Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди)
3 вересня 2015 р. виповнюється 70 років відомому українському дипломату, першому заступнику Міністра закордонних справ України у 1998—2000 рр., доктору економічних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України Євгену Романовичу Бершеді. Про його життєвий шлях, наукову та дипломатичну кар’єру,...
Збережено в:
Дата: | 2015 |
---|---|
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2015
|
Назва видання: | Вісник НАН України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87367 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди) // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 102-107. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-87367 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-873672015-10-18T03:02:06Z Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди) Люди науки 3 вересня 2015 р. виповнюється 70 років відомому українському дипломату, першому заступнику Міністра закордонних справ України у 1998—2000 рр., доктору економічних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України Євгену Романовичу Бершеді. Про його життєвий шлях, наукову та дипломатичну кар’єру, а також про український феномен науковця на дипломатичній службі ми говорили з Євгеном Романовичем під час інтерв’ю. 2015 Article Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди) // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 102-107. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87367 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Люди науки Люди науки |
spellingShingle |
Люди науки Люди науки Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди) Вісник НАН України |
description |
3 вересня 2015 р. виповнюється 70 років відомому українському дипломату,
першому заступнику Міністра закордонних справ України у 1998—2000 рр.,
доктору економічних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України
Євгену Романовичу Бершеді. Про його життєвий шлях, наукову та дипломатичну кар’єру, а також про український феномен науковця на дипломатичній службі ми говорили з Євгеном Романовичем під час інтерв’ю. |
format |
Article |
title |
Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди) |
title_short |
Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди) |
title_full |
Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди) |
title_fullStr |
Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди) |
title_full_unstemmed |
Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди) |
title_sort |
науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента нан україни є.р. бершеди) |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2015 |
topic_facet |
Люди науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87367 |
citation_txt |
Науковець на службі держави (до 70-річчя члена-кореспондента НАН України Є.Р. Бершеди) // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 9. — С. 102-107. — укр. |
series |
Вісник НАН України |
first_indexed |
2025-07-06T14:57:30Z |
last_indexed |
2025-07-06T14:57:30Z |
_version_ |
1836909960650293248 |
fulltext |
98 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9
ЗНАВЕЦЬ МІЦНОСТІ
МАТЕРІАЛІВ ТА КОНСТРУКЦІЙ
До 75-річчя академіка НАН України
Л.М. Лобанова
29 вересня 2015 р. виповнюється 75 років відомому ученому в галузі мате-
ріалознавства, міцності матеріалів та конструкцій, доктору технічних
наук, професору, лауреату Премії Ради Міністрів СРСР, Державної премії
України в галузі науки і техніки, премії НАН України ім. Є.О. Патона, за-
служеному діячу науки і техніки України академіку НАН України Леоніду
Михайловичу Лобанову.
Леонід Михайлович Лобанов народився 29 вересня 1940 р.
у Саратові. Середню школу він закінчив у Києві в 1957 р. і
вступив до Київського інженерно-будівельного інституту на
факультет промислового і цивільного будівництва. У 1962 р.,
здобувши кваліфікацію інженера-будівельника, він залишив-
ся працювати у цьому виші в лабораторії тонкостінних про-
сторових конструкцій, але рік потому перейшов до Інституту
електрозварювання ім. Є.О. Патона. Крім того, без відриву від
роботи молодий фахівець навчався на вечірньому відділенні
механіко-математичного факультету Київського державно-
го університету ім. Т.Г. Шевченка. У 1968 р. він здобув другу
вищу освіту за спеціальністю «механіка» і вже наступного року
захистив кандидатську дисертацію, присвячену дослідженню
зварювальних напружень на моделях поляризаційно-оптичним
методом. У докторській дисертації Леоніда Михайловича, яку
він захистив 1984 р., було всебічно вивчено оптичні методи до-
слідження і засоби регулювання зварювальних напружень та
деформацій у конструкціях з металевих і полімерних матеріа-
лів. З 1985 р. і дотепер Л.М. Лобанов очолює відділ оптимізації
зварних конструкцій нової техніки і є заступником директора
з наукової роботи Інституту електрозварювання ім. Є.О. Па-
тона. У 1990 р. його було обрано членом-кореспондентом, а в
1997 р. — дійсним членом Національної академії наук України.
У 2015 р. Л.М. Лобанова було обрано академіком-секретарем
Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН
України та членом Президії НАН України.
Академік НАН України
Леонід Михайлович Лобанов
ПОЗНЯКОВ
Валерій Дмитрович —
член-кореспондент НАН України,
завідувач відділу
зварювання легованих сталей
Інституту електрозварювання
ім. Є.О. Патона НАН України
ПІВТОРАК
В’ячеслав Автономович —
кандидат фізико-математичних
наук, провідний науковий
співробітник Інституту
електрозварювання
ім. Є. О. Патона НАН України
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 99
ЛЮДИ НАУКИ
Леонід Михайлович Лобанов розробив комп-
лекс методів дослідження зварювальних на-
пружень і деформацій, що вирізняються висо-
кою точністю та інформативністю. У своїх пер-
ших роботах, опублікованих у 1965—1970 рр.,
він сформулював фізичні та математичні поло-
ження оптичного моделювання зварювальних
напружень, побудував теорію їх подібності.
Поляризаційно-оптичний метод досліджен-
ня зварювальних напружень він створив на
моделях з оптично-чутливого полікарбонату,
оскільки цей матеріал має для цього оптималь-
ні фізичні властивості. На основі розробле-
ного методу вперше у світовій практиці було
визначено особливості напружених станів, що
виникають при зварюванні полімерних мате-
ріалів, залежно від типу швів, послідовності їх
виконання, наявності геометричних концен-
тратів та інших конструктивно-технологічних
факторів; встановлено фундаментальні по-
ложення про загальні для металів і полімерів
закономірності розподілу напружень у процесі
зварювання різноманітних типів з’єднань; ви-
явлено характер релаксації залишкових напру-
жень у конструкційних пластмасах та їх вплив
на міцність з’єднань; доведено можливість по-
вного усунення залишкових напружень розтя-
гу у зварних швах конструкційних полімерів і
утворення залишкових напружень стиску за-
вдяки застосуванню заданих силових дій пе-
ред зварюванням.
Широке визнання здобули праці Л.М. Ло-
банова та його колег, присвячені розроблен-
ню голографічних методів дослідження якості
та напружено-деформованих станів зварних
з’єднань. Наприклад, компенсаційний метод
голографічної інтерферометрії значно спрощує
визначення компонентів просторового векто-
ра переміщень дифузновідбивних поверхонь.
Із застосуванням термопластичних камер для
миттєвої реєстрації голографічних зображень
контрольованих об’єктів було створено ком-
пактну голографічну апаратуру, що дає змогу
проводити дослідження в реальному масшта-
бі часу, без використання віброізолювальних
стендів. На основі цих розробок наукова група
під керівництвом Леоніда Михайловича вико-
нала діагностику різних типів зварних виро-
бів із металевих та композиційних матеріалів.
Так, уперше вдалося здійснити голографічний
контроль зварних з’єднань тонкостінних труб,
які використовують в аерокосмічній техніці,
оцінити розмірну стабільність прецизійних
зварних вузлів, вимоги до яких потребують
геометричної точності на рівні 10–7—10–6 м.
У 1980-х роках Леонід Михайлович Лоба-
нов запропонував голографічний метод ви-
значення залишкових напружень у поєднан-
ні із застосуванням малих отворів діаметром
1—2 мм, досвід використання якого показав
його високу ефективність для оцінки напру-
женого стану зварних конструкцій і виробів.
На основі цього методу виявлено особливості
розподілу залишкових напружень при дуго-
вому та електронно-променевому зварюванні
високоміцних легких сплавів, уперше встанов-
лено значення залишкових напружень, які ви-
никають при зварюванні берилієвих сплавів,
визначено напружений стан зварювального
вузла газотурбінного двигуна, що дало змогу
оптимізувати технологію його виготовлення.
Подальші вдосконалення технології та
апаратури для визначення залишкових на-
пружень привели до створення на основі ме-
тоду електронної спекл-інтерферометрії пор-
тативного приладу, який не має аналогів у
світі. Автоматизована система комп’ютерної
обробки інтерферограм при висвердлюванні
малих отворів (до 1 мм) дозволяє з надвисо-
кою точністю отримувати кількісні значення
напружень. Про унікальність цієї розробки пе-
реконливо свідчить перемога в конкурсі Між-
народного інституту зварювання, під час якого
лабораторіям різних країн світу було надано
однотипові зразки зварних з’єднань для екс-
периментальної оцінки їх напруженого стану.
Аналіз результатів показав, що метод і апара-
тура, розроблені в ІЕЗ ім. Є.О. Патона, забез-
печують найбільш достовірні вимірювання. За
контрактами цю розробку використовують у
кількох промислових і дослідницьких органі-
заціях Китаю та Південної Кореї.
Під керівництвом Л.М. Лобанова здійсню-
ється комплекс досліджень зі створення по-
100 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9
ЛЮДИ НАУКИ
вністю неруйнівного методу визначення за-
лишкових напружень на основі електронної
спекл-інтерферометрії і введення локального
імпульсу струму в контрольовану зону, розро-
бляються нові технології та обладнання. Удо-
сконалений електронний спекл-інтерферометр
для визначення переміщень в околі введення
імпульсу струму дає змогу значно зменшити
похибку визначення напружень.
Проведені Леонідом Михайловичем дослі-
дження з вивчення особливостей механізму
релаксації залишкових напружень та еволюції
структуроутворення під дією імпульсів елек-
тричного струму високої щільності на зварні
з’єднання з маловуглецевих сталей та алюміні-
євих сплавів показали, що збільшення параме-
трів імпульсів електричного струму дає мож-
ливість регулювати напружено-деформований
стан зварних з’єднань і поліпшувати їх екс-
плуатаційні властивості. На Київському суд-
норемонтному заводі за допомогою розробле-
ної технології та апаратури було здійснено
електродинамічну обробку зварних з’єднань
конструкцій суден, що сприяло значному під-
вищенню їх експлуатаційного ресурсу. А на
Київському авіаційному заводі після ре монт-
но-відновлювальних робіт літака АН-148
електродинамічна обробка зварних швів про-
міжного корпусу авіадвигуна з магнієвого
сплаву дозволила практично повністю усуну-
ти залишкові напруження і гарантувати довго-
вічність відновлених корпусів.
Завдяки працям Л.М. Лобанова та його
учнів було сформовано новий науковий на-
прям — бездеформаційне зварювання кон-
струкцій, основане на створенні попередніх
напружено-деформованих станів, оптимізо-
ваних для кожного конкретного типу звар-
них з’єднань. Так, для усунення деформацій
при зварюванні стикових і таврових з’єднань
листових конструкцій із алюмінієвих сплавів
найефективнішим є попередній розтяг у по-
вздовжньому напрямку з фіксацією деформа-
цій на період дії термічного циклу зварювання.
Принципово новою є технологія бездеформа-
ційного зварювання стрингерних панелей із
високоміцних алюмінієвих сплавів, які вико-
ристовують для виготовлення корпусів ракет
та в авіабудуванні. Спільно з КБ «Південне»
було вирішено і більш складне завдання — без-
деформаційне зварювання великогабаритних
(діаметром близько 4 м) стрингерних оболо-
нок із високоміцного алюмінієвого сплаву по-
двійного гартування, що дає можливість у 3—4
рази підвищити коефіцієнт використання кон-
струкційного матеріалу.
Розроблено технологію, рекомендовану для
промислового виробництва стрингерних пане-
лей із високоміцного титанового сплаву ВТ-20,
яка забезпечує їх високу точність і міцність за
циклічних навантажень. Ця технологія осно-
вана на виконанні проплавних швів аргоно-
дуговим зварюванням неплавким електродом
по шару активуючого флюсу з використанням
попереднього пружного деформування і ви-
сокочастотної механічної проковки швів, що
гарантує високі показники втомленісної дов-
говічності таких панелей.
Значний внесок зробив Леонід Михайло-
вич у створення систем діагностики зварних
виробів для космічної техніки. Розроблений
ним діагностичний метод електронної ши-
рографії, оснований на застосуванні лазер-
ної апаратури та комп’ютерного оброблення
оптичної інформації, є ефективним високо-
чутливим засобом неруйнівного контролю
якості об’єктів як із металевих, так і компо-
зиційних матеріалів, причому в реальному
масштабі часу. Цей метод дозволяє виявляти
тріщиноподібні дефекти з мінімальною до-
вжиною 2—3 мм. Технологію ширографічної
діагностики впроваджено в КБ «Південне» та
поставлено за контрактами в науково-дослідні
лабораторії Китаю.
Розроблено також технологію діагностики
методом електронної ширографії корозійних
пошкоджень в елементах авіаційних конструк-
цій. Дослідження, проведені на замовлення
ДП «Антонов», на зразках обшивки літака з
алюмінієвого сплаву показали, що методом
електронної ширографії можна виявляти ко-
розійні пошкодження елементів фюзеляжу та
крила літака без демонтажу внутрішнього об-
лицювання й герметика.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 9 101
ЛЮДИ НАУКИ
Окрема тематика відділу, який очолює
Л.М. Лобанов, стосується зварних конструкцій
перетворюваного об’єму (КПО) — особливого
класу технічних виробів, що дозволяють засто-
совувати оболонкові конструкції у місцях екс-
плуатації, де їх виготовлення і доставка у зборі
неможливі. КПО на основі тонкостінчастих
оболонок здатні сприймати навантаження при
достатній жорсткості і в широких межах змі-
нювати свій об’єм одночасно з одним із габа-
ритних розмірів.
Під науковим керівництвом Л.М. Лобано-
ва виконується комплекс нових досліджень у
галузі статичної і циклічної міцності зварних
з’єднань з урахуванням їх механічної неодно-
рідності та наявності тріщиноподібних дефек-
тів. Створюються нові типи високоефективних
зварних конструкцій, у тому числі будівельні
металоконструкції, прогони мостів, важкона-
вантажені конструкції з високоміцних сталей.
Наприклад, перед проведенням європейського
футбольного чемпіонату ЄВРО-2012 було роз-
роблено і впроваджено технології зварювання
несучих металоконструкцій при будівництві
Національного спортивного комплексу «Олім-
пійський», виконано науково-технологічний
супровід складально-зварювальних робіт у
заводських умовах і безпосередньо на буді-
вельному майданчику. Аналогічні роботи про-
ведено при спорудженні Міжнародного ви-
ставкового центру на Броварському шосе у
м. Києві. Нові сталі С390-С690 впроваджено у
виробництво зварних конструкцій унікальних
інженерних споруд, серед яких резервуари для
зберігання нафти об’ємом 50 і 75 тис. т, прого-
нові будови Подільського мостового переходу
і Гаванського мосту, Дарницького залізнично-
автомобільного мосту в м. Києві.
За науковою редакцією Л.М. Лобанова було
підготовлено 3-томне видання «Зварні будівель-
ні конструкції», в якому узагальнено величезний
досвід досліджень і розробок ІЕЗ ім. Є.О. Пато-
на в галузі проектування й виготовлення різних
типів будівельних конструкцій, визначення їх-
нього технічного стану й реконструкції.
З метою розроблення методологічних основ
прогнозування залишкового ресурсу, створен-
ня методів, технічних засобів і технологій для
оцінювання технічного стану та подовження
термінів експлуатації техногенно та еколо-
гічно небезпечних об’єктів у НАН України з
2004 р. виконується цільова комплексна про-
грама «Проблеми ресурсу і безпеки експлуата-
ції конструкцій, споруд та машин». Науковим
керівником програми є Борис Євгенович Па-
тон, а заступником — Л.М. Лобанов. У процесі
виконання проектів програми отримано важ-
ливі науково-технічні і практичні результати.
Так, створено технології та обладнання для
діагностики і визначення напруженого стану
зварних з’єднань і конструкцій методами ла-
зерної інтерферометрії; розроблено методоло-
гію безконтактного вимірювання нерівностей
на поверхні кочення залізничних рейок; впро-
ваджено системи неперервного моніторингу
обладнання на Одеському припортовому заво-
ді та теплоелектроцентралі «Київенерго»; роз-
роблено технологію формування підсилюючих
конструкцій із застосуванням металополімер-
ної дротової муфти для ремонту локальних де-
фектів нафто- і газопроводів без зупинки тран-
спортування продукції; здійснено відновлення
унікальних промислових виробів і прогонових
будов залізничних мостів тощо. Основні ре-
зультати за кожним з проектів програми уза-
гальнюються в підсумкових збірниках статей,
що видаються кожні три роки. Фахівці вважа-
ють ці збірники справжньою енциклопедією
з питань ресурсу. Вони є важливим внеском
у формування науково-технічного аспекту ін-
женерної культури у нашій країні і надають
новий інструментарій для вирішення проблем
ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій та
обладнання.
Леонід Михайлович Лобанов — автор понад
700 наукових праць, серед яких 6 монографій,
більш як 80 авторських свідоцтв та патентів.
Він створив визнану наукову школу в галузі
зварних конструкцій, підготував 9 докторів і
16 кандидатів технічних наук. Одночасно з на-
уковою діяльністю Л.М. Лобанов проводить
активну науково-організаційну і громадську
роботу як член редколегій багатьох вітчизня-
них та закордонних журналів.
|