Регістри співочого голосу та значення врахування їх особливостей у педагогічній і творчій роботі

• Дата: 2014
• Автор: Карпов, В.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2014
• Назва видання: Культура народов Причерноморья
• Теми: Вопросы духовной культуры – КУЛЬТУРОЛОГИЯ
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/93964
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Регістри співочого голосу та значення врахування їх особливостей у педагогічній і творчій роботі / В.В. Карпов // Культура народов Причерноморья. — 2014. — № 278, Т. 2. — С. 105-107. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

У творчій та педагогічній практиці ще недостатньо уваги приділяється врахуванню специфіки регістрів співочого голосу. Можна виділити насамперед такі регістри. Штро-бас – найнижчий регістр, який вживається переважно тільки а мові, хоча трапляється і у вокальній практиці. Нефальцетний (він же "грудний", перший) – у мовця і співака переважають вібраційні відчуття в зоні трахеї (грудні). Фальцетний регістр ("головний", другий) – охоплює в своєму діапазоні верхні тони малої октави (рідко і у низьких голосів), всю першу і всю другу октави, досягаючи у жіночих і дитячих голосів ре – мі третьої октави. "Свистковий" або "флейтовий" регістр – охоплює, як правило, верхній тетрахорд другої октави, третю октаву і часом нижні тони четвертої. Регістри не "стикуються", а "накладаються" один на одного, окрім "штро-баса", що не має тональної звуковисотності. Голосовий апарат завжди працює в якомусь одному регістрі. Але всередині кожного можлива нескінченна кількість варіації щільності і глибини змикання голосових складок, різних співвідношень сили видиху, швидкості плину повітря через гортань і опору складок. Співаки мають знати, в якому регістрі працюють голосові складки в кожен момент, на кожному тоні.