Использование осадочных пород для определения напряженности древнего геомагнитного поля

• Дата: 2012
• Автори: Куражковский, А.Ю., Куражковская, Н.А., Клайн, Б.И.
• Формат: Стаття
• Мова: Russian
• Опубліковано: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2012
• Назва видання: Геофизический журнал
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/97722
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Использование осадочных пород для определения напряженности древнего геомагнитного поля / А.Ю. Куражковский, Н.А. Куражковская, Б.И. Клайн // Геофизический журнал. — 2012. — Т. 34, № 3. — С. 116-128. — Бібліогр.: 32 назв. — рос.

Узагальнено результати досліджень залежності орієнтаційної залишкової намагніченості штучних і природних морських опадів від умов, в яких вони утворювалися. Сформульовано вимоги до магнітних властивостей зразків та процедури переосаждення під час визначення напруженості давнього магнітного поля. Встановлено, що глибина і кліматична зона, в якій формувалися опади, не впливають на результати визначення напруженості геомагнітного поля. Наведено результати апробації методики визначення напруженості давнього геомагнітного поля (із застосуванням переосаждення) на сучасних осадах. Напруженість магнітного поля, в якому відбувалось опадонакопичення, може бути визначена з точністю 16—20 %. Зіставлено середні значення палеонапруженості пізньої та ранньої крейди, пізньої юри, тріасу, пермі, пізнього та раннього карбону, отриманих за осадовими і термонамагніченими породами. Показано, що осадові й термонамагнічені породи дають однакове уявлення про зміни палеонапруженості. На основі дослідження сучасних і давніх морських алевритових сіроколірних осадів запропоновано новий спосіб визначення абсолютних значень палеонапруженісті, в якому не використовують переосаждення.