CURRENT STATE OF THE MINERAL AND RAW MATERIAL BASE OF COPPER DEPOSITS IN UKRAINE AND PROSPECTS FOR THEIR DEVELOPMENT AS CRITICAL RAW MATERIAL OBJECTS
Copper is one of the most important non-ferrous metals and plays a crucial role in industry, construction, electrical engineering, and modern energy systems. In Ukraine, copper ores are officially classified as strategic minerals and critical raw materials, making their development a national econom...
Saved in:
| Date: | 2026 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Geological Sciences, NAS of Ukraine
2026
|
| Subjects: | |
| Online Access: | http://geojournal.igs-nas.org.ua/article/view/361078 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Geological journal |
| Download file: |  |
Institution
Geological journal| _version_ | 1869562785569964032 |
|---|---|
| author | Василенко, А.П. Сукач, В.В. Сюмар, Н.П. |
| author_facet | Василенко, А.П. Сукач, В.В. Сюмар, Н.П. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "А.П. Василенко",
"institution": "Інститут геологічних наук НАН України"
},
{
"author": "В.В. Сукач",
"institution": "Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України"
},
{
"author": "Н.П. Сюмар",
"institution": "Інститут геологічних наук НАН України"
}
] |
| author_sort | Василенко, А.П. |
| baseUrl_str | http://geojournal.igs-nas.org.ua/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-01T09:09:27Z |
| description | Copper is one of the most important non-ferrous metals and plays a crucial role in industry, construction, electrical engineering, and modern energy systems. In Ukraine, copper ores are officially classified as strategic minerals and critical raw materials, making their development a national economic priority in the context of the global energy transition, as well as for strengthening the country’s defence capabilities. Currently, no copper deposits with industrially assessed reserves have been identified in Ukraine. However, more than 150 occurrences and prospective areas at various stages of exploration have been documented, which could potentially be reclassified as deposits in the future. These sites are located within the Ukrainian Shield, the Volyn–Podillia Plate, the transition zone between Donbas and the Dnipro-Donetsk Basin, and the Carpathian Folded Region. Although forecast resources have been officially estimated for some areas, most occurrences are currently characterised only by preliminary author assessments and therefore require further detailed investigation. Based on the results of this study, eight major metallogenic polygons of copper mineralisation have been identified. Within each polygon, ore-bearing formations were analysed nd the main geological, industrial, and mineral types of mineralisation (native copper, stratiform, magmatic sulphide, etc.) were distinguished. The current state of geological exploration of these polygons has been assessed, and their prospects for development as a potential resource base of critical raw materials for the European market have been evaluated. |
| doi_str_mv | 10.30836/igs.1025-6814.2026.2.361078 |
| first_indexed | 2026-07-02T01:00:11Z |
| format | Article |
| fulltext |
40
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2026.2.361078
УДК 553.4 (477)
Keywords: copper mineralisation, critical
raw materials, metallogenic polygons,
GSEU project, native copper of Volyn,
copper-bearing sandstones of the
Bakhmut Basin.
Ключові слова: мінералізація міді,
критична сировина, металогенічні
полігони, проєкт GSEU, самородна мідь
Волині, мідисті пісковики Бахмутської
улоговини.
E-mail: alla_vas@ukr.net,
https://orcid.org/0000-0003-2560-660X;
svital@ukr.net,
https://orcid.org/0000-0002-4710-7230;
siumar@meta.ua,
https://orcid.org/0000–0001–5950–7576
Received / Надійшла до редакції:
28.12.2025
Received in revised form /
Надійшла у ревізованій формі:
08.04.2026
Accepted / Прийнята:
01.06.2026
*Corresponding author /
Автор для кореспонденції:
Н.П. Сюмар, siumar@meta.ua
Copper is one of the most important non-ferrous metals and plays a crucial role in industry, con-
struction, electrical engineering, and modern energy systems. In Ukraine, copper ores are official-
ly classified as strategic minerals and critical raw materials, making their development a national
economic priority in the context of the global energy transition, as well as for strengthening the
country’s defence capabilities. Currently, no copper deposits with industrially assessed reserves
have been identified in Ukraine. However, more than 150 occurrences and prospective areas at vari-
ous stages of exploration have been documented, which could potentially be reclassified as depos-
its in the future. These sites are located within the Ukrainian Shield, the Volyn–Podillia Plate, the
transition zone between Donbas and the Dnipro-Donetsk Basin, and the Carpathian Folded Region.
Although forecast resources have been officially estimated for some areas, most occurrences are
currently characterised only by preliminary author assessments and therefore require further de-
tailed investigation. Based on the results of this study, eight major metallogenic polygons of copper
mineralisation have been identified. Within each polygon, ore-bearing formations were analysed
and the main geological, industrial, and mineral types of mineralisation (native copper, stratiform,
magmatic sulphide, etc.) were distinguished. The current state of geological exploration of these
polygons has been assessed, and their prospects for development as a potential resource base of
critical raw materials for the European market have been evaluated.
Сучасний стан мінерально-сировинної бази
мідних покладів в Україні та перспективи
їх освоєння як об’єктів критичної сировини
А.П. Василенко1, В.В. Сукач2, Н.П. Сюмар1*
1 Інститут геологічних наук НАН України, Київ, Україна; 2 Інститут геохімії, мінералогії та
рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
Current state of the mineral and raw material base of copper deposits in Ukraine
and prospects for their development as critical raw material objects
A.P. Vasylenko1, V.V. Sukach2, N.P. Siumar1*
1 Institute of Geological Sciences of the NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine; 2 M.P. Semenenko Institute of
Geochemistry, Mineralogy and Ore Formation of the NAS of Ukraine
ДОСЛІДНИЦЬКІ ТА ОГЛЯДОВІ СТАТТІ
RESEARCH AND REVIEW PAPERS
© Видавець Інститут геологічних наук
НАН України, 2026. Стаття опублікована за
умовами відкритого доступу за ліцензією
CC BY-NC-ND (https://creativecommons.org/
licenses/by-nc-nd/4.0/)
© Publisher Institute of Geological Sciences
of the National Academy of Sciences of
Ukraine, 2026. This is an Open Access article
under the CC BY-NC-ND license (https://
creativecommons.org/licenses/by-nc-
nd/4.0/)
Ц и т у в а н н я : Василенко А.П., Сукач В.В., Сюмар Н.П. Сучасний стан мінерально-сировинної бази мідних покладів
в Україні та перспективи їх освоєння як об’єктів критичної сировини. Геологічний журнал. 2026. № 2 (395). С. 40–54.
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2026.2.361078
C i t a t i o n : Vasylenko A.P., Sukach V.V., Siumar N.P. 2026. Current state of the mineral and raw material base of copper
deposits in Ukraine and prospects for their development as critical raw material objects. Geologičnij žurnal, 2 (395),
40–54. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2026.2.361078
41Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Сучасний стан мінерально-сировинної бази мідних покладів в Україні та перспективи їх освоєння як об’єктів критичної сировини
1. Вступ
У сучасному світі мідь відіграє ключову роль
у забезпеченні глобального переходу до «зе-
леної» енергетики та сталого розвитку. Завдяки
своїй високій електропровідності, механічній
міцності та корозійній стійкості мідь є незамін-
ним матеріалом у генерації, передачі та розпо-
ділі електроенергії, у відновлюваних джерелах
енергії й електротранспорті, попит на які не-
впинно зростає. Водночас «зелені» технології
є більш енергомісткі, ніж традиційна теплова ге-
нерація. Зокрема, за даними International Energy
Agency (IEA), офшорні вітрові електростанції
споживають у 8–12 разів більше міді на одини-
цю потужності порівняно з газовими теплоелек-
тростанціями, а електромобілі містять у 2–4 рази
більше міді, ніж автомобілі з двигуном внутріш-
нього згоряння.
Для Європейського Союзу (ЄС) питання забез-
печення міддю є критичним. Основним вироб-
ником у межах ЄС залишається Польща (KGHM
Polska Miedź), яка входить до двадцятки світових
виробників. Проте у 2023 р. ЄС вимушений був
імпортувати понад 70 % міді та мідного концен-
трату.
Україна, як асоційований член ЄС, у перспек-
тиві може зайняти важливу позицію в європей-
ському ланцюзі постачання міді. Відповідно до
Постанови Кабінету Міністрів України від 14 лип-
ня 2025 р. № 845 мідні руди входять до націо-
нального переліку як критичних, так і стратегіч-
них корисних копалин. Наявний міднорудний
потенціал України вимагає переходу від загаль-
них прогнозів до детальної геолого-економіч-
ної оцінки об’єктів і підготовки їх до розробки.
Залучення інвестицій та впровадження новітніх
технологій видобутку та переробки дозволять
трансформувати численні рудопрояви у реаль-
ну ресурсну базу, що сприятиме енергетичній
незалежності України та зміцненню економічної
безпеки всієї Європи. Тому вирізнення перспек-
тивних площ, оцінка та локалізація в їхніх межах
потенційно промислових родовищ і рудопро-
явів є важливою складовою для розвитку націо
нальної економіки та зміцнення обороноздат-
ності держави.
У цій статті розглянуто результати геолого-ме-
талогенічної оцінки мідної мінералізації в ме-
жах України, надано характеристику виділених
за комплексом ознак перспективних площ, їх
рудного потенціалу, доцільності подальшого ви-
вчення та підготовки до промислового освоєння.
Метою роботи є аналіз мінерально-сировин-
ної бази покладів міді в Україні та оцінка пер-
спектив їх освоєння.
2. Стан вивченості проблеми
Систематичне вивчення мідного зруденіння
в Україні розпочалося у середині ХХ ст., а його
результати були узагальнені у фундаменталь-
них працях, монографіях, статтях В.Г. Бондар-
чука, Д.С. Гурського, В.Л. Приходька та ін. Про-
тягом десятиліть планомірного геологічного
картування та ревізійно-пошукових робіт було
виявлено більшість покладів міді різних гене-
тичних типів у межах Українського щита (УЩ),
Волино-Подільської плити, Донбасу та Карпат.
Сучасний етап досліджень, що триває з 1991 р.,
характеризується застосуванням новітніх ана-
літичних методів і створенням геолого-гене-
тичних моделей рудоутворення. Загалом ви-
явлено понад 150 рудопроявів, площ, ділянок
різного ступеня вивченості та достовірності.
Практично всі ці об’єкти потребують додатко-
вого геологічного вивчення для з’ясування
економічної доцільность їх подальшого дослі-
дження та розробки.
Мідне зруденіння представлене кількома гео-
лого-генетичними типами, серед яких провідни-
ми є такі:
• самородномідна мінералізація у вулканітах
Волині, що за геологічними ознаками подіб-
на до унікальних родовищ району оз. Верхнє
у США. Прогнозні ресурси міді тут оцінюються
у мільйони тонн;
• стратиформні мідисті пісковики Бахмутської
улоговини, які за літологічним контролем і мі-
неральним складом близькі до родовищ типу
Мансфельд у Німеччині та Любінського райо-
ну в Польщі;
• магматичні мідно-нікелеві сульфідні руди
в інтрузіях УЩ, прикладом яких є Прутівський
рудопрояв;
• гідротермально-метасоматичне та колче-
данне зруденіння у зеленокам’яних поясах
Середнього Придніпров'я та Мармароських
метаморфічних комплексах Карпат.
Попри значний розвиток в Україні мінералі-
зації міді, яка відноситься до потенційно про-
мислових геолого-генетичних типів, а також
наявність численних перспективних об’єктів,
подекуди зі значними ресурсами, родовища міді
з оціненими запасами на сьогоднішній день від-
сутні.
42 ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
А.П. Василенко, В.В. Сукач, Н.П. Сюмар
3. Матеріали та методи
Наведені у статті результати отримані у рам-
ках проєкту Геологічна служба для Європи
(Geological Service for Europe – GSEU), який ви-
конується у складі консорціуму Інститутом гео-
логічних наук НАН України та Інститутом геохімії,
мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка
НАН України за програмою ЄС Горизонт Європа
з досліджень та інновацій на 2021–2027 рр. Відпо-
відно, у статті використано системний підхід до
аналізу вихідних даних і матеріалів, гармонізо-
ваний із методичними засадами проєкту GSEU.
Було застосовано такі методи: аналіз результатів
геологічних і металогенічних досліджень щодо
поширення мідних покладів в Україні; визначен-
ня та побудова полігонів їх розповсюдження;
вивчення рудовмісних геологічних формацій,
геолого-промислових, мінеральних типів зру-
деніння в межах полігонів; виділення об’єктів
із затвердженими ресурсами як економічно об-
грунтованих на даній стадії вивчення.
Основним об'єктом просторового аналізу ви-
значено металогенічний полігон – територію,
яка охоплює геологічні зони або райони з про-
гнозованим або виявленим зруденінням, у да-
ному випадку міді. Припускається, що ймовірні
рудні поклади залягають на глибині до 2 км, де
вони можуть стати економічно вигідними для
видобутку в найближчому майбутньому.
Процес виділення та характеристики поліго-
нів виконано у такій послідовності:
• вивчення, аналіз та узагальнення всієї наяв-
ної інформації про родовища, рудопрояви,
пункти мінералізації міді в опублікованих
і фондових джерелах;
• аналіз виданих і тих, що готуються до ви-
дання, державних геологічних карт нового
покоління у масштабі 1:200 000 (Держгеол
карта-200);
• компіляція матеріалів металогенічних карт
України різних років у різних масштабах –
1:500 000, 1:1 000 000 і 1:2 500 000;
• актуалізація отриманих даних за результа-
тами різнопланових геологорозвідуваль-
них робіт різних стадій, виконаних в останні
роки;
• оконтурювання границь полігонів на осно-
ві узагальнення зібраної геологічної, геофі-
зичної, структурно-тектонічної, металогеніч-
ної інформації, рудоконтролюючих факторів
(стратиграфічних, літологічних, формацій-
них) тощо.
Кожен виділений полігон має номер, який
максимально відповідає раніше застосова-
ній нумерації металогенічних районів і зон на
офіційних металогенічних картах у масштабах
1:500 000, 1:1 000 000. Кожному полігону також
присвоєна назва, вік умісного породного комп-
лексу, генетичний тип мінералізації.
За такою методикою вдалося систематизувати
матеріали про мідне зруденіння в геологічних
утвореннях на території України з гармонізо-
ваними з іншими країнами-учасниками проєкту
підходами, виділивши вісім основних полігонів,
які будуть охарактеризовані нижче. По кожному
полігону проаналізовано перспективні та про-
гнозні ресурси категорій P1, P2 та P3, які пройшли
апробацію Наукової ради з прогнозування, що
є основою для визначення їхньої інвестиційної
привабливості на даний час.
4. Коротка характеристика
мінерально-сировинної
бази міді в Україні
Найперспективніші рудопрояви міді встанов-
лено у межах УЩ, Волино-Подільської метало
генічної області, у перехідній зоні між До-
нецькою і Дніпровською металогенічними
областями та в Карпатській металогенічній об-
ласті (рис. 1).
На території УЩ інтерес становлять мідно-ні-
келеві, мідно-колчеданні та залізо-мідні рудо-
прояви. Серед мідно-нікелевих рудопроявів
найбільшим є Прутівське, розташоване у межах
Волинського мегаблоку УЩ. Мідно-колчедан-
ні рудопрояви переважно поширені в зелено-
кам’яних вулканічних породах архею в межах
Середньопридніпровського мегаблоку (Сур-
ський, Верхівцівський). Характерна приуроче-
ність мідно-колчеданних руд до товщ чергу-
вання основних і кислих вулканогенних порід,
тектонічних зон з накладеними процесами
кварц-сульфідного метасоматозу, лиственіти-
зації та вторинних кварцитів (по основних та
ультраосновних породах). Тут спостерігається
парагенезис міді з кобальтом, нікелем, цинком,
молібденом і золотом.
Залізо-мідні рудопрояви відомі в межах Кри-
ворізько-Кременчуцької зони, Конкського й ін-
ших районів УЩ. Підвищені (0,1–2 %) вмісти міді
приурочені до метасоматично змінених маг-
нетит-гранат-амфіболових кварцитів, магне-
тит-хлорит-кварцових роговиків і сланців, гра-
нат-хлорит-біотит-кварцових сланців.
43Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Сучасний стан мінерально-сировинної бази мідних покладів в Україні та перспективи їх освоєння як об’єктів критичної сировини
Волино-Подільська металогенічна область
на даний час визначається як найбільш пер-
спективна для виявлення промислових ро-
довищ міді (Гурський та ін., 2006; Mykhailov et
al., 2023; Михайлов та ін., 2025). Мідна мінера-
лізація локалізована в утвореннях волинської
серії венду, максимальна потужність якої сягає
близько 450 м. Основна її частина – вулканічні
породи трапової формації.
Карпатська металогенічна область харак-
теризується присутністю різноманітних про-
явів міді. Мідно-колчеданний тип зруденіння
притаманний Мармароському алохтону. На
Рахівському масиві халькопірит-піритова мі-
нералізація локалізована в кварцитах серед
кварц-хлорит-серицитових сланців діловець-
кої світи.
Підвищені концентрації міді виявлені також
у стратиформних утвореннях південно-східної
частини ДДЗ на її межі з Донецькою металоге-
нічною областю, де міденосними є відклади
девону та нижньої пермі. Мідна мінералізація
встановлена також у гідротермальних свинце-
во-цинкових родовищах і рудопроявах, приу-
рочених до солянокупольних структур.
5. Результати робіт
Найбільш ефективним шляхом виявлення за-
кономірностей розміщення покладів корисних
копалин і визначення перспективних площ
і ділянок є створення й аналіз комплексних
металогенічних карт. У процесі досліджень
було проведено аналіз металогенічних карт
масштабу 1:500 000, 1:1 000 000 і 1:2 500 000
(Войновський та ін., 1997; Колосовська та ін.,
2003), фондових матеріалів, літературних
джерел і результатів апробації ресурсів за
1991–2014 рр. Основою для побудови полігонів
Рис. 1. Схема розташування полігонів покладів міді: 1 – УЩ
(металогенічні області: 1.1 – Волинська, 1.2 – Білоцерківська,
1.3 – Подільсько-Бузька, 1.4 – Кіровоградська, 1.5 – Придні-
провська, 1.6 – Приазовська); 2 – Волино-Подільська мета-
логенічна область; 3 – Дніпровська металогенічна область;
4 – Донецька металогенічна область; 5 – Карпатська мета-
логенічна область; 6 – мідні полігони (1 – Букинський, 2 –
Луків-Ратне, 3 – Поділля, 4 – Мармарош, 5 – Хмільницький,
6 – Західно-Інгулецький, 7 – Верхівцеве-Сура, 8 – Бахмут)
(з використанням матеріалів (Колосовська та ін., 2003))
Fig. 1. Scheme of the location of copper deposit landfills: 1 –
Ukrainian Shield (metallogenic regions: 1.1 – Volynska, 1.2 – Bilo-
tserkivska, 1.3 – Podilsko-Buzka, 1.4 – Kirovohradska, 1.5 – Pryd-
niprovska, 1.6 – Pryazovska); 2 – Volyn-Podilsky metallogenic
region; 3 – Dniprovska metallogenic region; 4 – Donetska metal-
logenic region; 5 – Carpathian metallogenic region; 6 – copper
landfills (1 – Bukynskyi, 2 – Lukiv-Ratne, 3 – Podillia, 4 – Mar-
marosh, 5 – Khmilnytskyi, 6 – Zakhidno-Inhuletskyi, 7 – Verkh-
ivtseve-Sura, 8 – Bakhmut) (using materials by (Kolosovska et
al., 2003))
44 ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
А.П. Василенко, В.В. Сукач, Н.П. Сюмар
Та
бл
иц
я
1.
Ге
не
ти
чн
і г
ру
пи
та
ге
ол
ог
о-
пр
ом
ис
ло
ві
т
ип
и
мі
дн
их
п
ок
ла
ді
в
в
Ук
ра
їн
і
Ta
bl
e
1.
G
en
et
ic
g
ro
up
s
an
d
ge
ol
og
ic
al
a
nd
in
du
st
ria
l t
yp
es
o
f c
op
pe
r d
ep
os
its
in
U
kr
ai
ne
Ге
не
ти
чн
і
гр
уп
и
Ге
ол
ог
о-
пр
ом
ис
ло
ві
т
ип
и
Ха
ра
кт
ер
ис
ти
ка
р
уд
ни
х
по
кл
ад
ів
Ру
дн
і м
ін
ер
ал
и
Вм
іс
т
мі
ді
, %
Пр
ик
ла
ди
т
а
но
м
ер
и
по
лі
го
ні
в,
п
ер
сп
ек
ти
вн
их
о
б’
єк
ті
в
та
о
бс
яг
ів
р
ес
ур
сі
в
М
аг
ма
ти
чн
а
М
ід
но
-н
ік
ел
ев
ий
в
ос
но
вн
их
по
ро
да
х
Др
іб
на
, р
оз
сі
ян
а
вк
ра
пл
ен
а
мі
не
ра
лі
за
ці
я,
пр
иу
ро
че
на
д
о
ко
нт
ак
ті
в
га
бр
ої
ді
в
з
вм
іс
ни
ми
по
ро
да
ми
; р
ід
ко
сп
ос
те
рі
га
ю
ть
ся
п
ро
ж
ил
ки
(д
о
2
см
) і
с
уц
іл
ьн
і
ру
ди
. П
от
уж
ні
ст
ь
зо
н
мі
не
ра
лі
за
ці
ї с
та
но
ви
ть
2,6
–2
3,0
м
О
сн
ов
ні
:
пі
ро
ти
н,
п
ен
тл
ан
ди
т,
ха
ль
ко
пі
ри
т;
др
уг
ор
яд
ні
:
пі
ри
т,
ку
ба
ні
т,
ві
ол
ар
ит
Се
ре
дн
ій
вм
іс
т
–
0,
36
Бу
ки
нс
ьк
ий
Ру
до
пр
оя
ви
:
Пр
ут
ів
сь
ки
й
–
пе
рс
пе
кт
ив
ні
р
ес
ур
си
(к
ат
. Р
1)
(т
ис
. т
):
ні
ке
ль
–
1
30
,5
; м
ід
ь
–
95
,2
; к
об
ал
ьт
–
5
,1.
Ж
ел
ез
ня
ки
–
п
ро
гн
оз
ні
р
ес
ур
си
(к
ат
. Р
3)
(т
ис
. т
):
ні
ке
ль
–
15
1,0
; м
ід
ь
–1
4,
0;
к
об
ал
ьт
–
3,
0
Гі
др
от
ер
ма
ль
на
Са
мо
ро
дн
ої
мі
ді
в
о
са
до
во
-
ву
лк
ан
ог
ен
ни
х
то
вщ
ах
Са
мо
ро
дн
а
мі
дь
тр
ап
ля
єт
ьс
я
у
ви
гл
яд
і
вк
лю
че
нь
, а
гр
ег
ат
ів
(5
–8
м
м)
і
не
ве
ли
ки
х
пр
ож
ил
кі
в
Пе
ре
ва
ж
ає
с
ам
ор
од
на
м
ід
ь.
Су
ль
ф
ід
ні
м
ід
ні
м
ін
ер
ал
и
(х
ал
ьк
оз
ин
, х
ал
ьк
оп
ір
ит
,
бо
рн
іт
) п
ри
су
тн
і
в
не
зн
ач
ни
х
кі
ль
ко
ст
ях
,
у
сп
ів
ві
дн
ош
ен
ні
1
:9
Се
ре
дн
ій
вм
іс
т
–
0,
7;
ма
кс
им
ал
ьн
ий
–
4,
0–
5,0
Лу
кі
в-
Ра
тн
е
Ру
до
пр
оя
ви
:
Ж
ир
ич
і –
п
ер
сп
ек
ти
вн
і р
ес
ур
си
м
ід
і (
ка
т.
Р 1)
(т
ис
. т
) –
8
58
,9
3;
ка
т.
Р 2
–
13
3,
3
За
лі
си
-Ж
ме
нь
ки
–
п
ер
сп
ек
ти
вн
і р
ес
ур
си
м
ід
і (
ка
т.
Р 2)
(т
ис
. т
) –
6
59
,8
0
Пі
вн
іч
но
-Г
ір
ни
ць
ке
–
п
ер
сп
ек
ти
вн
і р
ес
ур
си
м
ід
і (
ка
т.
Р 2)
(т
ис
. т
) –
13
15
,9
Пі
вд
ен
но
-Р
аф
ал
ів
сь
ки
й
–
пе
рс
пе
кт
ив
ні
р
ес
ур
си
м
ід
і (
ка
т.
Р 1)
(т
ис
. т
) –
51
0,
84
По
р
еш
ті
ру
до
но
сн
их
п
ол
ів
в
из
на
че
ні
п
ро
гн
оз
ні
р
ес
ур
си
к
ат
. Р
3
(т
аб
л.
2
)
По
ді
лл
я
(а
вт
ор
сь
ка
о
ці
нк
а
ре
су
рс
но
го
п
от
ен
ці
ал
у)
Ко
лч
ед
ан
на
М
ід
но
ко
лч
ед
ан
ни
й
По
кл
ад
и
по
в’
яз
ан
і
з
ме
та
мо
рф
із
ов
а-
ни
ми
в
ул
ка
но
ге
н-
но
-о
са
до
ви
ми
п
ор
о-
да
ми
, м
ет
аб
аз
ит
ам
и,
ен
де
рб
іта
ми
та
ча
рн
ок
іта
ми
Зр
уд
ен
ін
ня
в
кр
ап
ле
не
,
пр
ож
ил
ко
во
-в
кр
ап
ле
-
не
, і
но
ді
у
в
иг
ля
ді
г
ні
зд
і л
ін
з.
П
от
уж
ні
ст
ь
ру
дн
их
зо
н
зм
ін
ю
єт
ьс
я
ві
д
1,0
д
о
12
,5
м
О
сн
ов
ні
р
уд
ні
м
ін
ер
ал
и:
ха
ль
ко
пі
ри
т,
пі
ро
ти
н,
ме
ль
ни
ко
ві
т,
га
ле
ні
т,
сф
ал
ер
ит
, п
ір
ит
Вм
іс
т
ко
ли
ва
єт
ьс
я
ві
д
0,
04
5
до
3
,3
М
ар
ма
ро
ш
(а
вт
ор
сь
ка
о
ці
нк
а
ре
су
рс
но
го
п
от
ен
ці
ал
у)
Хм
іл
ьн
иц
ьк
ий
(а
вт
ор
сь
ка
о
ці
нк
а
ре
су
рс
но
го
п
от
ен
ці
ал
у)
За
хі
дн
о-
Ін
гу
ле
ць
ки
й
М
ар
’я
ні
вс
ьк
а
ді
ля
нк
а
–
пр
ог
но
зн
і р
ес
ур
си
м
ід
і (
ка
т.
Р 3)
(т
ис
. т
) –
7
77
,0
Че
рв
он
ош
ах
т
ар
сь
ке
р
уд
не
п
ол
е
–
пе
рс
пе
кт
ив
ні
р
ес
ур
си
м
ід
і (
ка
т.
Р 2)
(т
ис
. т
)
–4
1,0
Ко
лч
ед
ан
на
М
ід
но
ко
лч
ед
ан
ни
й
По
кл
ад
и
по
в’
яз
ан
і
з
зе
ле
но
ка
м’
ян
им
и
по
яс
ам
и
Ж
ил
и,
п
ро
ж
ил
ки
, і
но
ді
ш
то
кв
ер
ко
ві
т
іл
а
ут
во
рю
ю
ть
р
уд
ні
з
он
и,
по
ту
ж
ні
ст
ь
як
их
д
ос
яг
ає
26
,0
м
(с
ер
ед
ня
2
,0
–9
,0
м
)
О
сн
ов
ни
й
ру
дн
ий
мі
не
ра
л
–
ха
ль
ко
пі
ри
т.
В
ас
оц
іа
ці
ї з
х
ал
ьк
оп
ір
ит
ом
тр
ап
ля
ю
ть
ся
б
ор
ні
т,
ха
ль
ко
зи
н,
к
ов
ел
ін
, к
уб
ан
іт,
са
мо
ро
дн
а
мі
дь
Се
ре
дн
ій
в
мі
ст
0,
63
–0
,7
Ве
рх
ів
це
ве
-С
ур
а
Ру
до
пр
оя
ви
:
Ва
рв
ар
ів
сь
ки
й
–
пе
рс
пе
кт
ив
ні
р
ес
ур
си
м
ід
і (
ка
т.
Р 2)
(т
ис
. т
) –
1
08
5,
0
Пі
вд
ен
но
-М
ар
’їв
сь
ки
й
–
пе
рс
пе
кт
ив
ні
р
ес
ур
си
м
ід
і (
ка
т.
Р 2)
(т
ис
. т
) –
12
55
,0
Че
рв
он
об
ал
ки
нс
ьк
ий
–
п
ер
сп
ек
ти
вн
і р
ес
ур
си
м
ід
і (
ка
т.
Р 2)
(т
ис
. т
) –
2
76
4,
0
Ст
ра
ти
ф
ор
мн
а
М
ід
ис
ти
х
пі
ск
ов
ик
ів
і с
ла
нц
ів
По
кл
ад
и
пл
ас
то
во
ї
і л
ін
зо
ви
дн
ої
ф
ор
ми
.
По
ту
ж
ні
ст
ь
до
ся
га
є
20
–3
0
м
(з
де
бі
ль
ш
ог
о
ст
ан
ов
ит
ь
3–
5
м)
О
сн
ов
ні
р
уд
ні
м
ін
ер
ал
и:
ха
ль
ко
зи
н,
б
ор
ні
т,
ха
ль
ко
пі
ри
т,
рі
дш
е
ко
ве
лі
н
Се
ре
дн
ій
в
мі
ст
–
0,
72
Ба
хм
ут
Пе
рс
пе
кт
ив
ні
п
ло
щ
і:
Ло
зі
вс
ьк
а
- п
ер
сп
ек
ти
вн
і р
ес
ур
си
м
ід
і (
ка
т.
Р 2)
в
ти
с.
т
–
8
,3
Ко
де
мс
ьк
а
–п
ер
сп
ек
ти
вн
і р
ес
ур
си
м
ід
і (
ка
т.
Р 2)
в
ти
с.
т
–
11
1,
0
Гу
рт
ів
сь
ка
–
пе
рс
пе
кт
ив
ні
р
ес
ур
си
м
ід
і (
ка
т.
Р 2)
в
ти
с.
т
–
6
,6
45Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Сучасний стан мінерально-сировинної бази мідних покладів в Україні та перспективи їх освоєння як об’єктів критичної сировини
розповсюдження мідних покладів були мета-
логенічні зони з відповідною спеціалізацією. У
межах металогенічних зон виділена обмежена
по площі територія (полігон) з групою проявів
міді одного і того ж генетичного та геолого-про-
мислового типу, які пов’язані з відповідною
рудовмісною геологічною формацією. В окре-
мих випадках межі полігонів збігаються з пло-
щами металогенічних зон, встановлених при
побудові металогенічних карт. Виділені полі-
гони (площі) належать до чотирьох генетичних
груп: магматична, гідротермальна, колчеданна
та стратиформна (табл. 1).
Магматична група
Полігон Букинський
Полігон розташований у межах Волинської ме-
талогенічної області в північно-західній частині
УЩ. Площа полігона безпосередньо знаходить-
ся в південно-західному обрамленні Коростен-
ського анортозит-рапаківі-гранітного плутону та
приурочена до Красногірсько-Житомирської ме-
талогенічної зони (рис. 2). Сульфідна мідно-ні-
келева мінералізація пов'язана з магматичними
породами габро-долеритової, габро-перидотит
пiроксенітової формації (Pn -6/PR1 ; Pn -7/PR1) (Ко-
лосовська та ін., 2003), які складають ряд дріб-
них масивів, приурочених до зон глибинних
розломів і за петрографічним складом відповіда-
ють габро, габро-норитам, троктолiтам, долеритам,
габро-долеритам, пiроксенiтам, перидотитам. По-
клади належать до геолого-промислового типу –
мідно-нікелеві руди в основних породах.
Найбільш вивченими в межах полігона є два
рудопрояви: Прутівський та Железняки. У їхніх ме-
жах розвинена дрібна, розсіяна, вкраплена міне-
ралізація, що приурочена до контактів габроїдів
з вмісними породами і простежується у вигляді
мінералізованих зон потужністю 2,3–26,0 м. Рідко
спостерігаються прожилки (до 2 см) та суцільні
руди. Основні рудні мінерали: піротин, пентлан-
дит, халькопірит; другорядні: пірит, кубаніт, віола-
рит, макінавіт. Зруденіння належить до халькопі-
рит-піротин–пентландитового мінерального типу.
Вмісти нікелю та міді за даними хімічних аналізів
складають від 0,1 до 1,45 % і від 0,1 до 2,88 %, від-
повідно (Гурський та ін., 2006). За результатами
проведених пошукових і пошуково-оцінювальних
робіт по згаданих рудопроявах оцінено перспек-
тивні та прогнозні ресурси (див. табл. 1).
Рис. 2. Полігон розміщення мідних
покладів – Букинський: 1 – мідні
рудопрояви (1 – Прутівський, 2 –
Железняки); 2 –рудовмісна гео
логічна формація (габро-долери-
това); 3 –рудовмісна геологічна
формація (габро-піроксенітова);
4–6 – решта формацій Красно-
гірсько-Житомирської металоге-
нічної зони (МЗ); 7 – геологічні
розломи; 8 – населені пункти;
9 – границі полігона та Красногір-
сько-Житомирської металогеніч-
ної зони (з використанням матері-
алів (Колосовська та ін., 2003))
Fig. 2. Polygon of copper deposits –
Bukynskyi: 1 – copper ore occurren
ces (1 – Prutivskyi, 2 – Zheleznyaky);
2 – ore-bearing geological formation
(gabbro-dolerite); 3 – ore-bearing
geological formation (gabbro-pyrox-
enite); 4–6 – remaining formations
of the Krasnohirsko-Zhytomyrska
metallogenic zone; 7 – geological
faults; 8 – settlements; 9 – bound-
aries of the polygon and the Kras-
nohirsko-Zhytomyrska metallogenic
zone (using materials by (Kolosovs-
ka et al., 2003))
46 ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
А.П. Василенко, В.В. Сукач, Н.П. Сюмар
Обидва об’єкти розташовані в межах одно-
го рудного району (Волинського) та вважають-
ся перспективними для подальшого вивчення
й освоєння. На даний час Держгеонадра видала
спецдозвіл на геологічне вивчення, у тому числі
дослідно-промислову розробку з подальшим ви-
добуванням на Прутівському рудопрояві.
Більш дрібні базит-ультрабазитові масиви в ме-
жах зазначеного полігона також характеризують-
ся наявністю сульфідної мінералізації, але вмісти
міді, нікелю, кобальту є незначними, а їх подальше
вивчення залежить від результатів робіт на Пру-
тівському та Железняківському рудопроявах.
Гідротермальна група
Полігон Луків-Ратне
Полігон розташований в північній частині Воли-
но-Подільської металогенічної області, приуроче-
ний до осадово-вулканогенно-трапової формації
(Б-19/V1) (Колосовська та ін., 2003) та повністю збі-
гається з Луківсько-Ратнівською металогенічною
зоною (рис. 3).
Рудоносні породи волинської серії представлені
кількома покривами базальтів з лавобрекчіями
та туфами основного складу. Найбільш продук-
тивними є утворення ратненської світи, які скла-
дені кількома потоками базальтів і лавобрекчій,
що перемежовуються з туфами, туфоаргілітами
тощо. Потужність формації досягає понад 400 м.
За хімічним складом ефузивні породи відпові-
дають толеїтовим базальтам, що характерно для
міденосних базальтових формацій світу.
Мінералізація належить до геолого-промисло-
вого типу самородної міді в осадово-вулканоген-
них товщах і є наявною в усіх пачках шести рудо
носних горизонтів на площі 80 км². Потужність
горизонтів змінюється від 4,5 до 21,2 м, а потуж-
ність рудних покладів – від 0,4 до 2,0 м. Вміст міді
сягає 0,5 %, зрідка перевищуючи 1 %, а в окремих
пробах – до 4,5 %. Рудоносні пласти залягають до
глибини 170–220 м і більше. У руді переважають
самородна мідь (до 90 %) і халькоцит, спорадично
трапляються халькопірит, ковелін, пірит, галеніт
і сфалерит (Руденко та ін., 2017).
Рис. 3. Полігон розміщення мідних покладів – Луків-Ратне: 1 –
мідні рудопрояви (1 – Жиричі, 2 – Заліси-Шменьки, 3 – Північ-
но-Гірницьке рудоносне поле, 4 – Ратнівське рудоносне поле,
5 – Катуське рудоносне поле, 6 – Бронницьке рудоносне поле,
7 – Південно-Рафалівський, 8 – Комарівське рудоносне поле,
9 – Тельчинське рудоносне поле, 10 – Видертинське рудоносне
поле, 11 – Любешівське рудоносне поле); 2 – рудовмісна геоло-
гічна формація (осадово-вулканогенно-трапова); 3 – геологічні
розломи; 4 – населені пункти; 5 – границі полігона та Луків-
сько-Ратнівської металогенічної зони; металогенічна спеціалі-
зація (з використанням матеріалів (Колосовська та ін., 2003))
Fig. 3. Polygon of copper deposits – Lukiv-Ratne: 1 – copper
ore occurrences (1 – Zhyrychi, 2 – Zalisy-Shmenky, 3 – North-
Hirnytske ore-bearing field, 4 – Ratnivske ore-bearing field,
5 – Katuske ore-bearing field, 6 – Bronnytske ore-bearing field,
7 – Pivdenno-Rafalivske, 8 – Komarivske ore-bearing field, 9 –
Telchynske ore-bearing field, 10 – Vydertynske ore-bearing field,
11 – Lyubeshivske ore-bearing field); 2 – ore-bearing geologi-
cal formation (sedimentary-volcanogenic-trap); 3 – geological
faults; 4 – settlements; 5 – boundaries of the landfill and the
Lukivsko-Ratnivska metallogenic zone; metallogenic specializa-
tion (using materials from (Kolosovska et al., 2003))
47Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Сучасний стан мінерально-сировинної бази мідних покладів в Україні та перспективи їх освоєння як об’єктів критичної сировини
Самородна мідь трапляється у вигляді вклю-
чень, агрегатів (5–8 мм) і невеликих прожилків,
з найбільш інтенсивною мінералізацією у нижній
частині ратненської світи, локалізуючись у мигда-
леподібних базальтових лавах і лавокластичних
брекчіях. Мономінеральний концентрат містить
99,5 % міді, а також срібло (до 300 г/т), золото
(1 г/т), платину (0,8 г/т) і паладій (0,4 г/т). Руди
легко переробляються (Гурський та ін., 2006).
У межах Луківсько-Ратненської горстової зони
мідні прояви зосереджені у піднятих осьових бло-
ках. Найбільш перспективними ділянками є Жири-
чі, Південно-Рафалівська, Заліси-Жменьки, Північ-
но-Гірницька.
За результатами пошукових і пошуково-оціню-
вальних робіт на мідь в межах Волинського руд-
ного району були затверджені перспективні (кат.
Р1+Р2 ) (див. табл. 1) та прогнозні (кат. Р3) ресурси
міді (табл. 2).
На даний час Держгеонадра видала спец-
дозвіл на геологічне вивчення, у тому числі
дослідно-промислову розробку з подальшим
видобуванням на рудопроявах Жиричі та Пів-
денно-Рафалівському.
Полігон Поділля
Полігон розташований в південній частині Воли-
но-Подільської металогенічної області й охоплює
Подільську металогенічну зону, яка простяга-
ється на 300 км у довжину та 25–30 км у ширину.
Таблиця 2. Приклади об’єктів і прогнозні ресурси міді
Волинського рудного району
Table 2. Examples of objects and forecast copper resources of
the Volyn Ore District
№
з
/п
Но
ме
р
ру
до
пр
оя
ву
На
зв
а
ру
до
но
сн
ог
о
по
ля
Ка
те
го
рі
я
ре
су
рс
ів
Об
ся
ги
ре
су
рс
ів
,
ти
с.
т
1 4 Ратнівське Р3 662,0
2 5 Котуське Р3 899,8
3 6 Бронницьке Р3 639,6
4 8 Комарівське Р3 2202,0
5 9 Тельчинське Р3 1713,8
6 10 Видертинське Р3 1598,6
7 11 Любешівське Р3 2799,4
В її межах були виявлені рудопрояви міді
у відкладах венду та девону (рис. 4), які
приурочені до вулканомікто-пісково-глинистої
(Б-15/ V2) та бітумінозно-глинисто-пісковикової
(Б-14/V2) формацій (Колосовська та ін., 2003). Від-
клади представлені переважно аргілітами, що
перешаровуються з прошарками та лінзами дріб-
нозернистих пісковиків та алевролітів. Ці відкла-
ди утворюють континентальну червоноколірну
товщу з темно-сірими мідьвмісними слюдистими
алевролітами й аргілітами. Потужність відкладів
перевищує 1000 м. Сульфідна мідна мінераліза-
ція присутня на шести стратиграфічних рівнях
у нижній та середній частинах і належить до ге-
олого-промислового типу самородної міді в оса-
дово-вулканогенних товщах.
Рудні тіла мають лінзоподібну або непра-
вильну форму з максимальною довжиною про-
стягання до 275 м і потужністю від 1,0 до 1,5 м.
Однак здебільшого мають довжину 100–150 м
і потужність від декількох сантиметрів до 0,7 м.
Мінералізація в цих тілах бідна і нерівномірно
розподілена, із середнім вмістом міді 0,1–0,2 %,
в окремих випадках до 18 %. Рудні мінерали: ма-
лахіт, азурит, халькозин, борніт, ковелін, халько-
пірит (Компанець, Ковальчук, 1999).
Апробація ресурсів у межах полігона не про-
водилася. Перспективність покладів обмежуєть-
ся авторською оцінкою за результатами геоло-
гозйомочних і пошукових робіт минулих років.
Можливі перспективи промислового зруденіння
можуть бути пов'язані з дельтовими та мілко-
водними морськими фаціями у верхній частині
дністровської серії, а також теригенними по-
родами лопушанської світи середнього девону
(Гурський та ін., 2006).
Колчеданна група
Полігон Мармарош
Плігон розташований в межах Карпатської мета-
логенічної області (Закарпатського прогину) на
північному краю Мармароського масиву, який
характеризується складною, лускато-складча-
стою структурою в межах Мармароської мета-
логенічної зони (рис. 5). На південному сході
масив простягається до Румунії. На цій території
поширені одні з найдавніших метаморфізова-
них порід у Карпатах, включаючи верхньопро-
терозойські, нижньо- та середньопалеозойські
утворення. Вони перекриті неметаморфізова-
ними осадовими породами верхнього палео-
зою, мезозою та палеогену.
48 ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
А.П. Василенко, В.В. Сукач, Н.П. Сюмар
Рис. 5. Полігон розміщення мідних
покладів – Мармарош: 1 – мідні
рудопрояви (Полонське та ін.); 2 –
рудовмісна геологічна формація
(кременисто-карбонатна); 3 – гра-
ниці полігона; 4 – геологічні роз-
ломи; 5 – границі Мармароської
металогенічної зони; металогеніч-
на спеціалізація (з використанням
матеріалів (Колосовська та ін.,
2003))
Fig. 5. Polygon of copper depos-
its – Marmarosh: 1 – copper ore
occurrences (Polonske et al.); 2 –
ore-bearing geological formation
(silica-carbonate); 3 – boundaries
of the polygon; 4 – geological faults;
5 – boundaries of the Marmarosh
metallogenic zone; metallogenic
specialization (using materials by
(Kolosovska et al., 2003))
Рис. 4. Полігон розміщення мідних
покладів – Поділля: 1 – рудовміс-
на геологічна формація (бітумі-
нозно-глинисто-пісковикова); 2
– рудовмісна геологічна форма-
ція (вулканомікто-пісковиковико-
во-глиниста); 3 – границя полігона;
4 – геологічні розломи; 5 – населені
пункти; 6 – границі Подільської ме-
талогенічної зони; металогенічна
спеціалізація (з використанням
матеріалів (Колосовська та ін.,
2003))
Fig. 4. Polygon of copper deposits –
Podillia: 1 – ore-bearing geological
formation (bituminous-clay-sand-
stone); 2 – ore-bearing geological
formation (volcano-micto-sand-
stone-clay); 3 – boundary of the
polygon; 4 – geological faults; 5 –
settlements; 6 – boundaries of the
Podillia metallogenic zone; metallo-
genic specialization (using materi-
als by (Kolosovska et al., 2003))
49Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Сучасний стан мінерально-сировинної бази мідних покладів в Україні та перспективи їх освоєння як об’єктів критичної сировини
Мінеральні прояви зосереджені в метаморфі-
зованих породах кременисто-карбонатної фор-
мації (Д-12/T-J3) (Колосовська та ін., 2003) і нале-
жать до мідно-колчеданного типу. Більшість з них
виявлено у двох основних продуктивних товщах:
нижній діловецькій підсвіті, в якій розташоване
родовище золота Сауляк, та середній берлебин-
ській підсвіті. Остання подібна до продуктивного
розрізу тульгешської серії в румунському Марма-
роші та містить середньо- та крупнозернисті по-
клади піриту, з якими асоціює золото.
Аналогічні поклади виявлені в межах Рахів-
ського масиву. Рудна мінералізація локалізова-
на в окварцованих метаріолітах, що залягають
серед кварц-хлорит-серицитових сланців ді-
ловецької світи, прожилково-вкраплена. Вона
простежується на 90 м при потужності до 2,5 м.
Прояви міді належать до мідно-колчеданного
геолого-промислового типу та до халькопірито-
вого мінерального типу. Вміст міді на потужність
1,35 м становить 0,83 %, свинцю – 0,42 %, цинку –
0,33 % (Гурський та ін., 2006).
Апробація ресурсів у межах полігона не про-
водилася. Перспективність покладів обмежуєть-
ся авторською оцінкою за результатами геоло-
гозйомочних і пошукових робіт минулих років.
Подальші роботи на мідь не є першочерговими
і пов’язані з вивченням і розробкою на золото
родовища Сауляк.
Полігон Хмільницький
Полігон розташований в межах Подільсько-Бузь-
кої металогенічної області УЩ і приурочений до
Хмільницької тектонічної зони, яка простягаєть-
ся на понад 300 км і має ширину від 5–10 до 30 км.
Зона складається з гнейсів, бердичівських гра-
нітів і мігматитів гранулітової фації, лейкокра-
тових апліт-пегматоїдних гранітів і пегматитів.
Породи належать до чарнокітової формації (К-3/
PR1) (Колосовська та ін., 2003).
Хмільницька тектонічна зона характеризується
низкою тектонічних розломів з мілонітизацією,
катаклазом, дробленням і посиленою тріщинува-
тістю гірських порід. Відповідно до металогеніч-
ного районування відповідає однойменній ме-
талогенічній зоні (рис. 6). У зоні виявлено низку
проявів міді та інших корисних копалин.
Мідне зруденіння належить до мідно-
колчеданного типу, а за мінеральним скла-
дом – до халькопірит-піротинового типу. Об-
межується сульфідизованими кристалічними
сланцями та ділянками метасоматично змі-
нених основних та ультраосновних порід.
Рис. 6. Полігон розміщення мідних покладів – Хмільницький:
1 – мідні рудопрояви (1 – Калинівський, 2 – Вороновицький);
2 – рудовмісна геологічна формація (чарнокітова); 3 – решта
формацій Хмільницької металогенічної зони; 4 – границі по-
лігона; 5 – геологічні розломи; 6 – населені пункти; 7 – границі
Хмільницької металогенічної зони; металогенічна спеціаліза-
ція (з використанням (Колосовська та ін., 2003))
Fig. 6. Polygon of copper deposits – Khmilnytskyi: 1 – copper ore
occurrences (1 – Kalynivskyi, 2 – Voronovytskyi); 2 – ore-bearing
geological formation (charnokitov); 3 – other formations of the
Khmilnytskyi metallogenic zone; 4 – boundaries of the polygon;
5 – geological faults; 6 – settlements; 7 – boundaries of the Khmil-
nytskyi; metallogenic specialization (using materials by (Kolo
sovska et al., 2003))
50 ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
А.П. Василенко, В.В. Сукач, Н.П. Сюмар
Вміст міді коливається від 0,6 % на 5 м до 1,4 %
на 1 м (Калинівський, Вороновицький прояви).
Комплексне мідно-молібденове зруденіння
(Малобраталовське, Коваленківське та ін.) роз-
ташоване в зоні контакту чарнокітів з берди-
чівськими гранітами, в зонах метасоматичних
змін порід. Варто зазначити, що чарнокіти він
ницького комплексу мають підвищений вміст
міді (до 138 г/т) (Гурський та ін., 2006).
Апробація ресурсів на даних об'єктах не про-
водилася. Перспективність покладів обмежуєть-
ся авторською оцінкою за результатами геолого
зйомочних і пошукових робіт минулих років.
Полігон Західно-Інгулецький
Полігон розташований на межі Кіровоградської
та Придніпровської металогенічних областей
в центральній частині УЩ та охоплює західну
частину Криворізько-Інгулецького рудного ра-
йону, де розвинені геологічні формації тильної
частини структурно-формаційних зон шовних
прогинів і насувно-підсувних зон. За характером
розподілу провідних типів зруденiння тут виді-
ляються два рудних райони: Правобережний та
Західно-Інгулецький.
У межах Західно-Інгулецького рудного райо
ну виявлені прояви міді (Червоношахтарський,
ділянка Мар’янівська та ін.), приурочені до
останців амфіболітів, залізистих кварцитів,
сланців біотитових та амфібол-біотитових, які
відносяться до відкладів сланцево-карбо-
натно-кременистої формації (Pn-17/PR1) (Вой-
новський та ін., 1997; Колосовська та ін., 2003).
Прояви належать до мідно-колчеданного гео-
лого-промислового типу та пов’язані з вулка-
ногенно-осадовими породами (рис. 7).
Найвідомішим серед проявів є Червоно-
шахтарський. Рудні тіла тут мають форму лінз
і гнізд, потужність яких змінюється від 0,3–1,0
до 12,3 м при протяжності до 1 км. Зруденіння
вкраплене та прожилково-вкраплене. Вміст
міді коливається в межах 0,045–3,3 %, інколи
до 7 %. На площах з аналогічною геологічною
будовою знаходяться ділянки Мар’янівська та
Степова, де виявлено численні геохімічні ано-
малії міді (Василенко, 2018).
За результатами геологічного довивчення
масштабу 1:50 000 по Червоношахтарському
рудопрояву оцінено перспективні ресурси
Рис. 7. Полігон розміщення
мідних покладів – Західно-Ін-
гулецький: 1 – мідні рудо-
прояви (1 – Мар’янівська та
Степова ділянки, 2 – Червоно-
шахтарський); 2 – рудовмісна
геологічна формація (сланце-
во-карбонатно-кремениста);
3 – границі полігона; 4 – геоло-
гічні розломи; 5 – границі За-
хідно-Інгулецько-Казанківської
металогенічної зони; металоге-
нічна спеціалізація (з викорис-
танням матеріалів (Колосов-
ська та ін., 2003))
Fig. 7. Polygon of copper de-
posits – Zakhidno-Inhuletskyi:
1 – copper ore occurrences (1 –
Maryanivska and Stepova ar-
eas, 2 – Chervonoshakhtarskyi);
2 – ore-bearing geological for-
mation (shale-carbonate-sili-
ceous); 3 – boundaries of the
polygon; 4 – geological faults;
5 – boundaries of the Zakhid-
no-Inhuletsko-Kazankivska me-
tallogenic zone; metallogenic
specialization (using materials
by (Kolosovska et al., 2003))
51Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Сучасний стан мінерально-сировинної бази мідних покладів в Україні та перспективи їх освоєння як об’єктів критичної сировини
міді (див. табл. 1). Прогнозні ресурси по ді-
лянках Мар’янівська та Степова (Карачунів-
сько-Лозоватський рудний район) становлять
777,0 тис. т.
Полігон Верхівцеве-Сура
Полігон розташований в межах Придніпров-
ської металогенічної області в центральній
частині УЩ та охоплює Верхівцівсько-Сурську
металогенічну зону (рис. 8). Мідне зруденіння
приурочене до основних та ультраосновних
магматичних порід зеленосланцевої фації:
лерцоліт-дунітова габро-діабазова, габро-ду-
ніт-піроксенітова об'єднані 3n-4/AR, джеспі-
літ-кременисто-сланцева 3n-5/AR та коматіїт-
джеспіліт-метатолеїтова 3n-6/AR формації.
(Колосовська та ін., 2003) (див. рис. 8). Поклади
належать до мідно-колчеданного геолого-про-
мислового типу та пов’язані із зеленокам’яни-
ми поясами (Гурський та ін., 2006).
У Сурському зеленокам'яному поясі прояви
характеризуються зонами сульфідизації потуж-
ністю до 1,5 м. Зруденіння вкраплене та жиль-
не. Мінеральні асоціації – пірит-халькопірит,
пірит-піротин-халькопірит, халькопірит і гале-
ніт-халькопірит. Вміст міді змінюється від 0,4
до 2 %, з супутніми елементами – кобальтом (до
0,06 %), цинком (до 0,1 %), сріблом, молібденом,
оловом, вольфрамом, вісмутом і миш'яком.
Верхівцівський зеленокам'яний пояс містить
мідно-нікелеве зруденіння в тальк-карбонатних
метасоматитах і ліственітах (родопрояви Варварів-
ський, Південно-Мар'ївський та Червона Балка).
Рудопрояв Варварівський розташований
в зоні екзоконтакту південної частини Мар’їв-
ського ультрабазитового масиву з метавулкані-
тами конкської серії та субвулканічними грані-
тоїдами сурського комплексу. В окварцованих
і карбонатизованих метавулканітах кислого скла-
ду солонянської світи розкрита зона сульфідної
Рис. 8. Полігон розміщення мідних покладів – Верхівцеве-Сура:
1 – мідні рудопрояви (1 – Варварівський, 2 – Південно-Мар’їв-
ський, 3 – Червонобалкинський); 2 – рудовмісна геологічна
формація (лерцоліт-дунітова, габро-діабазова, габро-дуніт-пі-
роксенітова об’єднана); 3 – рудовмісна геологічна формація
(джеспіліт-кременисто-сланцева); 4 – рудовмісна геологічна
формація (коматіїт-джеспіліт-метатолеїтова); 5 – геологічні
розломи; 6 – населені пункти; 7 – границі полігона та Верхівців-
сько-Сурської металогенічної зони; металогенічна спеціаліза-
ція (з використанням матеріалів (Колосовська та ін., 2003))
Fig. 8. Polygon of copper deposits – Verkhivtseve-Sura: 1 – cop-
per ore occurrences (1 – Varvarivskyi, 2 – Pivdenno-Maryivskyi,
3 – Chervonobalkynskyi); 2 – ore-bearing geological formation
(lerzolite-dunit, gabbro-diabase, gabbro-dunit-pyroxenite
combined); 3 – ore-bearing geological formation (jespilite-si-
liceous-shale); 4 – ore-bearing geological formation (komati-
ite-jespilite-metatoleite); 5 – geological faults; 6 – settlements;
7 – boundaries of the polygon and Verkhivtseve-Sura metallo-
genic zone; metallogenic specialization (using materials by (Ko-
losovska et al., 2003))
52 ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
А.П. Василенко, В.В. Сукач, Н.П. Сюмар
мінералізації шириною 100,0 м, що простежуєть-
ся на глибину 500,0 м і по простяганню на 1635,0–
1780,0 м. Рудні мінерали: халькопірит, піротин,
пірит та сфалерит. У невеликій кількості присут-
ні пентландит, кобальтин і галеніт. Максимальні
вмісти за даними хімічних аналізів складають:
міді – 1,76 %, кобальту – до 0,022 %, золота – 0,1 г/т
(за результатами спектрохімічного аналізу) та
срібла – 24,8 г/т (за результатами пробірного ана-
лізу). Середній вміст умовної міді – 0,61 %. Потуж-
ність розкриву коливається від 80 до 120 м; гли-
бина прогнозу – 300 м (Василенко, 2018).
Там же розташований Південно-Мар'ївський
рудопрояв. Максимальні вмісти за даними хі-
мічних аналізів на цьому рудопрояві складають:
міді – 1,76 %, кобальту – до 0,022 %, золота – 0,1 г/т
(за результатами спектрохімічного аналізу) та
срібла – 24,8 г/т (за результатами пробірного
аналізу). Середній вміст умовної міді – 0,63 %.
Потужність розкривних порід – 100 м; глибина
прогнозу – 300 м.
Рудопрояв Червона Балка знаходиться в пів-
денно-східній частині Верхівцівської структури,
в смузі розвитку утворень конкської серії, яка
проривається гранітами сурського комплексу.
Зруденіння генетично пов’язане із заключни-
ми фазами впровадження гранітоїдів сурського
комплексу та їх автометасоматичної переробки.
Найбільш детально вивчена центральна части-
на рудопрояву. Потужність розкриву коливаєть-
ся від 15 до 40 м. Мідь прожилково-вкрапленого
типу. Рудні мінерали: халькопірит, пірит і марка-
зит. У невеликій кількості присутні борніт, халь-
козин, ковелін, пентландит, сфалерит і золото.
Максимальні вмісти за даними хімічних аналізів
складають: міді – 3,81 %, кобальту – до 014 %, зо-
лота – 0,5 г/т (за результатами спектрохімічного
аналізу) та срібла – 70 г/т і вісмуту – 0,02 % (за
результатами спектрального аналізу). Середній
вміст умовної міді – 1,02 %. Глибина прогнозу –
500 м; потужність розкривних порід – 30 м (Ва-
силенко, 2018).
За результатами геологічного довивчення
масштабу 1:50 000 по зазначених рудопроявах
оцінено перспективні та прогнозні ресурси (див.
табл. 1).
Перспективи даного полігона щодо подаль-
шого вивчення мідних покладів потребують
уточнення і пов’язані з подальшим вивченням
і розробкою на золото Сурського та Верхівців-
ського зеленокам’яних поясів в якості супутньо-
го компонента.
Стратиформна група
Полігон Бахмут
Полігон розташований у перехідній зоні між
Дніпровською та Донецькою металогенічними
областями. Цей регіон складається з потужних
товщ пермських, тріасових, юрських і верхньо-
крейдових відкладів. Верхньокрейдові відклади
приурочені до синклінальних областей із соля-
ними діапірами, тоді як теригенні карбонатні та
червонозернисті формації поширені по всьому
басейну. Структурно полігон охоплює Бахмутську
металогенічну зону (рис. 9).
Численні поклади мідних руд виявлені в пів-
денно-західному крилі Бахмутського басейну,
приурочені до формації мідистих пісковиків
і сланців (Г-4/Р1) (Колосовська та ін., 2003) і на-
лежать до однойменного геолого-промислового
типу. Відомими проявами є Гладосівка, Івангород
і Берестяне.
У межах зазначеного полігона в останні роки
виявлено ще ряд ділянок (Кодемська, Лозівська,
Гуртівська та ін.), які за параметрами цілком
співставні з параметрами основних родовищ,
пов'язаних з мідистими пісковиками.
Прогнозно-перспективна оцінка площ на мідь
на цих ділянках базувалась на низці рудоконтро-
люючих критеріїв, серед яких насамперед варто
відмітити стратиграфічний та літологічний кон-
троль. Перший з них виражається в приурочено-
сті мідних проявів до картамиської світи нижньої
пермі, а другий – літологічний – в локалізації в так
званих «сіроколірних зонах» – прошарках сіроко-
лірних порід, які чітко виділяються серед червоно-
колірних вмісних порід. Не останнє значення має
формаційний контроль, що виражається в приуро-
ченості мідної мінералізації до формації мідистих
пісковиків і сланців, границі якої в межах району
збігаються з границями картамиської світи (Q1-R1).
При оконтурюванні перспективних площ вра-
ховувався фаціальний фактор. Міденосні відкла-
ди за кольором, структурно-текстурними ознака-
ми порід підрозділяються на декілька генетичних
типів, що змінюють один одного. Безпосередньо
на площі виділені алювіально-дельтові відклади,
відклади барів, кіс, пересипів і відклади відш-
нурованих лагун. При прогнозній оцінці площ
враховувалися також геохімічний фактор і дані
геохімічного випробування.
Границі перспективних площ встановлені за
результатами літолого-фаціальних геохімічних
побудов з урахуванням глибини залягання рудо-
носного горизонту не більше 400 м.
53Дослідницькі та оглядові статті | Research and Review Papers
Сучасний стан мінерально-сировинної бази мідних покладів в Україні та перспективи їх освоєння як об’єктів критичної сировини
Поклади пластової та лінзовидної форми на-
лежать переважно до халькозин-борніт-халь-
копіритового мінерального типу. Потужність
досягає 20–30 м (здебільшого 3–5 м). Середній
вміст міді – 0,72 %. Основні рудні мінерали:
халькозин, борніт, халькопірит, рідше ковелін,
куприт, одиничні знахідки самородної міді.
Переважає халькозин, що утворює дрібну вкра-
пленість розміром 0,1–0,2 мм (Василенко, 2018).
За результатами пошукових робіт на цих ді-
лянках затверджено перспективні ресурси
(кат. Р2) (див. табл. 1).
Звичайно при сучасній кон’юнктурі рудопро-
яви міді згаданого полігона не є конкурентно-
спроможними, хоча основні підрахункові па-
раметри (потужність та середній вміст) цілком
співставні або наближаються до параметрів ос-
новних експлуатованих світових родовищ тако-
го типу і в майбутньому, за певних умов, вони
можуть становити промисловий інтерес.
Висновки
На тлі глобальних економічних змін і стрімкого
переходу на «зелену» енергетику мідь, що ко-
лись вважалася звичайним технічним металом,
сьогодні перетворюється на один із найцінні-
ших ресурсів. Її вартість на ринках безперервно
зростає. На кінець січня 2026 р. світова ціна міді
на Лондонській біржі металів (LME) різко зросла
і досягла 12 980 дол. за тонну.
Аналіз мінерально-сировинної бази міді
в Україні демонструє відсутність родовищ із
затвердженими запасами, а її численні покла-
ди можна розділити на чотири генетичні гру-
пи: магматична, гідротермальна, колчеданна та
стратиформна. Цим генетичним групам за скла-
дом руд та умовами залягання рудних тіл, своєю
чергою, відповідають такі геолого-промисло-
ві типи: мідно-нікелевий в основних породах,
самородної міді в осадово-вулканогенних тов-
щах, мідно-колчеданний та мідистих пісковиків
і сланців.
Враховуючи закономірності розміщення мід-
них покладів, мінеральний склад зруденіння та
морфологію рудних тіл, наявність відповідних
геологічних рудовмісних формацій, а також ре-
зультати апробації перспективних і прогнозних
ресурсів, виділено вісім основних полігонів їх
розповсюдження й оцінено перспективи по-
дальшого вивчення. Відповідно до прийнятого
ранжування (GSEU) за потенціалом рудоносності
шість виділених полігонів (Поділля, Мармарош,
Хмільницький, Західно-Інгулецький, Верхівце-
ве-Сура, Бахмут) на даний час мають низький
рудний потенціал. До групи з середнім потенці-
алом відносяться полігони Луків-Ратне (локаль-
но оцінені запаси) та Букинський за наявністю
ліцензій на геологічне вивчення, у тому числі
дослідно-промислову розробку з подальшим
Рис. 9. Полігон розміщення мідних покладів – Бахмут: 1 – мідні
рудопрояви (1 – Берестянський, 2 – Покровський, 3 – Картамись
кий, 4 – Атаманівський, 5 – Ямський; 6 – Зайцівський, 7 – Луган-
ський, 8 – Лозівська площа, 9 – Кодемська площа, 10 – Гуртівська
площа); 2 –рудовмісна геологічна формація (мідисті пісковики
та сланці); 3 – населені пункти; 4 – границі полігона та Бахмут-
ської металогенічної зони; металогенічна спеціалізація (з ви-
користанням матеріалів (Колосовська та ін., 2003))
Fig. 9. Polygon of copper deposits – Bakhmut: 1 – copper ore occur-
rences (1 – Berestyanskyi, 2 – Pokrovskyi, 3 – Kartamyskyi, 4 – Ata-
manivskyi, 5 – Yamskyi; 6 – Zaitsivskyi, 7 – Luhanskyi, 8 – Lozivska
area, 9 – Kodemska area, 10 – Hurtivska area); 2 – ore-bearing geo-
logical formation (copper sandstones and shales); 3 – settlements;
4 – boundaries of the polygon and Bakhmut metallogenic zone;
metallogenic specialization (using materials by (Kolosovska et al.,
2003))
54 ISSN 1025-6814 | Геологічний журнал. 2026. № 2 | Geologìčnij žurnal. 2026. No. 2
А.П. Василенко, В.В. Сукач, Н.П. Сюмар
видобуванням. В Україні відсутні полігони з ви-
соким рудним потенціалом, тому що ще не від-
криті родовища з реальними запасами.
На даний час більшість «родовищ», рудопро-
явів, ділянок, перспективних площ мідних по-
кладів, які фігурують в літературі та на картах
різного призначення, апробації не проходили.
Вони одержали лише авторську оцінку вико-
навців геологорозвідувальних робіт та інвес-
тиційних проєктів щодо їх перспективності та
досі не забезпечені відповідним рівнем геоло-
гічних досліджень, які б підтвердили економічну
доцільність їх подальшого вивчення та роз-
робки. Щоб реалізувати наші міжнародні видо-
бувні амбіції, таку ситуацію необхідно негайно
виправляти та приділяти більше уваги можли-
востям розширення та стимулювання геологіч-
ного вивчення, розвідки та видобування в Укра-
їні такого критичного мінералу, як мідь.
Дослідження виконано в межах програми
Європейського Союзу «Horizon Europe» у рам-
ках проєктів GSEU (грант № 101075609) та
BLOOM (грант № 101177962).
Мідь – один із найважливіших кольорових металів, незамінний у промисловості, будівництві, електротехніці та сучасній енер-
гетиці. В Україні мідні руди офіційно віднесені до переліку як стратегічних корисних копалин, так і об’єктів критичної сировини.
Це робить їх освоєння пріоритетним для національної економіки в умовах глобального енергетичного переходу та зміцнення
обороноздатності держави. На сьогодні на території України родовища міді з промислово оціненими запасами відсутні. На-
томість виявлено понад 150 рудопроявів і перспективних ділянок різного ступеня вивченості, які в перспективі можуть бути
переведені до розряду родовищ. Ці об’єкти локалізовані в межах Українського щита, Волино-Подільської плити, перехідної
зони між Донбасом і Дніпровсько-Донецькою западиною, а також Карпатської складчастої області. Попри наявність офіційно
апробованих прогнозних ресурсів для окремих площ, більшість об’єктів наразі мають лише авторську оцінку, що потребує
подальшого детального вивчення. За результатами проведених досліджень виділено вісім основних металогенічних поліго-
нів розповсюдження мідної мінералізації. У межах кожного полігона проаналізовано рудовмісні формації, а також визначе-
но ключові геолого-промислові та мінеральні типи зруденіння (самородномідний, стратиформний, магматичний сульфідний
тощо). Встановлено стан геологічної вивченості об’єктів та обґрунтовано перспективи їхнього освоєння як потенційної ресур-
сної бази для європейського ринку критичної сировини.
Список літератури
Василенко А.П. Звіт про науково-дослідну роботу. Апробація
перспективних і прогнозних ресурсів твердих корисних ко-
палин та вдосконалення методики їх оцінки стосовно умов
України. Київ: УкрДГРІ, 2018. 172 с.
Войновський А.С., Бочай Л.В., Нечаєв С.В., Галецький Л.С., Коло-
совська В.А., Лебідь М.І., Гурський Д.С., Куліш Є.О., Лобано-
ва Л.А., Скопиченко І.М. Пояснювальна записка. Комплексна
металогенічна карта України. Масштаб 1:500 000. Київ:
ДНВП «Геоінформ України», 1997. 248 с.
Гурський Д.С., Єсипчук К.Ю., Калінін В.І., Куліш Є.О., Нечаєв С.В.,
Третяков Ю.І., Шумлянський В.О. Металічні і неметалічні ко-
рисні копалини України. Т. I. Металічні корисні копалини.
Щербак М.П., Бобров О.Б. (наук. ред.). Київ-Львів: Центр Єв-
ропи, 2006. С. 225–248.
Колосовська В.А., Веліканов В.Я., Возгрін В.Д., Педанюк В.Г.,
Калінін В.І., Гейченко М.В., Войновський А.С., Соловиць-
кий В.М., Цьоха В.В. Частина ІІІ. Пояснювальна записка до
металогенічної карти. Комплект карт «Геологія і корисні
копалини України». Масштаб 1:1 000 000. Пояснювальна
записка у трьох частинах. Київ: Укр ДГРІ, 2003. С. 215–353.
Компанець Г.С., Ковальчук М.С. Літологія і міденосність відкла-
дів дністровської серії нижнього девону Львівського пале-
озойського прогину. Наукові праці Інституту фундамен-
тальних досліджень. Київ: Знання, 1999. С. 83–95.
Михайлов В.А., Загнітко В.М. Геологія родовищ корисних ко-
палин: підручник. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2025.
С. 248–252.
Руденко К.В., Деревська К.І., Приходько В.Л., Слободян Б.І., Алек-
сандров О.Л. Самородна мідь вулканогенних формацій сві-
ту. Київ: Логос, 2017. 95 с.
Mykhailov V., Malyuk B., Bovsunivskyi P., Kovalenko N.,
Bertrand G., Oliveira D., Wittenberg A., Wellmer F.W.,
Horwath Z., Hollis J. Strategic Minerals of Ukraine and their
Investment Attractiveness. Kyiv, Orléans: BRGM-Orleans,
France, 2023. 407 p.
References
Hurskyi D.S., Yesypchuk K.Yu., Kalinin V.I., Kulish Ye.O., Nechaev S.V.,
Tretyakov Yu.I., Shumlianskyi V.O. 2006. Metallic and Non-Me-
tallic Mineral Resources of Ukraine. Vol. 1: Metallic Mineral
Resources. (Eds. M.P. Shcherbak and O.B. Bobrov). Kyiv–Lviv:
Center of Europe Publishing House, pp. 225–248 (in Ukrainian).
Kolosovska V.A., Velikanov V.Ya., Vozgrin V.D., Pedanyuk V.G., Ka-
linin V.I., Heichenko M.V., Voinovskyi A.S., Solovytskyi V.M.,
Tsokha V.V. 2003. Part III. Explanatory Note to the Metallogen-
ic Map. In: Geology and Mineral Resources of Ukraine. Map
Series (Scale 1:1,000,000). Explanatory Note in Three Parts.
Kyiv: UkrDGRI, pp. 215–353 (in Ukrainian).
Kompanets H.S., Kovalchuk M.S. 1999. Lithology and copper min-
eralization of the Lower Devonian Dniester Series deposits in
the Lviv Paleozoic Trough. In: Proceedings of the Institute of
Fundamental Research. Kyiv: Znannia, pp. 83–95 (in Ukrainian).
Mykhailov V., Malyuk B., Bovsunivskyi P., Kovalenko N., Ber-
trand G., Oliveira D., Wittenberg A., Wellmer F.W., Horwath Z.,
Hollis J. 2023. Strategic Minerals of Ukraine and Their Invest-
ment Attractiveness. Kyiv; Orléans: BRGM.
Mykhailov V.A., Zagnitko V.M. 2025. Geology of Mineral Deposits:
Textbook. Kyiv: Publishing and Printing Center “Kyiv Univer-
sity”, pp. 248–252 (in Ukrainian).
Rudenko K.V., Derevska K.I., Prykhodko V.L., Slobodian B.I., Alek-
sandrov O.L. 2017. Native Copper in Volcanogenic Formations
of the World. Kyiv: Lohos. 95 p. (in Ukrainian).
Vasylenko A.P. 2018. Testing of Prospective and Forecast Re-
sources of Solid Minerals and Improvement of Their Assess-
ment Methodology for the Conditions of Ukraine: Research
Report. Kyiv: Ukrainian State Geological Research Institute
(UkrDGRI). 172 p. (in Ukrainian).
Voinovskyi A.S., Bochay L.V., Nechaev S.V., Haletskyi L.S., Kolos-
ovska V.A., Lebid M.I., Hurskyi D.S., Kulish Ye.O., Lobanova L.A.,
Skopychenko I.M. 1997. Explanatory Note. In: Comprehensive Me-
tallogenic Map of Ukraine (Scale 1:500,000). Kyiv: Geoinform of
the State Committee of Geology of Ukraine. 248 p. (in Ukrainian).
|
| id | mcm-mathkpnueduua-article-361078 |
| institution | Geological journal |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-02T01:00:11Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Institute of Geological Sciences, NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | geojournaligs-nasorgua/ab/5b0e1546de3a8f0a3f3ed0866de4d4ab.pdf |
| spelling | mcm-mathkpnueduua-article-3610782026-07-01T09:09:27Z CURRENT STATE OF THE MINERAL AND RAW MATERIAL BASE OF COPPER DEPOSITS IN UKRAINE AND PROSPECTS FOR THEIR DEVELOPMENT AS CRITICAL RAW MATERIAL OBJECTS СУЧАСНИЙ СТАН МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ МІДНИХ ПОКЛАДІВ В УКРАЇНІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ОСВОЄННЯ ЯК ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ СИРОВИНИ Василенко, А.П. Сукач, В.В. Сюмар, Н.П. copper mineralisation critical raw materials metallogenic polygons GSEU project native copper of Volyn copper-bearing sandstones of the Bakhmut Basin мінералізація міді критична сировина металогенічні полігони проєкт GSEU самородна мідь Волині мідисті пісковики Бахмутської улоговини Copper is one of the most important non-ferrous metals and plays a crucial role in industry, construction, electrical engineering, and modern energy systems. In Ukraine, copper ores are officially classified as strategic minerals and critical raw materials, making their development a national economic priority in the context of the global energy transition, as well as for strengthening the country’s defence capabilities. Currently, no copper deposits with industrially assessed reserves have been identified in Ukraine. However, more than 150 occurrences and prospective areas at various stages of exploration have been documented, which could potentially be reclassified as deposits in the future. These sites are located within the Ukrainian Shield, the Volyn–Podillia Plate, the transition zone between Donbas and the Dnipro-Donetsk Basin, and the Carpathian Folded Region. Although forecast resources have been officially estimated for some areas, most occurrences are currently characterised only by preliminary author assessments and therefore require further detailed investigation. Based on the results of this study, eight major metallogenic polygons of copper mineralisation have been identified. Within each polygon, ore-bearing formations were analysed nd the main geological, industrial, and mineral types of mineralisation (native copper, stratiform, magmatic sulphide, etc.) were distinguished. The current state of geological exploration of these polygons has been assessed, and their prospects for development as a potential resource base of critical raw materials for the European market have been evaluated. Мідь – один із найважливіших кольорових металів, незамінний у промисловості, будівництві, електротехніці та сучасній енергетиці. В Україні мідні руди офіційно віднесені до переліку як стратегічних корисних копалин, так і об’єктів критичної сировини. Це робить їх освоєння пріоритетним для національної економіки в умовах глобального енергетичного переходу та зміцнення обороноздатності держави. На сьогодні на території України родовища міді з промислово оціненими запасами відсутні. Натомість виявлено понад 150 рудопроявів і перспективних ділянок різного ступеня вивченості, які в перспективі можуть бути переведені до розряду родовищ. Ці об’єкти локалізовані в межах Українського щита, Волино-Подільської плити, перехідної зони між Донбасом і Дніпровсько-Донецькою западиною, а також Карпатської складчастої області. Попри наявність офіційно апробованих прогнозних ресурсів для окремих площ, більшість об’єктів наразі мають лише авторську оцінку, що потребує подальшого детального вивчення. За результатами проведених досліджень виділено вісім основних металогенічних полігонів розповсюдження мідної мінералізації. У межах кожного полігона проаналізовано рудовмісні формації, а також визначено ключові геолого-промислові та мінеральні типи зруденіння (самородномідний, стратиформний, магматичний сульфідний тощо). Встановлено стан геологічної вивченості об’єктів та обґрунтовано перспективи їхнього освоєння як потенційної ресурсної бази для європейського ринку критичної сировини. Institute of Geological Sciences, NAS of Ukraine 2026-06-29 Article Article application/pdf http://geojournal.igs-nas.org.ua/article/view/361078 10.30836/igs.1025-6814.2026.2.361078 Geological Journal; No. 2 (2026); 40-54 Геологический журнал; № 2 (2026); 40-54 Геологічний журнал; № 2 (2026); 40-54 2522-4107 1025-6814 10.30836/igs.1025-6814.2026.2 uk http://geojournal.igs-nas.org.ua/article/view/361078/351596 Авторське право (c) 2026 А.П. Василенко, В.В. Сукач, Н.П. Сюмар https://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0 |
| spellingShingle | copper mineralisation critical raw materials metallogenic polygons GSEU project native copper of Volyn copper-bearing sandstones of the Bakhmut Basin Василенко, А.П. Сукач, В.В. Сюмар, Н.П. CURRENT STATE OF THE MINERAL AND RAW MATERIAL BASE OF COPPER DEPOSITS IN UKRAINE AND PROSPECTS FOR THEIR DEVELOPMENT AS CRITICAL RAW MATERIAL OBJECTS |
| title | CURRENT STATE OF THE MINERAL AND RAW MATERIAL BASE OF COPPER DEPOSITS IN UKRAINE AND PROSPECTS FOR THEIR DEVELOPMENT AS CRITICAL RAW MATERIAL OBJECTS |
| title_alt | СУЧАСНИЙ СТАН МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ МІДНИХ ПОКЛАДІВ В УКРАЇНІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ОСВОЄННЯ ЯК ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ СИРОВИНИ |
| title_full | CURRENT STATE OF THE MINERAL AND RAW MATERIAL BASE OF COPPER DEPOSITS IN UKRAINE AND PROSPECTS FOR THEIR DEVELOPMENT AS CRITICAL RAW MATERIAL OBJECTS |
| title_fullStr | CURRENT STATE OF THE MINERAL AND RAW MATERIAL BASE OF COPPER DEPOSITS IN UKRAINE AND PROSPECTS FOR THEIR DEVELOPMENT AS CRITICAL RAW MATERIAL OBJECTS |
| title_full_unstemmed | CURRENT STATE OF THE MINERAL AND RAW MATERIAL BASE OF COPPER DEPOSITS IN UKRAINE AND PROSPECTS FOR THEIR DEVELOPMENT AS CRITICAL RAW MATERIAL OBJECTS |
| title_short | CURRENT STATE OF THE MINERAL AND RAW MATERIAL BASE OF COPPER DEPOSITS IN UKRAINE AND PROSPECTS FOR THEIR DEVELOPMENT AS CRITICAL RAW MATERIAL OBJECTS |
| title_sort | current state of the mineral and raw material base of copper deposits in ukraine and prospects for their development as critical raw material objects |
| topic | copper mineralisation critical raw materials metallogenic polygons GSEU project native copper of Volyn copper-bearing sandstones of the Bakhmut Basin |
| topic_facet | copper mineralisation critical raw materials metallogenic polygons GSEU project native copper of Volyn copper-bearing sandstones of the Bakhmut Basin мінералізація міді критична сировина металогенічні полігони проєкт GSEU самородна мідь Волині мідисті пісковики Бахмутської улоговини |
| url | http://geojournal.igs-nas.org.ua/article/view/361078 |
| work_keys_str_mv | AT vasilenkoap currentstateofthemineralandrawmaterialbaseofcopperdepositsinukraineandprospectsfortheirdevelopmentascriticalrawmaterialobjects AT sukačvv currentstateofthemineralandrawmaterialbaseofcopperdepositsinukraineandprospectsfortheirdevelopmentascriticalrawmaterialobjects AT sûmarnp currentstateofthemineralandrawmaterialbaseofcopperdepositsinukraineandprospectsfortheirdevelopmentascriticalrawmaterialobjects AT vasilenkoap sučasnijstanmíneralʹnosirovinnoíbazimídnihpokladívvukraínítaperspektiviíhosvoênnââkobêktívkritičnoísirovini AT sukačvv sučasnijstanmíneralʹnosirovinnoíbazimídnihpokladívvukraínítaperspektiviíhosvoênnââkobêktívkritičnoísirovini AT sûmarnp sučasnijstanmíneralʹnosirovinnoíbazimídnihpokladívvukraínítaperspektiviíhosvoênnââkobêktívkritičnoísirovini |