Застосування онтологічного анализу для оцінювання компетентності фахівців з розроблення національних стандартів
The necessity and urgency of the implementation of standards and their harmonization with international ones are analyzed using the information technology domain and problems related to it as an example. Objective methods of competence evaluation of experts and developers of Ukrainian national stand...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/85405 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System research and information technologies |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System research and information technologies| _version_ | 1867334278685130752 |
|---|---|
| author | Gladun, Anatoly Ya. Rogushina, Julia V. |
| author_facet | Gladun, Anatoly Ya. Rogushina, Julia V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Anatoly Ya. Gladun",
"institution": "Міжнародний науково-навчальноий центр інформаційних технологій і систем НАНУ, Київ, Україна"
},
{
"author": "Julia V. Rogushina",
"institution": "Відділ Інтелектуальних Інформаційних Систем Інституту програмних систем НАНУ, Київ, Україна"
}
] |
| author_sort | Gladun, Anatoly Ya. |
| baseUrl_str | http://journal.iasa.kpi.ua/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2018-03-30T15:27:13Z |
| description | The necessity and urgency of the implementation of standards and their harmonization with international ones are analyzed using the information technology domain and problems related to it as an example. Objective methods of competence evaluation of experts and developers of Ukrainian national standards are proposed. The methods presented in this article are based on the semantic matching of the standard description with documents that characterize developer expertise in the chosen domain. In addition, we propose to use the knowledge acquired from the open Web environment: Wіkі resources, scientometric databases, official sites of organizations and accompanying metadata, domain ontologies, etc. These informational resources are integrated based on the specialized ontology of a scientific activity which allows to standardize the terminology systems of potential experts qualifications. |
| doi_str_mv | 10.20535/SRIT.2308-8893.2016.3.02 |
| first_indexed | 2025-07-17T10:20:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
А.Я. Гладун, Ю.В. Рогушина, 2016
Системні дослідження та інформаційні технології, 2016, № 3 19
УДК 681.3.
DOI: 10.20535/SRIT.2308-8893.2016.3.02
ЗАСТОСУВАННЯ ОНТОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ
ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ
З РОЗРОБЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ
А.Я. ГЛАДУН, Ю.В. РОГУШИНА
Анотація. Необхідність і актуальність упровадження національних стандартів
та їх гармонізації з міжнародними стандартами проаналізовано на прикладі
сфери інформаційних технологій і тих специфічних проблем, що виникають
при цьому. Запропоновано об’єктивні методи оцінювання компетентності екс-
пертів та розробників національних стандартів України. Подані методи ґрун-
туються на семантичному зіставленні опису стандарту та документів, що харак-
теризують компетентність його розробників в обраній сфері. Запропоновано
використовувати знання, що здобуваються з відкритого середовища Web:
Wікі-довідники, наукометричні бази, офіційні сайти організацій і супровідні
метадані, онтології предметних областей тощо. Для інтеграції цих інформа-
ційних ресурсів розроблено спеціалізовану онтологію наукової діяльності, що
дозволяє стандартизувати термінологічну базу для опису кваліфікації потен-
ційних експертів.
Ключові слова: стандартизація, онтологія, наукометричні показники, компе-
тентність.
ВСТУП
Натепер майже всі сфери діяльності людини важко уявити без використання
стандартів різного призначення. Стандарти акумулюють передовий науко-
во-технічний досвід багатьох країн, який націлений на забезпечення єдності
вимог до продукції, що є предметом міжнародного товарообміну, і забезпе-
чує взаємозамінність комплектувальних виробів, єдині методи випробуван-
ня та оцінювання якості виробів. Стандартизація являє собою складну, ком-
плексну, міжгалузеву, багатопланову та багатоаспектну проблему, яка
потребує сучасних рішень для її успішного розвитку.
Основна мета міжнародної стандартизації — забезпечити міжнародний
товарообмін та взаємодопомогу, а також розширити співпрацю у сферах ін-
телектуальної, наукової, технічної й економічної діяльності у світовому
масштабі. Тому цьому питанню у зв’язку з процесами євроінтеграції приді-
ляється велика увага в Україні. Світову систему стандартизації складають
міжнародні, міждержавні, національні, галузеві та інші організації стандар-
тизації: ІSO; ІEC; ITU; ЕTSI; ІEEE; EІA; ANSІ; SEІ; ECMA; CEN; CENELEC
тощо.
В ІSO/ІEC за розвиток і синхронізацію стандартів у сфері інформацій-
них технологій відповідає об’єднаний технічний комітет JTC 1 (Joіnt
Technіcal Commіttee 1 – Іnformatіon Technology), який має багато вузько-
профільних підкомітетів (SC — Subcommіttee). Зокрема, один з них JTC
1/SC 6 — Telecommunications and information exchange between systems від-
повідає за розвиток стандартів з телекомунікацій та систем обміну інформа-
А.Я. Гладун, Ю.В. Рогушина
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2016, № 3 20
цією між системами – саме зі сфери його діяльності наведено подальші при-
клади в цій роботі. Діяльність зі стандартизації в Україні ґрунтується на
правових нормах Закону України «Про стандартизацію» [1], Декрету Кабі-
нету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» та інших нор-
мативних актах з урахуванням принципів і положень міжнародних організа-
цій зі стандартизації [2, 3].
Етапи розроблення національного стандарту. Для того щоб оціню-
вати компетентність розробників стандартів, потрібно проаналізувати, якою
саме діяльністю вони займаються на різних етапах розроблення стандартів
та, які завдання вони мають вирішувати.
Організація-розробник попередньо проходить процедуру тендерних за-
купівель. Основною базою для реформування державних закупівель в Укра-
їні є новий Закон України «Про здійснення державних закупівель» № 1197-
VII (1197-18) від 10.04.2014. Мета закону – створення конкурентного сере-
довища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій
сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до затвердженої Програми робіт з національної стандарти-
зації організація-розробник призначає відповідальних виконавців і визначає
термін виконання етапів роботи. Потім створюється технічне завдання на
розроблення стандарту. Для цього потрібно зібрати, вивчити та проаналізу-
вати матеріали про об’єкт стандартизації з урахуванням досягнень вітчизня-
ного та закордонного досвіду, зокрема виконувати патентні дослідження [4].
Технічний комітет зі стандартизації для виконання робіт визначає відповід-
ний підкомітет, який формує робочу групу або залучає фахівців, найкомпе-
тентніших у цій предметній області (ПрО). Підкомітет готує проект першої
редакції стандарту згідно з договором і технічним завданням на розроблення
стандарту. Усі етапи розроблення національного стандарту технічним комі-
тетом стандартизації подано в ДСТУ 1.2:2015 [3].
Особливу увагу під час розроблення стандартів фахівці технічного ко-
мітету приділяють термінології. Термінологія — сукупність термінів, тобто
слів та/або словосполучень, що виражають специфічні поняття з певної ПрО
(галузі), а також сукупність усіх термінів, наявних у тій чи іншій мові. Від
звичайних слів терміни відрізняються точністю семантичних меж [5].
Галузеві термінології (тобто сукупності термінів конкретних галузей)
називають термінологічними системами (терміносистемами). Характеризу-
ючи терміносистему в сфері інформаційних технологій (ІТ), необхідно від-
значити динаміку її виникнення та інтенсивність збагачення новими лексич-
ними одиницями. Фахівець з розроблення проекту стандарту повинен
досконально знати ПрО розроблюваного стандарту, а також мати значний
запас термінів з цієї спеціалізованої ПрО. Особливо це стосується процесу
розроблення стандарту, гармонізованого зі стандартами, викладеними ін-
шими мовами світу.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Створення об’єктивних методів оцінювання компетентності претендентів на
основі використання й оброблення знань про ПрО для прогнозування успіш-
ного розроблення стандартів є сьогодні актуальною і важливою науковою
проблемою.
Застосування онтологічного аналізу для оцінювання компетентності фахівців …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2016, № 3 21
Оцінки можна отримати на основі аналізу формальних характеристик
розробників стандарту (дипломів, кількості публікацій у зазначеній ПрО,
стажу роботи тощо), однак вони є надто приблизними і не враховують семан-
тику виконуваного завдання. Тому необхідно розробити методи, які здатні
обробляти знання про ці характеристики, враховуючи динамічність, розпо-
діленість та нечіткість таких знань. Пропонується використовувати для цьо-
го засоби онтологічного аналізу.
Використання онтологій для формалізованого подання знань про ком-
петентність учасників виконання проекту (розробників, наукових редакто-
рів, експертів тощо) потребує розроблення засобів зіставлення семантичного
опису стандарту та відомостей про учасників, що характеризує їх знання
і досвід у ПрО стандарту та враховує їх знання і досвід.
Таке зіставлення зводиться до аналізу двох множин природномовних
документів і пов’язаних з ними метаданих та знань. Запропонований підхід
дозволяє інтегрувати персоніфіковані онтологічні знання про експертів із
ПрО і логічні методи їх оброблення, використовуючи онтологічний аналіз та
методи семантичного пошуку.
Мета роботи — розроблення об’єктивних алгоритмів та методів оці-
нювання компетентності учасників розроблення стандартів, що ґрунтуються
на здобутті знань з відкритого середовища Web та документів, які описують
стандарти. Запропонований підхід дасть змогу інтегрувати відомості про
розробників у певному домені ІТ та стандартизувати термінологічну базу.
ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНЦІЯ ТА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ
ЗІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ
Термінологічні проблеми в сфері стандартизації. Основна складність пере-
кладу текстів у сфері ІТ, зокрема переклад термінологічних одиниць, поля-
гає у розкритті та передачі засобами української мови іншомовних понять.
Інтенсивний розвиток науки і техніки разом із процесами глобалізації в су-
часному суспільстві сприяє безперервному збагаченню термінологічної сис-
теми словами та словосполученнями, пов’язаними зі сферою ІТ.
Комп’ютерна термінологія є найдинамічнішою із термінологічних систем,
і в ній навряд чи колись можна буде поставити крапку та вважати її дослі-
дженою, оскільки інновації в комп’ютерній техніці розвиваються досить
швидко [6].
Сучасна українська науково-технічна мова не завжди містить релевант-
ні терміни для перекладу нових понять або понять, що набули нового зна-
чення в іншій ПрО. Обов’язкова умова повноцінного перекладу будь-якого
спеціального тексту — це повне розуміння його перекладачем. Дослівний
переклад термінів без проникнення у їх сутність без знання самих явищ,
процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до гру-
бих помилок у перекладі та спотворення його семантики. Основними спосо-
бами відтворення українською мовою комп’ютерної термінології є: кальку-
вання, транскодування, описовий переклад, еквівалентний переклад.
А.Я. Гладун, Ю.В. Рогушина
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2016, № 3 22
Під калькуванням розуміють переклад частин іншомовного слова
(складного, похідного або словосполучення) з подальшим складанням еле-
ментів в одне ціле. Приклади калькування — переклад таких термінологіч-
них словосполучень, як «access code» — «код доступу»; «abstract semantic
network» — «абстрактна семантична мережа». Такий вид перекладу досить
часто призводить до створення незрозумілих слів, які ускладнюють розу-
міння тексту.
Транскодування (транскрипція) — це передача звукової або графічної
форми слова вихідної мови засобами абетки мови перекладу. Наприклад,
«semantic web» перекладається як «семантичний веб» (а не «змістовне паву-
тиння»), «installation» — як «інсталяція», «notebook» — як «ноутбук»,
«startup» — як «стартап». Такий прийом найчастіше використовують для
перекладу слів та словосполучень, які на практиці широко вживаються саме
похідною мовою і не мають безпосередніх аналогів в українській мові. Не-
рідко в процесі перекладу транскрипцію та калькування застосовують одно-
часно.
Описовий переклад, або експлікація (від лат. explicatio —
роз’яснення) — це лексико-граматична трансформація, за якої лексична
одиниця мови-оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення
або визначення цієї одиниці. Наприклад, «native mode» — «режим роботи
у власній системі команд»; «processor-specific code» — «програма,
прив’язана до певного процесора».
Якщо значення англійського терміна повністю та однозначно відпові-
дає значенню українського, то це — еквівалентний переклад. Цей вид пере-
кладу досить поширений, хоча в українській мові немає достатнього обсягу
термінології, наприклад, у галузі ІТ.
Вибір способу перекладу досить часто залежить від компетентності пе-
рекладачів у ПрО тексту, які його перекладають: найкваліфікованіші з них
здатні вибрати найвідповідніші терміни української мови і лише за їх відсу-
тності звертатися до калькування та транскрипції.
Професійна компетенція розробників. Проблемам розроблення станда-
ртів присвячено багато методичних розробок [7], а аналіз їх актуальності та
прогнозування ефективності є завданням експертів відповідних ПрО [8].
Варто розрізняти поняття «компетенція» і «компетентність». Компетен-
ція — це знання, які повинна мати особа; коло питань, з якими особа повинна
бути обізнана; досвід, який треба мати для успішного виконання певних
завдань відповідно до встановлених прав, законів тощо, тобто поняття, що
в загальному випадку не пов’язане з конкретною особою. Компетентність —
це відносини між особою і компетенцією, що означає, що певна людина має
цю компетенцію. У розгляданому випадку компетенція — це характеристики
та завдання, які потребують вирішення під час розроблення проекту зі стан-
дартизації, а компетентність — властивість розробника, його характеристи-
ки, досвід та можливості.
Елементи компетентності — знання і навички, життєвий досвід, здат-
ності, риси характеру, інтелект тощо, об’єднані в різних конфігураціях для
вирішення особою конкретних завдань. Компетентність — рівень досяг-
нень (досвіду, знань, звичок) особи в певній ПрО. Компетентність можна
визначати на підставі аналізу діяльності фахівця, його поінформованості
Застосування онтологічного аналізу для оцінювання компетентності фахівців …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2016, № 3 23
щодо досягнень науки і техніки, його розуміння досліджуваних проблем
і можливих способів їх вирішення.
Варто враховувати, що в загальному випадку експерт — це компетент-
ний фахівець. У сучасних умовах, коли відбувається експонентне збільшен-
ня обсягів наукової інформації, виконувати експертне оцінювання стає деда-
лі важче, і тому важливо якомога чіткіше визначати межі компетентності
кожного потенційного експерта [9]. У сфері розроблення стандартів існують
як формальні, так і неформальні вимоги до експертів.
Відкриті джерела відомостей про ПрО та фахівців. Основним джере-
лом відомостей про проект розроблення стандарту є його природомовний
опис (заявка, технічне завдання, публікація міжнародного стандарту, про-
грама робіт з національної стандартизації тощо), а також додаткові зовнішні
інформаційні ресурси (ІР) — онтології, Wіkі-сторінки тощо, які містять
структуровані та семантично значущі відомості про ПрО.
Складнішим завданням є аналіз інформації про учасників розроблення
стандартів. Частина відомостей про них є чітко формалізована і може бути
однозначно оцінена без урахування семантики ПрО та додаткових знань про
стандарт (рівень освіти, їх стаж роботи у відповідній сфері, наявність раніше
розроблених стандартів). Але часто цих відомостей недостатньо для визна-
чення компетентності щодо розроблення стандарту в нових і динамічно змі-
нюваних ПрО. Одним з найбільш об’єктивних критеріїв оцінювання сфери
компетентності наукових співробітників є аналіз їх публікацій, поданих
у Web: наукових статей, доповідей, звітів і презентацій.
Таким чином, як джерела відомостей про сферу компетентності авторів
проекту пропонується розглядати такі ІР: офіційні документи, що підтвер-
джують освіту та досвід роботи (наприклад, диплом про вишу освіту, науко-
вий ступінь, сертифікати та нагороди); ІР, що розкривають семантику офі-
ційних документів розробників (паспорти спеціальностей та дисциплін,
вимоги до здобування наукових звань та вчених ступенів, посадові інструк-
ції, таксономія національних учених ступенів тощо); тексти опублікованих
статей, тез доповідей, монографій, підручників, технічних звітів, патентів та
інших об’єктів інтелектуальної власності, поданих у вигляді природомовних
документів, опублікованих у Web, з урахуванням рейтингів наукометричних
баз даних (НМБД); Wіkі-сторінок авторів розроблення стандартів, що міс-
тяться у різних Вікіпедіях, і Wіkі-довідників, які забезпечують структурова-
не подання інформації; Wіkі-сторінок організацій та установ, з якими
пов’язані автори розроблення (наприклад, членство в технічному комітеті зі
стандартизації, співпраця з Національною академією наук України, навча-
льними закладами) [10].
НАУКОМЕТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
Ефективність наукової діяльності окремих осіб, колективів та організацій
може оцінюватися з використанням як якісних, так і кількісних показників.
Основу якісних оцінок становлять висновки експертів. Однак суб’єктивність
подібних оцінок значно зменшує достовірність отримуваних результатів,
а відсутність кількісного вираження ускладнює їх використання.
А.Я. Гладун, Ю.В. Рогушина
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2016, № 3 24
Наукометричні показники є зручними для оцінювання результатів фун-
даментальних досліджень, затребуваність яких оцінюють через відгуки нау-
кового співтовариства на публікації авторів. Статистичним дослідженням
структури та динаміки потоків наукової інформації займається наукометрія
— галузь наукознавства, яка вивчає еволюцію науки через числові вимірю-
вання наукової інформації, такі як кількість наукових статей за певний про-
міжок часу, цитування тощо. Термін «наукометрія» введено в 1969 р.
В.В. Налімовим [11]. Підвищений інтерес до наукометричних показників
спричинено насамперед можливістю автоматизації процесу оцінювання ре-
зультатів наукової діяльності [12].
Натепер під час формування рейтингу дослідника застосовують різні
параметри —кількість публікацій — сумарно або окремо за типами (моно-
графії, статті, тези, публікації у виданнях, проіндексовані у Web of Scіence,
SCOPUS або Google Scholar тощо) і посилань на них. Іноді враховують об-
сяг публікацій. На їх основі формують інтегральні критерії, у яких бали за
публікацію визначають її типом та імпакт-фактором видання, у якому її
опубліковано.
Ефективність наукової діяльності можна оцінювати, застосовуючи як
якісні, так і кількісні показники. У праці [13] проаналізовано найефективні-
ші та найпоширеніші характеристики продуктивності наукової діяльності,
зокрема, індекс Гірша та імпакт-фактор.
У 2005 р. Х. Гірш запропонував новий показник — індекс Гірша
(h-індекс) [14], який є максимальним цілим числом h і який означає, що ав-
тор опублікував h статей, кожну з яких наведено хоча б h раз. Простота роз-
рахунків та нечутливість до типових прийомів штучного покращення роз-
глянутих вище показників миттєво зробили індекс Гірша популярним
наукометричним індикатором. Індекс Гірша можна обчислювати, користую-
чись як безкоштовними загальнодоступними НМБД в Інтернеті (наприклад,
Google Scholar, Elіbrary.ru, ADS NASA), так і БД із платною передплатою
(наприклад, SCOPUS або ІSІ Web of Scіence); однак платні БД часто теж по-
дають h-індекс учених у вільному доступі. Слід зазначити, що індекс Гірша
має різні значення одного й того самого вченого залежно від проіндексова-
них ІР. Індекс Гірша дає об’єктивніші результати в разі вилучення посилань
авторів на власні статті. Наприклад, у рейтингу вчених України відповідно
до індексу Гірша виконано обчислення з БД SCOPUS з вилученням поси-
лань авторів на власні статті.
Імпакт-фактор показує, скільки разів у середньому наведено кожну
опубліковану в журналі статтю протягом х наступних років після її виходу.
Це числовий показник значущості наукового журналу, який щорічно розра-
ховує Інститут наукової інформації (Іnstіtute for Scіentіfіc Іnformatіon — ІSІ)
і опубліковує в журналі Journal Cіtatіon Report. Імпакт-фактор дає змогу за
формальними ознаками порівнювати різні журнали та дослідницькі групи.
Зазвичай обчислення імпакт-фактора ґрунтується на трирічному пері-
оді. Імпакт-фактор журналу А за рік х обчислюють за формулою
)1,(Pub)2,(Pub
),1,(Cit),2,(Cit
),(Im
xAxA
xxAxxA
xAp ,
Застосування онтологічного аналізу для оцінювання компетентності фахівців …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2016, № 3 25
де ),,(Cit zyA — кількість посилань протягом року z статей, опублікованих
у журналі A в році y в публікаціях журналів, які відслідковує Інститут
наукової інформації, а ),(Pub yA — кількість публікацій в журналі A
за рік y .
Індекс наведення — це прийнятий в науковому світі ступінь значущості
наукової праці будь-якого вченого або наукового колективу, що є сумарною
кількістю посилань у проіндексованих працях на розглянуті публікації. За-
звичай слабкі і вторинні роботи не наводять. Наведеність залежить не тільки
від рівня наукових результатів, але й від інших факторів, наприклад, своєча-
сності.
Для отримання цих оцінок користуються НМБД — бібліографічними та
реферативними БД з інструментами для відстеження наведеності статей,
опублікованих у наукових виданнях.
Найвідоміша НМБД SCOPUS видавничої корпорації Elsevіer.
У SCOPUS не застосовують поняття імпакт-фактора, але широко користу-
ються індексом Гірша. База даних є доступною на умовах передплати через
Web-інтерфейс (http://www.SCOPUS.com).
Не менш популярною є НМБД Web of Scіence (WoS) компанії Thomson
Reuters. Вона містить посилання на повні тексти в першоджерелах і перелі-
ки всіх бібліографічних посилань, які трапляються в кожній публікації.
Менш відома міжнародна НМБД Іndex Copernіcus (Польща)
(http://www.іndexcopernіcus.com), яка охоплює індексування, ранжування
і реферування журналів, а також є платформою для наукової співпраці та
виконання спільних наукових проектів.
Найповніше представлено у Web наукові праці, проіндексовані
в Google Scholar (http://scholar.google.com/) — вільно доступній пошуковій
системі, що індексує повний текст наукових публікацій усіх форматів і дис-
циплін. Основний наукометричний показник, що генерує ця НМБД, — ін-
декс Гірша (як загальний, так і за останні п’ять років).
Є також національні НМБД, орієнтовані на індексацію й оцінку публі-
кацій мовами, відмінними від англійської. Наприклад, Web-сайт «Українсь-
кий індекс наукового цитування» (http://uіncіt.uran.ua). Передбачається, що
сайт дасть змогу з показників публікаційної активності як окремих учених,
так і наукових установ України, довідатися про показники наведеності їхніх
робіт і ключові наукометричні показники.
ОНТОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ У СТАНДАРТИЗАЦІЇ
Онтології ПрО, що характеризують певні стандарти, можна застосовувати
не лише для оцінювання компетентності їх розробників та експертів. Вони
є потужним інструментом для оброблення, аналізу та застосування знань,
що містяться в цих стандартах, забезпечують їх автоматизоване оброблення
та інтегрування [15].
Важливим питанням, пов’язаним з розробленням стандартів, є їх інтер-
операбельність і забезпечення їх автоматизованого пошуку та порівняння.
Тому в процесі розроблення стандартів виникає потреба в побудові їх семан-
тичних метаописів. Такими метаописами можуть стати онтології ПрО стан-
дарту, у яких формалізовано основні поняття ПрО, що їх відображено в стан-
А.Я. Гладун, Ю.В. Рогушина
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2016, № 3 26
дарті, та зв’язки між ними. Онтологічний підхід полегшує коректний пере-
клад стандартів і дає змогу визначити, якими саме близькими за змістом тер-
мінами треба користуватись у кожному окремому випадку.
Щоб виявити семантичну близькість між стандартами, потрібно зіста-
вити їх онтології, знайти близькі за змістом поняття і на підставі цього об-
числити семантичну відстань між стандартами. Саме онтології ПрО можуть
стати джерелом знань для пошуку компетентних фахівців для розроблення
національних стандартів, якщо за чинним стандартом побудувати онтологію
та порівняти її з онтологіями фахівців, які можна отримати з аналізу резуль-
татів їх науково-технічної та навчально-методичної діяльності, що відобра-
жається в їх публікаціях.
Ще одна сфера застосування онтологій стандартів — автоматизована
побудова галузей компетенції підкомітетів зі стандартизації, формалізова-
них через поєднання онтологій уже розроблених стандартів. Аналіз відно-
шень між онтологіям стандартів дасть змогу також визначити порядок роз-
роблення стандартів та з’ясування не лише формальних, але й семантичних
зв’язків між ними. Наприклад, стандарт, у якому наведено певні терміни,
потрібно розробляти раніше, ніж той, у якому ці терміни вже застосовано.
Розглянемо це на прикладі побудови онтології для стандарту [16]
з таксономії профілів (рис. 1). У цьому стандарті застосовують терміни, на-
ведені в розділі стандарту «Терміни та визначення понять». Усі ці терміни
мають бути класами онтології відповідної ПрО, яка описує цей стандарт,
і є підкласами класу «терміни стандарту». Спочатку в онтології створюють
клас «cтандарт», який описує основні характеристики стандарту, такі як на-
зва, код, тематика, рік прийняття, розробники, обсяг тощо.
Класи
онтології
стандарту
Екземпляри
класу онтології
“терміни стандарту”
Значення властивостей
екземпляру
класу онтології
“терміни стандарту”
Коментар до
класу онтології
“терміни стандарту”
Класи
онотології
стандарту
Екземпляри класу
онотології
«терміни стандарту»
Значення властивостей
екземпляра
класу онотології
«терміни стандарту»
Коментар
до класу онотології
«терміни стандарту»
Рис. 1. Онтологія стандарту
Застосування онтологічного аналізу для оцінювання компетентності фахівців …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2016, № 3 27
Для інтероперабельного використання знань, які подано в стандартах,
доцільно також додати до опису класу «стандарт» зв’язки цього стандарту
з іншими. Крім того, можна зазначити, які саме терміни належать до цього
стандарту за допомогою властивості об’єктів «стандарт використовує тер-
мін».
Клас «терміни стандарту» має властивості даних (Data Properties): «на-
зва стандарту», «назва терміна українською», «назва терміна англійською»,
«опис терміна українською», «опис терміна англійською» і «примітка» типу
«рядок символів» та властивості об’єктів (Object Properties) «є підкласом» та
«є синонімом», які дають змогу встановлювати семантичні зв’язки між еле-
ментами термінів стандарту. Онтологію ПрО для ДСТУ ISO/IEC TR 10000-
1:2006 показано на рис. 2.
Зв’язки між класами, екземплярами класів та їх властивостями в онто-
логії стандарту відображають візуально так, як показано на рис. 2.
РОЛЬ ОНТОЛОГІЇ В ОЦІНЮВАННІ КОМПЕТЕНЦІЇ ЕКСПЕРТІВ
Крім загального професійного рівня, потрібно оцінювати компетентність
розробників та експертів саме в тій ПрО, якої стосується конкретний стан-
дарт. Формальною моделлю такої ПрО є її онтологія. Саме онтології
є натепер найуживанішим засобом подання знань про ПрО, що дає змогу
аналізувати і зіставляти компетенції експертів та розробників у нових дослід-
ницьких галузях. Сам факт наявності в розробників стандарту онтології, що
відповідає ПрО, зазвичай свідчить про ґрунтовніші пізнання у вибраній га-
лузі (особливо якщо йдеться про інформаційні технології).
Рис. 2. Візуалізація зв’язків між класами, екземплярами класів та їх властивостями
в онтології стандарту
Класи
онтології
стандарту
Екземпляри
класу онтології
“терміни стандарту”
Зв’язки між
екземплярами
“терміни стандарту”
Екземпляри
класу онотології
«терміни стандарту»
Зв’язки між
екземпляриами
«терміни стандарту»
Класи
онотології
стандарту
А.Я. Гладун, Ю.В. Рогушина
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2016, № 3 28
Разом з онтологіями ПрО доцільно застосовувати загальну онтологію
наукової діяльності, яка дає змогу однозначно встановлювати термінологію,
пов’язану з рейтингом публікацій, науковими ступенями та вченими зван-
нями, типами організацій тощо (рис. 3). Таку онтологію спеціально розроб-
люють для визначення компетентності авторів проекту на основі організа-
ційних онтологій наукових організацій, класифікатора УДК та паспортів
спеціальностей.
У такій онтології відображають, наприклад, такі взаємозв’язки між кла-
сами, як «бути співавтором», «працювати в організації», «бути автором пуб-
лікації», «мати вчений ступінь за фахом» і властивості «бути публікацією»,
«мати індекс Гірша» .
Цю онтологію запропоновано розробникам стандарту як зразок для
опису та класифікації поданих документів, які мають засвідчити рівень їх
компетентності в науковій діяльності загалом та в ПрО стандартизації
зокрема.
ТЕЗАУРУС І ОНТОЛОГІЯ ПрО ЯК ЗАСІБ ЗІСТАВЛЕННЯ
ПРИРОДНОМОВНИХ ДОКУМЕНТІВ
Для зіставлення стандарту та компетенції розробників стандарту запропоно-
вано побудувати тезаурус стандарту та тезауруси всіх ІР, які описують учас-
ників розроблення стандарту. Тезаурус природомовного ІР є проекцією он-
тології, аналізованої ПрО на документ, який досліджують тепер. Тезаурус
учасників розроблення визначають як об’єднання тезаурусів окремих ІР.
Опис
екземпляра
класу
«Публікація»
Структура
онтологіїТаксономія
термінів
онтології
Опис
екземпляра
класу
«публікація»
Структура
онтоллогії Таксономія
термінів
онтоллогії
Рис. 3. Онтологія наукової діяльності для аналізу компетентності розробників
Застосування онтологічного аналізу для оцінювання компетентності фахівців …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2016, № 3 29
При цьому слід зважати на вагу окремих ІР, у якій має бути враховано як
значущість самого документа для опису компетенції, так і рівень довіри до
самого ІР. Наприклад, більшу вагу має автореферат дисертації, ніж опис ди-
плома, а під час оцінювання публікацій доцільно враховувати рейтинг різ-
них журналів і конференцій у НМБД.
Припускають, що кожен з розробників стандарту сам формує набір до-
кументів, які є найбільш пертинентними запропонованому проекту стандар-
ту. Наприклад, якщо у автора є n наукових публікацій, то він сам відбирає m
з них, які пов’язані з тією проблемою, якої стосується розроблення стандар-
ту, причому не обов’язково це повинні бути статті з найбільшим індексом
цитування або ті, що входять до SCOPUS. Однак автор повинен прагнути до
того, щоб для всіх понять онтології ПрО, для яких виявлено лінгвістичні
аналоги в тексті стандарту, було знайдено такі відповідності і в його робо-
тах (вагу кожного окремого зіставлення визначають вагою ІР, що обумовле-
ний як функція від статусу документа і його рейтингу). Статус документа
характеризує рівень його документального підтвердження, а рейтинг — йо-
го оцінку в НМБД [17].
Спочатку будують тезаурус стандарту projTh , який залежить від опису
проекту розроблення стандарту та від вибраної онтології ПрО. Він являє
собою множину пар ii qt , , де ,Tti Т — множина термінів онтології ПрО
ARTO ,,ПрО , а iq — кількість знайдених відповідностей, що обумов-
лює вагу цього терміна. (Якщо певний термін трапився в описі проекту стан-
дарту 10 разів, то припускають, що він важливіший, ніж той, який трапився
2 рази.) Для кожного терміна онтології ПрО пробують знайти фрагменти
тексту.
Загальну оцінку компетентності колективу авторів визначають за до-
помогою масиву
m
j
IRIRi jij
vpt
1
*, , де it — множина термінів онтології
ПрО ARTO ,,ПрО ;
ij
IRp — кількість знайдених відповідностей із цим
терміном в j-му ІР;
jIRv — вага j-го ІР.
Щоб визначити вагу j-го ІР, кожному документу попередньо признача-
ють за замовчуванням вагу 1, яка може збільшуватися за такими умовами
(оцінки можна підсумовувати):
для наукових публікацій — якщо стаття є публікацією у виданнях
з імпакт-фактором понад 0,5 , то +5, якщо матеріалами конференції, то +1,
якщо її опубліковано в закордонному виданні, то +3, якщо проіндексовано
в Google Scholar, то +2, а якщо в SCOPUS, то +10;
для паспорта спеціальності, диплома +5; для опису профілю діяльно-
сті організації +3; для описів раніше виконаних проектів +3; для авторефе-
рату дисертації +3.
Важливим є те, що в цьому масиві є не всі терміни онтології ПрО (яка
загалом може бути значно ширшою, ніж та, що її безпосередньо досліджу-
ють у проекті стандарту), а лише ті, для яких знайдено відповідності в цьо-
му проекті стандарту.
А.Я. Гладун, Ю.В. Рогушина
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2016, № 3 30
Очевидно, що різні ІР мають різну вагу під час оцінювання компетенції
фахівців. Наприклад, публікація в реферованому журналі є більш пріоритет-
ною, ніж технічний звіт, викладений у Web. Тому під час оцінювання пуб-
лікацій доцільно враховувати імпакт-фактор видання, яке опублікувало
статтю.
У такому випадку загальну оцінку компетентності авторів можна пода-
ти таким чином:
n
i
m
j
ijIRIRi IRpvpqC
jij
1 1
)(Im , (1)
де )(Im
ij
IRp — імпакт-фактор видання, що опублікувало ІР.
Надалі доцільно ввести різні нормалізовані коефіцієнти, які дають змо-
гу зменшити вплив документів великого обсягу, що є слабонасиченими тер-
мінами ПрО. Однак це потребує детальнішого дослідження вмісту докумен-
тів, надаваних авторами на експертизу, і значною мірою залежить від
специфіки проведеного конкурсу.
Оцінка (1) не використовує семантику ПрО і не враховує зв’язки між
термінами в онтології ПрО. Для коректнішого врахування цих зв’язків за-
пропоновано використовувати таку оцінку:
i
n
i
m
j
IRIRi svpqC
jij
1 1
,
де параметр is визначає значущість i-го терміна онтології через кількість
його зв’язків з іншими термінами онтології, що також увійшли до тезаурусу
проекту стандарту, з урахуванням семантичної відстані між ними.
Щоб ураховувати, крім спеціалізації у вибраній ПрО, загальну кваліфі-
кацію кожного з розробників проекту стандарту, доцільно враховувати
в оцінюванні і їх рейтинг як дослідників, отриманий з НМБД. Зокрема, за-
пропоновано користуватись відомостями з Google Scolar і SCOPUS, оскіль-
ки ця інформація є відкритою й доступною для всіх користувачів Web. Крім
того, це дає змогу диференціювати кваліфікацію окремих авторів, а не прос-
то підсумувати їх результати. При тому, що оцінювання якості формування
колективу розробників не є завданням експертів, однак наявність у ньому
людей із кваліфікаціями, що значно розрізняються, може викликати здиву-
вання. Запропоновано користуватись таким критерієм оцінювання х-го ав-
тора проекту:
xi
n
i
m
j
xИРxИРix hsvpqC
jij
1 1
,
де xh — сума індекса Гірша вченого з Google Scolar та SCOPUS.
Загальну оцінку кваліфікації розробників проекту стандарту можна
оцінювати як суму оцінок учасників або як їх нормалізовану суму. Перший
підхід має переваги, оскільки знання й досвід кожного можна застосовувати
незалежно від кількості учасників. Тому нормалізовану оцінку може бути
застосовано лише як додаткову.
Застосування онтологічного аналізу для оцінювання компетентності фахівців …
Системні дослідження та інформаційні технології, 2016, № 3 31
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Запропоновано новий підхід до проблеми об’єктивного оцінювання компе-
тентності в контексті нових інформаційно-комунікаційних технологій, що
характеризуються високою динамікою розвитку наукових досліджень, ви-
користання й оброблення інформаційних ресурсів про експертів ПрО, яка
нас цікавить. Метою розроблення поданих методів є об’єктивізація процесу
оцінювання кваліфікації потенційних учасників з урахуванням значної кіль-
кості доступних знань про їх кваліфікацію в сфері розроблення та стандар-
тизації.
Запропонований підхід дає змогу на підставі опису проекту та приро-
домовної інформації про учасників проекту з розроблення стандартів (їх пу-
блікацій, дипломів, описів раніше виконаних проектів, відомостей про їхні
організації тощо) будувати тезаурус проекту й тезауруси учасників, які ба-
зуються на онтології ПрО проекту з розроблення стандарту, зіставляти ці
тезауруси і визначати на основі цього рівень компетентності учасників.
Надалі результатом цієї роботи має стати створення глобальної семан-
тичної мережі стандартів, яка пов’язує окремі національні та міжнародні
стандарти; об’єкти, що використовують ці стандарти та посилаються на них
(як матеріальні, так і інформаційні об’єкти); фахівців, які є експертами
в сфері розроблення стандартів, та організації різного рівня, що підтриму-
ють різні види діяльності, пов’язаної з розробленням та застосуванням стан-
дартів. Інтероперабельне подання знань та застосування відповідних техно-
логій і форматів дасть змогу інтегрувати цю мережу знань зі знаннями,
поданими в Semantic Web.
ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України «Про стандартизацію». Верховна Рада України, Закон від
05.06.2014, № 1315 – VII. — http:zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1315-18
2. ДСТУ 1.1:2015 Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види
діяльності. Словник термінів. — Чинний від 20.12.2015.
3. ДСТУ 1.2:2015 Національний стандарт України. Національна стандартизація.
Правила проведення робіт з національної стандартизації. — Чинний від
20.12.2015.
4. ДСТУ 1.7:2015 Національна стандартизація. Правила та методи прийняття
міжнародних і регіональних нормативних документів. — Чинний від
20.12.2015.
5. Гладун А.Я. Основи методології формування тезаурусів з використанням
онтологічного та мереологічного аналізу / А.Я. Гладун, Ю.В. Рогушина //
Искусственный интеллект, 2008. — № 5. — С.112–124.
6. Грицик Н. Комп’ютерна термінологія та основні способи її перекладу / Н. Грицик
// ХVІІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Проблеми
та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття», Переяс-
лав-Хмельницький, 2013. — С. 45–52.
7. Цициліано О. Креативність та стандартизація як основа конкуренто-
спроможності організації / О. Цициліано // Стандартизація. Сертифікація.
Якість. — 2007. — № 1 (44). — С. 42–44.
А.Я. Гладун, Ю.В. Рогушина
ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2016, № 3 32
8. Доманцевич Р.І. Основи стандартизації, метрології та управління якістю /
Р.І. Доманцевич, І.С. Полікарпов, Б.П. Яцишин. — К.: НМЦ «Укоопосвіта»,
1997. — 219 с.
9. Костенко Л.Й. Наукова періодика України та бібліометричні дослідження /
Л.Й. Костенко, О.І. Жабін, Є.О. Копанєва, Т.В. Симоненко // НАН України,
Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. — К., 2014. — 173 c.
10. Rogushina J. Ontology-based competency analysis in new research domains /
J. Rogushina, A. Gladun // Journal of Computing and Information Technol-
ogy. — 2012. — 23, N 4. — P. 123–134.
11. Налимов В.В. Наукометрия: Изучение развития науки как информационного
процесса / В.В. Налимов, З.М. Мульченко. — М.: Наука, 1969. — 192 с.
12. Штовба С.Д. Обзор наукометрических показателей для оценки публикацион-
ной деятельности ученого / С.Д. Штовба, Е.В. Штовба // Наукометрия
и экспертиза в управлении наукой. — М.: ИПУ РАН, 2013. — С. 262–278.
13. Бурков В.Н. Параметры цитируемости научных публикаций в наукометриче-
ских базах данных / В.Н. Бурков, А.А. Белощицкий, В.Д. Гогунский //
Управління розвитком складних систем. — 2013. — Вып. 15. — С. 134–139.
14. Hirsch J.E. An index to quantify an individual’s scientific research output /
J.E. Hirsch // Proc. Of the National academy of Sciences of the United States of
America. — 2005. —102(46). — Р. 16569–16572.
15. Гладун А.Я. Семантичні технології: принципи та практики: моногр. /
А.Я. Гладун, Ю.В. Рогушина. — К.: Універсаріум, 2016. — 314 с.
16. Гладун А.Я. ДСТУ ISO/IEC TR 10000-1:2004 «Інформаційні технології. Основи
та таксономія міжнародних стандартизованих профілів. Частина 1. Загальні
принципи та основи документування». — К.: Держспоживстандарт,
2004. — 20 с. — Чинний від 01.01.2006.
17. Рогушина Ю.В. Онтологічний аналіз у Web: моногр. / А.Я. Гладун,
В.В. Осадчий, С.М. Прийма. — Мелітополь: МДУПУ ім. Богдана Хмельни-
цького, 2015. — 407 с.
Надійшла 15.04.2016
|
| id | journaliasakpiua-article-85405 |
| institution | System research and information technologies |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-07-17T10:20:52Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | journaliasakpiua/ac/e932144bbdc8ac92a1d58e0e010b3eac.pdf |
| spelling | journaliasakpiua-article-854052018-03-30T15:27:13Z Use of ontological analysis for evaluation of expert competences in the domain of national standards develoment Использование онтологического анализа для оценивания компетентности специалистов по разработке национальных стандартов Застосування онтологічного анализу для оцінювання компетентності фахівців з розроблення національних стандартів Gladun, Anatoly Ya. Rogushina, Julia V. standardization ontology scientometric indicators competence стандартизация онтология наукометрические показатели компетентность стандартизація онтологія наукометричні показники компетентність The necessity and urgency of the implementation of standards and their harmonization with international ones are analyzed using the information technology domain and problems related to it as an example. Objective methods of competence evaluation of experts and developers of Ukrainian national standards are proposed. The methods presented in this article are based on the semantic matching of the standard description with documents that characterize developer expertise in the chosen domain. In addition, we propose to use the knowledge acquired from the open Web environment: Wіkі resources, scientometric databases, official sites of organizations and accompanying metadata, domain ontologies, etc. These informational resources are integrated based on the specialized ontology of a scientific activity which allows to standardize the terminology systems of potential experts qualifications. Необходимость и актуальность внедрения национальных стандартов и их гармонизации с международными проанализирована на примере области информационных технологий и тех специфичных проблем, которые возникают при этом. Предложены объективные методы оценки компетентности экспертов и разработчиков национальных стандартов Украины. Представленные методы базируются на семантическом сопоставлении описания стандарта и документов, которые характеризуют компетентность его разработчиков в избранной сфере. Предложено использовать знания, которые приобретаются из открытой среды Web: Wіkі-справочники, наукометрические базы, официальные сайты организаций и сопроводительные метаданные, онтологии предметных областей. Для интеграции этих информационных ресурсов разработана специализированная онтология научной деятельности, которая позволяет стандартизировать терминологическую базу описания квалификации потенциальных экспертов. Необхідність і актуальність упровадження національних стандартів та їх гармонізації з міжнародними стандартами проаналізовано на прикладі сфери інформаційних технологій і тих специфічних проблем, що виникають при цьому. Запропоновано об’єктивні методи оцінювання компетентності експертів та розробників національних стандартів України. Подані методи ґрунтуються на семантичному зіставленні опису стандарту та документів, що характеризують компетентність його розробників в обраній сфері. Запропоновано використовувати знання, що здобуваються з відкритого середовища Web: Wікі-довідники, наукометричні бази, офіційні сайти організацій і супровідні метадані, онтології предметних областей тощо. Для інтеграції цих інформаційних ресурсів розроблено спеціалізовану онтологію наукової діяльності, що дозволяє стандартизувати термінологічну базу для опису кваліфікації потенційних експертів. The National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" 2016-09-26 Article Article application/pdf https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/85405 10.20535/SRIT.2308-8893.2016.3.02 System research and information technologies; No. 3 (2016); 19-32 Системные исследования и информационные технологии; № 3 (2016); 19-32 Системні дослідження та інформаційні технології; № 3 (2016); 19-32 2308-8893 1681-6048 uk https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/85405/81086 Copyright (c) 2021 System research and information technologies |
| spellingShingle | стандартизація онтологія наукометричні показники компетентність Gladun, Anatoly Ya. Rogushina, Julia V. Застосування онтологічного анализу для оцінювання компетентності фахівців з розроблення національних стандартів |
| title | Застосування онтологічного анализу для оцінювання компетентності фахівців з розроблення національних стандартів |
| title_alt | Use of ontological analysis for evaluation of expert competences in the domain of national standards develoment Использование онтологического анализа для оценивания компетентности специалистов по разработке национальных стандартов |
| title_full | Застосування онтологічного анализу для оцінювання компетентності фахівців з розроблення національних стандартів |
| title_fullStr | Застосування онтологічного анализу для оцінювання компетентності фахівців з розроблення національних стандартів |
| title_full_unstemmed | Застосування онтологічного анализу для оцінювання компетентності фахівців з розроблення національних стандартів |
| title_short | Застосування онтологічного анализу для оцінювання компетентності фахівців з розроблення національних стандартів |
| title_sort | застосування онтологічного анализу для оцінювання компетентності фахівців з розроблення національних стандартів |
| topic | стандартизація онтологія наукометричні показники компетентність |
| topic_facet | standardization ontology scientometric indicators competence стандартизация онтология наукометрические показатели компетентность стандартизація онтологія наукометричні показники компетентність |
| url | https://journal.iasa.kpi.ua/article/view/85405 |
| work_keys_str_mv | AT gladunanatolyya useofontologicalanalysisforevaluationofexpertcompetencesinthedomainofnationalstandardsdeveloment AT rogushinajuliav useofontologicalanalysisforevaluationofexpertcompetencesinthedomainofnationalstandardsdeveloment AT gladunanatolyya ispolʹzovanieontologičeskogoanalizadlâocenivaniâkompetentnostispecialistovporazrabotkenacionalʹnyhstandartov AT rogushinajuliav ispolʹzovanieontologičeskogoanalizadlâocenivaniâkompetentnostispecialistovporazrabotkenacionalʹnyhstandartov AT gladunanatolyya zastosuvannâontologíčnogoanalizudlâocínûvannâkompetentnostífahívcívzrozroblennânacíonalʹnihstandartív AT rogushinajuliav zastosuvannâontologíčnogoanalizudlâocínûvannâkompetentnostífahívcívzrozroblennânacíonalʹnihstandartív |