Аналіз та прогнозування рівня сталого розвитку в Європейському контексті
The article highlights the results of the conducted research on forecasting the level of sustainable development in the European context. Based on the analysis of the scientific achievements of domestic and foreign scientists, it was determined that the existing methodologies had several problems as...
Збережено в:
| Дата: | 2022 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/261226 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System research and information technologies |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System research and information technologies| _version_ | 1867334426479820800 |
|---|---|
| author | Pyshnograiev, Ivan Tkachenko, Ivanna |
| author_facet | Pyshnograiev, Ivan Tkachenko, Ivanna |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Ivan Pyshnograiev",
"institution": "Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України \"Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського\", Київ"
},
{
"author": "Ivanna Tkachenko",
"institution": "Національний технічний університет України \"Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського\", Київ"
}
] |
| author_sort | Pyshnograiev, Ivan |
| baseUrl_str | http://journal.iasa.kpi.ua/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2023-05-21T20:04:38Z |
| description | The article highlights the results of the conducted research on forecasting the level of sustainable development in the European context. Based on the analysis of the scientific achievements of domestic and foreign scientists, it was determined that the existing methodologies had several problems associated with using a large number of indicators, which made it impossible to estimate a new object or period quickly. While considering this fact, the research aimed at constructing a model for calculating the level of sustainable development based on a limited set of open data, which would significantly facilitate the process of its assessment and forecasting. The basis of the research is data from the World Data Center for Geoinformatics and Sustainable Development and the “Sustainable development index” project. Modeling and analysis were carried out in MS Excel and RStudio applications. The obtained results demonstrate that it is possible to predict the level of sustainable development based on the approximation model using a limited set of territorial development indicators, which will lead to the loss of a minimal amount of information. |
| doi_str_mv | 10.20535/SRIT.2308-8893.2022.4.02 |
| first_indexed | 2025-07-17T10:27:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
І.О. Пишнограєв, І.О. Ткаченко, 2022
Системні дослідження та інформаційні технології, 2022, № 4 21
УДК 330.4
DOI: 10.20535/SRIT.2308-8893.2022.4.02
АНАЛІЗ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ РІВНЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
І.О. ПИШНОГРАЄВ, І.О. ТКАЧЕНКО
Анотація. Висвітлено результати проведеного дослідження із прогнозування
рівня сталого розвитку в європейському контексті. На підставі аналізу науко-
вих здобутків вітчизняних та зарубіжних науковців визначено, що наявні ме-
тодології мають ряд проблем, зумовлених використанням великої кількості
показників, що унеможливлює швидке приблизне оцінювання нового об’єкта
чи періоду. З огляду на це, дослідження спрямовано на побудову моделі роз-
рахунку рівня сталого розвитку на основі обмеженого набору відкритих даних,
що значно полегшить процес як його оцінювання, так і прогнозування. Базою
дослідження є дані Світового центру даних з геоінформатики та сталого роз-
витку і проекту «Sustainable development index». Моделювання та аналіз вико-
нано у застосунках MS Excel і RStudio. Отримані результати демонструють,
що прогнозувати рівень сталого розвитку можна на основі моделі апроксима-
ції, використовуючи обмежений набір індикаторів розвитку територій, що
призведе до втрати мінімальної кількості інформації.
Ключові слова: сталий розвиток, європейський контекст, модель апроксимації,
індикатори розвитку територій, прогнозування.
ВСТУП
Останні десятиріччя ХХ ст. досить гостро поставили перед людством про-
блему виживання та подальшого існування. Ця проблема детермінована
складним поєднанням багатьох чинників, найвагомішими серед яких є знач-
не вичерпання природних ресурсів, екологічна криза, несприятлива демо-
графічна ситуація, голод і злидні в багатьох регіонах світу, безліч конфлік-
тів у суспільстві, постійні війни з використанням засобів масового знищення
людей, постійна небезпека міжнародного тероризму. У зв’язку з цим поста-
ла необхідність нової політики та стратегії, яка б дозволила вирішити ці
глобальні проблеми сучасності, запобігти погіршенню якості навколишньо-
го середовища, забезпечити не тільки теперішнє, але і майбутнє суспільство
ресурсами, потрібними для задоволення його потреб [1]. Відповіддю на за-
значені виклики стало розроблення концепції сталого розвитку, спрямованої
на встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захи-
стом інтересів майбутніх поколінь.
З огляду на те, що сталий розвиток є керованим процесом, а основою
його керованості є системний підхід та сучасні інформаційні технології, що
уможливлюють моделювання різних варіантів розвитку та прогнозування їх
результатів з метою обрання найбільш оптимального, розроблення дієвих
моделей прогнозування сталого розвитку окремих територій набуває дедалі
більшої актуальності, що сприятиме сталому розвитку загалом.
Питання щодо визначення сталого розвитку та оцінювання його рівня
для країн світу досліджувалося багатьма вітчизняними та іноземними
І.О. Пишнограєв, І.О. Ткаченко
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2022, № 4 22
вченими. Так, різні тлумачення поняття «сталий розвиток» подано
в наукових працях М. Згуровського [2], Б. Буркинського, В. Степанова,
С. Харічкова [3], Р. Нуртдінова, А. Нуртдінова [4], Л. Скутару [5],
О. Ханової, С. Скібіної [6] та А. Цвикилевич [7]. Проблемі оцінювання рівня
сталого розвитку свої наукові доробки присвятили такі вчені: Джерфі Сакс,
Крістіан Кроль, Гійом Лафортюн, Грейсон Фуллер та Фінн Вьольм [8, 9],
Джейсон Хікель [10], а також фахівці Світового центру даних [11] .
МЕТОЛОДОГІЇ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ КРАЇН
Натепер ідея сталого розвитку є безальтернативною системою принципів і
способів розроблення стратегій розвитку суспільства. Вона відіграє узагаль-
нювальну роль, оскільки поєднує в собі основні положення більшості теорій
суспільного розвитку, визначає цінності, пріоритети та стратегії розвитку
сучасної цивілізації. Ідея сталого розвитку стала сьогодні парадигмою, осо-
бливим стилем наукового мислення та узагальнення буття, у межах якої ро-
звивається суспільство. Вона є системою теоретичних, методологічних та
аксіологічних установ, що поділяються багатьма науковцями та врахову-
ються у вирішенні завдань суспільного розвитку [12].
Еволюція концепції сталого розвитку охоплює значний період часу та
може бути поділена на три етапи: початковий (1968–1972), політичний
(1972–1992) та етап соціально-економічних проблем (1992–дотепер) [13]. За
весь цей час відбувалися виокремлення, розуміння та дослідження глобаль-
них проблем та викликів, що загрожують теперішньому та майбутнім поко-
лінням.
Визначення сталого розвитку розрізняються різною спрямованістю ак-
центів на найбільш пріоритетних проблемах: характері економічного зрос-
тання, якості життя, захисті навколишнього середовища, взаєминах розви-
нених країн і тих, що розвиваються, необхідності управління світовими
процесами, раціональному використанні ресурсів, збалансованості сфер су-
спільного розвитку та ін [14]. Сталий розвиток визначено багатьма способа-
ми, але найчастіше цитується визначення з праці «Наше спільне майбутнє»,
також відомого як звіт Брундтланда: сталий розвиток – це розвиток, який
відповідає потребам сьогодення без шкоди для майбутніх поколінь задово-
льняти свої власні потреби.
Ідея екологічно стійкого економічного зростання не нова. Багато куль-
тур протягом історії людства визнавали необхідність гармонії між навко-
лишнім середовищем, суспільством та економікою. «Екологічно стійке еко-
номічне зростання» є синонімом поширеної концепції сталого розвитку.
Його метою є досягнення балансу (гармонії) між екологічною, економічною
та соціально-політичною стійкістю.
Мета сталого розвитку – збалансувати наші економічні, екологічні та
соціальні потреби, забезпечуючи процвітання для сьогодення та майбутніх
поколінь. Стійкий розвиток складається з довгострокового комплексного
підходу до розвитку та досягнення здорової спільноти шляхом спільного
вирішення економічних, екологічних та соціальних проблем, уникаючи
надмірного споживання основних природних ресурсів [15].
Досягнення поставленої мети сталого розвитку неможливе без чіткого
плану дій. Саме тому Організацією Об’єднаних Націй (ООН) у 2015 р. було
Аналіз та прогнозування рівня сталого розвитку в європейському контексті
Системні дослідження та інформаційні технології, 2022, № 4 23
прийнято Цілі сталого розвитку (ЦСР), також відомі як Глобальні цілі, як
універсальний заклик до дій щодо припинення бідності, захисту планети та
забезпечення миру та процвітання людства до 2030 р. [16].
Відстеження результату з досягнення кожної із сімнадцяти ЦСР відбу-
вається різними способами. Наприклад, науковці Джерфі Сакс, Крістіан
Кроль, Гійом Лафортюн, Грейсон Фуллер та Фінн Вьольм у працях [8, 9]
аналізують рівень досягнення цілей, загрози та проблеми, які виникали в
окремих країнах, а також можливі шляхи їх подолання. Так, в останньому
звіті подано діаграму прогресу досягнення кожної ЦСР у відсотковому ви-
мірі у 2021 р. порівняно з 2015 р. (рис. 1).
Також для кожної країни вони визначають загальну оцінку досягнення
ЦСР, надаючи однакову вагу кожній цілі. У результаті дана оцінка відобра-
жає позицію країни між найгіршим можливим результатом (0) і найкращим
або цільовим результатом (100). На рис. 2 зображено розподіл країн відпові-
дно до досягнення зазначених цілей сталого розвитку.
Рис. 1. Прогрес досягнення ЦСР у 2021 р. порівняно з 2015 р.
Джерело: побудовано авторами на основі [9].
Рис. 2. Карта розподілу загальної оцінки досягнення ЦСР за країнами світу
І.О. Пишнограєв, І.О. Ткаченко
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2022, № 4 24
Цей звіт про сталий розвиток надає всебічну оцінку того, наскільки
країни близькі до досягнення цілей ЦСР на основі найновіших даних, дос-
тупних для всіх 193 держав-членів ООН. Цьогорічний звіт містить 91 гло-
бальний індикатор, а також 30 додаткових показників для країн ОЕСР.
Аналізуючи звіт 2021 р., можна зробити висновок, що три скандинав-
ські країни очолюють оцінку досягнення ЦСР (Фінляндія, Швеція та Данія).
Усі країни в топ-20, крім Хорватії, є країнами організації економічного спів-
робітництва та розвитку (ОЕСР), що можна простежити за табл. 1.
Т а б л и ц я 1 . Топ-20 країн за оцінкою досягнення ЦСР у 2021 р.
Rank Country Score Rank Country Score
1 Finland 85,9 11 Netherlands 81,6
2 Sweden 85,6 12 Czech Republic 81,4
3 Denmark 84,9 13 Ireland 81,0
4 Germany 82,5 14 Croatia 80,4
5 Belgium 82,2 15 Poland 80,2
6 Austria 82,1 16 Switzerland 80,1
7 Norway 82,0 17 United Kingdom 80,0
8 France 81,7 18 Japan 79,8
9 Slovenia 81,6 19 Slovak Republic 79,6
10 Estonia 81,6 20 Spain 79,5
Джерело: складено авторами на основі [9].
Проте навіть країни-члени ОЕСР стикаються зі значними проблемами у
досягненні кількох ЦСР. Кожна країна ОЕСР характеризується червоною
позначкою (головні проблеми залишаються) принаймні за однією ЦСР. Ви-
ходячи з наявних (до пандемії) траєкторій, прогрес у багатьох країнах з ви-
соким рівнем доходу був недостатнім у сферах сталого споживання та ви-
робництва, кліматичних заходів та захисту біорізноманіття (ЦСР 12–15).
Країни з низьким рівнем доходу, як правило, мають нижчі показники
індексу. Частково це зумовлено характером ЦСР, які значною мірою зосере-
джені на подоланні бідності та забезпеченні доступу всього населення до
основних послуг та інфраструктури (ЦСР 1–9). Як правило, бідніші країни
не мають належної інфраструктури та механізмів для вирішення ключових
екологічних проблем, які вирішуються в ЦСР 12–15. Проте до початку пан-
демії більшість країн із низьким рівнем доходу – за винятком тих, у яких
тривають збройні конфлікти чи громадянська війна – досягали прогресу в
напрямі припинення крайньої бідності та забезпечення доступу до основних
послуг та інфраструктури, особливо у зв’язку із ЦСР 3 (міцне здоров’я) та
ЦСР 8 (гідна праця та економічне зростання). Однак у багатьох випадках
пандемія COVID-19 призвела до зворотного прогресу в досягненні ЦСР.
Іншим варіантом відстеження прогресу досягнення ЦСР є модифікова-
ний індекс людського розвитку, який розроблений антропологом і доктором
Джейсоном Хікелем [10]. Даний індекс сталого розвитку (SDI) вимірює еко-
логічну ефективність людського розвитку, визнаючи, що розвиток має бути
досягнуто в межах планетарних кордонів.
Аналіз та прогнозування рівня сталого розвитку в європейському контексті
Системні дослідження та інформаційні технології, 2022, № 4 25
Розрахунок SDI визначається показником «людського розвитку» краї-
ни, який отриманий шляхом аналізу статистичних даних щодо очікуваної
тривалості життя, стану здоров’я, освіти і доходів. Отриманий результат ді-
литься на два ключові показники: викиди CO2 та екологічний матеріальний
слід, які розраховані як на душу населення, так і в розрахунку перевищення
природних меж Землі. Країни з високим рівнем людського розвитку та мен-
шим негативним впливом на навколишнє середовище мають високу оцінку,
відповідно низькою оцінкою відзначаються країни з невисокою тривалістю
життя та низьким рівнем грамотності. Але особливим фактором, що впливає
на низьку оцінку країн, є потужний негативний вплив на навколишнє сере-
довище. У табл. 2 наведено ТОП-20 країн за розрахунком індексу сталого
розвитку станом на 2019 р.
Т а б л и ц я 2 . ТОП-20 країн за оцінкою індексу сталого розвитку на основі
даних 2019 р.
Rank Country Score Rank Country Score
1 Costa Rica 0,853 11 Algeria 0,803
2 Sri Lanka 0,843 12 Dominican Republic 0,802
3 Georgia 0,839 13 Colombia 0,801
4 Armenia 0,827 14 Azerbaijan 0,796
5 Albania 0,826 15 Fiji 0,788
6 Kerala (India) 0,825 16 Tunisia 0,786
7 Panama 0,821 17 Ecuador 0,783
8 Peru 0,818 18 Mexico 0,780
9 Cuba 0,814 19 Argentina 0,777
10 Moldova 0,808 20 Bolivia 0,773
Джерело: складено авторами на основі [17].
Карту, яка відображає індекс сталого розвитку для кожної країни ста-
ном на 2019 р., показано на рис. 3.
Рис. 3. Карта розподілу SDI за країнами світу
Джерело: побудовано авторами на основі [17]
І.О. Пишнограєв, І.О. Ткаченко
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2022, № 4 26
Аналізуючи наявні дані, можна стверджувати, що деякі країни мають
достатньо високі значення індексу, але вони не перетинають межу значен-
ня 0,9. Це свідчить про те, що ідеального показника за всіма складовими SDI
не досягає жодна країна.
Методологія кількісної оцінки сталого розвитку країн, яку досліджува-
ли фахівці Світового центру даних (СЦД) з геоінформатики та сталого роз-
витку, ґрунтується на двох базових складових: компонентах якості (Cql) та
безпеки (Csl) життя [11]. Компонента якості життя — інтегральна оцінка,
яка враховує сумісно усі три виміри сталого розвитку, і, тим самим, відо-
бражає взаємозв’язок між трьома нероздільними сферами розвитку суспіль-
ства: економічною, екологічною та соціальною. Її структура включає 72 ін-
дикатори. Ступінь гармонізації сталого розвитку відображає баланс між
його економічним, екологічним та соціально-інституціональним вимірами.
Компонента безпеки життя описує сукупний вплив глобальних загроз на
сталий розвиток різних країни та їх груп. На основі аналізу звітів міжнарод-
них організацій СЦД виділяє такі загрози людства: глобальне зниження ене-
ргетичної безпеки, порушення балансу між біологічною можливістю землі
та потребами людства, стрімке поширення інфекційних хвороб, наростання
корупції, глобальне потепління та інші. Індекс вразливості країни до впливу
сукупності глобальних загроз відображає ступінь наближення цієї країни
одночасно до всіх загроз у просторі, який визначається нормою Мінковського.
Розподіл країн відповідно до значення індексу сталого розвитку пока-
зано на рис. 4. Рейтинг країн за індексом сталого розвитку, розрахованого за
методикою СЦД, описує табл. 3.
Т а б л и ц я 3 . Топ-20 країн за оцінкою індексу сталого розвитку (методологія
СЦД) на основі даних 2020 р.
Rank Country Score Rank Country Score
1 Switzerland 1,135 11 Iceland 1,091
2 Germany 1,130 12 Austria 1,090
3 Denmark 1,128 13 United Kingdom 1,088
4 Australia 1,114 14 Luxembourg 1,081
5 Sweden 1,112 15 Ireland 1,073
6 Canada 1,108 16 Belgium 1,068
Рис. 4. Карта розподілу країн за значенням ISD
Джерело: побудовано авторами на основі [11].
Аналіз та прогнозування рівня сталого розвитку в європейському контексті
Системні дослідження та інформаційні технології, 2022, № 4 27
Продовження табл. 3
Rank Country Score Rank Country Score
7 Japan 1,098 17 France 1,061
8 Norway 1,095 18 Netherlands 1,060
9 New Zealand 1,094 19 Singapore 1,047
10 Finland 1,093 20 Czech Republic 1,026
Джерело: складено авторами на основі [11].
Аналіз табл. 1 – 3 показав, що найвищі показники, розраховані за мето-
дологією проекту «Sustainable development index», мають зовсім інші країни,
аніж за двома попередніми. Це пояснюються різним змістом, що вкладаєть-
ся в поняття «сталий розвиток». Також можна стверджувати, що за своєю
сутністю та складовою оцінка досягнення ЦСР та індекс сталого розвитку,
запропонований науковцями СЦД, подібні та системно підходять до оцінки
всіх вимірів сталого розвитку. З урахуванням додаткового впливу сукупнос-
ті глобальних загроз на рівень сталого розвитку в роботі розглянемо індекс
сталого розвитку, розрахований за методологією [11, 17].
ПОБУДОВА АПРОКСИМУЮЧОЇ МОДЕЛІ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ
СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Прогнозування рівня сталого розвитку країн Європи включатиме два етапи:
прогнозування складових (метод Хольта) та прогнозування індексу сталого
розвитку (за існуючою методологією та на основі регресійної моделі).
У межах дослідження прогнозування рівня сталого розвитку відбувало-
ся для країн Європи, для яких характерною є розвинена та перехідна еконо-
міка. Усього було розглянуто 39 країн, які виокремлені в зазначені групи за
типом економіки на основі офіційної класифікації ООН [18]. Для порівняння
отриманих результатів також розраховано прогноз за існуючою методологі-
єю для вибірки з 3 країн (Україна, Фінляндія та Норвегія). Проведення до-
слідження було можливим завдяки використанню даних СЦД (за період
2005–2020 рр.) [1] та проекту SUSTAINABLE DEVELOPMENT INDEX (за
період 1990–2019 рр.) [17]. Як допоміжні використовувалися дані про про-
гноз чисельності населення планети [19]. Прогнозування рівня сталого роз-
витку країн Європи розраховано на 5 періодів (2020–2024 рр.). При цьому
прогноз рівня сталого розвитку за методологією [11] визначений шляхом
апроксимації регресійною моделлю, що дозволило розглянути не всі індика-
тори розвитку, а лише кілька основних, а прогнозні значення індексу стало-
го розвитку за [17] обчислювалися за формулами методології. Моделювання
та аналіз виконано у застосунках MS Excel та RStudio.
Побудова багатофакторної регресійної моделі передбачає вибір таких
показників, залежність між якими могла б найбільш точно описувати рівень
сталого розвитку. Для цього проведено кореляційний аналіз зв’язку між ін-
дексом сталого розвитку та багатьма показниками трьох вимірів людського
життя (економічного, соціального та екологічного). У результаті відібрано 9
показників, для яких значення коефіцієнта кореляції більше за 0,7 (наявний
І.О. Пишнограєв, І.О. Ткаченко
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2022, № 4 28
сильний зв’язок між змінними). Інформацію про ці показники та коефіцієн-
ти наведено в табл. 4.
Т а б л и ц я 4 . Обрані показники для моделювання рівня сталого розвитку
Номер
показника
Indicators Correlation
1 CP (corruption perception) 0,884
2 EF (economic freedom) 0,768
3 EPI (environmental performance index) 0,902
4 GPE (GDP per person employed) 0,822
5 IDI (ICT development index) 0,840
6 ITU (internet users) 0,830
7 LEX (life expectancy) 0,748
8 SRSC1 (research and development expenditure) 0,750
9 SRSC2 (researchers in R&D) 0,847
Джерело: складено авторами
Також прийнято рішення про поповнення переліку показників індексом
яскравості нічних вогнів, оскільки проведене дослідження [20] показало на-
явність тісного зв’язку між цим індексом та показниками соціально-
економічної складової сталого розвитку. Саме тому використання зазначе-
них даних є доцільним для побудови багатофакторної регресійної моделі.
Таким чином, за допомогою програмної реалізації мовою R у застосун-
ку RStudio на основі зазначених десяти показників отримано регресійну
модель:
1LIGHTSSRSC2SRSC1LEXITUGPEIDIEPIEFCP~ISD
Інформацію про модель зазначено в табл. 5.
Т а б л и ц я 5 . Звіт моделювання рівня сталого розвитку (модель 1)
Показник Estimate Std.Error t value Pr(>|t|)
CP 1,885e-03 2,215e-04 8,507 <2e-16(***)
EF 4,417e-03 3,213e-04 13,748 <2e-16(***)
EPI 6,093e-03 3,193e-04 19,084 <2e-16(***)
IDI -7,676e-03 2,448e-03 -3,135 0,00181(**)
GPE 1,270e-07 6,737e-08 1,886 0,05988(.)
ITU -1,829e-04 2,177e-04 -0,840 0,40113
LEX 1,501e-03 2,806e-04 5,351 1,30e-07(***)
SRSC1 2,671e-02 4,264e-03 6,264 7,76e-10(***)
SRSC2 -4,523e-06 2,078e-06 -2,177 0,02993(*)
LIGHTS 6,930e-04 1,123e-04 6,168 1,37e-9(***)
Signif. codes: 0 «***» 0,001 «**» 0,01 «*» 0,05 «.» 0.1 «»
Multiple R-squared: 0,9987
Adjusted R-squared: 0,9986
F-statistic: 4,017e+04 on 10 and 533 DF
p-value: <2,2e-16
Джерело: складено авторами.
Аналіз та прогнозування рівня сталого розвитку в європейському контексті
Системні дослідження та інформаційні технології, 2022, № 4 29
Проаналізувавши звіт першої моделі, можна дійти висновку, що показ-
ник кількості користувачів інтернету (ITU) не значущий, а отже, його можна
вилучити з моделі. Найменш значущий показник ВВП, тому спробуємо його
значення змінити відповідно до масштабу інших наявних даних. Для цього
введемо в модель логарифм значень цього показника. Маємо модель такого
вигляду:
1LIGHTSSRSC2SRSC1LEXGPELNIDIEPIEFCP~ISD .
Інформацію про результати моделювання наведено в табл. 6.
Т а б л и ц я 6 . Звіт моделювання рівня сталого розвитку (модель 2)
Показник Estimate Std.Error t value Pr(>|t|)
CP 2,092e-03 1,922e-04 10,884 <2e-16(***)
EF 3,517e-03 3,337e-04 10,541 <2e-16(***)
EPI 6,043e-03 2,976e-04 20,304 <2e-16(***)
IDI -7,129e-03 1,604e-03 -4,445 1,07e-05(***)
LN_GPE 2,926e-02 5,298e-03 5,522 5,23e-08(***)
LEX -1,977e-03 6,807e-04 -2,904 0,00384(**)
SRSC1 2,783e-02 3,961e-03 7,028 6,42e-12(***)
SRSC2 -5,524e-06 1,995e-06 -2,769 0,00582(**)
LIGHTS 6,275e-04 1,100e-04 5,707 1,91e-08(***)
Signif. codes: 0 «***» 0,001 «**» 0,01 «*» 0,05 «.» 0.1 «»
Multiple R-squared: 0,9987
Adjusted R-squared: 0,9987
F-statistic: 4,69e+04 on 10 and 534 DF
p-value: <2,2e-16
Джерело: складено авторами.
Наразі видно, що всі зазначені в моделі показники значущі, коефіцієнт
детермінації дуже близький до 1 і становить 0,9987. Отже, відповідно до по-
будованої нами моделі зміна рівня сталого розвитку на 99,87% пояснюється
зміною дев’яти показників різних вимірів життя людства. Саме тому ця мо-
дель цілком придатна для прогнозування.
АНАЛІЗ ПРОГНОЗІВ АПРОКСИМУЮЧИХ МОДЕЛЕЙ ОЦІНЮВАННЯ
РІВНЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Наступним кроком обчислюємо рівень сталого розвитку країн Європи, ви-
користовуючи прогнозовані значення складових та побудовану регресійну
модель. Результати прогнозування для всіх країн наведено в табл. 7.
Аналіз отриманих результатів є важливим етапом дослідження. Рівень
сталого розвитку окремих країн (Україна, Норвегія та Фінляндія), а також
прогнозовані значення до 2024 р. Зліва відображено результати моделюван-
ня на основі методології СЦД шляхом апроксимації (ISD), а справа – мето-
дології проекту SUSTAINABLE DEVELOPMENT INDEX (SDI).
І.О. Пишнограєв, І.О. Ткаченко
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2022, № 4 30
Т а б л и ц я 7 . Результати прогнозування рівня сталого розвитку на основі
багатофакторної регресійної моделі
Country 2019 2020 2021 2022 2023 2024
Albania 0,737 0,761 0,762 0,763 0,764 0,765
Austria 1,091 1,121 1,122 1,122 1,122 1,123
Belarus 0,782 – – – – –
Belgium 1,058 1,069 1,068 1,067 1,066 1,065
Bosnia and Herzogovina 0,698 0,731 0,732 0,733 0,735 0,736
Bulgaria 0,865 0,842 0,841 0,841 0,840 0,840
Croatia 0,883 0,880 0,884 0,888 0,892 0,895
Cyprus 0,916 0,920 0,919 0,918 0,917 0,916
Czech Republic 1,023 1,005 1,005 1,005 1,004 1,004
Denmark 1,124 1,161 1,161 1,161 1,160 1,160
Estonia 1,017 1,023 1,021 1,020 1,019 1,018
Finland 1,113 1,146 1,147 1,148 1,149 1,150
France 1,040 1,051 1,050 1,050 1,049 1,048
Germany 1,127 1,114 1,113 1,112 1,110 1,109
Greece 0,882 0,891 0,891 0,890 0,890 0,890
Hungary 0,891 0,894 0,893 0,892 0,891 0,889
Iceland 1,082 1,073 1,072 1,070 1,068 1,067
Ireland 1,081 1,089 1,089 1,089 1,088 1,088
Italy 0,985 0,955 0,954 0,953 0,952 0,952
Kazakhstan 0,742 0,742 0,742 0,742 0,742 0,742
Latvia 0,902 0,939 0,938 0,938 0,937 0,937
Lithuania 0,960 0,961 0,961 0,961 0,960 0,960
Luxembourg 1,074 1,135 1,134 1,133 1,132 1,131
Macedonia 0,788 0,839 0,840 0,841 0,841 0,842
Moldova 0,682 0,672 0,671 0,670 0,669 0,668
Montenegro 0,782 0,752 0,753 0,754 0,755 0,756
Netherlands 1,114 1,102 1,101 1,100 1,100 1,099
Norway 1,098 1,115 1,116 1,117 1,119 1,120
Poland 0,947 0,925 0,925 0,925 0,925 0,925
Portugal 0,988 0,938 0,938 0,938 0,937 0,937
Romania 0,862 0,903 0,904 0,904 0,904 0,904
Serbia 0,795 0,803 0,804 0,806 0,807 0,809
Slovakia 0,925 0,918 0,918 0,918 0,917 0,917
Slovenia 0,998 0,985 0,984 0,984 0,984 0,984
Spain 1,000 0,986 0,986 0,985 0,985 0,985
Sweden 1,105 1,148 1,148 1,148 1,148 1,148
Switzerland 1,125 1,187 1,187 1,186 1,186 1,186
Ukraine 0,694 0,694 0,692 0,691 0,690 0,689
United Kingdom 1,092 1,129 1,129 1,129 1,128 1,128
Джерело: складено авторами.
Аналіз та прогнозування рівня сталого розвитку в європейському контексті
Системні дослідження та інформаційні технології, 2022, № 4 31
Як видно з рис. 5, для України загальний рівень сталого розвитку за
обома індексами досить схожий — 0,7–0,8. Для Норвегії та Фінляндії, які є
розвиненими країнами, значення індексів дещо різняться, що пояснюється
різною спрямованістю розуміння сталого розвитку науковцями. SDI біль-
шою мірою має екологічне спрямування у той час, як ISD враховує усі три
виміри (соціальний, економічний та екологічний) у рівних пропорціях.
Щодо прогнозних значень, то загалом вони відповідають установленій
в останні роки тенденції. Так, наприклад, для Норвегії у 2020–2024 рр. зна-
чення ISD буде незначно зростати та оцінюватиметься на рівні 1,1–1,12, а
SDI – зменшуватись з 0,2 до 0,19. Для Фінляндії характерним є помітне
збільшення ISD у 2020 р. з 1,1 до 1,15 і надалі спостерігається стабільне
значення – приблизно 1,15. Щодо SDI, то значення є стабільним на рівні
0,22–0,23 увесь період прогнозування.
Для України прогнозні значення рівня сталого розвитку ISD відповіда-
ють загальній тенденції 2005–2012 рр. і 2018–2019 рр. Значне зниження цьо-
го показника у 2013–2017 рр. спричинено воєнними діями на сході країни,
але вже у 2018 р. показник сталого розвитку повернувся до звичного рівня,
саме тому значення на період 2020–2024 рр. цілком описують загальну тен-
денцію. SDI для України у прогнозований період має стабільне значення
0,76, незважаючи на зниження показника до 0,75 у 2020 р. Звісно, прогноз
для України не може враховувати воєнне вторгнення агресора на територію
ISD Ukraine
ISD Norwey
SDI Ukraine
SDI Norwey
ISD Finland SDI Finland
Рис. 5 Результати прогнозування рівня сталого розвитку для України, Норвегії та
Фінляндії (з використанням апроксимації та існуючої методики)
Джерело: побудовано авторами.
І.О. Пишнограєв, І.О. Ткаченко
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2022, № 4 32
країни, що розпочалось 24 лютого 2022 р. Це в будь-якому випадку призве-
де до надвеликого зниження рівня сталого розвитку.
ВИСНОВКИ
У ході виконання дослідження розглянуто методології оцінювання рівня
сталого розвитку країн, визначено їх основні відмінності.
З використанням кореляційно-регресійного аналізу та аналізу часових
рядів побудовано апроксимуючу модель для визначення рівня сталого роз-
витку, що складається з 9 параметрів і забезпечує необхідний рівень досто-
вірності. На основі запропонованої моделі виконано розрахунки прогнозних
значень індексу сталого розвитку для 39 країн.
Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що визначати рівень
сталого розвитку можна на основі моделі апроксимації, використовуючи
набагато меншу кількість індикаторів розвитку територій, що не призведе до
значної втрати інформації.
ЛІТЕРАТУРА
1. O.O. Muzhylko, “The main origins of the idea of sustainable development and the path
of Ukraine’s transition to the principles of sustainable development,” (in ukr.), Derz-
havne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, no. 7, 2011. Available:
http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=300
2. Michael Zgurovsky, “Impact of the information society on sustainable development:
global and regional aspects,” Data Science Journal, vol. 6, Supplement, pp. 137–145, 11
March 2007. Available: https://www.jstage.jst.go.jp/article/dsj/6/0/6_0_S137/_pdf
3. V.B. Burkinskij, V.N. Stepanov, and S.K. Harichkov, Economic and environmental bases
of regional nature management and development, (in rus.). Odessa : Feniks, 2005, 575 p.
4. R.M. Nurtdinov and A.R. Nurtdinov, “From the theory of economic growth to the con-
cept of sustainable development: issues of rethinking,” (in rus.), Vestnik Kazanskogo
tehnologicheskogo universiteta, 2012. Available: https://cyberleninka.ru/ article/n/ot-
teorii-ekonomicheskogo-rosta-k-kontseptsii-ustoychivogo-razvitiya-voprosy-
pereosmysleniya
5. L. Scutaru, “Economic Development Versus Sustainable Development,” Ecoforum, vol 2,
no. 1, 2013. Available: http://www.ecoforumjournal.ro/index.php/ eco/article/view/19
6. O.V. Khanova and S.O. Skibina, “Sustainable development of the EU countries: evalua-
tion methodology and indicators,” (in ukr.), Problemy ekonomiky, no. 3, pp. 20–32,
2017.
7. A.V. Tsvikilevich, Improvement of management of municipal education development, (in
rus.). M.: Akademija estestvoznanija, 2006, 138 p.
8. “Sustainable Development Report 2019,” Sustainable Development Report. Available:
https://sdgindex.org/reports/sustainable-development-report-2019/
9. “Sustainable Development Report 2021,” Sustainable Development Report. Available:
https://www.sustainabledevelopment.report/reports/europe-sustainable-development-
report-2021/
10. Jason Hickel, “The sustainable development index: Measuring the ecological efficiency
of human development in the Anthropocene,” Ecological Economics, vol. 167, 106331,
January 2020. Available: https://www.sciencedirect.com/ science/article/abs/
pii/S0921800919303386
11. Sustainable Development Analysis: Global and Regional Contexts. Part. 1. Global
Analysis of Quality and Security of Life; International Council for Science (ISC) and
others; Scientific Supervisor of the Project M. Zgurovsky. K.: Igor Sikorsky KPI, 2019,
328 p. Available: http://wdc.org.ua/sites/default/files/SD2019-P1-FULL-EN.pdf
12. I.M. Koreneva, “Peculiarities and genesis of the idea of sustainable development as a
methodology of modern education,” (in ukr.), Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriya
Аналіз та прогнозування рівня сталого розвитку в європейському контексті
Системні дослідження та інформаційні технології, 2022, № 4 33
“Pedahohichni nauk”, issue 5, pp. 95–102, 2018. Available: https://ped-
ejournal.cdu.edu.ua/article/view/2512/2655
13. K.Ju. Belousov, “The current stage of the evolution of the sustainable development con-
cept and forming the paradigm of corporate sustainability,” (in rus.), Problemy sovre-
mennoj jekonomiki, 1 (45), 2013. Available: http://www.m-economy.ru/
art.php?nArtId=4424
14. V.Ye. Khaustova and Sh.A. Omarov, “The concept of sustainable development as a para-
digm for the development of the society,” (in rus.), Problemi ekonomіki, 1 (35), pp. 265–
273, 2018. Available: https://www.problecon.com/export_pdf/problems-of-economy-
2018-1_0-pages-265_273.pdf
15. Puja Mondal, “What is the Importance of Sustainable Development?”, Your article li-
brary the next generation library. Available: https://www.yourarticlelibrary.com/ envi-
ronment/what-is-the-importance-of-sustainable-development/9910
16. The SDGS in action. United nations Development programme. Available:
https://www.undp.org/sustainable-development-goals
17. Sustainable Development index. Available: https://www.sustainabledevelopmentindex.org/
18. World Economic Situation and Prospects: statistical annex. United Nations New York,
2020. Available: https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1GlKLeIOeXa
GMxgpLNUd3WO9XcUv-EGsd
19. World population pyramid from 1950 to 2100. Available: https://www.populationpyramid.
net/ru/%D0%BC%D0%B8%D1%80-%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%
8F/2024/
20. I.O. Pyshnohrayev, I.O. Tkachenko, and S.V. Hapon, “Potential of night-time lights data
to critical analysis of countries’ socio-economic indicators,” (in ukr.), Ekonomichnyj vis-
nyk NTUU «KPI», no. 19, pp. 54–62, 2021. Available: https://doi.org/10.20535/2307-
5651.19.2021.240492
Received 11.07.2022
INFORMATION ON THE ARTICLE
Ivan O. Pyshnograiev, ORCID: 0000-0002-3346-8318, National Technical University of
Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Ukraine, e-mail: pyshno-
graiev@gmail.com.
Ivanna O. Tkachenko, ORCID: 0000-0002-2684-0126, National Technical University of
Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Ukraine, e-mail:
kpivanna.tkachenko@gmail.com.
ANALYSIS AND FORECASTING THE LEVEL OF THE SUSTAINABLE
DEVELOPMENT IN THE EUROPEAN CONTEXT / I.O. Pyshnograiev, I.O. Tkachenko
Abstract. The article highlights the results of the conducted research on forecasting
the level of sustainable development in the European context. Based on the analysis
of the scientific achievements of domestic and foreign scientists, it was determined
that the existing methodologies had several problems associated with using a large
number of indicators, which made it impossible to estimate a new object or period
quickly. While considering this fact, the research aimed at constructing a model for
calculating the level of sustainable development based on a limited set of open data,
which would significantly facilitate the process of its assessment and forecasting.
The basis of the research is data from the World Data Center for Geoinformatics and
Sustainable Development and the “Sustainable development index” project.
Modeling and analysis were carried out in MS Excel and RStudio applications. The
obtained results demonstrate that it is possible to predict the level of sustainable de-
velopment based on the approximation model using a limited set of territorial
development indicators, which will lead to the loss of a minimal amount of informa-
tion.
Keywords: sustainable development, European context, approximation model, terri-
torial development indicators, forecasting.
|
| id | journaliasakpiua-article-261226 |
| institution | System research and information technologies |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-07-17T10:27:55Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | journaliasakpiua/8d/687bf3d4d3760d41c19d68c44af0408d.pdf |
| spelling | journaliasakpiua-article-2612262023-05-21T20:04:38Z Analysis and forecasting the level of the sustainable development in the European context АНАЛИЗ И ПРОГНОЗИРОВАНИЕ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ В ЕВРОПЕЙСКОМ КОНТЕКСТЕ Аналіз та прогнозування рівня сталого розвитку в Європейському контексті Pyshnograiev, Ivan Tkachenko, Ivanna сталий розвиток Європейський контекст модель апроксимації індикатори розвитку територій прогнозування sustainable development European context approximation model territorial development indicators forecasting The article highlights the results of the conducted research on forecasting the level of sustainable development in the European context. Based on the analysis of the scientific achievements of domestic and foreign scientists, it was determined that the existing methodologies had several problems associated with using a large number of indicators, which made it impossible to estimate a new object or period quickly. While considering this fact, the research aimed at constructing a model for calculating the level of sustainable development based on a limited set of open data, which would significantly facilitate the process of its assessment and forecasting. The basis of the research is data from the World Data Center for Geoinformatics and Sustainable Development and the “Sustainable development index” project. Modeling and analysis were carried out in MS Excel and RStudio applications. The obtained results demonstrate that it is possible to predict the level of sustainable development based on the approximation model using a limited set of territorial development indicators, which will lead to the loss of a minimal amount of information. В статье представлены результаты проведенного исследования по прогнозированию уровня устойчивого развития в европейском контексте. На основании анализа научных достижений отечественных и зарубежных ученых определено, что существующие методологии имеют ряд проблем, связанных с использованием большого количества показателей, что делает невозможным быструю приблизительную оценку нового объекта или периода. Учитывая это, исследование было направлено на построение модели расчета устойчивого развития на основе ограниченного набора открытых данных, что значительно облегчит процесс как его оценки, так и прогнозирования. Базой исследования являются данные Всемирного центра данных геоинформатики и устойчивого развития и проекта «Sustainable development index». Моделирование и анализ производятся в приложениях MS Excel и RStudio. Полученные результаты показывают, что прогнозировать уровень устойчивого развития можно на основе модели аппроксимации, используя ограниченный набор индикаторов развития территорий, что приведет к потере минимального количества информации. Висвітлено результати проведеного дослідження із прогнозування рівня сталого розвитку в європейському контексті. На підставі аналізу наукових здобутків вітчизняних та зарубіжних науковців визначено, що наявні методології мають ряд проблем, зумовлених використанням великої кількості показників, що унеможливлює швидке приблизне оцінювання нового об’єкта чи періоду. З огляду на це, дослідження спрямовано на побудову моделі розрахунку рівня сталого розвитку на основі обмеженого набору відкритих даних, що значно полегшить процес як його оцінювання, так і прогнозування. Базою дослідження є дані Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку і проекту "Sustainable development index". Моделювання та аналіз виконано у застосунках MS Excel і RStudio. Отримані результати демонструють, що прогнозувати рівень сталого розвитку можна на основі моделі апроксимації, використовуючи обмежений набір індикаторів розвитку територій, що призведе до втрати мінімальної кількості інформації. The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" 2022-12-27 Article Article application/pdf https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/261226 10.20535/SRIT.2308-8893.2022.4.02 System research and information technologies; No. 4 (2022); 21-33 Системные исследования и информационные технологии; № 4 (2022); 21-33 Системні дослідження та інформаційні технології; № 4 (2022); 21-33 2308-8893 1681-6048 uk https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/261226/270161 |
| spellingShingle | сталий розвиток Європейський контекст модель апроксимації індикатори розвитку територій прогнозування Pyshnograiev, Ivan Tkachenko, Ivanna Аналіз та прогнозування рівня сталого розвитку в Європейському контексті |
| title | Аналіз та прогнозування рівня сталого розвитку в Європейському контексті |
| title_alt | Analysis and forecasting the level of the sustainable development in the European context АНАЛИЗ И ПРОГНОЗИРОВАНИЕ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ В ЕВРОПЕЙСКОМ КОНТЕКСТЕ |
| title_full | Аналіз та прогнозування рівня сталого розвитку в Європейському контексті |
| title_fullStr | Аналіз та прогнозування рівня сталого розвитку в Європейському контексті |
| title_full_unstemmed | Аналіз та прогнозування рівня сталого розвитку в Європейському контексті |
| title_short | Аналіз та прогнозування рівня сталого розвитку в Європейському контексті |
| title_sort | аналіз та прогнозування рівня сталого розвитку в європейському контексті |
| topic | сталий розвиток Європейський контекст модель апроксимації індикатори розвитку територій прогнозування |
| topic_facet | сталий розвиток Європейський контекст модель апроксимації індикатори розвитку територій прогнозування sustainable development European context approximation model territorial development indicators forecasting |
| url | https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/261226 |
| work_keys_str_mv | AT pyshnograievivan analysisandforecastingthelevelofthesustainabledevelopmentintheeuropeancontext AT tkachenkoivanna analysisandforecastingthelevelofthesustainabledevelopmentintheeuropeancontext AT pyshnograievivan analiziprognozirovanieustojčivogorazvitiâvevropejskomkontekste AT tkachenkoivanna analiziprognozirovanieustojčivogorazvitiâvevropejskomkontekste AT pyshnograievivan analíztaprognozuvannârívnâstalogorozvitkuvêvropejsʹkomukontekstí AT tkachenkoivanna analíztaprognozuvannârívnâstalogorozvitkuvêvropejsʹkomukontekstí |