Параболические системы типа "реакция — диффузия" при моделировании процессов генерации и распространения электромагнитной эмиссии литосферы и методы их анализа
Розглянуто питання генерації в геосередовищі електромагнітних збурень радіохвильового (кілогерцового) діапазону, що реєструються на земній поверхні. Увагу зосереджено на математичних аспектах проблеми, а власне, аналізі раніше запропонованого нелінійного рівняння генерації типу “реакція — дифузія”,...
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Russian |
Опубліковано: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2010
|
Назва видання: | Геофизический журнал |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/96413 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Параболические системы типа "реакция — диффузия" при моделировании процессов генерации и распространения электромагнитной эмиссии литосферы и методы их анализа / И.М. Цифра, В.Н. Шуман // Геофизический журнал. — 2010. — Т. 32, № 5. — С. 51-60. — Бібліогр.: 28 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Розглянуто питання генерації в геосередовищі електромагнітних збурень радіохвильового (кілогерцового) діапазону, що реєструються на земній поверхні. Увагу зосереджено на математичних аспектах проблеми, а власне, аналізі раніше запропонованого нелінійного рівняння генерації типу “реакція — дифузія”, яке описує складні режими збудження і поширення електромагнітних збурень у розглядуваній моделі геосередовища — самоподібній структурі, що визначає сейсмічні та електромагнітні процеси в ній. Для спрощення рівняння, що вивчається, запропоновано використати його симетрію. Симетрійний метод дає змогу звести рівняння (або їх систему) в частинних похідних параболічного типу до вивчення систем звичайних диференціальних рівнянь. Для цього може бути використаний як класичний теоретико-груповий підхід, так і його узагальнення — метод умовної інваріантності. |
---|