Вивчення апоптозстимулюючого впливу похідних ізонікотинової кислоти на моделях латентної та гострої ВЕБ інфекцій

• Дата: 2014
• Автори: Головань, А.В., Загородня, С.Д., Нестерова, Н.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2014
• Назва видання: Доповіді НАН України
• Теми: Біологія
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86804
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Вивчення апоптозстимулюючого впливу похідних ізонікотинової кислоти на моделях латентної та гострої ВЕБ інфекцій / А.В. Головань, С.Д. Загородня, Н.В. Нестерова // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 1. — С. 153–159. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Сучасною стратегiєю терапiї вiрусних захворювань, особливо вiрусiндукованих пухлинних новоутворень, є пошук iндукторiв апоптозу, якi б дiяли на один чи декiлька етапiв апоптотичного процесу. Дослiджено здатнiсть похiдних iзонiкотинової кислоти стимулювати апоптоз у лiмфобластоїдних клiтинах Raji на фонi iнфекцiї вiрусом Епштейна–Барр. Показано, що йодвмiсна сполука ПВ-1 iнгiбує експресiю бiлка Bcl-2 через 48 год в iнфiкованих вiрусом клiтинах, тобто при розвитку лiтичної iнфекцiї. Сполука ПВ-2 iндукує незначне зниження рiвня експресiї бiлка Bcl-2 на раннiй точцi, однак таке зниження не пов’язано з вiрусною iнфекцiєю, а пояснюється впливом речовини безпосередньо на процеси клiтинного апоптозу. Сумiш сполук ПВ-1 i ПВ-2 (речовина ПВ-10) викликає пролонговане iнгiбування експресiї бiлка Bcl-2 в вiрусiнфiкованих клiтинах, що свiдчить про залучення механiзмiв iндукцiї апоптозу, пов’язаних з репродукцiєю вiрусу. Таким чином, данi сполуки є ефективними при розвитку гострої лiтичної iнфекцiї i можуть запобiгати переходу iнфекцiї в латентний стан за рахунок iндукцiї процесiв апоптозу.