Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості та безпеки життя людей

A system of factors (indices and indicators) and a new method named «Sustainable Development Gauging Matrix» (SDGM) culminated in a Global Simulation regarding the quality of life and security of the world population are developed. The initial data for this simulation were presented by reliable inte...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автори:	Zgurovsky, M. Z., Matorina, T. A., Prilutsky, D. A., Abroskin, D. A.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" 2017
Онлайн доступ:	https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/109772
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	System research and information technologies
Завантажити файл:

Репозитарії

System research and information technologies

_version_	1866302126844542976
author	Zgurovsky, M. Z. Matorina, T. A. Prilutsky, D. A. Abroskin, D. A.
author_facet	Zgurovsky, M. Z. Matorina, T. A. Prilutsky, D. A. Abroskin, D. A.
author_sort	Zgurovsky, M. Z.
baseUrl_str	http://journal.iasa.kpi.ua/oai
collection	OJS
datestamp_date	2018-04-11T11:06:06Z
description	A system of factors (indices and indicators) and a new method named «Sustainable Development Gauging Matrix» (SDGM) culminated in a Global Simulation regarding the quality of life and security of the world population are developed. The initial data for this simulation were presented by reliable international organizations. Specifically, this study focuses on applying SDGM to analysis of the Systematic Regularity of World Conflicts over the Course of Time. A prognosis is detailed of the next world conflict, labeled the «Conflict of XXI Century», and an analysis is provided of its nature and main characteristics suck as duration, main phases and intensity. This prognosis details a set of basic global threats that spawn this conflict. With using cluster analysis, their influence on different countries of the world is accurately defined. Inferences are drawn from specific hypotheses as to possible scenarios occurring during the system conflict and after its conclusion.
first_indexed	2025-07-17T10:23:07Z
format	Article
fulltext	© М.З. Згуровський, Т.А. Маторина, Д.О. Прилуцький, Д.А. Аброськін, 2008 Системні дослідження та інформаційні технології, 2008, № 1 7 TIДC ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПРОБЛЕМИ І МЕТОДИ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ УДК 316.42:303.732+316.324:303.732 ГЛОБАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТІ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ М.З. ЗГУРОВСЬКИЙ, Т.А. МАТОРИНА, Д.О. ПРИЛУЦЬКИЙ, Д.А. АБРОСЬКІН Запропоновано систему вимірів (індексів та індикаторів) і розроблено нову метрику для вимірювання процесів сталого розвитку (МВСР) з метою їх гло- бального моделювання з точки зору якості і безпеки життя людей. Використа- но вихідні дані, представлені авторитетними міжнародними організаціями. Із застосуванням МВСР проведено дослідження впливу сукупності глобальних загроз і світових конфліктів на сталий розвиток. Зроблено спробу передбачити наступний конфлікт, названий «конфліктом XXI сторіччя». Виконано аналіз його природи і головних характеристик: тривалості, основних фаз перебігу та інтенсивності. Визначено систему глобальних загроз, які породжують конф- лікт, та з використанням методу кластерного аналізу вплив цих загроз на різні країни світу. Висловлено припущення щодо можливих сценаріїв розвитку сві- тової спільноти в процесі системного конфлікту і після його завершення. ВСТУП Проведене дослідження ґрунтується на концепції «сталого розвитку», яка є розвитком вчення В.І. Вернадського про ноосферу [1]. Теорія і практика по- казали, що на рубежі століть це вчення стало необхідною платформою для напрацювання сучасної концепції сталого еколого-соціально-економічного розвитку суспільства, яка системно поєднала його головні складові: еконо- мічну, природоохоронну та соціальну. Економічна складова концепції полягає в оптимальному викорис- танні обмежених ресурсів та застосуванні матеріало- та енергозберігаючих технологій. Для екології сталий розвиток має забезпечити життєздатність біологічних і фізичних систем. Від цього залежить глобальна стабільність біосфери. Особливого значення набуває спроможність таких систем само- оновлюватися та адаптуватися до різноманітних змін, замість збереження в деякому статичному стані. Соціальна складова орієнтована на людський розвиток, збереження стабільності суспільних і культурних систем, змен- шення кількості соціальних конфліктів. Системне узгодження цих трьох компонентів є завданням величезної складності. Зокрема, взаємний зв’язок соціальної та екологічної складових М.З. Згуровський, Т.А. Маторина, Д.О. Прилуцький, Д.А. Аброськін ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2008, № 1 8 приводить до необхідності збереження однакових прав сьогоднішніх і май- бутніх поколінь на використання природних ресурсів. Взаємодія соціальної та економічної складових вимагає досягнення справедливості при розподілі матеріальних благ між людьми та надання цілеспрямованої допомоги бід- ним прошаркам суспільства. І, нарешті, взаємозв’язок природоохоронної та економічної складових потребує вартісної оцінки техногенних впливів на довкілля. Вирішення цих завдань є найголовнішим викликом сьогодення національним урядам, авторитетним міжнародним організаціям та усім про- гресивним людям світу. ВИМІРЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Важливою проблемою на шляху втілення концепції сталого розвитку є форму- вання системи вимірювання для кількісного та якісного оцінювання цього дуже складного процесу. Головними вимогами до зазначеної системи є її інформаційна повнота та адекватність представлення взаємопов’язаної тріа- ди складових сталого розвитку. У цьому напрямку зараз працюють як відомі міжнародні організації, так і численні наукові колективи, але її однозначно- го узгодження поки що не досягнуто. Інститутом прикладного системного аналізу НАН України та МОН України була запропонована система, яка отримала назву «метрика для ви- мірювання процесів сталого розвитку (МВСР)». Згідно з МВСР сталий розвиток оцінюється за допомогою відповідного індексу sdI у просторі трьох вимірів: економічного ecI , екологічного eI та sI соціального+інституціонального (рис. 1). sdI є вектором, норма якого визначає рівень сталого розвитку, а його орієнтація в системі координат ecI , eI , sI характеризує міру «гармонійності» цього розвитку (ступінь гармоні- зації сталого розвитку — G ). Eкологічний Ie = Ies = ESI (EPI) Економічний Iec= F(Ic,Ief) Соціальний + інституціональний Is = F(Iq,Ihd,Iks) Ic Ie Iec Isd Рис. 1. Виміри сталого розвитку Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості … Системні дослідження та інформаційні технології, 2008, № 1 9 Рівновіддаленість вектора sdI від кожної з координат ecI , eI , sI буде відповідати найбільшій гармонійності сталого розвитку. Наближення ж цьо- го вектора до однієї з координат буде вказувати на пріоритетний розвиток за відповідним виміром і нехтування двома іншими. Індекс sdI та ступінь гар- монізації сталого розвитку G обчислюються через свої складові ecI , eI , sI . У свою чергу, кожен з цих індексів обчислюється з використанням шести поширених у міжнародній практиці глобальних індексів (табл. 1), які щоро- ку формуються авторитетними міжнародними організаціями. Розглянемо кожен з них. Т а б л и ц я 1 . Глобальні індекси, які використовуються для обчислення Isd та G Вимір сталого розвитку Глобальний індекс Складові Джерело cI — глобальна конкурентоспроможність 3 індикатори, 47 наборів даних World Economic Forum [2] ecI efI — економічна свобода 10 індикаторів, 50 наборів даних Heritage Foundation [3] eI ESI (EPI) — Environmental Sus- tainability (Performance) Index 21 індикатор, 76 наборів даних Єльський університет, США [4] qI — якість життя 9 індикаторів Economist Intelli- gence Unit [5] hdI — людський розвиток 3 індикатори United Nation Devel- opment program [6] sI ksI — суспільство, засноване на знаннях 3 індикатори, 15 наборів даних UNDESA [7] Індекс економічного виміру ecI сформуємо з двох глобальних індек- сів. 1. Індекс глобальної конкурентоспроможності cI , розроблений орга- нізаторами Світового економічного форуму (World Economic Forum), щорі- чно обчислюється для 125 економік світу і друкується у формі так званого «Глобального звіту про конкурентоспроможність». Скористаємося цим зві- том за 2006-2007 рр. [2]. cI формується з таких трьох індикаторів: індика- тора базових вимог, індикатора підвищення ефективності та індикатора інноваційності. У свою чергу, ці три індикатори обчислюються на основі використання 47 наборів даних про стан трансферу технологій та інновацій- ного розвитку країни, рівень розвитку інформаційних та комунікаційних технологій, видатків країни на дослідження і розвиток, іноземних інвести- цій, ступінь незалежності бізнесу від уряду та рівень корупції в країні і т.ін. 2. Індекс економічної свободи efI , розроблений інтелектуальним центром фундації Heritage Foundation [3], щорічно друкується в журналі Wall Street Journal. efI формується з таких 10 індикаторів: торговельної по- М.З. Згуровський, Т.А. Маторина, Д.О. Прилуцький, Д.А. Аброськін ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2008, № 1 10 літики країни, фіскального навантаження з боку уряду, урядової інтервенції в економіку, монетарної політики, потоків капіталів та іноземних інвести- цій, банківської та фінансової діяльності, політики формування цін та опла- ти праці, прав на приватну власність, політики регулювання, неформальної активності ринку. Ці 10 індикаторів обчислюються на основі використання 50 наборів різноманітних даних економічного, фінансового, законодавчого та адміністративного характеру. Індекс екологічного виміру eI визначимо за допомогою відомих ін- дексів ESI (Environmental Sustainability Index-2005) та EPI (Environmental Performance Index-2006), вирахуваних Центром з екологічного законодавст- ва та політики Єльського університету (США) для 146 країн світу [4]. Ком- плексний індекс ESI сформований з 21 ESI і 6 EPI комплексних індикаторів (категорій екологічної політики), які, в свою чергу, розраховувалися на ос- нові використання 76 наборів екологічних даних про стан природних ресур- сів в країні, рівень забруднення навколишнього середовища в минулому і сьогодні, біологічну різноманітність, характер видобування природних ре- сурсів, організацію сталої енергетики, зусилля країни щодо управління еко- логічним станом, спроможність країни покращити екологічні характеристи- ки та ін. Індекс EPI кількісно визначає здатність тієї чи іншої країни захищати своє навколишнє середовище як у поточний період часу, так і в довготермі- новій перспективі, виходячи з таких п’яти критеріїв: наявність національної екологічної системи, можливість протидії екологічним впливам, зниження залежності людей від екологічних впливів, соціальні та інституціональні можливості країни відповідати на екологічні виклики, можливість глобаль- ного контролю за екологічним станом країни. Окрім того, цей індекс може використовуватися як потужний інструмент для прийняття рішень на аналі- тичній основі з урахуванням соціального та економічного вимірів сталого розвитку країни. Індекс соціального виміру sI сформуємо з трьох глобальних індексів. 1. Індекс якості життя qI , розроблений міжнародною організацією Economist Intelligence Unit [5], формується за допомогою дев’яти індикато- рів: ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності, серед- ньої тривалості життя населення країни, рейтингу політичної стабільності і безпеки країни, кількості розлучених сімей на 1000 мешканців, рівня гро- мадської активності (активність профспілок, громадських організацій та ін.), різниці за географічною широтою між кліматично теплішими і холодніши- ми регіонами країни; рівня безробіття та політичних і громадянських свобод в країні, співвідношення між середньою заробітною платою чоловіків і жі- нок. 2. Індекс людського розвитку hdI використовується програмою ООН United Nations Development Program [6]. Формується за допомогою таких трьох індикаторів: середньої тривалості життя населення країни, рівня осві- ченості та стандарту його життя, який вимірюється ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ВВП за ПКС). 3. Індекс суспільства, заснованого на знаннях, або К-суспільства ksI , розроблений департаментом ООН з економічного і соціального розвитку Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості … Системні дослідження та інформаційні технології, 2008, № 1 11 UNDESA [7], визначається трьома основними індикаторами: інтелектуаль- ними активами, перспективністю та якістю розвитку суспільства, які, в свою чергу, формуються за допомогою 15 наборів даних про рівень охоплення молоді освітою та інформацією, інвестиційний клімат в країні, рівень кору- пції, нерівність розподілу матеріальних і соціальних благ (Gini-індекс), рі- вень дитячої смертності та ін. Індекс сталого розвитку sdI та ступінь його гармонізації G визначають- ся з використанням 49 індикаторів та 188 наборів даних (табл. 1). На основі опису взаємозв’язків між різними індикаторами і наборами даних, приве- дення їх до єдиної обчислювальної платформи була розроблена математична модель МВСР [8, 9], структура якої наведена на рис. 2. При цьому враховувалося, що всі дані, індикатори та індекси, які вхо- дять до моделі (рис. 2), вимірюються за допомогою різних фізичних вели- чин, мають різні інтерпретації та змінюються в різних діапазонах. Тому во- ни приведені до нормованого виду таким чином, щоб їх зміни відбувалися у діапазоні від 0 до 1. В цьому випадку найгірші значення вказаних індикато- рів відповідають числовим величинам, близьким до 0, а найкращі — набли- жуються до 1. Ця нормалізація дозволяє розрахувати кожен з індексів ecI , eI , sI та sdI через його складові з відповідними ваговими коефіцієнтами. У свою чергу, вагові коефіцієнти у формулах розрахунку індексу сталого розвитку sdI обираються таким чином, щоб дати можливість забезпечити одну й ту ж вагу економічного, екологічного та соціального вимірів в цьому індексі. Під ступенем гармонізації сталого розвитку будемо розуміти кут між вектором sdI з нормою Рис. 2. Математична модель МВСР для визначення індексу та ступеня гармонізації сталого розвитку Економічний вимір 13 індикаторів 97 наборів даних Екологічний вимір 21 індикатор 76 наборів даних В цілому 49 індикаторів 188 наборів даних Соціальний + інституціо- нальний вимір 16 індикаторів 16 наборів даних qI hdI ksI efI cI ESII =e )( ),,( ,)( kshdqs e cefec IIIfI EPIESIfI IIfI ++= = += GI ,sd М.З. Згуровський, Т.А. Маторина, Д.О. Прилуцький, Д.А. Аброськін ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2008, № 1 12 2 s 2 е 2 ecsd IIII ++= та «ідеальним» вектором, який є рівновіддаленим від кожної з координат ecI , eI , sI з нормою (рис. 3). 222 111 ++=iI . Цей кут вимірюється в градусах, визначається співвідношенням ⎟⎟ ⎟ ⎠ ⎞ ⎜⎜ ⎜ ⎝ ⎛ ++ ++ = 2 s 2 е 2 еc sееc 3 arccos III IIIα і змінюється в межах ;0 maxαα ≤≤ ⎟⎟ ⎠ ⎞ ⎜⎜ ⎝ ⎛ = 3 1arccosmaxα . Із наближенням кута до 0 ступінь гармонізації сталого розвитку буде зростати. Для зручності порівняння країн за ступенем гармонізації сталого розвитку приведемо цей показник до такого нормованого вигляду: minmax min GG GGG − −′ = , де max 1 α α −=′G , max 1 max 1 α α −=G , max 2 min 1 α α −=G , 01 =α ; =2α ⎟⎟ ⎠ ⎞ ⎜⎜ ⎝ ⎛ = 3 1arccos45 π . У результаті застосування цієї нормалізації ступінь гармонізації G бу- де змінюватися в діапазоні [0...0,75] та зростати із наближенням G до 1 і зменшуватися при наближенні G до 0,75. Таким чином, модель МВСР до- зволяє обчислювати індекс сталого розвитку sdI та ступінь гармонізації цього розвитку G для кожної країни світу, для якої існують дані глобальних індексів (табл. 1). (1, 1, 1) α, G sI sI ecI eI Рис. 3. Ступінь гармонізації сталого розвитку Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості … Системні дослідження та інформаційні технології, 2008, № 1 13 ГЛОБАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НА ОСНОВІ ДАНИХ 2005-2006 рр. Розрахуємо sdI та G , використовуючи математичну модель (рис. 2) та гло- бальні індекси (табл. 1) за 2005–2006 рр. Модель МВСР пов’язує між собою математичними співвідношеннями велику кількість наборів даних, індика- торів та індексів, які входять до неї, та здійснює їх «згортку». Таким чином, ця міждисциплінарна модель поєднує дані різної природи, тобто економічні, екологічні та соціально/інституціональні. Цим самим вона відображає взає- мний зв’язок та баланс між вказаними трьома нероздільними сферами роз- витку суспільства. За допомогою моделі можна отримати числові значення для кожного з трьох вимірів розвитку, а також єдину метрику розвитку, що враховує усі три виміри разом. Вихідними даними для моделі МВСР є дані щорічних звітів авторитет- них міжнародних організацій, таких як ООН, Heritage Foundation, World Economic Forum, Economist Intelligence Unit та Центру з екологічного зако- нодавства та політики Єльського університету (США) (табл. 1). Ці дані зби- раються, систематизуються та накопичуються в Українському відділенні Світового центру даних (www.wdc.org.ua). У табл. 2 наведені результати глобального моделювання для даних 2006 р. Т а б л и ц я 2 . Індекс сталого розвитку за 2006 р. Кластер 1. Дуже високий Но- мер Країна ВВП на душу на- селення sdI G ecI eI sI 1 Фінляндія $30,600 0,865 0,98 0,870 0,861 0,865 2 Нова Зеландія $24,200 0,864 0,92 0,843 0,871 0,879 3 Швейцарія $35,300 0,864 0,80 0,886 0,806 0,899 4 Данія $33,400 0,864 0,89 0,870 0,834 0,888 5 Швеція $29,800 0,863 0,95 0,848 0,869 0,872 6 Сполучене Королівство $30,900 0,855 0,93 0,876 0,847 0,842 7 Австралія $32,000 0,851 0,78 0,860 0,793 0,899 8 США $42,000 0,845 0,76 0,884 0,777 0,875 9 Канада $32,900 0,843 0,96 0,847 0,832 0,851 10 Австрія $32,900 0,843 0,85 0,806 0,843 0,878 11 Франція $30,000 0,833 0,74 0,780 0,817 0,902 12 Нідерланди $30,600 0,830 0,82 0,855 0,779 0,855 13 Японія $30,700 0,828 0,94 0,841 0,811 0,831 14 Ірландія $34,100 0,827 0,92 0,846 0,825 0,810 15 Норвегія $42,400 0,822 0,85 0,809 0,794 0,864 16 Ісландія $34,900 0,822 0,93 0,842 0,813 0,812 17 Німеччина $29,800 0,818 0,88 0,839 0,786 0,828 18 Люксембург $55,600 0,817 0,81 0,832 0,765 0,854 19 Бельгія $31,900 0,803 0,81 0,818 0,751 0,839 М.З. Згуровський, Т.А. Маторина, Д.О. Прилуцький, Д.А. Аброськін ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2008, № 1 14 Продовження табл. 2 Кластер 2. Високий 20 Іспанія $25,200 0,797 0,79 0,757 0,784 0,850 21 Чеська Республіка $18,100 0,795 0,78 0,749 0,851 0,785 22 Португалія $18,600 0,790 0,74 0,722 0,821 0,829 23 Італія $28,400 0,780 0,64 0,694 0,790 0,856 24 Чилі $11,300 0,780 0,90 0,801 0,781 0,757 25 Ізраїль $22,300 0,776 0,82 0,797 0,730 0,800 26 Кіпр $20,300 0,769 0,85 0,733 0,776 0,798 27 Малайзія $10,400 0,764 0,73 0,761 0,825 0,705 28 Словенія $21,000 0,760 0,79 0,710 0,767 0,802 29 Словаччина $15,800 0,755 0,87 0,726 0,783 0,755 30 Греція $22,800 0,752 0,62 0,654 0,794 0,807 31 Угорщина $16,100 0,749 0,85 0,713 0,763 0,772 32 Коста Ріка $10,100 0,735 0,70 0,684 0,808 0,713 33 Польща $12,700 0,728 0,71 0,657 0,754 0,773 34 Хорватія $11,600 0,727 0,63 0,637 0,765 0,780 35 Панама $7,100 0,726 0,82 0,682 0,757 0,737 36 Аргентина $13,700 0,725 0,60 0,626 0,769 0,779 37 Тринідад & Тобаго $12,900 0,717 0,82 0,697 0,761 0,693 38 Естонія $16,400 0,717 0,40 0,823 0,576 0,751 39 Колумбія $7,100 0,713 0,63 0,644 0,796 0,698 40 Бразилія $8,400 0,704 0,71 0,645 0,762 0,704 Кластер 3. Середній 41 Болгарія $9,000 0,696 0,78 0,645 0,713 0,731 42 Сполучені Арабські Емірати $29,100 0,696 0,86 0,696 0,725 0,668 43 Росія $10,700 0,693 0,62 0,615 0,767 0,696 44 Мексика $10,100 0,692 0,72 0,682 0,642 0,753 45 Таїланд $8,300 0,690 0,87 0,715 0,661 0,695 46 Ямайка $4,200 0,689 0,77 0,676 0,740 0,650 47 Латвія $13,000 0,688 0,61 0,727 0,598 0,740 48 Туреччина $7,900 0,683 0,81 0,646 0,721 0,682 49 Еквадор $3,900 0,680 0,58 0,587 0,747 0,705 50 Боснія і Герцеговина $6,800 0,678 0,54 0,583 0,766 0,683 51 Україна $6,800 0,668 0,68 0,595 0,705 0,705 52 Йорданія $4,800 0,664 0,93 0,679 0,653 0,658 53 Албанія $4,900 0,662 0,71 0,599 0,682 0,705 54 Вірменія $5,300 0,661 0,86 0,663 0,632 0,687 55 Венесуела $6,500 0,658 0,51 0,550 0,734 0,690 56 Туніс $7,600 0,657 0,71 0,703 0,594 0,673 57 Південна Африка $12,100 0,654 0,80 0,689 0,614 0,660 58 Філіппіни $5,100 0,652 0,83 0,625 0,687 0,645 59 Перу $6,100 0,651 0,95 0,643 0,647 0,662 60 Сурінам $4,100 0,648 0,55 0,554 0,723 0,668 61 Нікарагуа $2,400 0,648 0,80 0,610 0,685 0,647 62 Румунія $8,400 0,646 0,56 0,646 0,563 0,730 Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості … Системні дослідження та інформаційні технології, 2008, № 1 15 Закінчення табл. 2 63 Ель Сальватор $5,100 0,646 0,77 0,697 0,624 0,618 64 Гондурас $2,800 0,645 0,73 0,604 0,701 0,630 65 Гватемала $5,200 0,645 0,82 0,636 0,682 0,615 66 Парагвай $4,900 0,645 0,61 0,565 0,657 0,711 67 Домініканська Республіка $6,600 0,644 0,77 0,600 0,688 0,644 68 Казахстан $8,800 0,644 0,93 0,656 0,630 0,645 69 Грузія $3,300 0,644 0,84 0,658 0,608 0,665 70 Шрі-Ланка $4,300 0,636 0,94 0,623 0,640 0,646 71 Марокко $4,300 0,633 0,97 0,626 0,635 0,639 72 Алжир $7,200 0,626 0,82 0,591 0,655 0,633 73 Болівія $2,700 0,625 0,69 0,567 0,628 0,679 74 Молдова $2,100 0,621 0,94 0,610 0,623 0,631 75 Китай $6,300 0,617 0,69 0,629 0,556 0,667 76 Індонезія $3,700 0,615 0,90 0,636 0,601 0,609 77 Намібія $8,200 0,605 0,77 0,634 0,559 0,622 78 Азербайджан $4,700 0,604 0,73 0,620 0,551 0,642 Кластер 4. Низький 79 Єгипет $4,400 0,596 0,89 0,610 0,573 0,605 80 Киргизстан $1,800 0,590 0,94 0,578 0,599 0,592 81 Індія $3,400 0,573 0,45 0,653 0,472 0,594 82 Монголія $2,200 0,567 0,56 0,604 0,483 0,614 83 В’єтнам $3,000 0,563 0,86 0,579 0,538 0,574 84 Кенія $1,200 0,561 0,78 0,598 0,558 0,525 85 Уганда $1,700 0,556 0,60 0,586 0,602 0,481 86 Непал $1,500 0,551 0,74 0,545 0,596 0,513 87 Танзанія $700 0,546 0,67 0,568 0,584 0,485 88 Таджикистан $1,200 0,541 0,65 0,580 0,477 0,565 89 Бенін $1,100 0,540 0,69 0,558 0,578 0,484 90 Камбоджа $2,200 0,536 0,75 0,569 0,493 0,546 91 Гамбія $1,800 0,535 0,76 0,578 0,518 0,509 92 Мадагаскар $900 0,528 0,67 0,583 0,481 0,519 93 Замбія $900 0,524 0,74 0,556 0,539 0,479 94 Малаві $600 0,524 0,72 0,536 0,559 0,475 95 Камерун $1,900 0,520 0,73 0,551 0,536 0,473 96 Зімбабве $2,100 0,508 0,32 0,434 0,624 0,466 Кластер 5. Дуже низький 97 Пакистан $2,400 0,495 0,33 0,600 0,407 0,480 98 Бангладеш $2,100 0,486 0,64 0,531 0,431 0,495 99 Нігерія $1,000 0,485 0,57 0,554 0,441 0,459 100 Мозамбік $1,300 0,479 0,69 0,530 0,452 0,455 101 Бурунді $600 0,457 0,61 0,452 0,511 0,408 102 Буркінафасо $1,200 0,454 0,48 0,534 0,428 0,402 103 Ефіопія $800 0,440 0,38 0,524 0,363 0,431 104 Малі $1,000 0,428 0,26 0,523 0,336 0,425 105 Ангола $3,200 0,421 0,77 0,428 0,389 0,445 106 Чад $1,800 0,391 0,64 0,452 0,302 0,420 М.З. Згуровський, Т.А. Маторина, Д.О. Прилуцький, Д.А. Аброськін ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2008, № 1 16 Відповідно до результатів глобального моделювання у 2005–2006 pр. Фінляндія є найбільш гармонізованою країною світу. Вона має одні з най- кращих показників за усіма трьома вимірами сталого розвитку. Протягом останніх двох років Фінляндія впевнено займає перші позиції за індексом сталого розвитку та ступенем його гармонізації. Нова Зеландія, Велика Бри- танія, Франція, США, Чеська Республіка та Польща в порівнянні з 2005 р. покращили свої показники на 5...11 пунктів. На 19...29 пунктів за цей же пе- ріод погіршилися показники сталого розвитку у таких країнах, як Естонія, Румунія і Молдова. Майже не змінилися позиції у Швейцарії, Данії, Швеції, Австралії, Канади, Австрії, Японії, Германії, Італії, Росії, Словаччині, Хор- ватії, Болгарії та Україні. АНАЛІЗ ВПЛИВУ СУКУПНОСТІ ГЛОБАЛЬНИХ ЗАГРОЗ НА СТАЛИЙ РОЗВИТОК У XXI ст. Аналіз повного переліку світових конфліктів [10], що відбулися за період з 2500 р. до н.е. по теперішній час, показав, що до початку VII ст. до н.е. пе- ребіг цих конфліктів не відповідав будь-яким регулярним закономірностям. Він нагадує випадковий процес типу «білого шуму». Насправді це підтвер- джує історичні факти про те, що на ранніх етапах розвитку людської цивілі- зації характерними були постійні конфлікти як природна форма її існування. Лише з появою вищих форм організації суспільства в послідовності даних про світові конфлікти можна відмітити появу певної періодичної закономір- ності, виявлену і досліджену в роботі [11]. З використанням вказаної зако- номірності з’являється можливість зробити передбачення наступного систе- много конфлікту, проаналізувати сукупність загроз, які його породжують, визначити вплив цих загроз на його перебіг і побудувати сценарії можливо- го розвитку суспільства в процесі вказаного конфлікту і після його завер- шення. Закономірність плину системних світових конфліктів Характер послідовності світових конфліктів, що відбулися, починаючи з 705 р. до н.е. по теперішній час [10], аналізувався з використанням такого часового квантування: …,2,1,0,років)550( =−=∆ nnn Кількість світових конфліктів для кожного інтервалу дискретизації n∆ визначалася як середньоарифметичне значення кількості усіх конфліктів на цьому часовому інтервалі. При років59 =∆ ( 9min =n ) в досліджуваних да- них «рельєфно» проявляються шість послідовних еволюційних груп (хвиль) }{ nC , 6,,3,2,1 …=n (рис. 4) світових конфліктів ( nC -хвиль), які визнача- ються такими характерними ознаками (табл. 3): 1. Життєвий цикл кожної хвилі nC породжує п’ять послідовних ево- люційних фаз (стадій) }{ ,inC , :5,1=i 1,nC (зародження) 2,nC> (зростан- ня) 3,nC> (кульмінація) 4,nC> (спад) 5,nC> (згасання). Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості … Системні дослідження та інформаційні технології, 2008, № 1 17 Ри с. 4 . « С тр ук ту рн ий п ор тр ет » С n-х ви ль с ві то ви х ко нф лі кт ів 402 107 2090 200 192 149 175 С 1 С 2 С 3 С 5 С 6 С 7 402 1075 1750 1498 2007 1920 2092 Го ды 705 г. до н. э. N( С n ) F 7 F 6 F 5 F 4 F 3 F 2 F 1 Ро ки р. до н. е. М.З. Згуровський, Т.А. Маторина, Д.О. Прилуцький, Д.А. Аброськін ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2008, № 1 18 Т а б л и ц я 3 . Основні характеристики nC -хвиль конфліктів nC -хвилі Часовий інтервал nC -хвилі, роки Тривалість життєвого циклу nC -хвилі, роки Кількість конфліктів, що формують nC -хвилю Інтенсивність конфліктів у nC -хвилі, )( nCI , 7,...,1=n Відповідність nC -хвиль числам Фібоначчі sF 1C 705 до н.е. — 401 н.е. 1106 1218 101,1)( 1 =CI 137 =F 2C 402 — 1074 674 756 122,1)( 2 =CI 86 =F 3C 1075 — 1497 422 1680 981,3)( 3 =CI 55 =F 4C 1498 — 1749 252 1543 123,6)( 4 =CI 34 =F 5C 1750 — 1919 170 1485 735,8)( 5 =CI 23 =F 6C 1920 — 2007 87 1035 897,11)( 6 =CI 12 =F 7C (Прогнозо- вана хвиля) 2008 — 2092 85 >1400 16)( 7 >CI 11 =F 2. Тривалість життєвого циклу )( nCT кожної наступної хвилі nC од- нозначно визначається тривалістю життєвих циклів двох попередніх хвиль, а саме )()()( 12 −− −= nnn CTCTCT . 3. Інтенсивність конфліктів для хвиль nC , 6,3,2,1=n , =)( nCI )(/)( CTCN n= зростає (рис. 4): )()( 1 nn CICI >+ , що пояснюється технологі- чним прогресом людства, де )( nCN — кількість конфліктів, які формують хвилю nC . Світові конфлікти, які визначаються наведеними ознаками, називати- мемо nC -хвилями системних світових конфліктів, або nC -хвилями. Бачимо, що за період з 705 р. до н.е. по теперішній час було ідентифі- ковано шість nC -хвиль. У табл. 3 і на рис. 4 наведено їхні основні характе- ристики або «структурні портрети». У табл. 4 наведено відношення )(/)( 1+nn CTCT , …6,3,2,1=n Як видно, вони коливаються навколо значен- ня «золотого перетину» 1,618. Т а б л и ц я 4 . Коефіцієнти «золотого перетину», числа Фібоначчі і періоди світових конфліктів для послідовності }{ nC , 7,6,5,4,3,2,1=n }{ nC 1C 2C 3C 4C 5C 6C 7C )( nCT , роки 1106 674 422 252 170 87 85 /)( nCT )( 1+nCT 1,641 1,597 1,675 1,482 1,954 1,023 – nsFs −= 8, 13 8 5 3 2 1 1 /8 nF − 18 −−nF 1,625 1,6 1,667 1,5 2 1 – Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості … Системні дослідження та інформаційні технології, 2008, № 1 19 Представимо послідовність )}({ nCT , 7,6,1=n (табл. 4) у вигляді ряду kc13)( 1 =CT ; kc8)( 2 =CT ; kc5)( 3 =CT ; kc3)( 4 =CT ; kc2)( 5 =CT ; kc1)( 6 =CT ; kc1)( 7 =CT , де =kc 85 років — найбільший загальний дільник для всіх значень тривало- сті життєвих циклів )( nCT , ряд чисел }1,2,3,5,8,13{ =sF є послідовністю чисел Фібоначчі. Виходячи з того, що шість членів послідовності )(,),( 61 CTCT … відпо- відають закону зміни елементів ряду Фібоначчі, можна висунути гіпотезу, що перебіг системних світових конфліктів підпорядкований саме цьому за- кону. Таким чином, сьомим (прогнозованим) елементом виявленої послідо- вності має бути 85kc1)()()( 657 ≈=−= CTCTCT років. З рис. 5 бачимо, що інтенсивність конфліктів )( nCI залежить від рівня технологічного розвитку суспільства і зростає в часі по гіперболічному за- кону [11] 1 8 1 )()()}(){()( − − − == cnnnnn kFCNCTCNCI . Рис. 5. Тривалість )( nCT та інтенсивність )( nCI світових конфліктів )7,6,5,4,3,2,1( =n )( nCT )( nCT )( nCI )( nCI Сn 1 8 1* )()()}(){()( − − − == cnnnnn kFCNCTCNCI М.З. Згуровський, Т.А. Маторина, Д.О. Прилуцький, Д.А. Аброськін ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2008, № 1 20 З цього випливає, що інтенсивність сьомого (прогнозованого) конфлік- ту така: 16)( 7 * >CI .. Виявлені закономірності описують перебіг в часі системних світових конфліктів в значеннях тривалості життєвих циклів цих конфліктів )( nCT , їх інтенсивності )(* nCI і значень послідовності чисел Фібоначчі )( sF . «Конфлікт XXI сторіччя» і аналіз його природи З аналізу виявленої закономірності бачимо, що наступному елементу цього ряду відповідатиме сьома хвиля системних світових конфліктів 7C . Назве- мо її «конфліктом XXI сторіччя». Він має часовий діапазон 2008–2092 рp. з вірогідними фазами: • десяті роки XXI ст. — зародження; • початок 20-х – кінець 40-х років XXI ст. — зростання; • 50-ті роки XXI ст. — кульмінація, 16)( 7 * >CI ; • початок 60-х – кінець 70-х років XXI ст. — спад; • 80-ті роки XXI ст. — згасання. Розглянемо природу «конфлікту XXI сторіччя» на основі аналізу суку- пності загроз, які цей конфлікт породжують. Серед них виділимо ті, що ви- значені ООН, Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), міжна- родною організацією «Трансперенсі Інтернешнл», дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) — головними у XXI ст. Проаналізуємо кожну з цих загроз [11] та визначимо ступінь наближення (віддалення) до їх сукупності різних країн світу. 1. Глобальне зменшення енергетичних ресурсів Землі. Для першої половини XXI ст. одним з найбільш гострих викликів людству є стрімке зменшення запасів органічних видів палив на тлі зростаючого їх споживан- ня, в першу чергу, Індією і Китаєм. Згідно з [12], вже на початку 20-х рр. нинішнього сторіччя відбудеться перетин кривих споживання і виробництва енергії, що виробляється з нафти. Іншими словами, баланс «виробництво– споживання» енергії, що виробляється з нафти, змінить свій знак з позитив- ного на негативний (рис. 6). Аналогічні явища відбудуться для балансів «виробництво–споживання» енергії, що виробляється з газу, — на початку 30-х рр. і з урану — на початку 50-х рр., відповідно (рис. 6). З метою кількісної оцінки зменшення запасів органічних видів палив для різних країн світу скористаємося показником «споживання традиційних видів палива у відсотках від загальних енергетичних потреб країни» [13, с. 353–356]. 2. Зміна демографічної структури світу. За станом на кінець 2007 р. чисельність населення планети становить 6,63 млрд, яке проживає на за- гальній території 510 072 000 кв. км. Щорічний приріст населення переви- щує 74 млн [14]. Якщо виходити з методу лінійної екстраполяції, то до 2050 р. населення Землі досягне 9,75 млрд. У зв’язку з цим виникає перша із загроз, пов’язана з тим, що на планеті житиме більше людей, ніж вона змо- же витримати, виходячи з наявних природних ресурсів. На думку експертів Пентагону, вже до 2020 р. у людства можуть виникнути реальні проблеми Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості … Системні дослідження та інформаційні технології, 2008, № 1 21 через катастрофічну нестачу води і енергії, що може породити нові кон- флікти на Землі (http://www.membrana.ru/articles/misinterpretation/2004/03/ 03/182200.html). Наступна загроза обумовлена зміною демографічної структури насе- лення планети. Наприклад, найбільший приріст населення протягом най- ближчих 50 років очікується в найбідніших регіонах світу: в Африці воно подвоїться, в Латинській Америці і Карибському басейні зросте в 1,5 раза, в той час як в Європі очікується його зменшення у 0,8 раза. Істотну загрозу становить також неконтрольоване зростання міського населення в слабороз- винутих країнах світу. До 2050 р. воно подвоїться і наблизиться до 7 млрд. Це призведе до загострення транспортних, екологічних і соціальних про- блем, зростання злочинності та інших наслідків хаотичної урбанізації. Важливою тенденцією найближчих десятиліть є стрімка зміна структу- ри релігійних груп населення Землі. Так, з 1980 по 2025 рр. кількість мусу- льман зросте з 16,5% до 30%, чисельність християн зменшиться з 33% до 30%, а індусів — з 13,3% до 10%, кількість буддистів — з 6,3% до 5%. По- меншає також представників інших релігійних груп з 31,1% до 25% [15]. Ці зміни викличуть необхідність пошуку нових умов толерантного співісну- вання людей на Землі. Для оцінки наростаючих загроз через порушення балансу між чисель- ністю населення Землі та її ресурсами скористаємося показником, що є від- ношенням ВВП на душу населення до густини населення окремо взятої кра- їни [13, 14]. 3. Наростаюча нерівність між людьми і країнами на Землі. За дани- ми Світового банку, в 1973 р. різниця в прибутках між найбагатшими і най- біднішими країнами визначалася співвідношенням 44:1, а зараз — 72:1. Троє найбагатших людей Землі мають капітали, що перевищують статки 47 бід- них країн світу, 475 найбагатших осіб контролюють капітали половини всього людства. Співвідношення між однією п’ятою найбагатшою і однією п’ятою найбіднішою частинами населення Землі досягло 1:75. Блага цивілі- Нафта Уран Газ T(C7)≈85pр. C7 Рис. 6. Зміна балансів «виробництво–споживання» з позитивних на від’ємні для виробництва енергії з нафти, газу та урану М.З. Згуровський, Т.А. Маторина, Д.О. Прилуцький, Д.А. Аброськін ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2008, № 1 22 зації для найбіднішої групи залишаються недосяжними. Її представники жи- вуть менш ніж на 2 долара на день. 700 млн з них проживають в Азії, 400 млн — в Африці, 150 млн — в Латинській Америці. Розрив між найбагат- шою і найбіднішою групами за рівнем життя впродовж останніх 20 років зріс майже вдесятеро. Загроза вельми небезпечна з огляду на збільшення кількості конфліктів у світі, зростання корупції, тероризму, злочинності, по- гіршення екології, освіти і медичного забезпечення людей. З метою оцінки нерівності розподілу економічних і соціальних благ для кожної з країн скористаємося GINI-індексом [13], що відображає ці характе- ристики. 4. Розповсюдження ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, малярії. Всесвітня ор- ганізація охорони здоров’я серед нових загроз для людства виділяє такі ін- фекційні захворювання, як ВІЛ/СНІД, туберкульоз і малярію, у зв’язку з їх- німи тяжкими наслідками, а також глобальним розповсюдженням у світі. За даними міжнародної організації UNAIDS, чисельність ВІЛ- інфікованих людей на Землі тільки з 2004 по 2006 р. зросла з 36,9 до 39,5 млн. Ця загальна тенденція з невеликими коливаннями простежується у всіх регіонах світу. Незважаючи на досягнуті успіхи у боротьбі з туберкульозом, щороку в світі виникає 8 млн нових захворювань, що спричиняють 2 млн смертних наслідків. У країнах з високою поширеністю ВІЛ/СНІД число захворювань на туберкульоз за останні 15 років збільшилося в 3-4 раза (www.who.int/gb). 80% з них були зареєстровані в Африці, Південно-Східній Азії і західній частині Тихого океану. Малярія традиційно найпоширеніша хвороба в Африці і Латинській Америці. За останні п’ять років в 2-3 раза зросла захворюваність в Афганіс- тані, Гані, Папуа Нова Гвінея, Пакистані, Уганді; у 30 разів — у Мозамбіку і Демократичній Республіці Конго. Загрозливі темпи захворюваності (збіль- шення в 70 разів) відмічені в Малі. В інших країнах, де реєструється маля- рія, коливання кількості хворих за останні п’ять років знаходяться в межах ± 50% [16]. 5. Наростання корупції. Корупція — найбільша перешкода економіч- ного зростання і соціального розвитку суспільства. Вона ставить під загрозу будь-які перетворення. Корупція стала не тільки головною причиною бід- ності, але й стала на заваді її подолання. Незважаючи на те, що корупція іс- нувала здавна, її «вибух» відбувся наприкінці XX – початку XXI ст. у про- цесі бурхливого розвитку глобалізації. Корупція в одній країні негативно позначилася на розвитку багатьох інших. Країни з найвищим рівнем коруп- ції вже не обмежувалися третім світом: лібералізація в колишніх соціаліс- тичних країнах в 1990-ті рр. супроводжувалася безпрецедентними посадо- вими зловживаннями. Так, газета «Financial Times» оголосила 1995-й рік «роком корупції». Подальші роки ознаменувалися «розповзанням» цього явища практично по всіх країнах світу, а сама корупція набула глобального, міжнародного характеру. Добробут не став необхідною передумовою успішного викорінювання корупції. Аналіз довготривалих тенденцій, виявлених міжнародною органі- зацією «Трансперенсі Інтернешнл», показав, що за останні 12 років корупція поменшала в таких країнах з низькими доходами: Естонія, Колумбія, Болга- Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості … Системні дослідження та інформаційні технології, 2008, № 1 23 рія. В той же час у розвинутих Канаді та Ірландії за цей період відмічено помітне зростання її рівня. Такі чинники ризику, як непрозорість державних органів, надмірний вплив окремих олігархічних груп, порушення у фінансу- ванні політичних партій тощо, існують і в багатих, і в бідних країнах, а тен- денції до зростання масштабів корупції в більшості країн світу, на жаль, зберігаються. Для оцінки впливу корупції на соціально-економічний і духовний роз- виток країн скористаємося «індексом сприйняття корупції», який визнача- ється міжнародною організацією «Трансперенсі Інтернешнл» [17]. 6. Обмеженість доступу до питної води. За даними Всесвітньої орга- нізації охорони здоров’я і Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) [18], світу за- грожує небезпека, пов’язана з наростаючою обмеженістю доступу людей до чистої питної води і засобів санітарії. П’ята частина людства (понад 1,1 млрд) не має доступу до питної води, а 2,4 млрд не забезпечено мінімальни- ми санітарними умовами. Тому Генеральна асамблея ООН оголосила 2003-й рік Міжнародним роком прісної води, а період з 2005 по 2015 р., починаючи з Міжнародного дня водних ресурсів (22 березня 2005 р.), — Міжнародним десятиліттям дій «Вода для життя». Особливо складна ситуація в міських районах слаборозвинутих країн, де через швидке зростання населення ця проблема стрімко загострюється, що вкрай негативно позначається на здоров’ї дітей. За оцінками ВООЗ, у 2005 р. 1,6 млн дітей віком до 5 років (у середньому 4500 дітей щоденно) померли від наслідків використання небезпечної води і через неналежну гі- гієну. Із зростанням населення планети, особливо в слаборозвинутих регіо- нах світу, боротьба за контроль над ресурсами прісної води загострювати- меться, що є ще однією з глобальних загроз людству. Обмеженість доступу до питної води оцінюватимемо інверсною вели- чиною до індикатора доступу до чистої питної води [13, с. 305–308]. 7. Ізоляція або «інверсна глобалізація». Розглядаючи глобалізацію як об’єктивне явище, що має економічну основу і пов’язане із зростаючою вза- ємозалежністю людей на Землі з метою сумісного використання ними кра- щих досягнень людства, вважатимемо її протилежність «ізоляцію» штучним процесом, що має політичну основу і є ще однією глобальною загрозою. Ізоляція або «інверсна глобалізація» — ознака «іншої сторони медалі» глобалізації, яка свідчить про недостатній розвиток демократичних інститу- тів окремо взятої країни, її ухилення від методів конкурентної боротьби на глобальних ринках. У такому разі влада і багатство в цій країні концентру- ються у невеликої групи людей, відокремлюючи решту суспільства від де- мократично встановлених норм використання суспільних прав і ресурсів. Характерна для ізольованих суспільств непрозорість породжує високий рі- вень політичної корупції, придушення механізмів здорової конкуренції, зниження компетенції людей, фінансових і суспільних інститутів. Такий стан суспільства є неврівноваженим і рано чи пізно закінчується колапсом для політичних і фінансових кіл, які прагнуть цей порядок зберегти. Ступінь ізоляції окремих країн світу оцінюватимемо за допомогою ін- версної величини по відношенню до індексу глобалізації [19]. У зв’язку з цим ізоляцію також називатимемо «інверсною глобалізацією». М.З. Згуровський, Т.А. Маторина, Д.О. Прилуцький, Д.А. Аброськін ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2008, № 1 24 8. Глобальне потепління. Глобальне потепління — процес поступово- го підвищення середньорічної температури атмосфери Землі і Світового океану. За висновком Міждержавної групи експертів щодо зміни клімату ООН і національних академій наук країн Великої вісімки, середня темпера- тура на Землі піднялася на 1°C з кінця XIX ст., і «більша частка потепління, що спостерігалося за останні 50 років, викликана діяльністю людини», в пе- ршу чергу, через викиди газів, які викликають парниковий ефект, таких як вуглекислий газ (діоксид вуглецю CO2) і метан (CH4) (http://ru.wikipedia. org/wiki). Оцінки, отримані на основі кліматичних моделей, на які посилається Міждержавна група експертів щодо зміни клімату ООН, свідчать, що серед- ня температура Землі може підвищитися від 1 до 15°C (у різних регіонах або в середньому на Землі) між 1990 і 2080 рр. Очікується, що потепління при- зведе до інших кліматичних змін, включаючи підвищення рівня Світового океану на 0,1–5 м (ймовірно, через 30–40 років), і до змін в кількості та роз- поділі атмосферних опадів. У результаті можуть почастішати природні ка- таклізми (повені, засухи, урагани тощо), знизитися врожаї сільськогоспо- дарських культур і зникнути багато біологічних видів. За контроль над природними ресурсами, які зменшуються, може загостритися боротьба як між країнами, так і окремими групами населення, і це сприятиме новим гло- бальним конфліктам. Враховуючи, що вплив викидів вуглекислого газу на глобальне потеп- ління набагато більший відповідного впливу метану, загрозу глобального потепління оцінюватимемо кількістю викидів вуглекислого газу [13, с. 353–356]. Аналіз сукупності глобальних загроз, які впливають на перебіг систем- них світових конфліктів Визначимо сумарний вплив сукупності глобальних загроз (пп.1–8) на різні групи країн світу. Ґрунтуючись на даних про окремі загрози [13–19], скористаємося методом кластерного аналізу з метою виділення груп країн з близькими характеристиками сумарних загроз. Вказану кластеризацію ви- конаємо на основі застосування агломеративного ієрархічного алгоритму Варда [20]. Кожній країні j поставимо у відповідність вектор =jrT TFC)CO2,DI,CP,GINI,WI,TB,(HIV,= з координатами, що характеризують ступінь прояву відповідних загроз (табл. 5), де HIV — кількість ВІЛ-інфікованих людей (відсоток населення віком 15– 45 років); ТБ — ступінь розповсюдження туберкульозу (кількість хворих на 100 000 населення); GI — індекс інверсної глобалізації (обчислюється як 1/индекс KOF [19]); WI — індекс обмеженості доступу до питної води (відсоток населення в країні, яке не має доступу до питної води [13, с. 305–308]; CP — індекс сприйняття корупції (змінюється від 0 до 10, де 0 — мак- симальний рівень корупції, 10 — мінімальний); Gini — індекс нерівності розподілу матеріальних і соціальних благ (змінюється в діапазоні 0...65, де 0 — мінімальна нерівність, 65 — мак- симальна); Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості … Системні дослідження та інформаційні технології, 2008, № 1 25 Т а б л и ц я 5 . С ту пі нь в ід да ле но ст і в ід в пл ив у су ку пн ос ті г ло ба ль ни х за гр оз д ля к ра їн с ві ту Г Л О Б А Л Ь Н І ЗА Г РО ЗИ К ра їн а (В В П н а ду ш у на се ле нн я за п ар ит ет ом ку пі ве ль но ї с пр ом ож но ст і, до л. С Ш А ) T FC ) D I G IN I H IV Т Б C P G I W I C O 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 К ла ст ер 1 (Д уж е ве ли ка с ту пі нь в ід да ле но ст і) А вс тр ал ія ($ 32 ,0 00 ) 7, 10 12 ,0 38 35 ,2 0, 1 6 8, 70 0 0, 83 3 0, 00 18 ,3 0, 89 3 К ан ад а ($ 32 ,9 00 ) 4, 30 9, 83 8 33 ,1 0, 3 4 8, 50 0 0, 93 2 0, 00 18 ,2 0, 89 1 Ш ве ці я ($ 29 ,8 00 ) 20 ,4 0 1, 48 5 25 0, 1 3 9, 20 0 0, 96 9 0, 00 6, 2 0, 85 1 Н ор ве гі я ($ 42 ,4 00 ) 6, 10 2, 97 0 25 ,8 0, 1 4 8, 80 0 0, 78 5 0, 00 9, 3 0, 84 9 Д ан ія ($ 33 ,4 00 ) 11 ,8 0 0, 26 3 23 ,2 0, 2 6 9, 50 0 0, 88 4 0, 00 9, 9 0, 84 2 Ф ін ля нд ія ($ 30 ,6 00 ) 22 ,0 0 1, 97 5 26 ,9 0, 1 7 9, 60 0 0, 89 2 0, 00 13 0, 83 3 Н ід ер ла нд и ($ 30 ,6 00 ) 1, 40 0, 07 7 30 ,9 0, 2 6 8, 70 0 0, 95 8 0, 00 11 ,3 0, 82 7 Ш ве йц ар ія ($ 35 ,3 00 ) 5, 80 0, 19 3 33 ,1 0, 4 6 9, 10 0 0, 90 3 0, 00 6, 2 0, 82 2 А вс тр ія ($ 32 ,9 00 ) 13 ,2 0 0, 33 7 31 0, 3 11 8, 60 0 0, 99 5 0, 00 8, 5 0, 82 1 Н ім еч чи на ($ 29 ,8 00 ) 2, 70 0, 12 9 28 ,3 0, 1 6 8, 00 0 0, 85 7 0, 00 10 ,6 0, 81 6 В ел ик а Бр ит ан ія ($ 30 ,9 00 ) 0, 60 0, 12 4 36 ,8 0, 2 9 8, 60 0 0, 96 0 0, 00 9, 5 0, 81 2 Ф ра нц ія ($ 30 ,0 00 ) 4, 60 0, 25 8 32 ,7 0, 4 10 7, 40 0 0, 93 6 0, 00 6, 9 0, 80 8 С Ш А ($ 42 ,0 00 ) 3, 10 1, 34 3 45 0, 6 4 7, 30 0 0, 83 2 0, 00 20 ,1 0, 79 4 Іс па ні я ($ 25 ,2 00 ) 3, 70 0, 31 4 32 ,5 0, 7 20 6, 80 0 0, 85 7 0, 00 7, 5 0, 79 1 К ла ст ер 2 (В ел ик а ст уп ін ь ві дд ал ен ос ті ) У го рщ ин а ($ 16 ,1 00 ) 5, 00 0, 15 0 26 ,9 0, 1 30 5, 20 0 0, 83 7 1, 00 8, 3 0, 78 3 Ч ех ія ($ 18 ,1 00 ) 3, 00 0, 14 0 27 ,3 0, 1 11 4, 80 0 0, 88 7 0, 00 12 ,5 0, 78 3 С ло ва чч ин а ($ 15 ,8 00 ) 2, 20 0, 14 2 25 ,8 0, 1 23 4, 70 0 0, 70 7 0, 00 7, 8 0, 77 3 Із ра їл ь ($ 22 ,3 00 ) 0, 00 0, 07 2 34 0, 1 7 5, 90 0 0, 68 1 0, 00 10 ,5 0, 75 9 Я по ні я ($ 30 ,7 00 ) 1, 20 0, 09 1 38 ,1 0, 1 39 7, 60 0 0, 58 1 0, 00 9, 5 0, 75 0 М.З. Згуровський, Т.А. Маторина, Д.О. Прилуцький, Д.А. Аброськін ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2008, № 1 26 П ро до вж ен ня т аб л. 5 Ес то ні я ($ 16 ,4 00 ) 17 ,1 0 0, 56 4 33 1, 1 49 6, 70 0 0, 70 0 0, 00 12 ,6 0, 74 3 Й ор да ні я ($ 4, 80 0) 1, 30 0, 07 3 36 ,4 0, 1 5 5, 30 0 0, 58 9 3, 00 3, 1 0, 74 1 Бо лг ар ія ($ 9, 00 0) 6, 50 0, 13 6 29 ,2 0, 1 36 4, 00 0 0, 60 1 1, 00 6, 1 0, 73 7 Х ор ва ті я ($ 11 ,6 00 ) 6, 20 0, 14 6 29 0, 1 65 3, 40 0 0, 65 8 0, 00 4, 6 0, 73 7 К ла ст ер 3 (С ер ед ня с ту пі нь в ід да ле но ст і) Ч ил і ( $1 1, 30 0) 11 ,5 0 0, 52 5 57 ,1 0, 3 16 7, 30 0 0, 66 7 5, 00 3, 9 0, 69 6 Є ги пе т ($ 4, 40 0) 9, 40 0, 05 5 34 ,4 0, 1 35 3, 30 0 0, 42 9 2, 00 2, 1 0, 69 6 У кр аї на ($ 6, 80 0) 1, 60 0, 08 9 29 1, 4 15 1 2, 80 0 0, 54 5 4, 00 6, 2 0, 69 5 М ал ай зі я ($ 10 ,4 00 ) 6, 50 0, 13 8 49 ,2 0, 4 13 3 5, 00 0 0, 75 6 1, 00 6, 3 0, 68 9 Ту ні с ($ 7, 60 0) 8, 60 0, 12 1 40 0, 1 24 4, 60 0 0, 39 4 7, 00 1, 9 0, 68 6 Я м ай ка ($ 4, 20 0) 17 ,0 0 0, 01 7 37 ,9 1, 2 9 3, 70 0 0, 56 1 7, 00 4, 2 0, 68 4 Ро сі я ($ 10 ,7 00 ) 2, 70 1, 29 2 40 ,5 1, 1 16 0 2, 50 0 0, 66 7 3, 00 10 ,3 0, 67 6 Л ат ві я ($ 13 ,0 00 ) 46 ,5 0 0, 37 2 35 0, 6 71 2, 60 0 0, 54 2 1, 00 3, 3 0, 67 4 А рг ен ти на ($ 13 ,7 00 ) 4, 10 0, 94 1 48 ,3 0, 7 53 2, 90 0 0, 58 0 4, 00 3, 7 0, 67 0 К ит ай ($ 6, 30 0) 4, 60 0, 04 6 44 0, 1 22 1 3, 30 0 0, 59 7 23 ,0 0 2, 2 0, 66 9 А лж ир ($ 7, 20 0) 6, 40 0, 51 4 35 ,3 0, 1 54 3, 10 0 0, 29 8 15 ,0 0 3 0, 66 1 К ос та Р ік а ($ 10 ,1 00 ) 29 ,6 0 0, 12 5 46 ,5 0, 6 15 4, 10 0 0, 44 2 3, 00 1, 4 0, 64 8 М ар ок ко ( $4 ,3 00 ) 6, 10 0, 05 7 40 0, 1 10 5 3, 20 0 0, 41 1 19 ,0 0 1, 3 0, 64 6 Ру м ун ія ($ 8, 40 0) 12 ,4 0 0, 09 0 28 ,8 0, 1 18 8 3, 10 0 0, 56 8 43 ,0 0 5 0, 63 6 М ек си ка ($ 10 ,1 00 ) 13 ,0 0 0, 18 3 54 ,6 0, 3 43 3, 30 0 0, 44 9 3, 00 4, 3 0, 62 8 К ол ум бі я ($ 7, 10 0) 15 ,8 0 0, 18 2 53 ,8 0, 7 75 3, 90 0 0, 40 1 7, 00 1, 4 0, 62 1 Ек ва до р ($ 3, 90 0) 18 ,7 0 0, 08 0 42 0, 3 19 6 2, 30 0 0, 43 4 6, 00 2, 1 0, 62 0 Ін ді я ($ 3, 40 0) 19 ,8 0 0, 01 0 32 ,5 0, 9 31 2 3, 30 0 0, 36 2 14 ,0 0 1, 1 0, 61 9 В ен ес уе ла ($ 6, 50 0) 2, 50 0, 22 8 49 ,1 0, 7 52 2, 30 0 0, 42 3 17 ,0 0 6, 5 0, 61 6 Та їл ан д ($ 8, 30 0) 17 ,7 0 0, 06 6 51 ,1 1, 5 20 8 3, 60 0 0, 47 0 1, 00 3, 3 0, 61 0 Ін до не зі я ($ 3, 70 0) 15 ,9 0 0, 03 0 34 ,8 0, 1 27 5 2, 40 0 0, 38 6 23 ,0 0 1, 3 0, 60 6 Д ом ін ік ан сь ка Р ес пу бл ік а ($ 6, 60 0) 26 ,9 0 0, 03 4 47 ,4 1, 7 11 8 2, 80 0 0, 39 2 5, 00 3 0, 60 1 Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості … Системні дослідження та інформаційні технології, 2008, № 1 27 За кі нч ен ня т аб л. 5 К ла ст ер 4 (Н из ьк а ст уп ін ь ві дд ал ен ос ті ) Бр аз ил ія ($ 8, 40 0) 29 ,1 0 0, 37 6 56 ,7 0, 7 77 3, 30 0 0, 51 1 10 ,0 0 1, 8 0, 59 9 П ан ам а ($ 7, 10 0) 28 ,5 0 0, 17 1 56 ,4 0, 9 45 3, 10 0 0, 48 1 10 ,0 0 2, 1 0, 59 6 Ш рі -Л ан ка ($ 4, 30 0) 60 ,4 0 0, 01 3 34 ,4 0, 1 91 3, 10 0 0, 36 1 21 ,0 0 0, 5 0, 59 3 П ак ис та н ($ 2, 40 0) 23 ,5 0 0, 01 2 41 0, 1 32 9 2, 20 0 0, 40 2 9, 00 0, 7 0, 59 0 П ер у( $6 ,1 00 ) 24 ,7 0 0, 27 3 49 ,8 0, 5 21 6 3, 30 0 0, 47 4 17 ,0 0 1, 1 0, 58 9 Ел ь С ал ьв ад ор ($ 5, 10 0) 46 ,3 0 0, 01 5 52 ,5 0, 7 74 4, 00 0 0, 48 8 16 ,0 0 1, 1 0, 58 6 Гв ат ем ал а ($ 5, 20 0) 72 ,1 0 0, 04 4 48 ,3 1, 1 10 7 2, 60 0 0, 36 6 5, 00 0, 9 0, 54 9 Ф іл іп пі ни ($ 5, 10 0) 33 ,2 0 0, 01 7 46 ,6 0, 1 46 3 2, 50 0 0, 50 2 15 ,0 0 1 0, 54 7 Бо лі ві я ($ 2, 70 0) 18 ,8 0 0, 32 5 60 ,6 0, 1 29 0 2, 70 0 0, 35 3 15 ,0 0 1, 3 0, 53 7 П ар аг ва й ($ 4, 90 0) 55 ,0 0 0, 29 9 56 ,8 0, 5 10 7 2, 60 0 0, 37 1 14 ,0 0 0, 7 0, 53 6 Го нд ур ас ($ 2, 80 0) 63 ,6 0 0, 04 2 55 1, 8 97 2, 50 0 0, 42 7 13 ,0 0 0, 7 0, 53 2 Н ік ар аг уа ($ 2, 40 0) 69 ,3 0 0, 05 5 55 ,1 0, 2 80 2, 60 0 0, 39 1 21 ,0 0 0, 7 0, 52 0 Н еп ал ($ 1, 50 0) 93 ,2 0 0, 00 7 37 ,7 0, 5 25 7 2, 50 0 0, 14 4 10 ,0 0 0, 1 0, 50 3 К ла ст ер 5 (Д уж е ни зь ка с ту пі нь в ід да ле но ст і) К ам ер ун ($ 1, 90 0) 86 ,3 0 0, 05 0 44 ,6 6, 9 22 7 2, 30 0 0, 23 5 34 ,0 0 0, 4 0, 44 0 П ів де нн о- А ф ри ка нс ьк а Ре сп уб лі ка ($ 12 ,1 00 ) 11 ,6 0 0, 33 5 59 ,3 21 ,5 67 0 4, 60 0 0, 55 4 12 ,0 0 7, 4 0, 43 1 М ад аг ас ка р ($ 90 0) 81 ,9 0 0, 02 7 47 ,5 1, 7 35 1 3, 10 0 0, 17 7 50 ,0 0 0, 1 0, 42 0 Бу ру нд і ( $6 00 ) 95 ,7 0 0, 00 2 33 ,3 6, 0 56 4 2, 40 0 0, 00 0 21 ,0 0 0 0, 40 7 У га нд а ($ 1, 70 0) 93 ,5 0 0, 01 3 43 4, 1 64 6 2, 70 0 0, 28 3 40 ,0 0 0, 1 0, 38 4 Н іг ер ія ($ 1, 00 0) 82 ,9 0 0, 00 7 50 ,6 5, 4 53 1 2, 20 0 0, 41 1 52 ,0 0 0, 3 0, 37 7 М ал і ( $1 ,0 00 ) 86 ,7 0 0, 10 3 50 ,5 1, 9 57 8 2, 80 0 0, 25 1 50 ,0 0 0 0, 37 5 М ал ав і ( $6 00 ) 82 ,9 0 0, 00 5 50 ,3 14 ,2 50 1 2, 70 0 0, 27 2 27 ,0 0 0, 1 0, 36 9 За м бі я ($ 90 0) 87 ,2 0 0, 05 9 52 ,6 16 ,5 70 7 2, 60 0 0, 39 3 42 ,0 0 0, 2 0, 30 5 Зі м ба бв е ($ 2, 10 0) 67 ,2 0 0, 06 7 56 ,8 24 ,6 67 3 2, 40 0 0, 21 6 19 ,0 0 1, 2 0, 29 4 М.З. Згуровський, Т.А. Маторина, Д.О. Прилуцький, Д.А. Аброськін ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2008, № 1 28 DI — демографічний стан (вимірюється відношенням ВВП на душу на- селення до щільності населення в країні); CO2 — викиди вуглекислого газу (вимірюється в метричних тоннах); TFC — споживання традиційних видів палива (вимірюється у відсотках від загального енергоспоживання в країні). Вихідні дані про кожну загрозу нормалізуються так, щоб її значення змінювалися в діапазоні (0...1). Наприклад, для глобальної загрози HIV має- мо minmax min0 1 HIVHIV HIVHIV =HIV − − − . Після виконання нормалізації для інших глобальних загроз отримуємо нормалізований вектор )TFC,CO,DI,CP,GINI,WI,TB,(HIV=rT j 000000000 2 . При цьому значенню 0 відповідатиме максимальна загроза, значенню 1 — мінімальна. Тобто після виконаної нормалізації будь-яка із загроз стає тим «більш наближеною» від конкретної країни, чим її числове значення ближче до нуля, і тим «віддаленішею» від цієї країни, чим її значення ближ- че до одиниці. Зіставимо з кожною країною деяке число jrT , що є нормою Мінков- ського вектора загроз jrT 0 , складеного з нормалізованих загроз при 3=P . 3 1 30 )(∑ = = n l jlj rTrT . Назвемо число jrT ступенем віддаленості від дії сукупності загроз (1– 8) для j-ї країни. На підставі обчислення норм вектора загроз jrT для кож- ної країни j [11] введемо відношення порядку між кластерами країн (табл. 5) jkjk rTrTKK ≺ ≤⇔ . Кластер 1 включає групу найбільш «благополучних» з погляду безпеки країн, для яких ступінь віддаленості від сукупності глобальних загроз є найбільшим. І навпаки, кластер 5 включає найуразливіші в цьому відношен- ні країни. Для них ступінь віддаленості від сукупності глобальних загроз є мінімальним. Україна разом із Росією, Індією, Китаєм, Румунією, Мексикою, Єгип- том і рядом інших країн потрапляє в кластер 3 із середньою віддаленістю від сукупності глобальних загроз. Найнебезпечнішими глобальними загрозами для неї виявилися одні з найвищих в світі рівні розповсюдження СНІДу і туберкульозу та дуже високий рівень корупції. У табл. 6 наведено усереднені значення ступеня віддаленості від суку- пності глобальних загроз для груп країн, об’єднаних за ознакою спільної культури (цивілізацій за Хантінгтоном [21]). Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості … Системні дослідження та інформаційні технології, 2008, № 1 29 Та бл иц я 6. С ту пе ні в ід да ле но ст і в ід с ук уп но ст і г ло ба ль ни х за гр оз д ля ц ив іл із ац ій за Х ан ті нг то но м Ц ив іл із ац ія /К ра їн и TF C D I G IN I H IV ТБ C P G I W І C O 2 За хі дн а А вс тр ал ія , К ан ад а, Ш ве ці я, Н ор ве гі я, Д ан ія , Ф ін ля нд ія , Н ід ер ла нд и, Ш ве йц ар ія , А вс тр ія , Ге рм ан ія , С по лу че не К ор ол ів ст во , Ф ра нц ія , С Ш А , Іс па ні я, У го рщ ин а, Іт ал ія , І зр аї ль , Е ст он ія , Л ат ві я, Ф іл іп пі ни 0, 89 0 0, 15 6 0, 75 0 0, 98 9 0, 95 3 0, 74 4 0, 83 4 0, 98 9 0, 85 8 0, 79 6 Я по нс ьк а Я по ні я 0, 98 7 0, 00 7 0, 60 2 1, 00 0 0, 94 9 0, 76 0 0, 58 1 1, 00 0 0, 86 4 0, 75 0 С ло в’ ян сь ка С ло ва чч ин а, Б ол га рі я, Х ор ва ті я, У кр аї на , Р ос ія , Ру му ні я 0, 94 5 0, 02 6 0, 80 8 0, 98 4 0, 85 7 0, 34 2 0, 62 4 0, 89 1 0, 90 5 0, 70 9 Іс ла м сь ка Й ор да ні я, Є ги пе т, М ал ай зі я, Т ун іс , А лж ир , М ар ок ко , Ін до не зі я, П ак ис та н 0, 89 9 0, 01 0 0, 58 1 0, 99 7 0, 83 4 0, 36 4 0, 45 8 0, 87 3 0, 96 5 0, 66 4 К он ф уц іа нс ьк а Ки та й, Т аї ла нд 0, 88 3 0, 00 4 0, 34 9 0, 96 9 0, 70 0 0, 51 0 0, 53 3 0, 84 6 0, 96 1 0, 64 0 Л ат ин оа м ер ик ан сь ка Чи лі , Я ма йк а, А рг ен ти на , М ек си ка , К ол ум бі я, Ек ва до р, В ен ес уе ла , Д ом ін ік ан сь ка Р ес пу бл ік а, Бр аз ил ія , П ан ам а, П ер у, Г ва те ма ла , Б ол ів ія , П ар аг ва й, Г он ду ра с, Н ік ар аг уа 0, 69 3 0, 01 9 0, 23 5 0, 97 2 0, 86 4 0, 32 0 0, 45 5 0, 87 3 0, 96 6 0, 60 0 Ін ду їс тс ьк а Ін ді я, Н еп ал 0, 41 0 0, 00 1 0, 68 2 0, 97 4 0, 60 0 0, 29 0 0, 25 3 0, 84 6 0, 99 1 0, 56 1 А ф ри ка нс ьк а Ка ме ру н, П ів де нн а А фр ик а, М ад аг ас ка р, Б ур ун ді , У га нд а, Н іг ер ія , М ал і, М ал ав і, За мб ія , З ім ба бв е 0, 18 9 0, 00 5 0, 31 4 0, 58 3 0, 23 0 0, 27 8 0, 27 9 0, 55 5 0, 98 6 0, 38 0 М.З. Згуровський, Т.А. Маторина, Д.О. Прилуцький, Д.А. Аброськін ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2008, № 1 30 Бачимо, що найбільш благополучною з точки зору безпеки країн є захі- дна цивілізація, на другому місці за цією ознакою знаходиться японська, на третьому — слов’янська, на четвертому – ісламська, на п’ятому – конфуці- анська, на шостому — латиноамериканська, на сьомому — індуїстська і на останньому, восьмому — африканська. МОЖЛИВІ СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА ПІД ЧАС ТА ПІСЛЯ «КОНФЛІКТУ XXI СТОРІЧЧЯ» Оскільки із виявленої закономірності перебігу системних світових конфлік- тів випливає, що при 6>n для Cn-хвиль послідовність Фібоначчі {Fs} ви- роджується, природно виникає запитання: що може трапитися зі світовою цивілізацією в ході перебігу «конфлікту XXI сторіччя» і після 2092 р., зок- рема в XXII сторіччі? Можливо, наступає завершальний цикл деякого ево- люційного ланцюжка 1234567 CCCCCCC >>>>>> ? Відповідь на це запитання можна знайти в роботах видатних вчених минулого сторіччя. Наприклад, В.І. Вернадський писав: «У геологічній істо- рії біосфери перед людиною відкривається величезне майбутнє, якщо вона зрозуміє це і не вживатиме свій розум і свою працю на самознищення» [1]. Інший вчений, М.М. Мойсеєв зазначав: «Якщо людство не змінить кардина- льним чином свою поведінку в планетарному масштабі, то вже в середині XXI століття можуть виникнути такі умови, за яких люди існувати не змо- жуть» [22]. Враховуючи, що статистичні дані для світових конфліктів, наве- дені в роботі [10] для часового інтервалу від 2500 р. до н.е. і по теперішній час, відповідали незмінній парадигмі існування людства, яку можна переда- ти формулою «задоволення власних інтересів», то, згідно з [1, 22], при про- довженні цієї парадигми в планетарному масштабі вже в середині XXI ст. існування людства стане проблематичним. Якщо ж припустити, що людство змінить парадигму свого існування в планетарному масштабі на іншу, наприклад, на парадигму «гармонійного співіснування», то виявлена для попередньої парадигми закономірність пе- ребігу світових конфліктів, яка відповідає послідовності Фібоначчі, очевид- но, втратить свою силу. За нової парадигми людство може знайти перспек- тиви для продовження своєї місії на планеті. ВИСНОВКИ 1. Сформовано систему індексів та індикаторів і запропоновано нову метрику для вимірювання процесів сталого розвитку в просторі трьох коор- динат: економічній, екологічній та соціальній+інституціональній. З викори- станням зазначеної метрики та вихідних даних, представлених авторитет- ними міжнародними організаціями, розроблена математична модель, яка дозволяє обраховувати індекс сталого розвитку та ступінь гармонізації цьо- го розвитку для окремо взятої країни світу. Виконано глобальне моделю- вання процесів сталого розвитку для великої групи країн світу в контексті якості та безпеки життя людей. Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості … Системні дослідження та інформаційні технології, 2008, № 1 31 2. Досліджено вплив світових конфліктів на сталий розвиток у глоба- льному контексті. На основі аналізу даних про світові конфлікти, що відбу- лися з 705 р. до нашої ери по поточний момент, виявлена закономірність їх- нього плину. Показано, що послідовність життєвих циклів системних світових конфліктів підпорядкована закону зміни елементів ряду Фібоначчі, а їх інтенсивність, яка залежить від рівня технологічного розвитку суспільс- тва, наростає за гіперболічним законом. З використанням виявлених зако- номірностей зроблено спробу передбачити наступний світовий конфлікт, названий «конфліктом XXI сторіччя», і виконано аналіз його природи і го- ловних характеристик: тривалості, основних фаз плину та інтенсивності. 3. Наведена сукупність головних глобальних загроз, які породжують вказаний конфлікт. З використанням методу кластерного аналізу визначено вплив цих загроз на різні країни світу та на вісім великих груп країн (цивілі- зацій по Хантінгтону), об’єднаних за ознакою спільної культури. Висловле- но припущення про можливі сценарії в процесі плину «конфлікту XXI сто- річчя» та після його завершення.. ЛІТЕРАТУРА 1. Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере // Успехи современной биоло- гии. — 1944. — Вып. 2. — № 18. — С. 113–120. 2. The Global Competitiveness Report, 2005-2006 [www. weforum. org]. 3. The news of intellectual centre of Heritage Foundation [www.heritage.org/research /features/index]. 4. Data of the Centre of ecological legislation and policy of Yale University (USA) [www.yale.edu/esi]. 5. The publications of Economist Intelligence Unit [www. en.wikipedia. org]. 6. United Nations 2005 Development Program Report [www.hdr.undp.org/reports/ global/2005]. 7. The publications of the United Nations on economic and social affairs — UNDESA [UN publication № Е.04. ІІ.C.1, 2005]. 8. Zgurovsky M. The Sustainable Development Global Simulation: Quality of Life and Security of the World Population. — K.: Publishing House «Polytechnica», 2007. — 218 p. 9. Zgurovsky M.Z. Impact of the Information Society on Sustainable Development: Global and Regional Aspects // Data Science Journal. — 6, Supplement, 11, March 2007. — Р. 137–145. 10. List of wars http://en.wikipedia.org/wiki/List of wars. 11. Згуровский М.З. Закономерность течения системных мировых конфликтов и глобальные угрозы XXI столетия // Кибернетика и системный анализ. — 2007. — № 5. — С. 87–99. 12. Scheer Hermann. Energy is а driving force for our civilisation // http: //www. folke- center.dk/en/articles/HScheer aburja.htm. 13. Human Development Report. Published for the United Nations Development Pro- gramme (UNDP),1 UN Plaza, New York, New York, 10017, USA, 2006. — 425 р. 14. GeoHive // http: // www.xist.org/earth/population1.aspx. М.З. Згуровський, Т.А. Маторина, Д.О. Прилуцький, Д.А. Аброськін ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2008, № 1 32 15. Japan Vision 2050. Principles of Strategic Science and Technology Policy Toward 2020. — Science Council of Japan, April 2005. — 30 р. 16. Health statistics and health information systems. World Health Organization // http: // www.who.int/healthinfo/statistics/programme/en/index.html. 17. Индекс Восприятия Коррупции 2005 // Трансперенси Интернешнл. // http://www. transparency.org.ru. 18. Water for life: Making it happen. WHO/UNICEF Joint Monitoring Report, 2005 // http:www.who.int/water_sanitation_health/monitoring/jmp2005/en/index.html. 19. KOF Index of Globalization 2007 // http://globalization.kof.ethz.ch/static/pdf/ rank- ings 2007.pdf. 20. Maria Irene Miranda: Clustering methods and algorithms // www.cse.iitb.ac.in/ dbms/Data/Courses/CS632/1999/clustering/dbms.html. 21. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций? — М.: Полис. — 1994. — № 1. — С. 33–48. 22. Моисеев Н.Н. Сохранить человечество на земле // Экология и жизнь. — 2000. — № 1 . — С. 11–13. Надійшла 16.10.2007
id	journaliasakpiua-article-109772
institution	System research and information technologies
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2025-07-17T10:23:07Z
publishDate	2017
publisher	The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"
record_format	ojs
resource_txt_mv	journaliasakpiua/55/0c3d4454cb8e576b67da5f3f5c70e955.pdf
spelling	journaliasakpiua-article-1097722018-04-11T11:06:06Z Sustainable development global simulation regarding quality and security of people life Глобальное моделирование процессов устойчивого развития в контексте качества и безопасности жизни людей Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості та безпеки життя людей Zgurovsky, M. Z. Matorina, T. A. Prilutsky, D. A. Abroskin, D. A. A system of factors (indices and indicators) and a new method named «Sustainable Development Gauging Matrix» (SDGM) culminated in a Global Simulation regarding the quality of life and security of the world population are developed. The initial data for this simulation were presented by reliable international organizations. Specifically, this study focuses on applying SDGM to analysis of the Systematic Regularity of World Conflicts over the Course of Time. A prognosis is detailed of the next world conflict, labeled the «Conflict of XXI Century», and an analysis is provided of its nature and main characteristics suck as duration, main phases and intensity. This prognosis details a set of basic global threats that spawn this conflict. With using cluster analysis, their influence on different countries of the world is accurately defined. Inferences are drawn from specific hypotheses as to possible scenarios occurring during the system conflict and after its conclusion. Предложена система измерений (индексов и индикаторов) и разработана новая метрика для измерения процессов устойчивого развития (МИУР) с целью их глобального моделирования с точки зрения качества и безопасности жизни людей. Использованы исходные данные, представленные авторитетными международными организациями. С применением МИУР проведено исследование влияния совокупности глобальних угроз и мирових конфликтов на устойчивое развитие. Сделана попытка предвидения следующего конфликта, названного «конфликтом XXI столетия». Выполнен анализ его природы и главных характеристик: продолжительности, основных фаз его прохождения и интенсивности. Определена система глобальных угроз, порождающих конфликт. С использованием метода кластерного анализа определено влияние этих угроз на различные страны мира. Высказаны предположения о возможных сценариях развития мирового сообщества в процессе системного конфликта и после его завершения. Запропоновано систему вимірів (індексів та індикаторів) і розроблено нову метрику для вимірювання процесів сталого розвитку (МВСР) з метою їх глобального моделювання з точки зору якості і безпеки життя людей. Використано вихідні дані, представлені авторитетними міжнародними організаціями. Із застосуванням МВСР проведено дослідження впливу сукупності глобальних загроз і світових конфліктів на сталий розвиток. Зроблено спробу передбачити наступний конфлікт, названий «конфліктом XXI сторіччя». Виконано аналіз його природи і головних характеристик: тривалості, основних фаз перебігу та інтенсивності. Визначено систему глобальних загроз, які породжують конфлікт, та з використанням методу кластерного аналізу вплив цих загроз на різні країни світу. Висловлено припущення щодо можливих сценаріїв розвитку світової спільноти в процесі системного конфлікту і після його завершення. The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" 2017-09-08 Article Article application/pdf https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/109772 System research and information technologies; No. 1 (2008); 7-32 Системные исследования и информационные технологии; № 1 (2008); 7-32 Системні дослідження та інформаційні технології; № 1 (2008); 7-32 2308-8893 1681-6048 uk https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/109772/104813 Copyright (c) 2021 System research and information technologies
spellingShingle	Zgurovsky, M. Z. Matorina, T. A. Prilutsky, D. A. Abroskin, D. A. Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості та безпеки життя людей
title	Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості та безпеки життя людей
title_alt	Sustainable development global simulation regarding quality and security of people life Глобальное моделирование процессов устойчивого развития в контексте качества и безопасности жизни людей
title_full	Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості та безпеки життя людей
title_fullStr	Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості та безпеки життя людей
title_full_unstemmed	Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості та безпеки життя людей
title_short	Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості та безпеки життя людей
title_sort	глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості та безпеки життя людей
url	https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/109772
work_keys_str_mv	AT zgurovskymz sustainabledevelopmentglobalsimulationregardingqualityandsecurityofpeoplelife AT matorinata sustainabledevelopmentglobalsimulationregardingqualityandsecurityofpeoplelife AT prilutskyda sustainabledevelopmentglobalsimulationregardingqualityandsecurityofpeoplelife AT abroskinda sustainabledevelopmentglobalsimulationregardingqualityandsecurityofpeoplelife AT zgurovskymz globalʹnoemodelirovanieprocessovustojčivogorazvitiâvkontekstekačestvaibezopasnostižiznilûdej AT matorinata globalʹnoemodelirovanieprocessovustojčivogorazvitiâvkontekstekačestvaibezopasnostižiznilûdej AT prilutskyda globalʹnoemodelirovanieprocessovustojčivogorazvitiâvkontekstekačestvaibezopasnostižiznilûdej AT abroskinda globalʹnoemodelirovanieprocessovustojčivogorazvitiâvkontekstekačestvaibezopasnostižiznilûdej AT zgurovskymz globalʹnemodelûvannâprocesívstalogorozvitkuvkontekstíâkostítabezpekižittâlûdej AT matorinata globalʹnemodelûvannâprocesívstalogorozvitkuvkontekstíâkostítabezpekižittâlûdej AT prilutskyda globalʹnemodelûvannâprocesívstalogorozvitkuvkontekstíâkostítabezpekižittâlûdej AT abroskinda globalʹnemodelûvannâprocesívstalogorozvitkuvkontekstíâkostítabezpekižittâlûdej

Глобальне моделювання процесів сталого розвитку в контексті якості та безпеки життя людей

Репозитарії

Схожі ресурси