Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди)

3 вересня 2015 р. виповнюється 70 років відомому українському дипломату, першому заступнику Міністра закордонних справ України у 1998—2000 рр., доктору економічних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України Євгену Романовичу Бершеді. Про його життєвий шлях, наукову та дипломатичну кар’єру,...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2015
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Назва видання:Вісник НАН України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87367
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди) // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 102-107. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-87367
record_format dspace
spelling irk-123456789-873672015-10-18T03:02:06Z Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди) Люди науки 3 вересня 2015 р. виповнюється 70 років відомому українському дипломату, першому заступнику Міністра закордонних справ України у 1998—2000 рр., доктору економічних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України Євгену Романовичу Бершеді. Про його життєвий шлях, наукову та дипломатичну кар’єру, а також про український феномен науковця на дипломатичній службі ми говорили з Євгеном Романовичем під час інтерв’ю. 2015 Article Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди) // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 102-107. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87367 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Люди науки
Люди науки
spellingShingle Люди науки
Люди науки
Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди)
Вісник НАН України
description 3 вересня 2015 р. виповнюється 70 років відомому українському дипломату, першому заступнику Міністра закордонних справ України у 1998—2000 рр., доктору економічних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України Євгену Романовичу Бершеді. Про його життєвий шлях, наукову та дипломатичну кар’єру, а також про український феномен науковця на дипломатичній службі ми говорили з Євгеном Романовичем під час інтерв’ю.
format Article
title Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди)
title_short Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди)
title_full Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди)
title_fullStr Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди)
title_full_unstemmed Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди)
title_sort науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента нан україни є.р. бершеди)
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2015
topic_facet Люди науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87367
citation_txt Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди) // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 102-107. — укр.
series Вісник НАН України
first_indexed 2025-07-06T14:57:30Z
last_indexed 2025-07-06T14:57:30Z
_version_ 1836909960650293248
fulltext 98 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 ЗНАВЕЦЬ МІЦНОСТІ МАТЕРІАЛІВ ТА КОНСТРУКЦІЙ До 75-річчя академіка НАН України Л.М. Лобанова 29 вересня 2015 р. виповнюється 75 років відомому ученому в галузі мате- ріалознавства, міцності матеріалів та конструкцій, доктору технічних наук, професору, лауреату Премії Ради Міністрів СРСР, Державної премії України в галузі науки і техніки, премії НАН України ім. Є.О. Патона, за- служеному діячу науки і техніки України академіку НАН України Леоніду Михайловичу Лобанову. Леонід Михайлович Лобанов народився 29 вересня 1940 р. у Саратові. Середню школу він закінчив у Києві в 1957 р. і вступив до Київського інженерно-будівельного інституту на факультет промислового і цивільного будівництва. У 1962 р., здобувши кваліфікацію інженера-будівельника, він залишив- ся працювати у цьому виші в лабораторії тонкостінних про- сторових конструкцій, але рік потому перейшов до Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона. Крім того, без відриву від роботи молодий фахівець навчався на вечірньому відділенні механіко-математичного факультету Київського державно- го університету ім. Т.Г. Шевченка. У 1968 р. він здобув другу вищу освіту за спеціальністю «механіка» і вже наступного року захистив кандидатську дисертацію, присвячену дослідженню зварювальних напружень на моделях поляризаційно-оптичним методом. У докторській дисертації Леоніда Михайловича, яку він захистив 1984 р., було всебічно вивчено оптичні методи до- слідження і засоби регулювання зварювальних напружень та деформацій у конструкціях з металевих і полімерних матеріа- лів. З 1985 р. і дотепер Л.М. Лобанов очолює відділ оптимізації зварних конструкцій нової техніки і є заступником директора з наукової роботи Інституту електрозварювання ім. Є.О. Па- тона. У 1990 р. його було обрано членом-кореспондентом, а в 1997 р. — дійсним членом Національної академії наук України. У 2015 р. Л.М. Лобанова було обрано академіком-секретарем Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України та членом Президії НАН України. Академік НАН України Леонід Михайлович Лобанов ПОЗНЯКОВ Валерій Дмитрович — член-кореспондент НАН України, завідувач відділу зварювання легованих сталей Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України ПІВТОРАК В’ячеслав Автономович — кандидат фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 99 ЛЮДИ НАУКИ Леонід Михайлович Лобанов розробив комп- лекс методів дослідження зварювальних на- пружень і деформацій, що вирізняються висо- кою точністю та інформативністю. У своїх пер- ших роботах, опублікованих у 1965—1970 рр., він сформулював фізичні та математичні поло- ження оптичного моделювання зварювальних напружень, побудував теорію їх подібності. Поляризаційно-оптичний метод досліджен- ня зварювальних напружень він створив на моделях з оптично-чутливого полікарбонату, оскільки цей матеріал має для цього оптималь- ні фізичні властивості. На основі розробле- ного методу вперше у світовій практиці було визначено особливості напружених станів, що виникають при зварюванні полімерних мате- ріалів, залежно від типу швів, послідовності їх виконання, наявності геометричних концен- тратів та інших конструктивно-технологічних факторів; встановлено фундаментальні по- ложення про загальні для металів і полімерів закономірності розподілу напружень у процесі зварювання різноманітних типів з’єднань; ви- явлено характер релаксації залишкових напру- жень у конструкційних пластмасах та їх вплив на міцність з’єднань; доведено можливість по- вного усунення залишкових напружень розтя- гу у зварних швах конструкційних полімерів і утворення залишкових напружень стиску за- вдяки застосуванню заданих силових дій пе- ред зварюванням. Широке визнання здобули праці Л.М. Ло- банова та його колег, присвячені розроблен- ню голографічних методів дослідження якості та напружено-деформованих станів зварних з’єднань. Наприклад, компенсаційний метод голографічної інтерферометрії значно спрощує визначення компонентів просторового векто- ра переміщень дифузновідбивних поверхонь. Із застосуванням термопластичних камер для миттєвої реєстрації голографічних зображень контрольованих об’єктів було створено ком- пактну голографічну апаратуру, що дає змогу проводити дослідження в реальному масшта- бі часу, без використання віброізолювальних стендів. На основі цих розробок наукова група під керівництвом Леоніда Михайловича вико- нала діагностику різних типів зварних виро- бів із металевих та композиційних матеріалів. Так, уперше вдалося здійснити голографічний контроль зварних з’єднань тонкостінних труб, які використовують в аерокосмічній техніці, оцінити розмірну стабільність прецизійних зварних вузлів, вимоги до яких потребують геометричної точності на рівні 10–7—10–6 м. У 1980-х роках Леонід Михайлович Лоба- нов запропонував голографічний метод ви- значення залишкових напружень у поєднан- ні із застосуванням малих отворів діаметром 1—2 мм, досвід використання якого показав його високу ефективність для оцінки напру- женого стану зварних конструкцій і виробів. На основі цього методу виявлено особливості розподілу залишкових напружень при дуго- вому та електронно-променевому зварюванні високоміцних легких сплавів, уперше встанов- лено значення залишкових напружень, які ви- никають при зварюванні берилієвих сплавів, визначено напружений стан зварювального вузла газотурбінного двигуна, що дало змогу оптимізувати технологію його виготовлення. Подальші вдосконалення технології та апаратури для визначення залишкових на- пружень привели до створення на основі ме- тоду електронної спекл-інтерферометрії пор- тативного приладу, який не має аналогів у світі. Автоматизована система комп’ютерної обробки інтерферограм при висвердлюванні малих отворів (до 1 мм) дозволяє з надвисо- кою точністю отримувати кількісні значення напружень. Про унікальність цієї розробки пе- реконливо свідчить перемога в конкурсі Між- народного інституту зварювання, під час якого лабораторіям різних країн світу було надано однотипові зразки зварних з’єднань для екс- периментальної оцінки їх напруженого стану. Аналіз результатів показав, що метод і апара- тура, розроблені в ІЕЗ ім. Є.О. Патона, забез- печують найбільш достовірні вимірювання. За контрактами цю розробку використовують у кількох промислових і дослідницьких органі- заціях Китаю та Південної Кореї. Під керівництвом Л.М. Лобанова здійсню- ється комплекс досліджень зі створення по- 100 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 ЛЮДИ НАУКИ вністю неруйнівного методу визначення за- лишкових напружень на основі електронної спекл-інтерферометрії і введення локального імпульсу струму в контрольовану зону, розро- бляються нові технології та обладнання. Удо- сконалений електронний спекл-інтерферометр для визначення переміщень в околі введення імпульсу струму дає змогу значно зменшити похибку визначення напружень. Проведені Леонідом Михайловичем дослі- дження з вивчення особливостей механізму релаксації залишкових напружень та еволюції структуроутворення під дією імпульсів елек- тричного струму високої щільності на зварні з’єднання з маловуглецевих сталей та алюміні- євих сплавів показали, що збільшення параме- трів імпульсів електричного струму дає мож- ливість регулювати напружено-деформований стан зварних з’єднань і поліпшувати їх екс- плуатаційні властивості. На Київському суд- норемонтному заводі за допомогою розробле- ної технології та апаратури було здійснено електродинамічну обробку зварних з’єднань конструкцій суден, що сприяло значному під- вищенню їх експлуатаційного ресурсу. А на Київському авіаційному заводі після ре монт- но-відновлювальних робіт літака АН-148 електродинамічна обробка зварних швів про- міжного корпусу авіадвигуна з магнієвого сплаву дозволила практично повністю усуну- ти залишкові напруження і гарантувати довго- вічність відновлених корпусів. Завдяки працям Л.М. Лобанова та його учнів було сформовано новий науковий на- прям — бездеформаційне зварювання кон- струкцій, основане на створенні попередніх напружено-деформованих станів, оптимізо- ваних для кожного конкретного типу звар- них з’єднань. Так, для усунення деформацій при зварюванні стикових і таврових з’єднань листових конструкцій із алюмінієвих сплавів найефективнішим є попередній розтяг у по- вздовжньому напрямку з фіксацією деформа- цій на період дії термічного циклу зварювання. Принципово новою є технологія бездеформа- ційного зварювання стрингерних панелей із високоміцних алюмінієвих сплавів, які вико- ристовують для виготовлення корпусів ракет та в авіабудуванні. Спільно з КБ «Південне» було вирішено і більш складне завдання — без- деформаційне зварювання великогабаритних (діаметром близько 4 м) стрингерних оболо- нок із високоміцного алюмінієвого сплаву по- двійного гартування, що дає можливість у 3—4 рази підвищити коефіцієнт використання кон- струкційного матеріалу. Розроблено технологію, рекомендовану для промислового виробництва стрингерних пане- лей із високоміцного титанового сплаву ВТ-20, яка забезпечує їх високу точність і міцність за циклічних навантажень. Ця технологія осно- вана на виконанні проплавних швів аргоно- дуговим зварюванням неплавким електродом по шару активуючого флюсу з використанням попереднього пружного деформування і ви- сокочастотної механічної проковки швів, що гарантує високі показники втомленісної дов- говічності таких панелей. Значний внесок зробив Леонід Михайло- вич у створення систем діагностики зварних виробів для космічної техніки. Розроблений ним діагностичний метод електронної ши- рографії, оснований на застосуванні лазер- ної апаратури та комп’ютерного оброблення оптичної інформації, є ефективним високо- чутливим засобом неруйнівного контролю якості об’єктів як із металевих, так і компо- зиційних матеріалів, причому в реальному масштабі часу. Цей метод дозволяє виявляти тріщиноподібні дефекти з мінімальною до- вжиною 2—3 мм. Технологію ширографічної діагностики впроваджено в КБ «Південне» та поставлено за контрактами в науково-дослідні лабораторії Китаю. Розроблено також технологію діагностики методом електронної ширографії корозійних пошкоджень в елементах авіаційних конструк- цій. Дослідження, проведені на замовлення ДП «Антонов», на зразках обшивки літака з алюмінієвого сплаву показали, що методом електронної ширографії можна виявляти ко- розійні пошкодження елементів фюзеляжу та крила літака без демонтажу внутрішнього об- лицювання й герметика. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 101 ЛЮДИ НАУКИ Окрема тематика відділу, який очолює Л.М. Лобанов, стосується зварних конструкцій перетворюваного об’єму (КПО) — особливого класу технічних виробів, що дозволяють засто- совувати оболонкові конструкції у місцях екс- плуатації, де їх виготовлення і доставка у зборі неможливі. КПО на основі тонкостінчастих оболонок здатні сприймати навантаження при достатній жорсткості і в широких межах змі- нювати свій об’єм одночасно з одним із габа- ритних розмірів. Під науковим керівництвом Л.М. Лобано- ва виконується комплекс нових досліджень у галузі статичної і циклічної міцності зварних з’єднань з урахуванням їх механічної неодно- рідності та наявності тріщиноподібних дефек- тів. Створюються нові типи високоефективних зварних конструкцій, у тому числі будівельні металоконструкції, прогони мостів, важкона- вантажені конструкції з високоміцних сталей. Наприклад, перед проведенням європейського футбольного чемпіонату ЄВРО-2012 було роз- роблено і впроваджено технології зварювання несучих металоконструкцій при будівництві Національного спортивного комплексу «Олім- пійський», виконано науково-технологічний супровід складально-зварювальних робіт у заводських умовах і безпосередньо на буді- вельному майданчику. Аналогічні роботи про- ведено при спорудженні Міжнародного ви- ставкового центру на Броварському шосе у м. Києві. Нові сталі С390-С690 впроваджено у виробництво зварних конструкцій унікальних інженерних споруд, серед яких резервуари для зберігання нафти об’ємом 50 і 75 тис. т, прого- нові будови Подільського мостового переходу і Гаванського мосту, Дарницького залізнично- автомобільного мосту в м. Києві. За науковою редакцією Л.М. Лобанова було підготовлено 3-томне видання «Зварні будівель- ні конструкції», в якому узагальнено величезний досвід досліджень і розробок ІЕЗ ім. Є.О. Пато- на в галузі проектування й виготовлення різних типів будівельних конструкцій, визначення їх- нього технічного стану й реконструкції. З метою розроблення методологічних основ прогнозування залишкового ресурсу, створен- ня методів, технічних засобів і технологій для оцінювання технічного стану та подовження термінів експлуатації техногенно та еколо- гічно небезпечних об’єктів у НАН України з 2004 р. виконується цільова комплексна про- грама «Проблеми ресурсу і безпеки експлуата- ції конструкцій, споруд та машин». Науковим керівником програми є Борис Євгенович Па- тон, а заступником — Л.М. Лобанов. У процесі виконання проектів програми отримано важ- ливі науково-технічні і практичні результати. Так, створено технології та обладнання для діагностики і визначення напруженого стану зварних з’єднань і конструкцій методами ла- зерної інтерферометрії; розроблено методоло- гію безконтактного вимірювання нерівностей на поверхні кочення залізничних рейок; впро- ваджено системи неперервного моніторингу обладнання на Одеському припортовому заво- ді та теплоелектроцентралі «Київенерго»; роз- роблено технологію формування підсилюючих конструкцій із застосуванням металополімер- ної дротової муфти для ремонту локальних де- фектів нафто- і газопроводів без зупинки тран- спортування продукції; здійснено відновлення унікальних промислових виробів і прогонових будов залізничних мостів тощо. Основні ре- зультати за кожним з проектів програми уза- гальнюються в підсумкових збірниках статей, що видаються кожні три роки. Фахівці вважа- ють ці збірники справжньою енциклопедією з питань ресурсу. Вони є важливим внеском у формування науково-технічного аспекту ін- женерної культури у нашій країні і надають новий інструментарій для вирішення проблем ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій та обладнання. Леонід Михайлович Лобанов — автор понад 700 наукових праць, серед яких 6 монографій, більш як 80 авторських свідоцтв та патентів. Він створив визнану наукову школу в галузі зварних конструкцій, підготував 9 докторів і 16 кандидатів технічних наук. Одночасно з на- уковою діяльністю Л.М. Лобанов проводить активну науково-організаційну і громадську роботу як член редколегій багатьох вітчизня- них та закордонних журналів.