Развитие Ингульского мегаблока Украинского щита в период формирования Новоукраинского и Корсунь-Новомиргородского плутонов

Аналіз геологічної будови і вивчення складу магматичних комплексів Інгульского блоку Українського щита дозволяє зробити ряд висновків про його глибинний розвиток в період 2,1—1,7 млрд років. Встановлено, що розплави початкових фаз Новоукраїнського і Корсунь-Новомиргородського плутонів диференційован...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автор: Усенко, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Russian
Опубліковано: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2013
Назва видання:Геофизический журнал
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/98701
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Развитие Ингульского мегаблока Украинского щита в период формирования Новоукраинского и Корсунь-Новомиргородского плутонов / О.В. Усенко // Геофизический журнал. — 2013. — Т. 35, № 3. — С. 54-69. — Бібліогр.: 23 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Аналіз геологічної будови і вивчення складу магматичних комплексів Інгульского блоку Українського щита дозволяє зробити ряд висновків про його глибинний розвиток в період 2,1—1,7 млрд років. Встановлено, що розплави початкових фаз Новоукраїнського і Корсунь-Новомиргородського плутонів диференційовані на межі кора—мантія, а розплави завершальних фаз — в корі. Поява вогнища плавлення на межі кора—мантія викликано підйомом розплаву по проникній “трансформній” зоні. Поява корової астеносфери викликана надходженням тепла і речовини з мантійної. Сполучення метасоматичного і магматичного процесів, а також кондуктивний прогрів приводять до формування великого корового осередку плавлення. Вертикальна складова глибинного процесу при формуванні Новоукраїнського і Корсунь-Новомиргородського плутонів однакова або близька, але в період 2,0—1,6 млрд років фіксується скорочення вогнищ плавлення по латералі. Можливо, саме цей період можна вважати часом формування недеплетованої мантії, коли її склад наближається до складу лерцолита, а температури стають нижче температури його солідусу під більшою частиною Українського щита.