Месторождения полезных ископаемых Кировоградского рудного района Украинского щита: связь с глубинным процессом

Умови формування комплексів магматичних порід і родовищ корисних копалин центральної частини Інгульського мегаблока визначаються існуванням двох осередків плавлення в мантії і корі, а також глибинної проникної «трансформной» зони — тектонічного шва Херсон—Смоленськ. Глибинна трансформна зона забезп...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автор: Усенко, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Russian
Опубліковано: Інститут геофізики ім. С.I. Субботіна НАН України 2013
Назва видання:Геофизический журнал
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/100100
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Месторождения полезных ископаемых Кировоградского рудного района Украинского щита: связь с глубинным процессом / О.В. Усенко // Геофизический журнал. — 2013. — Т. 35, № 6. — С. 128-145. — Бібліогр.: 23 назв. — рос.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Умови формування комплексів магматичних порід і родовищ корисних копалин центральної частини Інгульського мегаблока визначаються існуванням двох осередків плавлення в мантії і корі, а також глибинної проникної «трансформной» зони — тектонічного шва Херсон—Смоленськ. Глибинна трансформна зона забезпечує поповнення розплавами і флюїдами, наявність корового осередку забезпечує змішування раніших розплавів з новими порціями, що надходять з мантії. Змінення складу глибинного флюїду, а також його трансформація в розплавах обох осередків плавлення зумовлюють склад родовищ, які формуються біля поверхні. З водними хлоридно-калієвими флюїдами, що супроводжували формування палінгенних кіровоградських гранітоїдів, пов’язане утворення кварцових золоторудних жил. Збільшення лужності флюїду в мантійному осередку приводить до активністі елементів, які можуть потрапити у розплав в лужному середовищі, — титану й урану. Поступове розчинення залишкових корових розплавів фторидно-натрієвим флюїдом зумовлює появу літієвих пегматитів, що містять рідкіснометалеву мінералізацію. Накопичення Li, Сs, Ве, Nb та інших елементів спричинене зміною коефіцієнтів розподілу між твердими фазами і гранітним розплавом за наявності фтору. В процесі формування Корсунь-Новомиргородського плутону і альбітитів лужність глибинного флюїду зростає. У коровому осередку він розводиться водою, що приводить до зниження лужності і підвищення окисного потенціалу. Стає можливим осадження бранериту та оксидів урану.