Обратная задача гравитационного поля планет как физическая проблема
Ключовою відмінністю нового фізичного методу інтерпретації є визначення послідовності дискретних характеристик густинних структур — моментів мас відносно осей локальної прямокутної системи координат. Інформацію про структури дістають окремими порціями, для чого дані щодо геометрії гравітаційного пол...
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Russian |
Опубліковано: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2012
|
Назва видання: | Геофизический журнал |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97355 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Обратная задача гравитационного поля планет как физическая проблема / Ю.А. Тараканов, О.В. Карагиоз // Геофизический журнал. — 2012. — Т. 34, № 1. — С. 32-49. — Бібліогр.: 18 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Ключовою відмінністю нового фізичного методу інтерпретації є визначення послідовності дискретних характеристик густинних структур — моментів мас відносно осей локальної прямокутної системи координат. Інформацію про структури дістають окремими порціями, для чого дані щодо геометрії гравітаційного поля нагромаджують також деякими порціями. Спочатку розв’язанням оберненої задачі визначають середню згладжену геометричну фігуру джерела — нормальну густинну неоднорідність. Як двовимірну нормальну неоднорідність вибрано сферичну шапку, як тривимірну — різницевий кульовий сектор і різницю секторів. На визначення тривимірної неоднорідності потрібне знання шести моментів і шести елементів поля уздовж дуги великого круга. Виявлено залежність розв’язання оберненої задачі потенціалу від кількості гармонік у рядах Лежандра K + 1. Вища міра гармонік K у цих рядах дорівнювала 180, 16, 8, 4, 2. Для найважчого варіанта інтерпретації поля — сферичних секторів внутрішнього ядра Землі — кутові радіуси дорівнювали 1°, 5°, 15°, 30°, 90°. Унаслідок згладжування аномалій через велику віддаленость структур від поверхні Землі поле секторів однакове при K, що дорівнюють 180, 16, 8, і під час розв’язання оберненої задачі потенціалу для секторів з лінійним радіусом 1215 км достатньо виміряти дев’ять гармонік. Помилки визначення моментів за шести гармоніками у 100 разів менші, ніж за трьома елементами поля. Раніше було виявлено, що для структур мантії помилки визначення моментів за шести елементами у 10 разів менші. Тому для визначення геометричної форми і розмірів секторів внутрішнього ядра не треба намагатися виміряти велику кількість гармонік поля Землі. |
---|