Методологічні засади подолання диспропорцій розвитку підприємницького сектору як складової сталого розвитку економіки України
У статті викладено методологічні засади подолання диспропорцій розвитку підприємницького сектору як складової сталого розвитку економіки України. Ці підходи є базою для розробки методики подолання диспропорцій підприємницького сектора, в якій має бути передбачено нівелювання дії диспропорційних чинн...
Збережено в:
Дата: | 2015 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
Назва видання: | Вісник економічної науки України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87502 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Методологічні засади подолання диспропорцій розвитку підприємницького сектору як складової сталого розвитку економіки України / А.І. Бутенко, Н.Л. Шлафман // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 1 (28). — С. 34–38. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті викладено методологічні засади подолання диспропорцій розвитку підприємницького сектору як складової сталого розвитку економіки України. Ці підходи є базою для розробки методики подолання диспропорцій підприємницького сектора, в якій має бути передбачено нівелювання дії диспропорційних чинників: правових недосконала та нестабільна нормативна-правова база; політичних недоліки чинної соціально-економічної політики, орієнтованої переважно на аграрний характер реальної економіки; економічних високі тарифи і ціни на продукцію та послуги природних і локальних монопольних структур; нестабільність і фіскальний характер системи оподаткування, наявність податку на внутрішнє споживання (ПДВ), що робить невигідним технологічне виробництво в промисловості, стимулюючи експорт сировини та напівфабрикатів; зростання тарифів за оренду землі, транспортні послуги, тощо; фінансових практична відсутність системи самофінансування, (кредитні спілки, товариства взаємного страхування); практична відсутність кредитування банками реальної економіки, в т.ч. жорсткі вимоги до малих підприємницьких структур з надання гарантій повернення кредиту через відсутність тривалої кредитної історії і підвищених ризиків; відсоткові ставки за кредитами, що значно перевищують рівень рентабельності виробничих підприємств; відсутність доступу до іноземних інвестиційних, кредитно-фінансових ресурсів; соціаль - них відсутність справедливої системи трудових відносин та соціального захисту підприємців і працівників, відповідної ринковим вимогам; знеособленість страхових фондів (внески поступають не на персоніфіковані рахунки платника, а до загального фонду); організаційних недостатньо ефективна інституційна інфраструктура державної і регіональної підтримки (неефективність і незабезпеченість фінансовими ресурсами програм підтримки малого та середнього підприємництва, низька роль об'єднань підприємців у їх розробці); наявність адміністративних бар'єрів (труднощі при реєстрації, закритті, сертифікації, ліцензуванні, отриманні інших дозвільних документів); численні перевірки різних контролюючих органів. |
---|