Національний комунізм та його вплив на політичну організацію суспільства

Ідейно-політичні засади українського національного комунізму закладалися в середині ХІХ століття. В тогочасній суспільно-політичній думці викристалізувалося бачення українців як народності без власних панівних верств, а національне визволення пов’язувалося з розумінням необхідності створення своїх в...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
Дата:2007
Автор: Кафарський, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України 2007
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/8848
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Національний комунізм та його вплив на політичну організацію суспільства / В. Кафарський // Політичний менеджмент — 2007. — № 3. — С. 170-185. — Бібліогр.: 38 назв. — укp.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Ідейно-політичні засади українського національного комунізму закладалися в середині ХІХ століття. В тогочасній суспільно-політичній думці викристалізувалося бачення українців як народності без власних панівних верств, а національне визволення пов’язувалося з розумінням необхідності створення своїх владно-політичних структур. Зауважимо, що парадокс української суспільно-політичної думки загалом зводився до того, що її творці намагалися вирішувати політичні проблеми у безструктурному просторі, покладаючись не на свідому організацію, а на самоорганізацію суспільства. Від М. Костомарова через всю народницьку традицію аж до початків соціал-демократії (комунізму) українська суспільно-політична думка мала виразну нехіть до ідеї побудови державницьких структур. Це закономірно: відчуваючи на собі тиск імперських держав та ідеалізуючи козацький устрій, українські мислителі намагалися створити альтернативний тип організації суспільства - бездержавний, трактуючи державу як „знаряддя експлуатації” (С. Подолинський, М. Костомаров, М. Драгоманов, М. Грушевський). Отже, слід мати на увазі, що реально перший етап націонал-комунізму починається там, де українські комуністи усвідомили потребу а навіть необхідність повноцінного функціонування власних партійних структур (УСДРП).