Теоретико-ігрова модель боротьби партій за электорат

А model to be used by parties during election campaign to define finances distribution among the regions to get a maximal advantage is proposed. Conditions under which the model can be referred to a convex game are defined. The conclusions resulted from the research proved true during the parliament...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2019
Main Authors: Nedashkivskya, N. I., Ostapenko, V. V., Ostapenko, O. S.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" 2019
Online Access:https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/173380
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:System research and information technologies
Download file: Pdf

Institution

System research and information technologies
_version_ 1866302503912472576
author Nedashkivskya, N. I.
Ostapenko, V. V.
Ostapenko, O. S.
author_facet Nedashkivskya, N. I.
Ostapenko, V. V.
Ostapenko, O. S.
author_sort Nedashkivskya, N. I.
baseUrl_str http://journal.iasa.kpi.ua/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-07-12T16:05:01Z
description А model to be used by parties during election campaign to define finances distribution among the regions to get a maximal advantage is proposed. Conditions under which the model can be referred to a convex game are defined. The conclusions resulted from the research proved true during the parliament elections in 2002.
first_indexed 2025-07-17T10:25:43Z
format Article
fulltext © Н.І. Недашківська, В.В. Остапенко, О.С. Остапенко, 2003 Системні дослідження та інформаційні технології, 2003, № 4 113 TIДC МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ, ОПТИМАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ І ТЕОРІЯ ІГОР УДК 518. 9 ТЕОРЕТИКО-ІГРОВА МОДЕЛЬ БОРОТЬБИ ПАРТІЙ ЗА ЕЛЕКТОРАТ Н.І. НЕДАШКІВСЬКА, В.В. ОСТАПЕНКО, О.С. ОСТАПЕНКО Пропонується модель, що може бути застосована партіями — учасницями реа- льної передвиборної кампанії — для визначення розподілу капіталу між райо- нами з метою отримання максимального виграшу. Визначаються умови, за яких запропоновану модель можна віднести до випуклої гри. Висновки, зроб- лені в результаті дослідження, мали підтвердження під час виборів до парла- менту 2002 р. ВСТУП В статті розглядаються питання математичного моделювання у соціології. На сьогоднішній день чільне місце при дослідженні соціологічних про- цесів посідають математичні моделі та методи [1 – 7]. Важливе значення відіграють теорія ймовірностей і математична статистика. На їх основі роз- роблені стохастичні моделі [3, 7], наводиться статистичний аналіз соціоло- гічної інформації [2, 3], дається оцінка надійності і валідності (обгрунтова- ності) соціологічної інформації [2], описується процес формування вибіркової сукупності у соціологічних дослідженнях [5]. Крім ймовірнісних методів у соціологічних дослідженнях застосовуєть- ся також інший математичний апарат. Це теорія розпізнавання образів, імі- таційне моделювання, теорія графів, кластерний аналіз, аналіз експертних оцінок тощо [4, 6]. Оскільки в соціологічних процесах можуть виникнути конфліктні ситу- ації, то для їх моделювання з успіхом використовується теорія ігор [4]. При цьому розв’язуються задачі розподілу робочої сили за галузями виробницт- ва й економічними районами, задачі розвитку виробничої та невиробничої інфраструктур, а також інші подібні задачі. Ігрове моделювання намагають- ся звести до матричних ігор, оскільки для їх розв’язання можна застосувати методи лінійного програмування [4]. На сьогоднішній день в Україні розвивається багатопартійна система. Тому актуальною є задача моделювання процесу боротьби партій в ході пе- редвиборної кампанії. Таке моделювання допомагає передбачити результати виборів, а також дати рекомендації зацікавленим партіям. В статті запропонована ігрова модель такої боротьби, яка базується на новому підході до побудови функціоналів виграшу для гравців. Гра є непе- Н.І. Недашківська, В.В. Остапенко, О.С. Остапенко ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2003, № 4 114 рервною та безкоаліційною. Приводиться розв’язок такої гри та робляться висновки відносно оптимальних стратегій. Результати даної статті можуть бути перенесені на моделювання про- цесу боротьби фірм за ринки збуту. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ Нехай є n районів. Кожен з них характеризується кількістю населення, яке має право голосу, тобто електоратом iA , ni ,,1 …= . В цих районах прово- дять передвиборну кампанію дві партії. Перша і друга виділяють відповідно капітал a та b на її проведення. Для кожної партії задача полягає в тому, щоб визначити, як розподілити цей капітал за районами для отримання мак- симального виграшу. Виграш для партії — кількість (або процент) виборців, що віддають свої голоси за дану партію. З точки зору теорії ігор маємо гру n×2 , два гравці — це дві партії. Стратегії для кожного з гравців — величини вкладів в кожний район. Опти- мальною стратегією для кожної партії буде такий розподіл капіталу за рай- онами, що дає найбільший виграш. Нехай ii xk ii exf −−= 1)( — функція виграшу, який отримає перша партія по і-му району при умові, що в цей район вкладено ix капіталу; ii yl ii eyg −−= 1)( — функція виграшу, який отримає друга партія по і-му району при умові, що в цей район вкладено iy капіталу. Коефіцієнти ii lk , відображають пріоритет і-го району відповідно для першої та другої партій. Функції ii xk ii exf −−= 1)( та ii yl ii eyg −−= 1)( вибрані таким чи- ном, щоб спочатку з ростом капіталовкладень ix або iy в і-й район виграш від величини вкладеного капіталу зростав, але щоб потім мало місце «пере- насичення», тобто при подальшому збільшенні капіталовкладень в даний район величина виграшу практично не мінялася (не збільшувалася). Для кожної з партій сума вкладень у всі райони має дорівнювати вели- чині загального капіталу, тобто ., 11 byax n i i n i i == ∑∑ == Опустимо індекс i біля функцій if та ig . Вважаємо, що обидві партії одночасно «вибирають» електорат з кожно- го району. Нехай u — кількість голосів, які «забрала» партія 1; v — кіль- кість голосів, які «забрала» партія 2. Тоді «одночасний вибір» для партій можемо записати у вигляді ,)()( ,)()( uAygv vAxfu −= −= , )()(1 ))(1()( A ygxf ygxfu − − = Теоретико-ігрова модель боротьби партій за електорат Системні дослідження та інформаційні технології, 2003, № 4 115 . )()(1 ))(1()( A ygxf xfygv − − = Загальний виграш першої партії для всіх районів позначимо ∑ = = n i iii yxFyxF 1 ),(),( , для другої ∑ = = n i iii yxGyxG 1 ),(),( , де . , )()(1 ))(1()( ),( )()(1 ))(1()( ),( i iiii iiii iii i iiii iiii iii A ygxf xfyg yxG A ygxf ygxf yxF − − = − − = Перша партія намагається зробити свій виграш максимальним при за- тратах капіталу x , тобто max),( x yxF → за умови . 1 ax n i i =∑ = Друга партія також намагається максимізувати свій виграш при влас- них затратах y , тобто max),( y yxG → за умови . 1 by n i i =∑ = Запишемо необхідні умови пошуку відносного максимуму. ,0),( ,0),( =− ∂ ∂ =− ∂ ∂ µ λ iii i iii i yxG y yxF x (1) ∑∑ == == n i i n i i byax 11 ,, niiyix ,,10,0 …=≥≥ . Зробимо перетворення в перших двох рівняннях (1). ,0 )()(1 ))(1()( =−⎟ ⎟ ⎠ ⎞ ⎜ ⎜ ⎝ ⎛ − − ∂ ∂ λiA iyigixif iyigixif ix .0 )()(1 ))(1()( =−⎟ ⎟ ⎠ ⎞ ⎜ ⎜ ⎝ ⎛ − − ∂ ∂ µiA iyigixif ixifiyig iy В результаті отримаємо систему для пошуку ix та iy . Н.І. Недашківська, В.В. Остапенко, О.С. Остапенко ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2003, № 4 116 , 2 µ= ⎟ ⎠ ⎞ ⎜ ⎝ ⎛ −−−−+− −− iiiii iiii ylxkiyilik ylxk ii eexe elA , 2 λ= ⎟ ⎠ ⎞ ⎜ ⎝ ⎛ −−−−+− −− iiiii iiii ylxkiyilik ylxk ii eexe ekA (2) ,0,0,, 11 ≥≥== ∑∑ == ii n i i n i i yxbyax nilkA iii ,,10,, …=≥ . АНАЛІЗ ІСНУВАННЯ РОЗВ’ЯЗКУ ЗАДАЧІ Перед тим як розв’язувати систему (2) перевіримо, чи буде взагалі існувати розв’язок поставленої задачі. Представлену модель будемо вважати грою з випуклими неперервними функціями виграшів, тоді буде існувати єдиний розв’язок [8, 9]. Проведемо дослідження умов, за яких функції виграшів будуть непере- рвними і випуклими вгору. 1. Перевіримо випуклість вгору функції ),( yxF по x . Тут ми опускає- мо індекс i при ),( yxFi . Тоді 2))()(1( )())(1( ygxf xfygAx F − ′ −= ∂ ∂ , 0 ))()(1( )()()(2))()(1()())(1( 2 2 3 ≤ − ′′+−′′ −= ∂ ∂ ygxf ygxfxfygxfxfygA x F . Якщо підставити конкретні значення функцій f та g , матимемо 0 )( 3 0 2 2 2 ≤ −−−−+− −−−−= ∂ ∂ −−−− ≥ ylxkeylexke eeexkylekA x F ylxkylxk , 0>−+ −−−− ylxkylxk eee , тому що 1<− yle для 0, >yl . Отже, для того щоб друга похідна була невід’ємною, необхідно: 0≤−− −−−− ylxkylxk eee , 11 ≤−+− −−−− ylxkxkyl eee , 1)1()1( ≤+− −− xkyl ee , Теоретико-ігрова модель боротьби партій за електорат Системні дослідження та інформаційні технології, 2003, № 4 117 2 11 ≤− − ble , 2 1 >− yle , 2ln10 b l << . 2. Перевіримо випуклість вгору функції ),( yxG по y. Аналогічно маємо 2))()(1( )())(1( ygxf yg xfA y G − ′ −= ∂ ∂ , 0 ))()(1( )()()(2))()(1()())(1( 32 2 ≤ − ′′+−′′ −= ∂ ∂ ygxf xfygygygxfygxfA y G , 0 )( 3 0 2 2 2 ≤ −−−−+− −−−−−−−−= ∂ ∂ ≥ ylxkeylexke ylxkexkeylexkylelA y G , 0>−+ −−−− ylxkylxk eee , тому що 1<− yle для 0, >yl . Отже, для того щоб друга похідна була невід’ємною, необхідно: 0≤−− −−−− ylxkxkyl eee , 1)1()1( ≤+− −− ylxk ee , 2 11 ≤− − ake , 2ln10 a k << . В результаті отримали: представлена модель є грою з випуклими непе- рервними функціями виграшів, якщо виконуються умови 2ln10 b l << та 2ln10 a k << . (3) Отже, при цих умовах буде існувати єдиний розв’язок системи (2) [8 – 10]. РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ (ПОШУК ОПТИМАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ) Перейдемо до пошуку розв’язку системи (2). Це система із 22 +n не- лінійних рівнянь із 22 +n невідомими. Знаходимо набір чисел ⎟ ⎟ ⎟ ⎟ ⎟ ⎟ ⎠ ⎞ ⎜ ⎜ ⎜ ⎜ ⎜ ⎜ ⎝ ⎛ n n y y x x 1 1 , (4) які характеризують розподіл капіталу за районами (ще 2 невідомих — λ та µ ). Н.І. Недашківська, В.В. Остапенко, О.С. Остапенко ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2003, № 4 118 Система розв’язується в програмі MATHCAD-2000. На вході програми параметрам niAi ,,1, …= , a і b , ii lk , надаються різні значення із об- ласті допустимих (ОДЗ). Для niAi ,,1, …= ОДЗ: 0≥iA . Для a і b ОДЗ: ,0≥a .0≥b ОДЗ для ii lk , визначається нерівностями (3). При зада- них значеннях параметрів програмою обчислюється набір чисел (4). Розглянемо розподіл капіталовкладень за районами між партіями для таких варіацій параметрів: 1. При njilkAA iiji ,,1,, …=∀== капіталовкладення для кожної партії рівномірно розподілені за районами, тобто , n axi = n byi = ni ,,1 …=∀ . 2. При iijijiji lkllkkAA ≠=== ,,, nji ,,1, …=∀ капіталовкладен- ня для кожної партії теж рівномірно розподілені за районами, тобто n by n ax ii == , ni ,,1 …=∀ . 3. При jijiji llkkAA ≠≠= ,, nji ,,1, …=∀ найбільші вклади капі- талу надходять у райони з найбільшими пріоритетами. Для різних варіацій a та b — різні значення для ix та iy , але розподіл капіталу не змінюється (тобто найбільший вклад капіталу — в райони з найбільшими пріоритетами). 4. При iiji lkAA =≠ , nji ,,1, …=∀ найбільші вклади надходять у райони з найбільшою чисельністю електорату, зменшення вкладів — по мірі зменшення чисельності електорату. Для різних варіацій a та b розподіл капі- талу не змінюється. 5. При iijijiji lkllkkAA ≠==≠ ,,, nji ,,1, …=∀ розподіл такий самий, що і в п. 4. 6. При ji AA ≠ nji ,,1, …=∀ , якщо розглядати в динаміці при фіксо- ваному значенні ji lll == при збільшенні ik , для партії 1 вклад в най- більш пріоритетні райони зменшується, а у менш пріоритетні — збільшу- ється, причому тим більше, чим більший розмір району. 7. При ji AA ≠ nji ,,1, …=∀ , якщо розглядати в динаміці при фіксо- ваному значенні ji kkk == при збільшенні il , для партії 2 вклад в най- більш пріоритетні райони зменшується, а у менш пріоритетні — збільшу- ється, причому тим більше, чим більший розмір району. ВИСНОВКИ 1. Якщо всі райони мають однакову кількість електорату і всі райони для обох партій мають рівні пріоритети, то капіталовкладення за районами для кожної партії рівномірно розподілені. 2. Якщо всі райони мають однакову кількість електорату, а різні партії мають різні пріоритети у кожному районі, і всі райони для кожної з партій мають рівні пріоритети, то капіталовкладення за районами теж рівномірно розподілені. Теоретико-ігрова модель боротьби партій за електорат Системні дослідження та інформаційні технології, 2003, № 4 119 3. Якщо всі райони мають однакову кількість електорату але пріорите- ти цих районів для обох партій різні, то найбільші вклади капіталу слід ро- бити в райони з найбільшими пріоритетами. 4. Якщо райони із різною кількістю електорату мають рівні пріорите- ти, то найбільші вклади надходять у райони з найбільшою чисельністю електорату, зменшуються вклади по мірі зменшення чисельності електо- рату. 5. Для районів з різною кількістю електорату при фіксованих значен- нях пріоритетів для другої партії та збільшуванні пріоритетів районів для першої: для першої партії вклад в найбільш пріоритетні для неї райони зме- ншується, у менш пріоритетні — збільшується. Це можна пояснити тим, що в найбільш пріоритетних районах весь мо- жливий для першої партії електорат був вибраний з самого початку і при подальшому зростанні пріоритету цих районів немає сенсу вкладати в них найбільшу (в порівнянні з іншими районами) кількість капіталу, адже елек- торат в цих районах майже вичерпаний. Натомість більша частини капіталу переміщується в менш пріоритетні райони, де існують невикористані резер- ви. 6. Аналогічно для районів з різною кількістю електорату при фіксова- них значеннях пріоритетів для першої партії та збільшуванні пріоритетів районів для другої: для другої партії вклад в найбільш пріоритетні для неї райони також зменшується, у менш пріоритетні — збільшується. ЛІТЕРАТУРА 1. Ядов В.А. Социологические исследования: методология, программа, методы. — Самара: Самарский ун-т, 1995. — 331 с. 2. Паниотто В.И. Качество социологической информации: методы, оценки и процедуры, обеспечение. — Киев: Наук. думка, 1986. — 207 с. 3. Паниотто В.И., Максименко В.С. Количественные методы в социологических исследованиях. — Киев: Наук. думка, 1982. — 272 с. 4. Опыт моделирования социологических процессов (вопросы методологии и ме- тодики построения моделей) / В.И. Паниотто, Л.А. Закревская, А.В. Черно- воленко и др. — Киев: Наук. думка, 1989. — 200 с. 5. Чурилов Н.Н. Проектирование выборочного социологического исследования: Некоторые методологические и методические проблемы. — Киев: Наук. думка, 1986. — 183 с. 6. Математическое моделирование в социологии: Методы и задачи: Сборник статей / Отв.редакторы Ф.М. Бородкин, Б.Г. Миркин. — Новосибирск: Нау- ка, Сиб. отд., 1977. — 240 с. 7. Бартоломью Д. Стохастические модели социальных процессов. — М.: Мир,1985. — 250 с. 8. Крушевский А.В. Теория игр. — Киев: Вища шк., 1977. — 216 с. 9. Воробьев Н. Н. Теория игр: Лекции для экономистов-кибернетиков. — Л.: Изд- во Ленингр. ун-та, 1974. — 272 с. 10. Бесконечные антагонистические игры / Под ред. Н.Н. Воробьева. — М.: Физ- матгиз, 1963. — 504 с. Надійшла 02. 07. 2003
id journaliasakpiua-article-173380
institution System research and information technologies
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2025-07-17T10:25:43Z
publishDate 2019
publisher The National Technical University of Ukraine &quot;Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute&quot;
record_format ojs
resource_txt_mv journaliasakpiua/fb/0ba9d8173a1b7feeafc99c711be16bfb.pdf
spelling journaliasakpiua-article-1733802019-07-12T16:05:01Z Theoretical game model struggle of parties for electorate Теоретико-игровая модель борьбы партий за электорат Теоретико-ігрова модель боротьби партій за электорат Nedashkivskya, N. I. Ostapenko, V. V. Ostapenko, O. S. А model to be used by parties during election campaign to define finances distribution among the regions to get a maximal advantage is proposed. Conditions under which the model can be referred to a convex game are defined. The conclusions resulted from the research proved true during the parliament elections in 2002. Предлагается модель, которая может быть использована партиями — участницами реальной предвыборной кампании — для определения распределения капитала между районами с целью получения максимального выигрыша. Определяются условия, при которых предложенную модель можно отнести к выпуклой игре. Выводы, сделанные в результате исследования, имели подтверждение во время выборов в парламент 2002 г. Пропонується модель, що може бути застосована партіями — учасницями реальної передвиборної кампанії — для визначення розподілу капіталу між районами з метою отримання максимального виграшу. Визначаються умови, за яких запропоновану модель можна віднести до випуклої гри. Висновки, зроблені в результаті дослідження, мали підтвердження під час виборів до парламенту 2002 р. The National Technical University of Ukraine &quot;Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute&quot; 2019-07-12 Article Article application/pdf https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/173380 System research and information technologies; No. 4 (2003); 113-119 Системные исследования и информационные технологии; № 4 (2003); 113-119 Системні дослідження та інформаційні технології; № 4 (2003); 113-119 2308-8893 1681-6048 uk https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/173380/173095 Copyright (c) 2021 System research and information technologies
spellingShingle Nedashkivskya, N. I.
Ostapenko, V. V.
Ostapenko, O. S.
Теоретико-ігрова модель боротьби партій за электорат
title Теоретико-ігрова модель боротьби партій за электорат
title_alt Theoretical game model struggle of parties for electorate
Теоретико-игровая модель борьбы партий за электорат
title_full Теоретико-ігрова модель боротьби партій за электорат
title_fullStr Теоретико-ігрова модель боротьби партій за электорат
title_full_unstemmed Теоретико-ігрова модель боротьби партій за электорат
title_short Теоретико-ігрова модель боротьби партій за электорат
title_sort теоретико-ігрова модель боротьби партій за электорат
url https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/173380
work_keys_str_mv AT nedashkivskyani theoreticalgamemodelstruggleofpartiesforelectorate
AT ostapenkovv theoreticalgamemodelstruggleofpartiesforelectorate
AT ostapenkoos theoreticalgamemodelstruggleofpartiesforelectorate
AT nedashkivskyani teoretikoigrovaâmodelʹborʹbypartijzaélektorat
AT ostapenkovv teoretikoigrovaâmodelʹborʹbypartijzaélektorat
AT ostapenkoos teoretikoigrovaâmodelʹborʹbypartijzaélektorat
AT nedashkivskyani teoretikoígrovamodelʹborotʹbipartíjzaélektorat
AT ostapenkovv teoretikoígrovamodelʹborotʹbipartíjzaélektorat
AT ostapenkoos teoretikoígrovamodelʹborotʹbipartíjzaélektorat