Про підсумки виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України в 2011–2015 рр. (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.)

У доповіді висвітлено основні результати виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України чотирьох цільових комплексних програм наукових досліджень у 2011—2015 рр. Отримано вагомі теоретичні і прикладні здобутки в дослідженні новітніх соціально-економічних, правових, духовно-культурних...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Пирожков, С.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2016
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99842
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Про підсумки виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України в 2011–2015 рр. (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.) / С.І. Пирожков // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 3. — С. 45-53. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-99842
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-998422016-05-06T03:02:05Z Про підсумки виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України в 2011–2015 рр. (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.) Пирожков, С.І. З кафедри Президії НАН України У доповіді висвітлено основні результати виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України чотирьох цільових комплексних програм наукових досліджень у 2011—2015 рр. Отримано вагомі теоретичні і прикладні здобутки в дослідженні новітніх соціально-економічних, правових, духовно-культурних, нормативно-ціннісних і світоглядних трансформацій в Україні, сучасного стану і перспектив розвитку українського суспільства; у виробленні концептуальних підходів до розв’язання державою і суспільством нагальних проблем у політичній, економічній і культурній сферах. 2016 Article Про підсумки виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України в 2011–2015 рр. (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.) / С.І. Пирожков // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 3. — С. 45-53. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99842 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Пирожков, С.І. Про підсумки виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України в 2011–2015 рр. (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді висвітлено основні результати виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України чотирьох цільових комплексних програм наукових досліджень у 2011—2015 рр. Отримано вагомі теоретичні і прикладні здобутки в дослідженні новітніх соціально-економічних, правових, духовно-культурних, нормативно-ціннісних і світоглядних трансформацій в Україні, сучасного стану і перспектив розвитку українського суспільства; у виробленні концептуальних підходів до розв’язання державою і суспільством нагальних проблем у політичній, економічній і культурній сферах.
format	Article
author	Пирожков, С.І.
author_facet	Пирожков, С.І.
author_sort	Пирожков, С.І.
title	Про підсумки виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України в 2011–2015 рр. (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.)
title_short	Про підсумки виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України в 2011–2015 рр. (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.)
title_full	Про підсумки виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України в 2011–2015 рр. (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.)
title_fullStr	Про підсумки виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України в 2011–2015 рр. (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.)
title_full_unstemmed	Про підсумки виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України в 2011–2015 рр. (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.)
title_sort	про підсумки виконання секцією суспільних і гуманітарних наук нан україни цільових комплексних програм наукових досліджень нан україни в 2011–2015 рр. (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 3 лютого 2016 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2016
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/99842
citation_txt	Про підсумки виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України в 2011–2015 рр. (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 р.) / С.І. Пирожков // Вісник Національної академії наук України. — 2016. — № 3. — С. 45-53. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT pirožkovsí propídsumkivikonannâsekcíêûsuspílʹnihígumanítarnihnauknanukraínicílʹovihkompleksnihprogramnaukovihdoslídženʹnanukraíniv20112015rrstenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni3lûtogo2016r
first_indexed	2025-07-07T09:59:33Z
last_indexed	2025-07-07T09:59:33Z
_version_	1836981812392361984
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 45 ПРО ПІДСУМКИ ВИКОНАННЯ СЕКЦІЄЮ СУСПІЛЬНИХ І ГУМАНІТАРНИХ НАУК НАН УКРАЇНИ ЦІЛЬОВИХ КОМПЛЕКСНИХ ПРОГРАМ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ В 2011—2015 рр. Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 3 лютого 2016 року У доповіді висвітлено основні результати виконання Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України чотирьох цільових комплексних програм наукових досліджень у 2011—2015 рр. Отримано вагомі теоретичні і при- кладні здобутки в дослідженні новітніх соціально-економічних, правових, духовно-культурних, нормативно-ціннісних і світоглядних трансформацій в Україні, сучасного стану і перспектив розвитку українського суспільства; у виробленні концептуальних підходів до розв’язання державою і суспіль- ством нагальних проблем у політичній, економічній і культурній сферах. Шановний Борисе Євгеновичу! Шановні колеги! У IV кварталі 2015 р. установи Секції суспільних і гуманітар- них наук НАН України завершили дослідження за чотирма ці- льовими комплексними програмами наукових досліджень, які виконувалися протягом 2011—2015 рр. Під час формування програм керівництво Секції виходило з того, що вирішення за- вдань всебічної модернізації українського суспільства з метою забезпечення його належної конкурентоспроможності в умо- вах сучасних цивілізаційних трансформацій і кризових викли- ків ХХІ ст. потребує суттєвого теоретико-методологічного об- ґрунтування, вдосконалення форм і методів впровадження ре- зультатів соціогуманітарних досліджень у практику діяльності органів державної влади, відповідних міністерств і відомств. Саме цим і була зумовлена тематична спрямованість програм, їх змістове наповнення у вигляді конкретних дослідницьких про- ектів. У їх виконанні взяли участь 16 установ Секції суспільних ПИРОЖКОВ Сергій Іванович — академік НАН України, доктор економічних наук, професор, віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України 46 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ і гуманітарних наук, які виконали 79 проектів, об’єднаних у 18 проблемно-тематичних блоків. Середні обсяги фінансування на один проект становили 227,7 тис. грн для п’ятирічних про- грам і 205,7 тис. грн — для трирічних. Враховуючи брак часу, можу лише дуже стисло охарактеризувати основні результати виконання зазначених програм. Сподіваюся, що керівники програм мене доповнять. 1. Модернізація українського суспільства і економіки в контексті викликів ХХІ сто- ліття. Цю Програму було спрямовано на оцінку ризиків і потенційних загроз розвитку українського суспільства та економіки, а та- кож на розроблення науково обґрунтованих моделей, алгоритмів і управлінських техноло- гій, здатних забезпечити механізми взаємодії та розвиток економіки, суспільства і держави. За результатами її виконання установами Секції визначено шляхи та розроблено прак- тичні рекомендації щодо модернізації україн- ського суспільства, пов’язані з соціальними, культурними, політичними, інституційними та іншими аспектами економічних трансфор- мацій. Обґрунтовано систему індикаторів для визначення модернізаційного потенціалу людського капіталу і побудовано модельний комплекс для прогнозування розвитку еко- номіки України. При цьому зроблено оцінку макроекономічного ефекту участі України в інтеграційних процесах за рахунок зрушень у структурі її економіки та можливостей вико- ристання модернізаційного потенціалу. Важливе значення має також визначення ключових характеристик моделі впливу со ці- аль но-психологічних чинників на модерніза- цію соціогуманітарної сфери, що дало змогу розробити заходи та рекомендації щодо фор- мування системи ціннісних пріоритетів насе- лення, спрямованої на підвищення ваги орієн- тацій на інноваційну поведінку. 2. Гуманітарні технології як чинник сус- пільних перетворень в Україні. Програма орієнтована на вироблення системного ба- чення шляхів оптимального використання гуманітарних технологій для прискорення су- спіль но-політичних, соціально-економічних та культурних перетворень у контексті модер- нізації українського суспільства. При цьому під гуманітарними технологіями розуміють форми і методи, алгоритми практичної діяль- ності, спрямовані на консолідацію суспільства, забезпечення підтримки всіма соціальними верствами здійснюваних в Україні перетво- рень; розбудову атмосфери суспільного діало- гу, толерантності, взаємної довіри. Під час виконання Програми установи Сек- ції зосередили зусилля на узагальненні світо- вого досвіду формування і реалізації гумані- тарної політики; осмисленні впливу сучасних цивілізаційних та науково-технологічних зру- шень на загальну світоглядну культуру укра- їнського суспільства; розробленні наукових засад та впровадженні новітніх інформаційних технологій формування цілісного національ- ного мовно-інформаційного та культурного середовища. Такий підхід дозволив розроби- ти конкретні пропозиції та рекомендації щодо механізмів застосування гуманітарних техно- логій як фактора, що сприяє розв’язанню супе- речностей соціокультурного розвитку України в умовах глобального світу, забезпечує фор- мування єдності національного культурно- інформаційного простору, гармонізацію між- етнічних і міжконфесійних відносин, сприяє розвитку та гармонізує відносини у суспільно- політичній сфері держави. 3. Громадянське суспільство, особа, дер- жава: національний досвід і потенціал вза- ємодії. Виконання цієї Програми дозволило здійснити ґрунтовний комплексний аналіз про- блем становлення громадянського суспільства в Україні, інституціонально-законодавчого за- безпечення його діяльності. У фокусі уваги до- слідників перебували, насамперед, проблеми взаємовідносин у тріаді «особа — суспільство — держава» як одного з головних індикаторів розвитку країни та її соціуму, спроможності останнього виступати самостійним суб’єктом у визначенні спрямованості свого подальшого розвитку, реальної можливості громадян впли- вати на прийняття та імплементацію рішень органів державної влади. У процесі виконання Програми здійснювалася відповідна корекція ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 47 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ дослідницьких завдань та напрямів їх реаліза- ції в контексті суспільно-політичних зрушень в Україні у період 2013—2015 рр., зумовлених Революцією гідності та подальшими подіями на Сході та Півдні країни, потужним розви- тком волонтерського руху та інших форм сус- пільної самоорганізації. Реалізація Програми дала змогу виробити системні пропозиції щодо активізації та під- вищення рівня залучення українських грома- дян до суспільно-політичного та економічного життя країни; розробити рекомендації щодо удосконалення законодавчої сфери діяльності громадянського суспільства, гармонізації його взаємодії з органами державної влади та місце- вого самоврядування, впровадження практики громадянської участі та контролю. 4. Модернізація соціокультурної сфери в Європі та Україні. Програма ставила за мету вивчити європейський і вітчизняний досвід модернізації в суспільно-політичній, со ціаль- но-еко номічній та культурній сферах, дослі- дити історичні та сучасні форми організації суспільства у вирішенні стратегічних завдань його розвитку. За основу наукових пошуків було взято історичний досвід самоорганізації українського суспільства в межах окремого типу культури — кооперативного, що, на відмі- ну від панівної в сучасному світі конкурентної культурної моделі, має неконфліктний, мир- ний, консолідуючий характер. В Україні є дав- ні, усталені традиції економічної кооперації та соціального самоврядування, що довели свою ефективність і життєздатність та є затребува- ними в умовах сучасних глобалізаційних ви- кликів. У результаті на основі кооперативного типу культури було підготовлено для органів дер- жавної влади та громадських організацій про- позиції і рекомендації щодо запровадження продуктивних форм соціальної кооперації, громадського самоуправління, експеримен- тальних освітніх технологій. На завершення хотів би привернути ува- гу членів Президії до однієї цікавої приклад- ної розробки в рамках цієї Програми. Її ви- конали Український мовно-інформаційний фонд разом з Інститутом електрозварюван- ня ім. Є.О. Патона, які створили і впровади- ли віртуальну термінографічну лабораторію «Зварювання». Результатом цієї розробки став перший електронний словник-довідник укра- їнською, російською та англійською мовами, що поєднує лінгвістичні, енциклопедичні та когнітивні функції в галузі зварювання. Узагальнюючи, слід зазначити, що реаліза- ція установами Секції цільових програм до- зволила ефективніше застосувати наукові ре- зультати соціогуманітарних досліджень для вирішення найважливіших проблем розвитку Української держави в умовах глобальних со- ціокультурних, геополітичних та геоеконо- мічних викликів і трансформацій. Зокрема, результативність виконання цих програм пе- реконливо ілюструють такі цифри: опубліко- вано 29 монографій; органам державної влади надіслано 159 науково-аналітичних доповідей та аналітичних матеріалів, у тому числі 41 ма- теріал — Верховній Раді України, 20 — Адмі- ністрації Президента України, 13 — Кабінету Міністрів України, 43 — різним міністерствам та відомствам. Пропозиції та рекомендації виконавців про- ектів здобули позитивну оцінку з боку відповід- них органів державної влади і були застосовані в їх діяльності при розробленні управлінських рішень, проектів нормативних актів, заходів державної політики в економічній, соціальній, культурній, інформаційній та інших сферах. Так, напрацювання учених-соціогуманітаріїв було покладено в основу проекту Концепції гуманітарного розвитку України на період до 2020 року, в якому відображено стан гумані- тарного розвитку України, його цінності, прин- ципи і пріоритети, сформульовано основні на- прями гуманітарного розвитку та механізми реалізації гуманітарної політики в Україні. Очевидно, що ці напрацювання можуть бути затребуваними і в подальшому, напри- клад, при розробленні проекту Стратегії укра- їнської гуманітарної політики, проекту Кон- цепції Державної цільової економічної програ- ми розвитку інноваційної інфраструктури на 2017—2021 рр., заходів з реалізації Національ- 48 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, концептуальних засад формування національної єдності тощо. Секція і надалі приділятиме велику увагу практичним розробкам і підготовці аналітич- них матеріалів за цими напрямами. Дякую за увагу. Виступ керівника програми «Модернізація українського суспільства і економіки в контексті викликів ХХІ століття» академіка НАН України В.М. Гейця Шановні колеги! За цією Програмою 8 установ Секції виконали 25 наукових проектів, об’єднаних у 4 проблем- них розділи. За результатами досліджень до органів державної влади надіслано понад 100 науково-аналітичних доповідей та аналітич- них матеріалів, на 50 з яких отримано довід- ки про їх використання; підготовлено близько 220 публікацій, найвагомішими з яких є моно- графії «Соціальні інтереси в контексті соціо- культурної модернізації» (за ред. О. Злобіної), «Управління оборотним капіталом в економі- ці України» (Н.П. Стахова, Л.В. Шинкарук), «Розроблення нової системи державних соці- альних стандартів і гарантій в Україні» (за ред. Е.М. Лібанової). Сучасна наука виділяє 5 основних соціо- культурних складових модернізації країни: довгострокова орієнтація, насолодження жит- тям, дистанція влади, індивідуалізм, неви- значеність. Наші дослідження показали, що в Україні в нинішніх кризових умовах модерні- заційним процесам заважатимуть висока дис- танція влади, низький рівень українського індивідуалізму, що є наслідком інверсії радян- ської культурно-освітньої спадщини, і надви- сокий рівень невизначеності як наслідок нере- алізованих очікувань у постпомаранчевий пе- ріод (2006—2016). Серед притаманних Україні параметрів, здатних сприяти модернізації, є виражена довгострокова орієнтація українців та їх утримування від насолодження життям. Для успішних розвинених країн світу базові параметри культури дещо відрізняються і ха- рактеризуються низькою дистанцією влади, високим індивідуалізмом та довгостроковою орієнтацією. Отже, сліпе копіювання інсти- туційної структури західних країн не забез- печить економічного та політичного розвитку України. Подолати суперечності можна лише в умовах довгострокової стратегії, в якій є наслі- дування в межах як мінімум одного покоління, а освіта є однією з головних інституційних під- систем, що формує і відтворює необхідні цін- ності, знання та інші соціокультурні якості, по- трібні для модернізації. Сьогодні в системі професійної освіти Укра- їни є дуже серйозні проблеми. Навички функ- ціональної грамотності в Україні нижчі, ніж у більшості економічно розвинених країн. При цьому Україна — єдина країна світу, в якій цей показник серед молоді (25—34 роки) нижчий, ніж серед старшого покоління (55—64 роки). Крім того, спостерігається високий рівень не- задоволеності роботодавців рівнем підготов- ки спеціалістів; 54 % роботодавців узагалі не цікавляться рівнем освіти працівників, для них важливіші досвід та сумлінність. У 2013 р. Україна стала лідером серед країн — учасниць Болонського процесу за часткою осіб із вищою освітою: у віці 25—34 роки дипломи ВНЗ мали 54,2 %, серед європейців — 37,3 %. За оцінками Всесвітнього економічного форуму, Україна Виступ академіка НАН України Валерія Михайлови- ча Гейця ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 49 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ посідає 10-те місце у світі за часткою населен- ня з вищою освітою, проте за якістю навчан- ня — лише 70-те. Звідси випливає висновок, що для нинішньої системи освіти важливіша кількість, а не якість підготовки. Результати досліджень свідчать, що в Украї- ні рівень готовності державних службовців до реалізації функцій публічного адмініструван- ня становить лише 13—19 %, тобто 81—87 % держслужбовців не здатні виконувати ні адмі- ністративні, ні розпорядчі, ні координаційні, ні контрольні, ні планувальні, ні організаційні, ні мотиваційні функції. Продуктивність їхніх дій взагалі коливається на рівні 3,1—4,7 %. Отже, нам усім слід зрозуміти, що за корот- кий час наші проблеми нікуди не зникнуть. Попереду довга і копітка робота, до якої мають долучитися як освітяни, так і науковці, розви- ваючи напрям соціального проектування. Дякую за увагу. Виступ керівника програми «Гуманітарні технології як чинник суспільних перетворень в Україні» академіка НАН України О.С. Онищенка Шановні колеги! Ця Програма була підпорядкована осмис- ленню чергового «перевідкриття» ролі гума- нітарних технологій у цивілізаційних транс- формаціях, що сталося наприкінці минулого століття. Глобальні суспільні зрушення, масш- табні соціально-політичні конфлікти, масо- ві вияснення своїх ідентичностей, зростання людського капіталу зумовили резонанс соціо- гуманітаристики в усьому світі. Тому виконав- ці Програми зосередили зусилля на підготовці і пропонуванні кінцевого результату дослі- джень — аналітично-прогностичних висновків з одночасним баченням стратегій, моделей і алгоритмів суспільно значущих дій, що сприя- ють розвитку гуманітарних технологій. За Програмою 7 установ НАН України ви- конали 26 наукових проектів, об’єднаних у 5 проблемно-тематичних блоків. За результата- ми досліджень органам державної влади на- правлено 52 науково-аналітичні доповіді та аналітичних матеріали, опубліковано 10 моно- графій та 220 статей. Спільними зусиллями установ-виконавців було підготовлено Концепцію гуманітарного розвитку України на період до 2020 р. І це не просто Концепція, це пакет пропозицій щодо формування і здійснення цілісної державної програми гуманітарного розвитку та цільових програм модернізації основних галузей гума- нітарної сфери. Концепцію схвалено на спіль- ному засіданні президій усіх державних на- ціональних академій наук та Спілки ректорів вищих навчальних закладів України. Інститут історії України підготував роз- горнуту концептуальну модель державної гуманітарної політики в аналітичній допо- віді «Гуманітарна політика та пошук моделей порозуміння в Україні: історичний досвід та перспективи». У ній наведено резонансні ана- лі ти ко-рекомендаційні документи про витоки і стан конфліктогенної ситуації на Донеччині та Луганщині і шляхи інтеграції цього регіону до загальнодержавного простору. Інститут політичних і етнонаціональних до- сліджень ім. І.Ф. Кураса підготував низку ана- літичних доповідей, назви яких говорять самі за себе: «Національний інтелект і національне єднання: проблеми, перспективи і напрями суспільної мобілізації», «Націєінтегруючий потенціал інноваційної політики в Україні: Виступ академіка НАН України Олексія Семеновича Онищенка 50 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ соціогуманітарні аспекти», «Політичні тех- нології формування суспільної солідарності в Україні», «Політичні технології регулювання міжетнічної та міжконфесійної взаємодії у но- вітніх українських реаліях» та ін. Інститут держави і права ім. В.М. Корецько- го в розроблених аналітико-рекомендаційних документах навів обґрунтування правових і управлінських технологій розвитку діалогу та партнерства влади, громадянського суспіль- ства і бізнесу, захисту прав і свобод людини, політико-правові механізми запобігання се- паратизму в демократичному суспільстві, ме- ханізми протидії етнополітичній дезінтеграції держави. Національна бібліотека України ім. В.І. Вер- надського підготувала аналітичні доповіді, що стосуються інформаційних технологій роз- витку і захисту національного культурного простору; функціонування соціальних мереж як чинника інформаційної безпеки; проблем інформатизації; шляхів розвитку української науки; безпеки підприємництва; використання глобальних інформаційних ресурсів в інте ре- сах розвитку національного соціокультурного середовища. Слід зазначити, що ці матеріали розсилалися не лише органам центральної влади, а й органам місцевого самоврядування (зокрема, районним) та широкій громадськос- ті через мережу пунктів доступу громадян до інформації органів державної влади. Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка роз- робив пропозиції щодо напрямів трансфор- мації культурно-мистецької сфери України, механізмів підвищення конкурентоздатності та прибутковості вітчизняної культурної інду- стрії, зокрема масової літератури і мистецтва. Український мовно-інформаційний фонд значно розширив лінгвістичний ресурс укра- їнського інтернет-сегменту. Введено у віль- ний доступ інтегровану лексикографічну сис- тему словників, і Google щодня фіксує понад 623 тис. звернень до неї. Методологічні проблеми розвитку гумані- тарних технологій розробляв Інститут філо- софії ім. Г.С. Сковороди, представивши такі важливі аналітичні доповіді, як «Соціокуль- турна експертиза гуманітарних технологій та соціальна відповідальність науки», «Суспіль- ний діалог і культура миру як засади буття людської спільноти». Я спеціально зупинився лише на деяких практичних результатах виконання Програми, щоб проілюструвати, що соціогуманітарії ви- вчають сьогоднішнє реальне життя і пропону- ють обґрунтовані шляхи його вдосконалення. Крім того, у підсумку Програми ми дійшли висновку про необхідність тривалого комплек- сного дослідження двох стратегічно значущих проблем: інтеграції соціогуманітарних, нау ко- во-природничих і науково-технічних техноло- гій та освоєння цифрової культури. Технології все більше взаємопроникають і взаємодопов- нюють одна одну і, що прикметно, на базі їх злиття виростають потужні соціальні техноло- гії, які стають інструментами соціальних пере- творень. Ми входимо в еру соціотехніки. Таке об’єднання породило організації, які назива- ються союзом інтеграції технологій. Одночас- но формується новий тип культури — цифрова культура. Ми бачимо, що ті країни і народи, які швидше освоїли соціогуманітарні технології і цифрову культуру, вийшли на передові пози- ції. Доленосно важливо, за масою гострих кри- зових проблем, зрозуміти, що відставання в цих сферах таїть відставання назавжди. В Ака- демії є потужні дослідницькі школи, які здатні запропонувати науково обґрунтовані шляхи лідерства в інтеграції технологій на соціогума- нітарній основі і в цифровій культурі. Дякую за увагу. Виступ керівника програми «Громадянське суспільство, особа, держава: національний досвід і потенціал взаємодії» члена-кореспондента НАН України О.О. Рафальського Шановні члени Президії! Ця Програма була породжена актуальною для країни потребою — теоретично осмислити та запропонувати практичне вирішення завдань оптимізації відносин між громадянським сус- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 51 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ пільством і державою з метою досягнення на- ціональної згоди щодо внутрішнього і зовніш- нього курсу країни. У рамках Програми 7 уста- нов Секції виконали 15 наукових проектів, об’єднаних у 4 тематичні блоки. У межах блоку «Інституціонально-за ко- но дав ча сфера громадянського суспільства» висновки політологів щодо об’єктивних і суб’єк тив них причин низького рівня залучен- ня громадських організацій до державного управління, проблемних відносин між владою і «третім сектором», перспектив запроваджен- ня в Україні відкритого урядування були допо- внені правознавчими дослідженнями механіз- му громадського контролю і проблем, по в’я за- них з функціонуванням інституту юридичної відповідальності держави перед суспільством, налагодженням діалогу між ними (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського). У результаті досліджень у межах тематич- ного блоку «Соціально-економічні механізми розвитку громадянського суспільства» фахівці Інституту економіки та прогнозування обґрун- тували шляхи гармонізації трудових інтересів населення та економічних інтересів держави і дали прогностичну оцінку подальшого розви- тку цієї сфери на основі наукового виявлення зв’язків та взаємозалежності між реальними можливостями інституцій громадянського суспільства та їх впливом на владу. У розви- ток цього прогнозу проведено оцінку та про- аналізовано ресурси саморозвитку ринку пра- ці на Донбасі щодо перспектив модернізації соціально-трудової сфери регіону. Зі свого боку, виконавець цього розділу Інститут все- світ ньої історії розглянув роль міжнародних організацій у розбудові системи громадського контролю за економічною, соціальною та бю- джетною політикою держави. У межах тематичного блоку «Соціально- політичні чинники розвитку громадянсько- го суспільства» фахівці Інституту соціології встановили стан громадянської активності в Україні, виявили його причини і фактори, що впливають на нього, запропонували нове соці- альне розуміння громадянського суспільства як культури цивільності та практик громадян- ської участі. Науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса, вивчаючи політичні механізми формування громадянської ідентичності, обґрунтували особливу роль політико-правових механізмів в обмеженні впливів, руйнівних для досягнен- ня громадянської єдності України. Висунуте положення було також агрументоване резуль- татами іншого проекту, що стосувався міс- ця Донбасу в системі інформаційної безпеки держави. Дослідження за тематичним блоком «Куль- турно-гуманітарні аспекти розвитку громадян- ського суспільства» проводилися Національ- ною бібліотекою України ім. В.І. Вернадсько- го. Вони мали своїм об’єктом соціальні мережі як горизонтальні форми комунікації всередині громадянського суспільства та інструмент де- мократизації країни. Загальним науковим підсумком виконан- ня Програми відповідно до поставленої мети можна вважати такі основні дослідницькі ре- зультати: • створено ґрунтовний всебічний соціоло- гічний портрет громадянського суспільства та соціологічну модель взаємовідносин у трикут- нику «держава — громадянське суспільство — особа» в Україні; Виступ члена-кореспондента НАН України Олега Олексійовича Рафальського 52 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2016. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ • встановлено причини і чинники недостат- ньої громадянської активності і визначено на- прями їх подолання; • проаналізовано практику діалогу між вла- дою і суспільством і підготовлено концепту- альні пропозиції щодо набуття ним консенсус- ної або компромісної форми; • розроблено засоби поліпшення правоза- безпечення функціонування громадянського суспільства. Доречно нагадати, що перші розроблені на- укові пропозиції та аналітичні матеріали було передано державній владі ще на першому році виконання Програми, тобто наприкінці 2013 р. Тодішня влада практично не відреагувала на наші прогнози щодо вірогідного спалаху ма- сової протестної реакції суспільства на ігнору- вання його вимог, відмовилася від ініціювання загальнонаціональної дискусії з питань геопо- літичного вибору країни і вирішила покласти- ся на фізичну силу. Така позиція мала для вла- ди катастрофічні наслідки. Новою владою наукові пропозиції поки що сприймаються позитивно, але переважно де- кларативно. Залишається пояснювати такий стан речей критичним моментом у житті краї- ни і сподіватися на те, що у посткризовий пері- од влада більш уважно поставиться до питан- ня про встановлення стабільного і всебічного діалогу із суспільством. Сподіваємося також, що у подальшому влада враховуватиме і на- укові результати, здобуті в межах обговорю- ваної сьогодні Програми і вже впроваджені у суспільний і владний дискурс. Це 32 науково- аналітичні доповіді та аналітичні матеріали з конкретними пропозиціями, а також концеп- туальні положення, викладені у 7 монографіях і 183 статтях. Дякую за увагу. Виступ керівника програми «Модернізація соціокультурної сфери в Європі та Україні» академіка НАН України М.Г. Жулинського Шановні колеги! У реалізації цієї Програми брали участь 7 уста- нов трьох відділень НАН України, ними вико- нано 15 науково-дослідних проектів за п’ятьма проблемно-тематичними розділами. Програма передбачала вирішення надзви- чайно актуальних проблем, які сьогодні хви- люють українське суспільство і, сподіваюся, цікавлять державну владу. Так, в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України було проаналізовано історію європейських та інших зарубіжних соціокультурних модер- нізацій ХVII—XX ст., у тому числі теорію і практику втілення кооперативної моделі ка- піталізму, її позитивний та негативний досвід, а також елементи кооператизму в сучасних економічних, соціальних і культурних прак- тиках європейських країн. Результати напра- цювань відображено у колективній монографії «Стратегії і практика культурних перетворень: зарубіжний досвід». Проведено дослідження актуальної комплексної проблеми сучасного соціокультурного розвитку України, що спри- ятиме впровадженню в процеси громадського самоуправління неагресивної соціокультурної моделі, заснованої на стратегії мирного врегу- лювання внутрішніх і зовнішніх конфліктів. Результати узагальнено у монографії «Стра- тегія миру як визначальний принцип само- ідентифікації українського суспільства». Вста- новлено, що форми, моделі й механізми мо- дернізації взаємодії держави і громадянського суспільства мають обиратися з урахуванням політико-економічної зрілості суспільства й Виступ академіка НАН України Миколи Григоровича Жулинського ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2016, № 3 53 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ особливостей історії, культури і соціальних традицій. З огляду на це, оптимальною для на- слідування видається так звана скандинавська модель модернізації, при якій відбувається па- ралельна трансформація суспільства: політич- на демократія й ринкова інфраструктура по- ширюються і зміцнюються синхронно в один історичний період. Інститут регіональних досліджень ім. М.І. До- лішнього здійснив теоретико-мето до ло гічне обґрунтування впливу міграційних процесів на формування регіону-соціуму з відповідніс- тю парадигмі рекультрегіоналізації. Створено модель «міграційного профілю регіону» як основу інформаційного забезпечення оціню- вання соціокультурних наслідків міграцій. Об- ґрунтовано необхідність вироблення держав- ної політики регіонального міжкультурного менеджменту як важливої передумови модер- нізаційного розвитку регіону-соціуму. Фахівці Інституту історії України вивчали процеси соціалізації на пограниччях. Це про- блема, яку планується ввести в контекст стра- тегічних завдань держави. Визначено етапи та особливості формування територій Півдня України як історико-культурного простору, об- ґрунтовано моделі співіснування державних утворень та етнічних спільнот, механізми по- долання міждержавних і міжетнічних супер- ечностей на цьому територіальному ареалі. Розроблено рекомендації державним органам і громадським організаціям щодо необхідності посиленого наукового аналізу проблеми кор- донів та порубіжних територій України. Національною бібліотекою України ім. В.І. Вер- надського визначено соціокультурні механіз- ми формування ментального імунітету проти інформаційних загроз в умовах ін фор ма ційн о- психологічної війни. Окреслено шляхи мобілі- зації національного соціокультурного потенці- алу для оптимізації протистояння негативним інформаційним впливам. Видано монографію «Соціокультурні механізми формування мен- тального імунітету проти зовнішніх маніпуля- цій свідомістю населення України», в якій по- дано критико-аналітичну картину ідеологічної війни проти України, а також концептуальні та практичні пропозиції щодо забезпечення пере- моги в цій війні. Досліджено роль національ- них інформаційних ресурсів як інтегративного чинника вітчизняного соціокультурного сере- довища. Сьогодні, коли людська мова набуває не лише гуманітарного, а й технологічного стату- су, перетворюючись на основний інструмент пошуку та аналізу знань, надзвичайно акту- альним завданням є створення сучасної націо- нальної термінологічної системи. Український мов но-інформаційний фонд уже багато зробив у цьому напрямі, але, вочевидь, це має бути спеціальна державна програма. Загалом у рамках Програми підготовлено і направлено органам державної влади 21 аналі- тичний матеріал, опубліковано 7 монографій та близько 100 статей. Отже, досвід виконання проектів Програми засвідчив високу ефективність цільового пла- нування соціогуманітарних досліджень, що за- безпечує одержання вагомих для суспільства і держави наукових результатів, і підтвердив необхідність їх подальшого розширення, осо- бливо з огляду на відсутність в Україні довго- строкових державних програм, спрямованих на вирішення багатьох проблем соціогумані- тарного характеру. Дякую за увагу. За матеріалами засідання підготувала О.О. МЕЛЕЖИК

Репозитарії

Схожі ресурси