Effectiveness of electromagnetic monitoring in studying earthquakes

Numerous researches conducted in connection with the study of earthquakes have shown that electromagnetic monitoring studies have led to some important results. From the Loma Prieta earthquake to the Guam earthquake, electromagnetic monitoring studies led to significant results. Since then, there ha...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2021
Автор:	Piriyev, R.H.
Формат:	Стаття
Мова:	English
Опубліковано:	Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine 2021
Онлайн доступ:	https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/230195
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Geofizicheskiy Zhurnal

Репозитарії

Geofizicheskiy Zhurnal

id	journalsuranua-geofizicheskiy-article-230195
record_format	ojs
institution	Geofizicheskiy Zhurnal
collection	OJS
language	English
format	Article
author	Piriyev, R.H.
spellingShingle	Piriyev, R.H. Effectiveness of electromagnetic monitoring in studying earthquakes
author_facet	Piriyev, R.H.
author_sort	Piriyev, R.H.
title	Effectiveness of electromagnetic monitoring in studying earthquakes
title_short	Effectiveness of electromagnetic monitoring in studying earthquakes
title_full	Effectiveness of electromagnetic monitoring in studying earthquakes
title_fullStr	Effectiveness of electromagnetic monitoring in studying earthquakes
title_full_unstemmed	Effectiveness of electromagnetic monitoring in studying earthquakes
title_sort	effectiveness of electromagnetic monitoring in studying earthquakes
title_alt	Эффективность электромагнитного мониторинга при изучении землетрясений Ефективність електромагнітного моніторингу при вивченні землетрусів
description	Numerous researches conducted in connection with the study of earthquakes have shown that electromagnetic monitoring studies have led to some important results. From the Loma Prieta earthquake to the Guam earthquake, electromagnetic monitoring studies led to significant results. Since then, there have been numerous reports of possible elect-romagnetic precursors to earthquakes, some of which have involved frequencies covered by ELF/VLF (10—32 kHz) monitoring system Fraser-Smith et al. [1990]. Sometime later, they retrieved and started processing their ULF data. They had less reason to expect electromagnetic precursors in this latter data, because previous reports of precursory signals at frequencies below the ELF/VLF range have, with few exceptions, involved frequencies either below or predominantly below their ULF range (0.01—10 Hz) of operation. They found out that ELF/VLF data do not appear to show precursory activity, whereas ULF data contain a number of anomalous features that may prove to be earthquake precursors. The lack of observation of precursory ELF/VLF noise so close to the epicenters of several mode-rate to moderately-large earthquakes showed that ELF/VLF noise need not be a strong or obvious feature of every earthquake, as Fraser-Smith et al. [1990] reported in their paper. At present, numerous studies have been conducted in this area and researches are being improved. From my experience as a young researcher, it became clear that electromagnetic monitoring research is necessary, and that more important and significant results can be achieved if continuous research is conducted in a certain area. Thus, these studies may play a significant role in the detection of earthquake precursors.
publisher	Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine
publishDate	2021
url	https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/230195
work_keys_str_mv	AT piriyevrh effectivenessofelectromagneticmonitoringinstudyingearthquakes AT piriyevrh éffektivnostʹélektromagnitnogomonitoringapriizučeniizemletrâsenij AT piriyevrh efektivnístʹelektromagnítnogomonítoringuprivivčennízemletrusív
first_indexed	2024-04-21T19:43:18Z
last_indexed	2024-04-21T19:43:18Z
_version_	1796974679494230016
spelling	journalsuranua-geofizicheskiy-article-2301952021-06-03T08:51:48Z Effectiveness of electromagnetic monitoring in studying earthquakes Эффективность электромагнитного мониторинга при изучении землетрясений Ефективність електромагнітного моніторингу при вивченні землетрусів Piriyev, R.H. Numerous researches conducted in connection with the study of earthquakes have shown that electromagnetic monitoring studies have led to some important results. From the Loma Prieta earthquake to the Guam earthquake, electromagnetic monitoring studies led to significant results. Since then, there have been numerous reports of possible elect-romagnetic precursors to earthquakes, some of which have involved frequencies covered by ELF/VLF (10—32 kHz) monitoring system Fraser-Smith et al. [1990]. Sometime later, they retrieved and started processing their ULF data. They had less reason to expect electromagnetic precursors in this latter data, because previous reports of precursory signals at frequencies below the ELF/VLF range have, with few exceptions, involved frequencies either below or predominantly below their ULF range (0.01—10 Hz) of operation. They found out that ELF/VLF data do not appear to show precursory activity, whereas ULF data contain a number of anomalous features that may prove to be earthquake precursors. The lack of observation of precursory ELF/VLF noise so close to the epicenters of several mode-rate to moderately-large earthquakes showed that ELF/VLF noise need not be a strong or obvious feature of every earthquake, as Fraser-Smith et al. [1990] reported in their paper. At present, numerous studies have been conducted in this area and researches are being improved. From my experience as a young researcher, it became clear that electromagnetic monitoring research is necessary, and that more important and significant results can be achieved if continuous research is conducted in a certain area. Thus, these studies may play a significant role in the detection of earthquake precursors. Благодаря многочисленным исследованиям методами электромагнитного мониторинга землетрясений, в том числе около Лома-Приета и на Гуаме, получены некоторые важные результаты. С того времени появилось много новой информации о возможных электромагнитных предвестниках землетрясений, причем некоторые наблюдения зафиксированы на частотах ЭНЧ/ОНЧ (10—32 кГц) системой мониторинга Фрейзера и др. [1990]. Позже была проведена обработка их УНЧ-данных. Было мало оснований ожидать электромагнитных проявлений предвестников в этих более поздних данных, потому что предыдущие сообщения о сигналах предвестников с частотами ниже ЭНЧ/ОНЧ диапазона, при немногих исключениях, включили частоты либо ниже, либо преимущественно ниже их УНЧ-диапазона (0,01—10 Гц). Было установлено, что ЭНЧ/ОНЧ данные не показывают предвестников, в то время как УНЧ-данные содержат некоторое количество аномальных особенностей, которые могут оказываться предвестниками землетрясения. Наблюдения ЭНЧ/ОНЧ шума предвестника близкого к эпицентрам от нескольких средних до крупных землетрясений показало, что ЭНЧ/ОНЧ шум может не быть сильной или очевидной особенностью каждого землетрясения [Фрейзер-Смит и др., 1990]. В настоящее время проводятся многочисленные подобные исследования, а их качество улучшается. Из моего опыта, как молодого исследователя, становится ясно, что проведение электромагнитного мониторинга необходимо, и что более важные и значительные результаты могут быть получены, если такие исследования будут непрерывными. Таким образом, они могут сыграть важную роль в обнаружении предвестников землетрясений. Завдяки численним дослідженням методами електромагнітного моніторингу землетрусів, в тому числі близько Лома-Прієта і на Гуамі, отримані деякі важливі результати. З того часу з’явилося багато нової інформації про можливі електромаг- нітні провісники землетрусів, причому деякі спостереження зафіксовані на частотах ЭНЧ/ОНЧ (10—32 кГц) системою моніторингу Фрейзера та ін. [1990]. Пізніше була проведена обробка їх УНЧ-даних. Було мало підстав очікувати електромагнітних проявів провісників в цих пізніших даних, тому що попередні повідомлення про сигнали провісників з частотами нижче ЭНЧ/ОНЧ діапазону, за небагатьох винятків, включили частоти або нижче, або переважно нижче їх УНЧ-діапазону (0,01—10 Гц ). Було встановлено, що ЭНЧ/ОНЧ дані не показують провісників, в той час як УНЧ- дані містять деяку кількість аномальних особливостей, які можуть виявитися про- вісниками землетрусу. Спостереження ЭНЧ/ОНЧ шуму передвісника близького до епіцентру від декількох середніх до великих землетрусів показало, що ЭНЧ/ОНЧ шум може не бути сильною або очевидної особливістю кожного землетрусу [Фрейзер- Сміт і ін., 1990]. В даний час проводяться численні подібні дослідження, а їх якість поліпшується. З мого досвіду, як молодого дослідника, стає ясно, що проведення електромагнітного моніторингу необхідно, і що більш важливі і значні результати можуть бути отримані, якщо такі дослідження будуть безперервними. Таким чином, вони можуть зіграти важливу роль у виявленні провісників землетрусів. Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine 2021-06-03 Article Article application/pdf https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/230195 10.24028/gzh.v43i2.230195 Geofizicheskiy Zhurnal; Vol. 43 No. 2 (2021); 166-177 Геофизический журнал; Том 43 № 2 (2021); 166-177 Геофізичний журнал; Том 43 № 2 (2021); 166-177 2524-1052 0203-3100 en https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/230195/232138 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0

Effectiveness of electromagnetic monitoring in studying earthquakes

Репозитарії

Схожі ресурси