Сучасні тенденції в автоматизації промислових комплексів
This paper is dedicated to the study of the transition of manufacturing to a new stage of its development due to the introduction of the latest computer technologies, that have become common in the service sector, into the automation process. One of the characteristic features of the development of...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"
2016
|
| Онлайн доступ: | https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/48242 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System research and information technologies |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System research and information technologies| _version_ | 1866301559126622209 |
|---|---|
| author | Svjatnyj, Vladimir A. Brovkina, Daniella Yu. |
| author_facet | Svjatnyj, Vladimir A. Brovkina, Daniella Yu. |
| author_sort | Svjatnyj, Vladimir A. |
| baseUrl_str | http://journal.iasa.kpi.ua/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2016-07-25T14:59:53Z |
| description | This paper is dedicated to the study of the transition of manufacturing to a new stage of its development due to the introduction of the latest computer technologies, that have become common in the service sector, into the automation process. One of the characteristic features of the development of modern industry is the integration of the achievements of the theory and practice of automation, information technology, robotics and "human–automated object" systems. "Industry 4.0" was designed as a promising high-tech project under the supervision of the Federal Government of Germany with a focus on information and communication technologies. Today, however, this concept has expanded considerably and now is a collective system for European technologies and concepts for the organization of a new generation of production chains. Thus, in the paper, the modern meaning of "Industry 4.0" concept is described and the main ideas and technologies used for its implementation are summarized. |
| doi_str_mv | 10.20535/SRIT.2308-8893.2016.1.04 |
| first_indexed | 2025-07-17T10:19:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
© В.А. Святний, Д.Ю. Бровкіна, 2016
32 ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2016, № 1
УДК 64.011.56
DOI: 10.20535/SRIT.2308-8893.2016.1.04
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ
В АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ
В.А. СВЯТНИЙ, Д.Ю. БРОВКІНА
Досліджено перехід виробництва на новий етап розвитку, що зумовлено впро-
вадженням у процес автоматизації новітніх комп’ютерних технологій, давно
поширених у сфері послуг. Однією з характерних особливостей розвитку су-
часної промисловості є інтеграція досягнень теорії і практики автоматизації,
інформаційних технологій, робототехніки та систем «людина – автоматизова-
ний об’єкт». «Індустрію 4.0» було задумано як перспективний проект високих
технологій під керівництвом федерального уряду Німеччини з акцентом на ін-
формаційних і комунікаційних технологіях. Однак це поняття значно розши-
рилося і стало збірним для європейської системи технологій і концепції орга-
нізації ланцюга виробництва нового покоління. Розкрито сучасний зміст
поняття «Індустрія 4.0» і узагальнено інформацію про основні ідеї та техноло-
гії, які застосовуються для реалізації цієї концепції.
ВСТУП
На сучасному етапі розвитку промислової індустрії під автоматизацією ви-
робництва розуміють не лише впровадження роботизованих пристроїв, при-
значених для звільнення людини від безпосередньої участі в технологічних
процесах. В останні десятиліття загальна закономірність зрушень в автома-
тизації виробництва полягає в технічній модернізації промисловості та
швидкому зростанні галузей сфери послуг. Із розвитком інформаційних тех-
нологій та зростанням їх впливу на всі сфери життя сучасного суспільства
неминучим стає впровадження новітніх технологій, що вже давно пошири-
лись у сфері послуг, у процес автоматизації виробництва. Є поширеною ду-
мка, що суспільство перебуває на порозі четвертої промислової революції.
У роботі розглянуто основні концепції і технології, що зумовлюють напрям
розвитку автоматизації сучасної промисловості.
АРХІТЕКТУРА СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ
Для визначення архітектури систем управління виробничими операціями
(Manufacturing Operations Management — MOM) зазвичай використовують
п’ятирівневу модель університету Пердью (Purdue Reference Model — PRM)
[1], яку згодом було покладено в основу стандарту ISA-95. У стандарті опи-
сано такі рівні:
− рівень 5 — бізнес-додатки;
− рівень 4 — рівень підприємства (ERP, MRP, MES);
− рівень 3 — управління виробничими операціями;
− рівень 2 — автоматизація машин та процесів;
− рівень 1 — контролери;
− рівень 0 — сенсори та виконавчі пристрої.
Сучасні тенденції в автоматизації промислових комплексів
Системні дослідження та інформаційні технології, 2016, № 1 33
Існуючі системи автоматизації реалізують рівні з другого по п’ятий,
використовуючи програмне забезпечення, що працює на неспеціалізованих
комп’ютерах. На другому, третьому та четвертому рівнях зазвичай викорис-
товуються бази даних та комунікаційні інтерфейси, нагромаджується та син-
хронізується інформація між усіма рівнями. Наведена конфігурація є склад-
ною, вона залежить від вартості комп’ютерних технологій і пропускної
здатності мереж і потребує постійних інвестицій протягом життєвого циклу
продуктів автоматизованих виробництв. Стрімкий розвиток інформаційних
технологій робить можливою більш ефективну і просту архітектуру систем
автоматизації [2].
АВТОМАТИЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
На сучасному етапі розвитку промисловості інформаційні технології стають
невід’ємною частиною системи автоматизації виробництва [3]. Деякі фахів-
ці галузі називають застосування нових концепцій і технологій початком
четвертої промислової революції — революції, яка змінить бізнес-моделі
виробництва. Промислова автоматизація має свою історію застосування ко-
мерційних технологій, коли вони стають широко доступними. Наприклад,
планшетні комп’ютери з Wi-Fi натепер широко використовують для поліп-
шення роботи та ефективності обслуговування. Інші основні технології
з комп’ютерної індустрії також набули застосування у промисловості та її
автоматизації. Серед таких технологій можна виокремити 3D-принтери, по-
тужні вбудовані мікропроцесори, IP-комунікації, великі дані (big data),
хмарні обчислення, відкриті стандарти зв’язку, відкриті стандарти обміну
даними та самовідновувальні високонадійні мережі і т. ін. [3]. Подальше
поєднання інформаційних та виробничих технологій створює потенціал,
здатний дійсно змінити ланцюг від виробництва через постачальників до
клієнтів на кожному етапі їх взаємодії. Це явище можна назвати «інформо-
ваним виробництвом» [5].
Ідея «інформованого виробництва» полягає у проведенні всіх операцій
таким чином, щоб уся актуальна й узагальнена інформація стала доступною
для задоволення всіх потреб (людей, процесів, продуктів та інфраструктури)
у часі, просторі і в тому вигляді, у якому це необхідно по всьому ланцюгу
виробництва та постачання. Таким чином, можна виділити чотири основні
виробничі елементи, які об’єднуються в єдину структуру інформованого
виробництва.
1. Продукти. Високорозвинені датчики, засоби автоматичного керу-
вання та прикладні програмні модулі працюють разом, щоб отримати і поді-
литися інформацією в режимі реального часу, поки продукція проходить
шлях по виробничій лінії. «Інформовані продукти» дозволяють машинам
виконувати автономні дії.
2. Люди. Об’єднуються люди всіх бізнес-функцій, незважаючи на їх
географічне розташування, і їм надається відповідна інформація в режимі
реального часу. «Інформовані люди» забезпечуватимуть інтелектуальний
дизайн, експлуатацію і технічне обслуговування, а також високу якість
послуг та безпеку.
3. Процеси. З огляду на двонаправлений обмін інформацією у межах
глобального ланцюга виробництва — від постачальника до замовника —
В.А. Святний, Д.Ю. Бровкіна
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2016, № 1 34
«інформовані процеси» створюють гнучкий, здатний до адаптації ланцюг
поставок.
4. Інфраструктура. Використовуючи компоненти розумної інфраструк-
тури, які взаємодіють з мобільними пристроями, продуктами та людьми,
«інформована інфраструктура» дозволить ефективніше керувати виробниц-
твом товарів.
Упровадження нових інформаційних технологій на кожному етапі ви-
робництва робить реалізацію цих ідей реальністю.
СТЕК SMAC, ВЕЛИКІ ДАНІ ТА ХМАРНІ ОБЧИСЛЕННЯ
Для допомоги виробникам у переході на нову бізнес-модель було розробле-
но концепцію SMAC (social, mobile, analytics and cloud) [6]. Концепція поля-
гає в активному використанні чотирьох трендів: соціальних мереж і медіа,
мобільних пристроїв та додатків, аналітики, хмарних обчислень. Поєднання
цих технологій утворює стек SMAC.
Соціальні медіа призначено використовувати не тільки для обслугову-
вання клієнтів, а і в тандемі з функціями продажу та маркетингу. Це своєю
чергою дає змогу підприємству використовувати інформацію, отриману від
окремих клієнтів, для ефективного обслуговування всього фонду клієнтів.
Мобільні пристрої змінили доступ користувачів до цифрового контен-
ту. Смартфони і планшети принесли контент до рук споживачів. Мобільний
банкінг став одним з найбільш інноваційних продуктів в індустрії фінансо-
вих послуг. Покупці дедалі частіше використовують свої мобільні пристрої
для різних цілей — від простого перегляду до купівлі продуктів. Мобільні
пристрої можуть застосовуватися на кожному етапі виробництва [7].
Щороку компанії і приватні особи генерують мільярди гігабайтів да-
них. Дані, належним чином проаналізовані та використані вчасно, можуть
стати нездоланним фактором конкурентної переваги. Для аналітики важливе
значення має також технологія великих даних.
Великі дані — це серія підходів, інструментів і методів оброблення
структурованих і неструктурованих різних даних великих розмірів для
отримання результатів, які легко сприймаються людиною, є ефективними
в умовах неперервного приросту та розподілення між численними вузлами
обчислювальної мережі [8]. Технологія великих даних здатна не лише оброб-
ляти великі обсяги даних. Вона дозволяє організаціям адаптувати продукти
та послуги точно для задоволення потреб своїх клієнтів. Цей підхід добре
відомий в маркетингу та в управлінні ризиками, але може бути революцій-
ним і в інших сферах. Для виробників можливості, забезпечувані техно-
логією великих даних, можуть стимулювати підвищення продуктивності за
рахунок підвищення ефективності виробництва та якості продукції. Підви-
щення ефективності виникає в ланцюгу виробництва за рахунок скорочення
непотрібних ітерацій в циклах розвитку продукту до оптимізації процесу
складання. Реальна вартість продукції збільшується внаслідок підвищення її
якості, продукти більше відповідають потребам клієнтів [9].
Хмарні обчислення (Cloud Computing) — це модель забезпечення по-
всюдного та зручного доступу до спільного пулу обчислювальних ресурсів,
що підлягають налаштуванню (наприклад, до комунікаційних мереж, серве-
Сучасні тенденції в автоматизації промислових комплексів
Системні дослідження та інформаційні технології, 2016, № 1 35
рів, засобів збереження даних, прикладних програм та сервісів). Ці ресурси
можуть бути оперативно надані та вивільнені з мінімальними управлінськи-
ми затратами і зверненнями до провайдера [10]. Отже, технологія хмарних
обчислень є базою для реалізації та поєднання інших трьох складових стеку.
Стек SMAC стає важливим технологічним набором інструментів для
підприємств, що дає змогу залучати більше клієнтів і збільшувати можливо-
сті [11]. Хоча стек було розроблено передусім для використання IT-
корпораціями, проте впровадження новітніх інформаційних технологій
в систему автоматизації виробництва робить концепцію стеку SMAC осно-
вою для реалізації «інформованого виробництва».
ІНДУСТРІЯ 4.0
Наведені вище ідеї і технології лягли в основу концепції майбутнього вироб-
ництва під назвою «Індустрія 4.0» [12].
Термін «Індустрія 4.0» уперше використано на Ганноверській промис-
ловій виставці-ярмарку (Hannover Messe) у 2011 р., коли на церемонії від-
криття професор Вольфганг Вальстер, головний виконавчий директор
Німецького дослідного центру зі штучного інтелекту, висловив думку про
те, як бути успішним в умовах глобальної конкуренції. Він прокоментував,
що людство стоїть на порозі четвертої промислової революції, якій задає
темп інтернет.
«Індустрію 4.0» було задумано як перспективний проект високих тех-
нологій під керівництвом федерального уряду Німеччини з акцентом на ін-
формаційних і комунікаційних технологіях [13], але сьогодні цей термін
є збірним для технологій і концепцій організації ланцюга виробництва ново-
го покоління, який будується на основі технологічних концепцій кібер-
фізичних систем, машино-машинної взаємодії, індустріального інтернету,
інтернету речей та інтернету послуг. Згідно з новою концепцією завод, по-
будований на її принципах, можна назвати «розумним заводом» або «смарт-
заводом» (Smart Factory).
В основу концепції «Індустрії 4.0» покладено шість основних принци-
пів [12]:
1. Інтероперабельність — здатність кібер-фізичних систем, людей
і смарт-заводів до підключення і спілкування один з одним за допомогою
інтернету речей та інтернету послуг.
2. Віртуалізація — створення віртуальної копії смарт-заводу через
об’єднання даних датчиків (моніторингу фізичних процесів) з віртуальними
моделями заводу та імітаційними моделями.
3. Децентралізація — здатність кібер-фізичних систем смарт-заводів
приймати рішення самостійно.
4. Робота в режимі реального часу — здатність збирати і аналізувати
дані та надавати отримані висновки негайно.
5. Орієнтація послуг — пропозиція послуг (кібер-фізичних систем,
людей або смарт-заводів) за допомогою інтернету послуг.
6. Модульність — гнучке пристосування смарт-заводів до мінливих
вимог шляхом заміни або розширення окремих модулів.
В.А. Святний, Д.Ю. Бровкіна
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2016, № 1 36
Для ґрунтовного розуміння цих принципів необхідно розглянути, що
собою являють технологічні концепції кібер-фізичних систем, машино-
машинної взаємодії, індустріального інтернету, інтернету речей та інтернету
послуг.
Кібер-фізичні системи [14–17] — це розумні мережеві системи із вбудо-
ваними датчиками, процесорами та приводами, призначеними для розпізна-
вання і взаємодії з фізичним світом (у тому числі з користувачем), а також
підтримання гарантованої продуктивності в реальному часі. У таких систе-
мах сумісна робота кібер- і фізичних елементів має вирішальне значення —
обчислення, керування, функціонування датчиків і мережі можуть бути гли-
боко інтегровані в кожному компоненті.
У праці [17] запропоновано п’ятирівневу архітектуру «5C» для реаліза-
ції кібер-фізичних систем. Її загальну структуру подано у вигляді таблиці.
П’ятирівнева архітектура реалізації кібер-фізичної системи
Рівень
архітектури Атрибути рівня
Рівень
конфігурації
Самоналаштування для стабільної роботи.
Саморегулювання у разі змін.
Самооптимізування у випадку пошкождень
Рівень
розпізнавання
Інтегроване моделювання та синтез.
Дистанційна візуалізація для людини.
Сумісна діагностика та прийняття рішень
Кібер-рівень
Модель-близнюк для компонентів і машин.
Time Machine для ідентифікації змін і пам’яті.
Кластеризація подібностей при отриманні даних
Рівень
перетворення
даних на інформацію
Розумна аналітика для здоров’я машинних компонентів.
Розумна аналітика для багатовимірної кореляції даних.
Прогнозування деградації та продуктивності
Рівень
«розумного»
з’єднання
Plug & Play.
Бездротовий зв’язок.
Сенсорна мережа
Згідно з наведеною структурою на рівні конфігурації системи дані мо-
жуть бути безпосередньо виміряні за допомогою датчиків або отримані від
контролера чи корпоративних виробничих систем; при цьому необхідно
враховувати можливість різних типів даних (реалізацію функції Plug & Play),
бездротовий та надійний зв’язок, можливість керувати процедурою збиран-
ня даних і передавання отриманих даних на центральний сервер.
На рівні розпізнавання значуща інформація повинна бути виведена
з даних. Натепер існує багато інструментів і методологій для даних, напри-
клад, методи великих даних. На цьому рівні збирається вся важлива інфор-
мація для складання прогнозів та прийняття рішень.
Кібер-рівень діє як центральний інформаційний вузол в архітектурі, ін-
формація передається до нього від кожної підімкненої машини, щоб сфор-
мувати мережу машин. На підставі отриманих даних формуються моделі
для всіх компонент мережі, що дозволяє аналізувати та порівнювати їх па-
раметри. Окрім збирання інформації на цьому рівні за допомогою спеціаль-
Сучасні тенденції в автоматизації промислових комплексів
Системні дослідження та інформаційні технології, 2016, № 1 37
них програмних інструментів (Time Machine) виконується резервне копію-
вання даних.
На рівні розпізнавання формується загальна модель усієї системи, ви-
конуються візуалізація всієї інформації для людини, сумісна діагностика і на
підставі всієї отриманої інформації приймаються рішення.
Рівень конфігурації є зворотним зв’язком від кібер-простору до фізич-
ного простору і діє як контрольний елемент, який забезпечує самоналашту-
вання і самоадаптацію всіх машин системи.
Кібер-фізичні системи працюють у неконтрольованому середовищі, во-
ни є самостійними, тому мають бути стійкими до несподіваних умов і адап-
туватися до збоїв. Компоненти на будь-якому рівні абстракції повинні бути
передбачуваними і надійними, якщо це технологічно можливо. Якщо це не
так, то наступний рівень абстракції, вищий від цих компонентів, має компен-
сувати надійність [16].
Машино-машинна взаємодія [18, 19] — це сукупність технологій, які
дозволяють реалізувати взаємодію між окремими машинами на першому
рівні архітектури кібер-фізичної системи.
На базі машино-машинної взаємодії функціонує інтернет речей [20–22].
Інтернет речей — це концепція комунікаційної мережі фізичних або віртуа-
льних об’єктів («речей»), які мають технології для взаємодії між собою та
з навколишнім середовищем, а також можуть виконувати певні дії без втру-
чання людини [20]. Інтернет речей дозволяє підключатися і обмінюватися
даними з неживими предметами. Ця технологія також дозволяє збирати
і передавати дані з датчиків, що підключені до живих об’єктів, таких як лю-
ди, тварини тощо. Інтернет речей поєднує все — від промислового устатку-
вання до повсякденних об’єктів, які варіюються від медичних приладів до
автомобілів, — в одну велику мережу. Інтернет речей дає змогу поділитися
інформацією як із системами, так і з людьми.
Індустріальний інтернет [23–25] охоплює всі рівні архітектури кібер-
фізичної системи «5С», поєднуючи в собі оброблення даних інструментами
великих даних та можливості інтернету речей. Індустріальний інтернет міс-
тить усі описані вище технології, утворюючи єдину «розумну» мережу під-
приємства.
Ще однією важливою концепцією в рамках «Індустрії 4.0» є інтернет
послуг [26, 27]. Інтернет послуг дозволяє пропонувати до використання
і використовувати як внутрішні, так і крос-організаційні послуги, він
об’єднує в одну мережу всіх учасників виробництва на кожному його етапі.
Ускладнення самої системи автоматизації і об’єднання всіх рівнів
в єдину інформаційну структуру відкриває шлях до цілісної і адаптивної
автоматизації. Цей шлях є логічним напрямом еволюції систем промислової
автоматизації, що узгоджується із сучасними тенденціями інтернету речей
і «Індустрії 4.0» і зробить виробництво більш ефективним.
ВИСНОВКИ
Характерною ознакою розвитку сучасної промисловості є інтеграція досяг-
нень теорії і практики автоматизації, інформаційних технологій, робото-
техніки та систем «людина – атоматизованний об’єкт». Стандартна п’яти-
рівнева модель університету Пердью для реалізації системи виробництва
В.А. Святний, Д.Ю. Бровкіна
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2016, № 1 38
замінюється п'ятирівневою архітектурою кібер-фізичних систем, яка дозво-
ляє об’єднати всі елементи виробництва та всіх її учасників в єдину мережу
виробництва.
У розробленні технологій «Індустрії 4.0» важливою є проблема ефек-
тивної модельної підтримки інноваційних проектів. Оскільки йдеться про
реальні промислові проекти, то розробники математичних моделей цих тех-
нологій вимушені знаходити методи і засоби подолання складності цього
класу об’єктів моделювання. Тому з настанням четвертої промислової рево-
люції поряд з проблемами реалізації кібер-фізичних систем актуальною
є також проблема їх моделювання, що задає темп розвитку автоматизації
виробництва майбутнього.
ЛІТЕРАТУРА
1. Purdue Enterprise Reference Architecture. — Вікіпедія [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Purdue_Enterprise_Reference_
Architecture.
2. Lydon Bill. Simplifying Automation System Hierarchies [Електронний ресурс] /
Bill Lyndon. — Режим доступу: http://www.automation.com/automation-
news/article/ simplifying-automation-system-hierarchies.
3. Дудкин Е.П. Основы автоматики и автоматизации: учеб. пособие / Е.П. Дудкин,
Г.И. Коропальцев, А.А. Зайцев, И.Ю. Князев. — Часть 1: Элементы систем
автоматики. — СПб.: Петербург. гос. ун-т путей сообщения, 2008. — 64 с.
4. Lydon Bill. Is Industrial Automation evolving to IT? | Automation.com. 2015 | Au-
tomation.com [Електронний ресурс] / Bill Lyndon. — Режим доступу:
http://www.automation.com/automation-news/article/is-industrial-automation-
evolving-to-it.
5. Informed Manufacturing: The Next Industrial Revolution [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://www.cognizant.com/InsightsWhitepapers/Informed-
Manufacturing-The-Next-Industrial-Revolution.pdf.
6. Accelerate Your Transformation: Social, Mobile, and Analytics in the Cloud
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.capgemini-consulting.
com/resource-file-access/resource/pdf/cc_accelerate_your_transformation.pdf.
7. Sripriya V. Social Mobile Analytics and Cloud (SMAC) Technology [Електронний
ресурс] / V. Sripriya, R.S. Sivaranjani. — Режим доступу: http://www.
ifet.ac.in/pages/ extsymp14/exsymp14/papers/cse/CS%2016.pdf.
8. Big Data. — Вікіпедія [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://uk. wik-
ipedia.org/wiki/Big_Data.
9. Nedelcu B. About Big Data and its Challenges and Benefits in Manufacturing
[Електронний ресурс] / B. Nedelcu. — Режим доступу: http://www. dbjour-
nal.ro/ archive/13/13_2.pdf.
10. Хмарні обчислення. — Вікіпедія [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Хмарні_обчислення.
11. Manufacturing Trends that will Shape the Market in 2015 | Technology content from
IndustryWeek [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. indus-
tryweek.com/technology/5-manufacturing-trends-will-shape-market-2015.
12. Industry 4.0. — Вікіпедія [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://en.
wikipedia.org/wiki/Industry_4.0.
13. Lydon Bill. — Industry 4.0 Gaining Momentum | Automation.com. 2015 | Automa-
tion.com [Електронний ресурс] / Bill Lydon. — Режим доступу: http://www.
automation. com/automation-news/article/industry-40-gaining-momentum.
Сучасні тенденції в автоматизації промислових комплексів
Системні дослідження та інформаційні технології, 2016, № 1 39
14. Cyber-physical system. — Вікіпедія [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://en.wikipedia.org/wiki/Cyber-physical_system.
15. Edward A. Lee. Cyber Physical Systems: Design Challenges / A. Lee. Edward //
Electrical Engineering and Computer Sciences University of California at Berke-
ley, Technical Report No. UCB/EECS-2008-8, January 23, 2008 [Електронний
ресурс]. — Режим доступу: http://www.eecs.berkeley.edu/Pubs/ TechRpts/
2008/EECS-2008-8.pdf.
16. Cyber-Physical Systems (CPS), Vision Statement [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: https://www.nitrd.gov/nitrdgroups/images/6/6a/Cyber_Physical_ Sys-
tems_(CPS)_Vision_Statement.pdf.
17. Lee Jay. A Cyber-Physical Systems architecture for Industry 4.0-based manufacturing
systems // Manufacturing Letters 3 (2015) 18–23 [Електронний ресурс] / Jay Lee,
Behrad Bagheri, Hung-An Kao. — Режим доступу:http://www.researchgate.net/
profile/ Jay_Lee10/publication/269709304_A_Cyber-Physical_Systems_ archi-
tecture_for _Industry_4.0-based_manufacturing_systems/links/549486890cf
20f487d2c 4523.pdf.
18. M2M. — Вікіпедія [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://uk. wikipe-
dia. org/wiki/M2M
19. Machine-to-Machine communications (M2M); Functional architecture // ETSI TS
102 690 V2.1.1 (2013-10) [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.etsi.org/deliver/etsi_TS/102600_102699/102690/02.01.01_60/ts_102
690v020101p.pdf.
20. Інтернет речей. — Вікіпедія [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://uk.wikipedia.org/wiki/Інтернет_речей.
21. An Introduction to the Internet of Things (IoT). Part 1. of “The IoT Series” // Lopez
Research, November 2013 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https:
//www.cisco.com/web/solutions/trends/iot/introduction_to_IoT_november.pdf.
22. Building Smarter Manufacturing With The Internet of Things (IoT). Part 2. of “The
IoT Series”// Lopez Research, January 2014 [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://cdn.iotwf.com/resources/6/iot_in_manufacturing_january.pdf
23. Industrial Internet. — Вікіпедія [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://en.wikipedia.org/wiki/Industrial_Internet.
24. Industrial Internet Insights report for 2015 // Accenture [електроннии ̆ ресурс]. –
Режим доступу: http://www.accenture.com/sitecollectiondocuments/pdf/ accen-
ture-industrial-internet-changing-competitive-landscape-industries.pdf.
25. Peter C. Evans and Marco Annunziata. Industrial Internet: Pushing the Boundaries
of Minds and Machines / C. Peter // GE, November 26, 2012 [Електронний
ресурс]. — Режим доступу: http://www.ge.com/sites/default/files/Industrial_
Internet.pdf.
26. Terzidis Orestis. The Internet of Services and USDL [Електронний ресурс] /
Orestis Terzidis, Daniel Oberle, Kay Kadner. — Режим доступу:
http://www.w3.org/2011/10/ integration-workshop/p/USDLPositionPaper.pdf.
27. Nixon Lyndon. The Future of the Internet of Services for Industry: the ServiceWeb
3.0 Roadmap [Електронний ресурс] / Lyndon Nixon, Graham Hench, Dave
Lambert, Agata Filipowska, Elena Simperl. — Режим доступу: http://www. ser-
viceweb30.eu/cms/ index.php/resources/doc_download/103-the-future-of-the-
internet-of-services-for-industry-the-serviceweb-30-roadmap.pdf.
28. Sabo Filip. A comparison of the status in Europe and the USA [Електронний
ресурс] / Filip Sabo // Industry 4.0. — Режим доступу: http://www.marshall-
plan.at/ images/FHKufstein_SaboFilip.pdf.
Надійшла 24.08.2015
|
| id | journaliasakpiua-article-48242 |
| institution | System research and information technologies |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-07-17T10:19:18Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | journaliasakpiua/ab/78e1dffa65e813710abe8955a64ef6ab.pdf |
| spelling | journaliasakpiua-article-482422016-07-25T14:59:53Z Modern trends in automation of industrial complexes Современные тенденции в автоматизации промышленных комплексов Сучасні тенденції в автоматизації промислових комплексів Svjatnyj, Vladimir A. Brovkina, Daniella Yu. industry 4.0 big data internet of things machine-to-machine communication SMAC smart factory cyber-physical system industrial internet This paper is dedicated to the study of the transition of manufacturing to a new stage of its development due to the introduction of the latest computer technologies, that have become common in the service sector, into the automation process. One of the characteristic features of the development of modern industry is the integration of the achievements of the theory and practice of automation, information technology, robotics and "human–automated object" systems. "Industry 4.0" was designed as a promising high-tech project under the supervision of the Federal Government of Germany with a focus on information and communication technologies. Today, however, this concept has expanded considerably and now is a collective system for European technologies and concepts for the organization of a new generation of production chains. Thus, in the paper, the modern meaning of "Industry 4.0" concept is described and the main ideas and technologies used for its implementation are summarized. Исследован переход производства на новый этап развития, что обусловлено внедрением в процесс автоматизации новейших компьютерных технологий, давно распространившихся в сфере услуг. Одной из характерных особенностей развития современной промышленности является интеграция достижений теории и практики автоматизации, информационных технологий, робототехники и систем "человек – автоматизированный объект". "Индустрия 4.0" была задумана как перспективный проект высоких технологий под руководством федерального правительства Германии с акцентом на информационных и коммуникационных технологиях. Однако это понятие значительно расширилось и стало собирательным для европейской системы технологий и концепции организации цепи производства нового поколения. Раскрыто современное содержание понятия "Индустрия 4.0" и обобщена информация об основных идеях и технологиях, применяемых для реализации данной концепции. Досліджено перехід виробництва на новий етап розвитку, що зумовлено впровадженням у процес автоматизації новітніх комп’ютерних технологій, давно поширених у сфері послуг. Однією з характерних особливостей розвитку сучасної промисловості є інтеграція досягнень теорії і практики автоматизації, інформаційних технологій, робототехніки та систем "людина – автоматизований об’єкт". "Індустрію 4.0" було задумано як перспективний проект високих технологій під керівництвом федерального уряду Німеччини з акцентом на інформаційних і комунікаційних технологіях. Однак це поняття значно розширилося і стало збірним для європейської системи технологій і концепції організації ланцюга виробництва нового покоління. Розкрито сучасний зміст поняття "Індустрія 4.0" і узагальнено інформацію про основні ідеї та технології, які застосовуються для реалізації цієї концепції. The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" 2016-03-18 Article Article application/pdf https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/48242 10.20535/SRIT.2308-8893.2016.1.04 System research and information technologies; No. 1 (2016); 32-39 Системные исследования и информационные технологии; № 1 (2016); 32-39 Системні дослідження та інформаційні технології; № 1 (2016); 32-39 2308-8893 1681-6048 uk https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/48242/60819 Copyright (c) 2021 System research and information technologies |
| spellingShingle | Svjatnyj, Vladimir A. Brovkina, Daniella Yu. Сучасні тенденції в автоматизації промислових комплексів |
| title | Сучасні тенденції в автоматизації промислових комплексів |
| title_alt | Modern trends in automation of industrial complexes Современные тенденции в автоматизации промышленных комплексов |
| title_full | Сучасні тенденції в автоматизації промислових комплексів |
| title_fullStr | Сучасні тенденції в автоматизації промислових комплексів |
| title_full_unstemmed | Сучасні тенденції в автоматизації промислових комплексів |
| title_short | Сучасні тенденції в автоматизації промислових комплексів |
| title_sort | сучасні тенденції в автоматизації промислових комплексів |
| topic_facet | industry 4.0 big data internet of things machine-to-machine communication SMAC smart factory cyber-physical system industrial internet |
| url | https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/48242 |
| work_keys_str_mv | AT svjatnyjvladimira moderntrendsinautomationofindustrialcomplexes AT brovkinadaniellayu moderntrendsinautomationofindustrialcomplexes AT svjatnyjvladimira sovremennyetendenciivavtomatizaciipromyšlennyhkompleksov AT brovkinadaniellayu sovremennyetendenciivavtomatizaciipromyšlennyhkompleksov AT svjatnyjvladimira sučasnítendencíívavtomatizacíípromislovihkompleksív AT brovkinadaniellayu sučasnítendencíívavtomatizacíípromislovihkompleksív |