Topography and reconstruction of historical mines of the Kagarlinsk mining-metallurgical center (Bronze Age)
Kagarlinsk copper deposits have been worked out since IV millennium BC and till the end of II millennium BC in the steppes of the South Urals and a huge amount of copper have been recovered from their ores in the Bronze Age. Geophysical studies have been conducted in the south periphery of the Kagar...
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | rus |
| Опубліковано: |
Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine
2021
|
| Онлайн доступ: | https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/230192 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Geofizicheskiy Zhurnal |
Репозитарії
Geofizicheskiy Zhurnal| id |
journalsuranua-geofizicheskiy-article-230192 |
|---|---|
| record_format |
ojs |
| institution |
Geofizicheskiy Zhurnal |
| collection |
OJS |
| language |
rus |
| format |
Article |
| author |
Noskevich, V.V. Fedorova, N.V. Yuminov, A.M. |
| spellingShingle |
Noskevich, V.V. Fedorova, N.V. Yuminov, A.M. Topography and reconstruction of historical mines of the Kagarlinsk mining-metallurgical center (Bronze Age) |
| author_facet |
Noskevich, V.V. Fedorova, N.V. Yuminov, A.M. |
| author_sort |
Noskevich, V.V. |
| title |
Topography and reconstruction of historical mines of the Kagarlinsk mining-metallurgical center (Bronze Age) |
| title_short |
Topography and reconstruction of historical mines of the Kagarlinsk mining-metallurgical center (Bronze Age) |
| title_full |
Topography and reconstruction of historical mines of the Kagarlinsk mining-metallurgical center (Bronze Age) |
| title_fullStr |
Topography and reconstruction of historical mines of the Kagarlinsk mining-metallurgical center (Bronze Age) |
| title_full_unstemmed |
Topography and reconstruction of historical mines of the Kagarlinsk mining-metallurgical center (Bronze Age) |
| title_sort |
topography and reconstruction of historical mines of the kagarlinsk mining-metallurgical center (bronze age) |
| title_alt |
Топография и реконструкция исторических рудников Каргалинского горно-металлургического центра (бронзовый век) Топографія і реконструкція історичних копалень Каргалінського гірничо-металургійного центру (бронзовий вік) |
| description |
Kagarlinsk copper deposits have been worked out since IV millennium BC and till the end of II millennium BC in the steppes of the South Urals and a huge amount of copper have been recovered from their ores in the Bronze Age. Geophysical studies have been conducted in the south periphery of the Kagarlinsk ore field not far from Belousovka village at the mining-processing complex with the length of 900—1000 m and 30—70 m size across. Something like a hundred of small open-cut mines from 3 to 12 m in diameter are fixed in this area with near side mine dumps, sites for assortment of extracted ore adjoined at stove pits 3—5 m in diameter for burning up lump ores. Thorough topographic, gradient magnetic and geo-radar surveys have been fulfilled in areas where typical objects: open-cut mine, a pit for pilot burning up ores, slime sites and ore store are situated. As a result new data have been obtained on the structure of ancient outputs and associated technological facilities. Numerous magnetic anomalies revealed near the open-cut mine and a pit testify that copper ore encloses sufficient amount of iron and pilot assortment of the burned up ore took place near the pits. According to the results of geo-radar survey special features of pit-stove have been reconstructed and 3D model of the ancient open-cut mine built. A pit for burning up ore was cone-shaped with steps for comfort of loading and unloading ore. Its bottom diameter was 5m, the principal mine was 1—1.5 m in diameter and depth rough 3 m, the volume of the pit did not exceed 13—15 m3. Transversal size of a mine was 7—9 m and the depth was up to 4 m. The open-cut mine had steep sides from the north, east and south and in the west the relief was mildly sloping. The entrance to the open-cut mine was from the west. Initial depth of the open-cut mine differed from the present day surface by 2—3 m. According to our appraisal the amount of extracted ore in this mine was 25—30 tons. Taking into account the overall number of mines some 2—2.5 thousand tons of bulk ore were extracted during operation of Belousovka mining-metallurgical complex. |
| publisher |
Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine |
| publishDate |
2021 |
| url |
https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/230192 |
| work_keys_str_mv |
AT noskevichvv topographyandreconstructionofhistoricalminesofthekagarlinskminingmetallurgicalcenterbronzeage AT fedorovanv topographyandreconstructionofhistoricalminesofthekagarlinskminingmetallurgicalcenterbronzeage AT yuminovam topographyandreconstructionofhistoricalminesofthekagarlinskminingmetallurgicalcenterbronzeage AT noskevichvv topografiâirekonstrukciâistoričeskihrudnikovkargalinskogogornometallurgičeskogocentrabronzovyjvek AT fedorovanv topografiâirekonstrukciâistoričeskihrudnikovkargalinskogogornometallurgičeskogocentrabronzovyjvek AT yuminovam topografiâirekonstrukciâistoričeskihrudnikovkargalinskogogornometallurgičeskogocentrabronzovyjvek AT noskevichvv topografíâírekonstrukcíâístoričnihkopalenʹkargalínsʹkogogírničometalurgíjnogocentrubronzovijvík AT fedorovanv topografíâírekonstrukcíâístoričnihkopalenʹkargalínsʹkogogírničometalurgíjnogocentrubronzovijvík AT yuminovam topografíâírekonstrukcíâístoričnihkopalenʹkargalínsʹkogogírničometalurgíjnogocentrubronzovijvík |
| first_indexed |
2024-04-21T19:43:18Z |
| last_indexed |
2024-04-21T19:43:18Z |
| _version_ |
1796974678815801344 |
| spelling |
journalsuranua-geofizicheskiy-article-2301922021-06-03T08:51:48Z Topography and reconstruction of historical mines of the Kagarlinsk mining-metallurgical center (Bronze Age) Топография и реконструкция исторических рудников Каргалинского горно-металлургического центра (бронзовый век) Топографія і реконструкція історичних копалень Каргалінського гірничо-металургійного центру (бронзовий вік) Noskevich, V.V. Fedorova, N.V. Yuminov, A.M. Kagarlinsk copper deposits have been worked out since IV millennium BC and till the end of II millennium BC in the steppes of the South Urals and a huge amount of copper have been recovered from their ores in the Bronze Age. Geophysical studies have been conducted in the south periphery of the Kagarlinsk ore field not far from Belousovka village at the mining-processing complex with the length of 900—1000 m and 30—70 m size across. Something like a hundred of small open-cut mines from 3 to 12 m in diameter are fixed in this area with near side mine dumps, sites for assortment of extracted ore adjoined at stove pits 3—5 m in diameter for burning up lump ores. Thorough topographic, gradient magnetic and geo-radar surveys have been fulfilled in areas where typical objects: open-cut mine, a pit for pilot burning up ores, slime sites and ore store are situated. As a result new data have been obtained on the structure of ancient outputs and associated technological facilities. Numerous magnetic anomalies revealed near the open-cut mine and a pit testify that copper ore encloses sufficient amount of iron and pilot assortment of the burned up ore took place near the pits. According to the results of geo-radar survey special features of pit-stove have been reconstructed and 3D model of the ancient open-cut mine built. A pit for burning up ore was cone-shaped with steps for comfort of loading and unloading ore. Its bottom diameter was 5m, the principal mine was 1—1.5 m in diameter and depth rough 3 m, the volume of the pit did not exceed 13—15 m3. Transversal size of a mine was 7—9 m and the depth was up to 4 m. The open-cut mine had steep sides from the north, east and south and in the west the relief was mildly sloping. The entrance to the open-cut mine was from the west. Initial depth of the open-cut mine differed from the present day surface by 2—3 m. According to our appraisal the amount of extracted ore in this mine was 25—30 tons. Taking into account the overall number of mines some 2—2.5 thousand tons of bulk ore were extracted during operation of Belousovka mining-metallurgical complex. В степях Южного Урала начиная с IV тыс. до н. э. и до конца II тыс. до н. э. раз- рабатывались Каргалинские медные месторождения. Из их руды в бронзовом веке было получено огромное количество меди. Геофизические исследования проведены на южной периферии Каргалинского рудного поля недалеко от поселка Белоусовка на горно-перерабатывающем комплексе протяженностью 900—1000 м при поперечнике 30—70 м. На этой площади фиксируется около сотни небольших открытых карьеров диаметром от 3 до 12 м с прибортовыми отвалами, площадок для сортировки добытой руды, соседствующих с ямами-печами диаметром 3—5 м по пожогу кусковых руд. Выполнены детальные топографическая, градиентная магнитная и георадарная съемки на участках, в пределах которых расположены типичные объекты: рудник-карьер, яма предварительного пожога руд, шламовые площадки и рудный склад. В результате получены новые данные о строении древних выработок и сопутствующих технологических сооружений. Выявление многочисленных магнитных аномалий вблизи карьера и ямы свидетельствует о том, что в медной руде содержится достаточно большое количество железа, причем первичная сортировка обожженной руды производилась вблизи ям. По результатам георадарной съемки восстановлены особенности строения ямы-печи и построена 3D модель древнего карьера. Яма для обжига руды имела конусообразную форму со ступеньками для удобства загрузки и выгрузки руды. Диаметр у основания достигал 5 м, диаметр основной шахты — 1—1,5 м, глубина — около 3 м, объем ямы не превышал 13—15 м3. Поперечные размеры горной выработки составляли 7—9 м, глубина достигала 4 м. Карьер имел крутые борта с севера, востока и юга, на западе рельеф более пологий. Вход на рудник находился с западной стороны. Первичная глубина карьера отличалась от современной поверхности на 2—3 м. По нашей оценке, количество добытой руды в этой горной выработке составило 25— 30 т. С учетом общего числа горных выработок за время эксплуатации Белоусовского горно-металлургического комплекса было извлечено порядка 2—2,5 тыс. т рудной массы. У степах Південного Уралу починаючи з IV тис. до н. е. і до кінця II тис. до н. е. розробляли Каргалінські мідні родовища. З їхньої руди в епоху бронзи було отримано величезну кількість міді. Геофізичні дослідження проведено на південній периферії Каргалінського рудного поля недалеко від селища Білоусівка на гірничоперероб- ному комплексі, протяжність якого становить 900—1000 м за поперечника 30—70 м. На цій площі зафіксовано близько сотні невеликих відкритих кар'єрів діамет- ром від 3 до 12 м з прибортовими відвалами, майданчики для сортування добутої руди, суміжних з ямами-печами діаметром 3—5 м з пожогу кускових руд. Виконано детальне топографічне, градієнтне магнітне і георадарне знімання на ділянках, у межах яких розташовані типові об'єкти: рудник-кар'єр, яма попереднього пожогу руд, шламові майданчики і рудний склад. У результаті отримано нові дані щодо будови древніх виробок і супутніх технологічних споруд. Виявлення числених магнітних аномалій поблизу кар'єру і ями засвідчило, що в мідній руді міститься досить велика кількість заліза, первинне сортування обпаленої руди проводили поблизу ям. За результатами георадарного знімання відновлено особливості будови ями-печі, побудовано 3D модель давнього кар’єру. Яма для випалу руди мала конусоподібну форму зі сходами для зручності завантаження і вивантаження руди. Діаметр біля основи сягав 5 м, діаметр основної шахти — 1—1,5 м, а глибина — близько 3 м, об’єм ями не перевищував 13—15 м3. Поперечні розміри гірничої виробки становили 7—9 м, глибина сягала 4 м. Кар’єр мав круті борти з півночі, сходу та півдня, а на заході рельєф більш пологий. Вхід на рудник був із західного боку. Первинна глибина кар’єру відрізнялася від сучасної поверхні на 2—3 м. За нашим оціненням, кількість видобутої руди в цій гірничій виробці становила 25—30 т. З урахуванням загального числа гірничих виробок за час експлуатації Білоусівського гірничо-металургійного комплексу було вилучено близько 2—2,5 тис. т рудної маси. Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine 2021-06-03 Article Article application/pdf https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/230192 10.24028/gzh.v43i2.230192 Geofizicheskiy Zhurnal; Vol. 43 No. 2 (2021); 116-130 Геофизический журнал; Том 43 № 2 (2021); 116-130 Геофізичний журнал; Том 43 № 2 (2021); 116-130 2524-1052 0203-3100 rus https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/230192/231127 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |