Про один подхід до побудови архітектури розподіленої обробки даних в Интранет-системах управліния технологічними процесами
One possible approach to providing complex, i.e. multi-level and distributed, Intranet-based information management systems with efficient data processing is proposed. Taking into account some new factors to be important for designing such systems, the principal attention is paid to two interconnect...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"
2019
|
| Online Zugang: | https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/172661 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | System research and information technologies |
| Завантажити файл: |  |
Institution
System research and information technologies| _version_ | 1867334378077552640 |
|---|---|
| author | Tkachuk, M. V. Kuklenko, D. V. |
| author_facet | Tkachuk, M. V. Kuklenko, D. V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "M. V. Tkachuk",
"institution": null
},
{
"author": "D. V. Kuklenko",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Tkachuk, M. V. |
| baseUrl_str | http://journal.iasa.kpi.ua/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-07-12T16:05:01Z |
| description | One possible approach to providing complex, i.e. multi-level and distributed, Intranet-based information management systems with efficient data processing is proposed. Taking into account some new factors to be important for designing such systems, the principal attention is paid to two interconnected problems: conceptual data modeling and intelligent data processing based on active rules mechanism. |
| first_indexed | 2025-07-17T10:25:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
© М.В. Ткачук, Д.В. Кукленко, 2003
Системні дослідження та інформаційні технології, 2003, № 4 35
УДК 681.518:658.512
ПРО ОДИН ПІДХІД ДО ПОБУДОВИ АРХІТЕКТУРИ
РОЗПОДІЛЕНОЇ ОБРОБКИ ДАНИХ В ІНТРАНЕТ-СИСТЕМАХ
УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ
М.В. ТКАЧУК, Д.В. КУКЛЕНКО
Запропоновано один з можливих підходів до забезпечення ефективної обробки
даних в складних, тобто багаторівневих і розподілених Інтранет-базованих ін-
формаційно-управляючих системах. З урахуванням нових чинників, важливих
при створенні таких систем, головна увага приділяється двом взаємо-
пов’язаним проблемам: концептуальному моделюванню даних і процедурам їх
інтелектуальної обробки із застосуванням механізму активних правил.
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ, ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ТА МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ
Сучасні тенденції в розробці багаторівневих та розподілених інформаційно-
управляючих систем (ІУС) показують швидке розповсюдження Інтер-
нет / Інтранет, або так званих Web-технологій [1], що раніше було більш
притаманно таким напрямкам їх застосування, як комп’ютеризовані системи
управління на транспорті (зокрема, авіаперевезення), електронна комерція
(e-Commerce) [2] та деякі інші. Зараз це стає актуальним і для традиційних
сфер застосування ІУС, як, наприклад, автоматизоване управління виробни-
цтвом та керування різноманітними технологічними процесами (ТП). В на-
прямку розробки нового покоління Web-базованих ІУС в першу чергу мож-
на назвати SCADA (Supervisory Control Access and Data Acquisition)-системи
[3, 4]. Типова розвинена Web-SCADA-система повинна накопичувати та об-
робляти великі обсяги телеметричних даних: параметри ТП, повідомлення
від відповідних технічних пристроїв і т. ін. Всі ці дані генеруються в реаль-
ному масштабі часу так званими програмованими логічними контролерами
(programmable logical controller-PLC), які складають апаратну базу сучасних
SCADA-систем.
Слід зазначити, що в публікаціях про SCADA-проблематику (див., на-
приклад, [3, 4]) досить часто не звертається достатньо уваги на те, що в ба-
гатьох випадках створення нової системи вона має бути розроблена з ураху-
ванням існування на відповідному об'єкті автоматизації так званих
успадкованих (legacy) програмних систем або вже накопичених ресурсів
даних та діючих інформаційних інфраструктур. Відповідно, такі системи
повинні інтегрувати різноманітні формати даних та надавати потім до них
одночасний доступ окремим групам користувачів, які повинні мати можли-
вість аналізувати та обробляти ці дані в реальному масштабі часу, зважаючи
на вірогідність появи в процесі керування відповідним ТП критичних подій
та нештатних ситуацій.
Необхідність урахування всіх цих факторів при створенні сучасних
Web-SCADA-систем робить вельми актуальною проблему розробки певного
М.В. Ткачук, Д.В. Кукленко
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2003, № 4 36
концептуального підходу та відповідних програмних інструментальних за-
собів для забезпечення ефективної обробки даних в таких системах, з
обов’язковим урахуванням нових технологічних можливостей, що надає
Web-платформа.
Розглянемо деякі підходи до вирішення цих проблем з урахуванням як
існуючих сучасних тенденцій у цій сфері інформаційних технологій [5], так
і на підставі власного досвіду, набутого при виконанні кількох реальних
проектів та інженерної розробки відповідних Web-SCADA-систем на під-
приємствах нафто- та газовидобувної і газотранспортної галузей, які розта-
шовані у Північно-Східному регіоні України [6–8] і, зокрема, для деяких
об’єктів газопромислового управління (ГПУ) «Харківгазвидобування»
(рис. 1). Актуальність розробки SCADA-систем саме в цій галузі визнача-
ється також виключною важливістю газовидобувної та газотранспортної
системи України як безпосередньо в структурі її національного паливно-
енергетичного комплексу (ПЕК), так і геополітичним положенням України,
її статусом транзитної держави, що забезпечує зараз близько 90% експорту
російського природного газу і потреби в ньому країн Центральної та Захід-
ної Європи. Ці обставини суттєво впливають на вирішення питань енергети-
чної безпеки усього Європейського регіону, особливо в контексті наслідків
подій 11 вересня 2001 р. в США. Це було підкреслено на презентації україн-
ського нафтогазового комплексу на сесії комісії Європарламенту в Брюсселі
5 – 7 листопада 2001 р., де йшлося також і про співробітництво України та
країн Європейського Союзу (ЄС) в цій сфері. Науково-технічна політика ЄС
приділяє зараз досить велику увагу проблемам автоматизації та впрова-
дженню нових інформаційних технологій в ПЕК цих країн, про що свідчить
перелік напрямків науково-технічних розробок у цій сфері, опублікований
на офіційному Internet-ресурсі спеціально створеної Європейської групи з
досліджень у газовій промисловості.
ХарківКиїв
Росія
Суми
Перещепине
Личкове
Ульянівка
Центральна
Європа
220 км
180 км
15 км
25 км
Юліївка
Східний блок
8 км
Ромненська ГКС
35 км
Рис. 1. Географічна схема проектів Web-SCADA-систем, розроблених групою ка-
федри АСУ НТУ «Харківський політехнічний інститут»
Про один підхід до побудови архітектури розподіленої обробки даних в Інтранет-системах …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2003, № 4 37
В сучасній літературі можна знайти досить багато спроб скласти той чи
інший перелік властивостей Web-SCADA - систем або вимог, які мають бу-
ти виконані при їх проектуванні [2 – 4]. До них безперечно треба віднести
такі: спроможність показу параметрів відповідного ТП у вигляді ергономіч-
них схем у реальному масштабі часу та у будь-якому місці розподіленої
структури ІУС; накопичення значень параметрів ТП у базі ретроспективних
даних з можливістю їх агрегації на заданих інтервалах часу; побудову та
аналіз ретроспективних трендів і поточних осцилограм відповідних параме-
трів ТП; наявність повідомлень для операторів ІУС у разі виникнення в сис-
темі критичних ситуацій; побудову усієї ІУС із застосуванням моделі обро-
бки даних «клієнт-сервер»; наявність механізмів синхронізації даних та їх
захисту на всіх рівнях розподіленої структури системи та деякі інші.
На наш погляд, всі ці різноманітні властивості (або вимоги) можуть бу-
ти агреговані (або узагальнені) відповідно в три найбільш суттєвих, так би
мовити, концептуальних «супер-вимог» (top requirements), які формулюють-
ся нами так:
1) інтегроване моделювання даних на концептуальному рівні;
2) інтелектуальна обробка даних на рівні бізнес-логіки системи;
3) уніфіковані програмні рішення для розвиненої технології візуаліза-
ції даних, які обробляються в системі, на рівні їх презентації для кінцевих
користувачів системи.
Нижче ми запропонуємо деякі можливі підходи та моделі, які можуть
забезпечити вирішення двох перших завдань з цього переліку при створенні
розподілених Web-SCADA-систем. Питання розробки та імплементації про-
грамних сервісів і інтерфейсів для відповідної уніфікованої програмної архі-
тектури (reference architecture), що забезпечує розвинену технологію візуа-
лізації даних в таких системах, заслуговують на окремий розгляд.
СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ ІНТЕГРАЦІЇ ДАНИХ В БАГАТОРІВНЕВІЙ
РОЗПОДІЛЕНІЙ WEB-SCADA-СИСТЕМІ: КОЛЕКЦІЯ XML/DTD-
СПЕЦИФІКАЦІЙ
В роботі [9] нами вже була запропонована так звана абстракція домену
(domain), яка може бути застосована для спрощення розгляду багаторівневої
логічної структури розподіленої ІУС. Її графічна інтерпретація подана на
рис. 2.
В такій складній ІУС вузли базового рівня D , E , F , G , H являють
собою апаратно-програмні комплекси, які встановлені безпосередньо на на-
фтогазородовищах (НГР) і там, де саме обробляються телеметричні дані від
відповідних PLC-контролерів. Вузли кущового рівня B і C репрезентують у
цій структурі так звані нафтогазопромисли (НГП), що в організаційно-
технічному аспекті координують функціонування кількох НГР і відповідно
до цього отримують різноманітні дані з базового рівня. Вузол регіонального
рівня A (кореневий вузол деревоподібної структури) являє собою головний
офіс усього ГПУ, де в агрегованому вигляді обробляється інформація з кіль-
кох вузлів кущового рівня. Слід зазначити, що, розглядаючи цю проблему в
динамічному аспекті, треба мати на увазі можливість появи як нових вузлів
М.В. Ткачук, Д.В. Кукленко
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2003, № 4 38
базового рівня (тобто створення нових НГР), так і вузлів вищого рівня —
наприклад, коли вузол регіонального рівня буде підпорядкований деякому
міжрегіональному центру і т. ін.
Саме введення абстракції домену як будь-якої підмножини вузлів, що
мають спільний кореневий вузол, дозволяє уніфікувати розгляд усієї множи-
на вузлів в цій складній структурі, а саме поділити їх на дві групи: 1) термі-
нальні вузли або так звані T-вузли (дочірні вузли поточного домену); 2) до-
менні вузли або D-вузли (відповідно кореневі вузли кожного домену).
Беручи це до уваги, моделювання даних в такій структурі повинно вирішу-
вати дві проблеми: 1) надати можливість представити логічну ієрархію до-
менів в системі; 2) забезпечити адекватне представлення даних на рівнях T-
та D-вузлів. Для вирішення цієї проблеми традиційно застосовується реля-
ційна схема, яка буде задавати відповідну структуру мета-даних: Domain та
Parameter (вона цілком очевидна і тому тут не наводиться). Для Web-
орієнтованої обробки даних в такій системі представлення цієї ж метаінфо-
рмації є більш ефективним і природним з використанням стандартів XML /
DTD [5]. Тому ми пропонуємо для цього колекцію з трьох типів XML-
документів, які можуть бути генеровані на підставі відповідних DTD-
специфікацій, а саме: перша DTD-специфікація визначає ієрархію доменів у
багаторівневій структурі, для чого використовуються такі теги (tag), як
<domain>, <domRoot>, <domHost> (рис. 3, а); друга DTD-специфікація
описує параметри безпосередньо окремого домену та має для цього в своїй
структурі такі теги, як <domain>, <param>, <parGroup> (рис. 3, б), вирі-
шуючи таким чином задачу опису D-вузлів.
І, нарешті, третя DTD/XML-специфікація дозволяє представити в уні-
фікованому вигляді структуру усіх телеметричних даних, що безпосередньо
обробляються в Т-вузлах. Фрагменти такого XML-документу, який містить
телеметричні параметри (теги <message>, <title>, <value> та <parameter>),
наведено на рис. 4, де також показано приклад графічного інтерфейсу кори-
стувача системи у вигляді відповідної схеми ТП.
A
CB
G HD E F
Домени
Регіональний рівень
Кущовий рівень
Базовий рівень
Рис. 2. Абстракція домену в структурі багаторівневої розподіленої ІУС
Про один підхід до побудови архітектури розподіленої обробки даних в Інтранет-системах …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2003, № 4 39
<?xml version='1.0' encoding='UTF-8' ?>
<!ENTITY % domainAttr “domainId CDATA #REQUIRED
domainName CDATA #REQUIRED
curDomain CDATA #REQUIRED">
<!ELEMENT domain EMPTY>
<!ATTLIST domain %domainAttr;
a-dtype NMTOKENS 'curDomain number' >
<!ELEMENT domRoot (domHost* , domain*)>
<!ELEMENT domHost (domHost* , domain+)>
<!ATTLIST domHost %domainAttr;
a-dtype NMTOKENS 'curDomain number' >
<?xml version='1.0' encoding='UTF-8' ?>
<!ENTITY % domainAttr " domainName CDATA #REQUIRED">
<!ENTITY % groupAttr " groupName CDATA #REQUIRED
groupId CDATA #REQUIRED">
<!ENTITY % paramAttr " paramName CDATA #REQUIRED
paramId CDATA #REQUIRED
.....................................…………..
<!ELEMENT domain (parGroup*)>
<!ATTLIST domain %domainAttr; >
<!ELEMENT parGroup (param+)>
<!ATTLIST parGroup %groupAttr; >
<!ELEMENT param EMPTY>
<!ATTLIST param %paramAttr; >
a
б
Рис. 3. DTD-специфікації для опису доменної структури розподіленої ІУС: а —
логічної ієрархії доменів; б — структури параметрів окремого домену
<?xml version="1.0"
encoding=
"WINDOWS-1251"?>
<facility name=
”Ульянівська УКПГ”>
<message id=”1”>
<title>Кран К5
відкрито</title>
</message>
.....…………….
<parameter id=”1”>
<name>Температура
</name>
<value>42</value>
</parameter>
.…………….......
</facility>
Рис. 4. XML-специфікація для опису параметрів ТП та приклад графічного
інтерфейсу користувача системи
Ульянівська установка комплексної
переробки газу
М.В. Ткачук, Д.В. Кукленко
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2003, № 4 40
Таким чином, на підставі цих специфікацій можна коректно на концеп-
туальному рівні та адекватно до обраної технологічної платформи описати
структуру даних, що накопичуються та обробляються в розподіленій бага-
торівневій Web-SCADA-системі.
ПІДХІД ДО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ОБРОБКИ ДАНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ
АКТИВНИХ ПРАВИЛ
Окрім таких традиційних задач обробки даних, що покладаються на системи
баз даних (БД), як збір даних, їх збереження та відображення результату пе-
вного SQL-запиту, SCADA-системи повинні бути здатними також вирішу-
вати задачі інтелектуальної обробки даних (ІОД), тобто на основі вже існу-
ючих у системі даних одержувати нові предметні знання (domain knowledge)
про об’єкт управління.
Задачами ІОД у SCADA-системі є виявлення критичних подій у відпо-
відному технологічному процесі (ТП), різких змін значень окремих параме-
трів ТП тощо. Серед існуючих напрямків щодо організації ІОД на стороні
БД (таких, як використання дедуктивних систем або численних семантич-
них та об’єктно-орієнтованих поширень реляційної моделі даних [10] ) нами
був обраний підхід із застосуванням концепції активної БД, який дозволяє у
явному вигляді описати вже відомі специфічні ситуації у ТП та поведінку
системи в разі виникнення таких ситуацій, користуючись при цьому станда-
ртними програмними засобами (зокрема, мовами SQL та XML), що підтри-
муються поширеними на сьогодні СУБД.
Основна ідея, закладена в теорію активних БД, полягає в тому, що сис-
теми БД одержують реактивні можливості, які реалізуються за допомогою
так званих активних правил (active rules): алгоритмічних конструкцій, що
мають структуру «Подія — Умова — Дія» (Event — Condition — Action), або
ECA-правил. Їх використання в різноманітних системах БД були досліджені
протягом останніх років [10–12], але при цьому, на наш погляд, недостатньо
уваги приділялося питанням застосування ECA-правил у багаторівневих
розподілених ІУС, тому далі розглянемо саме ці аспекти.
Набір програмних компонент, які забезпечують функціонування актив-
них правил у такій системі, назвемо механізмом активних правил (МАП). На
базовому рівні МАП реалізується у вигляді бібліотеки активних правил, які
застосовуються безпосередньо для обробки телеметричних даних, що над-
ходять від PLC-контролерів на базовому рівні SCADA-системи. Результатом
цього є накопичені значення технологічних параметрів, які характеризують
передісторію, розвиток та післядію специфічних станів у ТП, описані за до-
помогою активних правил. Ці дані передаються до вузлу більш високого
рівня, де монітор активних правил надає можливість здійснити їх відповід-
ний аналіз та на його основі змінити активні правила нижнього рівня з ме-
тою підвищення якості управління ТП. Загальна архітектура розподіленої
обробки даних показана на рис. 5.
Як було зазначено вище, однією з головних рис вузлів базового рівня у
ієрархічній ІУС є збір та накопичення первинних даних про хід деякого ТП.
У роботі [9] нами було запропоновано компонентну архітектуру, що містить
типові проектні рішення (design patterns) для такої багаторівневої системи.
Про один підхід до побудови архітектури розподіленої обробки даних в Інтранет-системах …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2003, № 4 41
Зокрема, збір даних про ТП, які надходять від контролерів на порт персона-
льного комп’ютера та надання цих даних іншим компонентам вузлу оброб-
ки даних здійснюється cервером обміну даних (СОД). СОД передає дані до
інтегрованої бази даних вузла (ІБДВ), і прийом цих даних ІБДВ може роз-
глядатися як подія певного ECA-правила для вузлу обробки даних базового
рівня. На базовому рівні також можуть бути виділені календарні події (аб-
солютні, відносні та періодичні). Кожний ТП, що контролюється, може бути
охарактеризований двома типами телеметричних параметрів: 1) чисельними
або аналоговими, наприклад: «Тиск газу в крані № 20», позначимо множину
таких параметрів як NP ; 2) булевими або дискретними, наприклад: «Тиск
газу в крані № 20 підвищений», позначимо множину таких параметрів як BP .
Визначимо два типи умов для ECA-правил в системі, а саме:
1. Моментальні умови. Оперують лише тими значеннями параметрів,
які актуальні в момент часу, коли перевіряється істинність умови.
2. Часові умови. Можуть відноситися до будь-якого моменту часу 0t з
історії БД та опрацьовувати значення параметрів, які відносяться до попере-
дніх чи наступних моментів часу відносно 0t .
В даній роботі розглянемо лише деякі аспекти використання момента-
льних умов для активних правил.
Технологічний процес
Д А Т Ч И К И
Контролер 1 Контролер NКонтролер i. .. . ..
Сервер обміну даними
Сервіс синхронізації даних
Монітор активних правил
Протокол 1 Протокол i Протокол N
Бібліотека активних правил
Вузол базового рівня
Вузол кущового рівня
Сервіс візуалізації даних
Інтегрована БД вузлу
Інтегрована БД вузлу
Рис. 5. Архітектура розподіленої обробки даних
Контролер NКонтролер iКонтролер 1
М.В. Ткачук, Д.В. Кукленко
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2003, № 4 42
Визначимо елементарну моментальну умову як умову одного з трьох
типів: 1)порівняння значення чисельного параметру із чисельною констан-
тою (NP_C-умова); 2) порівняння значень двох чисельних параметрів
(NP_NP-умова); 3) істинність або помилковість значення булевого парамет-
ру (BP-умова).
Тобто множина елементарних моментальних умов SE буде визначена
таким чином: { } SEseBPNPNPCNPSE i ∈= ,,_,_ . Тоді моментальну умову
можна визначити як суперпозицію елементарних моментальних умов }{ ise ,
логічних операторів (AND, OR, NOT) та дужок. Дія ECA-активних правил у
вузлі базового рівня забезпечує одну з нижчеподаних функцій:
• Первинну обробку даних про хід ТП (обчислення агрегатів даних,
усунення помилкових даних, які можуть бути одержані від контролеру, та ін.).
• Створення динамічних відображень ТП. Припустимо, що умова C
описує деякий специфічний стан S у певному ТП, для аналізу якого також
важливі значення параметрів із множини 'NP ( NPNP ⊆' ). Нехай умова C
стає істинною у момент часу 1t та перестає бути істинною у момент 2t . Тоді
динамічне відображення ТП, що пов’язане з описаним станом S , — це
окреме реляційне відношення, у якому зберігаються значення параметрів із
множини 'NP протягом інтервалу часу tttt +− 21 , , де tt, — константи
відповідного ECA-правила, які описують тривалість передісторії та постіс-
торії стану S.
Таким чином, на базовому рівні саме бібліотека активних правил за-
безпечує, окрім звичайної, ще й інтелектуальну складову обробки даних.
При цьому отримані прикладні знання надаються користувачеві системи у
вигляді колекції динамічних відображень ТП, що забезпечує підтримку при-
йняття рішень щодо аналізу умов запобігання появи проблемних ситуацій,
аварій тощо.
Як було зазначено вище, на кущовому рівні монітор активних правил
забезпечує генерацію коректив активних правил базового рівня, яка базуєть-
ся на результатах аналізу даних на кущовому рівні. Наведемо можливі сце-
нарії, коли стає необхідною генерація таких коректив.
• Окремі надлишкові елементарні умови повинні бути виключені з
правила вузлу базового рівня.
• Може бути змінена множина 'NP : додані нові параметри, значення
яких є важливими для аналізу стану технологічного процесу, чи, навпаки,
виключені параметри, значення яких не грають суттєвої ролі у такому аналі-
зі. Також можуть бути відкоректовані значення констант tt, .
Це забезпечує адаптивність процесу застосування активних правил на
базовому рівні системи, що, у свою чергу, поліпшує якість управління від-
повідними ТП.
ДЕЯКІ ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ ПОДАЛЬШИХ
РОЗРОБОК
Таким чином, ми розглянули один з можливих підходів до побудови архіте-
ктури розподіленої обробки даних для досить важливого класу багаторівне-
вих ієрархічних ІУС, а саме сучасних SCADA-систем для управління техно-
Про один підхід до побудови архітектури розподіленої обробки даних в Інтранет-системах …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2003, № 4 43
логічними системами в реальному масштабі часу. При цьому запропоновано
використання власної DOM-моделі для структурування даних і модифікова-
ного механізму активних правил для їх інтелектуальної обробки. Серед на-
прямків запланованих нами подальших досліджень слід виділити проблему
розробки уніфікованих програмних рішень на інтранет-платформі для імп-
лементації запропонованої архітектури розподіленої обробки даних.
ЛІТЕРАТУРА
1. Сергіенко І.В. Про основні напрями створення інтелектуальних інформаційних
технологій // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2002. —
№ 1. — С.39–64.
2. Когаловский М.Р. Энциклопедия технологий баз данных. — М.: Финансы и
статистика, 2002. — 800 с.
3. Potemkin V.V. Web- technologies at the Service of Process Control Systems // Віс-
ник НТУ «ХПІ». — 2001. — № 22. — P. 23–27 (in English).
4. Apostolov A. Distribution Substation Protection, Monitoring and Control Systems
with Web-Browser Based Remote Interface // ALSTOM T&D Protection &
Control, Los Angeles, USA. — 2001. — 15 p.
5. Graves, M. Designing XML-Databases. — Printed in USA, Prentice Hall, Inc.,
2002. — 655 р.
6. Хабуш А., Ткачук Н.В., Исмаилов Р. Применение Web-технологии в информа-
ционно-управляющей системе газокомпрессорной станции магистрального
газопровода // Автоматика та приладобудування. Вісн. ХДПУ. Зб. наук.
праць. — Вип. 102. — 2000. — С. 113–117.
7. Разработка архитектуры региональной Web-базированной АСУ ТП для объе-
ктов газопромыслового управления «Харьковгаздобыча» / Н.В. Ткачук и др.
// Вісн. НТУ «ХПІ»: Тематичний зб. наук. праць «Системний аналіз,
управління та інформаційні технології». — Харків: НТУ «ХПІ». — 2002. —
6, № 9. — C. 51–60.
8. Ткачук Н.В. Концепция интегрированной среды реинжиниринга cложных
информационно-управляющих систем // Проблемы информатики и управ-
ления. — 2003. — № 1. — С. 74–82.
9. Web-based Process Control Systems: Architectural patterns, Data Models, and
Services / M.V. Tkachuk, H.C. Mayr. D.V. Kuklenko, M.D. Godlevsky //
Lecture Notes in Computer Science (LNCS 2510), GI Edition, Berlin 2002. —
Р. 721–729.
10. Bertino E., Catania B., Zarri G. Intelligent Database Systems / Addison-Wesley,
ACM Press, Great Britain. — 2001.
11. Norman W. Paton. Active Rules in Database Systems / Norman W. Paton, ed. —
New York: Springer , 1998. — XIX. — 439 р.
12. Thalhammer T., Schrefl M., Mohania M. Active Data Warehouses: Complementing
OLAP with Analysis Rules // In: Journal on Data & Knowledge Engineering
(DKE). — 39, № 3, December 2001, Elsevier Science Publ. — ISSN
0169-023X. — 2001. — P 241–269.
Надійшла 10.04.03.
|
| id | journaliasakpiua-article-172661 |
| institution | System research and information technologies |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-07-17T10:25:40Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | journaliasakpiua/b9/4f7c8b1d810e836175bb1518f4d0b5b9.pdf |
| spelling | journaliasakpiua-article-1726612019-07-12T16:05:01Z An approach to development of distributed data processing architecture in Intranet-systems for technological process control Об одном подходе к разработке архитектуры распределенной обработки данных в Интранет-системах управления технологическими процессами Про один подхід до побудови архітектури розподіленої обробки даних в Интранет-системах управліния технологічними процесами Tkachuk, M. V. Kuklenko, D. V. One possible approach to providing complex, i.e. multi-level and distributed, Intranet-based information management systems with efficient data processing is proposed. Taking into account some new factors to be important for designing such systems, the principal attention is paid to two interconnected problems: conceptual data modeling and intelligent data processing based on active rules mechanism. Предложен один из возможных подходов к обеспечению эффективной обработки данных в сложных, т.е. многоуровневых и распределенных, Интранет-базированных информационно-управляющих системах. С учетом новых факторов, которые важны при разработке таких систем, главное внимание уделяется двум взаимосвязанным проблемам: концептуальному моделированию данных и процедурам их интеллектуальной обработки с использованием механизма активных правил. Запропоновано один з можливих підходів до забезпечення ефективної обробки даних в складних, тобто багаторівневих і розподілених Інтранет-базованих інформаційно-управляючих системах. З урахуванням нових чинників, важливих при створенні таких систем, головна увага приділяється двом взаємопов’язаним проблемам: концептуальному моделюванню даних і процедурам їх інтелектуальної обробки із застосуванням механізму активних правил. The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" 2019-07-12 Article Article application/pdf https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/172661 System research and information technologies; No. 4 (2003); 35-43 Системные исследования и информационные технологии; № 4 (2003); 35-43 Системні дослідження та інформаційні технології; № 4 (2003); 35-43 2308-8893 1681-6048 uk https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/172661/172442 Copyright (c) 2021 System research and information technologies |
| spellingShingle | Tkachuk, M. V. Kuklenko, D. V. Про один подхід до побудови архітектури розподіленої обробки даних в Интранет-системах управліния технологічними процесами |
| title | Про один подхід до побудови архітектури розподіленої обробки даних в Интранет-системах управліния технологічними процесами |
| title_alt | An approach to development of distributed data processing architecture in Intranet-systems for technological process control Об одном подходе к разработке архитектуры распределенной обработки данных в Интранет-системах управления технологическими процессами |
| title_full | Про один подхід до побудови архітектури розподіленої обробки даних в Интранет-системах управліния технологічними процесами |
| title_fullStr | Про один подхід до побудови архітектури розподіленої обробки даних в Интранет-системах управліния технологічними процесами |
| title_full_unstemmed | Про один подхід до побудови архітектури розподіленої обробки даних в Интранет-системах управліния технологічними процесами |
| title_short | Про один подхід до побудови архітектури розподіленої обробки даних в Интранет-системах управліния технологічними процесами |
| title_sort | про один подхід до побудови архітектури розподіленої обробки даних в интранет-системах управліния технологічними процесами |
| url | https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/172661 |
| work_keys_str_mv | AT tkachukmv anapproachtodevelopmentofdistributeddataprocessingarchitectureinintranetsystemsfortechnologicalprocesscontrol AT kuklenkodv anapproachtodevelopmentofdistributeddataprocessingarchitectureinintranetsystemsfortechnologicalprocesscontrol AT tkachukmv obodnompodhodekrazrabotkearhitekturyraspredelennojobrabotkidannyhvintranetsistemahupravleniâtehnologičeskimiprocessami AT kuklenkodv obodnompodhodekrazrabotkearhitekturyraspredelennojobrabotkidannyhvintranetsistemahupravleniâtehnologičeskimiprocessami AT tkachukmv proodinpodhíddopobudoviarhítekturirozpodílenoíobrobkidanihvintranetsistemahupravlíniâtehnologíčnimiprocesami AT kuklenkodv proodinpodhíddopobudoviarhítekturirozpodílenoíobrobkidanihvintranetsistemahupravlíniâtehnologíčnimiprocesami AT tkachukmv approachtodevelopmentofdistributeddataprocessingarchitectureinintranetsystemsfortechnologicalprocesscontrol AT kuklenkodv approachtodevelopmentofdistributeddataprocessingarchitectureinintranetsystemsfortechnologicalprocesscontrol |