Assessmemt of hydrocarbon potential of uplift structures in sedimentary basins from their geological history (Ateshgah structure in Baku Archipelago)
The accumulated content of organic matter in a sedimentary basin strongly depends on the geological conditions of its formation, in particular, on the deposition rate according to geological epochs. Lithological and stratigraphical cross sections and other available relevant geological data allow us...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | English |
| Опубліковано: |
Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/201744 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Geofizicheskiy Zhurnal |
Репозитарії
Geofizicheskiy Zhurnal| id |
journalsuranua-geofizicheskiy-article-201744 |
|---|---|
| record_format |
ojs |
| institution |
Geofizicheskiy Zhurnal |
| collection |
OJS |
| language |
English |
| topic |
hydrocarbon potential backstripping paleoprofile deposition rate Clarke number |
| spellingShingle |
hydrocarbon potential backstripping paleoprofile deposition rate Clarke number Babayev, M.S. Assessmemt of hydrocarbon potential of uplift structures in sedimentary basins from their geological history (Ateshgah structure in Baku Archipelago) |
| topic_facet |
hydrocarbon potential backstripping paleoprofile deposition rate Clarke number |
| format |
Article |
| author |
Babayev, M.S. |
| author_facet |
Babayev, M.S. |
| author_sort |
Babayev, M.S. |
| title |
Assessmemt of hydrocarbon potential of uplift structures in sedimentary basins from their geological history (Ateshgah structure in Baku Archipelago) |
| title_short |
Assessmemt of hydrocarbon potential of uplift structures in sedimentary basins from their geological history (Ateshgah structure in Baku Archipelago) |
| title_full |
Assessmemt of hydrocarbon potential of uplift structures in sedimentary basins from their geological history (Ateshgah structure in Baku Archipelago) |
| title_fullStr |
Assessmemt of hydrocarbon potential of uplift structures in sedimentary basins from their geological history (Ateshgah structure in Baku Archipelago) |
| title_full_unstemmed |
Assessmemt of hydrocarbon potential of uplift structures in sedimentary basins from their geological history (Ateshgah structure in Baku Archipelago) |
| title_sort |
assessmemt of hydrocarbon potential of uplift structures in sedimentary basins from their geological history (ateshgah structure in baku archipelago) |
| title_alt |
Оценка углеводородного потенциала поднятий в осадочных бассейнах по данным изучения их геологической истории (на примере структуры Атешгях на Бакинском архипелаге) Оцінка вуглеводневого потенціалу підняттів в осадових басейнах за даними вивчення їх геологічної історії (на прикладі структури Атешгях на Бакинському архіпелазі) |
| description |
The accumulated content of organic matter in a sedimentary basin strongly depends on the geological conditions of its formation, in particular, on the deposition rate according to geological epochs. Lithological and stratigraphical cross sections and other available relevant geological data allow us to reconstruct paleographic profiles of a structure, for example, a fold or uplift, for different time periods. From the reconstructed paleoprofiles (backstripping technique), the rates of the fold development and deposition rates for past geological epochs can be approximately assessed. We try to establish the potential of relevant lithological units as source rocks for hydrocarbon deposits, determining the rates of sedimentation for several time spans of the geological history of a hydrocarbon-bearing structure. As case study, Ateshgah uplift is considered as a large offshore anticline structure in the central part of Baku archipelago in the Caspian Sea. Fold growth rates for this structure steadily increased throughout the time from the rate of 0.3¾0.4 km/mln yr by the beginning of Paleocene eventually reaching the values of 0.5¾1.3 km/mln yr. This result is in agreement with similar paleographic reconstructions, recently reported for other prospective structures in the region. The deposition rate of sediments generally increased with time with certain variations following the changes in the paleogeography. There is a certain threshold value of the deposition rate, below which the structure is not capable of producing/accumulating hydrocarbon matter in substantial or commercially interesting amounts. This observation can be used as a rule of thumb for linking the reconstructions of the structure development with the anticipations about its hydrocarbon potential. With the exception of Paleocene and Eocene, the remaining stratigraphic intervals in the structure were favorable for the accumulation of organic matter in potential mother rock at least exceeding the Clarke number. |
| publisher |
Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine |
| publishDate |
2020 |
| url |
https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/201744 |
| work_keys_str_mv |
AT babayevms assessmemtofhydrocarbonpotentialofupliftstructuresinsedimentarybasinsfromtheirgeologicalhistoryateshgahstructureinbakuarchipelago AT babayevms ocenkauglevodorodnogopotencialapodnâtijvosadočnyhbassejnahpodannymizučeniâihgeologičeskojistoriinaprimerestrukturyatešgâhnabakinskomarhipelage AT babayevms ocínkavuglevodnevogopotencíalupídnâttívvosadovihbasejnahzadanimivivčennâíhgeologíčnoíístoríínaprikladístrukturiatešgâhnabakinsʹkomuarhípelazí |
| first_indexed |
2024-04-21T19:42:54Z |
| last_indexed |
2024-04-21T19:42:54Z |
| _version_ |
1796974654347280384 |
| spelling |
journalsuranua-geofizicheskiy-article-2017442020-10-07T11:07:03Z Assessmemt of hydrocarbon potential of uplift structures in sedimentary basins from their geological history (Ateshgah structure in Baku Archipelago) Оценка углеводородного потенциала поднятий в осадочных бассейнах по данным изучения их геологической истории (на примере структуры Атешгях на Бакинском архипелаге) Оцінка вуглеводневого потенціалу підняттів в осадових басейнах за даними вивчення їх геологічної історії (на прикладі структури Атешгях на Бакинському архіпелазі) Babayev, M.S. hydrocarbon potential backstripping paleoprofile deposition rate Clarke number The accumulated content of organic matter in a sedimentary basin strongly depends on the geological conditions of its formation, in particular, on the deposition rate according to geological epochs. Lithological and stratigraphical cross sections and other available relevant geological data allow us to reconstruct paleographic profiles of a structure, for example, a fold or uplift, for different time periods. From the reconstructed paleoprofiles (backstripping technique), the rates of the fold development and deposition rates for past geological epochs can be approximately assessed. We try to establish the potential of relevant lithological units as source rocks for hydrocarbon deposits, determining the rates of sedimentation for several time spans of the geological history of a hydrocarbon-bearing structure. As case study, Ateshgah uplift is considered as a large offshore anticline structure in the central part of Baku archipelago in the Caspian Sea. Fold growth rates for this structure steadily increased throughout the time from the rate of 0.3¾0.4 km/mln yr by the beginning of Paleocene eventually reaching the values of 0.5¾1.3 km/mln yr. This result is in agreement with similar paleographic reconstructions, recently reported for other prospective structures in the region. The deposition rate of sediments generally increased with time with certain variations following the changes in the paleogeography. There is a certain threshold value of the deposition rate, below which the structure is not capable of producing/accumulating hydrocarbon matter in substantial or commercially interesting amounts. This observation can be used as a rule of thumb for linking the reconstructions of the structure development with the anticipations about its hydrocarbon potential. With the exception of Paleocene and Eocene, the remaining stratigraphic intervals in the structure were favorable for the accumulation of organic matter in potential mother rock at least exceeding the Clarke number. Накопленное содержание органического вещества в осадочном бассейне сильно зависит от геологических условий его формирования, в частности, от темпа осаждения в соответствии с геологическими эпохами. Литологические и стратиграфические разрезы и прочие доступные относящиеся к теме геологические данные позволяют реконструировать палеографические профили структуры, например, складка или поднятие для различных периодов времени. Из восстановленных палеопрофилей (техника «backstripping» ― обратного моделирования) могут быть приближенно оценены скорости развития складки и скорости осаждения пород для прошедших геологических эпох. Делана попытка установить потенциал соответствующих литологических единиц как материнских пород для месторождений углеводородов, определяя скорости седиментации для нескольких временных периодов геологической истории углеводород содержащей структуры. В качестве опытно-методического исследования рассмотрено поднятие Атешгях как крупная акваториальная антиклинальная структура в центральной части Бакинского архипелага в Каспийском море. Скорости роста складки для этой структуры монотонно увеличивались во времени от 0,3―0,4 км/млн лет к началу палеоцена, окончательно достигая значений 0,5―1,3 км/млн лет. Этот результат согласуется с подобными палеографическими реконструкциями, о которых недавно сообщалось для других перспективных структур в этом регионе. Скорость отложения осадков, как правило, со временем увеличивается с некоторыми вариациями в соответствии с изменениями палеогеографии. Существует некоторое предельное значение скорости отложения пород, меньше которой структура не способна продуцировать /аккумулировать углеводородное вещество в существенных или промышленно привлекательных количествах. Это наблюдение может быть использовано как практический метод для связи реконструкций развития структуры с ожиданиями, касающимися ее углеводородного потенциала. За исключением палеоцена и эоцена остальные стратиграфические интервалы в структуре были благоприятны для накопления органического вещества в потенциальной материнской породе, по крайней мере, в концентрациях выше кларковых. Накопичений вміст органічної речовини в осадовому басейні сильно залежить від геологічних умов його формування, зокрема від темпу осадження відповідно з геологічними епохами. Літологічні і стратиграфічні розрізи та інші доступні пов’язані з темою геологічні дані дають змогу реконструювати палеографічні профілі структури, наприклад, складка або підняття для різних періодів часу. З відновлених палеопрофілей (техніка «backstripping» ― зворотного моделювання) можуть бути наближено оцінені швидкості розвитку складки і швидкості осадження порід для минулих геологічних епох. Зроблено спробу встановити потенціал відповідних літологічних одиниць як материнських порід для родовищ вуглеводнів, визначаючи швидкості седиментації для декількох тимчасових періодів геологічної історії структури, що містить вуглеводень. В якості дослідно-методичного дослідження розглянуто підняття Атешгях як великої акваторіальної антиклінальної структури в центральній частині Бакинського архіпелагу в Каспійському морі. Швидкості росту складки для цієї структури монотонно збільшувалися в часі від 0,3―0,4 км/млн років до початку палеоцену, остаточно досягаючи значень 0,5―1,3 км/млн років. Цей результат узгоджується з подібними палеографічними реконструкціями, про які нещодавно повідомлялося для інших перспективних структур в цьому регіоні. Швидкість відкладення осадів, зазвичай, з часом збільшується з деякими варіаціями відповідно до змін палеогеографії. Існує деяке граничне значення швидкості відкладення порід, менше якої структура не здатна продукувати/акумулювати вуглеводневу речовину в істотних або промислово привабливих кількостях. Це спостереження може бути використано як практичний метод для зв’язку реконструкцій розвитку структури з очікуваннями, що стосуються її вуглеводневого потенціалу. За винятком палеоцену і еоцену інші стратиграфічні інтервали в структурі були сприятливі для нагромадження органічної речовини в потенційній материнській породі, принаймні, в концентраціях вище кларкових. Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine 2020-05-18 Article Article application/pdf https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/201744 10.24028/gzh.0203-3100.v42i2.2020.201744 Geofizicheskiy Zhurnal; Vol. 42 No. 2 (2020); 99-107 Геофизический журнал; Том 42 № 2 (2020); 99-107 Геофізичний журнал; Том 42 № 2 (2020); 99-107 2524-1052 0203-3100 en https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/201744/203100 Copyright (c) 2020 Geofizicheskiy Zhurnal https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |