Адаптивна апроксимація сигналів з використанням методів псевдообернення

In order to solve the important applied problems it is necessary to approximate the experimental data. In this paper, we consider the problem of adaptive data approximation and propose the general iterative scheme. This procedure has two cycles: internal and external. The external cycle provides cha...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2017
Hauptverfasser: Garashchenko, Fedir G., Matvienko, Vladimir T.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" 2017
Schlagworte:
Online Zugang:https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/119459
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:System research and information technologies
Завантажити файл: Pdf

Institution

System research and information technologies
_version_ 1867334327183867904
author Garashchenko, Fedir G.
Matvienko, Vladimir T.
author_facet Garashchenko, Fedir G.
Matvienko, Vladimir T.
author_institution_txt_mv [ { "author": "Fedir G. Garashchenko", "institution": "Кафедра моделювання складних систем факультету комп’ютерних наук та кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ" }, { "author": "Vladimir T. Matvienko", "institution": "Факультет комп’ютерних наук та кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ" } ]
author_sort Garashchenko, Fedir G.
baseUrl_str http://journal.iasa.kpi.ua/oai
collection OJS
datestamp_date 2018-04-04T16:37:16Z
description In order to solve the important applied problems it is necessary to approximate the experimental data. In this paper, we consider the problem of adaptive data approximation and propose the general iterative scheme. This procedure has two cycles: internal and external. The external cycle provides changes to the basic functions structure, their extension if necessary. The internal cycle checks the approximation parameters during receiving the experimental data. The proposed scheme uses the representation of a pseudoinverse operator. Conditions for the convergence of the iterative scheme for approximating signals, which are based on Lyapunov stability theory are given.
doi_str_mv 10.20535/SRIT.2308-8893.2017.4.09
first_indexed 2025-07-17T10:23:22Z
format Article
fulltext  Ф.Г. Гаращенко, В.Т. Матвієнко, 2017 Системні дослідження та інформаційні технології, 2017, № 4 109 TIДC МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ, МОДЕЛІ, ПРОБЛЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДНИХ СИСТЕМ УДК 621.391: 519.24 DOI: 10.20535/SRIT.2308-8893.2017.4.09 АДАПТИВНА АПРОКСИМАЦІЯ СИГНАЛІВ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДІВ ПСЕВДООБЕРНЕННЯ Ф.Г. ГАРАЩЕНКО, В.Т. МАТВІЄНКО Анотація. Для розв’язання ряду важливих прикладних задач необхідно прово- дити апроксимацію експериментальних даних у реальному часі. Розглянуто задачу адаптивної апроксимації експериментальних даних. Запропоновано за- гальну ітераційну схему. Ця процедура має два цикли: зовнішній (передбачає зміну структури базисних функцій, їх нарощування у разі потреби) і внутрішній (уточнює параметри апроксимації у міру надходження експери- ментальних даних). Запропонована схема базується на формі подання псевдо- оберненого оператора. Наведено умови збіжності ітераційної схеми апрокси- мації сигналів, які ґрунтуються на теорії стійкості за Ляпуновим. Ключові слова: адаптивна апроксимація, динамічна система, оптимізація, псевдоінверсія, ітераційна схема, збіжність. ВСТУП Ефективним методом апроксимації вимірюваних сигналів є їх наближення лінійними комбінаціями систем базисних функцій [1–4]. Невідомі парамет- ри можна визначати на основі методів псевдообернення, склавши відповідну систему лінійних алгебричних рівнянь, урахувавши таке:  інформація про сигнал надходить у реальному часі;  самі базисні функції та їх кількість, необхідні для апроксимації, не- відомі. Задача полягає в розробленні алгоритмів апроксимації експеримен- тальних даних, за допомогою яких можна уточнювати параметри апроксимації, не переобчислюючи їх на кожному етапі в повному обсязі. Це дає змогу значно швидше розв’язувати складні задачі інформатики та прикладної математики. У роботі для апроксимації експериментальних даних запропоновано за- гальну ітераційну схему. Така процедура являє собою динамічну систему різницевих рівнянь, записану для шуканих параметрів. Вона має два цикли: зовнішній (передбачає зміну структури базисних функцій і в разі потреби їх нарощування) та внутрішній (уточнює параметри апроксимації у міру над- ходження експериментальних даних). Скільки необхідно брати вимірів для Ф.Г. Гаращенко, В.Т. Матвієнко ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 4 110 внутрішнього циклу і як довго нарощувати систему базисних функцій — це проблема, яку можна розв’язати під час розгляду конкретних задач, зокрема використовуючи підходи з теорії стійкості та чутливості. Наприклад, при розпізнаванні мовних сигналів наперед невідома структура базисних функ- цій та їх кількість, які оптимально апроксимують той чи інший звук. Варто звернути увагу на те, що для аналізу збіжності апроксимації можна викори- стовувати методи практичної стійкості динамічних систем. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ Припустімо, що вимірюється в деякі моменти Tttttttttttt NNnNNnn  ............ 213122221112110 21 скалярна величина )(tx , а отже, відомо ;)(...,),(),( 11 1112121111 nn txxtxxtxx  ;)(...,),(),( 22 2222222121 nn txxtxxtxx  )(),...,(),(...,),( 22113131 NN NnNnNNNN txxtxxtxxtxx  . (1) Задача полягає в апроксимації із заданою наперед точністю  в реаль- ному часі сигналу за допомогою системи базисних функцій )(),...,(),( 21 ttt N (2) у вигляді лінійної комбінації    n i ii ttx 1 )()( . (3) При цьому n може змінюватись від 1 до M . Важливим є асимптотич- не дослідження моделі ( M ). Параметри апроксимації n ...,,, 21 будемо визначати з умови (3), ураховуючи те, що кількість базисних функцій та величина вибірки невідомі для досягненої точності. Для обчислення коефіцієнтів i у виразі (3) роз- глянемо систему рівнянь kk n i kkkjkjii nmmjNkxt kk   ,,1,,1,)( 1 , (4) де km може набувати значень від 1 до kn з позначень (1) залежно від номера k . Тобто kn — наперед задані обмеження кількості вимірів на k -й ітерації. В описаній моделі, використовуючи базисні функції та виміри, отрима- ємо систему великої розмірності, що значно ускладнює обчислювальні про- цедури і є небажаним для розв’язання практичних задач, описаних вище. Тому для визначення параметрів моделі n ...,,, 21 запишемо різницеву систему. Адаптивна апроксимація сигналів з використанням методів псевдообернення Системні дослідження та інформаційні технології, 2017, № 4 111 Перепишемо систему (4) у векторно-матричній формі. Для цього вве- демо позначення:                   )(...)()( ............ )(...)()( )(...)()( 21 22221 11211 ),( kkk k kmnkmkm knkk knkk mn ttt ttt ttt A — відома матриця розмірності nmk  ; )...,,,( 21 T)( k k kmkk m xxxb  — km -вимірний вектор вимірюваних даних; )...,,,( 21 T)( nmmm n m kkkk  — вектор невідомих параметрів розмірності n ; тут і далі символом Т будемо позначати операцію транспонування. Тоді система (4) набуває вигляду )()(),( k k k mn m mn bA  . (5) Розв’язок системи (5) можна подати через псевдообернену матрицю ),( kmnA розмірності kmn : )(),()( kk k mmnn m bA  . Далі алгоритм адаптивної апроксимації передбачає розбиття на два етапи: зовнішній і внутрішній з відповідними індексами та змінними циклів k і kj . На відповідних етапах циклів до системи базисних функцій або ви- мірів додаються функції з метою уточнення параметрів апроксимації. Робо- та алгоритму припиняється з виконанням однієї з декількох умов: досягнуто задану точність  , неможливо додавати базисні функції або нарощувати експериментальні дані. Припустімо, що за умовами задачі потрібно додавати функції на зовні- шньому етапі циклу та виміри — на внутрішньому. Тоді, розширивши систему завдяки ще одній точці експериментальних даних 1, kmkx на внутрішньому циклі, в системі (4) зросте кількість невідо- мих параметрів і система набуде вигляду kk n i kkkjkjii nmmjNkxt kk   1,1,1,,1,)( 1 . (6) Переписавши систему (6) у векторно-матричній формі, отримаємо )1()( 1 )1,(     k k k mn m mn bA , (7) де                      )()()( 1,1,21,1 ),( )( 1 ),( )1,( kkk k k k k mknmkmk mn Tn m mn mn ttt A a A A — матриця розмірності )1(  kmn ;            1, )( )1( k k k mk m m x b b — 1km -вимірний вектор віль- Ф.Г. Гаращенко, В.Т. Матвієнко ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 4 112 них членів; )( 1 n mk   — вектор шуканих параметрів розмірності n на )1( km -й ітерації. Розв’язок системи (7) можна записати через псевдообернену матрицю  )1( kmA : )1()1,()( 1    kk k mmnn m bA . (8) Оскільки матрицю  )1(mA можна виразити через псевдообернені та проекційні матриці на km -й ітерації, то для пошуку вектора шуканих пара- метрів запишемо ітераційну схему. Справедлива така теорема. Теорема 1. Для коригування вектора невідомих параметрів послідов- ним нарощуванням вимірюваних даних виконується ітераційна схема ...,2,1,)()(),()( 1   k n m n m mnn m mL kk k k (9) з початковими умовами T)( 1 )( 1 T)( 1 )1( T)1,()1,( T)1,()1( )( 1 nn n nn n n aa ab AA Ab  . Таким чином, для коригування параметрів записано лінійну різницеву схему (9). Доведення теореми полягає в тому, щоб подати матрицю  )1,( kmnA через матрицю ),( kmnA , проекційні матриці )( ),( kmnAZ і )( ),( kmnAR на m -й ітерації і підставити в систему (8). У роботі наведемо формули лише для обчислення матриці ),( kmnL та вибору )(n mk  для двох випадків [5–6]. Випадок 1. Припустімо, що для матриці ),( kmnA виконується співвід- ношення 0)( )( 1 ),(T)( 1  n m mnn m k k k aAZa . Тоді матриця ),( kmnL і вектор )(n mk  розмірностей nn і n відповідно мають вигляд             T)( 1)( 1 ),(T)( 1 )( 1 ),( ),( )( )( n mn m mnn m n m mn n mn k k k k k k k a aAZa aAZ EL ; 1,)(),(T)( )(),( )( 11 1 )( )(    k k k k k k k mkn m mnn m n m mn n m x aAZa aAZ , де nE — одинична матриця розмірності n . Для цього випадку проекційні матриці )( )1,( kmnAZ і )( )1,( kmnAR об- числюються ітераційно за такими формулами: Адаптивна апроксимація сигналів з використанням методів псевдообернення Системні дослідження та інформаційні технології, 2017, № 4 113             T)( 1 ),( )1,( )( n m mn mn k k k a A ZAZ )( 1 ),(T)( 1 ),(T)( 1 )( 1 ),( ),( )( )()( )( n m mnn m mnn m n m mn mn k k k k kk k k aAZa AZaaAZ AZ   ; (10)               )( 1 ),(T)( 1 ),(T)( 1 )( 1 ),( ),( T)( 1 ),( )1,( )( )()( )()( n m mnn m mnn m n m mn mn n m mn mn k k k k kk k k k k k aAZa ARaaAZ AR a A RAR      2)( 1 ),(T)( 1 ),(T)( 1 )( 1 ),( )( 1 ),(T)( 1 ),(T,)( 1 )( 1 ),( ))(( )()( )( )()( n m mnn m mnn m n m mn n m mnn m mnn m n m mn k k k k kk k k k k k kk k aAZa AZaaAZ aAZa AZaaAR ).)(1( )( 1 ),(T)( 1 n m mnn m k k k aARa  (11) Випадок 2. Якщо для матриці ),( kmnA виконується рівність 0)( )( 1 ),(T)( 1  n m mnn m k k k aAZa , то матриця ),( kmnL і вектор )(n mk  обчислюються за формулами:             )( 1 ),()( 1 )( 1 )( 1 ),( ),( )(1 )( n m mnTn m Tn m n m mn n mn k k k kk k k aARa aaAR EL ; 1,)( 1 ),(T)( 1 )( 1 ),( )( )(1 )(      k k k k k k k mkn m mnn m n m mn n m x aARa aAR . Проекційні оператори в цьому випадку обчислюються таким чином: )()( ),( T)( 1 ),( )1,( k k k k mn n m mn mn AZ a A ZAZ             ; (12)             T)( 1 ),( )1,( )( n m mn mn k k k a A RAR )( 1 ),(T)( 1 ),(T)( 1 )( 1 ),( ),( )(1 )()( )( n m mnn m mnn m n m mn mn k k k k kk k k aARa ARaaAR AR     . (13) За означенням проекційні матриці )(AZ і )(AR для матриці A визна- чаються за формулами T)(,)(   AAARAAEAZ n . (14) Ф.Г. Гаращенко, В.Т. Матвієнко ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 4 114 Згідно з (14) для ітераційного обчислення матриць (10), (11) і (12), (13) необхідно спочатку визначити )( )1,(nAZ і )( )1,(nAR за формулами: 2)( 1 T)( 1 T)( 1 )( 1 2T)1,()1,( )1,(T)1,( T)( 1 )1,( )()( )()( nn nn nnn nn n nn aa aa E AA AA EaZAZ  ;   TT)( 1 T)( 1 T)1,()1,(T)( 1 )1,( )()()()()( nnnnnn aaAAaRAR . 2)( 1 T)( 1 T)( 1 )( 1 )( 1 T)( 1 )( 1 )( 1 T)( 1 )( 1 T)1,()1,( )1,( )1,()1,( )1,( )( nn nn nn Tn nn n nn n Еnn Еn aa aa aa a aa a AA A AA A  Ітераційну схему (9) можна досліджувати на збіжність за допомогою аналога другого методу Ляпунова для різницевих рівнянь. Вважатимемо, що  — розв’язок задачі, тобто  )(n mk , якщо km . Тоді заміною  )()( n m n m kk y систему (9) запишемо у нових змінних: ...,2,1),( )()()( 1  k n m n m n m myfy kkk (15) Задача аналізу збіжності ітераційної процедури (9) буде еквівалентною дослідженню стійкості різницевої схеми (15). При цьому ,0)( n mk y ...,2,1km називають незбуреним розв’язком. Означення 1. Незбурений розв’язок системи (15) називають стійким за Ляпуновим, якщо для будь-якого 0 можна вказати таке 0)(  , що на розв’язках системи (15) виконується нерівність ...,2,1,)(  k n m my k за умо- ви )( 1 ny (тут і далі під )(n mk y будемо розуміти евклідову норму вектора )(n mk y ). Якщо, крім означення 1, на розв’язках системи (15) виконується умова 0lim )(   n mm k k y при )( 1 ny , то незбурений рух системи (15) називають асимптотично стійким за Ляпуновим. Справедливі такі теореми. Теорема 2. Нехай в області      )()( : n m n m kk yyY для системи різницевих рівнянь (15) можна вказати додатно визначену по- слідовність функцій Ляпунова ,...2,1),( )( k n mm myV kk , а її перша різниця на розв’язках розглянутої системи буде недодатною, тобто 0)())(()()( )()()( 1 )()( 11   n mm n m n mm n mm n mmm kkkkkkkkkk yVyfVyVyVV , Адаптивна апроксимація сигналів з використанням методів псевдообернення Системні дослідження та інформаційні технології, 2017, № 4 115 то незбурений розв’язок є стійким за Ляпуновим. Теорема 3. Якщо за умов попередньої теореми щодо послідовності функцій Ляпунова ...,2,1),( )( k n mm myV kk перша різниця ...,2,1,  km mV k на розв’язках системи (15) є від’ємно визначеною, то незбурений розв’язок системи (15) є асимптотично стійким. Необхідно зазначити, що для випадку 2 послідовність функцій Ляпуно- ва можна вибирати у вигляді ...,2,1,)(),(T)()1(  k n m mnn mm myByV k k kk , де )(n mk B — деякі додатно визначені матриці. Теорема 4. Якщо  — розв’язок системи (4) для будь-якого km , то сис- тема різницевих рівнянь для збуреного руху, тобто відносно векторів )(n mk y , буде мати вигляд ...,2,1,)(),()( 1  k n m mnn m myLy k k k . (16) Таким чином, для цього випадку дослідження збіжності ітераційної процедури (9) за збурених початкових даних еквівалентне аналізу стійкості лінійної різницевої системи (16). Згідно з принципом стиснених відобра- жень Банаха різницева система (16) буде асимптотично стійкою, якщо ...,2,1,)()()(  myyL mmm Розглянемо процедуру зовнішнього циклу запропонованого алгоритму, коли до системи базисних функцій (2) додаємо ще одну функцію )(1 tn . Тоді в системі типу (4) змінюється кількість невідомих параметрів: kk n i kkkjkjii nmmjNkxt kk    ,,1,,1,)( 1 1 . (17) Запишемо систему (17) у векторно-матричній формі )()1(),1( k k k mn m mn bA   , (18) де ),( )1(),(),1(   n m mnmn k kk aAA — матриця розмірності )1(  nmk ;  Tn mk a )1( ))(...,),(),(( 12111 kkmnknkn ttt   — відомий вектор розмірності km ; ),( 1, T)(T)1(    nm n m n m kkk — )1( n -вимірний вектор шуканих змінних на )1( n -й ітерації. Розв’язок системи (18) можна записати через псевдообернену матрицю  ),1( kmnA )(),1()1( kk k mmnn m bA   . Оскільки в цьому випадку псевдообернена матриця  ),1( kmnA виража- ється через псевдообернену та проекційні матриці на n -й ітерації, для по- Ф.Г. Гаращенко, В.Т. Матвієнко ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 4 116 шуку вектора невідомих параметрів можна записати різницеву схему. Спра- ведлива така теорема. Теорема 5. Для коригування вектора невідомих параметрів за послідов- ного розширення системи базисних функцій і незмінних вимірів сигналу справедливою є ітераційна схема ...,2,1,)()(),()1(   nuQ n m n m mnn m kk k k з початковими умовами для скалярної величини )1( km : )( ),1(T),1( T),1( )1( k kk k k m mm m m b AA A  . У випадку коли 0)( )1(),(T)1(  n m mnn m k k k aAZa , матриця ),( kmnQ і вектор )(n mk u набувають вигляду       0 ),( nmn E Q k ; (19)                       )1(T),(T)1( )(T),(TT)1( )1(T),(T)1( )(T),(TT)1()1(),( )( )( )( )( )( n m mnn m mmnn m n m mnn m mmnn m n m mn n m k k k kk k k k k kk kk k k aAZa bAZa aAZa bAZaaA u . Для цього випадку проекційні матриці )( ),1( kmnAZ  і )( ),1( kmnAR  обчислюються ітераційно за такими формулами:   )()()( T),(T)1(),(),1( k k kk mnn m mnmn AZaAZAZ )1(T),(T)1( T),(T)1()1(T),( )( )()(    n m mnn m mnn m n m mn k k k k kk k aAZa AZaaAZ ;   )()( )1(),(T),( n m mnmn k kk aARAR    )1(T),(T)1( T),(T),1(),1(T),( T),( )( )()( )( n m mnn m mnmn m mn m mn mn k k k kk k k k k k aAZa ARaaAZ AR    )1(T),(T)1( T),(T)1()1(T),( )( )()( n m mnn m mnn m n m mn k k k k kk k aAZa AZaaAR .))(1( ))(( )()( )1(T),(T)1( 2)1(T),(T)1( T),(T)1()1(T),(     n m mnn mn m mnn m mnn m n m mn k k k k k k k kk k aARa aAZa AZaaAZ Адаптивна апроксимація сигналів з використанням методів псевдообернення Системні дослідження та інформаційні технології, 2017, № 4 117 У випадку, коли матриця ),( kmnA задовольняє умову 0)( )1(T),(T)1(  n m mnn m k k k aAZa , матриця ),( kmnQ має вигляд (19):                         )1(T),(T)1( )(T),(TT)1( )1(T),(T)1( )(T),(TT)1()1(),( )( )(1 )( )(1 )( n m mnn m mmnn m n m mnn m mmnn m n m mn n m k k k kk k k k k kk kk k k aAZa bARa aARa bAZaaA u , Проекційні матриці )( ),1( kmnAZ  і )( ),1( kmnAR  обчислюються таким чином: )()()( T),()1(),(),1( k k kk mnn m mnmn AZaAZAZ   ;   )()()( T),()1(),(),1( k k kk mnn m mnmn ARaARAR )1(T),(T)1( T),(T)1()1(T),( )(1 )()(     n m mnn m mnn m n m mn k k k k kk k aARa ARaaAR ; 2)1()1( T)1()1( 2),1(T),1( T),1(),1( T)1(T),1( )()( )()( kk kk kkk kk k k m T m mm mmm mm Nm m aa aa E AA AA EaZAZ  ;  ),1(T),1( T),1( ),1(T),1( ),1( T)1(T),1( )()( kk k kk k k k mm m mm m m m AA A AA A aRAR 2)1(T)1( T)1()1( 2),1(T),1( T),1(),1( )()( kk kk kk kk mm mm mm mm aa aa AA AA  . ВИСНОВОК Запропонований алгоритм адаптивної апроксимації даних ефективно засто- совується для розв’язання прикладних задач. Наведені умови збіжності ал- горитму апроксимації підтверджують ефективність процедури в реальному часі. Такий підхід до апроксимації даних дає змогу їх використовувати для розв’язання задач розпізнавання. ЛІТЕРАТУРА 1. Ахиезер Н.И. Лекции по теории аппроксимации / Н.И. Ахиезер. — М. Наука, 1965. — 407 с. 2. Евтушенко Ю.Г. Методы решения экстремальных задач и их применение в системах оптимизации / Ю.Г. Евтушенко. — М.: Наука, 1982. — 432 с. Ф.Г. Гаращенко, В.Т. Матвієнко ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2017, № 4 118 3. Бублик Б.Н. Структурно-параметрическая оптимизация и устойчивость дина- мики пучков / Б.Н. Бублик, Ф.Г. Гаращенко, Н.Ф. Кириченко. — К.: Наук. думка, 1985. — 304 с. 4. Мартынюк Д.И. Лекции по качественной теории разностных уравнений / Д.И. Мартынюк. — К.: Наук. думка, 1972. — 246 с. 5. Гаращенко О.Ф. Об одном методе последовательного построения матриц орто- гональных преобразований / О.Ф. Гаращенко , Н.Ф. Кириченко // Проблемы управления и информатики. — 2005. — № 1. — С. 75–87. 6. Гаращенко Ф.Г. Адаптивные модели аппроксимации сигналов в структурно- параметрических классах функций / Ф.Г. Гаращенко, О.С. Дегтяр, О.Ф. Швець // Проблемы управления и информатики. — 2011. — № 2. — С. 69–77. Надійшла 05.09.2017
id journaliasakpiua-article-119459
institution System research and information technologies
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2025-07-17T10:23:22Z
publishDate 2017
publisher The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"
record_format ojs
resource_txt_mv journaliasakpiua/25/faba06b7a989e363cb128b403a158525.pdf
spelling journaliasakpiua-article-1194592018-04-04T16:37:16Z Adaptive approximation of signals using pseudoinversion methods Адаптивная аппроксимация сигналов с использованием методов псевдообращения Адаптивна апроксимація сигналів з використанням методів псевдообернення Garashchenko, Fedir G. Matvienko, Vladimir T. adaptive approximation dynamical system optimization pseudoinversion iterative scheme convergence адаптивная аппроксимация динамическая система оптимизация псевдоинверсия итерационная схема сходимость адаптивна апроксимація динамічна система оптимізація псевдоінверсія ітераційна схема збіжність In order to solve the important applied problems it is necessary to approximate the experimental data. In this paper, we consider the problem of adaptive data approximation and propose the general iterative scheme. This procedure has two cycles: internal and external. The external cycle provides changes to the basic functions structure, their extension if necessary. The internal cycle checks the approximation parameters during receiving the experimental data. The proposed scheme uses the representation of a pseudoinverse operator. Conditions for the convergence of the iterative scheme for approximating signals, which are based on Lyapunov stability theory are given. При решении ряда важных прикладных задач необходимо проводить аппроксимацию экспериментальных данных в реальном времени. Рассмотрена задача адаптивной аппроксимации эксперементальных данных. Предложена общая итерационная схема. Эта процедура имеет два цикла: внешний (предусматривает изменение структуры базисных функций, их наращивание при необходимости) и внутренний (уточняет параметры аппроксимации по мере поступления экспериментальных данных). Предложенная схема базируется на форме представления псевдообратного оператора. Приводятся условия сходимости итерационной схемы аппроксимации сигналов, которые базируются на теории устойчивости по Ляпунову. Для розв’язання ряду важливих прикладних задач необхідно проводити апроксимацію експериментальних даних у реальному часі. Розглянуто задачу адаптивної апроксимації експериментальних даних. Запропоновано загальну ітераційну схему. Ця процедура має два цикли: зовнішній (передбачає зміну структури базисних функцій, їх нарощування у разі потреби) і внутрішній (уточнює параметри апроксимації у міру надходження експериментальних даних). Запропонована схема базується на формі подання псевдооберненого оператора. Наведено умови збіжності ітераційної схеми апроксимації сигналів, які ґрунтуються на теорії стійкості за Ляпуновим. The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" 2017-12-15 Article Article application/pdf https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/119459 10.20535/SRIT.2308-8893.2017.4.09 System research and information technologies; No. 4 (2017); 109-118 Системные исследования и информационные технологии; № 4 (2017); 109-118 Системні дослідження та інформаційні технології; № 4 (2017); 109-118 2308-8893 1681-6048 uk https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/119459/114244 Copyright (c) 2021 System research and information technologies
spellingShingle адаптивна апроксимація
динамічна система
оптимізація
псевдоінверсія
ітераційна схема
збіжність
Garashchenko, Fedir G.
Matvienko, Vladimir T.
Адаптивна апроксимація сигналів з використанням методів псевдообернення
title Адаптивна апроксимація сигналів з використанням методів псевдообернення
title_alt Adaptive approximation of signals using pseudoinversion methods
Адаптивная аппроксимация сигналов с использованием методов псевдообращения
title_full Адаптивна апроксимація сигналів з використанням методів псевдообернення
title_fullStr Адаптивна апроксимація сигналів з використанням методів псевдообернення
title_full_unstemmed Адаптивна апроксимація сигналів з використанням методів псевдообернення
title_short Адаптивна апроксимація сигналів з використанням методів псевдообернення
title_sort адаптивна апроксимація сигналів з використанням методів псевдообернення
topic адаптивна апроксимація
динамічна система
оптимізація
псевдоінверсія
ітераційна схема
збіжність
topic_facet adaptive approximation
dynamical system
optimization
pseudoinversion
iterative scheme
convergence
адаптивная аппроксимация
динамическая система
оптимизация
псевдоинверсия
итерационная схема
сходимость
адаптивна апроксимація
динамічна система
оптимізація
псевдоінверсія
ітераційна схема
збіжність
url https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/119459
work_keys_str_mv AT garashchenkofedirg adaptiveapproximationofsignalsusingpseudoinversionmethods
AT matvienkovladimirt adaptiveapproximationofsignalsusingpseudoinversionmethods
AT garashchenkofedirg adaptivnaâapproksimaciâsignalovsispolʹzovaniemmetodovpsevdoobraŝeniâ
AT matvienkovladimirt adaptivnaâapproksimaciâsignalovsispolʹzovaniemmetodovpsevdoobraŝeniâ
AT garashchenkofedirg adaptivnaaproksimacíâsignalívzvikoristannâmmetodívpsevdoobernennâ
AT matvienkovladimirt adaptivnaaproksimacíâsignalívzvikoristannâmmetodívpsevdoobernennâ