Результати дослідження персистенції прихованої хромосомної нестабільності в лімфоцитах периферичної крові практично здорових волонтерів
Для вивчення персистенцiї прихованої хромосомної нестабiльностi (ПХН) в соматичних клiтинах людини проведено добровiльне цитогенетичне обстеження 15 практично здорових чоловiкiв, якi заперечували свiдомий контакт з мутагенними чинниками, з використанням тесту “G₂-bleomycin sensitivity assay” при кор...
Збережено в:
Дата: | 2014 |
---|---|
Автори: | , , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2014
|
Назва видання: | Доповіді НАН України |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87967 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Результати дослідження персистенції прихованої хромосомної нестабільності в лімфоцитах периферичної крові практично здорових волонтерів / М.А. Пiлiнська, С.С. Дибський, О.Б. Дибська, Л.I. Швайко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 7. — С. 169-175. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Для вивчення персистенцiї прихованої хромосомної нестабiльностi (ПХН) в соматичних клiтинах людини проведено добровiльне цитогенетичне обстеження 15 практично здорових чоловiкiв, якi заперечували свiдомий контакт з мутагенними чинниками, з використанням тесту “G₂-bleomycin sensitivity assay” при короткотривалому (48 год) та довгостроковому (100 год) культивуваннi лiмфоцитiв периферичної кровi. Встановлено, що фонова частота аберацiй хромосом в лiмфоцитах обстежених осiб вiдповiдала рiвню спонтанного соматичного хромосомного мутагенезу та достовiрно не вiдрiзнялася при обох строках культивування клiтин. При короткотривалiй iнкубацiї лiмфоцитiв з блеомiцином пiдвищилася середньогрупова частота хромосомних аберацiй зi значними мiжiндивiдуальними коливаннями, якi не залежали вiд фонових цитогенетичних показникiв. У довгострокових культурах у всiх обстежених осiб вiрогiдно зменшилася частота хромосомних аберацiй вiдносно показникiв першого мiтозу, завдяки чому знизився не тiльки цитогенетичний ефект по групi в середньому, але й середньогруповий додаток до фонового рiвня аберацiй хромосом, що свiдчить про поступову елiмiнацiю аберантних клiтин у послiдовних мiтозах. Iнтенсивнiсть елiмiнацiї хромосомних порушень iстотно варiювала у рiзних осiб i не залежала як вiд величин фонового цитогенетичного ефекту в iнтактних культурах, так i вiд iндивiдуальних рiвнiв хромосомних аберацiй, iндукованих блеомiцином при короткотривалому культивуваннi. Одержанi результати пiдтвердили значення генетично зумовлених мiжiндивiдуальних особливостей щодо iндукцiї та персистенцiї ПХН в соматичних клiтинах людини. |
---|