Исследование электропроводности Луны (итоги и перспективы)

• Дата: 2010
• Автори: Рокитянский, И.И., Терешин, А.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Russian
• Опубліковано: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2010
• Назва видання: Геофизический журнал
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/96415
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Исследование электропроводности Луны (итоги и перспективы) / И.И. Рокитянский, А.В. Терешин // Геофизический журнал. — 2010. — Т. 32, № 5. — С. 69-81. — Бібліогр.: 16 назв. — рос.

Місяць інтенсивно досліджували у 1959—1976 рр., коли було побудовано перші геофізичні моделі його надр. Дані місячної сейсмології, гравіметрії, топографії й селенології чітко вказують на наявність значних неоднорідностей у місячній корі та мантії. Проте, маючи 4 сейсмографи та одиничні магнітометри, вдалось побудувати лише попередні сферично-симетричні 1D моделі сейсмічних швидкостей та питомої електропровідності. Електромагнітне (ЕМ) зондування Місяця використовує варіації первинного міжпланетного магнітного поля, яке вимірюють орбітальним магнітометром і вважають вхідним сигналом, а також варіації вторинного магнітного поля струмів, індукованих у провідних шарах Місяця, яке вимірюють на поверхні Місяця і вважають вихідним сигналом. За цими даними обчислюють перехідну характеристику (частотну або імпульсну) надр Місяця — його функцію відклику, за якою розв’язують обернену задачу — знаходження залежності електропровідності від глибини. У статті досліджено фізичні аспекти ЕМ зондування, обговорено його обмеження та головне джерело похибки — різка асиметрія білямісячної плазми на денному і нічному боках Місяця.