структурний план i є каркасом регiональних геологiчних процесiв i явищ. Визначено закономiрностi просторового розмiщення родовищ нафти i газу та кореляцiю їх положення з основними зонами лiнеаментiв i кiльцевими структурами. Приведены результаты структурно-геоморфологичного и аэрокосмического анализов. Представленные линеаменты, их зоны, кольцевые структуры в пределах Азовского моря, Керченского полуострова и Прикерченского шельфа, активно влияющие на формирование современного рельефа, являются участками линейной концентрации новейших и современных напряжений, отражающие латеральную неоднородность литосферы, контролирующие структурный план и являющиеся каркасом региональных геологических процессов и явлений. Определены закономерности пространственного размещения месторождений нефти и газа и корреляция их положения с основными зонами линеаментов и кольцевыми структурами. The paper contains the results of structural-geomorphologic and remote sensing analyses. The lineaments and their zones and annular structures are described in the margins of the Azov Sea, Kerch Peninsula, and near-Kerch shelf, which actively influence the formation of the recent re- lief, being the areas of linear concentrations of new and recent tensions. They reflect the lateral heterogeneities of the lithosphere, control the structural plan, and are the frame of the regional geological processes and phenomena. The regularities of the spatial placing of the oil and gas accumulations and their correlations to the main lineament zones and annular structures are shown. 2013 Article Аналіз відображення глибинної будови східної (в межах України) частини Азово-Чорноморського регіону в новітніх геоструктурах / В.Г. Верховцев, О.В. Седлерова, О.В. Волкова // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 5. — С. 118–124. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85748 551.248.2:551.242.3(262.54) uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Науки про Землю Науки про Землю |
| spellingShingle |
Науки про Землю Науки про Землю Верховцев, В.Г. Седлерова, О.В. Волкова, О.В. Аналіз відображення глибинної будови східної (в межах України) частини Азово-Чорноморського регіону в новітніх геоструктурах Доповіді НАН України |
| description |
Наведено результати структурно-геоморфологiчного i аерокосмiчного аналiзiв. Представленi лiнеаменти, їх зони, кiльцевi структури в межах Азовського моря, Керченського пiвострова i Прикерченського шельфу, якi активно впливають на формування сучасного рельєфу, є дiлянками лiнiйної концентрацiї новiтнiх i сучасних напружень, що
вiдбивають латеральнi неоднорiдностi лiтосфери, контролюють структурний план i
є каркасом регiональних геологiчних процесiв i явищ. Визначено закономiрностi просторового розмiщення родовищ нафти i газу та кореляцiю їх положення з основними зонами лiнеаментiв i кiльцевими структурами. |
| format |
Article |
| author |
Верховцев, В.Г. Седлерова, О.В. Волкова, О.В. |
| author_facet |
Верховцев, В.Г. Седлерова, О.В. Волкова, О.В. |
| author_sort |
Верховцев, В.Г. |
| title |
Аналіз відображення глибинної будови східної (в межах України) частини Азово-Чорноморського регіону в новітніх геоструктурах |
| title_short |
Аналіз відображення глибинної будови східної (в межах України) частини Азово-Чорноморського регіону в новітніх геоструктурах |
| title_full |
Аналіз відображення глибинної будови східної (в межах України) частини Азово-Чорноморського регіону в новітніх геоструктурах |
| title_fullStr |
Аналіз відображення глибинної будови східної (в межах України) частини Азово-Чорноморського регіону в новітніх геоструктурах |
| title_full_unstemmed |
Аналіз відображення глибинної будови східної (в межах України) частини Азово-Чорноморського регіону в новітніх геоструктурах |
| title_sort |
аналіз відображення глибинної будови східної (в межах україни) частини азово-чорноморського регіону в новітніх геоструктурах |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Науки про Землю |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/85748 |
| citation_txt |
Аналіз відображення глибинної будови східної (в межах України) частини Азово-Чорноморського регіону в новітніх геоструктурах
/ В.Г. Верховцев, О.В. Седлерова, О.В. Волкова // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 5. — С. 118–124. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT verhovcevvg analízvídobražennâglibinnoíbudovishídnoívmežahukraíničastiniazovočornomorsʹkogoregíonuvnovítníhgeostrukturah AT sedlerovaov analízvídobražennâglibinnoíbudovishídnoívmežahukraíničastiniazovočornomorsʹkogoregíonuvnovítníhgeostrukturah AT volkovaov analízvídobražennâglibinnoíbudovishídnoívmežahukraíničastiniazovočornomorsʹkogoregíonuvnovítníhgeostrukturah |
| first_indexed |
2025-07-06T13:06:10Z |
| last_indexed |
2025-07-06T13:06:10Z |
| _version_ |
1836902956182536192 |
| fulltext |
УДК 551.248.2:551.242.3(262.54)
В.Г. Верховцев, О. В. Седлерова, О. В. Волкова
Аналiз вiдображення глибинної будови схiдної (в межах
України) частини Азово-Чорноморського регiону
в новiтнiх геоструктурах
(Представлено академiком НАН України В. I. Ляльком)
Наведено результати структурно-геоморфологiчного i аерокосмiчного аналiзiв. Пред-
ставленi лiнеаменти, їх зони, кiльцевi структури в межах Азовського моря, Керченсь-
кого пiвострова i Прикерченського шельфу, якi активно впливають на формування су-
часного рельєфу, є дiлянками лiнiйної концентрацiї новiтнiх i сучасних напружень, що
вiдбивають латеральнi неоднорiдностi лiтосфери, контролюють структурний план i
є каркасом регiональних геологiчних процесiв i явищ. Визначено закономiрностi прос-
торового розмiщення родовищ нафти i газу та кореляцiю їх положення з основними
зонами лiнеаментiв i кiльцевими структурами.
Район дослiджень охоплює Керченський пiвострiв, акваторiю Азовського моря та пiвнiч-
но-схiдну частину Чорного моря.
За тектонiчною будовою акваторiя Азовського моря i пiвнiчно-схiдний шельф Чорно-
го моря подiляються на Пiвденноукраїнську моноклiналь Схiдноєвропейської платформи
(СЄП); Пiвнiчноазовський прогин СЄП, Середньоазовське пiдняття (Азовський вал) Скiф-
ської плити (Мiзiйсько-Скiфського тектонiчного поясу); Iндоло-Кубанський прогин, Кер-
ченсько-Таманський прогин. У глибоководнiй частинi Чорного моря видiляють: западину
Сорокiна; вал Шатського, Схiдночорноморську улоговину Чорноморської глибоководної за-
падини, а також Гiрський Крим [1].
Загалом неотектонiчний етап розвитку земної кори охоплює пiзньоолiгоцен-четвертин-
ний час. Останнiй (що триває i зараз) пiзньоплiоцен-четвертинний пiдетап розвитку новiт-
нiх геоструктур, який розглядається в цьому повiдомленнi, характеризується практично
повсюдними переважними пiдняттями в межах суходолу територiї України i знакозмiнни-
ми рухами в межах акваторiй.
Основнi методи дослiдження грунтуються на встановленнi походження, особливостей бу-
дови, геометричних параметрiв та iнших характеристик рiзнопорядкових елементiв ерозiй-
ної мережi, осьових лiнiй вододiлiв й iнших компонентiв ландшафтiв суходолу, побудовi на
пiдставi отриманих даних ряду спецiальних карт, а також здiйснення над ними математич-
них дiй [2]. Було застосовано числовi методи аналiзу сучасного рельєфу дна (батиметричної,
геоморфологiчної карт та їх перетворень) з метою видiлення аномалiй в будовi, якi є гео-
iндикаторами активних на новiтньому тектонiчному етапi глибинних розломiв i блокiв, та
визначення вiдносної неотектонiчної активностi останнiх. До набору структурно-геоморфо-
логiчних методiв вiдносяться морфографiчнi побудови: карта “стисненого” рельєфу (оцiнка
взаємного розташування мезо- й мiкроформ рельєфу, розвиток терас, уступiв, плато) [3];
карти кiльових i гребеневих лiнiй (аналiз їх рисунка, спiввiдношення форми).
© В. Г. Верховцев, О.В. Седлерова, О.В. Волкова, 2013
118 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №5
Рис. 1. Схема лiнiйних i кiльцевих геоструктур та зон пiдвищеної неотектонiчної активностi Керченського
пiвострова, за даними В. Г. Верховцева:
1 — лiнеаментнi зони та лiнеаменти рiзних напрямiв, що видiленi на Керченському пiвостровi (номери
в кружках — назви ЛЗ див. в табл. 1); 2 — кiльцевi структури рiзних рангiв i морфотипiв; 3 — нео-
тектонiчно активнi блоки (вiдносного пiдняття); родовища: 4 — нафтовi, 5 — нафтогазовi, 6 — газовi;
нафтогазоперспективнi об’єкти: 7 — виведенi з бурiння з негативним результатом, 8 — пiдготовленi до
глибокого бурiння, 9 — виявленi сейсморозвiдкою (перспективнi)
У результатi морфографiчного i морфометричного аналiзiв та дешифрування аерокос-
моматерiалiв було видiлено тi лiнеаменти та їх зони (ЛЗ), якi активно впливали на форму-
вання сучасного рельєфу. Такi зони є дiлянками лiнiйної концентрацiї новiтнiх i сучасних
напружень, що вiдбивають латеральнi неоднорiдностi лiтосфери (рис. 1, 2). Вони контро-
люють структурний план i є каркасом регiональних геологiчних процесiв i явищ.
Виявленi у межах Керченського пiвострова ЛЗ утворюють двi домiнуючi системи (ор-
тогональна 85–90◦⊥ 355–360◦, дiагональна 50–60◦⊥ 320–330◦), одну дiагональну промiжно-
го типу (20–25◦⊥ 290–295◦) (див. рис. 1, табл. 1) та одну дiагональну пригнiчену систему
(70–75◦⊥ 340–345◦), що представленi прямолiнiйними i взаємно перпендикулярними ЛЗ вiд-
повiдно домiнуючих, промiжних i пригнiчених напрямiв, а також пiвнiчно-схiдний промiж-
ний напрям 35–40◦.
Усi видiленi в межах суходолу кiльцевi структури (КС) (крiм однiєї — Гiрсько-Кримської
регiональної, що має розмiри 190×120 км) вiднесено до локальних. У свою чергу, їх можна
умовно подiлити за латеральними розмiрами на три групи: а) мезоструктури — вiд 30 до
70 км у поперечнику; б) мiнiструктури — вiд 20 до 30 км; в) мiкроструктури — пiдгрупи
вiд 10 до 15 км i пiдгрупи менше 10 км у поперечнику. Виходячи з цього, розрахункова
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №5 119
Рис. 2. Схема лiнеаментних зон i кiльцевих структур Керченського пiвострова, акваторiї Азовського моря
та пiвнiчно-схiдної частини Чорного моря, за даними [3] з доповненнями 2012 р.:
1 — лiнеаментнi зони та лiнеаменти рiзних напрямiв, що видiленi на Керченському пiвостровi, за даними
В. Г. Верховцева, 2008 р.; 2 — лiнеаменти акваторiї Азовського моря, за даними О.В. Седлерової, 2008 р.,
ранги лiнеаментiв: а — регiональнi лiнеаменти, що зiставляються з глибинними розломами, б — регiо-
нальнi лiнеаменти, якi частково зiставляються з глибинними розломами, в — локальнi лiнеаменти, природа
яких не з’ясована; 3 — лiнеаменти в межах пiвнiчно-схiдної частини Чорного моря, за даними О.В. Сед-
лерової, 2011 р.; 4 — кiльцевi структури; 5 — неотектонiчно активнi блоки (вiдносного пiдняття); 6 —
границя шельфу; родовища: 7 — нафтовi, 8 — нафтогазовi, 9 — газовi; нафтогазоперспективнi об’єкти:
10 — виведенi з бурiння з негативним результатом, 11 — пiдготовленi до глибокого бурiння, 12 — виявленi
сейсморозвiдкою (перспективнi)
120 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №5
глибина їх проникнення (закладення) змiнюється вiд 1,5 до 35 км для локальних кiльцевих
структур i до 65 км для регiональної.
Дослiджено закономiрностi площового розподiлу КС i особливостi їх взаємин з ЛЗ. Чiтко
простежуються такi три види просторового розмiщення КС: груповий, лiнiйний, хаотичний
(одиночний). Для Керченського пiвострова видiлено чотири основних типи КС: успадкова-
ний, неуспадкований, промiжний i структури “без коренiв”.
З урахуванням застосованих загально теоретичних передумов, отриманих даних про
спiввiдношення лiнiйних i кiльцевих структур та розрахунковi глибини їх проникнення
(закладення) передбачається, що виявленi КС є: 1) iзометричними блоками фундаменту,
в першу чергу тi з них, якi обмеженi з усiх бокiв ЛЗ, у бiльшостi випадкiв — це успад-
кованi i не успадкованi КС, а також, можливо, Чорноземна i Орловська КС промiжного
морфогенетичного типу; 2) структурами осередкового типу, як правило, це КС, що розта-
шованi у вузлах перетину рiзноспрямованих ЛС — сюди вiднесений ряд найбiльш крупних
КС промiжного типу (при цьому насамперед у фундаментi вони мають значно бiльшi роз-
мiри, нiж на поверхнi); 3) локальними складками осадового чохла, головним чином — це
кiльцевi утворення промiжного типу та КС без коренiв.
Аналiз складеної карти сумарних амплiтуд четвертинних вертикальних рухiв показує,
що останнi мають диференцiйований (рiзною мiрою залежно вiд структурного регiону) ха-
рактер прояву i сильно мiнливу (також залежно вiд регiону) iнтенсивнiсть (сумарнi амплi-
Таблиця 1. Основнi данi про активнi на новiтньому етапi розвитку лiнiйнi геоструктури Керченського пiв-
острова
Номер
на картi
Назва, ранг
Основнi параметри Передбачуваний
морфотипАз, град Kер/Kвод
ЛЗ домiнуючої ортогональної системи 85–90◦
⊥ 355–360◦
5а Львово-Приморська, 1 359–360 23/18 З–С
6а Мисовсько-Червоногiрська, 2 0–2 37/20 С
7а Астанинсько-Качицька, 2 359–1 35/20 С
8а Новосвiтовсько-Яковенкiвська, 1 0–1 48/58 З
9а Бондаренкiвсько-Керченська, 2 359–360 7/7 З
10а Новоотраднiвсько-Глазовська, 2 85–88 19/10 С
11а Астанинсько-Синягинська, 2 88–89 25/25 З
12а Возрожденсько-Челядиновська, 1 88–90 95/39 С
13а Журавсько-Заветновська, 2 88–90 30/30 З
ЛЗ домiнуючої дiагональної системи 50–60◦
⊥ 320–330◦
14а Вулканiвська, 2 47–52 7/8 З
15а Безводнiвсько-Садовська, 2 57–64 7/5 З
16а Коясько-Костиринська, 2 48–54 8/9 З
17а Феодосiйсько-Шубинська, 1 326–330 33/16 С
18а Пiвденiвсько-Львiвська, 1 322–324 18/19 З
20а Вулканiвсько-Мисова, 1 330–334 37/25 С–З
21а Сюрюнобсько-Артезiанська, 1 318–332 23/20 З
ЛЗ промiжної дiагональної системи 20–30◦
⊥ 290–300◦
22а Пiвденiвсько-Азовська, 1 23–28 18/26 П–З
23а Марфовсько-Мисовська, 2 24–30 23/24 З
25а Приозерно-Нижньозаморська, 2 288–294 17/6 С
Пр и м i т ка . Умовнi позначки (скорочення): Аз◦ — азимут простягання лiнеамента; Kер — кiлькiсть еро-
зiйних, Kвод — те cаме вододiльних ландшафтних iндикаторiв лiнеаментiв; З — здвиг; С — скид; П —
пiдкид.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №5 121
туди коливаються вiд +10 до +160 м). При цьому найбiльш загальнi закономiрностi в їх
площовому поширеннi узгоджуються з контурами вiдомих порiвняно великих структурних
одиниць, а деталi пiдкреслюють розломно-дрiбноблокову будову земної кори i контролюють
розмiщення локальних КС.
Проведенi структурно-геоморфологiчнi та аерокосмiчнi дослiдження на акваторiях да-
ли змогу видiлити лiнеаменти кiлькох рангiв i напрямiв (див. рис. 2). У межах акваторiї
Азовського моря видiлено лiнеаменти трьох рангiв: а — регiональнi лiнеаменти, що зiстав-
ляються з глибинними розломами; б — регiональнi лiнеаменти, якi частково зiставляються
з глибинними розломами; в — локальнi лiнеаменти, природа яких часто не з’ясована. Чiтко
простежується домiнуюча ортогональна система лiнеаментiв 85–90◦⊥ 355–360◦ для Азовсь-
кого валу та домiнуюча дiагональна система лiнеаментiв 50–60◦⊥ 320–330◦ для Пiвденно-
української моноклiналi та Iндоло-Кубанського прогину.
Лiнеаменти домiнуючої ортогональної системи субмеридiонального спрямування 358–4◦
(див. 8а, 9а на рис. 1) мають чiтке продовження на пiвдень на Прикерченському шельфi
i континентальному схилi Чорного моря. У пiвнiчно-схiднiй частинi Чорного моря за да-
ними структурно-геоморфологiчних та аерокосмiчних дослiджень спостерiгаються два зна-
чних i кiлька фрагментарних лiнеаментiв субширотного спрямування 85–90◦. Цi лiнеаменти
є границями мiж шельфом i континентальним схилом, континентальним схилом i глибоко-
водною западиною.
Видiлена на Керченському пiвостровi лiнеаментна Пiвденiвсько-Львiвська зона (див. 18а
на рис. 1) є пiвденно-схiдним продовженням Арабатського лiнеамента на Азовському морi.
У межах Керченського пiвострова, на пiвденний схiд, ближче до мису Чауда, вiн розси-
пається на ланцюг незначних лiнiйних елементiв i на Прикерченському шельфi практично
не простежується. При дешифруваннi космознiмкiв регiонального масштабу та проведеннi
структурно-геоморфологiчних дослiджень у пiвденно-схiднiй частинi Чорного моря чiтко
видiляються лiнеаментнi зони дiагональної системи 50–60◦⊥ 320–330◦, яка для Керченсько-
го пiвострова визначена як домiнуюча.
Досить чiтко дешифрується лiнеамент пiвнiчно-схiдного спрямування, в зонi впливу яко-
го знаходяться виявлена структура Схiднотетяєва, значна кiлькiсть прогнозно-перспектив-
них структур западини Сорокiна та структури Прикерченського шельфу (виявленi сейсмо-
розвiдкою — Моряна i Маячна та пiдготовленi до глибокого бурiння — Пiвденнокерченська
i Абiха). Характерною особливiстю структур, що знаходяться у зонi впливу цього пiвнiч-
но-схiдного лiнеамента, є те, що вони приуроченi i до мiсць перетину субмеридiональних
лiнеаментiв з вище названим лiнеаментом пiвнiчно-схiдного простягання.
Можна вiдзначити також належнiсть пiдготовлених до глибокого бурiння (Пiвденно-
керченська, Глибока) i виявлених сейсморозвiдкою структур (Моряна, Соколова пiвденна,
Палласа) до мiсць перетину ортогональних i дiагональних лiнеаментiв з регiональною кiль-
цевою структурою, що видiляється на Керченсько-Таманському (Прикерченському) шельфi
дiаметром 105 км (див. рис. 2). Характерною особливiстю цiєї регiональної кiльцевої струк-
тури є розподiл по її периферiї локальних кiльцевих структур, частина з яких вiдповiдає
встановленим геофiзичними дослiдженнями структурам, частина може бути вiднесена до
прогнозно-перспективних структур. Сама ця кiльцева структура може бути iдентифiкована
з центральною частиною кiльцевої структури значно бiльших розмiрiв (яка простягається
до пiвнiчного узбережжя Азовського моря), видiленою, згiдно з даними М.Н. Смирнової [4].
Видiленi попереднiми геофiзичними дослiдженнями глибиннi розломи — Корсацько-Си-
нопський, Правдинський, Керченсько-Марiупольський, Кальмiус-Джигiнський, пiвденний
122 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №5
Кримсько-Кавказький, передгiрський Кримсько-Кавказький досить чiтко простежуються
у сiтцi лiнеаментiв. На певних дiлянках лiнеаменти повнiстю зiставляються з напрямом, ши-
риною i характером глибинних розломiв, на деяких вiдтинках кореляцiя втрачається. Такий
збiг пiдтверджує неотектонiчну активнiсть глибинних розломiв, а це є важливим критерiєм
їх флюїдопровiдностi на новiтньому етапi розвитку регiону i дає змогу оцiнювати їх вплив
на формування нафтогазоносних структур.
Спiльний аналiз отриманих нами на основi вказаних вище методiв дослiдження мате-
рiалiв разом з вiдомими геолого-геофiзичними даними дозволив зробити такi виснов-
ки:
1. Чiткою плановою кореляцiєю iз розломами, якi встановленi геолого-геофiзичними
методами, характеризуються дiагональнi системи ЛЗ (20–30◦⊥ 290–295◦; 50–60◦⊥ 320–330◦;
70–75◦⊥ 340–345◦, а також напрям 35–40◦). Вiдомi розломнi зони зазначених напрямiв, як
правило, вписуються в межi ширини видiлених ЛЗ повнiстю або значною частиною своєї
довжини.
2. ЛЗ системи 85–90◦⊥ 355–360◦ на неотектонiчному етапi зазнали активiзацiю в пiз-
ньокiмерiйський час i на рубежi плiоцен-плейстоцен, системи 70–75◦⊥ 340–345◦ — на рубе-
жi плiоцен-плейстоцен, системи 20–25◦⊥ 290–295◦, 50–60◦⊥ 320–330◦ та напрямi 35–40◦ —
у плейстоценi.
3. У бiльшостi випадкiв вiдомi родовища вуглеводнiв розмiщенi у вузлах перетину ЛЗ
(або в межах областi їхнього безпосереднього впливу), насамперед субширотного та пiвнiч-
но-схiдного напрямiв, що “накриваються” або “тяжiють” до КС та збiгаються з аномальними
значеннями сумарних амплiтуд новiтнiх рухiв земної кори. При цьому чiтко розрiзняються
мiж собою за особливостями прояву в неотектонiчних критерiях дiлянки, перспективнi на
виявлення нафти або газу: якщо першi розмiщенi головним чином у центральних части-
нах iнтенсивно роздроблених КС, що активно пiдiймаються, то iншi — по периферiї таких
структур або в межах бiльш “спокiйних” дiлянок (характеризуються вiдносно зниженими
значеннями сумарних амплiтуд). Важливо, що вiдзначенi закономiрностi зберiгаються як
на регiональному, так i на локальному рiвнях i характернi як для Азовського моря [5], так
i для Керченського пiвострова i Прикерченського шельфу [6].
1. Гожик П.Ф., Чебаненко I. I., Клочко В.П. та iн. Нафтогазоперспективнi об’єкти України. Теоре-
тичне i практичне обгрунтування пошукiв нафти i газу в акваторiях України. – Київ: ВД “ЕКМО”,
2010. – 200 с.
2. Верховцев В. Г. Новiтнi платформнi геоструктури України та динамiка їх розвитку: Автореф. дис. . . .
д-ра геол. наук: 04.00.01 / Iн-т геол. наук НАН України. – Київ, 2008. – 36 с.
3. Єфiменко Т.А., Седлерова О.В. Геоiндикацiйнi ознаки неотектонiчних процесiв Азово-Чорномор-
ського регiону та можливостi їх вивчення дистанцiйними методами // Проблемы геодинамики и
нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона: Тез. докл. V Междунар. конф. “Крым-2003”,
8–13 сент. 2003 г., Гурзуф. – Симферополь: Ассоц. геологов г. Симферополя, 2003. – С. 269–272.
4. Смирнова М.Н. Керченско-Таманская кольцевая структура (в связи с нефтегазоносностью) // Тек-
тоника и нефтегазоносность Азово-Черноморского региона в связи с нефтегазоносностью пассивных
окраин континентов: Материалы I Междунар. конф. “Тектоника и нефтегазоносность Азово-Черно-
морского региона в связи с нефтегазоносностью пассивных окраин континетов”, Гурзуф, 5–8 сент.
2000. – Симферополь: Ассоц. геологов г. Симферополя, 2000. – С. 224–225.
5. Седлерова О.В. Вплив неотектонiчного фактору на утворення скупчень вуглеводнiв на шельфi //
Азово-Черноморский полигон изучения геодинамики и флюидодинамики формирования месторожде-
ний нефти и газа: Тез. докл. VIII Междунар. конф. “Крым-2009”, 7–11 сент. 2009 г. – Симферополь:
Ассоц. геологов г. Симферополя, – 2009. – С. 35–37.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №5 123
6. Гожик П.Ф., Євдощук М. I., Ставицький Е.А. та iн. Нафтогазоперспективнi об’єкти України. Нау-
ковi i практичнi основи пошукiв родовищ вуглеводнiв в українському секторi Прикерченського шель-
фу Чорного моря. – Київ: ВД “ЕКМО”, 2011. – 440 с.
Надiйшло до редакцiї 12.10.2012ДУ “Iнститут геохiмiї навколишнього
середовища НАН України”, Київ
ДУ “Науковий центр аерокосмiчних дослiджень
Землi Iнституту геологiчних наук НАН України”, Київ
ДП “Науканафтогаз” НАК “Нафтогаз України”, Київ
В. Г. Верховцев, О. В. Седлерова, О.В. Волкова
Анализ отображения глубинного строения восточной (в пределах
Украины) части Азово-Черноморского региона в новейших
геоструктурах
Приведены результаты структурно-геоморфологичного и аэрокосмического анализов. Пред-
ставленные линеаменты, их зоны, кольцевые структуры в пределах Азовского моря, Кер-
ченского полуострова и Прикерченского шельфа, активно влияющие на формирование сов-
ременного рельефа, являются участками линейной концентрации новейших и современ-
ных напряжений, отражающие латеральную неоднородность литосферы, контролирующие
структурный план и являющиеся каркасом региональных геологических процессов и явле-
ний. Определены закономерности пространственного размещения месторождений нефти
и газа и корреляция их положения с основными зонами линеаментов и кольцевыми струк-
турами.
V.G. Verkhovtsev, O.V. Sedlerova, O.V. Volkova
Analysis of the manifestation of the abyssal structure of the eastern
Azov-Black Sea region in the recent geostructures (within the margins
of Ukraine)
The paper contains the results of structural-geomorphologic and remote sensing analyses. The li-
neaments and their zones and annular structures are described in the margins of the Azov Sea,
Kerch Peninsula, and near-Kerch shelf, which actively influence the formation of the recent re-
lief, being the areas of linear concentrations of new and recent tensions. They reflect the lateral
heterogeneities of the lithosphere, control the structural plan, and are the frame of the regional
geological processes and phenomena. The regularities of the spatial placing of the oil and gas
accumulations and their correlations to the main lineament zones and annular structures are shown.
124 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №5
|