Результати дослідження персистенції прихованої хромосомної нестабільності в лімфоцитах периферичної крові практично здорових волонтерів

Для вивчення персистенцiї прихованої хромосомної нестабiльностi (ПХН) в соматичних клiтинах людини проведено добровiльне цитогенетичне обстеження 15 практично здорових чоловiкiв, якi заперечували свiдомий контакт з мутагенними чинниками, з використанням тесту “G₂-bleomycin sensitivity assay” при кор...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автори: Пілінська, М.А., Дибський, С.С., Дибська, О.Б., Швайко, Л.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2014
Назва видання:Доповіді НАН України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/87967
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Результати дослідження персистенції прихованої хромосомної нестабільності в лімфоцитах периферичної крові практично здорових волонтерів / М.А. Пiлiнська, С.С. Дибський, О.Б. Дибська, Л.I. Швайко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2014. — № 7. — С. 169-175. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Для вивчення персистенцiї прихованої хромосомної нестабiльностi (ПХН) в соматичних клiтинах людини проведено добровiльне цитогенетичне обстеження 15 практично здорових чоловiкiв, якi заперечували свiдомий контакт з мутагенними чинниками, з використанням тесту “G₂-bleomycin sensitivity assay” при короткотривалому (48 год) та довгостроковому (100 год) культивуваннi лiмфоцитiв периферичної кровi. Встановлено, що фонова частота аберацiй хромосом в лiмфоцитах обстежених осiб вiдповiдала рiвню спонтанного соматичного хромосомного мутагенезу та достовiрно не вiдрiзнялася при обох строках культивування клiтин. При короткотривалiй iнкубацiї лiмфоцитiв з блеомiцином пiдвищилася середньогрупова частота хромосомних аберацiй зi значними мiжiндивiдуальними коливаннями, якi не залежали вiд фонових цитогенетичних показникiв. У довгострокових культурах у всiх обстежених осiб вiрогiдно зменшилася частота хромосомних аберацiй вiдносно показникiв першого мiтозу, завдяки чому знизився не тiльки цитогенетичний ефект по групi в середньому, але й середньогруповий додаток до фонового рiвня аберацiй хромосом, що свiдчить про поступову елiмiнацiю аберантних клiтин у послiдовних мiтозах. Iнтенсивнiсть елiмiнацiї хромосомних порушень iстотно варiювала у рiзних осiб i не залежала як вiд величин фонового цитогенетичного ефекту в iнтактних культурах, так i вiд iндивiдуальних рiвнiв хромосомних аберацiй, iндукованих блеомiцином при короткотривалому культивуваннi. Одержанi результати пiдтвердили значення генетично зумовлених мiжiндивiдуальних особливостей щодо iндукцiї та персистенцiї ПХН в соматичних клiтинах людини.