Адміністративно-територіальні перетворення останньої чверті XVIII – початку ХІХ ст. на теренах Північного Лівобережжя

• Дата: 2015
• Автор: Петреченко, І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2015
• Назва видання: Сiверянський лiтопис
• Теми: Розвідки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/89080
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Адміністративно-територіальні перетворення останньої чверті XVIII – початку ХІХ ст. на теренах Північного Лівобережжя / І. Петреченко // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 5. — С. 69-75. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Адміністративно-територіальна реформа 1781 – 1782 рр., ініційована урядом Катерини ІІ, стала одним із кроків на шляху знищення політичної автономії Гетьманщини. У процесі її реалізації було ліквідовано полково-сотенний устрій, і на українські землі було поширено загальноімперський поділ на намісництва (губернії). Більша частина земель Північного Лівобережжя увійшла до складу відкритих у 1782 р. Чернігівського та Новгород-Сіверського намісництв, що проіснували до 1796 р. Павло І з метою подальшої централізації влади і встановлення у країні військово-поліцейського режиму ініціював адміністративно-територіальну реформу, в результаті якої у 1796 р. була створена Малоросійська губернія. До її складу увійшли землі Чернігівського, Новгород-Сіверського і частково Київського намісництв. У 1801 р. Олександр І ініціював проведення адміністративно-територіальної реформи, внаслідок якої Малоросійська губернія у 1802 р. була перетворена в Малоросійське генерал-губернаторство, що складалося з Чернігівської і Полтавської губерній.