Формування естетичної платформи сецесії в українському мистецтві кінця ХІХ — початку ХX ст.
Формування естетичної платформи сецесії як світосприйняття, як шляху до синтетичного вирішення загальнокультурних проблем часу опанувало уми теоретиків стилю наприкінці ХІХ століття. Це питання постало безумовною прерогативою і висвітлювало перелом у самих принципах формотворення, перелом, що супр...
Збережено в:
| Видавець: | Інститут народознавства НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
| Назва видання: | Народознавчі зошити |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94518 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Цитувати: | Формування естетичної платформи сецесії в українському мистецтві кінця ХІХ — початку ХX ст. / Р. Грималюк // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1316-1327. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-94518 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-945182016-02-12T03:04:52Z Формування естетичної платформи сецесії в українському мистецтві кінця ХІХ — початку ХX ст. Грималюк, Р. Статті Формування естетичної платформи сецесії як світосприйняття, як шляху до синтетичного вирішення загальнокультурних проблем часу опанувало уми теоретиків стилю наприкінці ХІХ століття. Це питання постало безумовною прерогативою і висвітлювало перелом у самих принципах формотворення, перелом, що супроводжувався художньою переорієнтацією, яка знаходила відображення у характері використання мистецької спадщини, у самому методі оновлення традицій. Тому відповідно з логікою історичного процесу модерн як початковий етап мистецтва новітнього часу, оминувши свого попередника, звертається до середньовіччя — вітчизняного й зарубіжного, а також до традицій національного народного мистецтва. Модерн прагнув до синтетичності мистецтв, до очищення й оновлення декоративних мотивів, до органічності художніх форм, що було в загальній більшості співзвучним до тенденцій, які намітилися в українському мистецтві наприкінці ХІХ ст. Саме в модерні вперше з часів середньовіччя ми стикаємося зі синкретичністю як головною структурною формотворчою ознакою — синкретичністю конструктивного і художнього начал. Formation of secessionist aesthetic platform as a kind of world-view, as sui generis path to synthetic solution of universal cultural problems of time had won the style theorists’ minds in the late XIX c. This task had become an indisputable prerogative and reflected the break in the very principles of form-creation, the shift accompanied by artistic re-orientation that found its true realization in the characteristic usage of artistic heritage, in the method itself applied for renovation of traditions. This is why - in accordance with logic of historic process the Art of Modern as initial phase of the up-todate artistry with no attention to its predecessor had turned itself to the Middle Ages - native and foreign ones - as well as to traditions of national folk art. The Modern had been filled with innate aspiration for synthetics of arts, for purification and renovation of decorative motifs, for organic balance of artistic forms, i.e. to phenomena, in their greater part quite consonant with tendencies that germinated in Ukrainian art of the late XIX c. This is Modern artistry, the only one, within which for the first time since Medievalism we meet syncretism as main structural form-creating sign - syncretism of constructive and artistic origins. Формирование эстетической платформы сецессии как миро- восприятие, как пути к синтетическому решению общекультурных проблем времени овладело умами теоретиков стиля в конце XIX века. Этот вопрос стал безусловной прерогативой и отображал перелом в самых принципах формообразования, перелом, сопровождавшийся художественной переориентацией, которая находила своё реальное проявление в характере использования художественного наследия, в самом методе обновления традиций. Поэтому в соответствии с логикой исторического процесса модерн как начальный этап искусства новейшего времени, минуя своего предшественника, обращается к средневековью — отечественному и зарубежному, а также к традициям национального народного искусства. Модерн стремился к синтетичности искусств, к очищению и обновлению декоративных мотивов, к органичности художественных форм, что было в общем большинстве созвучным с тенденциями, которые наметились в украинском искусстве в конце XIX в. Именно в модерне впервые со времен средневековья мы сталкиваемся с синкретичностью как главным структурным формообразующим признаком — синкретичностью конструктивного и художественного начал. 2014 Article Формування естетичної платформи сецесії в українському мистецтві кінця ХІХ — початку ХX ст. / Р. Грималюк // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1316-1327. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94518 uk Народознавчі зошити Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Грималюк, Р. Формування естетичної платформи сецесії в українському мистецтві кінця ХІХ — початку ХX ст. Народознавчі зошити |
| description |
Формування естетичної платформи сецесії як світосприйняття, як шляху до синтетичного вирішення загальнокультурних проблем часу опанувало уми теоретиків стилю наприкінці ХІХ століття. Це питання постало безумовною
прерогативою і висвітлювало перелом у самих принципах
формотворення, перелом, що супроводжувався художньою
переорієнтацією, яка знаходила відображення у характері
використання мистецької спадщини, у самому методі оновлення традицій. Тому відповідно з логікою історичного
процесу модерн як початковий етап мистецтва новітнього
часу, оминувши свого попередника, звертається до середньовіччя — вітчизняного й зарубіжного, а також до традицій національного народного мистецтва.
Модерн прагнув до синтетичності мистецтв, до очищення
й оновлення декоративних мотивів, до органічності художніх форм, що було в загальній більшості співзвучним до
тенденцій, які намітилися в українському мистецтві наприкінці ХІХ ст. Саме в модерні вперше з часів середньовіччя
ми стикаємося зі синкретичністю як головною структурною формотворчою ознакою — синкретичністю конструктивного і художнього начал. |
| format |
Article |
| author |
Грималюк, Р. |
| author_facet |
Грималюк, Р. |
| author_sort |
Грималюк, Р. |
| title |
Формування естетичної платформи сецесії в українському мистецтві кінця ХІХ — початку ХX ст. |
| title_short |
Формування естетичної платформи сецесії в українському мистецтві кінця ХІХ — початку ХX ст. |
| title_full |
Формування естетичної платформи сецесії в українському мистецтві кінця ХІХ — початку ХX ст. |
| title_fullStr |
Формування естетичної платформи сецесії в українському мистецтві кінця ХІХ — початку ХX ст. |
| title_full_unstemmed |
Формування естетичної платформи сецесії в українському мистецтві кінця ХІХ — початку ХX ст. |
| title_sort |
формування естетичної платформи сецесії в українському мистецтві кінця хіх — початку хx ст. |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/94518 |
| citation_txt |
Формування естетичної платформи сецесії в українському мистецтві кінця ХІХ — початку ХX ст. / Р. Грималюк // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1316-1327. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
| series |
Народознавчі зошити |
| work_keys_str_mv |
AT grimalûkr formuvannâestetičnoíplatformisecesíívukraínsʹkomumistectvíkíncâhíhpočatkuhxst |
| first_indexed |
2023-10-18T19:51:51Z |
| last_indexed |
2023-10-18T19:51:51Z |
| _version_ |
1796148115825229824 |