RESEARCH OF MIOCENE SEDIMENTS OF THE BORYSLAV-POKUTTYA AND SAMBIR NAPPES OF THE UKRAINIAN PRE-СARPATHIANS – THE PATH FROM DESCRIPTIVE LITHOSTRATIGRAPHY TO COMPLEX LITHOSTRATIGRAPHIC AND BIOSTRATIGRAPHIC CONSTRUCTIONS AND PALEOECOLOGICAL RECONSTRUCTIONS
The analysis of the history of studies of the stratigraphy of Miocene deposits of the Ukrainian Pre-Ccarpathians is important for generalizing and understanding the current state of litho- and biostratigraphy and paleoenvironment of the Neogene sedimentary basin. Important problems for the entire pe...
Gespeichert in:
| Datum: | 2026 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Geological Sciences, NAS of Ukraine
2026
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://geojournal.igs-nas.org.ua/article/view/335090 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Geological journal |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Geological journal| _version_ | 1869562791380123648 |
|---|---|
| author | Кулянда, М.Й. |
| author_facet | Кулянда, М.Й. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "М.Й. Кулянда",
"institution": "Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України"
}
] |
| author_sort | Кулянда, М.Й. |
| baseUrl_str | http://geojournal.igs-nas.org.ua/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-01T09:09:27Z |
| description | The analysis of the history of studies of the stratigraphy of Miocene deposits of the Ukrainian Pre-Ccarpathians is important for generalizing and understanding the current state of litho- and biostratigraphy and paleoenvironment of the Neogene sedimentary basin. Important problems for the entire period of study of the region were the identification of local stratigraphic units according to litho- and biostratigraphic features, determination of their age, correlation of sections, reconstruction of sedimentation conditions. The purpose of the presented work is to analyze the history of the study of stratigraphy, biostratigraphy, mainly based on foraminifera, of the Miocene sediments of the Boryslav-Pokuttya and Sambir nappes and the conditions of existence of biota in paleobasins and to consider the current state of these studies. The material is the work of previous researchers published in articles, monographs, and research reports. In the presented work, four stages of research are distinguished according to the historical principle: from the end of the 19th century to the Second World War; after the Second World War to the 1960s; from the 1970s to the 1990s; from the end of the 1990s to the present day. Within each stage, lithostratigraphic and biostratigraphic studies, as well as paleoecological analysis of foraminifera, are considered. At the first stage, the leading research methods were geomapping and lithostratigraphic, the overall result of which was the identification of local stratigraphic units and their sequences in a stratigraphic section without a reliable paleontological justification of the age. In the following stages, the application of complex geomapping, biostratigraphic, lithostratigraphic, biofacies, and paleoecological methods contributed to the identification of new stratigraphic units and the construction of new stratigraphic schemes, as well as the tracing of the evolution of the Neogene basin. |
| doi_str_mv | 10.30836/igs.1025-6814.2026.2.335090 |
| first_indexed | 2026-07-02T01:00:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
20
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2026.2.335090
УДК 551.782 (477.8)
Keywords: Miocene, foraminifera,
stratigraphy, paleoecology, Boryslav-
Pokuttya Nappe, Sambir Nappe,
Ukrainian Pre-Carpathians, Polyanytsya,
Vorotyshcha, Stebnyk, Berezhnytsya
formations.
Ключові слова: міоцен, форамініфери,
стратиграфія, палеоекологія,
Бориславсько-Покутський покрив,
Самбірський покрив, Українське
Передкарпаття, поляницька,
воротищенська, стебницька,
бережницька світи.
E-mail: mary.kulyanda@gmail.com,
https://orcid.org/0009-0003-1725-4912
Received / Надійшла до редакції:
10.07.2025
Received in revised form /
Надійшла у ревізованій формі:
27.04.2026
Accepted / Прийнята:
01.06.2026
The analysis of the history of studies of the stratigraphy of Miocene deposits of the Ukrainian Pre-Cca-
rpathians is important for generalizing and understanding the current state of litho- and biostratig-
raphy and paleoenvironment of the Neogene sedimentary basin. Important problems for the entire
period of study of the region were the identification of local stratigraphic units according to litho- and
biostratigraphic features, determination of their age, correlation of sections, reconstruction of sedi-
mentation conditions. The purpose of the presented work is to analyze the history of the study of stra-
tigraphy, biostratigraphy, mainly based on foraminifera, of the Miocene sediments of the Boryslav-Po-
kuttya and Sambir nappes and the conditions of existence of biota in paleobasins and to consider the
current state of these studies. The material is the work of previous researchers published in articles,
monographs, and research reports. In the presented work, four stages of research are distinguished
according to the historical principle: from the end of the 19th century to the Second World War; after
the Second World War to the 1960s; from the 1970s to the 1990s; from the end of the 1990s to the pres-
ent day. Within each stage, lithostratigraphic and biostratigraphic studies, as well as paleoecological
analysis of foraminifera, are considered. At the first stage, the leading research methods were geo-
mapping and lithostratigraphic, the overall result of which was the identification of local stratigraphic
units and their sequences in a stratigraphic section without a reliable paleontological justification of
the age. In the following stages, the application of complex geomapping, biostratigraphic, lithostrati-
graphic, biofacies, and paleoecological methods contributed to the identification of new stratigraphic
units and the construction of new stratigraphic schemes, as well as the tracing of the evolution of the
Neogene basin.
Дослідження міоценових відкладів
Бориславсько-Покутського та Самбірського
покривів Українського Передкарпаття –
шлях від описової літостратиграфії до
комплексних літо-, біостратиграфічних
побудов і палеоекологічних реконструкцій
М.Й. Кулянда
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна
Research of Miocene sediments of the Boryslav-Pokuttya and Sambir nappes
of the Ukrainian Pre-Сarpathians – the path from descriptive lithostratigraphy
to complex lithostratigraphic and biostratigraphic constructions and
paleoecological reconstructions
M.J. Kulyanda
Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS of Ukraine, Lviv, Ukraine
ДОСЛІДНИЦЬКІ ТА ОГЛЯДОВІ СТАТТІ
RESEARCH AND REVIEW PAPERS
© Видавець Інститут геологічних наук
НАН України, 2026. Стаття опублікована за
умовами відкритого доступу за ліцензією
CC BY-NC-ND (https://creativecommons.org/
licenses/by-nc-nd/4.0/)
© Publisher Institute of Geological Sciences
of the National Academy of Sciences of
Ukraine, 2026. This is an Open Access article
under the CC BY-NC-ND license (https://
creativecommons.org/licenses/by-nc-
nd/4.0/)
Ц и т у в а н н я : Кулянда М.Й. Дослідження міоценових відкладів Бориславсько-Покутського та Самбірського покри-
вів Українського Передкарпаття – шлях від описової літостратиграфії до комплексних літо-, біостратиграфічних
побудов і палеоекологічних реконструкцій. Геологічний журнал. 2026. № 2 (395). С. 20–39. https://doi.org/10.30836/
igs.1025-6814.2026.2.335090
C i t a t i o n : Kulyanda M.J. 2026. Research of Miocene sediments of the Boryslav-Pokuttya and Sambir nappes of the
Ukrainian Precarpathians – the path from descriptive lithostratigraphy to complex lithostratigraphic and biostratigraphic
constructions and paleoecological reconstructions. Geologičnij žurnal, 2 (395), 20–39. https://doi.org/10.30836/igs.1025-
6814.2026.2.335090
mailto:mary.kulyanda@gmail.com
21Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Дослідження міоценових відкладів Бориславсько-Покутського та Самбірського покривів Українського Передкарпаття – шлях від описової літостратиграфії до комплексних літо-,
біостратиграфічних побудов і палеоекологічних реконструкцій
Вступ
Міоценові відклади в Передкарпатті розвинені
в межах Бориславсько-Покутського та Самбір-
ського тектонічних покривів і Зовнішньої (інша
назва – Більче-Волицької) зони Передкарпат-
ського прогину (див. рисунок).
У роботі розглядаються міоценові відклади
Бориславсько-Покутського та Самбірського по-
кривів. Бориславсько-Покутський покрив нале-
жить до Зовнішніх (Флішових) Карпат, оскільки
містить, окрім міоценових переважно моласових
утворень, також і крейдово-палеогеновий фліш
(Андреєва-Григорович та ін., 2011; Hnylko, 2014).
Відклади Самбірського покриву відносяться до
Внутрішньої зони Передкарпатського проги-
ну (див. рисунок), оскільки вони представлені
тільки міоценовими моласами, відкладеними на
платформній основі, а пізніше – дислокованими
та зірваними з цієї основи (Андреєва-Григорович
та ін., 2011; Hnylko, 2014). Відповідно до інших схем
тектонічного районування (Круглов та ін., 2007),
як Бориславсько-Покутська, так і Самбірська оди-
ниці відносяться до Передкарпатського неогено-
вого прогину.
Бориславсько-Покутський покрив є основним
вуглеводневим резервуаром заходу України, а з
міоценовими моласами пов’язані промислові
поклади кам’яної та калійної солі. Тому їх де-
тальне, в тому числі стратиграфічне вивчення,
Рисунок. Основні тектонічні елементи Українських Карпат
і геологічна позиція Бориславсько-Покутського та Самбір-
ського покривів Передкарпаття, за (Гнилко, 2012; Hnylko et
al., 2025), спрощено
Figure. Main tectonic elements of the Ukrainian Carpathians and
geological position of the Boryslav-Pokuttya and Sambir nappes
of the Pre-Carpathian region, according to (Hnylko, 2012; Hnylko
et al., 2025), simplified
22
М.Й. Кулянда
ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
є особливо актуальним. Проте стратиграфічне
розчленування моласових утворень здавна ви-
кликає значні труднощі та дискусії стосовно віку
та кореляціі стратонів, пов’язані як з їх збідне-
ністю органічними рештками, так і з швидкими
латеральними заміщеннями літофацій. Отже,
видається важливим розглянути сучасний стан
вивченості цих утворень в контексті історії їх
досліджень. Варто зазначити, що останні огляди
історії вивченості регіону подавались понад пів-
століття тому (Вялов, 1965; Геологическая..., 1975).
Метою представленої статті є аналіз історії ви-
вчення стратиграфії, біостратиграфії за фора
мініферами й умов існування біоти в палео
басейнах Бориславсько-Покутської та Самбірської
одиниць, а також оцінка сучасного стану цих до-
сліджень.
Матеріали та методи досліджень
Для аналізу стратиграфічного та палеонтологіч-
ного вивчення міоценових відкладів Борислав-
сько-Покутського та Самбірського покривів були
використані такі матеріали: статті (Paul, Tietze,
1877; Zuber, 1918; Субботина и др., 1955, 1960; Суб
ботина, 1960; Пишванова, 1968, 1972; Венглинский,
Горецкий, 1979; Пишванова, Грузман, 1980; Андре-
єва-Григорович та ін., 1995, 2008, 2011; Ващенко,
Гнилко, 2003; Ващенко та ін., 2009; Кулянда, Гнил-
ко, 2012, 2015; Кулянда, 2023); реферати в (Гео
логическая..., 1966, 1975); стратиграфічні схеми
в (Мятлюк, 1950, 1970; Маслакова, 1955; Серова,
1955; Вялов, 1965; Буров та ін., 1966; Пишванова,
1972; Венглинский, Горецкий, 1979; Стратиграфи-
ческие…, 1993; Андреєва-Григорович та ін., 1995,
2011); геологічний звіт (Ващенко та ін., 2009).
Аналіз проводився за історичним принципом,
який охоплював проміжки часу від кінця XIX ст.
до Другої світової війни; після Другої світової
війни до 1960-х років; з 1970 до 1990-х років;
з кінця 1990-х років до наших днів. У межах кож-
ного етапу розглянуто, переважно за фораміні-
ферами, літостратиграфічні та біостратиграфіч-
ні, а також палеоекологічні дослідження.
Огляд історії досліджень
Етап І ‒ від кінця XIX ст. до Другої світової війни
Перші геологічні відомості про Передкарпаття з’я-
вились у роботах польських та австрійських гео-
логів у ХІХ ст. Значна роль у розробці стратиграфії
моласових відкладів належить К. Паулю й Е. Тітце.
Вони, зокрема, виділили у 1877 р. слобідські конгло-
мерати та добротівські верстви (Paul, Tietze, 1877).
Наприкінці ХІХ ст. розпочались активні роботи
з геологічного картування Карпатського регіону.
Р. Зубер склав геологічну карту району Слободи
Рунгурської та Космачу в масштабі 1:75 000. Він
виділив «поляницькі верстви» (Zuber, 1918) –
утворення, які залягають на «нижніх менілітових
сланцях», тобто відклади, що зараз відносять-
ся до середньоменілітової підсвіти. Ці верстви,
що лежать між «верхніми» та «нижніми» мені-
літовими сланцями, пізніше, у 1919 р. А. Гейм
назвав лоп’янецькими. В подальшому термін
«поляницька» закріпився тільки за «верхньо-
поляницькими» утвореннями, а подібні до них
«нижньополяницькі» відклади стали називати
середньоменілітовими або лоп’янецькими (Вя-
лов и др., 1988). Геологи карпатської експедиції
МГРІ запропонували замінити термін «поля-
ницька» на «космацька» (Серова, 1955), але тер-
мін не прижився, і залишилась попередня наз-
ва – поляницька світа.
У період 1887–1907 рр. була виконана гео-
логічна зйомка Галичини в масштабі 1:75 000,
в результаті якої був виданий «Геологічний ат-
лас Галичини», авторами якого були Р. Зубер,
В. Уліг, В. Шайноха, Т. Вишневський, А. Ломниць-
кий, В. Фридберг, И. Гжибовский та ін. (Геоло-
гия…, 1966).
Між Першою та Другою світовими війнами ро-
боти з геологічної зйомки Карпат і Передкарпат-
тя очолював К. Толвінський. Під його керівниц-
твом у 1939 р. була видана карта Східних Карпат,
у якій знайшли відображення основні досягнен-
ня геологічного вивчення Карпатського регіону,
проведеного в 20–30-х роках ХХ ст. На підста-
ві виконаних робіт з геологічного картування
Карпат і Передкарпаття окреслилася загаль-
на схема стратиграфічного поділу неогенових
утворень Передкарпаття, а також були вислов-
лені припущення про вік і характер фаціальних
взаємовідношень виділених стратиграфічних
підрозділів (Геологическая..., 1975). Складання
загальноприйнятої стратиграфічної схеми мо-
ласових відкладів ускладнювала наявність різ-
них літофаціальних типів одновікових утворень
нижнього міоцену. Є. Яблонський (1923) дотри-
мувався думки, що добротівські верстви лежать
вище слобідських конгломератів і мають бути
молодшими за поляницькі верстви, а не однові-
ковими з ними, як це вважав Р. Зубер. К. Толвін-
ський (1927) виділив стебницькі верстви («ро-
жеві мергелі»), які вниз по розрізу змінюються
добротівськими верствами та слобідськими
23Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Дослідження міоценових відкладів Бориславсько-Покутського та Самбірського покривів Українського Передкарпаття – шлях від описової літостратиграфії до комплексних літо-,
біостратиграфічних побудов і палеоекологічних реконструкцій
конгломератами. Конгломерати, на його думку,
в одних місцях відповідають поляницьким вер-
ствам, а в інших – соленосній формації (яка пі-
зніше була названа воротищенською серією або
світою, див. нижче). К. Толвінський приходить до
висновку про фаціальне заміщення соленосних
глин слобідськими конгломератами та добротів-
ськими верствами (Геологическая..., 1975). Р. Си-
занкур (1929) виділив у Внутрішній зоні Перед-
карпатського прогину балицькі верстви – товщу
сірих піскувато-глинистих порід, які залягають
вище рожевих мергелів (стебницьких) і не мають
строкатого забарвлення (Геологическая..., 1975;
Ващенко та ін., 2009).
Загальну схему розчленування моласи надав
у 1930 р. Б. Буяльський, який розрізняв дві товщі
соленосних глин: нижню, що в окремих розрі-
зах заміщується слобідськими конгломератами
та добротівськими верствами, та верхню, яка
відповідає калуським верствам. Цей дослідник
розглядає балицькі верстви як північну фацію
верхньої частини стебницької товщі, за даними
(Геологическая..., 1975).
У 1933 р. Я. Чарноцький характеризує добро-
тівські верстви як літофаціальну відміну міо-
ценових відкладів, що займає різне положення
у розрізі. В одних місцях вони залягають над
слобідськими конгломератами, в інших – під
ними, а інколи заміщують стебницькі мергелі, за
даними (Геологическая..., 1975).
Отже, у період до Другої світової війни були
виділені та досліджені основні літостратони, які
зараз відносяться до міоцену Бориславсько-По-
кутської та Самбірської одиниць. Була встанов-
лена така послідовність літостратонів (Bujalski,
1938; Геологическая..., 1975):
• поляницькі верстви (залягають на меніліто-
вих сланцях), які зіставлялись з кросненськи-
ми верствами;
• прикарпатська (нижня) соленосна формація;
• трускавецькі конгломерати;слобідські конгло-
мерати, які місцями фаціально заміщуються
«нижніми соленосними глинами»;
• добротівські верстви;
• стебницькі верстви (рожеві мергелі);
• балицькі верстви.
Вік і стратиграфічне свіввідношення цих під-
розділів Передкарпаття приймалися переважно
на основі спостережень літофаціальних взаємо-
відношень у відслоненнях і загальногеологічних
міркувань, без надійного палеонтологічного об-
ґрунтування.
Етап IІ ‒ після Другої світової війни до 1960-х років
Після Другої світової війни розпочались планові
роботи з великомасштабного геологічного кар-
тування Передкарпаття, яке супроводжувалось
значним обсягом палеонтологічних досліджень.
Біо- та літостратиграфію міоцену досліджу-
вали В.І. Берлявський, В.Г. Юркова, В.В. Глуш-
ко, Л.С. Пішванова, М.Я. Сєрова, І.А. Голубков,
В.Є. Корнєєва, Н.Р. Ладиженський, В.М. Утробін
та ін. Мікрофауну вивчали переважно О.В. Мят-
люк, Н.І. Маслакова, М.Я. Сєрова, Н.Н. Субботіна,
Л.С. Пішванова, Л.В. Іванова, І.В. Венглінський
(Геологическая..., 1966).
Назву «воротищенська серія»» у 1948 р. за-
пропонував В.І. Берлявський для підстебницької
«нижньої соленосної формації» польських авто-
рів (Вялов, 1965). У цей час В.Г. Юркова виділи-
ла грубоуламкову загорську світу (Вялов, 1965).
В опублікованій в 1951 р. О.С. Вяловим загальній
схемі стратиграфії міоцену Передкарпаття, яка
в подальшому слугувала основою для наступ-
них побудов, воротищенська серія поділяється
на дві світи: нижньоворотищенську, складену
із нижньої глинистої товщі та загорської світи,
і верхньоворотищенську, яка включає верхню
глинисту товщу та її аналог – добротівську сві-
ту. На думку О.С. Вялова, нижньоворотищенській
світі відповідають також слобідські конгломера-
ти. Майже повна відсутність фауни та недостат-
ня вивченість мікрофауни не дозволяли говори-
ти достовірно про вік окремих світ (Вялов, 1965
і посилання там).
У стратиграфічній схемі палеогенових від-
кладів Українських Карпат О.В. Мятлюк (Мятлюк,
1950) виділила за форамініферами горизонт
дрібних Gumbelina та Globigerina, вік якого вона
вважала пізньоолігоценовим. Цей горизонт охо-
плював поляницьку та нижньоворотищенську
світи, які зараз вважаються міоценовими. В по-
чатковому вигляді О.В. Мятлюк опубліковала
схему у 1950 р., яка пізніше була удосконалена
в роботі з монографічним описом форамініфер
(Мятлюк, 1970) (табл. 1).
У стратиграфічний схемі 1955 року Н.І. Масла-
кова (Маслакова, 1955) відносить відклади ко-
смацької (зараз поляницької) світи до верхнього
олігоцену–низів нижнього міоцену, а нижньосо-
леносної (зараз воротищенської) – до нижнього
міоцену. (див. табл. 1).
Для деталізації верхньої частини міоцено-
вого розрізу Передкарпаття велике значен-
ня мали роботи Б.П. Жижченко за молюсками
24
М.Й. Кулянда
ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
Таблиця 1. Зіставлення літостратиграфічних підрозділів і комплексів мікрофауни верхнього олігоцену–міоцену Передкарпат-
ського прогину та Східних Карпат за роботами 50–70-х років XX ст. Склала М.Й. Кулянда, за (Мятлюк, 1950, 1970; Серова, 1955;
Субботина, 1955, 1960; Субботина, 1960)
Table 1. Comparison of lithostratigraphic subdivisions and complexes of microfauna of the Upper Oligocene–Miocene of the Carpath-
ian Foredeep and the Eastern Carpathians according to the works of the 50s-70s of the 20th century. Compiled by M.J. Kulyanda based
on (Myatlyuk, 1950, 1970; Serova, 1955; Subbotina et al., 1955, 1960; Subbotina, 1960)
25Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Дослідження міоценових відкладів Бориславсько-Покутського та Самбірського покривів Українського Передкарпаття – шлях від описової літостратиграфії до комплексних літо-,
біостратиграфічних побудов і палеоекологічних реконструкцій
(Жижченко, 1952) і В.Е. Лівенталя за фораміні-
ферами (Ливенталь, 1953). Було виділено мікро-
фауністичні горизонти в неогенових відкладах
Передкарпатського прогину.
Схема стратиграфічного поділу міоценових від-
кладів по окремих тектонічних зонах (внутрішній
і зовнішній) Передкарпатського прогину та пів-
денно-західної окраїни Східноєвропейської плат-
форми подана у монографії М.Я. Сєрової (Серова,
1955). Нею виділено ряд горизонтів, охарактери-
зованих фауною форамініфер. Ці горизонти ско-
рельовані із світами, що дозволило уточнити вік
літостратонів. Найстаршими є відклади космаць-
кої (зараз поляницької) світи, вік якої визначався
як пізній олігоцен–ранній міоцен. Вище заляга-
ють нижня соленосна (зараз воротищенська) сві-
та (аквітан–бурдигал), стебницька світа (гельвет),
чаплинська світа (нижній тортон). Остання була
виділена А.Є. Михайловим (Михайлов, 1951), і в
подальшому нижня її частина була віднесена до
балицької світи (Вялов, 1965). Масове поширення
внаслідок трансгресії планктонних форамініфер
(Globigerina bulloides Orbigny, Globigerina cf. dubia
Egger, Orbulina universa Orbigny) у верхній частині
чаплинської світи дозволило М.Я. Сєровій виділи-
ти нижній глобігериновий горизонт. Цьому гори-
зонту відповідає виділена пізніше В.Е. Лівенталем
(Субботина и др., 1960) богородчанська світа ниж-
нього тортону та верхня соленосна світа верхньо-
го тортону. Остання є синонімом тираської світи,
виділеної О.С. Вяловим (1951). Ще вище залягає
покутська світа, яка перекрита сарматськими від-
кладами верхнього міоцену (див. табл. 1). Анало-
гом покутської світи є косівська світа, виділена
В.Е. Лівенталем (Ливенталь, 1953). У відкладах
покутської світи М.Я. Сєрова виокремила декіль-
ка горизонтів: верхній глобігериновий горизонт
МI, що характеризувався великою кількістю фо-
рамініфер родини Globigerinidae; горизонт МI-I,
який майже не містить фауни або трапляється
дуже рідко; горизонт МII, який вирізняється ве-
ликою кількістю бентосних форамініфер, що, на
думку М.Я. Сєрової, могло вказувати на нормальні
умови морського відносно неглибокого басейну.
У горизонті МII-I, що залягає вище, форамініфе-
ри майже відсутні, за винятком Rotalia beccarii
(Linne), Globigerina bulloides Orbigny, Bulimina
elongata Orbigny, котрі трапляються дуже рідко.
В нижньосарматських відкладах (верхній міоцен)
М.Я. Сєрова виділила два горизонти: нижній – мі-
ліаліновий горизонт СI, який характеризується
широким розвитком родини Miliolodae, та верхній
– ноніонідовий горизонт СII з переважанням
Nonionidae та Rotaliidae. Раніше косівську світу та
сарматські відклади дослідники (Вялов, 1951; Лі-
венталь, 1953) відносили до галицької серії. В да-
ний час термін «галицька серія» не використо-
вується. М.Я. Сєрова в своїй монографії (Серова,
1955) навела схеми поширення відкладів у міоце-
новий час на різних етапах розвитку Передкар-
патського прогину та дані по палеогеографії й
історії розвитку прогину. Формування відкладів
світ Внутрішньої зони Передкарпатського проги-
ну, на її думку, відбувались таким чином.
Пізній олігоцен–ранній міоцен: відклади ко-
смацької (поляницької) світи утворились у про-
гині внаслідок зносу матеріалу з двох найбільш
піднятих та інтенсивно розмитих областей – по-
кутської частини Карпат і Добруджинсько-Ста-
ніславської гряди. Фауна в басейні цього часу
була представлена пригніченими та дрібнорос-
лими планктонними форамініферами, що вказу-
вало, на думку М.Я. Сєрової, на порушення режи-
му солоності вод.
Ранній міоцен (аквітан–бурдигал): режим
осадконакопичення нижньої соленосної (воро-
тищенськоїЇ) світи залишався таким самим, як
і при формуванні космацької світи. але в умовах
замкнутого засолоненого басейну та жаркого
клімату при безперервному прогинанні, внас-
лідок чого накопичувались товщі загіпсованих
піщано-глинистих порід і солей. Фауна пред-
ставлена головним чином тонкостінними планк-
тонними форамініферами.
Середній міоцен (гельвет): піщано-глинисті
мергелисті відклади стебницької світи накопи-
чувались в басейні, який змістився в напрямку
платформи під дією насуву Карпат. Для осадів
світи характерна значна карбонатність і рожеве
забарвлення, а також майже повна відсутність
органічних залишків. Вірогідно, басейн був кон-
тинентальним, значно опрісненим.
Середній міоцен (ранній тортон): піща-
но-глинисті товщі нижньої частини чаплин-
ської (балицької) світи формувались внаслідок
розширення та прогинання басейну. Фауна пред-
ставлена нечисленними видами форамініфер
середземноморського типу. Товща піщано-гли-
нистих відкладів верхньої частини чаплинської
світи (богородчанська світа) формувалась при
ще більшій трансгресії моря й інтенсивнішому
прогинанні. Характеризується великою кількі-
стю черепашок планктонних форамініфер і ма-
лою – бентосних форамініфер.
26
М.Й. Кулянда
ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
Середній міоцен (пізній тортон): накопичен-
ня загіпсованих і засолонених піщано-глинистих
осадів верхньої соленосної (тираської) світи від-
бувалось в умовах солеродної лагуни при жар-
кому кліматі. Фауна предсталена пригніченими
тонкостінними планктонними та бентосними фо-
рамініферами.
Внаслідок нової широкої трансгресії накопи-
чувались потужні товщі теригенних піщано-гли-
нистих осадів покутської (косівської) світи. В цей
час також нагромаджувались товщі радицьких
і пістинських конгломератів. Фауна представле-
на численними переважно бентосними форамі-
ніферами.
Ранній сармат: відбулась велика регресія
моря. Осадконакопичення збереглось на обме-
жених ділянках.
М.Я. Сєрова представила таблиці стратигра-
фічного поширення форамініфер. Нею описано
101 вид форамініфер, з яких 35 – нові.
Н.М. Субботіна, В.В. Глушко, Л.С. Пішванова (1955)
виявили, що комплекси форамініфер поляницької
та нижньоворотищенської світ є дуже близькими.
Вони виділили єдину для обох світ мікрофауніс-
тичну зону дрібних планктонних форамініфер. Вік
цих світ, які зараз відносяться до міоцену, ці автори
вважали пізньоолігоценовим і допускали, що вони
належать до єдиного циклу осадконакопичен-
ня (Субботина и др., 1955) (див. табл. 1). В цій зоні
дрібних планктонних форамініфер Н.М. Субботі-
на (Субботина, 1960) виділила підзони Globigerina
pseudoedita та Globigerina denseconnexa, які відпо-
відають поляницькій світі, та підзони збідненого
нижньоворотищенського комплексу форамініфер,
дрібних акаренін та астерігерин у нижньовороти-
щенській світі. Відклади загорської світи харак-
теризуються великим скупченням спікул губок,
на основі чого було виділено зону губок (нижній
міоцен). Відклади верхньоворотищенської світи
віднесені Н.М. Субботіною до зони мікроорганізмів
з кремнієвим скелетом (див. табл. 1).
У роботі (Субботина и др., 1960) подано схему
поділу олігоценових і міоценових відкладів Пе-
редкарпатського прогину, де такі світи, як поля-
ницька та нижньоворотищенська, належать до
олігоцену; загорська та верхньоворотищенська –
до нижнього міоцену; стебницька, балицька, бо-
городчанська, гіпсово-ангідритова (тираська) та
косівська – до середнього міоцену; дашавська – до
верхнього міоцену (див. табл. 1). Наведено списки
форамініфер у світах. Описано 52 види фораміні-
фер і зображено в палеонтологічних таблицях.
Найбільш широке визнання набула схема стра-
тиграфії міоцену, запропонована О.С. Вяловим
у 1965 р. (Вялов, 1965), яка практично синтезувала
в собі досягнення попередніх дослідників. У цій
схемі виділені нижні моласи – воротищенська,
стебницька та балицька серії, та верхні моласи –
богородчанська, тираська світи та галицька серія.
Внутрішня зона прогину (Бориславсько-Покут-
ська та Самбірська одиниці), на думку О.С. Вя-
лова, заповнена переважно нижньою і тільки
частково – верхньою моласою. Він виділив у во-
ротищенській серії два типи розрізу (фації) – бо-
риславський та більш віддалений від Карпат –
рунгурський. Бориславська фація містить нижні
та верхні глинисті відклади, а в середній части-
ні – загорські пісковики та конгломерати (Вялов,
1965). Рунгурська фація складена слобідськими
конгломератами та добротівською світою. Були
виділені форамініферові зони, за Л.С. Пішвано-
вою, де поляницькій та нижній воротищенській
світам (верхній олігоцен–аквітан) відповідає
зона дрібних гюмбелін і глобігерин; стебницькій
світі (гельвет) – зона Porosononion insignis; ба-
лицькій світі (гельвет) – зони Globigerina bollii,
Quinqueloculina distorta; богородчанській сві-
ті (нижній тортон) – зони Candorbulina universa,
Uvigerina asperula; галицькій серії (верхній
тортон–сармат) – зони Radiolaria, Globigerina
bulloides, зона аглютинованих форамініфер,
буліміни та Spirialis, Cassidulina crista, Streblus
beccarii, Cibicides badenensis, Quinqueloculina
reussi (табл. 2).
У подальшому був запропонований новий ва-
ріант уніфікованої схеми неогенових утворень
Західного регіону України (Буров и др., 1966; Бу-
ров та ін., 1975). В якості регіональної була вико-
ристана неогенова шкала Віденського басейну з її
класичним ярусним поділом (аквітан, бурдигал,
гельвет, тортон). Палеонтологічна характеристи-
ка міоцену Внутрішньої зони Передкарпатського
прогину (Бориславсько-Покутська та Самбірська
одиниці) представлена в даній схемі таким чином:
поляницька та нижня воротищенська підсвіти
(хат–аквітан) – Globigerina pseudoedita Subbotina,
Tenuitella brevispira Subbotina, Chiloguembelina
cubensis (Palmer); верхньоворотищенська під-
світа (хат–аквітан) – Rhabdammina exilis Mjatliuk,
Glomospira charoides (Parker et Jones); добротівська
світа (хат–аквітан) – Eponides umbonatus (Reuss);
стебницька світа (бурдигал) – Globoquadrina
dehiscens (Chapman, Parr et Collins), Siphonina
reticulata (Czjzek), Uvigerina bononiensis Fornasini;
27Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Дослідження міоценових відкладів Бориславсько-Покутського та Самбірського покривів Українського Передкарпаття – шлях від описової літостратиграфії до комплексних літо-,
біостратиграфічних побудов і палеоекологічних реконструкцій
Таблиця 2. Зіставлення літо- та біостратиграфічних підрозділів верхнього олігоцену–міоцену Передкарпатського прогину за
роботами 1960–1970-х років. Склала М.Й. Кулянда, за (Вялов, 1965; Буров и др., 1966; Пишванова, 1972)
Table 2. Comparison of lithostratigraphic subdivisions and complexes of microfauna of the Upper Oligocene-Miocene of the Carpathian
Foredeep and the Eastern Carpathians according to the works of the 60s–70s of the 20th century. Compiled by M.J. Kulyanda based on
(Vyalov, 1965; Burov et al., 1966; Pyshvanova, 1972)
28
М.Й. Кулянда
ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
балицька світа (гельвет) – верстви з Globigerina
bollii, Quinqueloculina distorta; богородчанська
світа (тортон) – верстви з Candorbulina universa,
Uvigerina asperula; тираська світа (тортон) – поо-
динокі Globigerina, Bulimina, Quinqueloculina; ко-
сівська світа (тортон) – верстви з аглютинованими
форамініферами, верстви з Globigerina bulloides,
радіолярієвий горизонт; дашавська світа (сар-
мат) – верстви з Cibicides badenensis (див. табл. 2).
Отже, період після Другої світової війни до
1960-х років знаменувався активними біо- та лі-
тостратиграфічними дослідженнями Передкар-
паття. З’явились нові стратиграфічні підрозділи –
серії, світи, верстви, виділено мікрофауністичні
горизонти, зони, підзони та детально визначено
їх вік. Описано палеогеографію й історію розвит-
ку Передкарпатського прогину. Існували спірні
питання, зокрема щодо віку поляницької та ниж-
ньоворотищенської світ (пізній олігоцен; пізній
олігоцен–ранній міоцен; ранній міоцен). Резуль-
тати досліджень були подані у стратиграфічних
схемах (Мятлюк, 1950, 1970; Маслакова, 1955; Серо-
ва, 1955; Субботина и др., 1960), які послугували
основою для широко визнаної схеми О.С. Вялова
(Вялов, 1965), на основі якої була розроблена уні-
фікована схема (Буров и др, 1966).
Етап III – з 1970 до 1990-х років
У 1970-і роки велика увага приділялась вивчен-
ню планктонної мікрофауни для біостратигра-
фічного розчленування та кореляції моласових
товщ. Л.С. Пішванова в ряді своїх робіт (Пиш-
ванова, 1968, 1972) проводить зональний по-
діл міоценових відкладів Карпато-Балканської
складчастої області та зіставляє їх з типовими
розрізами неогену Європи. Біостратиграфічну
зональність міоцену Передкарпатського проги-
ну представлено нею таким чином: зона дрібних
Globigerina, Chiloguembelina та Bolivina (хат–акві-
тан) – поляницька світа та нижня воротищенська
підсвіта; зона кремнієвих мікроорганізмів (хат–
аквітан) – верхня воротищенська підсвіта; зони
Globoquadrina dehiscens та Porosononion insignis
(бурдигал) – стебницька світа; зони Globigerina
bollii та Quinqueloculina distorta (гельвет) – ба-
лицька світа; зони Candorbulina universa та
Uvigerina asperula (нижній тортон) – богород-
чанська світа; зони Globigerina bulloides та
Spirialis, зона Bogdanowiczia pocutica, Bulimina-
Bolivina, зони Cassidulina crista та Streblus
galicianus (верхній тортон) – косівська світа;
зона Cibicides badenensis, зони Quinqueloculina
reussi, Porosononion subgranosus (нижній сар-
мат) – дашавська світа. В тираській світі виділені
лише характерні види у зв’зку з дуже бідним фа-
уністичним наповенням відкладів (див. табл. 2).
З інших викопних організмів вивчали радіоля-
рії верхнього тортону (вербовецькі верстви косів-
ської світи) (Рунева, 1969), флору верхнього торто-
ну (Шварева, 1969), відбитки слідів птахів і ссавців
у добротівській світі (Ткаченко и др., 1967).
І.В. Венглінський (Венглинский, Горецкий,
1979) запропонував поділ неогенових відкладів
Передкарпатського прогину (включаючи Бори-
славсько-Покутську одиницю) за форамініфе-
рами, дещо відмінний від біозональної схеми
Л.С. Пішванової. В його схемі присутні зональні
підрозділи або підрозділи з характерними вида-
ми форамініфер (табл. 3).
І.В. Венглінський та В.А. Горецький (Венглин-
ский, Горецкий, 1979) надали докладний опис
міоценових світ Волино-Поділля та Передкар-
патського і Закарпатського прогинів та охарак-
теризували їх фауною форамініфер і молюсків,
а також палінофлорою. Ці дослідники показа-
ли етапність розвитку форамініфер і молюсків
у зв’язку з еволюцією неогенових басейнів, від-
повідно до якої у Внутрішній зоні Передкарпат-
ського прогину (включаючи Бориславсько-По-
кутську одиницю) відбувалися такі події:
• Поступове розмежування і засолонення басей-
ну, яке призвело до утворення морських піща-
но-глинистих і лагунних соленосних утворень
поляницької та воротищенської світ. У відкладах
встановлено відповідні форамініферові зони –
зона дрібних глобігерин, хілогюмбелін і болівін;
зона кремнієвих мікроорганізмів, які свідчать,
що подія відбулась у егер-егенбургський час.
• Поступове розширення моря, яке сприяло
утворенню лагунних і нормально-морських
утворень відповідних стебницької та балиць-
кої світ. При формуванні стебницьких відкладів
зв’язок басейну з відкритим морем був утрудне-
ний. Своєрідний лагунний характер строкатих
осадів із збідненими комплексами міоценових
планктонних Globigerina pseudoedita Subbotina,
Globigerinoides trilobus (Reuss), Globoquadrina
langhiana Cita et Gelati, Globorotalia mayeri
Cushman et Ellisor та бентосних Cibicides
ungerianus (Orbigny.), Siphonina reticulata (Czjzek),
Bulimina elongata Orbigny форамініфер, на дум-
ку дослідників, дозволяв припустити коротко-
часний зв’язок стебницького басейну з відкри-
тим морем. Про неоднорідний гідрологічний
29Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Дослідження міоценових відкладів Бориславсько-Покутського та Самбірського покривів Українського Передкарпаття – шлях від описової літостратиграфії до комплексних літо-,
біостратиграфічних побудов і палеоекологічних реконструкцій
Таблиця 3. Зіставлення літо- та біостратиграфічних підрозділів верхнього олігоцену–міоцену Бориславсько-Покутської та Сам-
бірської зон Передкарпатського прогину за роботами 1970–1990 років. Склала М.Й. Кулянда, за (Венглинский, Горецкий, 1979;
Пишванова, Грузман, 1980; Стратиграфические…, 1993; Андреєва-Григорович та ін., 1995)
Table 3. Comparison of litho- and biostratigraphic units of the Upper Oligocene-Miocene of the Boryslav-Pokuttya and Sambir zones
of the Carpathian Foredeep according to the works of 70s–90s of the 20th century. Compiled by M.J. Kulyanda based on (Venglinsky,
Goretsky, 1979; Pyshvanova, Gruzman, 1980; Stratigraphic…, 1993; Andreeva-Gryhorovych et al., 1995)
30
М.Й. Кулянда
ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
режим стебницького басейну свідчать фауніс-
тичні комплекси – від типово морських до еври-
галінних. У балицький час басейн був близький
до стебницького. Але умови були наближені до
нормально-морських. Частіше трапляються
планктонні форамініфери Globigerina bulloides
Orbigny, Globigerina bollii Cita et Premoli Silva,
Globigerinoides trilobus (Reuss), Globigerinoides
bisphericus Todd, Turborotalia bykovae Aisenstat,
рідше бентосні – Bulimina buchiana Orbigny,
Ammonia pseudobeccarii (Putrja), що вказує на
розширення балицького басейну. Такий склад
фауни свідчить, що подія відбувалась в от-
нанг-ранньобаденський час.
• Широкий зв’язок з відкритим теплим мо-
рем Тетис, який сприяв розвитку відкладів
богородчанської світи з масовим поширен-
ням планктонних форамініфер Candorbulina
universa Jedlitschka, Globigerinoides bisphericus
Todd, Globigerinoides trilobus (Reuss) на ранній
стадії розвитку та бентосних Bulimina buchiana
Orbigny, Uvigerina aculeata pudica Luczkovska
на трохи пізнішій, свідчить про трансгресію
моря в ранньобаденський час.
• Ізоляція басейну, розчленування його на ок-
ремі лагуни, що призвело до нагромадження
евапоритів тираської світи. Поодинокі знахід-
ки форамініфер Cibicides, Bulimina в загіпсо-
ваних глинах допускають короткочасний зв’я-
зок окремих лагун з відкритим морем. Подія
відбувалась всередині баденського часу.
• Трансгресія моря, яка сприяла утворенню
вербовецьких і прутських верств косівської
світи. На вербовецькій стадії розвитку басей-
ну дуже поширені планктонні форамініфери
Globigerina bulloides Orbigny та ін., радіоля-
рії. Найбільш пишний розквіт морської фау-
ни відбувався у прутський час. У комплексах
переважають бентосні аглютиновані форамі-
ніфери – зона аглютинованих форамініфер –
Hyperammina taurinensis (Sacco), Cyclammina
deflua Venglinsky та ін., і вапнисті фораміні-
фери Cibicides dutemplei (Orbigny.), Gyroidina
soldanii Orbigny, Valvulineria complanata
(Orbigny), Bulimina elongata Orbigny та молюс-
ки, що свідчить про пізньобаденський час.
• Скорочення басейну, опріснення й утворення
окремих лагун призвело до формування ко-
ломийських і клокучинських верств косівської
світи. Переважали змінені полігалінні й еври-
галінні форамініфери – Cassidulina carinata
Cushman et Parker, Bolivina dilatata maxima
Cicha et Zapletalova, Bolivina subulata Cushman
et Parker, Quinqueloculina akneriana Orbigny,
Elphidium crispum (Linne), Ammonia beccarii
(Linne) та ін. Подія відбувалась наприкінці піз-
ньобаденського часу.
• Зміна морського режиму на солонувато-вод-
ний, який призвів до утворення відкладів
дашавської світи. У відкладах встановлена
характерна виключна багаточисельність ін-
дивідуумів одного або декількох видів – зона
Cibicides badenensis. Типові морські комп-
лекси заміщуються зміненими дрібнорос-
лими прибульцями Тетису з родів Cibicides,
Discorbis, Globigerina, Cassidulina, Bolivina. По-
дія відбувалась в сарматський час (Венглинс-
кий, Горецкий, 1979) (див. табл. 3).
У подальші роки дослідження, зокрема
Л.С. Пішванова та А.Д. Грузман (Пишванова,
Грузман, 1980) уточнили склад планктонних
форамініфер і відповідно віковий діапазон
поляницької світи Передкарпатського проги-
ну. Ці автори вважали, що виділення Н.М. Суб-
ботіною двох підзон Globigerina pseudoedita та
Globigerina denseconnexa у розрізі поляницької
світи було недостатньо обґрунтованим, оскільки
склад планктону мало змінювався від її підошви
до покрівлі. Вони запропонували скасувати
верхню підзону Globigerina denseconnexa та
вважати, що поляницька світа відповідає тільки
нижній підзоні Globigerina pseudoedita (ранній
міоцен) (див. табл. 3).
У 1993 р. була офіційно затверджена стра-
тиграфічна схема неогену Передкарпатсько-
го прогину (Стратиграфические…, 1993) (див.
табл. 3), яка базувалася переважно на схемі
О.С. Вялова (Вялов, 1965). Також були врахо-
вані дані, одержані при великомасштабно-
му геологічному картуванні 1960–1980-х років.
А.Д. Грузман і Н.А. Трофимович виконували бі-
остратиграфічні роботи за форамініферами
неогенових відкладів Передкарпаття (Грузман,
Трофимович, 1995; Трофимович, 1996). Активне
вивчення органічних решток у 1960–1990-х ро-
ках у неогенових відкладах Передкарпаття, зо-
крема форамініфер – А.Д. Грузман, Н.М. Суббо-
тіною, Л.С. Пішвановою, Н.А. Трофимович та ін.,
нанопланктону – А.С. Андреєвою-Григорович,
Н.А. Савицькою та ін., молюсків – В.О. Горець-
ким, Л.М. Кудріним, Б.П. Жижченко, Г.М. Гришке-
вич, О.А. Сорочан та іншими вченими сприяло
розробці нового варіанту схеми стратиграфії
неогенових відкладів (Андреєва-Григорович
31Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Дослідження міоценових відкладів Бориславсько-Покутського та Самбірського покривів Українського Передкарпаття – шлях від описової літостратиграфії до комплексних літо-,
біостратиграфічних побудов і палеоекологічних реконструкцій
та ін., 1995). У стратиграфічних схемах (Страти-
графические…, 1993; Андреєва-Григорович та
ін., 1995) збережена подібна до існуючих у по-
передніх схемах стратифікація відкладів. У схе-
мі (Стратиграфические....,1993) поляницька світа
відповідає егенбургському регіоярусу, вороти-
щенська світа – верхній частині егенбургського
регіоярусу, стебницька – отнанському. У відкла-
дах Самбірського покриву стратиграфічно вище
послідовно виділені: балицька, богородчанська,
тираська, косівська та дашавська світи, які зі-
ставлені відповідно з карпатським, нижньо-,
середньо-, верхньобаденським і сарматським
регіоярусами; їх межі є ізохронними. В північ-
но-східній частині Самбірської зони (Стратигра-
фические..., 1993) виокремлені калуські верстви,
які зіставлені з тираською світою. На північному
заході розріз Самбірської зони завершується ра-
дицькими конгломератами ранньосарматського
віку (див. табл. 3).
За зональним поділом міоцену Передкарпаття
(Андреєва-Григорович та ін., 1995) поляницька
світа та нижня частина воротищенської світи від-
повідають зоні Globigerina pseudoedita (пізній
егенбург). Верхня частина воротищенської світи
та нижня частина стебницької світи припадають
на зону Globoquadrina langhiana (отнанг). Верх-
ня частина стебницької світи та балицька світа
відповідають зонам Globigerinoides bisphaericus,
Globigerina bollii (карпат). Богородчанська світа –
зоні Orbulina suturalis (нижній баден). У косів-
ській світі встановлено чотири зони: Globigerina
decoraperta, Bulimina-Bolivina та Bogdanowiczia
pocutica, Cassidulina crista, Ammonia galiciana
(верхній баден). Зони з Cibicides badenensis та
Porosononion subgranosus – Quinqueloculina
reussi виділено у дашавськй світі (нижній сар-
мат) (див. табл. 3).
Отже, протягом етапу III були розроблені біо
зональні підрозділи за форамініферами міоце-
нових відкладів Карпато-Балканської області та
зіставлені із стратотипами зон в Європі (Пиш-
ванова, 1972). На основі вивчення форамініфер
і молюсків були складені стратиграфічні схе-
ми, проведено детальний зональний поділ мі-
оценових відкладів Передкапатського прогину
й етапність їх розвитку у зв’язку з еволюцією
неогенових басейнів (Венглинский, Горецкий,
1979). Результатом досліджень форамініфер, на-
нопланктону, молюсків у 1970–1990-х роках стали
регіональні стратиграфічні схеми (Стратиграфи-
ческие…, 1993; Андреєва-Григорович та ін., 1995).
Етап IV – з кінця 1990-х років і до наших днів
Незважаючи на величезний об’єм проведених
робіт у Прикарпатському регіоні, на початку
ХХІ ст. залишались невирішеними ряд питань, які
стосувались стратифікації неогенових відкладів.
Основним було питання кореляції регіональної
шкали неогену Зовнішніх Карпат і Передкарпат-
тя з розробленою Міжнародною стратиграфіч-
ною шкалою (МСШ). Окрім того, нез’ясованим
залишалось питання про діахронність границь
стратонів моласових відкладів Передкарпаття.
Майже всі границі між основними підрозділами
в попередніх схемах показувались ізохронними,
хоча багато дослідників неодноразово відзна-
чали їх діахронність.
Ці питання вирішували при геологічному кар-
туванні спільно з детальними літо- та біостра-
тиграфічними дослідженнями, що проводилися
в 1999–2001 та 2006–2008 роках групою геоло-
гів Львівської геологорозвідувальної експеди-
ції, науковцями Інституту геологічних наук НАН
України, Інституту геології і геохімії корисних
копалин НАН України та Українського державно-
го геологорозвідувального інституту (УкрДГРІ).
Під час цих робіт були виконані літо- та біостра-
тиграфічні дослідження характерних розрізів
неогену в природних відслоненнях у басейнах
рік, які перетинають Українське Прикарпаття.
В розрізі міоценової моласи Бориславсько-По-
кутського та Самбірського покривів Українського
Прикарпаття пропонувалось (Ващенко, Гнилко,
2003) залишити лише чотири світи – поляницьку,
воротищенську, стебницьку та балицьку, які чітко
розрізняються за літолого-фаціальними ознака-
ми. Відклади Самбірського покриву, що відноси-
ли (Стратиграфические..., 1993; Андреєва-Григо-
рович та ін., 1995) до богородчанської, тираської,
косівської та дашавської світ, було запропонова-
но виокремити за літофаціальними ознаками до
балицької світи (Ващенко, Гнилко, 2003).
Дещо пізніше була складена чинна на сьогод-
ні регіональна стратиграфічна схема неогенових
відкладів Зовнішніх Карпат, Передкарпатського
прогину та південно-західної окраїни Східноєв-
ропейської платформи, яка була затверджена На-
ціональним стратиграфічним комітетом у 2010 р.
(Андреєва-Григорович та ін., 2011). При складан-
ні схеми враховували найважливіші досягнення
робіт останніх років, які стосувалися, зокрема,
обґрунтування віку за нанопланктоном і фора-
мініферами (Andreyeva-Grigorovich et al., 2008; Ку-
лянда, 2008) та діахронних меж стратонів молас
32
М.Й. Кулянда
ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
(Андреєва-Григорович та ін., 2008). Результати
вивчення планктонних мікрофосилій дозволили
виділити кореляційні рівні, на підставі яких про-
ведено кореляцію запропонованої схеми з МСШ,
2004 р. (Андреєва-Григорович та ін., 2011). У цій
схемі та пояснювальній записці до неї підкреслю-
ються такі положення, які стосуються діахронно-
сті меж літостратонів.
Межа поляницької світи з менілітовою
«ковзає» від егерського регіоярусу на північному
сході до верхньої частини егенбургського регіо-
ярусу на південному заході Бориславсько-Покут-
ської одиниці за геологічними та палеонтологіч-
ними даними (Андреєва-Григорович та ін., 2011).
Різко діахронною є і межа поляницької світи
з воротищенською. На взаємозаміщення цих світ
вказують геологічні польові спостереження, зо-
крема простеження їх площинного поширення,
та дуже близький склад їх викопної біоти. Межа
цих світ «ковзає» від рубежу олігоцену–міоцену
до отнангу–карпату (Андреєва-Григорович та ін.,
2011) (табл. 4).
За форамініферами та нанопланктоном межа
воротищнської та стебницької світ «піднімаєть-
ся» від отнангу до карпату або до низів бадену
(Андреєва-Григорович та ін., 2011). За цими ж бі-
отичними даними значні частини стебницької та
балицької світ є одновіковими.
Одні і ті ж біозональні підрозділи (нано
планктон, форамініфери) були встановлені у від-
кладах різних світ, що вказує на одночасність
накопичення цих відкладів (Андреєва-Григоро-
вич та ін., 2011). У різних світах визначені: зона
Globigerina pseudoedita (верхня частина егеру,
егенбург, нижня частина отнангу) – в значній ча-
стині відкладів поляницької та воротищенської
світ; зона Globigerina bollii (карпат) – у вороти-
щенській світі Бориславсько-Покутського по-
криву та в стебницькій та балицькій світах Сам-
бірського покриву (Андреєва-Григорович та ін.,
2011; Кулянда, Гнилко, 2012, 2015; Кулянда, 2023).
У цій чинній на сьогодні схемі у відкладах найви-
щої частини розрізу молас Самбірського покриву
було виділено бережницьку світу, яка містить мор-
ську асоціацію нанопланктону зон NN6?, NN7–NN8,
NN9 (Андреєва-Григорович та ін., 2011). У попередніх
схемах відклади бережницької світи відносили до
косівської та дашавської світ. Дві останні світи, на
думку авторів чинної схеми (Андреєва-Григорович
та ін., 2011), розвинені тільки в Зовнішній зоні Пе-
редкарпатського прогину та накопичувались в ба-
сейні, який в сарматі значно опріснився.
Пізніше в бережницькій світі разом з серед-
ньоміоценовою фауною планктонних і бенто-
сних форамініфер було вперше ідентифіковано
планктонну Neogloboquadrina atlantica (Bergren)
верхів середнього-верхнього міоцену (Кулянда,
2015) (див. табл. 4).
Були детально досліджені раніше слабо ви-
вчені неогенові моласи північно-західної части-
ни Бориславсько-Покутського та Самбірського
покривів у розрізах по річках Тисмениця, Тер-
навка, Вирва (Кулянда, Гнилко, 2012, 2015). Ви-
вчені відклади поляницької світи в свердловині
Південно-Бориславська-1 (Кулянда, 2023) Бори-
славсько-Покутського покриву підтвердили на-
лежність світи до комплексної зони планктонних
форамініфер Globigerina pseudoedita (верхня
частина егеру, егенбург, нижня частина отнангу).
Актуальним залишалось питання палеоекології
форамініфер міоцену Передкарпаття та батиметрії
палеобасейну. Автором цієї роботи було проведе-
но дослідження поляницької, воротищенської світ
Бориславсько-Покутського покриву і стебницької
та бережницької світ Самбірського покриву в пів-
нічно-західній частині Українського Прикарпат-
тя. При реконструкції умов осадконакопичення
басейну за форамініферами палеобатиметрична
оцінка здійснювалась за співвідношенням еколо-
гічних груп бентосних і планктонних форамініфер,
їх таксономічним складом, кількістю родів і видів
у зразку, морфологічними ознаками черепашок
(Кулянда, 2017, 2019, 2023).
На основі проведеного екологічного аналізу
асоціацій форамініфер з неогенових молас Бори-
славсько-Покутського та Самбірського покривів
було встановлено таке: відклади поляницької сві-
ти в егер-отнанський час формувались в морсько-
му басейні в умовах внутрішнього та середнього
шельфу (Кулянда, 2023); відклади верхів вороти-
щенської світи протягом карпатського часу до межі
з баденським – у морському басейні на глибинах,
що відповідали переважно середньому шельфу
(Кулянда, 2019). Відклади стебницької світи в от-
нанський час нагромаджувались в морському ба-
сейні в межах глибин середнього шельфу. В кар-
патський час формування осадів стебницької світи
відбувалось в морському басейні в межах внутріш-
нього–середнього шельфу. Наприкінці середнього
та на початку пізнього міоцену седиментаційний
Самбірський суббасейн, в якому нагромаджува-
лись осади бережницької світи, загалом відповідав
глибинам внутрішнього шельфу, де продовжували
існувати морські умови (Кулянда, 2017, 2019).
33Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Дослідження міоценових відкладів Бориславсько-Покутського та Самбірського покривів Українського Передкарпаття – шлях від описової літостратиграфії до комплексних літо-,
біостратиграфічних побудов і палеоекологічних реконструкцій
Таблиця 4. Кореляція літостратиграфічних підрозділів, характерних комплексів форамініфер міоцену Бориславсько-Покут-
ського та Самбірського покривів Передкарпатського прогину з підрозділами Центрального Паратетису та МСШ за роботами
2011–2023 років (Андреєва-Григорович, 2011; Кулянда, Гнилко, 2012; Кулянда, 2015, 2023)
Table 4. Correlation of lithostratigraphic units, characteristic foraminiferal complexes of the Miocene Boryslav-Pokuttya and Sambir
nappes of the Carpathian Foredeep with the units of the Central Paratethys and the MIA according to the works of 2011–2023 (Andree-
va-Gryhorovych, 2011; Kulyanda, Hnylko, 2012; Kulyanda, 2015, 2023)
34
М.Й. Кулянда
ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
Отже, в результаті детальних регіональних
геологічних, у тому числі і палеонтологічних до-
сліджень міоценових утворень, що проводилися
наприкінці 1990-х–на початку 2000-х років скла-
дена остання на сьогодні регіональна страти-
графічна схема неогенових відкладів Зовнішніх
Карпат, Передкарпатського прогину та півден-
но-західної окраїни Східноєвропейської плат-
форми (Андреєва-Григорович та ін., 2011), в якій
подано зіставлення цих відкладів з МСШ 2004 р.
У цій схемі (Андреєва-Григорович та ін., 2011)
відображено нові знахідки морської асоціації
нанопланктону зон NN7–NN8, NN9 у міоцено-
вих відкладах Самбірського покриву, які рані-
ше датувались як сармат неповносолоних ба-
сейнів Паратетису (дашавська світа). Ці морські
відклади виділені в новий стратон – береж-
ницьку світу. Пізніше в цій світі були знайдені
планктонні та бентосні форамініфери серед-
нього міоцену та зафіксовано появу планктон-
ної Neogloboquadrina atlantica (Bergren) верхів
середнього-верхнього міоцену (Кулянда, 2015).
Відклади бережницької світи свідчать про те, що
ізоляція сарматського басейну не була повною
й одночасною в усьому Паратетисі.
Останніми роками на основі проведеного
екологічного аналізу асоціацій форамініфер з
поляницької, воротищенської, стебницької, бе-
режницької світ, розвинених на північному за-
ході Бориславсько-Покутського та Самбірського
покривів, було встановлено, що відклади світ
накопичувались в морському басейні в умовах
внутрішнього та середнього шельфу (Кулянда
2017, 2019, 2023).
Основні результати досліджень стратигра-
фії й умов палеобасейну неогенових відкладів
Українського Передкарпаття протягом кожного
етапу показано в узагальненій таблиці (табл. 5).
Висновки
Історія досліджень стратиграфії міоценових
відкладів Бориславсько-Покутського та Сам-
бірського покривів Українського Передкарпат-
тя поділена на чотири етапи, які відображають
пройдений шлях від описової літостратиграфії
до комплексних літо-, біостратиграфічних побу-
дов і палеоекологічних реконструкцій.
На першому етапі досліджень в роботах гео-
логів Австро-Угорщини та Польщі були закладе-
ні основи стратиграфії міоценових відкладів Пе-
редкарпаття. Керівними методами досліджень
були геокартувальний та літостратиграфічний.
Загальним підсумком досліджень стало виділен-
ня літостратонів і їх послідовності в стратигра-
фічному розрізі: поляницькі верстви; прикарпат-
ська (нижня) соленосна формація; трускавецькі
конгломерати; слобідські конгломерати, які міс-
цями фаціально заміщуються «нижніми соленос-
ними глинами»; добротівські верстви; стебницькі
верстви (рожеві мергелі); балицькі верстви.
На наступних етапах поряд з геокартувальним
і літостратиграфічним широко застосовувався
біостратиграфічний метод, що дозволило визна-
чити вік літостратонів і виділити нові стратигра-
фічні підрозділи. На другому етапі вперше були
виділені богородчанська, тираська, косівська
світи, вік яких вважали тортонським. На третьому
етапі вік цих світ відповідав бадену Центрально-
го Паратетису. На цьому етапі була виділена да-
шавська світа сармату Центрального Паратетису.
У нижній частині міоценових відкладів Укра-
їнського Передкарпаття була встановлена діах-
ронність границь. На другому етапі з’ясовано, що
поляницька та воротищенська світи повністю або
частково заміщують одна одну в інтервалі хату(?)–
аквітану. На другому етапі досліджень стебницька
світа датована бурдигалом, балицька – гельве-
том, а на третьому етапі вік стебницької світи –
отнанг–карпат, балицької – карпат (за шкалою
Центрального Паратетису), що вказує на часткове
заміщення балицької світи стебницькою.
На другому етапі вперше, за форамініферами,
окремо від літостратонів, були виділені біостра-
тони – форамініферові верстви. На третьому
етапі за форамініферами та нанопланктоном
проведено зональний поділ міоценових відкла-
дів Передкапатського прогину.
Застосування палеоекологічного методу на
основі аналізу літофацій та біоти дозволило на
другому та третьому етапах відтворити умови
утворення неогенового басейну.
З кожним етапом стратиграфічні побудови
уточнювались та деталізувались, що слугувало
основою для створення сучасної схеми страти-
графії неогенових відкладів. На четвертому етапі
в результаті комплексного застосування геокар-
тувального, літо- та біостратиграфічного методів
складена остання чинна на сьогодні регіональ-
на стратиграфічна схема неогенових відкладів
Зовнішніх Карпат, Передкарпатського прогину та
південно-західної окраїни Східноєвропейської
платформи, в якій подано зіставлення цих міо-
ценових відкладів зі шкалою Центрального Па-
ратетису та МСШ. У розрізі міоценової моласи
35Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Дослідження міоценових відкладів Бориславсько-Покутського та Самбірського покривів Українського Передкарпаття – шлях від описової літостратиграфії до комплексних літо-,
біостратиграфічних побудов і палеоекологічних реконструкцій
Таблиця 5. Узагальнена схема еволюції досліджень літо- та біостратиграфіі й умов седиментаціі міоценових відкладів Бори-
славсько-Покутського та Самбірського покривів Українського Передкарпаття на різних етапах
Table 5. Generalized scheme of the evolution of studies of litho- and biostratigraphy and sedimentation conditions of Miocene depo
sits of the Boryslav-Pokuttya and Sambir nappes of the Ukrainian Pre-Carpathians at different stages
36
М.Й. Кулянда
ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
Бориславсько-Покутського та Самбірського покри-
вів Українського Прикарпаття виділено такі світи:
поляницьку, воротищенську, стебницьку, балицьку
та бережницьку. Встановлено, що за літо- та біо
стратиграфічними даними ці підрозділи мають різ-
ко діахронні межі. У відкладах світ за нанопланк-
тоном і форамініферами встановлено біозональні
підрозділи. Виділений новий стратон (бережниць-
ка світа), який є морським аналогом косівської
та дашавської світ, накопичених у басейнах, що
опріснювалися. У відкладах бережницької світи
вперше виявлено вид Neogloboquadrina atlantica
(Bergren), поширений в інтервалі верхньої части-
ни сармату–панноні Центрального Паратетису, що
значною мірою підтверджує вік світи, визначений
за нанопланктоном зон NN7–NN8, NN9 (верхи сар-
мату–паннон). Доповнено палеонтологічну харак-
теристику та проведено екологічний аналіз асоці-
ацій форамініфер з поляницької, воротищенської,
стебницької, бережницької світ, розвинених на
північному заході Бориславсько-Покутського та
Самбірського покривів, який дозволив відтвори-
ти палеобатиметрію басейну накопичення цих
відкладів, яке відбувалось в морському басейні
в умовах середнього та внутрішнього шельфу.
Проте залишаються невирішеними питання
палеоекології, палеобатиметрії та реконструкції
седиментаційних міоценових басейнів Українсько-
го Прикарпаття для відкладів інших частин Пе-
редкарпатського прогину, що може бути фокусом
подальших досліджень. Необхідним виглядає до-
повнення й уточнення палеогеографії Централь-
ного Паратетису, зокрема з урахуванням наявності
морських відкладів середнього-верхнього міоцену
(бережницька світа). Уточнення віку, стратигра-
фічного положенння та широкої міжрегіональної
кореляції стратонів міоцену Українського При-
карпатття (зокрема збіднених на стратиграфічні
рештки літостратиграфічних підрозділів – слобід-
ських конгломератів, добротівських верств, стеб-
ницької, воротищенської, поляницької, менілітової
світ) також залишаються актуальними, особливо
враховуючи важливість достовірної інтерпретації
геології нафтогазоносного Карпатського регіону.
Аналіз історії досліджень стратиграфії міоценових відкладів Українського Передкарпаття є важливим для узагальнення та розу-
міння сучасного стану літо- та біостратиграфії та палеосередовища неогенового басейну седиментації. Важливими проблема-
ми для всього періоду вивчення регіону були виділення місцевих стратиграфічних підрозділів за літо- та біостратиграфічними
ознаками, визначення їх віку, кореляція розрізів, відтворення умов седиментації. Метою представленої роботи є аналіз історії
вивчення стратиграфії, біостратиграфії, переважно за форамініферами, міоценових відкладів Бориславсько-Покутського та
Самбірського покривів та умов існування біоти в палеобасейнах і розгляд сучасного стану цих досліджень. Матеріалом є роботи
попередніх дослідників, опубліковані у статтях, монографіях, науково-дослідних звітах. У представленій роботі за історичним
принципом виділено чотири етапи досліджень: від кінця XIX ст. до Другої світової війни; після Другої світової війни до 1960-х
років; з 1970 до 1990-х років; з кінця 1990-х років до наших днів. У межах кожного етапу розглянуто літостратиграфічні та біостра-
тиграфічні дослідження, а також палеоекологічний аналіз форамініфер. На першому етапі керівними методами досліджень були
геокартувальний та літостратиграфічний, загальним підсумком якого стало виділення літостратонів та їх послідовності в стра-
тиграфічному розрізі без надійного палеонтологічного обґрунтування віку. В наступні етапи застосування комплексних геокар-
тувального, біостратиграфічного, літостратиграфічного, біофаціального, палеоекологічного методів сприяло виділенню нових
стратиграфічних підрозділів і побудові нових стратиграфічних схем, простеженню еволюції неогенового басейну.
Список літератури
Андреєва-Григорович А.С., Ващенко В.О., Гнилко О.М., Ку-
лянда М.Й., Трофимович Н.А. Про діахронність границь
літостратиграфічних підрозділів неогенових відкладів
Бориславсько-Покутського та Самбірського покривів Укра-
їнського Прикарпаття. Біостратиграфічні основи побудови
стратиграфічних схем фанерозою України: Зб. наук. пр. Ін-
ту геол. наук НАН України. Київ, 2008. С. 199–204.
Андреєва-Григорович А.С., Ващенко В.О,, Гнилко О.М., Трофи-
мович Н.А. Стратиграфія неогенових відкладів Українських
Карпат та Передкарпаття. Тектоніка і стратиграфія. 2011.
Вип. 28. С. 67–77.
Андреєва-Григорович А.С., Грузман А.Д., Трофимович Н.А., Ло-
зиняк П.Ю. Схема стратиграфії неогенових відкладів Захід-
ного (Центрального) Паратетису в межах України. Палеон-
тол. зб. 1995. № 31. С. 8–88.
Буров В.С., Глушко В.В., Пишванова Л.С. Передкарпатський про-
гин. Стратиграфія УРСР. Т. 10. Неоген. Київ: Наукова думка,
1975. С. 147–181.
Буров В.С., Глушко В.В., Пишванова Л.С. Проект унифициро-
ванной схемы стратиграфии неогена Западных областей
Украины. Палеонтол. сб. 1966. № 3, вып. 1. С. 129–130.
Ващенко В.О., Андреєва-Григорович А.С., Гнилко О.М., Потилиць-
кий Д.В., Трофимович Н.А., Чалий С.В. Літолого-фаціальний
аналіз розрізів міоценових молас Бориславсько-Покутської
та Самбірської структурно-фаціальних зон Передкарпат-
ського прогину з метою модернізації стратиграфічної схеми
за 2005–2009 рр. Звіт РДР. Держ. реєстраційний № У-9-124/8.
Львів, 2009. 157 с.
Ващенко В.О., Гнилко О.М. Про стратиграфію та седиментоло-
гічні особливості неогенових молас Бориславсько-Покут-
ського та Самбірського покривів Українського Прикарпаття.
Геологія і геохімія горючих копалин. 2003. № 1. С. 87–101.
Венглинский И.В., Горецкий В.А. Стратотипы миоценовых отло-
жений Волыно-Подольской плиты, Предкарпатского и За-
карпатского прогибов. Киев: Наукова думка, 1979. 174 с.
Вялов О.С. Схема деления миоцена Предкарпатья (Львовская,
Станиславская, Черновицкая обл., М-34-XXX, М-35-XXV, XXVI,
XXXII). Докл. АН СССР. 1951. Т. 78, № 5. С. 967–970.
Вялов О.С. Стратиграфия неогеновых молас Предкарпатского
прогиба. Киев: Наукова думка, 1965. 192 с.
Вялов О.С., Гавура С.П., Даныш В.В., Лемишко О.Д., Лещух Р.И., По-
номарева Л.Д., Романив А.М., Смирнов С.Е., Смолинская Н.И.,
Царненко П.Н. Стратотипы меловых и палеогеновых отло-
жений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка, 1988. 204 с.
37Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Дослідження міоценових відкладів Бориславсько-Покутського та Самбірського покривів Українського Передкарпаття – шлях від описової літостратиграфії до комплексних літо-,
біостратиграфічних побудов і палеоекологічних реконструкцій
Геологическая изученность СССР. Т. 31. Украинская ССР (Запад-
ные области). Период 1946–1950. Вып. 1: Ассовский А.Н. (зам.
гл. ред.). Киев: Наукова думка, 1966. 149 с.
Геологическая изученность СССР. Т. 31. Украинская ССР (Запад-
ные области). Период 1918–1945. Вып. 1: Ассовский А.Н. (зам.
гл. ред.). Киев: Наукова думка, 1975. 351 с.
Гнилко О.М. Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової
тектоніки. Ст. 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма.
Геодинаміка. 2012. № 1 (12). С. 67–78. https://doi.org/10.23939/
jgd2012.01.067
Грузман А.Д. Зональное расчленение олигоцена и нижнего
миоцена Украинских Карпат по планктонным фораминифе-
рам. Геология Советских Карпат: сб. науч. тр. Киев: Наукова
думка, 1984. C. 58–59.
Грузман А.Д., Трофимович Н.А. Форамініфери. Палеонтол. зб.
1995. № 31. С. 14–20
Жижченко Б.П. Миоценовые отложения Черновицкого района,
Черновицкая обл., М-35- XXXII. Бюл. о-ва испытателей при-
роды. Отд. геол. 1952. Т. 27 (12). С. 25–39.
История геологического изучения. Геология СССР. Т. 48. Карпа-
ты. Ч. 1. Геологическое описание: Сидоренко А. В. (гл. ред.).
Москва: Недра, 1966. С. 9–29.
Круглов С.С., Арсірій Ю.О., Веліканов В.Я., Вишняков І.Б., Гейчен-
ко М.В., Гітов О.Б., Єсипчук К.Ю., Знаменська Т.О., Лисак А.М.,
Лукін О.Ю., Педанюк Г.І., Радзівілл А.Я., Рибаков В.М., Самсо-
нов В.Й., Шашкевич І.К. Тектонічна карта України. Поясню-
вальна записка. Ч. 1. Київ: УкрДГРІ, 2007. 96 с.
Кулянда М.Й. Про вік і умови утворення поляницької світи за
результатами вивчення форамініфер (нижній міоцен, Бо-
риславсько-Покутський покрив, Українські Карпати). Геол.
журн. 2023. № 4 (385). С. 3–16. https://doi.org/10.30836/igs.
1025-6814. 2023. 4. 286149
Кулянда М.Й. Розподіл міоценових форамініфер у воротищен-
ській, стебницькій світах та добромильських конгломератах
в північно-західній частині Українського Прикарпаття. Біо
стратиграфічні основи побудови стратиграфічних схем
фанерозою України: Зб. наук. пр. Ін-ту геол. наук НАН Украї-
ни. Київ, 2008. С. 209–211.
Кулянда М.Й. Стратиграфія та умови седиментації міоценових
відкладів північно-західної частини Українського Прикар-
паття на основі вивчення форамініфер. Геол. журн. 2019.
№ 2 (367). С. 63–71. https://doi.org/10.30836/igs. 1025-6814.
2019. 2. 169936
Кулянда М.Й. Умови седиментації міоценових відкладів береж-
ницької світи (Самбірський покрив, Передкарпатський про-
гин) на основі вивчення дрібних форамініфер. Геол. журн.
2017. № 2 (359). С. 70–79.
Кулянда М.Й., Гнилко О.М. До питання про вік бережницької
світи Самбірського покриву Передкарпатського прогину.
Геологія і геохімія горючих копалин. 2015. № 1–2 (166–167).
С. 91–100.
Кулянда М.Й., Гнилко О.М. Уточнення стратиграфії неогенових
молас Бориславсько-Покутського та Самбірського покри-
вів північно-західної частини Українського Передкарпаття.
Геологія і геохімія горючих копалин. 2012. № 1–2 (158–159).
С. 36–50.
Ливенталь В.Э. Материалы к палеонтологической характе-
ристике Buliminidae миоценовых отложений Прикарпатья.
Тр. Львов. геол. о-ва. 1953. № 2. С. 158–184.
Маслакова Н.И. Стратиграфия и фауна мелких фораминифер
палеогеновых отложений Восточных Карпат. Материалы
по биостратиграфии Западных областей УССР. Москва:
Госгеолтехиздат, 1955. С. 5–97.
Михайлов А.Е. Основные этапы развития Предкарпатского
краевого прогиба. Бюл. Моск. о-ва испытателей природы.
Отд. геол. 1951. Вып. 3. С. 3–34.
Мятлюк Е.В. Стратиграфия флишевых осадков Северных Кар-
пат в свете данных фауны фораминифер. Тр. ВНИГРИ. 1950.
Вып. 51. С. 225–302.
Мятлюк Е.В. Фораминиферы флишевых отложений Восточных
Карпат. Тр. ВНИГРИ. 1970. Вып. 282. 360 с.
Пишванова Л.С. К вопросу о зональном расчленении мио-
цена Карпато-Балканской складчатой области по планк-
тонным фораминиферам. Граница третичного и чет-
вертичного периодов. Москва: Наука, 1968. С. 106–108.
Пишванова Л.С. Фораминиферы верхнеолигоценовых и
миоценовых отложений Западных областей УССР. Мате-
риалы по палеонтологии и стратиграфии нефтегазо-
носных районов Западных областей УССР. Москва, 1972.
C. 205–283. (Тр. УкрНИГРИ; Вып. 27).
Пишванова Л.С., Грузман А.Д. Планктонные фораминиферы
поляницкой свиты Предкарпатского прогиба. Палеон-
тол. сб. 1980. № 17. С. 27–33.
Рунева Н.П. Миоценовые радиолярии Предкарпатья. Иско-
паемые и современные радиолярии. Львов: Изд-во Львов.
ун-та, 1969. С. 42–44.
Серова М.Я. Стратиграфия и фауна фораминифер мио-
ценовых отложений Предкарпатья. Материалы по
биостратиграфии Западных областей УССР. Москва:
Госгеолтехиздат, 1955. С. 261–451.
Стратиграфические схемы для геологических карт ново-
го поколения. Неогеновые отложения Предкарпатского
прогиба и юго-западной окраины Восточно-Европейской
платформы. Киев: Геопрогноз, 1993. 1 л. схем.
Субботина Н.Н. Микрофауна олигоценовых и миоценовых
отложений р. Воротыще (Предкарпатье). Тр. ВНИГРИ. 1960.
Вып. 153. С. 157–265.
Субботина Н.Н., Глушко В.В., Пишванова Л.С. О возрасте ниж-
ней воротыщенской свиты Предкарпатского краевого
прогиба. Докл. АН СССР. 1955. Т. 104, № 4. С. 605-607.
Субботина Н.Н., Пишванова Л.С., Иванова Л.В. Стратигра-
фия олигоценовых и миоценовых отложений Предкар-
патья по фораминиферам. Микрофауна СССР. Ленинград:
Гостоптехиздат, 1960. С. 5–156. (Тр. ВНИГРИ; Вып. 153).
Ткаченко О.Ф., Пишванова Л.С., Шварева Н.Я. Находки следов
птиц и хищника в слоях «Гук» на р. Рыбнице в Предкар-
патье. Ивано-Франковская обл., М-35-XXXII. Бюл. МОИП.
Отд. геол. 1967. Т. 42, № 4. С. 125–128.
Трофимович Н.А. Біостратиграфія та форамініфери верхніх
молас Більче-Волицької зони Передкарпатського проги-
ну: автореф. дис. … канд. геол. наук: спец. 04. 00. 09 «Па-
леонтологія та стратиграфія». Київ, 1996. 22 с.
Шварева Н.А. Миоценовая флора Мышина в Предкарпатье.
Львовская, Ивано-Франковская обл., М-34-XXIV; М-35-XXV.
Палеонтол. сб. Львов. ун-та. 1969. № 6, вып. 1. С. 56–61.
Andreyeva-Grigorovich A.S., Oszczypko N., Slaczka A., Oszczypko-
Glowes M., Savitskaya N., Trofimovich N. New data on the of
the folded Miocene Zone at the front of the Ukrainian Outer
Carpathians. Acta Geol. Polonica. 2008. Vol. 58, No. 3. P. 325–353.
Bujalski B. Ogolna mapa geologiczna Polski w skali 1:100,000.
Arcusc 3. Nadworna P. 54. Warszawa: Wydanie Panstwowego
Instytutu Geologicznego, 1938.
Hnylko O. Olistostromes in the Miocene salt-bearing folded
deposits at the front of the Ukrainian Carpathian orogen.
Geological Quarterly. 2014. Vol. 58 (3). P. 381–392. https://doi.
org/10.7306/gq.1132
Hnylko O., Hnylko S., Heneralova L., Murovskaya A.,
Bohdanov M., Dvorzhak O., Navarivska K. Junction area
between the Western and Eastern Outer Carpathians
(Ukraine) as the contact of two accretionary prisms:
geological structure, sedimentary features and stratigraphy
based on foraminifera. Geological Quarterly. 2025. Vol. 69. P.
29. https://doi.org/10.7306/gq.1802
Paul K., Tietze E. Studien in der Sandsteinzone der Karpaten.
Dahrb. der K.K. Geol. Reichsanst. Wien, 1977.
Tolwinski K.Z geologji poludniowej strefy przedgorza Polskich
Karpat Wschodnich. Spraw. PIG. Warszawa, 1928. T. 4. S. 247–271.
Tolwinski K. Ogolna mapa geologiczna Polski w skali 1:100,000.
Arcusc 2. Skole P. 52 Warszawa: Wydanie Panstwowego
Instytutu Geologicznego, 1938.
Zuber R. Flisz I nafta. Lwow, 1918. 381 s.
https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067
https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067
https://doi.org/10.30836/igs.%201025-6814.%202023.%204.%20286149
https://doi.org/10.30836/igs.%201025-6814.%202023.%204.%20286149
https://doi.org/10.30836/igs.%201025-6814.%202019.%202.%20169936
https://doi.org/10.30836/igs.%201025-6814.%202019.%202.%20169936
http://dx.doi.org/10.7306/gq.1132
https://doi.org/10.7306/gq.1802
38
М.Й. Кулянда
ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
References
Andreyeva-Gryhorovych A.S., Gruzman A.D., Trofymovych N.A.,
Lozynyak P.Yu. 1995. Scheme of the stratigraphy of the Neo-
gene deposits of the Western (Central) Paratethys within
Ukraine. Paleontological collection, 31, 8–88 (in Ukrainian).
Andreyeva-Grigorovich A.S., Oszczypko N., Slaczka A., Oszczyp-
ko-Glowes M., Savitskaya N., Trofimovich N. 2008. New data on
the of the folded Miocene Zone at the front of the Ukrainian
Outer Carpathians. Acta Geol. Polonica, 58, 3, 325–353.
Andreyeva-Gryhorovych A.S., Vashchenko O.M., Hnylko O.M.,
Kulyanda M.., Trofymovych N.A. 2008. On the diachrony of the
boundaries of lithostratigraphic subdivision of the Neogene
deposits of the Boryslav-Pokuttya and Sambir nappes of the
Ukrainian Carpathians. Biostratigraphic foundations of con-
structing stratigraphic schemes of the Phanerozoic of Ukraine:
Collection of scientific works of Institute of Geological Scienc-
es of the NAS of Ukraine. Kyiv, pp. 99–204 (in Ukrainian).
Andreyeva-Gryhorovych A.S., Vashchenko V.O., Hnylko O.M.,
Trofymovych N.A. 2011. Stratigraphy of Neogene deposits of
the Ukrainian Carpathians and Pre-Carpathians. Tectonic and
Stratigraphy, 28, 67–77 (in Ukrainian).
Burov V.S., Glushko V.V., Pyshvanova L.S. 1966. The project of the
unified scheme of Neogene stratigraphy of the western regions
of Ukraine. Paleontological collection, 3, 1, 129–130 (in Russian).
Burov V.S., Glushko V.V., Pyshvanova L.S. 1975. Carpathian Fore-
deep. Stratigraphy of the Ukrainian SSR. Vol. 10. Neogene.
Kyiv: Naukova Dumka, pp. 147–181 (in Ukrainian).
Bujalski B. 1938. Ogolna mapa geologiczna Polski w ska-
li 1:100,000. Arcusc 3. Nadworna. P. 54. Warszawa: Wydanie
Panstwowego Instytutu Geologicznego (in Polish).
Geological study of the USSR. Vol. 31. Ukrainian SSR (Western
regions). Period 1946–1950. Iss. 1. (Dep. Ch. Ed. A.N. Assovsky).
1966. Kyiv: Naukova Dumka. (in Russian).
Geological study of the USSR. Vol. 31. Ukrainian SSR (Western
regions). Period 1918–1945. Iss. 1. (Dep. Ch. Ed. A.N. Assovsky).
1975. Kyiv: Naukova Dumka. (in Russian).
Gruzman A.D. 1984. Zonal division of the Oligocene and Lower
Miocene of the Ukrainian Carpathians by planktonic foramin-
ifera. Geol. Sov. Carpathians: Coll. sci. works. Kyiv: Naukova
Dumka, pp. 58–59 (in Russian).
Gruzman A., Trofymovych N. 1995. Foraminifera. Paleontological
collection, 31, 14–20 (in Ukrainian).
History of geological research. 1966. In A.V. Sidorenko (Ch. Ed.),
Geology of the USSR. Vol. 48. Carpathians. Part 1. Geological
description (pp. 9–29). Moscow: Nedra. (in Russian).
Hnylko O.М. 2014. Olistostromes in the Miocene salt-bearing
folded deposits at the front of the Ukrainian Carpathian
orogen. Geological Quarterly, 58 (3), 381–392. https://doi.
org/10.7306/gq.1132
Hnylko O.M. 2012. Tectonic zoning of the Carpathians in the light
of terrane tectonics. Article 2. Flysch Carpathians – ancient
accretionary prism. Geodynamics, 1 (12), 67–78. https://doi.
org/10.23939/jgd2012.01.067 (in Ukrainian).
Hnylko O., Hnylko S., Heneralova L., Murovskaya A., Bohdanov M.,
Dvorzhak O., Navarivska K. 2025. Junction area between the
Western and Eastern Outer Carpathians (Ukraine) as the con-
tact of two accretionary prisms: geological structure, sedi-
mentary features and stratigraphy based on foraminifera.
Geological Quarterly, 69, 29. https://doi.org/10.7306/gq.1802
Kruglov S.S., Arsiriy Yu.O., Velikanov V.Ya., Vyshnyakov I.B., Geichen-
ko M.V., Gitov O.B., Yesypchuk K.Yu., Znamenska T.O., Lysak A.M.,
Lukin O.Yu., Pedanyuk G.I., Radzivill A.Ya., Rybakov V.M., Samson-
ov V.Y., Shashkevych I.K. 2007. Tectonic map of Ukraine. Explana-
tory note. Kyiv: UkrDGRI. Part 1. 96 p. (in Ukrainian).
Kulyanda M.J. 2008. Distribution of Miocene foraminifera in the
Vorotyshche, Stebnik formation and Dobromyl conglomer-
ates in the northwestern part of the Ukrainian Precarpathi-
an region. Biostratigraphic foundations of the construction of
stratigraphic schemes of the Phanerozoic of Ukraine: Collec-
tion of scientific works of Institute of Geological Sciences of
the NAS of Ukraine. Kyiv, pp. 209–211 (in Ukrainian).
Kulyanda M.J. 2023. On the age and conditions of formation of
the Polyanytsya formation based on the results of the study
of foraminifers (Lower Miocene, Boryslav-Pokuttya nappe,
Ukrainian Carpathians). Geologičnij žurnal, 4 (385), 3–16.
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2023.4.286149 (in
Ukrainian).
Kulyanda M.J. 2017. Sedimentation conditions of Miocene sed-
iments of the Berezhnytsya formation (Sambir nappe, Car-
pathian Foredeep) based on the study of small foraminifera.
Geologičnij žurnal, 2 (359), 70–79 (in Ukrainian).
Kulyanda M.J. 2019. Stratigraphy and sedimentation condi-
tions of Miocene sediments of the northwestern part of
the Ukrainian Pre-Carpathians based on the study of for-
aminifers. Geologičnij žurnal, 2 (367), 63–71. https://doi.
org/10.30836/igs. 1025-6814. 2019. 2. 169936 (in Ukrainian).
Kulyanda M.J., Hnylko O.M. 2012. Clarification of the stratigra-
phy of the Neogene molasses of the Boryslav-Pokuttya and
Sambir nappes of the slope-entrance part of the Ukrainian
Pre-Carpathians. Geology and geochemistry of fossil fuels,
1–2 (158–159), 36–50 (in Ukrainian).
Kulyanda M.J., Hnylko O.M. 2015 On the age of the Berezhnytsya
formation of the Sambir nappe of the. Carpathian Foredeep.
Geology and geochemistry of fossil fuels, 1–2 (166–167), 91–
100 (in Ukrainian).
Liventhal V.E. 1953. Materials for the paleontological characteris-
tics of Buliminidae of the Miocene deposits of the Carpathian
region. Tr. Lvov. Geol. Islands, 2, 158–184 (in Russian).
Maslakova N.I. 1955. Stratigraphy and fauna of small foraminifers
of Paleogene deposits of the Eastern Carpathians. Materials
on biostratigraphy of the western regions of the Ukrainian
SSR. Moscow: Gosgeoltekhizdat, pp. 5–97 (in Russian).
Mikhailov A.E. 1951. The main stages of development of the
Pre-Carpathian foredeep. Bulletin Moscow Islands tested. na-
ture. Dept. geol., 3, 3–34 (in Russian).
Myatlyuk E.V. 1950. Stratigraphy of flysch sediments of the
Northern Carpathians in light of foraminifera fauna data.
Proceedings of the VNIGRI, 51, 225–302 (in Russian).
Myatlyuk E.V. 1970. Foraminifera of flysch deposits of the Eastern
Carpathians. Proceedings of VNIGRI, 282, 360 (in Russian).
Paul K., Tietze E. 1877. Studien in der Sandsteinzone der Karpat-
en. Dahrb. der K.K. Geol. Reichsanst, 27, I, 33–130.
Pyshvanova L.S. 1968. On the issue of zonal subdivision of the
Miocene of the Carpathian-Balkan folded region based on
planktonic foraminifera. Tertiary and Quaternary Boundary.
Moscow: Nauka, pp. 106–108 (in Russian).
Pyshvanova L.S. 1972. Foraminifera of the Upper Oligocene and
Miocene sediments of the western regions of the Ukrainian
SSR. Materials on paleontology and stratigraphy of oil and
gas-bearing regions of the Urainian SSR. Moscow, pр. 295–
284 (in Russian).
Pyshvanova L.S., Grusman A.D. 1980. Planctonic foraminifers of
the Polyanytska Suite of the Carpathian Foredeep. Paleonto-
logical collection, 17, 27–33 (in Russian).
Runeva N.P. 1969. Miocene radiolarians of the Pre-Carpathian
region. Fossil and modern radiolarians. Lviv University Press.,
pр. 42–44 (in Russian).
Serova M.Ya. 1955. Stratigraphy and fauna of foraminifers of
Miocene deposits of the Pre-Carpathian region. Materials on
biostratigraphy of the western regions of the USSR. Moscow:
Gosgeoltekhizdat, pp. 261–451 (in Russian).
Shvareva N.A. 1969. Miocene flora of Myshyn in the Pre-Car-
pathian. Lviv, Ivano-Frankivsk regions, M-34-XXIV; M-35-XXV.
Paleontological Collection of Lviv University, 6 (1), 56–61 (in
Russian).
Stratigraphic schemes for geological maps of the new genera-
tion. Neogene deposits of the Pre-Carpathian foredeep and
the southwestern margin of the East European platform.
1993. Kyiv: Geoprognoz. 1 sheet of charts. (in Russian).
Subbotina N.N., Glushko V.V., Pishvanova L.S. 1955. On the age of
the lower Vorotyshche formation of the Pre-Carpathian fore-
deep. DAN USSR, 104, 4, 605–607 (in Russian).
http://dx.doi.org/10.7306/gq.1132
https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067
https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067
https://doi.org/10.7306/gq.1802
https://doi.org/10.30836/igs.%201025-6814.%202023.%204.%20286149
https://doi.org/10.30836/igs.%201025-6814.%202019.%202.%20169936
https://doi.org/10.30836/igs.%201025-6814.%202019.%202.%20169936
39Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Дослідження міоценових відкладів Бориславсько-Покутського та Самбірського покривів Українського Передкарпаття – шлях від описової літостратиграфії до комплексних літо-,
біостратиграфічних побудов і палеоекологічних реконструкцій
Subbotina N.N. 1960. Microfauna of Oligocene and Miocene de-
posits of the Vorotyshche River (Precarpathian region). Pro-
ceedings of VNIGRI, 153, 157–265 (in Russian).
Subbotina N.N., Pishvanova L.S., Ivanova L.V. 1960. Stratigraphy
of Oligocene and Miocene deposits of the Pre-Carpathian re-
gion based on foraminifera. Microfauna of the USSR, 11, 5–157.
(Trudy VNIGRI; Iss. 153). (in Russian).
Tkachenko O.F., Pishvanova L.S., Shvareva N.Ya. 1967. Findings of
traces of birds and a predator in the “Guk” layers on the river.
Rybnitsa in Pre-Carpathian region. Ivano-Frankivsk region,
M-35-XXXII. Bull. MOIP. Dept. geol., 42, 4, 125–128 (in Russian).
Tolwinski K. 1928. Z geologji poludniowej strefy przedgorza Pol-
skich Karpat Wschodnich. Spraw. PIG. Warszawa. T. 4, S. 247–
271 (in Polish).
Tolwinski K. 1938. Ogolna mapa geologiczna Polski w skali
1:100,000. Arcusc 2. Skole P. 52 Warszawa: Wydanie Panstwo-
wego Instytutu Geologicznego (in Polish).
Trofymovych N.A. 1996. Biostratigraphy and foraminifera of the
upper molasses of the Bilche-Volytsky zone of the Carpath-
ian Foredeep: author’s abstract of the diss. … candidate of
geological sciences: speciality 04. 00. 09 “Paleontology and
stratigraphy”. Kyiv. (in Ukrainian).
Vashchenko V.O., Hnylko O.M. 2003. On the stratigraphy and
sedimentological features of the Neogene molasses of the
Boryslav-Pokuttya and Sambir nappes of the Ukrainian Car-
pathians. Geology and geochemistry of fossil fuels, 1, 87–101
(in Ukrainian).
Vashchenko V.O., Andreeva-Gryhorovych A.S., Hnylko O.M., Potil-
itskiy D.V., Trofoovich N.A., Chaliy S.V. 2009. Lithological-facial
analysis of sections of the Miocene molas of the Borislav-Po-
kuttya and Sambir structural-facies zones of the Carpathian
Feredeep using the method of modernization of the strati-
graphic scheme for 2005–2009 r. Call RDR. Hold registration
number U-9-124/8. Lviv (in Ukrainian).
Venglinsky I.V., Goretskiy V.A. 1979. Stratotypes of Miocene sediments
of the Volyn-Podilsky plate, Pre-Carpathian and Trans-Carpath-
ian depressions. Kyiv: Naukova Dumka (in Russian).
Vyalov O.S. 1951. Scheme of division of the Miocene in the
Pre-Carpathian (Lviv, Stanyslaviv, Chernivtsi regions, M-34-
XXX, M-35-XXV, XXVI, XXXII). Doklady Akademii Nauk SSSR,
78 (5), 967–970 (in Russian).
Vyalov O.S. 1965. Stratigraphy of Neogene molasses of the Car-
pathian Foredeep. Kyiv: Naukova Dumka (in Russian).
Vyalov O.S., Gavura S.P., Danysh V.V., Lemyshko O.D., Leschuh R.I.,
Ponomareva L.D., Romaniv A.M., Smirnov S.E., Smolinska-
ya N.I., Tsarnenko P.N. 1988. Stratotypes of Cretaceous and
Paleogene deposits of the Ukrainian Carpathians. Kyiv: Nau-
kova Dumka (in Russian).
Zhizhchenko B.P. 1952. Miocene deposits of the Chernivtsi re-
gion. Bulletin Islands tested. Nature. Dept. Geol., 27 (12), 25–
39, Chernivtsi region, M-35-XXXII (in Russian).
Zuber R. 1918. Flisz I nafta. Lwow.
|
| id | mcm-mathkpnueduua-article-335090 |
| institution | Geological journal |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-02T01:00:16Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Institute of Geological Sciences, NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | geojournaligs-nasorgua/aa/fd60c9979bce8d3c37ca42f82af30caa.pdf |
| spelling | mcm-mathkpnueduua-article-3350902026-07-01T09:09:27Z RESEARCH OF MIOCENE SEDIMENTS OF THE BORYSLAV-POKUTTYA AND SAMBIR NAPPES OF THE UKRAINIAN PRE-СARPATHIANS – THE PATH FROM DESCRIPTIVE LITHOSTRATIGRAPHY TO COMPLEX LITHOSTRATIGRAPHIC AND BIOSTRATIGRAPHIC CONSTRUCTIONS AND PALEOECOLOGICAL RECONSTRUCTIONS ДОСЛІДЖЕННЯ МІОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ БОРИСЛАВСЬКО-ПОКУТСЬКОГО ТА САМБІРСЬКОГО ПОКРИВІВ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕДКАРПАТТЯ – ШЛЯХ ВІД ОПИСОВОЇ ЛІТОСТРАТИГРАФІЇ ДО КОМПЛЕКСНИХ ЛІТО-, БІОСТРАТИГРАФІЧНИХ ПОБУДОВ І ПАЛЕОЕКОЛОГІЧНИХ РЕКОНСТРУКЦІЙ Кулянда, М.Й. міоцен форамініфери стратиграфія палеоекологія Бориславсько-Покутський покрив Самбірський покрив Українське Передкарпаття поляницька воротищенська стебницька бережницька світи Miocene foraminifera stratigraphy paleoecology Boryslav- Pokuttya Nappe Sambir Nappe Ukrainian Pre-Carpathians Polyanytsya Vorotyshcha Stebnyk Berezhnytsya formations The analysis of the history of studies of the stratigraphy of Miocene deposits of the Ukrainian Pre-Ccarpathians is important for generalizing and understanding the current state of litho- and biostratigraphy and paleoenvironment of the Neogene sedimentary basin. Important problems for the entire period of study of the region were the identification of local stratigraphic units according to litho- and biostratigraphic features, determination of their age, correlation of sections, reconstruction of sedimentation conditions. The purpose of the presented work is to analyze the history of the study of stratigraphy, biostratigraphy, mainly based on foraminifera, of the Miocene sediments of the Boryslav-Pokuttya and Sambir nappes and the conditions of existence of biota in paleobasins and to consider the current state of these studies. The material is the work of previous researchers published in articles, monographs, and research reports. In the presented work, four stages of research are distinguished according to the historical principle: from the end of the 19th century to the Second World War; after the Second World War to the 1960s; from the 1970s to the 1990s; from the end of the 1990s to the present day. Within each stage, lithostratigraphic and biostratigraphic studies, as well as paleoecological analysis of foraminifera, are considered. At the first stage, the leading research methods were geomapping and lithostratigraphic, the overall result of which was the identification of local stratigraphic units and their sequences in a stratigraphic section without a reliable paleontological justification of the age. In the following stages, the application of complex geomapping, biostratigraphic, lithostratigraphic, biofacies, and paleoecological methods contributed to the identification of new stratigraphic units and the construction of new stratigraphic schemes, as well as the tracing of the evolution of the Neogene basin. Аналіз історії досліджень стратиграфії міоценових відкладів Українського Передкарпаття є важливим для узагальнення та розуміння сучасного стану літо- та біостратиграфії та палеосередовища неогенового басейну седиментації. Важливими проблемами для всього періоду вивчення регіону були виділення місцевих стратиграфічних підрозділів за літо- та біостратиграфічними ознаками, визначення їх віку, кореляція розрізів, відтворення умов седиментації. Метою представленої роботи є аналіз історії вивчення стратиграфії, біостратиграфії, переважно за форамініферами, міоценових відкладів Бориславсько-Покутського та Самбірського покривів та умов існування біоти в палеобасейнах і розгляд сучасного стану цих досліджень. Матеріалом є роботи попередніх дослідників, опубліковані у статтях, монографіях, науково-дослідних звітах. У представленій роботі за історичним принципом виділено чотири етапи досліджень: від кінця XIX ст. до Другої світової війни; після Другої світової війни до 1960-х років; з 1970 до 1990-х років; з кінця 1990-х років до наших днів. У межах кожного етапу розглянуто літостратиграфічні та біостратиграфічні дослідження, а також палеоекологічний аналіз форамініфер. На першому етапі керівними методами досліджень були геокартувальний та літостратиграфічний, загальним підсумком якого стало виділення літостратонів та їх послідовності в стратиграфічному розрізі без надійного палеонтологічного обґрунтування віку. В наступні етапи застосування комплексних геокартувального, біостратиграфічного, літостратиграфічного, біофаціального, палеоекологічного методів сприяло виділенню нових стратиграфічних підрозділів і побудові нових стратиграфічних схем, простеженню еволюції неогенового басейну. Institute of Geological Sciences, NAS of Ukraine 2026-06-29 Article Article application/pdf http://geojournal.igs-nas.org.ua/article/view/335090 10.30836/igs.1025-6814.2026.2.335090 Geological Journal; No. 2 (2026); 20-39 Геологический журнал; № 2 (2026); 20-39 Геологічний журнал; № 2 (2026); 20-39 2522-4107 1025-6814 10.30836/igs.1025-6814.2026.2 uk http://geojournal.igs-nas.org.ua/article/view/335090/351591 Авторське право (c) 2026 М.Й. Кулянда https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 |
| spellingShingle | Miocene foraminifera stratigraphy paleoecology Boryslav- Pokuttya Nappe Sambir Nappe Ukrainian Pre-Carpathians Polyanytsya Vorotyshcha Stebnyk Berezhnytsya formations Кулянда, М.Й. RESEARCH OF MIOCENE SEDIMENTS OF THE BORYSLAV-POKUTTYA AND SAMBIR NAPPES OF THE UKRAINIAN PRE-СARPATHIANS – THE PATH FROM DESCRIPTIVE LITHOSTRATIGRAPHY TO COMPLEX LITHOSTRATIGRAPHIC AND BIOSTRATIGRAPHIC CONSTRUCTIONS AND PALEOECOLOGICAL RECONSTRUCTIONS |
| title | RESEARCH OF MIOCENE SEDIMENTS OF THE BORYSLAV-POKUTTYA AND SAMBIR NAPPES OF THE UKRAINIAN PRE-СARPATHIANS – THE PATH FROM DESCRIPTIVE LITHOSTRATIGRAPHY TO COMPLEX LITHOSTRATIGRAPHIC AND BIOSTRATIGRAPHIC CONSTRUCTIONS AND PALEOECOLOGICAL RECONSTRUCTIONS |
| title_alt | ДОСЛІДЖЕННЯ МІОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ БОРИСЛАВСЬКО-ПОКУТСЬКОГО ТА САМБІРСЬКОГО ПОКРИВІВ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕДКАРПАТТЯ – ШЛЯХ ВІД ОПИСОВОЇ ЛІТОСТРАТИГРАФІЇ ДО КОМПЛЕКСНИХ ЛІТО-, БІОСТРАТИГРАФІЧНИХ ПОБУДОВ І ПАЛЕОЕКОЛОГІЧНИХ РЕКОНСТРУКЦІЙ |
| title_full | RESEARCH OF MIOCENE SEDIMENTS OF THE BORYSLAV-POKUTTYA AND SAMBIR NAPPES OF THE UKRAINIAN PRE-СARPATHIANS – THE PATH FROM DESCRIPTIVE LITHOSTRATIGRAPHY TO COMPLEX LITHOSTRATIGRAPHIC AND BIOSTRATIGRAPHIC CONSTRUCTIONS AND PALEOECOLOGICAL RECONSTRUCTIONS |
| title_fullStr | RESEARCH OF MIOCENE SEDIMENTS OF THE BORYSLAV-POKUTTYA AND SAMBIR NAPPES OF THE UKRAINIAN PRE-СARPATHIANS – THE PATH FROM DESCRIPTIVE LITHOSTRATIGRAPHY TO COMPLEX LITHOSTRATIGRAPHIC AND BIOSTRATIGRAPHIC CONSTRUCTIONS AND PALEOECOLOGICAL RECONSTRUCTIONS |
| title_full_unstemmed | RESEARCH OF MIOCENE SEDIMENTS OF THE BORYSLAV-POKUTTYA AND SAMBIR NAPPES OF THE UKRAINIAN PRE-СARPATHIANS – THE PATH FROM DESCRIPTIVE LITHOSTRATIGRAPHY TO COMPLEX LITHOSTRATIGRAPHIC AND BIOSTRATIGRAPHIC CONSTRUCTIONS AND PALEOECOLOGICAL RECONSTRUCTIONS |
| title_short | RESEARCH OF MIOCENE SEDIMENTS OF THE BORYSLAV-POKUTTYA AND SAMBIR NAPPES OF THE UKRAINIAN PRE-СARPATHIANS – THE PATH FROM DESCRIPTIVE LITHOSTRATIGRAPHY TO COMPLEX LITHOSTRATIGRAPHIC AND BIOSTRATIGRAPHIC CONSTRUCTIONS AND PALEOECOLOGICAL RECONSTRUCTIONS |
| title_sort | research of miocene sediments of the boryslav-pokuttya and sambir nappes of the ukrainian pre-сarpathians – the path from descriptive lithostratigraphy to complex lithostratigraphic and biostratigraphic constructions and paleoecological reconstructions |
| topic | Miocene foraminifera stratigraphy paleoecology Boryslav- Pokuttya Nappe Sambir Nappe Ukrainian Pre-Carpathians Polyanytsya Vorotyshcha Stebnyk Berezhnytsya formations |
| topic_facet | міоцен форамініфери стратиграфія палеоекологія Бориславсько-Покутський покрив Самбірський покрив Українське Передкарпаття поляницька воротищенська стебницька бережницька світи Miocene foraminifera stratigraphy paleoecology Boryslav- Pokuttya Nappe Sambir Nappe Ukrainian Pre-Carpathians Polyanytsya Vorotyshcha Stebnyk Berezhnytsya formations |
| url | http://geojournal.igs-nas.org.ua/article/view/335090 |
| work_keys_str_mv | AT kulândamj researchofmiocenesedimentsoftheboryslavpokuttyaandsambirnappesoftheukrainianpresarpathiansthepathfromdescriptivelithostratigraphytocomplexlithostratigraphicandbiostratigraphicconstructionsandpaleoecologicalreconstructions AT kulândamj doslídžennâmíocenovihvídkladívborislavsʹkopokutsʹkogotasambírsʹkogopokrivívukraínsʹkogoperedkarpattâšlâhvídopisovoílítostratigrafíídokompleksnihlítobíostratigrafíčnihpobudovípaleoekologíčnihrekonstrukcíj |