До питання про громадсько-політичну активність українців Криму під час денікінської окупації (др. пол.1919 р.)

Попри помітне пожвавлення в останнє десятиріччя досліджень суспільствознавців про участь в політичному житті у післяреволюційні роки народів Криму, громадсько-політична активність українців на півострові вивчена вочевидь недостатньо. А між тим українці становили тоді і становлять зараз значну частин...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Дата:1999
Автор: Іванець, А.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 1999
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94250
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:До питання про громадсько-політичну активність українців Криму під час денікінської окупації (др. пол.1919 р.) / А.В. Іванець // Культура народов Причерноморья. — 1999. — № 8. — С. 186-188. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Попри помітне пожвавлення в останнє десятиріччя досліджень суспільствознавців про участь в політичному житті у післяреволюційні роки народів Криму, громадсько-політична активність українців на півострові вивчена вочевидь недостатньо. А між тим українці становили тоді і становлять зараз значну частину кримських мешканців, а, отже, українська етнічна група суттєво впливає на політичний клімат на Кримському півострові. Однією з найкращих, хоч і невеликою за обсягом, роботою щодо цього питання є доповідь С.Є. Громова про кримські політичні структури українців у 1918-1920 рр1. Спираючись на архівні та нові матеріали, автору вдалося загалом об'єктивно висвітлити тему. Проте один висновок п. Громова все ж таки потребує перегляду. Так, дослідник пише: “При Деникине, с учетом главного лозунга добровольческой армии воссоздания “единой и неделимой”, говорить об открытой деятельности какой-либо украинской национальной партии или организации было невозможно”2 і згадує лише про підпільну діяльність ліворадикальної партії боротьбистів. Науковець правильно вказує спрямування політики денікінської влади, проте навіть в умовах тиску російських шовіністичних кіл і поміркована українська громадськість не припиняла праці на національній ниві.