STATUS OF THE PRODUCTIVE HORIZON IN OIL AND GAS GEOLOGICAL RESEARCH
Today, the term 'productive horizon' is widely used in the practice of geological exploration. There are two fundamentally different approaches to the interpretation of this term. According to the first, it means a certain part of a geological section, which is identified using geologica...
Gespeichert in:
| Datum: | 2026 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Geological Sciences, NAS of Ukraine
2026
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://geojournal.igs-nas.org.ua/article/view/352565 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Geological journal |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Geological journal| _version_ | 1869562791240663040 |
|---|---|
| author | Харченко, М.В. Якушин, Л.М. |
| author_facet | Харченко, М.В. Якушин, Л.М. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "М.В. Харченко",
"institution": "Державна комісія України по запасах корисних копалин"
},
{
"author": "Л.М. Якушин",
"institution": "Інститут геологічних наук НАН України"
}
] |
| author_sort | Харченко, М.В. |
| baseUrl_str | http://geojournal.igs-nas.org.ua/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-01T09:09:27Z |
| description |
Today, the term 'productive horizon' is widely used in the practice of geological exploration. There are two fundamentally different approaches to the interpretation of this term. According to the first, it means a certain part of a geological section, which is identified using geological research methods to determine the place in the geohistorical chronicle of the investigated region and the position on stratigraphic diagrams, and accordingly, can be considered as a certain stratigraphic unit ('tratigraphic term'). According to another interpretation, the productive horizon characterizes the strata of rocks productive for hydrocarbons from the position of oil and gas geology, i.e. a reservoir, a cap, a fluid. This term refers only to an oil and gas-saturated reservoir in a field, its meaning as one of the components of a hydrocarbon system and no stratigraphic content – 'reservoir term'. The practice of conducting geological exploration works both in Ukraine and abroad (mainly in the countries of the former USSR) shows that the term 'productive horizon' in its content is a stratigraphic unit, that is, a stratigraphic subdivision. Since, in the current edition of the Stratigraphic Code of Ukraine, there is no information on the stratigraphic division of hydrocarbon-productive deposits of oil and gas-bearing regions of Ukraine. This publication aims to draw the attention of the geological community to the objective reality of the long-term existence of oil and gas stratigraphy and the integration of its terminological base into the Stratigraphic Code of Ukraine by developing appropriate subdivisions that would reflect the features of division, correlation and indexation of hydrocarbon-bearing strata. |
| doi_str_mv | 10.30836/igs.1025-6814.2026.2.352565 |
| first_indexed | 2026-07-02T01:00:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
85
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2026.2.352565
УДК 553.98:551.7
Keywords: productive horizon, term,
definition, geological exploration for oil
and gas.
Ключові слова: продуктивний
горизонт, термін, визначення,
нафтогазогеологічні дослідження.
E-mail: ukraineuser@gmail.com;
http://orcid.org/0009-0002-4950-7235;
yakushin@ukr.net,
http://orcid.org/0000-0002-0963-2026
Received / Надійшла до редакції:
20.02.2026
Received in revised form /
Надійшла у ревізованій формі:
18.04.2026
Accepted / Прийнята:
01.05.2026
*Corresponding author /
Автор для кореспонденції:
М.В. Харченко, ukraineuser@gmail.com
Today, the term 'productive horizon' is widely used in the practice of geological exploration. There
are two fundamentally different approaches to the interpretation of this term. According to the first,
it means a certain part of a geological section, which is identified using geological research methods
to determine the place in the geohistorical chronicle of the investigated region and the position on
stratigraphic diagrams, and accordingly, can be considered as a certain stratigraphic unit ('tratigraphic
term'). According to another interpretation, the productive horizon characterizes the strata of rocks
productive for hydrocarbons from the position of oil and gas geology, i.e. a reservoir, a cap, a fluid. This
term refers only to an oil and gas-saturated reservoir in a field, its meaning as one of the components
of a hydrocarbon system and no stratigraphic content – 'reservoir term'. The practice of conducting
geological exploration works both in Ukraine and abroad (mainly in the countries of the former USSR)
shows that the term 'productive horizon' in its content is a stratigraphic unit, that is, a stratigraphic
subdivision. Since, in the current edition of the Stratigraphic Code of Ukraine, there is no information
on the stratigraphic division of hydrocarbon-productive deposits of oil and gas-bearing regions of
Ukraine. This publication aims to draw the attention of the geological community to the objective
reality of the long-term existence of oil and gas stratigraphy and the integration of its terminological
base into the Stratigraphic Code of Ukraine by developing appropriate subdivisions that would reflect
the features of division, correlation and indexation of hydrocarbon-bearing strata.
Статус продуктивного горизонту
в нафтогазогеологічних дослідженнях
М.В. Харченко1*, Л.М. Якушин2
1 Державна комісія України по запасах корисних копалин, Київ, Україна; 2 Інститут геологічних наук
НАН України, Київ, Україна
Status of the productive horizon in oil and gas geological research
M.V. Kharchenko1*, L.M. Yakushyn2
1 State Commission of Ukraine on Mineral Resources, Kyiv, Ukraine; 2 Institute of Geological Sciences of
the NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ДОСЛІДНИЦЬКІ ТА ОГЛЯДОВІ СТАТТІ
RESEARCH AND REVIEW PAPERS
© Видавець Інститут геологічних наук
НАН України, 2026. Стаття опублікована за
умовами відкритого доступу за ліцензією
CC BY-NC-ND (https://creativecommons.org/
licenses/by-nc-nd/4.0/)
© Publisher Institute of Geological Sciences
of the National Academy of Sciences of
Ukraine, 2026. This is an Open Access article
under the CC BY-NC-ND license (https://
creativecommons.org/licenses/by-nc-
nd/4.0/)
Ц и т у в а н н я : Харченко М.В., Якушин Л.М. Статус продуктивного горизонту в нафтогазогеологічних дослідженнях.
Геологічний журнал. 2026. № 2 (395). С. 85–92. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2026.2.352565
C i t a t i o n : Kharchenko M.V., Yakushyn L.M. 2026. Status of the productive horizon in oil and gas geological research.
Geologičnij žurnal, 2 (395), 85–92. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2026.2.352565
mailto:ukraineuser@gmail.com
http://orcid.org/0000-0002-0963-2026
mailto:ukraineuser@gmail.com
86
М.В. Харченко, Л.М. Якушин
ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
Вступ
Ефективність прогнозу нафтогазоносності знач-
ною мірою залежить від правильної стратифіка-
ції перспективної на вуглеводні (ВВ) частини гео
логічного розрізу. Це є важливим на всіх стадіях
геологорозвідувальних робіт (ГРР), від прогнозу
нафтогазоносності і до розробки відкритих ро-
довищ. Особливого значення це набуває при де-
тальному стратиграфічному розчленуванні гео-
логічного розрізу під час пошуків несклепінних
типів пасток ВВ, частка яких невпинно зростає.
Особливості проведення ГРР у нафтогазоно-
сних басейнах при значному дефіциті кам’яного
матеріалу зумовлюють також особливості ме-
тодології стратиграфічних досліджень (Гожик
та ін., 2013). На сьогодні в нафтогазовій геології
в практиці ГРР (при детальних палеореконструк-
ціях, оцінці перспективних ресурсів, підрахунку
запасів ВВ тощо) широко використовується тер-
мін «продуктивний горизонт» («ПГ»).
Необхідність детального (попластового) роз-
членування геологічного розрізу виникла від
разу після відкриття в Дніпровсько-Донецькій
западині (ДДЗ) перших родовищ ВВ. Проте три-
валий час запропоновані схеми індексації та
кореляції ПГ охоплювали лише окремі ділянки
регіону або навіть окремі родовища, що уне-
можливлювало проведення досліджень на зо-
нальному, а тим більше регіональному рівнях.
Враховуючи циклічну будову розрізу карбону
ДДЗ (Стратиграфія…, 2013), автори (Бражникова
и др., 1967) відмічають виділення в зазначених
відкладах ПГ як складової частини мікрофауніс-
тичних горизонтів (МФГ). При цьому підкреслю-
ється, що ПГ мають в своїй будові піщанисті від-
клади-колектори та їх глинисті покришки.
Питанню виділення, індексації та кореляції
ПГ, зокрема в Східному нафтогазоносному регіо
ні України, присвячено багато наукових, науко-
во-методичних досліджень (Бобошко и др., 1974,
1977; Вакарчук и др., 1979, 1990 та ін.). Проте ос-
таточно статус ПГ у нафтогазогеологічних дослі-
дженнях залишається невизначеним, що може
ускладнювати процес ідентифікації та кореляції
продуктивних відкладів при ГРР на нафту та газ.
Станом на сьогодні у нафтогазовій галузі Украї-
ни поняття ПГ має подвійне трактування. З однієї
точки зору, – це конкретна частина геологічно-
го розрізу, яка чітко фіксується за комплексом
методів на визначеному стратиграфічному рівні
незалежно від наявності/відсутності колекто-
рів та їх можливого вуглеводневого насичення.
Рисунок. Кореляція регіональних стратиграфічних підроз-
ділів нижньокам‘яновугільних відкладів ДДЗ із Загальною
та Міжнародною стратиграфічними шкалами (Стратигра-
фія…, 2013), зі змінами
Figure. Correlation of regional stratigraphic units of the Lower
Carboniferous deposits of the Dnipro-Donets Basin with the
General and International Stratigraphic Scales (Stratigraphy...,
2013), with changes)
87Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Статус продуктивного горизонту в нафтогазогеологічних дослідженнях
З іншої – це єдиний гідродинамічно пов’язаний
резервуар, який може бути, зокрема, єдиним
об’єктом підрахунку запасів, розробки тощо.
Правильне використання терміна «ПГ» сприяти-
ме однозначному розумінню при розчленуванні
нафтогазоперспективної частини геологічного
розрізу.
Отже, мета цієї роботи полягає у з’ясуванні
понятійного апарату терміна «ПГ», визначення
його ролі та статусу в нафтогазогеологічних до-
слідженнях, які б дозволяли однозначно інтер-
претувати інформацію про геологічну будову
осадових товщ.
Методичні питання щодо визначення терміна
«ПГ», його індексації, кореляції тощо вважаємо
за доцільне розглянути на прикладі нижньо-
кам’яновугільних відкладів ДДЗ, які детально ви-
вчені в процесі ГРР (див. рисунок).
Методологія та матеріали
досліджень
Інформаційним підґрунтям проведеного аналізу
є власні багаторічні напрацювання авторів стат-
ті, присвячені геолого-промисловим досліджен-
ням нафтогазоносних регіонів України та деяких
інших країн. Значну увагу приділено опубліко-
ваній науковій літературі та фондовим матеріа-
лам, що зберігаються у ДНВП «Геоінформ Укра-
їни». Детально проаналізовано численні звіти
з підрахунку запасів родовищ ВВ з акцентом на
стратифікацію перспективних частин геологіч-
ного розрізу та виділення нафтогазоносних і во-
доносних резервуарів, а також співвідношення
ПГ і резервуарів та їх кореляцію.
Для формування пізнавальної та практичної
компоненти розуміння ПГ важливим було і без-
посереднє особисте спілкування з провідними
фахівцями геології нафти та газу ДДЗ, насам-
перед Г.І. Вакарчуком і Б.І. Кельбасом, які свого
часу відіграли важливу роль у формуванні нау-
кових уявлень про ПГ.
Викладення основного матеріалу
та результатів дослідження
Щодо трактування ПГ
Існують два принципово різних підходи до трак-
тування терміна «ПГ» (Мала…, 2007: Харченко,
Вакарчук, 2016; Вакарчук та ін., 2017). За першим
ПГ ототожнюється тільки з нафтогазоносними
(нафтогазонасиченими) резервуарами на родо-
вищах ВВ і не несуть жодного стратиграфічного
змісту («резервуарний термін»). Зокрема, в Ма-
лій гірничій енциклопедії надається таке ви-
значення терміна «ПГ»: «витриманий по площі
пласт-колектор (продуктивний пласт) чи група
пластів-колекторів всередині нафтогазоносно-
го комплексу з єдиною гідродинамічною систе-
мою, що містить рухомі вуглеводні у вільній фазі
та здатний віддавати їх у кількостях, які мають
промислове значення» (Мала…, 2007, с. 413). За-
стосування терміна «ПГ» виключно для харак-
теристики колекторських властивостей порід
пропонувалося під час дослідження стратигра-
фії ДДЗ (Геология… 1988). Водночас у цій праці
було відзначено, що «у кожному з мікрофауніс-
тичних горизонтів було виділено кілька продук-
тивних горизонтів, що мають, крім порядкового
номера, віковий (ярусний) індекс» (тут і далі пер.
з рос. наш. – Авт.) (Геология…, 1988, с. 32). Тобто,
ПГ характеризуються чіткою стратиграфічною
приуроченістю.
За іншим трактуванням, термін «ПГ» (на відмі-
ну від «резервуарного терміна») означає конкре-
тну частину стратиграфічного розрізу і, відповід-
но, може розглядатися як певна стратиграфічна
одиниця («стратиграфічний термін») (Харченко,
Вакарчук, 2016; Вакарчук та ін., 2017 та ін.).
Така неоднозначність із трактуванням терміна
«ПГ» може створювати певні труднощі при про-
веденні ГРР, наприклад, при детальній кореляції
перспективних частин розрізу в різних сверд-
ловинах, побудові різноманітних карт та ін. Для
уникнення такої суперечливості необхідно чітко
й однозначно визначити зміст терміна «ПГ».
З метою всебічного та цілісного розуміння
терміна «ПГ» варто навести визначення безпо-
середньо терміна «горизонт».
Згідно з Геологічним словником, горизонт
(без згадування географічного найменуван-
ня) – це «шар або пачка шарів, що виділяються
всередині підсвіти, світи або ярусу на підставі
будь-яких характерних маркуючих особливос-
тей (літологічних або палеонтологічних)» (Гео
логический…, 1973, с. 182). Тобто в даному ви-
значенні не йде мова про можливий характер
флюїдонасичення.
У Стратиграфічному кодексі України зазна-
чається специфічність використання терміна
«горизонт»: «При цьому, зауважимо, що в прак-
тичній геології горизонт часто вживається в по-
єднанні з пояснювальним словом (відбиваль-
ний сейсмогоризонт, горизонти продуктивних
пластів, вапняковий, гумусовий горизонт тощо).
88
М.В. Харченко, Л.М. Якушин
ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
Цілком зрозуміло, що в такому випадку вони
слугують інструментами деталізації місцевих ре-
гіональних схем і не мають жодного відношен-
ня до горизонту як основного підрозділу регіо-
нальної шкали» (Стратиграфічний…, 2012, с. 10).
Зауважимо, що, з одного боку, у вказаному ци-
туванні підкреслюється, що зазначені варіанти
терміна «горизонт» (до варіантів термінології
можна віднести і «ПГ» !) не «мають жодного від-
ношення до горизонту як основного підрозділу
регіональної шкали», а з іншого боку, горизон-
ти «слугують інструментами деталізації місцевих
регіональних схем» (Стратиграфічний…, 2012,
с. 10). Останній вислів можна розуміти як такий,
що має пряме відношення до стратиграфічного
розчленування геологічного розрізу.
Знаменною у дослідженнях ПГ стала середина
70-х років ХХ ст. У цей час колективом фахівців
було розроблено та запроваджено в практику
ГРР схеми кореляції й уніфіковану синоніміку
ПГ для відкладів нижнього, середнього та верх-
нього карбону ДДЗ, які базувалися на детальній
біостратиграфії кам’яновугільних відкладів і по-
слідовному простеженні окремих маркуючих
вапняків як «скелетної» основи кореляції (Бобо-
шко др., 1974, 1977). У зв’язку з фаціальною мінли-
вістю піщаних порід і невитриманістю їх товщин
для простеження горизонтів використовуються
витримані морські маркуючі прошарки. Метод
виділення пачок між маркуючими морськими
горизонтами дозволив зберегти їх найменуван-
ня (індексацію) незалежно від суцільного або
уривчастого розповсюдження. Було сформульо-
вано важливий науковий висновок про те, що
ПГ характеризуються чітко визначеним страти-
графічним положенням у геологічному розрізі
та приурочені до конкретних стратиграфічних
підрозділів. Про важливість використання мар-
куючих вапняків при детальному розчленуванні
геологічного розрізу та кореляції ПГ наголошу-
валося і в подальших дослідженнях (Вакарчук и
др., 1979; Кельбас, Лазарук, 2005 та ін.).
На підставі накопичених нових фактичних
даних було суттєво уточнено та деталізовано
принципи виділення ПГ, що ґрунтувалися на ре-
зультатах детального літо- та біостратиграфіч-
ного розчленування нижньокам’яновугільних
відкладів, а також на послідовному, розріз за
розрізом, простеженні окремих маркуючих вап-
някових горизонтів, які використовувалися як
опорний («скелетний») каркас для здійснення
стратиграфічної кореляції (Вакарчук та ін., 1990).
Окрім маркуючих вапняків при кореляції врахову-
валися й інші складові геологічного розрізу, зокре-
ма наявність характерних пачок глинистих порід,
вугільних прошарків, а також певних груп шарів
порід із геофізичними характеристиками, відобра-
женими у записах різних видів каротажу (стандарт-
ний каротаж, ГК, НГК, АК, каверномер та ін.).
Важливе значення під час стратиграфічного
розчленування та кореляції розрізів мало ши-
роке застосування принципу пропорційності
товщин відкладів (правило В.З. Єршова), а також
урахування закономірностей ритмічності та ци-
клічності залягання гірських порід. При цьому
наголошувалося, що ПГ, так само як і маркуючі
вапняки, їх розмежовують, посідають в розрізі
певне стратиграфічне положення.
Доцільно відзначити ключову роль маркую-
чих вапняків і морських глинистих порід при де-
тальній стратифікації (виділення ПГ) і кореляції
також і відкладів середнього карбону ДДЗ (Кель-
бас, Лазарук, 2013).
На основі трансгресивно-регресивної цикліч-
ності при розчленуванні та кореляції кам’янову-
гільних відкладів виділялися також літогеофізичні
товщі, які могли об’єднувати декілька ПГ (Федори-
шин, Садівник, 2011). Поряд із цим зазначалося, що
приуроченість до кожної з літогеофізичних товщ
відповідних ПГ дає змогу уникнути різного тлума-
чення їх місцеположення в розрізі.
Принцип трансгресивно-регресивної цикліч-
ності при розчленуванні геологічних розрізів і
виділенні ПГ згадувався і в інших роботах (Хар-
ченко, 1987; Кельбас, Лазарук, 2005 та ін.). Зокре-
ма, відзначалося, що витримані по площі морські
глинисті прошарки, які розділяють ПГ, утворюва-
лися під час масштабних (сотні кілометрів) тран-
сгресій моря. Особливо чітко це фіксується при
дослідженні верхньовізейських відкладів.
Отже, можна стверджувати, що ПГ є результа-
том певних етапів розвитку басейну седимента-
ції. Враховуючи, що ПГ найчастіше представлені
теригенними породами (і саме так спочатку ви-
різнялися на родовищах ВВ) та зазвичай роз-
ділені карбонатно-глинистими відкладами,
правомірно вважати, що ПГ утворювалися в ре-
гресивні етапи розвитку басейну.
У численних роботах, присвячених детальній
стратифікації нижньокам’яновугільних відкладів
ДДЗ, термін «ПГ» не ідентифікувався як страти-
графічна одиниця, проте за всіма ознаками роз-
глядався в якості стратиграфічного підрозділу
(Вакарчук и др., 1979, 1990; Кельбас, Лазарук, 2005).
89Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Статус продуктивного горизонту в нафтогазогеологічних дослідженнях
Варто зазначити, шо ще у 80-х роках ХХ ст.
М.В. Харченко, досліджуючи верхньовізей-
ські-серпуховські відклади ДДЗ, стверджував
про одновікові границі ПГ, «що дозволяє останні
використовувати як допоміжні стратиграфічні
підрозділи» (Харченко, 1987, с. 5).
На жаль, останнім часом у зв’язку з втратою та-
ких провідних фахівців зі стратиграфії відкладів
ДДЗ, як Г.І. Вакарчук, Л.Г. Винниченко, Б.І. Кель-
бас та ін., науково-методичним питанням стату-
су, індексації та стратифікації ПГ не приділяєть-
ся достатньої уваги.
Розглядаючи питання статусу ПГ, неможливо
оминути питання співвідношення ПГ і резерву-
арів. У Малій гірничій енциклопедії наведено
таке визначення резервуара: «Група перекри-
тих зональною покришкою і гідродинамічно
пов’язаних пластів всередині нафтогазоносного
комплексу» (Мала…, 2007, с. 458). У зазначеному
тлумаченні доцільно зосередити увагу на ви-
разі «гідродинамічно пов’язаних». Саме в цьо-
му основна відмінність ПГ і резервуара (або ПГ
у «резервуарній термінології»): ПГ – певна час
тина геологічного розрізу, а резервуар – єдина
гідродинамічна система, виділення якої ґрун-
тується не на конкретному положенні в геоло-
гічному розрізі, а виключно на гідродинамічних
особливостях. Враховуючи особливості умов
осадконакопичення, палеотектонічні умови і, як
наслідок, можливу суттєву латеральну літоло-
гічну мінливість, об’єм резервуарів може знач-
но змінюватися навіть в сусідніх свердловинах.
Проте зазначене не впливає на виділення ПГ
і внаслідок цього можливі різні співвідношен-
ня ПГ і резервуара: вони можуть бути практич-
но ідентичними за об’ємом, ПГ може включати
декілька резервуарів або, навпаки, резервуар
може включати декілька ПГ. До речі, виділення
резервуарів в об’ємі декількох ПГ (а таке тра-
пляється дуже часто в практиці ГРР) є ще одним
свідченням на користь ПГ в якості саме «стра-
тиграфічного терміна». На користь трактування
ПГ як «стратиграфічного», а не «резервуарного
терміна» свідчить ще декілька факторів. ПГ виді-
ляють в розрізах свердловин навіть при відсут-
ності в даній частині розрізу проникних порід,
що безумовно суперечило б «резервуарному
терміну». За «резервуарною термінологією» при
послідовній індексації повинні були б врахову-
ватися виключно проникні частини розрізу, що
жодним чином не провадилось. Кількість резер-
вуарів може значно варіюватися та бути різною
в кожному розрізі свердловини або площі, проте
кількість ПГ є незмінною. На кількість ПГ у розрі-
зі жодним чином не впливає кількість резерву-
арів, проте кількість ПГ залежить від наявності
або відсутності неузгоджень. Варто також зазна-
чити, що за умови, якщо вважати ПГ «резерву-
арним терміном», деякі його параметри немож-
ливо використовувати при геологічній оцінці
території дослідження (наприклад, товщину для
палеотектонічного аналізу).
Інколи в практиці ГРР доводиться зустріча-
ти термін «аналог ПГ», який застосовується до
непродуктивних колекторів або навіть до від-
кладів без колекторів. У даному випадку від-
бувається поєднання елементів, які зазвичай
вважаються несумісними. З одного боку, спосте-
рігається прагнення використати термін «ПГ» як
«резервуарний термін» (позаяк вираз «аналог»
протиставляється нафтогазоносності та резер-
вуару), а з іншого – цей об’єкт виділяється в пев-
ній частині розрізу та корелюється з іншими ді-
лянками або свердловинами, тобто відповідає
принципам стратиграфії.
Щодо нумерації (індексації) ПГ
Протягом багатьох років залишається відкритим
питання нумерації ПГ: чи здійснювати її зверху
вниз, як традиційно прийнято для ПГ, чи зни-
зу вверх, як зазвичай практикується для біо- та
літостратиграфічних підрозділів. Нумерація ПГ
зверху вниз при їх виділенні та характеристиці
прийнята не тільки для нафтогазоносних регіо-
нів України, а й застосовується в інших країнах
світу, наприклад в Азербайджані (Атлас…, 1987).
У нафтогазовому комплексі Азербайджану цей
термін використовується без додавання сло-
ва «продуктивний», хоча його зміст повністю
відповідає методам стратифікації нафтогазо-
носних відкладів українських нафтогазоносних
регіонів. Особливістю розчленування перспек-
тивних на ВВ частин розрізу цієї країни є засто-
сування неоднакових систем індексації для різ-
них стратиграфічних підрозділів, зокрема А, В,
… – для відкладів сураханської світи, І, ІІ, ІІІ, … –
балаханської та сабучинської світ, КС1, КС2, КС3,
… – утворень кирмакінської світи (Атлас…, 1987).
Нумерація ПГ зверху вниз є обґрунтованою
та пояснюється особливостями хронології про-
ведення ГРР на пошуки ВВ у нафтогазоносних
регіонах. На початкових стадіях пошуково-роз-
відувального буріння розкриваються лише
верхні частини певного стратона та викону-
90
М.В. Харченко, Л.М. Якушин
ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
ється стратифікація саме цієї розкритої части-
ни. Зрозуміло, що не розкриття його (стратона)
підошви унеможливлює нумерацію ПГ знизу
вверх, а тому цілком логічним є нумерація ПГ
зверху вниз. Подальше заглиблення свердло-
вини сприятиме виділенню додаткових ПГ із
продовженням їх нумерації. Намагання нумеру-
вати ПГ знизу вверх при розкритті лише верх-
ньої частини стратона за умови подальшого
заглиблення пошуково-розвідувальної сверд-
ловини викличе хаос в їх нумерації.
Варто зазначити, що для встановленої ви-
ключно для ДДЗ (!) місцевої біостратиграфічної
одиниці МФГ нумерація підрозділів, як і для ПГ,
йде зверху вниз (Бражникова и др., 1967). Вра-
ховуючи застосування МФГ виключно при ГРР
у нафтогазоносному регіоні, підстава для нуме-
рації МФГ зверху вниз, а не знизу вверх буде
така ж сама, як і для ПГ. Варто зазначити, що
нумерація ПГ зверху вниз застосовується також
у Західному та Південному нафтогазоносних
регіонах України (Атлас…, 1998; Вакарчук та ін.,
2017).
Поставало питання щодо можливого про-
яву неізохронності ПГ (Геология…, 1988). Не
вдаючись до обговорення ізохронності чи ді-
ахронності біостратиграфічних підрозділів,
відзначимо, що кожний ПГ приурочений до
конкретної частини одного з МФГ. Отже, ступінь
ізохронності або діахронності МФГ і ПГ є абсо-
лютно тотожною.
Аналіз застосування терміна «ПГ» у практиці
ГРР (Харченко, Вакарчук, 2016) дозволив сфор-
мулювати аргументи на користь його тракту-
вання як «стратиграфічного терміна»:
• ПГ зазвичай відокремлені витриманими гли-
нистими пачками, що дозволяє розглядати
їх як відображення певних циклів чи етапів
розвитку басейну осадконакопичення;
• термін «ПГ» застосовується не тільки на від-
критих родовищах, а й на нафтогазоперспек-
тивних структурах, де безумовно не можна
говорити про наявні вуглеводневі поклади;
• на відкритих родовищах термін «ПГ» вико-
ристовується не лише для промислово на-
фтогазоносних відкладів, а й для відкладів,
які містять щільні та/або водоносні пласти;
• кількість резервуарів на кожному родовищі
(більш того, в кожній свердловині !) може ва-
ріюватися, тоді як число ПГ залишається ста-
лим;
• кожний ПГ посідає чітко визначене положен-
ня у відповідному інтервалі стратиграфічно-
го розрізу незалежно від особливостей його
внутрішньої будови (кількості пластів-колек-
торів, характеру їх флюїдонасичення тощо),
що повністю відповідає значенню «страти-
графічного терміна». За так званим «резер-
вуарним» принципом місце ПГ у стратигра-
фічному розрізі визначалося б виключно
кількістю ВВ резервуарів, що суперечить
усталеній методології ГРР;
• нумерація ПГ у розрізі зверху вниз не супере-
чить принципам стратиграфії. Зокрема, у ме-
жах ДДЗ мікрофауністичні горизонти, тобто
біостратиграфічні підрозділи, статус яких як
стратонів не викликає сумнівів, – традиційно
також нумеруються у напрямку зверху вниз,
що відповідає загальноприйнятій стратигра-
фічній практиці;
• використання в практиці ГРР параметра тов-
щини ПГ, наприклад, для цілей палеотекто-
нічного аналізу, є можливим лише за умови
його розгляду як стратиграфічного підрозді-
лу;
• наявні на родовищах ВВ випадки об’єднан-
ня декількох ПГ в єдиний резервуар можна
пояснити тільки з позиції стратиграфічного
підходу. Натомість у межах «резервуарного»
підходу така система мала б трактуватися як
один ПГ, що не відображає реальної страти-
графічної диференціації ПГ.
Запроваджені в середині 70-х років ХХ ст.
схеми індексації (синоніміки) ПГ (Бобошко и
др., 1974, 1977) є, по суті, безальтернативними
в сучасних нафтогазових дослідженнях у ДДЗ.
А певні зміни, що в них відбулися, пов’язані зі
змінами у Міжнародній стратиграфічній шкалі
(наприклад, затвердження свого часу серпу-
ховського ярусу замість намюрського). Окремі
дискусійні питання стосуються виключно про-
блематики стратиграфічної кореляції відкла-
дів.
Правильне розуміння статусу ПГ має не тіль-
ки науково-методичне значення, а й практич-
не, що сприяє правильному підходу до оцінки
перспектив нафтогазоносності та коректному
підходу при оцінці запасів і ресурсів ВВ.
Таким чином, можна стверджувати, що «ПГ»,
який застосовується при проведенні ГРР на по-
шуки ВВ у нафтогазоносних регіонах, є певним
стратиграфічним підрозділом.
На нашу думку, ПГ – це гірська порода або
сукупність гірських порід, що сформувалися
91Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Статус продуктивного горизонту в нафтогазогеологічних дослідженнях
протягом деякого етапу розвитку басейну се-
диментації та характеризуються певними пе-
трофізичними властивостями та параметрами
насичення порід флюїдами, чітко фіксуються
за комплексом методів на визначеному страти-
графічному рівні, широко розвинуті за терито-
рією. Границі ПГ проводяться за геофізичними
реперами чи обираються умовно. Продуктивні
горизонти можуть відображати геологічні події
різного рангу та виконувати кореляційну функ-
цію, бути картувальними одиницями при геоло-
гічних побудовах.
Отже, при визначенні цього терміна переду-
сім ми виходили з положення, що ПГ – це гео-
логічне тіло, яке посідає певне стратиграфічне
місце у геологічному розрізі. Тобто, мова йде
про стратиграфічний підрозділ, стратон, який,
згідно зі Стратиграфічним кодексом України,
характеризується як сукупність гірських порід,
визначених єдністю та відокремлених за оз-
наками, що дозволяють встановити їх просто-
рово-часові відношення, тобто послідовність
формування та положення в стратиграфічному
розрізі.
Таким чином, ПГ як стратон є операціональ-
ною одиницею стратиграфії, що виділяється на
основі стратиграфічних ознак.
Стратиграфічний обсяг горизонту визнача-
ється за найбільш повним його розрізом, тобто
відповідає всьому часовому інтервалу форму-
вання порід, які входять до складу горизонту.
До складу ПГ входять гірські породи, які його
характеризують. ПГ може і не мати колектора,
але бути стратиграфічно повним!
Варто зауважити, що до діючого Страти-
графічного кодексу України не увійшли на-
фтогазогеологічні терміни стратиграфічного
наповнення (змісту). Тому пропонуємо до іс-
нуючих загальновідомих категорій страти-
графічних підрозділів, а саме хроно-, літо-,
біо-, петро-, магніто-, клімато-, сейсмо- та ци-
клостратиграфічних підрозділів додати нафто-
газогеологічні, зокрема ПГ.
Висновки
Продуктивні горизонти, які виділяються при
проведенні ГРР у нафтогазоносних регіонах
України, відповідають критеріям, характерним
для виділення стратиграфічних підрозділів.
Це дає підстави стверджувати, що ПГ є певними
стратиграфічними одиницями, які використо-
вуються при стратиграфічному розчленуванні
нафтогазоперспективних відкладів.
Видається доцільним ініціювати розгляд пи-
тання щодо внесення змін і доповнень до Стра-
тиграфічного кодексу України шляхом вклю-
чення до нього окремого підрозділу, а саме
«Нафтогазогеологічні стратиграфічні підроз-
діли», який би нормативно врегульовував від-
повідні положення та термінологічні аспекти.
Основною одиницею нафтогазогеологічних
підрозділів є ПГ, який відображає особливості
стратиграфічного розчленування нафтогазо-
носних відкладів.
Визначення поняття ПГ, його стратиграфіч-
ного положення у розрізі, уточнення форми
його позначення (індексація), їх ревізія та ра-
зом з тим збереження найціннішої інформації
без радикальної заміни понять, які успішно
використовуються у нафтогазовій геології,
є, на наш погляд, одним з основних завдань
фахівців, зайнятих в нафтогазовому комплек-
сі України.
Станом на сьогодні у практиці геологорозвідувальних робіт на нафту та газ широко застосовується термін «продуктивний
горизонт». Існують два принципово різних підходи до трактування даного терміна.
За першим, він означає певну частину геологічного розрізу, яка ідентифікується за допомогою геологічних методів
дослідження для визначення місця в геоісторичному літописі досліджуваного регіону та положення на стратиграфічних
схемах, а відповідно, може розглядатися як певна стратиграфічна одиниця («стратиграфічний термін»).
За другим – розуміється тільки нафтогазонасичений резервуар (тобто колектор, покришка, флюїд) на родовищі, його
значення як однієї із складових вуглеводневої системи та без жодного стратиграфічного змісту («резервуарний термін»).
Практика проведення геологорозвідувальних робіт як в Україні, так і поза її межами (в основному в країнах колиш-
нього СРСР) свідчить, що термін «продуктивний горизонт» за своїм змістом є стратиграфічною одиницею, тобто страти-
графічним підрозділом. Позаяк у діючий редакції Стратиграфічного кодексу України відсутня будь-яка інформація щодо
стратиграфічного розчленування продуктивних на вуглеводні відкладів нафтогазоносних регіонів України.
Ця публікація має на меті звернути увагу геологічної спільноти на об’єктивну реальність багаторічного існування на-
фтогазової стратиграфії й інтеграції її термінологічної бази до Стратиграфічного кодексу України шляхом розробки відпо-
відних підрозділів, які б відображали особливості розчленування, кореляції й індексації вуглеводневмісних товщ.
92
М.В. Харченко, Л.М. Якушин
ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
Список літератури
Атлас нефтегазоносных и перспективных структур Азербайджа-
на: Исмаил-Заде Т.А. (гл. ред.). Ленинград: ВСЕГЕИ, 1987. 132 с.
Атлас родовищ нафти і газу України: Іванюта М.М. (ред.). Львів:
Центр Європи. 1998. 3271 с.
Бобошко А.В., Вакарчук Г.И., Винниченко Л.Г., Дудко Н.А., Коло-
миец Я.И., Мясников В.И., Палий А.М., Погребняк В.А., Сердю-
ков В.В., Ткачишин С.В. Схема корреляции и унифицирован-
ная синонимика нефтяных и газовых горизонтов нижнего
карбона Днепровско-Донецкой впадины (методические ре-
комендации). Харьков, 1974. 52 с.
Бобошко А.В., Вакарчук Г.И., Винниченко Л.Г., Дудко Н.А., Коло-
миец Я.И., Мясников В.И., Палий А.М., Погребняк В.А., Сер-
дюков В.В., Ткачишин С.В. Схема корреляции и унифици-
рованная синонимика нефтяных и газовых пачек среднего
и верхнего карбона северной окраины Донбасса и Дне-
провско-Донецкой впадины (методические рекомендации).
Харьков, 1977. 65 с.
Бражникова Н.Е., Вакарчук Г.И., Вдовенко М.В., Винниченко Л.В.,
Карпова М.А., Коломиец Я.И., Потиевская П.Д., Ростовце-
ва Л.Ф., Шевченко Г.Д. Микрофаунистические маркирующие
горизонты каменноугольных и пермских отложений Дне-
провско-Донецкой впадины. Киев: Наукова думка, 1967. 224 с.
Вакарчук Г.И., Винниченко Л.Г., Дудко Н.А., Коломиец Я.И., Мяс-
ников В.И., Палий А.М., Погребняк В.А., Сердюков В.В., Тка-
чишин С.В. Схема индексации и региональной корреляции
продуктивных горизонтов карбона Днепровско-Донецкой
впадины. Геология и геохимия горючих ископаемых. 1979.
№ 52. С. 35–45.
Вакарчук Г.И., Винниченко Л.Г., Кононенко Л.П. Новая схема ин-
дексации и корреляции продуктивных горизонтов нижнего
карбона Днепровско-Донецкой впадины. Геол. журн. 1990.
№ 6 (255). С. 109–115.
Вакарчук С.Г., Харченко М.В., Іщенко І.І., Башкіров Г.Л., Яку-
шин Л.М. Продуктивні горизонти кайнозойських відкла-
дів української частини акваторій Чорного та Азовського
морів. Проблеми та перспективи нафтогазової про-
мисловості. 2017. Вип. 1. С. 57–71. https://doi.org/10.32822/
naftogazscience.2017.01.057
Гожик П.Ф., Іванік М.М., Маслун Н.В., Клюшина Г.В. Методологія
створення стратиграфічних схем осадових басейнів нафто-
газоносних регіонів України. Геол. журн. 2013. № 1 (342). С. 7–19.
Геологический словарь. Москва: Недра. 1973. Т. 1. 488 с.
Геология и нефтегазоносность Днепровско-Донецкой впадины.
Стратиграфия: Айзенверг Д.Е. (отв. ред.). Киев: Наукова дум-
ка, 1988. 148 с.
Кельбас Б.І. Лазарук Я.Г. Кореляція та уніфікація продуктивних
горизонтів середнього карбону Дніпровсько-Донецької за-
падини. Львів: Центр Європи, 2013. 51 с.
Кельбас Б.І., Лазарук Я.Г. Принципи кореляції та уніфікація про-
дуктивних горизонтів нижього карбону Дніпровсько-Доне-
цької западини. Київ: УкрДГРІ, 2005. 82 с.
Мала гірнича енциклопедія. Т. 2.: Білецький В.С. (ред.). Донецьк:
Донбас, 2007. 652 с.
Стратиграфічний кодекс України. 2-е вид.: Гожик П.Ф. (відп.
ред.). Київ: Інститут геологічних наук НАН України, 2012. 66 с.
Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України. Т. 1:
Гожик П.Ф. (голов. ред.). Київ: Логос, 2013. 637 с.
Федоришин Д.Д., Садівник Б.І. Особливості кореляції продуктив-
них горизонтів Дніпровсько-Донецької западини у відкладах
з трансгресивним характером осадконакопичення. Наук.
вісн. ІФНТУНГ. 2011. № 1 (27). С. 17–24.
Харченко Н.В. Геологические условия образования верхне-
визейско-серпуховских отложений северо-западной ча-
сти Днепровско-Донецкой впадины: автореф. дис. … канд.
геол.-мин. наук / ЛГУ. Львов, 1987. 17 с.
Харченко М.В., Вакарчук С.Г. Продуктивні горизонти як основа
детальної стратифікації нафтогазоносних відкладів. Пробле-
ми геології фанерозою України: Матеріали VII Всеукр. наук.
конф. (Львів 6-8 жовтня 2016 р.). Львів: ЛНУ ім. Івана Франка,
2016. С. 46–48.
References
Atlas of oil and gas-bearing and prospective structures of Azer-
baijan. 1987. (Ch. ed. Т.А. Ismail-Zade). Leningrad: VSEGEI. (in
Russian).
Atlas of oil and gas deposits of Ukraine: in 6 vols. 1998. (Еd.
M.M. Ivanyutа). Lviv: Center of Europe.. (in Ukrainian).
Biletsky V.S. (Ed.). 2007. Small Mining Encyclopedia. Vol. 2. Donetsk:
Donbas (in Ukrainian).
Boboshko A.V., Vakarchuk G.I., Vynnychenko L.G., Dudko N.A., Kolo-
miets Ya.I., Myasnikov V.I., Paliy A.M., Pogrebnyak V.A., Serdyu-
kov V.V., Tkachishin S.V. 1974. Correlation scheme and unified
synonymy of oil and gas horizons of the Lower Carboniferous of
the Dnieper-Donets Basin (methodological recommendations).
Kharkov. (in Russian).
Boboshko A.V., Vakarchuk G.I., Vynnychenko L.G., Dudko N.A., Kolomi-
ets Ya.I., Myasnikov V.I., Paliy A.M., Pogrebnyak V.A., Serdyukov V.V.,
Tkachishin S.V. 1977. Correlation scheme and unified synonymy
of Middle and Upper Carboniferous oil and gas packs of the
northern outskirts of the Donbass and the Dnieper-Donets Basin
(methodological recommendations). Kharkov (in Russian).
Brazhnikova N.E., Vakarchuk G.I., Vdovenko M.V., Vinnichenko L.V.,
Karpova M.A., Kolomiets Ya.I., Potievskaya P.D., Rostovtseva L.F.,
Shevchenko G.D. 1967. Microfaunistic marking horizons of Coal
and Perm deposits of the Dnieper-Donets Basin. Kyiv: Naukova
Dumka. (in Russian).
Fedoryshyn D.D., Sadivnyk B.I. 2011. Peculiarities of correlation of
productive horizons of the Dnieper-Donets Basin in sediments
with transgressive character of sedimentation. Scientific Bulletin
of IFNTUNG, 1 (27), 17–24 (in Ukrainian).
Geological dictionary. Vol. 1. 1973. Moscow: Nedra. 488 р. (in Russian).
Geology and oil and gas potential of the Dnieper-Donetsk basin.
Stratigraphy 1988. (Ed. D.E. Aizenverg). Kyiv: Naukova Dumka. (in
Russian).
Gozhyk P.F. (Ed.). 2012. Stratigraphic code of Ukraine. Kyiv: Institute
of Geological Sciences of the NAS of Ukraine (in Ukrainian).
Gozhyk P.F. (Ed. Chief). 2013. Stratigraphy of the Upper Proterozoic
and Phanerozoic of Ukraine. Vol. 1. Kyiv: Lohos. (in Ukrainian).
Gozyk P.F., Ivanik M.M., Maslun N.V., Klyushina G.V. 2013. Methodology
of creating stratigraphic schemes of sedimentary basins of oil
and gas-bearing regions of Ukraine. Geologičnij žurnal, 1 (342),
7–19. (in Ukrainian).
Kelbas B.I. Lazaruk Ya.G. 2013. Correlation and unification of produc-
tive horizons of the Middle Carboniferous of the Dnipro-Donets
Basin. Lviv: Center of Europe. (in Ukrainian).
Kelbas B.I., Lazaruk Ya.G. 2005. Principles of correlation and unifi-
cation of productive horizons of the Lower Carboniferous of the
Dnipro-Donetsk basin. Kyiv: UkrDGRI. (in Ukrainian).
Kharchenko M.V., Vakarchuk S.G. 2016. Productive horizons as the
basis of detailed stratification of oil and gas-bearing depos-
its. Problems of the Phanerozoic geology of Ukraine: Materials
of the VII All-Ukrainian Scientific Conference (Lviv, October 6–8,
2016). Lviv: Ivan Franko National University of Lviv, pp. 46-48. (in
Ukrainian).
Kharchenko N.V. 1987. Geological conditions of formation of the Up-
per Vizean-Serpukhov deposits of the north-western part of the
Dnieper-Donets basin. Abstract of the dissertation of the Candi-
date of Geological Sciences. LSU. Lviv. (in Russian).
Vakarchuk G.I., Vynnychenko L.G., Dudko N.A., Kolomiets Ya.I., My-
asnikov V.I., Paliy A.M., Pogrebnyak V.A., Serdyukov V.V., Tka-
chishin S.V. 1979. Scheme of indexation and regional correlation
of productive carbon horizons of the Dnieper-Donets basin. Ge-
ology and geochemistry of fossil fuels, 52, 35–45. (in Russian).
Vakarchuk G.I., Vynnychenko L.G., Kononenko L.P. 1990. A new
scheme of indexation and correlation of productive hori-
zons of the Lower Carboniferous of the Dnieper-Donets basin.
Geologičnij žurnal, 6 (255), 109–115. (in Russian).
Vakarchuk S.G., Kharchenko M.V., Ishchenko I.I., Bashkirov G.L.,
Yakushyn L.M. 2017. Productive horizons of Cenozoic sediments
of the Ukrainian part of the Black and Azov Seas. Problems
and prospects of the oil and gas industry, 1, 57–71. https://doi.
org/10.32822/naftogazscience.2017.01.057 (in Ukrainian).
https://doi.org
https://doi.org/10.32822/naftogazscience.2017.01.057
https://doi.org/10.32822/naftogazscience.2017.01.057
|
| id | mcm-mathkpnueduua-article-352565 |
| institution | Geological journal |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-02T01:00:16Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Institute of Geological Sciences, NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | geojournaligs-nasorgua/7c/cdc2437e4008432bdb43fb3943590c7c.pdf |
| spelling | mcm-mathkpnueduua-article-3525652026-07-01T09:09:27Z STATUS OF THE PRODUCTIVE HORIZON IN OIL AND GAS GEOLOGICAL RESEARCH СТАТУС ПРОДУКТИВНОГО ГОРИЗОНТУ В НАФТОГАЗОГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ Харченко, М.В. Якушин, Л.М. productive horizon term definition geological exploration for oil and gas продуктивний горизонт термін визначення нафтогазогеологічні дослідження Today, the term 'productive horizon' is widely used in the practice of geological exploration. There are two fundamentally different approaches to the interpretation of this term. According to the first, it means a certain part of a geological section, which is identified using geological research methods to determine the place in the geohistorical chronicle of the investigated region and the position on stratigraphic diagrams, and accordingly, can be considered as a certain stratigraphic unit ('tratigraphic term'). According to another interpretation, the productive horizon characterizes the strata of rocks productive for hydrocarbons from the position of oil and gas geology, i.e. a reservoir, a cap, a fluid. This term refers only to an oil and gas-saturated reservoir in a field, its meaning as one of the components of a hydrocarbon system and no stratigraphic content – 'reservoir term'. The practice of conducting geological exploration works both in Ukraine and abroad (mainly in the countries of the former USSR) shows that the term 'productive horizon' in its content is a stratigraphic unit, that is, a stratigraphic subdivision. Since, in the current edition of the Stratigraphic Code of Ukraine, there is no information on the stratigraphic division of hydrocarbon-productive deposits of oil and gas-bearing regions of Ukraine. This publication aims to draw the attention of the geological community to the objective reality of the long-term existence of oil and gas stratigraphy and the integration of its terminological base into the Stratigraphic Code of Ukraine by developing appropriate subdivisions that would reflect the features of division, correlation and indexation of hydrocarbon-bearing strata. Станом на сьогодні у практиці геологорозвідувальних робіт на нафту та газ широко застосовується термін «продуктивний горизонт». Існують два принципово різних підходи до трактування даного терміна. За першим, він означає певну частину геологічного розрізу, яка ідентифікується за допомогою геологічних методів дослідження для визначення місця в геоісторичному літописі досліджуваного регіону та положення на стратиграфічних схемах, а відповідно, може розглядатися як певна стратиграфічна одиниця («стратиграфічний термін»). За другим – розуміється тільки нафтогазонасичений резервуар (тобто колектор, покришка, флюїд) на родовищі, його значення як однієї із складових вуглеводневої системи та без жодного стратиграфічного змісту («резервуарний термін»). Практика проведення геологорозвідувальних робіт як в Україні, так і поза її межами (в основному в країнах колишнього СРСР) свідчить, що термін «продуктивний горизонт» за своїм змістом є стратиграфічною одиницею, тобто стратиграфічним підрозділом. Позаяк у діючий редакції Стратиграфічного кодексу України відсутня будь-яка інформація щодо стратиграфічного розчленування продуктивних на вуглеводні відкладів нафтогазоносних регіонів України. Ця публікація має на меті звернути увагу геологічної спільноти на об’єктивну реальність багаторічного існування нафтогазової стратиграфії й інтеграції її термінологічної бази до Стратиграфічного кодексу України шляхом розробки відповідних підрозділів, які б відображали особливості розчленування, кореляції й індексації вуглеводневмісних товщ. Institute of Geological Sciences, NAS of Ukraine 2026-06-29 Article Article application/pdf http://geojournal.igs-nas.org.ua/article/view/352565 10.30836/igs.1025-6814.2026.2.352565 Geological Journal; No. 2 (2026); 85-92 Геологический журнал; № 2 (2026); 85-92 Геологічний журнал; № 2 (2026); 85-92 2522-4107 1025-6814 10.30836/igs.1025-6814.2026.2 uk http://geojournal.igs-nas.org.ua/article/view/352565/351612 Авторське право (c) 2026 М.В. Харченко, Л.М. Якушин https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 |
| spellingShingle | productive horizon term definition geological exploration for oil and gas Харченко, М.В. Якушин, Л.М. STATUS OF THE PRODUCTIVE HORIZON IN OIL AND GAS GEOLOGICAL RESEARCH |
| title | STATUS OF THE PRODUCTIVE HORIZON IN OIL AND GAS GEOLOGICAL RESEARCH |
| title_alt | СТАТУС ПРОДУКТИВНОГО ГОРИЗОНТУ В НАФТОГАЗОГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ |
| title_full | STATUS OF THE PRODUCTIVE HORIZON IN OIL AND GAS GEOLOGICAL RESEARCH |
| title_fullStr | STATUS OF THE PRODUCTIVE HORIZON IN OIL AND GAS GEOLOGICAL RESEARCH |
| title_full_unstemmed | STATUS OF THE PRODUCTIVE HORIZON IN OIL AND GAS GEOLOGICAL RESEARCH |
| title_short | STATUS OF THE PRODUCTIVE HORIZON IN OIL AND GAS GEOLOGICAL RESEARCH |
| title_sort | status of the productive horizon in oil and gas geological research |
| topic | productive horizon term definition geological exploration for oil and gas |
| topic_facet | productive horizon term definition geological exploration for oil and gas продуктивний горизонт термін визначення нафтогазогеологічні дослідження |
| url | http://geojournal.igs-nas.org.ua/article/view/352565 |
| work_keys_str_mv | AT harčenkomv statusoftheproductivehorizoninoilandgasgeologicalresearch AT âkušinlm statusoftheproductivehorizoninoilandgasgeologicalresearch AT harčenkomv statusproduktivnogogorizontuvnaftogazogeologíčnihdoslídžennâh AT âkušinlm statusproduktivnogogorizontuvnaftogazogeologíčnihdoslídžennâh |