Меденосность и алмазоносность северной части Волыно-Подольской плиты

• Видавець: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
• Дата: 2011
• Автор: Усенко, О.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Russian
• Опубліковано: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2011
• Назва видання: Геофизический журнал
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/96844
• Цитувати: Меденосность и алмазоносность северной части Волыно-Подольской плиты / О.В. Усенко // Геофизический журнал. — 2011. — Т. 33, № 1. — С. 111-113.. — Бібліогр.: 31 назв. — рос.

Визначено хімічні параметри, за яких можливе формування рудопроявів самородної міді Волино-Подільської плити (ВПП). Показано, що умови, сприятливі для формування магматичної міді, реалізовані в процесі диференціації та кристалізації розплавів, які сформували товщу толеїтових базальтів венду. Накопичення автометасоматичної міді пов’язане з розчинами-розплавами, збагаченими на кремнезем, калій та залізо. Подібні розплави формувались на кінцевих стадіях диференціації розплавів, з яких утворились ратненські базальти. Зіставлення фізико-хімічних параметрів формування мідних рудопроявів парагідротермального етапу та умов диференціювання розплавів Прип’ятського прогину в девоні дає змогу припускати, що відкладення міді відбувалося синхронно з нагромадженням вулканогенно-осадової товщі прогину. В мантії ВПП представлені алмазовмісні парагенезиси, утворені 2,0—1,75 млрд років тому. В процесі активізації плити 0,5—0,6 млрд років тому на глибинах 150—200 км шар плавлення був відсутній. Тому можна припускати високу перспективність території (північна частина західного схилу Українського щита — Прип’ятський вал — північна частина ВПП) для пошуків корінних родовищ алмазу.