Моделювання ліній розлому цивілізацій на початку XXI століття в контексті їх фундаментальних відмінностей
The cycle of modeling of the lines of the civilization breakdown by S. Huntington, begun in 2008, continues in the context of the fundamental cultural differences of these civilizations with a time interval of 10 years. The simulation is based on the application of the quantitative and qualitative a...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/167966 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | System research and information technologies |
| Завантажити файл: |  |
Institution
System research and information technologies| _version_ | 1867334361246859264 |
|---|---|
| author | Zgurovsky, Michael Z. Perestyuk, M. M. |
| author_facet | Zgurovsky, Michael Z. Perestyuk, M. M. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Michael Z. Zgurovsky",
"institution": "Національний технічний університет України \"Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського\", Київ"
},
{
"author": "M. M. Perestyuk",
"institution": "Інститут моніторингу якості освіти Національного технічного університету України \"Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського\", Київ"
}
] |
| author_sort | Zgurovsky, Michael Z. |
| baseUrl_str | http://journal.iasa.kpi.ua/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-08-07T15:26:27Z |
| description | The cycle of modeling of the lines of the civilization breakdown by S. Huntington, begun in 2008, continues in the context of the fundamental cultural differences of these civilizations with a time interval of 10 years. The simulation is based on the application of the quantitative and qualitative analysis of the differences between world cultures based on the modification of S. Huntington’s approach. Using the data of distances clustering, quantitative figures of the existing break lines between the civilizations as well as their cumulative differences, we obtain the possibility to forecast the potential mergers and conflicts between the world cultures. The obtained data of the comparative analysis of the present study with the research results of the year 2008 can serve as a scientifically grounded basis for further studying the issues of predicting the creation of unions and alliances in the world, as well as while modeling the behavior and development of individual countries in the world. |
| doi_str_mv | 10.20535/SRIT.2308-8893.2019.1.01 |
| first_indexed | 2025-07-17T10:25:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
М.З. Згуровський, М.М. Перестюк, 2019
Системні дослідження та інформаційні технології, 2019, № 1 7
TIДC
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПРОБЛЕМИ
І МЕТОДИ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ
УДК 51-7(08)
DOI: 10.20535/SRIT.2308-8893.2019.1.01
МОДЕЛЮВАННЯ ЛІНІЙ РОЗЛОМУ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ В КОНТЕКСТІ
ЇХ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ВІДМІННОСТЕЙ
М.З. ЗГУРОВСЬКИЙ, М.М. ПЕРЕСТЮК
Анотація. Продовжено цикл моделювання ліній розлому цивілізацій за Саму-
елем Хантігтоном, розпочатий у 2008 р., у контексті фундаментальних культур-
них відмінностей цих цивілізацій з часовим інтервалом 10 років. Моделювання
ґрунтується на застосуванні кількісного і якісного аналізу відмінностей між
світовими культурами на основі модифікації підходу Самуеля Хантінгтона. На
підставі результатів кластеризації відстаней, числових значень загальних роз-
ломів між цивілізаціями і сукупних відмінностей цивілізацій сформовано ба-
чення на ближче і віддалене майбутнє щодо можливих об’єднань і конфліктів
між світовими культурами. Порівняльний аналіз за результатами досліджень,
проведених у 2008 р., дозволив отримати дані, які можуть стати науково-
обґрунтованою базою для передбачення створення ряду об’єднань та альянсів
країн світу, а також для моделювання поведінки та розвитку окремих країн
світу.
Ключові слова: зіткнення цивілізацій, цивілізаційна модель світу, лінії роз-
ломів цивілізацій, етнокультурний цивілізаційний розподіл, світові конфлікти,
перевірка гіпотез, експертне опитування.
ВСТУП
Прагнення людини припідняти завісу пройдешнього та передбачити хід по-
дій має таку саму довгу історію, як і її спроби зрозуміти навколишній світ.
Проте не зважаючи на численні різноманітні прогнози та передбачення,
зроблені в різні роки, не може не вражати ідентичність їх висновків щодо
можливих перспектив розвитку людства у ХХІ столітті. Причому ці прогно-
зи часто торкаються принципово різних аспектів глобального процесу роз-
витку; вони ґрунтуються на різних методологіях, ідеологіях, парадигмах і
переважна більшість з них одноголосно стверджують — ХХІ століття пере-
ломне в планетарній історії людства [1].
У своїй праці «Зіткнення цивілізацій?» Самуель Хантінгтон прогнозує,
що ідеологічне протистояння між двома протиборчими таборами, яке відбу-
валося під час «холодної війни» у ХХІ столітті переросте в протистояння
цивілізаційне між різними великими угрупованнями людей: «У класових і
ідеологічних конфліктах ключовим було питання: «За кого ти? На чиєму
М.З. Згуровський, М.М. Перестюк
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2019, № 1 8
ти боці?». У конфлікті ж цивілізацій питання ставиться інакше: «Хто
ти?». Ідеться про те, що дано і не підлягає змінам» [1]. Автор передбачав,
що домінуючим фактором світової політики стануть саме цивілізації, а зов-
нішність світу визначатиметься їх взаємодією і зіткненнями.
Це створить принципово інший, порівняно із сьогоденням, світовий по-
рядок, у якому конфлікти між різними цивілізаціями переважатимуть над
конфліктами всередині окремо взятих цивілізацій. Причому наймасштабні-
ші конфлікти майбутнього розгорнуться вздовж ліній розлому між цивіліза-
ціями: «…найважливіші кордони, що розділяють людство, і переважні
джерела конфліктів будуть визначатися культурою: Нація-держава зали-
шиться головною дійовою особою в міжнародних справах, але найбільш
значущі конфлікти глобальної політики будуть розгортатися між націями
і групами, що належать до різних цивілізацій. Зіткнення цивілізацій стане
домінуючим фактором світової політики. Лінії розлому між цивілізація-
ми — це і є лінії майбутніх фронтів» [1]. У своїх дослідженнях Самуель Хан-
тінгтон визначив вісім базових цивілізацій: Китайська, Японська, Індуїст-
ська, Ісламська, Західна, Православна, Латиноамериканська, Африканська.
Метою наведених досліджень є продовження циклу моделювання ліній
розлому цивілізацій за Самуеля Хантінгтона [1], розпочатого в 2008 р. [2, 3],
у контексті фундаментальних культурних відмінностей цих цивілізацій
з часовим інтервалом 10 років. Моделювання ґрунтується на застосуванні
кількісного і якісного аналізу відмінностей між світовими культурами на
основі модифікації підходу С. Хантінгтона.
У наведеному дослідженні, спираючись на теорію етнокультурного
розподілу цивілізацій Самуеля Хантінгтона та застосовуючи математичний
апарат системного і багатофакторного регресійного аналізу, робимо спробу
кількісно оцінити та проаналізувати фази еволюційного розвитку, процеси
змішування часткового або повного поглинання одними цивілізаціями ін-
ших. Досліджуються також кількісні характеристики розломів між існую-
чими цивілізаціями, їх зміни з часовим інтервалом 10 років та закономірнос-
ті впливу наростання глобальних світових загроз на світовий цивілізаційний
порядок.
У процесі проведення моделювання виконано такі етапи [4, 5]:
1) розроблення системи критеріїв для оцінювання культурних відмін-
ностей між цивілізаціями;
2) уточнення цивілізаційного розподілу, запропонованого С. Хантінг-
тоном;
3) розроблення і проведення експертного оцінювання цивілізаційних
відмінностей;
4) оброблення даних оцінювання і розрахунок значень ліній «розломів»
між цивілізаціями.
Розглянемо кожен з цих етапів дослідження.
РОЗРОБЛЕННЯ СИСТЕМИ КРИТЕРІЇВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ
КУЛЬТУРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ МІЖ ЦИВІЛІЗАЦІЯМИ
З метою чіткої диференціації було сформовано набір інформативних та уні-
версальних критеріїв для оцінювання культурних відмінностей між цивілі-
Моделювання ліній розлому цивілізацій на початку XXI століття в контексті їх …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2019, № 1 9
заціями. За підсумками роботи групи експертів та на основі застосування
методу Дельфі (експертного оцінювання) [6] розроблено систему з восьми
базових критеріїв, які найповніше характеризують культурні відмінності
між цивілізаціями:
1. Цінність життя людини (VHL)
діапазон: «Життя людини нічого не варте» – «Життя людини – най-
вища цінність».
2. Свобода особистості в суспільстві (PFS)
ступінь свободи пересування, свободи висловлювання поглядів, свободи
в особистому житті…
3. Статус жінки в суспільстві (SWS)
діапазон: «Повне домінування чоловічої статі» – «Гендерний паритет»
– «Повне домінування жінки».
4. Ступінь проникнення релігії в життя (DRL)
діапазон: «Релігійні та церковні інститути взагалі не впливають на
життя людей» — «Релігійні та церковні інститути визначальним чином
впливають на життя людей».
5. Етнічна однорідність (EU)
ступінь толерантності міжетнічних відносин всередині цивілізації.
6. Відкритість або закритість щодо інших культур (OCC)
ступінь відкритості або закритості цивілізації.
7. Традиціоналізм в культурі і мисленні (TCT)
схильність до змін у традиціях і світогляді.
8. Ступінь радикалізму в політичному житті (RPL)
стабільність політичного життя та швидкість змін політичних курсів.
На цьому ж етапі дослідження групою експертів-міжнародників
з питань соціології та геополітики було розроблено перелік з 10 базових ха-
рактеристик, за допомогою яких максимально ідентифіковано культурні
відмінності між цивілізаціями [2, 3]. Ці характеристики такі:
1. Віра: вірування, переконання, освіченість.
2. Зміни: розвиток, удосконалення, модернізація, прогрес.
3. Конфлікти: війни, тероризм, геноцид, цивільні протистояння.
4. Свободи: незалежність, демократичність, права і обов’язки, грома-
дянство.
5. Ідентифікація: нація, національність, етнос, клан, група, релігія,
асиміляція, адаптація.
6. Судження: добро і зло, моральність, відповідальність, традицій-
ність, ввічливість, інтелігентність.
7. Знання: науковість, мудрість.
8. Природа: екологія, біосфера, сталий розвиток.
9. Політика: ідеологія і ліберальність, консерватизм і неоконсерва-
тизм, фундаменталізм, помірність та радикалізм, «ліві» та «праві».
10. Складові соціуму: гендер, сім’я, касти та клани.
М.З. Згуровський, М.М. Перестюк
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2019, № 1 10
УТОЧНЕННЯ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО РОЗПОДІЛУ, ЗАПРОПОНОВАНОГО
С. ХАНТІНГТОНОМ
На другому етапі дослідження було уточнено цивілізаційний розподіл Са-
муеля Хантінгтона і виконано кластеризацію країн за критеріями належ-
ності до цивілізацій. На основі методу Дельфі з використанням нечітких
кластерів проведено науково-обґрунтовану кластеризацію країн за критері-
ями та ознаками, притаманними культурам відповідних цивілізацій та їх
субцивілізацій (відмінності між якими рідко бувають чітко вираженими, хо-
ча цивілізаційні розбіжності є цілком реальними).
Для проведення експертного оцінювання культурних відмінностей між
цивілізаціями на основі використання наведених вище восьми критеріїв
було створено групу експертів, які мали багаторічний досвід міжнародної
діяльності в групах відповідних країн та розроблено форму експертного
опитувальника (рис. 1). Експерти оцінили культурні відмінності між цивілі-
заціями для кожного з восьми критеріїв, привласнюючи цим відміннос-
тям кількісні значення, з використанням системи оцінок за шкалою Міл-
лера (7 +/– 1) [6].
Перелік цивілізацій (кластерів) формувався шляхом досягнення комп-
ромісу між історичними та ментальними ознаками їх культур і спробою іден-
тифікувати найбільш вагомі культурні особливості кожної з цивілізацій. На
етапі доуточнення цивілізаційного розподілу країн визначено тринадцять
цивілізацій (рис. 2):
1 2 3 4 5 6 7
Майже
ідентичні
дуже малі
відмінності
малі
відмінності
середні
відмінності
великі
відмінності
дуже великі
відмінності
Повна про-
тилежність
Рис. 1. Експертний опитувальник оцінювання культурних відмінностей між
цивілізаціями
Моделювання ліній розлому цивілізацій на початку XXI століття в контексті їх …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2019, № 1 11
РОЗРОБЛЕННЯ І ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТНОГО ОЦІНЮВАННЯ
ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ВІДМІННОСТЕЙ
На основі інтелектуального оброблення даних з експертних опитувальників
було розглянуто задачу формалізації групового експертного оцінювання
альтернатив. Нехай 18m експертів провели оцінку 13n об’єктів за 8l
показниками. Результати оцінювання подані у вигляді величини h
ijx , де j —
номер експерта; i — номер об’єкта; h — номер показника порівняння.
Оскільки в дослідженні оцінка об’єктів виконується методом послідовного
порівняння, то величини lhmjnixh
ij ,1;,1;,1 являють собою бали (чис-
ла). Для отримання групової оцінки скористаємось середніми значеннями
оцінок за відповідними критеріями, привласненими експертами кожній парі
цивілізацій:
l
h
m
j
j
h
ijhi nikxqx
1 1
),1( ,
де hq — коефіцієнти ваги показників, за якими виконується порівняння;
jk — коефіцієнти компетентності експертів. Коефіцієнти ваги показників
та компетентності експертів є нормованими величинами:
m
j
j
l
h
h kq
11
.1;1
Групова експертна оцінка, отримана підсумовуванням індивідуальних
оцінок з коефіцієнтами компетентностей експертів та ваги показників зі змі-
ною властивостей об’єктів у кардинальних шкалах, ґрунтується на припу-
щенні про виконання аксіом фон Неймана–Моргенштерна. Це припущення
застосовується як для індивідуальних, так і для групових оцінок та умов не-
розрізненості об’єктів у груповому співвідношенні, якщо вони нерозрізнені
у всіх індивідуальних оцінках [7].
1. Західна – Північноамериканська
2. Західна – Європейська
3. Конфуціанська
4. Японська
5. Ісламська – Арабська
6. Ісламська – Тюрська
7. Ісламська – Малайська
8. Індуїська
9. Слов’янська – Східно- Православна
10. Слов’янська – Центрально-Східна – Європейська – Православна
11. Слов’янська – Західна – Католицька
12. Латиноамериканська
13. Африканська
Рис. 2. Уточнений (відносно теорії С. Хантінгтона [1]) перелік цивілізацій
М.З. Згуровський, М.М. Перестюк
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2019, № 1 12
Оскільки компетентність експертів оцінюється за ступенем узгоджува-
ності їх оцінок з груповою оцінкою об’єктів, то процедуру обчислення від-
повідних коефіцієнтів проведено у рекурентній формі:
m
j
t
jij
t
i nikxx
1
1 ;),1(
n
i
m
j
t
iij
t txx
1 1
;...)2,1(
n
i
t
iijt
t
j xxk
1
1
,
m
j
jk
1
.1
Кількісні значення коефіцієнтів компетентності експертів наведено
в табл. 1.
Т а б л и ц я 1 . Коефіцієнти компетентності експертів
Коефіцієнти компетентності експертів
за критеріями порівняння цивілізацій Номер
експерта
1 2 3 4 5 6 7 8
Середньозважена
оцінка
компетентності
експерта
1 0,080 0,077 0,079 0,067 0,074 0,071 0,081 0,066 0,074
2 0,051 0,046 0,042 0,052 0,061 0,050 0,059 0,049 0,051
3 0,043 0,052 0,061 0,037 0,061 0,048 0,062 0,042 0,051
4 0,046 0,057 0,060 0,059 0,050 0,043 0,049 0,040 0,051
5 0,054 0,049 0,045 0,044 0,044 0,042 0,046 0,050 0,047
6 0,052 0,048 0,050 0,053 0,078 0,068 0,052 0,057 0,057
7 0,066 0,055 0,062 0,065 0,057 0,056 0,058 0,058 0,060
8 0,064 0,054 0,060 0,057 0,054 0,049 0,053 0,055 0,056
9 0,073 0,059 0,062 0,054 0,043 0,057 0,064 0,057 0,059
10 0,062 0,065 0,059 0,053 0,057 0,062 0,052 0,065 0,060
11 0,055 0,056 0,058 0,051 0,047 0,057 0,052 0,053 0,054
12 0,056 0,063 0,053 0,068 0,060 0,052 0,066 0,058 0,060
13 0,055 0,066 0,074 0,089 0,063 0,074 0,078 0,070 0,071
14 0,047 0,038 0,049 0,044 0,051 0,051 0,035 0,067 0,048
15 0,048 0,043 0,045 0,040 0,038 0,045 0,036 0,047 0,043
16 0,051 0,046 0,045 0,051 0,046 0,052 0,045 0,051 0,048
17 0,049 0,060 0,049 0,058 0,059 0,062 0,055 0,059 0,056
18 0,049 0,064 0,048 0,059 0,056 0,061 0,056 0,055 0,056
ОБРОБЛЕННЯ ДАНИХ ОЦІНЮВАННЯ І РОЗРАХУНОК ЗНАЧЕНЬ ЛІНІЙ
РОЗЛОМІВ МІЖ ЦИВІЛІЗАЦІЯМИ
З використанням отриманих значень коефіцієнтів компетентності (табл. 1)
за відповідними критеріями порівняння всіх експертів та середньозваженої
оцінки компетентності кожного експерта шляхом нормування максималь-
ним значенням коефіцієнтів компетентності експертів за кожним критерієм
були обчислені групові оцінки попарного порівняння тринадцяти цивіліза-
цій за вісьмома критеріями.
Узагальнену міру потужності напруженості (ступінь розлому) між усі-
ма парами цивілізацій за вісьмома відповідними критеріями подано у вигля-
ді суперпозиції (рис. 3).
Моделювання ліній розлому цивілізацій на початку XXI століття в контексті їх …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2019, № 1 13
.,,,,,,,
ji,
RPL
ji,
TCT
ji,
OCC
ji,
EU
ji,
DRL
ji,
SWS
ji,
PFS
ji,
VHL
j)civ(i,
conf IIIIIIIII
Для кожної пари цивілізацій евклідову норму радіуса-вектора напру-
женості подано у вигляді
.
22222222
ji,
RPL
ji,
TCT
ji,
OCC
ji,
EU
ji,
DRL
ji,
SWS
ji,
PFS
ji,
VHL
j)civ(i,
conf IIIIIIII I
Кількісну міру напруженості визначено як проекцію норми цього ве-
ктора на ідеальний вектор з координатами 1;1;1;1;1;1;1;1 :
.
cos
22222222
ji,
RPL
ji,
TCT
ji,
OCC
ji,
EU
ji,
DRL
ji,
SWS
ji,
PFS
ji,
VHL
j)civ(i,
conf IIIIIIIII
Кут відхилення радіуса-вектора j)civ(i,
confI від ідеального вектора
1;1;1;1;1;1;1;1 знайдено через значення вимірів:
ji,
RPL
ji,
TCT
ji,
OCC
ji,
EU
ji,
DRL
ji,
SWS
ji,
PFS
ji,
VHL IIIIIIII ,,,,,,, :
,
22222222
22
arccos
ji,
RPL
ji,
TCT
ji,
OCC
ji,
EU
ji,
DRL
ji,
SWS
ji,
PFS
ji,
VHL
ji,
RPL
ji,
TCT
ji,
OCC
ji,
EU
ji,
DRL
ji,
SWS
ji,
PFS
ji,
VHL
IIIIIIII
IIIIIIII
.
22
1
arccos0
Отже, проекція норми відповідного радіуса-вектора на ідеальний век-
тор характеризує потужність напруженості (ступінь розлому) між парами
Рис. 3. Узагальнена міра потужності напруженості (ступінь розлому) між усіма
парами цивілізацій
М.З. Згуровський, М.М. Перестюк
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2019, № 1 14
цивілізацій, а просторове положення вектора j)civ(i,
confI в системі координат
ji,
RPL
ji,
TCT
ji,
OCC
ji,
EU
ji,
DRL
ji,
SWS
ji,
PFS
ji,
VHL IIIIIIII ,,,,,,,
характеризує міру гармонізації.
Згідно з методикою приведення у відповідність набору групових оцінок
усіх пар цивілізацій за вісьмома критеріями до інтегрованих загальних кіль-
кісних значень отримано загальну матрицю коефіцієнтів потужності напру-
женості (розломів) між цивілізаціями (табл. 2). Графічну інтерпретацію зна-
чень потужності напруженості (розломів) між цивілізаціями показано на рис. 4.
Т а б л и ц я 2 . Матриця коефіцієнтів потужності напруженості між
цивілізаціями
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
0,00 0,19 0,59 0,66 0,66 0,67 0,68 0,72 0,51 0,33 0,36 0,54 0,50 1
0,00 0,44 0,44 0,55 0,52 0,42 0,47 0,35 0,27 0,16 0,39 0,42 2
0,00 0,35 0,40 0,37 0,29 0,26 0,53 0,45 0,39 0,44 0,33 3
0,00 0,42 0,41 0,38 0,50 0,60 0,40 0,43 0,52 0,36 4
0,00 0,29 0,36 0,45 0,63 0,50 0,54 0,47 0,27 5
0,00 0,31 0,37 0,63 0,51 0,51 0,50 0,31 6
0,00 0,26 0,58 0,47 0,42 0,42 0,24 7
0,00 0,61 0,48 0,48 0,49 0,38 8
0,00 0,49 0,36 0,53 0,52 9
0,00 0,22 0,43 0,48 10
0,00 0,43 0,43 11
0,00 0,31 12
00 13
1
2
3
5
6
11
8
9
4
10
7
12
13
Рис. 4. Графічна інтерпретація значень потужності напруженості (розломів) між
цивілізаціями
Моделювання ліній розлому цивілізацій на початку XXI століття в контексті їх …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2019, № 1 15
Використання згаданої методики дозволило з урахуванням взаємо-
зв’язку сукупності відмінностей кожної цивілізації від решти цивілізацій
світу розрахувати коефіцієнти конфліктності для кожної з тринадцяти циві-
лізацій (табл. 3).
Т а б л и ц я 3 . Коефіцієнти конфліктності цивілізацій
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
0,555 0,401 0,413 0,460 0,475 0,462 0,419 0,472 0,533 0,424 0,402 0,457 0,386
Порівнявши відповідні значення конфліктності цивілізацій, отримані в
2008 р. і у 2018 р., визначаємо оцінки зростання інтегральної конфліктності
світу з часовим інтервалом 10 років (2008–2018 рр.) (рис. 5).
Слід відзначити деякі тенденції зростання конфліктності цивілізацій.
1. Глобальні конфлікти у світі на національному і міжнародному рів-
нях на часовому відрізку 2017–2045 рр. монотонно зростають (рис. 6) [8].
Темпи цього зростання значно збільшились за останнє десятиріччя, почи-
наючи з 2008 р. (рис. 7).
2. Найпотужніше зростання інтегрального показника напруженості
спостерігається у Західно-Північноамериканській та Слов’янсько-Східно-
Православній цивілізаціях, зокрема між ними та в середньому їх з рештою
світу близько 15%. Особливо слід відзначити зростання напруженості між
ними та Японською, Індуїстською цивілізаціями та країнами Ісламського
блоку, що становить близько 21%. Наразі спостерігається також загострення
всередині Ісламського блоку та між Конфуціанською і Японською цивілі-
заціями; показник зростання напруженості в середньому становить по-
над 21%.
1
2
4
3
6
5
9
10
7
Рис. 2.
Рис. 2.
8
11
12
13
Рис. 5. Візуалізація зростання інтегральної конфліктності світу з часовим ін-
тервалом 10 років (2008–2018 рр.)
М.З. Згуровський, М.М. Перестюк
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2019, № 1 16
На наступному кроці дослідження розраховано схильність цивілізацій
до об’єднання (табл. 4) та протистояння (табл. 5), поклавши відповідні зна-
К
іл
ьк
іс
ть
к
он
ф
лі
кт
ів
Початок
досліджень
Роки
Рис. 6. Глобальні конфлікти у світі на національному і міжнародному рівнях
(Джерело: Conflict Barometer, HIIK — 2014–2017)
–
)24(
SAW
Фаза «зародження»
Рис. 7. Цюріхівський сонячний цикл 24
SAW , що відповідає еволюційній фазі
«зародження» останньої сьомої хвилі глобальних системних світових конфліктів
Моделювання ліній розлому цивілізацій на початку XXI століття в контексті їх …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2019, № 1 17
чення інверсними до максимальних рівнів напруженості (розломів) між ци-
вілізаціями, що входять у відповідний блок:
)],([max1union ba civcivdP , )],([minconflict ba civcivdP .
Т а б л и ц я 4 . Рівень схильності цивілізацій до об’єднання, %
№ з/п Цивілізаційні блоки 2018 р. 2008 р.
1
Західна – Європейська
Слов’янська – Західно-Католицька
84 82
2 Західна – Північноамериканська, Західна – Європейська 81 97
3
Ісламська – Малайська
Індуїстська
75 76
4
Конфуціанська
Індуїстська
74 73
5
Ісламська – Малайська
Конфуціанська
71 66
6
Африканська
Ісламська – Арабська, Ісламська – Тюркська, Ісламська –
Малайська
70 61
7
Конфуціанська
Японська
65 86
8
Ісламська – Арабська, Ісламська – Тюркська, Ісламська –
Малайська
65 88
Т а б л и ц я 5 . Рівень схильності цивілізацій до протистояння, %
№з/п Цивілізаційні блоки 2018 р. 2008 р.
1
Західна – Північноамериканська
Індуїстська
72 51
2
Західна – Північноамериканська
Ісламська – Арабська, Ісламська – Тюркська, Ісламська–Малайська
66 58
3
Слов’янська – Східно-Православна
Індуїстська
61 47
4
Західна – Північноамериканська
Конфуціанська, Японська
59 46
5
Слов’янська – Східно-Православна
Ісламська–Арабська, Ісламська – Тюркська, Ісламська – Малайська
58 48
Потенційні конфлікти можуть відбуватися між цивілізаціями передусім
по лініях розломів, числові значення яких найбільші. І навпаки: потенційні
об’єднання цивілізацій можуть відбуватися по лініях розломів, числові зна-
чення яких найменші. На підставі результатів кластеризації відстаней чис-
лові значення загальних розломів між цивілізаціями і сукупні відмінності
цивілізацій сформовано бачення на ближче і віддалене майбутнє щодо мож-
ливих об’єднань і конфліктів між світовими культурами.
М.З. Згуровський, М.М. Перестюк
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2019, № 1 18
За порівняльним аналізом та результатами досліджень, проведених
у 2008 р. [2, 3], отримано дані, які можуть стати науково-обґрунтованою ос-
новою для передбачення створення ряду об’єднань та альянсів країн світу, а
також для моделювання поведінки та розвитку окремих країн світу.
ВИСНОВКИ
1. З отриманих результатів моделювання бачимо, що зростання інтег-
ральної конфліктності світу за період 10 років становить близько 11%, а мак-
симальний розлом між цивілізаціями збільшився на 14 % (до 72%) на проти-
вагу 58% у 2008 р. Найпотужніше зростання інтегрального показника
напруженості спостерігається на рівні близько 21% і ілюструє ступінь погір-
шення взаємовідносин між Західно-Північноамериканською та Японською,
Індуїстською цивілізаціями, країнами Ісламського блоку; Конфуціанською і
Японською цивілізаціями; між країнами всередині Ісламського блоку.
Спостерігається також загострення між Західно-Північноамериканською і
Слов’янською – Східно-Православною цивілізаціями та їх взаємовідноси-
нами з рештою світу, зростання напруженості в середньому близько 15%.
2. Зростання інтегральної конфліктності світу підтверджує той факт,
що наразі людство поступово входить у другу еволюційну фазу останньої
сьомої хвилі глобальних системних світових конфліктів (рис. 7) [9]. Аналі-
зуючи тенденції зміни інтегральної напруженості світу за період 2008–2018 рр.,
можна зробити висновок, що найвищий рівень загострення у світі військо-
вих та напіввійськових конфліктів припадає саме на період 2012–2015 рр. [8].
Цей факт може розглядатись як ще одне підтвердження історичної теорії
циклів сонячної активності видатного біофізика минулого століття А.Л. Чи-
жевського, у якій він обґрунтовує залежність життя біосфери та соціальних
ритмів від ритмів Сонця. Згідно з його дослідженнями сонячна активність
сприяє нагромадженню на планеті колосальної «колективної», «психічної»
та «соціальної» енергії, а в подальшому призводить до її вивільнення. Саме
з 2008 р. розпочався 11-річний 24-й цюріхірський цикл сонячної активності
(рис. 7), а його пік припадає саме на період 2012–2015 рр. Сьогодні світ сто-
їть на порозі системної кризи. Однак це завжди відбувається на зламі істо-
ричних тенденцій, де визначальними є не матеріальні, а ідеологічні фактори.
3. Незалежно один від одного два видатні вчені минулого століття
В.І. Вернадський і М.М. Мойсеєв висловили дуже близьку думку: «Якщо
людство не змінить кардинальним чином свою поведінку в планетарному
масштабі, то вже в середині XXI століття можуть виникнути такі умови, за
яких існування людства стане неможливим». Згідно з працями [10, 11] за
продовження людством парадигми «задоволення власних інтересів» уже
в середині XXI століття люди існувати не зможуть. Одним з підтвердження
цих прогнозів стало виявлення закономірності перебігу системних світових
конфліктів, послідовність життєвих циклів яких підлягає закону елементів
ряду Фібоначчі [9]. Із 2008 р. розпочалось зародження останньої хвилі сис-
темних світових конфліктів, по закінченні якої, у 2097 р., послідовність Фі-
боначчі вироджується. Постає питання: яка доля очікує людство після
2097 р. і чи можливе існування ХХІІ століття? Можливо настає заключний
цикл еволюційного ланцюжка глобальних системних світових конфліктів?
Моделювання ліній розлому цивілізацій на початку XXI століття в контексті їх …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2019, № 1 19
Якщо людство зможе змінити парадигму свого існування в планетарному
масштабі на іншу, наприклад на парадигму «гармонійне співіснування на
Землі», то воно продовжить свою місію на планеті Земля. При цьому вияв-
лена для попередньої парадигми закономірність плину системних світових
конфліктів, що відповідає послідовності Фібоначчі, утратить свою силу для
нової парадигми [9].
ЛІТЕРАТУРА
1. Samuel P. Huntington The Clash of Civilizations? / Samuel P. Huntington // Foreign
Affairs. — 1993. — Vol. 72, N 3. — P. 22–49.
2. Alexis Pasichny. Two Methods of Analysis for Huntington’s “Clash of Civilizations”
/ Pasichny Alexis // Social Sciences in Technologies. — 2009. — P. 23–25.
3. Michael Zgurovsky. Modelling of the civilizations’ break lines in context of their
fundamental cultural differences / Zgurovsky Michael, Pasichny Alexis // System
Research and Information Technologies. — 2009. — N 1. — 18 p.
4. Згуровський М.З. Моделювання ліній розлому цивілізацій в контексті їх фун-
даментальних культурних відмінностей / М.З. Згуровський, М.М. Перестюк
// Системний аналіз та інформаційні технології: матеріали 20-ї Міжнар. на-
ук.-техн. конф. SAIT 2018. — К.: ННК «ІПСА» КПІ ім. Ігоря Сікорського,
2018. — С. 10.
5. Згуровський М.З. Системне дослідження цивілізаційних розривів на початку
21-го століття / М.З. Згуровський, М.М. Перестюк // Сучасні проблеми ма-
тематики та її застосування в природничих науках і інформаційних техно-
логіях: матеріали міжнар. наук. конф., присвяченої 50-річчю фак-ту мате-
матики та інформатики Чернів. нац. ун-ту імені Юрія Федьковича, 17–19
верес. 2018 р. — Чернівці: ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2018. — С. 141–142.
6. Zgurovsky M.Z. System Analysis: Theory and Applications / M.Z. Zgurovsky,
N.D. Pankratova // Springer-Verlag. — Berlin Heidelberg, 2007. — 447 p.
7. Афоничкин А.И. Управленческие решения в экономических системах: учебник
для вузов / А.И. Афоничкин, Д.Г. Михаленко. – СПб.: Питер, 2009. — 480 с.
8. Conflict Barometer, HIIK – 2014—2017. — Available at: https://www.google.com/
search?q=conflict+barometer+2018&ie=utf-8&oe=utf-8&client=firefox-b-ab
9. Згуровский М.З. Выявление закономерности течения системных мировых кон-
фликтов / М.З. Згуровский, В.В. Ясинский // Системні дослідження та
інформаційні технології. — 2007. — № 2. — С. 7–12.
10. Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере / В.И. Вернадский // Успехи со-
временной биологии. — 1944. — № 18. — Вып. 2. — C. 113–120.
11. Моисеев Н.Н. Сохранить человечество на Земле / Н.Н. Моисеев // Экология и
жизнь. — 2000. — № 1. — C. 11–13.
Надійшла 29.01.2019
|
| id | journaliasakpiua-article-167966 |
| institution | System research and information technologies |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-07-17T10:25:04Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | journaliasakpiua/00/6863d1f9008eaad13a4543585f411a00.pdf |
| spelling | journaliasakpiua-article-1679662019-08-07T15:26:27Z Modeling the lines of the breakdown of civilizations at the beginning of the 21st century in the context of their fundamental differences Моделирование линий разломов цивилизаций в начале XXI столетия в контексте их фундаментальных отличий Моделювання ліній розлому цивілізацій на початку XXI століття в контексті їх фундаментальних відмінностей Zgurovsky, Michael Z. Perestyuk, M. M. lash of civilizations civilizational world model fault lines of civilizations ethnocultural civilizational distribution world conflicts hypothesis testing expert poll cтолкновение цивилизаций цивилизационная модель мира линии разлома между цивилизациями этнокультурное цивилизационное распределение мировые конфликты проверка гипотез экспертный опрос зіткнення цивілізацій цивілізаційна модель світу лінії розломів цивілізацій етнокультурний цивілізаційний розподіл світові конфлікти перевірка гіпотез експертне опитування The cycle of modeling of the lines of the civilization breakdown by S. Huntington, begun in 2008, continues in the context of the fundamental cultural differences of these civilizations with a time interval of 10 years. The simulation is based on the application of the quantitative and qualitative analysis of the differences between world cultures based on the modification of S. Huntington’s approach. Using the data of distances clustering, quantitative figures of the existing break lines between the civilizations as well as their cumulative differences, we obtain the possibility to forecast the potential mergers and conflicts between the world cultures. The obtained data of the comparative analysis of the present study with the research results of the year 2008 can serve as a scientifically grounded basis for further studying the issues of predicting the creation of unions and alliances in the world, as well as while modeling the behavior and development of individual countries in the world. Продолжен цикл моделирования линий разломов цивилизаций на основе теории Самюэля Хантингтона, начатого в 2008 г., в контексте фундаментальных культурных отличий цивилизаций с временным интервалом 10 лет. Моделирование основывается на применении количественного и качественного анализа отличий между мировыми культурами на основании модификации подхода Самюэля Хантингтона. С использованием результатов кластеризации расстояний, численных значений общих разломов между цивилизациями и совокупных отличий цивилизаций сформировано виденье на ближайшее и далёкое будущее касательно возможных объединений и конфликтов между мировыми культурами. С помощью сравнительного анализа по результатам исследований, проведенных в 2008 г., получены данные, которые могут стать научно-обоснованной основой для предсказания создания ряда объединений и альянсов стран мира, а также для моделирования поведения и развития отдельных стран мира. Продовжено цикл моделювання ліній розлому цивілізацій за Самуелем Хантігтоном, розпочатий у 2008 р., у контексті фундаментальних культурних відмінностей цих цивілізацій з часовим інтервалом 10 років. Моделювання ґрунтується на застосуванні кількісного і якісного аналізу відмінностей між світовими культурами на основі модифікації підходу Самуеля Хантінгтона. На підставі результатів кластеризації відстаней, числових значень загальних розломів між цивілізаціями і сукупних відмінностей цивілізацій сформовано бачення на ближче і віддалене майбутнє щодо можливих об’єднань і конфліктів між світовими культурами. Порівняльний аналіз за результатами досліджень, проведених у 2008 р., дозволив отримати дані, які можуть стати науково-обґрунтованою базою для передбачення створення ряду об’єднань та альянсів країн світу, а також для моделювання поведінки та розвитку окремих країн світу. The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" 2019-03-25 Article Article application/pdf https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/167966 10.20535/SRIT.2308-8893.2019.1.01 System research and information technologies; No. 1 (2019); 7-19 Системные исследования и информационные технологии; № 1 (2019); 7-19 Системні дослідження та інформаційні технології; № 1 (2019); 7-19 2308-8893 1681-6048 uk https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/167966/167669 Copyright (c) 2021 System research and information technologies |
| spellingShingle | зіткнення цивілізацій цивілізаційна модель світу лінії розломів цивілізацій етнокультурний цивілізаційний розподіл світові конфлікти перевірка гіпотез експертне опитування Zgurovsky, Michael Z. Perestyuk, M. M. Моделювання ліній розлому цивілізацій на початку XXI століття в контексті їх фундаментальних відмінностей |
| title | Моделювання ліній розлому цивілізацій на початку XXI століття в контексті їх фундаментальних відмінностей |
| title_alt | Modeling the lines of the breakdown of civilizations at the beginning of the 21st century in the context of their fundamental differences Моделирование линий разломов цивилизаций в начале XXI столетия в контексте их фундаментальных отличий |
| title_full | Моделювання ліній розлому цивілізацій на початку XXI століття в контексті їх фундаментальних відмінностей |
| title_fullStr | Моделювання ліній розлому цивілізацій на початку XXI століття в контексті їх фундаментальних відмінностей |
| title_full_unstemmed | Моделювання ліній розлому цивілізацій на початку XXI століття в контексті їх фундаментальних відмінностей |
| title_short | Моделювання ліній розлому цивілізацій на початку XXI століття в контексті їх фундаментальних відмінностей |
| title_sort | моделювання ліній розлому цивілізацій на початку xxi століття в контексті їх фундаментальних відмінностей |
| topic | зіткнення цивілізацій цивілізаційна модель світу лінії розломів цивілізацій етнокультурний цивілізаційний розподіл світові конфлікти перевірка гіпотез експертне опитування |
| topic_facet | lash of civilizations civilizational world model fault lines of civilizations ethnocultural civilizational distribution world conflicts hypothesis testing expert poll cтолкновение цивилизаций цивилизационная модель мира линии разлома между цивилизациями этнокультурное цивилизационное распределение мировые конфликты проверка гипотез экспертный опрос зіткнення цивілізацій цивілізаційна модель світу лінії розломів цивілізацій етнокультурний цивілізаційний розподіл світові конфлікти перевірка гіпотез експертне опитування |
| url | https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/167966 |
| work_keys_str_mv | AT zgurovskymichaelz modelingthelinesofthebreakdownofcivilizationsatthebeginningofthe21stcenturyinthecontextoftheirfundamentaldifferences AT perestyukmm modelingthelinesofthebreakdownofcivilizationsatthebeginningofthe21stcenturyinthecontextoftheirfundamentaldifferences AT zgurovskymichaelz modelirovanielinijrazlomovcivilizacijvnačalexxistoletiâvkonteksteihfundamentalʹnyhotličij AT perestyukmm modelirovanielinijrazlomovcivilizacijvnačalexxistoletiâvkonteksteihfundamentalʹnyhotličij AT zgurovskymichaelz modelûvannâlíníjrozlomucivílízacíjnapočatkuxxistolíttâvkontekstííhfundamentalʹnihvídmínnostej AT perestyukmm modelûvannâlíníjrozlomucivílízacíjnapočatkuxxistolíttâvkontekstííhfundamentalʹnihvídmínnostej |