Мобильно-проницаемые зоны в фундаменте северо-восточной части Балтийского щита и условия их локализации
На прикладі Кольського регіону виконано тектонофізичне моделювання, що дало змогу виділити структури, які дренують підняття мантійних основних—ультраосновних магм. Дослідження здійснено на основі числового моделювання з метою реконструкції зон підвищеної проникності фундаменту, які сформувались у пі...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Russian |
| Опубліковано: |
Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України
2012
|
| Назва видання: | Геофизический журнал |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97358 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мобильно-проницаемые зоны в фундаменте северо-восточной части Балтийского щита и условия их локализации / В.Т. Филатова // Геофизический журнал. — 2012. — Т. 34, № 1. — С. 50-62. — Бібліогр.: 31 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | На прикладі Кольського регіону виконано тектонофізичне моделювання, що дало змогу виділити структури, які дренують підняття мантійних основних—ультраосновних магм. Дослідження здійснено на основі числового моделювання з метою реконструкції зон підвищеної проникності фундаменту, які сформувались у пізньому археї та зумовили локалізацію тектономагматичних процесів у регіоні. Побудовано кількісні моделі напружено-деформованого стану земної кори регіону з урахуванням її еволюційного розвитку. Північно-східну частину Балтійського щита розглянуто як неоднорідне пружне тіло, що зазнає дії об’ємних сил і заданих напружень на межі. Розв’язано крайову задачу в напруженнях. Уперше запропоновано використовувати розрахунки градієнтних полей напружень для виділення ослаблених зон у фундаменті. Розглянуто два етапи архейського періоду розвитку Кольського регіону. Згідно з аналізом результатів числового експерименту, закладення ослаблених зон у фундаменті Кольського мегаблока, які визначили місцеположення зеленокам’яних поясів Колмозеро-Воронья і Терсько-Аллареченський, відбулося раніше, ніж у північній частині Біломорського мегаблока, яка охоплює територію поширення Йонського зеленокам’яного поясу. Розроблені методи можуть бути застосовані як методи експрес-діагностики, що дає змогу виділяти ослаблені зони у фундаменті та оцінювати їх ступінь проникності з мінімальними витратами часу й ресурсів. |
|---|