Структура бази даних зсувних зміщень в районі автомобільної дороги Сімферополь-Ялта-Севастополь

Розглянуто поширення зсувів на автомобільній дорозі Сімферополь-Ялта-Севастополь. Описано методику створення бази даних у зв’язку з накопиченням інформації на паперових носіях, представлено її можливу структуру. Оцінено доцільність використання геоінформаційних технологій для моделювання зсувного пр...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Фріндт, М.Т.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України 2010
Назва видання:	Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики
Теми:	Геодинамічний моніторинг та небезпечні геологічні процеси
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97141
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Структура бази даних зсувних зміщень в районі автомобільної дороги Сімферополь-Ялта-Севастополь / М.Т. Фріндт // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 7. — С. 319-324. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-97141
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-971412016-03-26T03:02:09Z Структура бази даних зсувних зміщень в районі автомобільної дороги Сімферополь-Ялта-Севастополь Фріндт, М.Т. Геодинамічний моніторинг та небезпечні геологічні процеси Розглянуто поширення зсувів на автомобільній дорозі Сімферополь-Ялта-Севастополь. Описано методику створення бази даних у зв’язку з накопиченням інформації на паперових носіях, представлено її можливу структуру. Оцінено доцільність використання геоінформаційних технологій для моделювання зсувного процесу. В статье рассмотрено распространение оползней на автомобильной дороге Симферополь-Ялта-Севастополь. Описана методика создания базы данных в связи с накоплением информации на бумажных носителях. Представлена возможная структура базы данных. Оценена целесообразность использования геоинформационных технологий для моделирования оползневого процесса. In this paper consider landslide distribution on the Simferopol-Yalta-Sevastopol highway. Described the technique for database creation in connection with accumulated of the paper information. The possible structure of database is presented. Estimated expediency of the geoinformation technologies used for modeling landslide process. 2010 Article Структура бази даних зсувних зміщень в районі автомобільної дороги Сімферополь-Ялта-Севастополь / М.Т. Фріндт // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 7. — С. 319-324. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2409-9430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97141 551.311.235.2 uk Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Геодинамічний моніторинг та небезпечні геологічні процеси Геодинамічний моніторинг та небезпечні геологічні процеси
spellingShingle	Геодинамічний моніторинг та небезпечні геологічні процеси Геодинамічний моніторинг та небезпечні геологічні процеси Фріндт, М.Т. Структура бази даних зсувних зміщень в районі автомобільної дороги Сімферополь-Ялта-Севастополь Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики
description	Розглянуто поширення зсувів на автомобільній дорозі Сімферополь-Ялта-Севастополь. Описано методику створення бази даних у зв’язку з накопиченням інформації на паперових носіях, представлено її можливу структуру. Оцінено доцільність використання геоінформаційних технологій для моделювання зсувного процесу.
format	Article
author	Фріндт, М.Т.
author_facet	Фріндт, М.Т.
author_sort	Фріндт, М.Т.
title	Структура бази даних зсувних зміщень в районі автомобільної дороги Сімферополь-Ялта-Севастополь
title_short	Структура бази даних зсувних зміщень в районі автомобільної дороги Сімферополь-Ялта-Севастополь
title_full	Структура бази даних зсувних зміщень в районі автомобільної дороги Сімферополь-Ялта-Севастополь
title_fullStr	Структура бази даних зсувних зміщень в районі автомобільної дороги Сімферополь-Ялта-Севастополь
title_full_unstemmed	Структура бази даних зсувних зміщень в районі автомобільної дороги Сімферополь-Ялта-Севастополь
title_sort	структура бази даних зсувних зміщень в районі автомобільної дороги сімферополь-ялта-севастополь
publisher	Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Геодинамічний моніторинг та небезпечні геологічні процеси
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97141
citation_txt	Структура бази даних зсувних зміщень в районі автомобільної дороги Сімферополь-Ялта-Севастополь / М.Т. Фріндт // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 7. — С. 319-324. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики
work_keys_str_mv	AT fríndtmt strukturabazidanihzsuvnihzmíŝenʹvrajoníavtomobílʹnoídorogisímferopolʹâltasevastopolʹ
first_indexed	2025-07-07T04:31:17Z
last_indexed	2025-07-07T04:31:17Z
_version_	1836961159890075648
fulltext	319 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010 УДК 551.311.235.2 © М.Т. Фріндт, 2010 Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ СТРУКТУРА БАЗИ ДАНИХ ЗСУВНИХ ЗМІЩЕНЬ В РАЙОНІ АВТОМОБІЛЬНОЇ ДОРОГИ СІМФЕРОПОЛЬ–ЯЛТА– СЕВАСТОПОЛЬ Розглянуто поширення зсувів на автомобільній дорозі Сімферополь–Ялта–Сева- стополь. Описано методику створення бази даних у зв’язку з накопиченням інфор- мації на паперових носіях, представлено її можливу структуру. Оцінено доцільність використання геоінформаційних технологій для моделювання зсувного процесу. Ключові слова: зсуви, геоінформаційні системи, база даних. Постановка проблеми. На території України зафіксовано понад 20 тис. зсувів і їх кількість постійно зростає. Активізація зсувів у багатьох регіонах має руйнівний, а іноді катастрофічний характер. Тільки за останні роки від зсувів постраждали гірські райони Закарпатської області, чис- ленні об’єкти в Автономній Республіці Крим, будівлі в мм. Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Чернівцях, Луганську та багатьох інших населених пунктах. Це створює постійну загрозу виникненню надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, а також небезпеку для здоров’я та життя людей. Лише на території Кримського півострова нараховується 1475 зсувів [1]. Велика кількість зсувів виникає на автомобільних дорогах, зав- даючи значної шкоди. Особливо це стосується доріг, побудованих у склад- них інженерно-геологічних умовах гірських районів зі значним розчлену- ванням рельєфу та природною активністю екзогенних процесів. Об’єктом дослідження є автомобільна дорога Сімферополь–Ялта– Севастополь. Транспортне і господарське значення її надзвичайно вели- ке, але функціонування може значно знижуватися через розповсюджен- ня сучасних екзогенних процесів, а саме зсувів [2]. Дослідженням зсувних зміщень у гірських районах України присвя- чено роботи багатьох авторів, серед яких Є.П. Ємельянова, В.О. Гера- симчук, М.Д. Круцик, І.Ф. Єриш, В.М. Саломатін, В.Д. Казарновський, І.Г. Коробанова, Г.І. Рудько та ін. На автомобільній дорозі Сімферополь–Ялта–Севастополь досліджен- ня проведено відділом інженерної геології ДП “Укрдіпродор”, інженерно- 320 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010 геологічною і гідрогеологічною партією ГМНМЕГЦ “Морекологія”, Ял- тинською інженерно-геологічною і гідрогеологічною партією Казенного підприємства “Південекогеоцентр” та іншими організаціями. Матеріали всіх досліджень та моніторингу екзогенних геологічних процесів збережені та опубліковані у вигляді окремих звітів, кадастрів, таблиць, карт. Таким чином відбулося накопичення інформації на папе- рових носіях і виникла необхідність створення бази даних, яка вмістить всю можливу інформацію для подальшого використання. Такий процес може бути здійснений із застосуванням географічних інформаційних сис- тем (ГІС), що є найефективнішим інструментом управління геопросто- ровими інформаційними даними. ГІС надає можливість виконання вели- кої кількості операцій, програмне забезпечення вміщує функції та інстру- менти, необхідні для вводу, збереження, аналізу та візуалізації просторо- вої інформації. Для створення бази даних зсувів ділянки автомобільної дороги Сімфе- рополь–Ялта–Севастополь використано різні матеріали. По-перше, дані моніторингу, що був проведений Кримською філією інституту “Укрдіпро- дор” з моменту формування зсувних тіл у 1959 р. і до 2005 р. Результа- том робіт стало створення карти-схеми зсувів на дорогах Південного узбережжя Криму, яка містить дані про номер та назву зсуву, причини і рік утворення, місцезнаходження відносно дороги, характеристики зсуву (довжина, ширина, потужність, середня крутизна схилу, склад зсувних ґрунтів), характеристики зволоження (глибина підземних вод, кількість джерел), активність зсувів. Також співробітниками інституту виконано інженерно-геологічні обстеження траси для техніко-економічного обґрун- тування, що супроводжувалися паспортизацією зсувних ділянок. Інже- нерно-геологічний паспорт містить інформацію про розміщення ділянки зсуву, а саме: на якому кілометрі автомобільної дороги розташований зсув, план ділянки в масштабі 1 : 5 000, опис пошкоджень земляного по- лотна, значення глибини площин ковзання, причини виникнення зсуву та рекомендації. По-друге, кадастр активних зсувів, складений Ялтинсь- кою інженерно-геологічною та гідрогеологічною партією “Південекогео- центру”. Він містить інформацію про номер та назву зсуву, причини і рік утворення, місцезнаходження відносно дороги, прив’язку до дороги, про- тяжність, можливу потужність, склад зсувних ґрунтів, кількість свердло- вин та їх глибину, рекомендовані заходи, відмітки про найбільшу активність. Також проведено геофізичне обстеження ділянок зсувних зон за до- помогою методів становлення короткого імпульсного поля (СКІП), вер- 321 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010 тикального електрорезонансного зондування (ВЕРЗ), сейсмоакустично- го зондування, які були виконані науково-виробничим підприємством “Гео- пром” на замовлення “Укрдіпродор”. Мета статті. За наявності матеріалів моніторингу на паперових носі- ях розробити структуру бази даних деформацій земляного полотна автомо- більної дороги Сімферополь–Ялта–Севастополь для подальшого моделю- вання в ГІС. Виклад основного матеріалу. Об’єктом дослідження є автомо- більна дорога Сімферополь–Ялта–Севастополь. Тут під час будівницт- ва, розпочатого 1959 року, виникла велика кількість зсувів, оскільки при облаштуванні дороги геологічне середовище активно реагує на зміни на- пруженого стану і міцнісних характеристик гірських порід, що й призво- дить до формування техногенних зсувів або порушення умов рівноваги природних зсувів [3]. Для досліджуваної ділянки визначені природні та техногенні фактори впливу. До природних можна віднести геологічну будову, рельєф поверхні, кількість води у ґрунтовому масиві (атмосферні опади), тектонічні умо- ви; до техногенних – навантаження, що виникає під час руху транспорту, порушення граничної рівноваги схилів, зміни фізико-механічних власти- востей ґрунтів під час будівництва доріг, створення штучних водойм на схилах, витікання води із водовідводів та каналізаційних мереж, інтен- сивний полив. Вздовж автодороги Сімферополь–Ялта–Севастополь зафіксовано і складено кадастр 173 зсувів, із них найбільш активних – 49. За результа- тами інженерно-геологічних обстежень 49 ділянок активних зсувів виді- лено такі причини їх виникнення [4]: а) 41 зсув (83,6 %) – перевантаження насипом дороги крутого схи- лу древнього зсуву або просто крутого схилу, складеного тов- щею пухких делювіальних ґрунтів; б) 5 зсувів (10,2 %) – підсікання виїмкою дороги схилів, які перебу- вають у стані граничної рівноваги; в) 3 зсуви (6,2 %) – перезволоження пухких ґрунтів витоками водо- відводних, каналізаційних мереж або внаслідок надмірного поли- ву овочевих та виноградних плантацій. Для дослідження зсувного процесу використано відомості про місце- знаходження зсувів, їх параметри, геологічну будову, геоморфологію та гідрогеологію, більшість з яких не оцифровано. На цьому етапі основним завданням є накопичення максимально можливої кількості цифрового мате- 322 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010 ріалу для дослідження і уточнення механізму формування зсувного проце- су та створення інформаційної бази даних, що відображатиме просторову інформацію. Перевагою цифрової бази даних є можливість вміщувати, крім тра- диційної картографічної інформації, різнопланові атрибутивні відомості щодо всіх об’єктів територіальної одиниці. Така інформація перетворюєть- ся в тематичні шари карти відповідно до обраних ознак [5]. Створення бази даних є найскладнішою частиною виконання досліджень, вона зай- має найбільше часу. Повнота та точність даних, що використовуються, визначає точність результату аналізу. Основою для оцифровки та аналізу слугували програмні засоби MapInfo Professional 8 та ESRI ArcGIS 9.2. Створення цифрової бази даних відбувається поетапно – введення даних, завантаження в базу та управління нею [6]. Введення даних – оцифровка та перетворення даних з інших систем та форматів у потрібний: сканування карт, реєстрація зображень, створення таблиць та введення даних з паперових носіїв. Управління базою даних – перевірка системи координат і з’єднання шарів. Кожна таблиця бази даних вміщує атрибутивну інформацію, тобто якісні та кількісні характеристики об’єкту. Вся інформація бази даних на карті відображається у вигляді точкових, лінійних та полігональних (пло- щинних) об’єктів [7]. Доступну для оцифровки інформацію умовно можна поділити на дві категорії: до першої належить інформація щодо природного характеру – фактори впливу природного походження, до другої – фактори, що мають описовий, фактографічний характер. Структуру бази даних можна представити у вигляді тематичних таб- лиць та атрибутивної інформації, що нижче показано у таблиці. Створену базу даних необхідно доповнювати новою атрибутивною інформацією. Для більш детального аналізу процесу зсувоутворення мож- на використати результати геофізичних досліджень, завдяки яким визна- чено поверхні ковзання зсувів, зони максимального зволоження ґрунтів та виявлено шляхи міграції водних потоків. Використання геоінформаційних систем забезпечує можливість вико- нання аналізу, що дозволить уникнути катастрофічних наслідків, зробити правильний підбір ділянки для будівництва та варіантів обходу; виконати аналіз транспортного навантаження і стану дорожнього полотна, розроби- ти районування території за певними ознаками; при існуванні несприятли- 323 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010 вих екзогенних процесів – розробити заходи для зменшення масштабу їх прояву, оцінити поведінку схилу при поєднанні визначених факторів впливу, знайти оптимальне рішення щодо вибору захисних споруд. Висновки. Поширення зсувів на автомобільних дорогах гірських районів обумовлено складністю інженерно-геологічних умов території. У поєднанні з природними факторами, які впливають на утворення зсувів, велике значення мають техногенні, що є причиною утворення нових та розвитку наявних зсувних процесів. Так, на автодорозі Сімферополь– Ялта–Севастополь відмічено 49 активних зсувів, утворених переважно ще під час будівництва дороги. Протягом багатьох років накопичено матеріали дослідження зсувів ділянки автодороги, але вони збережені в паперовому вигляді. На сьогодні необхідним є створення бази даних, яка б вміщувала всю цю інформацію з вивчення території. Використання ГІС Ñòðóêòóðà áàçè äàíèõ Назва таблиці – компонент Назва атрибуту – тип локалізації Інформація природного характеру Рельєф Горизонталі – лінійний; ями, яри – точкові, площинні; відмітки висот, скелі – точкові Геологічна та тектонічна будова Четвертинні та дочетвертинні відклади – лінійний, площинний; розломи – лінійний Гідрографія Річки, струмки, канали, джерела – лінійний, точковий Рослинність Поширення виду – площинний; окремі дерева, чагарники – точковий; рослинність вздовж дороги – лінійний Атмосферні опади Кількість – точковий, площинний Сейсмічна активність Бали – точковий Фактографічна інформація Розміщення автомобільної дороги Протяжність – лінійний Характеристики траси Пікети, категорія, транспортне навантаження, розміщення кар’єрів, техніко-економічні показники, ширина – точковий Населені пункти Міста – площинний Зсуви Кадастровий номер, вік, активність, потужність, фактор утворення – точковий; розміщення, параметри, зсувні ґрунти – площинний Транспортне навантаження Точковий Наявність штучних споруд Мости, транспортні розв’язки – лінійні; водопропускні труби, перевали – точкові 324 Зб. наук. праць “Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики”, 2010 є доцільним у ході експлуатації, будівництва автодоріг та з метою про- гнозування небезпечних геологічних процесів. 1. МНС України. Комплексна програма протизсувних заходів на 2005–2014 роки. 2. Герасимчук В.О. Гірські автомобільні дороги України // Захист гірських автомо- більних доріг України від небезпечних гідрометеорологічних процесів і явищ. – Коломия: Вік, 1998. – 352 с. 3. Круцик М.Д. Захист гірських автомобільних доріг від зсувів (на прикладі гірських регіонів України). – Коломия, 2003. – 430 с. 4. ДП “Укрдіпродор”. Звіт про ТЕО автомобільної дороги Харків–Сімферополь– Алушта–Ялта на ділянці Сімферополь–Ялта (М-18), Ялта–Севастополь (Н-19) та Алушта–Судак–Феодосія (Р-29). – К., 2008. 5. Подоприхин Р.В. Пространственные данные многофункционального назначения. Передовые технологии аэросъемки // Управление развитием территории. – № 2. – 2007. – С. 58–60. 6. ArcGis 9. Начало работы в ArcGis. – 2004. – 265 с. 7. Іщук О.О., Коржнев М.М., Кошляков О.Є. Просторовий аналіз і моделювання в ГІС: навч. посіб. – К.: Вид.-поліграф. центр “Київ. університет”, 2003. – 200 с. Структура базы данных оползневых смещений в районе автомобильной дороги Симферополь–Ялта–Севастополь М.Т. Фриндт РЕЗЮМЕ. В статье рассмотрено распространение оползней на автомобильной дороге Симферополь–Ялта–Севастополь. Описана методика создания базы дан- ных в связи с накоплением информации на бумажных носителях. Представлена возможная структура базы данных. Оценена целесообразность использования геоинформационных технологий для моделирования оползневого процесса. Ключевые слова: оползни, геоинформационные системы, база данных. Landslide database structure in area of a highway Simferopol–Yalta–Sevastopol M.T. Frindt SUMMARY. In this paper consider landslide distribution on the Simferopol–Yalta– Sevastopol highway. Described the technique for database creation in connection with accumulated of the paper information. The possible structure of database is presented. Estimated expediency of the geoinformation technologies used for modeling landslide process. Keywords: landslide, geoinformation systems, database.

Структура бази даних зсувних зміщень в районі автомобільної дороги Сімферополь-Ялта-Севастополь

Репозитарії

Схожі ресурси