Спроба «ревізії» в оцінках особистості Б. Хмельницького польськими дослідниками часів Другої Речі Посполитої
Особистість ватажка визвольної війни 1648–1657 рр. – українського гетьмана Богдана Хмельницького – завжди викликала жваві коментарі та оцінки польських істориків. У значній мірі ці судження залежали від методологічних підходів та політичних уподобань їхніх авторів. Отримавши в 1918 р. шанс на відрод...
Збережено в:
Дата: | 2015 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2015
|
Назва видання: | Історичний архів. Наукові студії |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95186 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Спроба «ревізії» в оцінках особистості Б. Хмельницького польськими дослідниками часів Другої Речі Посполитої / А.І. Ткачук // Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. — Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили, 2015. — Вип. 15. — С. 141-146. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Особистість ватажка визвольної війни 1648–1657 рр. – українського гетьмана Богдана Хмельницького – завжди викликала жваві коментарі та оцінки польських істориків. У значній мірі ці судження залежали від методологічних підходів та політичних уподобань їхніх авторів. Отримавши в 1918 р. шанс на відродження державності, поляки активно долучилися до розбудови Другої Речі Посполитої. Одним зі складних питань владної еліти стало українське, адже в багатонаціональній Польщі українці становили найбільш численну національну меншину. Відсутність єдності в поглядах на розв’язання цього питання серед політичної еліти держави – пілсудчиків та ендеків – змушувало їх спертися у своїх судженнях на аргументацію, почерпнуту з історичного минулого двох народів. У контексті цих дискусій і навіть відкритої ворожнечі два політичні табори достатньо часто зверталися до подій визвольної війни 1648–1657 рр. та постаті її ватажка – Богдана Хмельницького. Полеміка, яка розгорілася серед політиків, не могла не вплинути й на підходити та оцінки тогочасної польської історіографії. Найбільш контроверсійно це проявилося в дискусії навколо суджень, висловлених Ольгердом Гуркою, який піддав сумніву ключові засади трилогії Генрика Сенкевича. |
---|